Нормативно - правова база

1.Новий санітарний регламент для закладів загальної середньої освіти (затверджено наказом Міністерства охорони здоров'я України №2205 від 25.09.2020 р.) (перейти)                         

2.Новий саніторний регламент (перейти)

3.Державні санітарні правила і норми влаштування, утримання загальноосвітніх навчальних закладів (лист МОН від 05.06.2001 № 1/12-1459) (перейти)                                                           

4.Про затвердження Гігієнічних вимог до виробництва та обігу харчових продуктів на потужностях, розташованих у закладах загальної середньої освіти (затверджено наказом Міністерства розвитку економіки, торговлі та сільського господарства України №2532 від 03.12.2020 р.) (перейти)                                                                  

5.Нові норми  фізіологічних потреб населення України в основних харчових речовинах і енергіЇ (затверджено наказом Міністерства охорони здоров'я України № 1073 від 03.09.2017 р.) (перейти)                                                                                                6.Державні санітарні норми та правила "Гігієнічні вимоги до води питної, призначеної для споживання людиною"(ДСанПіН 2.2.4-171-10) (затверджених наказом Міністерства охорони здоров’я України від 12 травня 2010 року N 400) (перейти)

7. Шкільне харчування (перейти)

ГОТОВНІСТЬ ЗАКЛАДУ ОСВІТИ ДО НОВОГО НАВЧАЛЬНОГО РОКУ

Повноваження керівника

Згідно новому Санітарному рекгламенту кожен керівник має повинен добре розумітись на кожному питанні закладу та мати справді універсальні знання для того, щоб він міг відповісти на будь-яке запитання щодо діяльності закладу, знати, кому що доручити та як проконтролювати виконання свого запиту, а для цього потрібно вміти грамотно розподіляти свої функції та постійно розвивати управлінські компетентності.

Кожен керівник закладу, приступаючи до своєї управлінської функції, має розпочати з власних повноважень, адже це прямий шлях до його відповідальності.

Відповідно до статті 26 Закон України “Про освіту”, керівник закладу здійснює безпосереднє управління закладом і несе відповідальність за освітню, фінансово-господарську та іншу діяльність закладу.

Керівник:

• несе відповідальність за створення безпечних умов освітнього процесу та не дозволяє проведення освітнього процесу за наявності шкідливих та небезпечних умов;

• організовує діяльність закладу освіти;

• вирішує питання фінансово-господарської діяльності закладу освіти;

• призначає на посаду та звільняє з посади працівників, визначає їх функціональні обов’язки;

• забезпечує організацію освітнього процесу та здійснення контролю виконання освітніх програм;

• забезпечує умови для здійснення дієвого та відкритого громадського контролю та діяльністю закладу освіти;

• сприяє здоровому способу життя здобувачів освіти та працівників закладу освіти;

• забезпечує створення у закладі освіти безпечного освітнього середовища та інше.

З метою організації роботи із підготовки закладу до нового навчального року керівник уживає заходів щодо проведення інженерно-технічних комунікацій, устаткування, обладнання у відповідність до чинних стандартів, правил, норм.

Дії керівника для підготовки закладу до нового навчального року

Задля організованого початку року керівник закладу видає наказ “Про підготовку до нового навчального року”, яким:

• затверджує план заходів щодо підготовки закладу до нового навчального року та опалювального сезону;

• затверджує план організаційних та ремонтних робіт;

• визначає склад, завдання і порядок роботи робочої комісії з перевірки виконання організаційних та ремонтних робіт;

• створює постійно діючу технічну комісію;

• складає акт обстеження приміщень та інженерних комунікацій закладу;

• визначає готовність навчальних кабінетів, майстерень, спортзалів, ігрових та спортивних майданчиків, інших приміщень до нового навчального року;

• складає акти-дозволи на введення їх в експлуатацію.

Під час огляду заклад освіти приймає в експлуатацію комісія, до якої входять керівник закладу, представник профспілкової організації та представники місцевих органів державного нагляду.

Основні документи для перевірки готовності закладу освіти

• статут закладу освіти;

• матеріали щодо атестації закладу;

• правила внутрішнього трудового розпорядку для працівників закладу;

• колективний договір;

• матеріали щодо їх виконання;

• посадові інструкції;

• наказ керівника про призначення відповідальних осіб за організацію роботи з питань цивільного закладу, охорони праці, безпеки життєдіяльності у закладі, пожежної безпеки і так далі;

• наказ керівника про проведення навчання та перевірки знань посадових осіб з питань охорони праці та безпеки життєдіяльності та інші.

НОВИЙ САНІТАРНИЙ РЕГЛАМЕНТ

для  закладів загальної середньої освіти

 ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА ДОКУМЕНТУ

Державні правила і норми влаштування, утримання загальноосвітніх навчальних закладів та організації навчально-виховного процесу (ДСанПіН 5.5.008-01), що діяли з 2001 року, скасовано.

З 01 січня 2021 року набув чинності Санітарний регламент для закладів загальної середньої освіти, затверджений наказом МОЗ України від 25.09.2020 № 2205 (далі – Регламент).

Вимоги Санітарного регламенту для закладів загальної середньої освіти обов’язково треба враховувати під час будівництва й експлуатації закладів освіти, щоб безпечно облаштувати та обладнати їхню територію й приміщення. Регламент стосується закладів усіх типів і форм власності (крім спеціальних), а також приміщень структурних підрозділів інших юридичних осіб, які забезпечують здобуття загальної середньої освіти.

Попередній аналогічний документ – «Державні санітарні правила і норми влаштування, утримання загальноосвітніх навчальних закладів та організації навчально-виховного процесу» (ДержСанПіН) – був розроблений ще у 2001 році, майже 20 років тому, і багато в чому вже не відповідав вимогам сучасності.

Отже, з 1 січня 2021 року ДержСанПіН перестає діяти, а чинним стає новий Санітарний регламент. Цей Санітарний регламент визначає медичні вимоги безпеки (правила і норми) щодо освітнього середовища у закладах загальної середньої освіти усіх форм власності. 

Новий Санітарний регламент охоплює такі моменти як:

1. Санітарно-гігієнічні норми влаштування території.

2. Гігієнічні вимоги до будівель та приміщень.

3. Система забезпчення життєдіяльності.

4. Забезпечення освітнього процесу.

5. Забезпечення харчування.

6. Організація медичного обслуговування та формування гігієнічних навичок та засад здорового способу життя.

7. Вимоги до санітарного і спеціального одягу та особистої гігієни працівників закладів освіти.

Окремо у відповідному додатку прописані правила санітарно-дезінфекційного режиму в закладах освіти у період карантину. 

Документ визначає вимоги до:

• шкільних приміщень,

• їдальні,

• меблів,

• навчального обладнання,

• спортивних майданчиків,

• прибудинкових територій закладів тощо.

У регламенті визначено гігієнічні стандарти для усіх типів ЗЗСО різних форм власності, виконання яких дозволить створити безпечні умови для організації освітнього процесу.

Інформація про упровадження санітарного регламенту для ЗЗСО розміщена на таких вебресурсах:

сайт освітнього омбудсмена України

сайт “Нова українська школа”

СТРУКТУРА САНІТАРНОГО РЕГЛАМЕНТУ 

для закладів загальної середньої освіти:

I. Загальні положення
II. Санітарно-гігієнічні норми влаштування території
III. Гігієнічні вимоги до будівель та приміщень
IV. Система забезпечення життєдіяльності

• Водопостачання, водовідведення та опалення

• Повітряно-тепловий режим

• Природне та штучне освітлення

• Шум та вібрація

V. Забезпечення освітнього процесу

• Вимоги до організації освітнього процесу

• Вимоги до організації роботи з технічними засобами навчання

VI. Забезпечення харчування

• Вимоги до влаштування приміщень

• Організація харчування

VII. Організація медичного обслуговування та формування гігієнічних навичок та засад здорового способу життя

VIII. Вимоги до санітарного і спеціального одягу та особистої гігієни працівників закладу освіти, інших осіб, залучених до організації харчування

Додаток 1 до Санітарного регламенту для закладів загальної середньої освіти (пункт 3 розділу II)
ПЕРЕЛІК рослин, дерев, кущів з колючками, отруйними плодами
Додаток 2 до Санітарного регламенту для закладів загальної середньої освіти (пункт 11 розділу III)
ПІДБІР МЕБЛІВ для закладів загальної середньої освіти
Додаток 3 до Санітарного регламенту для закладів загальної середньої освіти (пункт 22 розділу III)
КОМПЛЕКСИ вправ з рухової активності та комплекс вправ гімнастики для очей
І. Комплекс вправ гімнастики для очей
II. Примірний комплекс вправ з рухової активності (РА)
Додаток 4 до Санітарного регламенту для закладів загальної середньої освіти (пункт 14 розділу IV)

• РІВНІ загального штучного освітлення у приміщеннях закладів загальної середньої освіти
  Додаток 5 до Санітарного регламенту для закладів загальної середньої освіти (пункт 17 розділу IV)

• ДОПУСТИМІ РІВНІ звуку та звукових тисків у приміщеннях закладів освіти та на прилеглій до закладів освіти території

Додаток 6 до Санітарного регламенту для закладів загальної середньої освіти (пункт 18 розділу IV)

• ДОПУСТИМІ ЗНАЧЕННЯ вібрації у будівлях закладів освіти

Додаток 7 до Санітарного регламенту для закладів загальної середньої освіти (пункт 1 розділу V)

• ГІГІЄНІЧНІ ПРАВИЛА складання розкладу навчальних занять

Додаток 8 до Санітарного регламенту для закладів загальної середньої освіти (пункт 1 розділу V)

• ДОПУСТИМА СУМАРНА КІЛЬКІСТЬ годин (навчальних занять) тижневого навантаження учнів*
  Додаток 9 до Санітарного регламенту для закладів загальної середньої освіти (пункт 10 розділу VI)

  • ЗАГАЛЬНІ ВИМОГИ до організації харчування дітей в закладах освіти
    І. Вимоги до харчових продуктів, призначених для продажу дітям та підліткам у буфетах та у торгівельних апаратах, розміщених у закладах освіти:
    II. Вимоги до організації харчування та харчових продуктів, які використовуються для харчування в закладах освіти:

Додаток 10 до Санітарного регламенту для закладів загальної середньої освіти (пункт 10 розділу VI)

• ПЕРЕЛІК харчових продуктів, які заборонено реалізовувати у шкільних буфетах та у торгівельних апаратах, розміщених у закладах освіти:

Додаток 11 до Санітарного регламенту для закладів загальної середньої освіти (пункт 11 розділу VI)

• ВИМОГИ до організації харчування дітей з особливими дієтичними потребами, включаючи харчову алергію та непереносимість окремих харчових продуктів або речовин

Додаток 12 до Санітарного регламенту для закладів загальної середньої освіти (пункт 7 розділу VII)

• САНІТАРНО-ДЕЗІНФЕКЦІЙНИЙ РЕЖИМ у закладах освіти у період карантину

ЗАГАЛЬНИЙ ЗМІСТ САНІТАРНОГО РЕГЛАМЕНТУ

У новому документі містяться санітарно-гігієнічні норми, як облаштовувати територію школи, її будівлі та навчальні приміщення, зокрема, спортивні майданчики, фізкультурно-спортивні приміщення, кабінети інформатики, санітарні вузли, приміщення допоміжного та підсобного призначення, як  утримувати басейни тощо.

Регламент визначає, як безпечно організувати освітній процес та роботу з технічними засобами, водопостачання, водовідведення та опалення, повітряно-тепловий режим, природне та штучне освітлення, харчування, медичне обслуговування, як контролювати шуми й вібрацію.

Крім зазначеного, новий Регламент враховує інтереси дітей з особливими освітніми потребами, розвиток технічних засобів навчання і правила їхнього використання під час освітнього процесу, приділяє багато уваги шкільному раціону учнів.   

КЛЮЧОВІ ОСОБЛИВОСТІ НОВОГО САНІТАРНОГО РЕГЛАМЕНТУ

ДЛЯ ЗАКЛАДІВ СЕРЕДНЬОЇ ОСВІТИ

Учні, які проживають на відстані більше 2 км від закладу освіти, повинні бути забезпечені транспортом для підвезення до шкіл.

Усі працівники шкіл повинні проходити профілактичні медичні огляди. У разі порушення термінів проходження огляду працівники не повинні допускатися до школи та залучатися до освітнього процесу. Оренда шкіл не під освітні потреби чітко заборонена.

Чітко встановлені вимоги до благоустрою території шкіл та встановлено, хто несе відповідальність і хто повинен стежити за дотриманням цих норм.

 МОЗ дозволило до використання у закладах освіти дротове або бездротове підключення до мережі інтернет. У разі, якщо використовується бездротове підключення, роутери повинні бути на висоті не менше 2 метрів від підлоги та вимикатися у позанавчальний час.

Встановлено також вимоги до комп'ютерного обладнання, яке використовується в закладах освіти, оскільки попередні норми (2001 року) не актуальні. Якщо ідеться про ПК, то екран повинен бути не менше 15 дюймів, якщо використовуються ноутбуки, тоді дозволяється, щоб екран був 14-дюймовим, але має бути окрема мишка та клавіатура.

У кожному  закладі передбачається як мінімум 2-3 розміри відповідно промаркованих меблів. Щоб профілактувати порушення постави потрібно не тільки підбирати меблі за зростом, а й запропоновано не менше 2 разів на рік пересаджувати учнів в інші ряди. Це послужить також профілактикою порушень зору та слуху. Допускається кругове або інше розміщення парт.     

Робочі місця для учнів з особливими освітніми потребами обладнуються відповідно до потреб дитини. Рекомендації щодо таких особливостей облаштування робочого місця для конкретної дитини мають надаватися у висновках інклюзивно-ресурсних центрів. 

Скасовано вимоги до наявності спальних кімнат для першокласників, разом з тим, рекомендовано облаштувати місця відпочинку учнів (ігровий осередок).

Дітей, які часто страждають простудними захворюваннями, ревматизмом, ангінами, рекомендовано розміщувати у третьому ряду від вікна, тобто ближче до внутрішньої стіни класу.

Учні початкових класів більше не можуть навчатися у другу зміну, початок навчального дня не повинен бути раніше 8:00 години, початок занять у другу зміну - не пізніше 14:00 години (для здобувачів освіти за вечірньою формою - не пізніше 16:00 години). У закладах освіти, які працюють у дві зміни, навчання класів з інклюзивним навчанням усіх вікових груп повинно бути організовано у першу зміну.

Санітарні вузли мають розміщуватися лише у приміщенні. У них мають бути паперові або електрорушники, рідке мило, туалетний папір. Регламент передбачає, що на кожному поверсі в санітарних вузлах для учнів має бути спеціально обладнана кабіна для дітей з інвалідністю, зокрема, для учнів, що пересуваються на кріслах колісних, за допомогою милиць чи інших засобів.

Змінені підходи до організації харчування. Встановлено низку обмежень щодо вмісту у продуктах солі, цукру, жирів.

Визначено перелік продуктів, які заборонено продавати у шкільних буфетах, а також у шкільних автоматах. Ідеться про чіпси, сухарики, попкорн, цукерки та інше.

Встановлена група харчових продуктів, що повинні бути у щоденному раціоні учнів. Наприклад, злакові, овочі, фрукти, молочні продукти. Передбачено дієтичне харчування для учнів з різними порушеннями стану здоров’я, у тому числі з непереносимістю глютену, лактози, фенілаланіну.

ОРГАНІЗАЦІЯ ПРОСТОРУ В КЛАСАХ

Зазначено, що Державні санітарні правила від 2001 року не передбачали адаптацію простору в навчальних кабінетах, закладену в ідеї Нової української школи. Відтак директори та вчителі скаржились на суперечність між санітарними вимогами щодо фронтального розміщення парт у класі та потребою змінювати їх розташування для групової роботи учнів.

Санітарний регламент знімає це обмеження та допускає кругове або інше розміщення робочих столів учнів за умови забезпечення достатнього рівня освітленості робочих місць учнів.

Тобто вчитель може без застережень керувати середовищем у класі, а вимоги щодо дотримання мінімальних відстаней між партами та стінами класу стосуються лише фронтального (рядами) розміщення робочих місць учнів.

ПРАВИЛА ОРГАНІЗАЦІЇ РОБОЧОГО ПРОСТОРУ ТА РОБОТИ 

З ТЕХНІЧНИМИ ЗАСОБАМИ НАВЧАННЯ

Новий документ враховує розвиток сучасних технологій і їхнє використання під час освітнього процесу. Він докладно описує, як облаштовувати кабінет інформатики та робоче місце дитини в ньому, скільки часу дитина може працювати із технічними засобами.

У кабінеті інформатики робоче місце учня облаштовується персональним комп’ютером з монітором з діагоналлю не менше 15 дюймів, системним блоком, відокремленими клавіатурою та “мишею”, столом і стільцем. Також замість комп’ютера можна використовувати ноутбуки з екраном діагоналлю не менше 14 дюймів, відокремленою клавіатурою та “мишею” за умови, що чергуються практична та теоретична частина навчального заняття. Освітленість екрану робочого місця має бути не менше 200 люксів, а робочого стола – не менше 400 люксів. Не дозволяється одночасна робота за одним комп’ютером двох і більше учнів. 

Також забороняється використовувати екрани, сконструйовані на телевізійних електронно-променевих трубках.

Дозволяється дротове й бездротове підключення до мережі Інтернет. Якщо використовується бездротове підключення, Wi-Fi – роутери розміщуються на висоті не менше 2 метрів від підлоги та вимикаються у позанавчальний час.

ВИМОГИ ЩОДО РОБОТИ З ТЕХНІЧНИМИ ЗАСОБАМИ

Якщо під час заняття використовуються технічні засоби навчання, вчитель має чергувати види навчальної діяльності. Існують певні вимоги, скільки часу діти різного віку можуть безперервно працювати з технічними засобами під час уроку: 

• для учнів 1 класів – не більше 10 хвилин; 

• для учнів 2 – 4 класів – не більше 15 хвилин; 

• для учнів 5 – 7 класів – не більше 20 хвилин; 

• для учнів 8 – 9 класів – 20 – 25 хвилин; 

При здвоєних навчальних заняттях для учнів 10 – 11(12) класів – не більше 25 – 30 хвилин на першому навчальному занятті та не більше 15 – 20 хвилин на другому навчальному занятті.

Під час уроку, після роботи з технічними засобами учні обов’язково мають робити вправи для профілактики зорової та статичної втоми. Ці вправи наводяться у додатку 3 регламенту. 

СЕРЕДОВИЩЕ ДЛЯ ДІТЕЙ

Відтепер немає обмежень щодо оформлення та використання середовища школи та її навчальних приміщень. Немає заборон, які обмежують у дизайні та застосуванні сучасних підходів до оформлення освітнього середовища. Головна вимога – використання безпечних для здоров’я дітей матеріалів.

Також тепер допускаються яскраві елементи у кольоровій гамі стелі, стін та меблів. Вчителі можуть використовувати стіни також для демонстрації учнівських робіт, оформлювати інформаційні куточки, виставки та інші експозиції (підстав забороняти це немає), “аби якомога ефективніше облаштовувати простір навчальних кабінетів та створювати мотивуюче для учнів середовище”.

Передбачено й можливість обладнання у початковій школі ігрових осередків та місць для відпочинку дітей з килимами для сидіння та гри, кріслами або подушками з м’яким покриттям.

ОРГАНІЗАЦІЯ ХАРЧУВАННЯ

Розширилися вимоги з організації харчування. Зокрема, доповнено перелік продуктів, які забороняється продавати у шкільних буфетах та торговельних апаратах. 

Старі санітарні норми забороняли продаж кондитерських виробів із кремами,  морозива,  яєць та м’яса  водоплавної птиці, м’ясних  виробів нижче  I  сорту,  студнів,  зельців, фаршмаків,  грибів, молока-самоквасу, сметани, фляжного молока та м’якого сиру без    термічної    обробки,   консервів   непромислового виготовлення,  солодких газованих напоїв, нарізних салатів із майонезом, оцтом, сметаною. 

Новий регламент враховує попередній перелік продуктів, а також забороняє продаж, зокрема, зернових продуктів, що містять понад 10 г цукру на 100 г готового продукту, продуктів, що містять понад 0,12 г солі, або еквівалентну кількість солі на 100 г готового продукту, синтетичні барвники, ароматизатори (крім ваніліну, етилваніліну та ванільного екстракту), підсолоджувачі, підсилювачі смаку та аромату, консерванти. Забороняється продаж продуктів із рослинними жирами, непастеризованих соків, кави та кавових напоїв, енергетичних напоїв тощо.

Також визначаються  основні групи продуктів, які обов’язково мають бути в раціоні дитини, та вимоги до цих продуктів. Приміром, принаймні раз на тиждень для учнів має готуватися риба. А фрукти та ягоди подаються без додавання цукрів та підсолоджувачів.

Передбачено можливість забезпечувати харчування для учнів з особливими дієтичними потребами (безглютенове, безлактозне харчування).

Окрім того, якщо раніше йшлося про забезпечення питної води під час прийому їжі, то тепер Санітарний регламент передбачає доступ дитини до питної води протягом усього періоду перебування у школі. Це можуть бути кулери із питною водою у класах та інших приміщеннях школи, фасована вода в індивідуальних пляшечках, додатково фільтрована за допомогою спеціальних установок вода із господарсько-питного водогону.

НАВЧАННЯ УЧНІВ  1-4 КЛАСІВ ЛИШЕ У ПЕРШУ ЗМІНУ

У закладах освіти, які працюють у дві зміни, навчання учнів 1-4 класів має організовуватися в першу зміну. Натомість скасовується вимога про навчання лише у першу зміну випускних та класів компенсуючого навчання.

Ця норма, яка не узгоджується з чинним освітнім процесом, цілком очевидно, викличе великі проблеми для багатьох шкіл, де наразі певні початкові класи навчаються у другу зміну. Зараз, посередині навчального року, впровадити цю норму буде практично неможливо. Крім того, якщо переводити в другу зміну інші класи, щоб забезпечити цю норму для початкової школи, це викличе законне обурення батьків дітей з інших класів, яких про це на початку року не попереджали.

ЗМІНЕНО ПРАВИЛА ЩОДО ПРИБИРАННЯ ШКОЛИ УЧНЯМИ 

За старими правилами учні 2-4 класів могли брати участь  у  прибиранні  території школи, а учні 5-12 класів – у генеральному та щодобовому поточному прибиранні ділянки (підмітати,  очищувати від снігу, саджати дерева). У новому регламенті ж цей дозвіл зник, є лише правило: під час самообслуговування учні повинні тримати власне робоче місце в чистоті, прибирати за собою сміття. Робота із самообслуговування має проводитися за участю педагогічних та/або медичних працівників і не перевищувати 1 годину на тиждень.

Також учням 5-11(12) класів дозволяється поливати рослини та робити вологе прибирання без миючих і дезінфікуючих засобів, поверхонь навчальних приміщень (крім вікон та підлоги). Учням забороняється виконувати небезпечні для їхнього життя та здоров’я роботи, зокрема, ті через які вони можуть заразитися інфекційними хворобами.

НОВІ ВИМОГИ ДО МЕБЛІВ

Види меблів використовуються залежно від призначення навчальних приміщень. Це одномісні та двомісні робочі столи учнів, стільці зі спинками різних ростових груп, регульовані одномісні та двомісні робочі столи учнів та стільці зі спинками, лабораторні столи, дошки, відкриті та закриті шафи, стелажі, вітрини тощо. Робочі столи та стільці мають бути такими, що не порушують поставу учнів, забезпечують мобільні робочі місця та легко трансформуються для роботи у групах. У кожному навчальному приміщенні має бути 2 – 3 розміри відповідно промаркованих меблів. 

Важливо, що меблі повинні бути без гострих кутів, сколів тощо. Пошкоджені та зношені меблі підлягають своєчасній заміні. Поверхня навчальних меблів має бути стійкою до дії мийних та дезінфекційних засобів.

Великі запитання викликає те, що в регламенті жодним чином не визначено, коли саме меблі мають бути приведені у відповідність до нових вимог.

ТУАЛЕТИ ЛИШЕ У ПРИМІЩЕННІ (ВНУТРІШНІ ТУАЛЕТИ) ТА ПИТАННЯ ГІДНОСТІ

Санітарні вузли мають розміщуватися лише у приміщенні. У них мають бути паперові або електрорушники, рідке мило, туалетний папір, хоча кількість цих засобів гігієни не визначена.

Дуже важливо, що санрегламент встановлює обов’язковість дверцят у туалетних кабінках. Вони мають бути непрозорими, висотою не менше 1,5 м та замикатися з середини. Кабіни відгороджуються одна від одної непрозорими стінками висотою не менше 1,75 м на відстані 0,1 м від підлоги. 

Звертаємо увагу, що попередні санітарні норми визначали, що в  туалетних для дівчаток лише одна кабіна повинна замикатися,  інші кабінки мали бути з дверима висотою 1 м (що на пів метра нижче, ніж встановлює новий регламент) на відстані від підлоги 0,2 м. Про замкнені туалетні кабіни для хлопців не йшлося взагалі.

Нагадуємо, щоб створити комфортне і безпечне освітнє середовище й забезпечити належні санітарно-гігієнічні умови у вбиральнях, реалізовуючи право дитини на повагу до її гідності.

В Санрегламенті відведена увага й питанню облаштування окремих туалетних кімнат для працівників закладу освіти. 

ПІДВЕЗЕННЯ УЧНІВ ДО ЗАКЛАДУ ОСВІТИ

Забезпечуються підвезенням до школи учні, які проживають від закладу освіти на відстані понад 2 км. Раніше підвозилися учні, які проживали на відстані понад 3 км.

Підвезення організовується з попередньо визначеними зупинками. Відстань від місця проживання учнів до місця збору на зупинці не повинна перевищувати 500 м.

Санрегламент жодним чином не визначає, чи є різні вимоги до шкіл у великих містах, де працює громадський транспорт, і населених пунктів у сільській місцевості. 

ІНТЕРЕСИ ДІТЕЙ З ОСОБЛИВИМИ ОСВІТНІМИ ПОТРЕБАМИ

Документ передбачає, що на кожному поверсі в санітарних вузлах для учнів має бути спеціально обладнана кабіна для дітей з інвалідністю, зокрема, для учнів, що пересуваються на кріслах колісних, за допомогою милиць чи інших засобів.

Робочі місця для учнів з особливими освітніми потребами обладнуються відповідно до потреб дитини. Рекомендації щодо таких особливостей облаштування робочого місця для конкретної дитини мають надаватися у висновках інклюзивно-ресурсних центрів. 

Для дітей, що мають особливі дієтичні потреби, наприклад, алергії, має організовуватися окреме харчування.  Для цього батьки дитини подають до закладу освіти медичну довідку від сімейного лікаря чи педіатра. У довідці встановлюється діагноз та зазначаються особливі дієтичні потреби учня.

ВІДСУТНІСТЬ ЛЬОДОВОГО МАЙДАНЧИКА

Попередні норми встановлювали вимоги для наливних льодових катків для катання,  хокею та швидкісного бігу на ковзанах. Льодові майданчики мали бути із гладкою поверхнею без розколин і виямок, товщиною льоду 5-6 см та рівномірно штучно освітлюватися у 100 люксів. Цікаво, що новий регламент такого виду майданчика не згадує взагалі.

БЕЗПЕКА У НАВЧАЛЬНОМУ ЗАКЛАДІ ОСВІТИ

Санітарний регламент містить більш жорсткі вимоги щодо безпеки дітей у школі та на її території. Зокрема, йдеться про наявність паркану навколо всієї території школи для унеможливлення несанкціонованого входу або заїзду.

“Подібна вимога була й раніше, однак допускались огорожі із зелених насаджень у випадках, коли школа розміщувалась всередині житлового кварталу. Відтепер ця норма не діє, однак зникає і низка вимог щодо висаджування дерев, забезпечення відстані від автозаправок та доріг, виконати які часто було неможливо. Для стоянки автомобілів дозволено використовувати виключно господарську зону” – йдеться у повідомленні.

СПОРТ У ШКОЛІ

Зазначено, що оновлені вимоги до організації простору для занять спортом адаптовані до змін у навчальних програмах з фізкультури і більше не обмежуватимуть заклади.

Відтепер у Санрегламенті йдеться лише про вимогу твердого покриття на спортивних майданчиках, а футбольне поле має мати трав’яне або штучне покриття.

Детальні вимоги щодо метання спортивних снарядів, використання дренажу та оббивання гумою бортів для стрибків – скасовано. Разом з тим, майданчики для учнів 1-4 класів повинні мати тіньові навіси або альтанки та фізкультурно-спортивне обладнання, що відповідає віковим особливостям учнів.

ПРИБИРАННЯ КЛАСІВ ТА "САМООБСЛУГОВУВАННЯ"

У новому Санрегламенті немає розгорнутого розділу про санітарно-гігієнічне виховання дітей, яке передбачало раціональний режим дня, гігієну розумової роботи школярів, гігієну трудового навчання, статеве виховання, громадську і особисту гігієну, формуванням якого мали займатися батьки, вчителі та медичний персонал.

“Старий регламент передбачав, що учні можуть самостійно прибирати класи, кабінети й лабораторії, і називав це “самообслуговуванням”. У новому документі самообслуговування також фігурує, однак воно означає лише прибирання за собою сміття та тримання свого робочого місця у чистоті”.

Санітарний регламент дозволяє залучати учнів 5-11 (12) класів лише до поливу рослин та вологого прибирання поверхонь (без миття підлоги та вікон і використання мийних та дезінфікувальних засобів). Відбуватись це має за участі вчителів або медичних працівників, а тривалість самообслуговування не має перевищувати однієї години на тиждень.

У ДОДАТКАХ ДО САНІТАРНОГО РЕГЛАМЕНТУ ВИЗНАЧЕНО НАСТУПНЕ:

• яку рослинність заборонено висаджувати на території школи;  

• яких розмірів мають бути меблі;

• які допустимі рівні загального штучного освітлення, звуку та звукових тисків у приміщеннях закладів освіти та на прилеглій до них території, допустимі значення вібрації в будівлях закладів освіти;

• як ефективно складати розклад занять для учнів та яке максимально можливе тижневе навантаження учнів;

• які вправи для рухової активності та для очей потрібно робити на занятті під час перерви;

• як організовувати харчування дітей, зокрема, дітей з особливими дієтичними потребами, включаючи харчову алергію та непереносимість окремих харчових продуктів або речовин, та які харчові продукти заборонено реалізовувати в закладах освіти;

• який санітарно-дезінфекційний режим у закладах освіти в період карантину.

За загальне дотримання вимог Санітарного регламенту відповідає засновник або засновники закладу освіти та його керівник. Щоденно контролює дотримання регламенту керівник та медичний працівник закладу освіти (якщо медичного працівника немає – ті, кого визначає своїм наказом керівник закладу освіти). 

Санітарний регламент передбачає наступне:

⏹ учні, які проживають навідстані понад 2 км від закладу освіти, забезпечуються транспортом для підвезення до школи;
⏹ усі працівники шкіл повинні проходити обов’язкові профілактичні огляди. У разі порушення термінів проходження профілактичних оглядів працівники до роботи не допускаються;
⏹ оренду приміщень шкіл не під освітні потреби заборонено;
⏹ встановлено вимоги до благоустрою території шкіл та осіб, які мають слідкувати за дотриманням норм та нести відповідальність за їх порушення;
⏹ дозволено для використання у закладах освіти дротове або бездротове підключення до мережі Інтернет. У разі, якщо використовується бездротове підключення, роутери Wi-Fi повинні розміщуватися на висоті не менше ніж 2 метри від підлоги і виключатись у позанавчальний час;
⏹ встановлено вимоги до комп’ютерного обладнання, яке використовується в закладах освіти. Діагональ моніторів персональних комп’ютерів повинна бути не менше ніж 15 дюймів. У разі використання ноутбуків їх екран може дорівнювати 14 дюймів, але пристрій повинен мати клавіатуру та мишку;
⏹ для профілактики порушень постави запропоновано не менше ніж 2 рази на рік пересаджувати учнів в інші ряди, що профілактуватиме як сколіози, так і порушення зору та слуху;
⏹ учнів, які часто хворіють простудними захворюваннями, ревматизмом, ангінами, рекомендовано розміщувати у третьому ряду, тобто біля внутрішньої стіни;
⏹ у закладах освіти повинні бути внутрішні санітарні вузли, адже кожна десята школа в Україні має зовнішній туалет, що несе ризики виникнення у дітей урологічних та сечостатевих хвороб.

У новому Санітарному регламенті змінено підходи до організації харчування:

⏹ у школах дозволяється організовувати кейтеринг, який повинен відповідати всім принципам та вимогам безпечності харчових продуктів на базі системи НАССР. Також вимоги документа базуються на принципах здорового харчування, рекомендованих Всесвітньою організацією охорони здоров’я.

Регламентом встановлено вимоги до харчових продуктів та готових страв, що можуть пропонуватись дітям:

⏹ передбачено низку обмежень за вмістом солі, цукру та жиру з урахуванням сучасних тенденцій щодо здорового харчування та рекомендацій ВООЗ;
⏹ визначено перелік продуктів харчування, які забороняється продавати у шкільних буфетах та шкільних автоматах (чіпси, сухарики, попкорн, ковбаси, сосиски, копчену і солону рибу, деякі солодощі та ін.);
⏹ встановлені групи харчових продуктів, які повинні бути в щоденному шкільному раціоні учнів (злакові, овочі, фрукти та ягоди, молочні продукти);
⏹ врегульовано питання організації харчування дітей з особливими потребами;
⏹ у разі, якщо є довідка від сімейного лікаря чи педіатра про певні дієтичні потреби дитини, власник закладу зобов’язаний організувати окреме харчування з урахуванням рекомендацій лікаря.

З 1 СІЧНЯ 2021 р. ВСТУПИВ В ДІЮ НОВИЙ САНІТАРНИЙ РЕГЛАМЕНТ ДЛЯ ЗАКЛАДІВ СЕРЕДНЬОЇ ЗАГАЛЬНОЇ ОСВІТИ: ПОВНИЙ ТЕКСТ

Директорів стосується весь регламент + потрібно читати норми ДБН, бо приводити до відповідності потрібно буде багато чого, пише Алла Заможська.

ТУАЛЕТИ: Передбачено їх наявність на кожному поверсі, і дверцята мають бути в кожній кабінці. У туалетах мають бути диспенсери і туалетний папір. І ні, вони не повинні купуватися за кошти батьків.

До речі, ганчірки прибиральниць теж не повинні бути розвішані на підвіконнях чи батареях: “Для зберігання прибирального інвентарю та приготування дезінфекційних розчинів необхідно передбачити окремі приміщення, недоступні для учнів і сторонніх відвідувачів. Приміщення повинні бути обладнані ефективною системою вентиляції. Інвентар має бути промаркований. Для прибирання санітарних вузлів виділяється окремий інвентар та засоби прибирання, які зберігаються окремо.”

ФІЗКУЛЬТУРА: НЕ ДОЗВОЛЯЄТЬСЯ в залах менше 288 м2 заняття одночасно більше ніж 30 учнів. Тому прощавайте, спарені заняття фізкультурою в декілька класів.

Лампові телевізори — під забороною.

В закладі освіти повинен бути організований питний режим. Організація питного режиму повинна сприяти задоволенню потреб дітей у безпечній та якісній воді.

Кожна дитина за потреби повинна отримати кип’ячену або фасовану воду в індивідуальному посуді.

ПРИБИРАННЯ. Слава Богу, відтепер про миття підлоги не йдеться. Тобто, діти НЕ МИЮТЬ підлогу і вікна — взагалі. Ні під яким приводом. Ні з дозволу, ні без дозволу. Більш того, ДОПУСКАЄТЬСЯ вологе прибирання поверхонь дітьми 5-12 класів лише за участю вчителя або медичного працівника. Але на все все відведено аж 1 годину часу на тиждень.

Учні повинні виносити СВОЄ сміття і тримати СВОЄ робоче місце в чистоті. ЗАБОРОНЕНО використовувати дезінфікуючі і миючи засоби учнями при прибиранні. Класи миються після кожної зміни, а спортивний зал — після кожного заняття.

ДОМАШНІ ЗАВДАННЯ. Тривалість виконання завдань для самопідготовки учнів у позанавчальний час не рекомендується більше 1 години у 3-5 класах та 1,5 години у 6-9 класах, 2 години — у 10 – 11(12) класах. Учням 1-2 класів не рекомендуються обов’язкові завдання для самопідготовки у позанавчальний час.

ПЕРЕРВИ. Має бути або одна перерва 30 хв. або дві по 20 хв. Причому одна з них має бути проведена на вулиці, або та, що 30 вх. розділена на поїсти і вулицю.

МЕДСЕСТРА. Заклади освіти повинні бути укомплектовані кваліфікованими кадрами середніх медичних працівників та можуть бути укомплектовані лікарями-психологами. У випадку відсутності у закладі освіти медичного працівника засновник (засновники) укладає договір із закладом охорони здоров’я або фізичними особами-підприємцями, які провадять господарську діяльність із медичної практики (сестринська справа, педіатрія, сімейна медицина) про медичне обслуговування учнів.

Педикульоз – обов’язкова перевірка після канікул і за необхідності.

ХАРЧУВАННЯ. З 1 січня обіцяють нове збалансоване меню. Не лише Клопотенка — над меню працює команда фахівців. В санітарному регламенті є додаток з організації харчування, але цікаво, як воно буде перекликатися з тим, що анонсують.

Учні, які проживають на відстані від закладу освіти понад 2 км, забезпечуються підвезенням у порядку, визначеному засновником (засновниками) закладу освіти відповідно до законодавства. Підвезення організовується з попередньо визначеними зупинками. Відстань від місця проживання учнів до місця збору на зупинці не повинна перевищувати 500 м. Тобто — освітянські керманичі мають думати, ЯК діти БЕЗКОШТОВНО будуть добиратися до шкіл. Міські бюджети мусять передбачити або компенсацію проїзду, або шкільний автобус.

ЗАТВЕРДЖЕНО
Наказ Міністерства охорони здоров’я України
25 вересня 2020 року №2205

САНІТАРНИЙ РЕГЛАМЕНТ

для закладів загальної середньої освіти

I. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ

1. Цей Санітарний регламент визначає медичні вимоги безпеки (правила і норми) щодо освітнього середовища у всіх типах закладів загальної середньої освіти (далі – заклади освіти), а також структурних підрозділах інших юридичних осіб, що забезпечують здобуття загальної середньої освіти (крім спеціальних закладів освіти) усіх форм власності.     

Вимоги цього Санітарного регламенту обов’язкові для врахування при влаштуванні і обладнанні приміщень закладів освіти, що будуються та експлуатуються.

2. У закладі освіти дозволяється використовувати матеріали, обладнання, устаткування, засоби, інвентар, витратні матеріали тощо, що відповідають вимогам Закону України “Про загальну безпечність нехарчової продукції”, відповідних технічних регламентів та санітарного законодавства.

3. Учні, які проживають на відстані від закладу освіти понад 2 км, забезпечуються підвезенням у порядку, визначеному засновником (засновниками) закладу освіти відповідно до законодавства.

Підвезення організовується з попередньо визначеними зупинками. Відстань від місця проживання учнів до місця збору на зупинці не повинна перевищувати 500 м.

4. Засновник (засновники) закладу освіти забезпечує своєчасне проведення ремонтних робіт на території закладу освіти, приміщень та інженерних мереж закладу освіти; заходів з дезінфекції, дезінсекції, дератизації, вивезення снігу, побутових відходів, у тому числі люмінесцентних ламп, знятих з обліку обладнання та меблів, належне утримання території, у тому числі коронування дерев, очищення їх від пошкоджень, омели, видалення сухостійних дерев і чагарників і рослин, зазначених у пункті 3 розділу II цього Санітарного регламенту.

5. Усі працівники закладів освіти, в тому числі працівники їдальні (харчоблоку), буфету повинні проходити обов’язкові профілактичні медичні огляди відповідно до законодавства, результати проходження яких вносяться до особистих медичних книжок (форма первинної облікової документації N 1-ОМК “Особиста медична книжка”, затверджена наказом Міністерства охорони здоров’я України від 21 лютого 2013 року № 150, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 23 квітня 2013 року за № 662/23194).

6. Особисті медичні книжки зберігаються у медичного працівника або в особи, яка визначена наказом керівника закладу освіти, як відповідальна за їх зберігання.

7. Керівник закладу освіти контролює наявність проходження попереднього та своєчасне проходження періодичних медичних оглядів працівниками закладу освіти у терміни, що передбачені законодавством України.

8. Працівники, у тому числі працівники їдальні (харчоблоку), буфету які своєчасно не пройшли обов’язковий медичний огляд, а також ті, що не ознайомлені з цим Санітарним регламентом, до роботи не допускаються.

9. Засновник (засновники) та керівник закладу освіти є відповідальними за дотримання вимог цього Санітарного регламенту.

10. Щоденний контроль за дотримання регламенту здійснюють керівник та медичний працівник закладу освіти (за його відсутності – особа (особи), яка визначена наказом керівника закладу освіти).

11. Здача в оренду території, будівель, приміщень, обладнання державних та комунальних закладів освіти підприємствам, установам, організаціям іншим юридичним та фізичним особам для використання не за освітнім призначенням, крім випадків передбачених законодавством, не дозволяється.

II. САНІТАРНО-ГІГІЄНІЧНІ НОРМИ ВЛАШТУВАННЯ ТЕРИТОРІЇ

1. Вимоги до функціональних зон на ділянках закладів освіти наведені у ДБН В.2.2-3:2018 “Будинки і споруди. Заклади освіти”, затверджених наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 25 квітня 2018 року № 106 (далі – ДБН В.2.2-3:2018).

2. Спортивні майданчики повинні мати тверде покриття. Комбінований майданчик можна асфальтувати (бетонувати) або використовувати штучне покриття. Футбольне поле повинно мати трав’яне або штучне покриття.

Забороняється проводити заняття на зволожених майданчиках.

Ями для стрибків заповнюється чистим, без домішок, піском, який перед стрибками необхідно розпушити та вирівняти.

Майданчики для учнів 1 – 4 класів обладнуються тіньовими навісами або альтанками, ігровим та фізкультурно-спортивним обладнанням, що відповідає віковим особливостям учнів.

Стаціонарне фізкультурно-спортивне та ігрове обладнання повинно бути безпечним для здоров’я та життя користувачів, а його використання повинно відбуватися з дотриманням вимог безпеки життєдіяльності.

3. На території закладу освіти заборонені колючі дерева, кущі, рослини з отруйними властивостями відповідно до Переліку рослин, дерев, кущів з колючками, отруйними плодами, наведеним у додатку 1 до цього Санітарного регламенту, а також гриби.

Територія закладу повинна бути огороджена.

4. Санітарне очищення території закладів освіти повинно здійснюватися відповідно до вимог Державних санітарних норм та правил утримання територій населених місць, затверджених наказом Міністерства охорони здоров’я України від 17 березня 2011 року № 145, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 05 квітня 2011 року за № 457/19195.

Для господарських потреб (стоянка автотранспорту, зберігання меблів, обладнання, макулатури, металобрухту, будівельних матеріалів тощо) дозволяється використовувати виключно господарську зону.

Територія закладу освіти повинна бути благоустроєна. Потрібно проводити своєчасне очищення від сухого листя й трави, косіння трави, обрізання гілок дерев та кущів, що затіняють вікна навчальних приміщень, очищення пішохідних доріжок, заїздів, майданчиків, дахів будівель від снігу та криги. Забороняється спалювати або закопувати сухе листя на території закладу освіти.

Конструкції покрівель повинні забезпечити організацію зливостоку з них та виключити можливість потрапляння води на край покрівлі. Для попередження утворення бурульок усі зливостоки з дахів та покрівель можуть обладнуватися системою підігріву.

З метою попередження зсуву снігу або падіння бурульок, за відсутності дітей, інших учасників освітнього процесу та відвідувачів, з даху будівлі необхідно згрібати сніг та збивати бурульки, дотримуючись при цьому правил техніки безпеки. У разі неможливості термінової ліквідації загрози небезпечні місця огороджуються та вживаються заходи щодо недопущення до них дітей а також інших осіб (крім тих, що ліквідуватимуть відповідні загрози).

На території закладу освіти не допускається накопичення снігу та криги на пішохідних доріжках, заїздах, майданчиках.

На території закладу освіти не повинно бути бездомних тварин.

III. ГІГІЄНІЧНІ ВИМОГИ ДО БУДІВЕЛЬ ТА ПРИМІЩЕНЬ

1. Будівля закладу освіти повинна забезпечувати оптимальні умови для організації освітнього процесу. Кількість учнів закладу освіти (крім тих, які здобувають освіту за дистанційною формою, а також будь-якою з індивідуальних форм) не повинна перевищувати його проектну місткість.

2. Ґанок будівлі закладу освіти повинен мати безпечне неслизьке покриття з рельєфним маркуванням, огородження і зручні поручні вздовж сходів та забезпечувати умови доступності будівлі.

Для очищення взуття від бруду перед входом у заклад освіти повинні бути встановлені скребачки, решітки, які необхідно очищати по мірі забруднення, але не рідше одного разу на день або після кожної навчальної зміни (у разі організації в закладі освіти змінного навчання).

3. Стіни та стеля усіх приміщень закладів освіти повинні бути без щілин, тріщин, деформацій, ознак ураження грибком.

Колір поверхні стелі, стін, меблів навчальних приміщень, фізкультурно-спортивних та інших приміщень, які використовуються в освітньому процесі, повинен бути не яскравих кольорів, допускається наявність яскравих елементів.

Усі матеріали, що використовуються для оздоблення приміщень закладу освіти, його структурних підрозділів, зокрема пансіонів (гуртожитків), повинні бути безпечними для здоров’я дітей.

4. Підлога санітарних вузлів та умивальних кімнат повинна вистилатися неслизькою керамічною або мозаїчною шліфованою плиткою.

Підлога усіх приміщень повинна мати стійкість до застосування дезінфекційних засобів, бути вологостійкою та не слизькою, не мати щілин, дефектів, механічних пошкоджень.

5. У закладах освіти необхідно виокремлювати: контрастними рельєфними лініями – пішохідні зони в приміщенні закладу освіти; контрастними обмежувальними смугами по краю першої та останньої сходинки, які за фактурою відрізняються від інших сходинок маршу, контрастним кольором – ділянки поручня, які відповідають першій та останній сходинці маршу; рельєфним покриттям (ворсистим, гумовим тощо) на підлозі – зони підвищеної небезпеки (в їдальнях (харчоблоках), майстернях, лабораторіях).

У просторі перед сходами необхідно передбачити попереджувальне маркування рельєфним або іншоструктурним покриттям.

6. Не допускається проведення будь-яких видів ремонтних робіт у присутності учнів. Термін проведення ремонтних робіт встановлюється із урахуванням часу на видалення остаточної кількості токсичних речовин, що входять до складу будівельних та (або) оздоблювальних матеріалів.

7. У закладах освіти дозволяється дротове та/або бездротове підключення до мережі Інтернет. При використанні бездротового підключення до мережі Інтернет, Wi-Fi роутери повинні розміщуватися на висоті не менше 2 метрів від підлоги з можливістю їх виключення у позанавчальний час.

8. Електромагнітне випромінювання в усіх приміщеннях не повинно перевищувати гранично допустимі рівні відповідно до Державних санітарних норм і правил захисту населення від впливу електромагнітних випромінювань, затверджених наказом Міністерства охорони здоров’я України від 01 серпня 1996 року № 239, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 29 серпня 1996 року за № 488/1513.

9. Вимоги до облаштування приміщень закладів освіти наведені у ДБН В.2.2-3:2018.

Навчальні приміщення

10. Обладнання, устаткування, технічні засоби навчання (далі – ТЗН), навчально-методичні матеріали, які використовуються в освітньому процесі, повинні бути безпечними для здоров’я дітей.

11. Залежно від призначення навчальних приміщень використовуються різні види навчальних меблів: робочі столи учнів (двомісні та одномісні) та стільці зі спинками різних ростових груп, робочі столи учнів регульовані (одномісні та двомісні), стільці зі спинками регульовані, столи лабораторні, дошки, відкриті та закриті шафи, стелажі, вітрини тощо. Перевага надається робочим столам учнів та стільцям, що запобігають порушенню постави в учнів, забезпечують мобільні робочі місця та легко трансформуються для роботи у групах. У кожному навчальному приміщенні необхідно передбачати 2 – 3 розміри відповідно промаркованих меблів з перевагою одного із них, відповідно до додатку 2 до цього Санітарного регламенту.

12. Навчальні меблі повинні бути без гострих кутів, сколів тощо. Пошкоджені та зношені меблі підлягають своєчасній заміні. Поверхня навчальних меблів має бути стійкою до дії мийних та дезінфекційних засобів.

Рекомендовано, щоб розміщення робочих столів учнів у навчальних приміщеннях було таким, яке забезпечуватиме лівостороннє природне освітлення робочих місць. Допускається кругове або інше розміщення робочих столів учнів за умови забезпечення достатнього рівня освітленості робочих місць учнів.

У разі розміщення робочих столів учнів рядами необхідно розміщувати меблі у класній кімнаті прямокутної конфігурації з дотриманням таких відстаней:

• між зовнішньою стіною і першим рядом робочих столів учнів 0,6 – 0,7 м (в будівлях із цегли допускаються 0,5 м);

• між рядами двомісних робочих столів учнів) – не менше 0,6 м;

• між III рядом робочих столів учнів і внутрішньою стіною або шафами, які стоять біля стіни, не менше 0,7 м;

• між переднім робочим столом учнів і демонстраційним столом не менше 0,8 м;

• від передньої стіни з класною дошкою до передніх робочих столів учнів не менше 2,4 – 2,6 м;

• від задніх робочих столів учнів до задньої стіни не менше 0,65 м (якщо задня стіна зовнішня – не менше 1,0 м);

• від задніх робочих столів учнів до шаф, які стоять вздовж заднього краю стіни – не менше 0,8 м;

• між столом педагогічного працівника і переднім робочим столом учнів – не менше 0,5 м;

• найбільша відстань останнього місця від класної дошки – 9 м;

• висота нижнього краю дошки над підлогою для учнів першого класу 0,7 – 0,8 м, 2 – 4 класів – 0,75 – 0,8 м, 5 – 11(12) класів – 0,8 – 0,9 м.

Для профілактики порушень постави не менше 2-х разів на рік учнів пересаджують на інші ряди, не порушуючи відповідності групи меблів їх зросту та з урахуванням гостроти зору і слуху.

У класних кімнатах поперечної і квадратної конфігурації, в якій меблі розміщуються у 4 ряди, повинна бути збільшена відстань від дошки до першого ряду робочих столів учнів (не менше 3 м), щоб забезпечити кут розглядання до 35 град. Відстань від першого ряду робочих столів учнів до зовнішньої стіни повинна бути 0,8 – 1,0 м, між рядами робочих столів учнів – 0,6, від задніх робочих столів учнів до шаф, розміщених біля внутрішньої стіни – 0,9 – 1,0 м.

Учні з патологією органу зору (корегованою та/або некорегованою) повинні сидіти за першими робочими столами учнів в першому ряду (від світлонесучої стіни). Школярі з пониженим слухом розміщуються за першими і другими робочими столами учнів крайніх рядів. Учні, які часто хворіють простудними захворюваннями, ревматизмом, ангінами, розміщуються у третьому ряду (біля внутрішньої стіни).

13. Місця для учнів із особливими освітніми потребами обладнуються відповідно до потреб дитини.

14. Класні (аудиторні) дошки (з використанням крейди) мають бути матові та виготовлені з матеріалів, що мають високу адгезію з матеріалами, які використовуються для письма, добре очищатися вологою губкою, бути зносостійкими, мати лотки для затримання крейдяного пилу, зберігання крейди, тримача для креслярського приладдя.

Колір маркера для маркерної дошки повинен бути контрастним.

15. При використанні інтерактивної дошки і проекційного екрану необхідно забезпечити її рівномірне освітлення та відсутність світлових плям підвищеної яскравості.

16. Навчальні приміщення для учнів 1 – 4 класів розміщуються окремо від навчальних приміщень учнів 5 – 11(12) класів.

У разі обладнання в навчальних приміщеннях початкової школи місця відпочинку учнів (ігровий осередок) з килимами для сидіння та гри, стільцями, кріслами або подушками з м’яким покриттям, вони повинні легко очищатися.

17. У кабінетах (лабораторіях) хімії, фізики та біології та відповідних інтегрованих курсів встановлюються спеціальні лабораторні столи, прикріплені до підлоги. Лабораторні столи слід покривати матеріалами, які стійкі до дії агресивних хімічних речовин та відповідають вимогам Державних санітарних норм та правил “Полімерні та полімервмісні матеріали, вироби і конструкції, що застосовуються у будівництві та виробництві меблів. Гігієнічні вимоги”, затверджених наказом Міністерства охорони здоров’я України від 29 грудня 2012 року № 1139, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 09 січня 2013 року № 87/22619. Кабінет хімії і лаборантська обладнуються витяжними шафами. Хімічні реактиви повинні зберігатися у сейфі, а спеціальне допоміжне обладнання у шафі, яка замикається на ключ.

18. Навчальні майстерні повинні бути ізольованими від інших навчальних приміщень (в окремих блоках, секціях або в окремих будівлях з гардеробом і санітарним вузлом) та розміщуватися на першому поверсі.

Майстерні розміщуються у двох кімнатах (навчальна швейна майстерня та майстерня з кулінарії) або в одній (комбінована майстерня). У комбінованій майстерні для робіт з харчовими продуктами виділяється окрема зона (20 % площі).

Приміщення навчальних майстерень повинні бути розраховані на 13 – 15 робочих місць, оснащені відповідним обладнанням, необхідним для використання технологій, передбачених навчальними програмами з трудового навчання, у тому числі холодильним, з урахуванням зросту учнів. Робочі місця повинні забезпечувати зручну робочу позу учнів та відповідати вимогам безпеки життєдіяльності.

19. У майстернях для учнів 10 – 12 років слід використовувати інструменти розміром № 1, для учнів 13 – 15 років – № 2, після 15 років – інструментами для дорослих.

Максимальна маса вантажу для підняття школярами: 11 – 12 років до 4 кг, 13 – 14 років – до 5 кг, 15 років: хлопчики – 12 кг, дівчатка – 6,0 кг, 16 років відповідно 14 і 7 кг, 17 років – 16,0 і 8,0 кг.

Вимоги до кабінетів інформатики

20. Навчальні приміщення, призначені для роботи з персональними комп’ютерами повинні мати природне та штучне освітлення. Штучне освітлення у приміщеннях повинно здійснюватися системою загального освітлення. Норми освітленості на робочих місцях повинні відповідати вимогам: на екрані – не менш 200 лк; на клавіатурі, робочому столі учня – не менш 400 лк. Забороняється перевищувати рівень освітленості на робочому місці та на екрані ПК більше 600 лк.

21. Поверхня підлоги повинна мати антистатичне покриття та бути зручною для вологого прибирання.

22. Для виконання практичної частини навчального заняття дозволено обладнувати кожне робоче місце учня персональним комп’ютером форм-фактора десктоп у такому складі: монітор, системний блок, відокремлена клавіатура, відокремлений маніпулятор типу “миша”, стіл, стілець (крісло). Дозволяється використання моніторів (екранів) з діагоналлю не менш 38,1 см (15 дюймів).

Вимоги до комп’ютерного обладнання, яким комплектуються навчальні приміщення, призначені для роботи з персональними комп’ютерами визначені у Типовому переліку комп’ютерного обладнання для закладів дошкільної, загальної середньої та професійної (професійно-технічної) освіти, затвердженому наказом Міністерства освіти і науки України від 02 листопада 2017 року № 1440, зареєстрованому в Міністерстві юстиції України 15 січня 2018 року за № 55/31507.

Допускається співвідношення сторін відеомонітора (екрана) 3:4 та використання сучасних моделей відеомоніторів (екранів) (рідкокристалічний, плазмовий тощо). Відеомонітор (екран) повинен знаходитись на відстані 1,5 діагоналі екрану від очей учня таким чином, щоб його верхня половина знаходилась на рівні очей учня. Ширина і глибина робочої поверхні робочого столу учня повинна забезпечувати виконання учнем операцій в межах зони досяжності – шириною та глибиною не менше 0,50 м.

У разі відсутності можливості обладнання робочих місць учнів персональними комп’ютерами форм-фактора десктоп допускається використання портативних персональних комп’ютерів (ноутбуків) з діагоналлю відеомоніторів (екранів) не менше 35,56 см (14 дюймів) за умови використання відокремленої клавіатури (учнями 1 – 7 класів) та використання відокремленого маніпулятору типу “миша” (учнями 1 – 11(12) класів), а також обов’язкового чередування практичної та теоретичної частин навчального заняття.

Для проведення лабораторних та практичних робіт (дослідження фізичних, хімічних, біологічних явищ та явищ в географічній оболонці), проєктної діяльності, навчальних занять з робототехніки, військово-польових зборів допускається використання учнями 7 – 11(12) класів персонального комп’ютера форм-фактора планшетний ПК з діагоналлю екранів не менше 25,4 см (10 дюймів).

Протягом навчального заняття, після роботи з комп’ютерною технікою обов’язково повинні виконуватися комплекси вправ для профілактики зорової та статичної втоми. Комплекси вправ з рухової активності та комплекс вправ гімнастики для очей наведені у додатку 3 до цього Санітарного регламенту.

23. Забороняється використання у закладах освіти як відеомонітори (екрани) пристрої, сконструйовані на телевізійних електронно-променевих трубках.

24. Проводи чи інші провідники, через які подається електричний струм в комп’ютерній техніці, повинні бути надійно ізольовані і механічно захищені з метою запобігання ураження електричним струмом учасників освітнього процесу.

25. Не дозволяється одночасна робота за одним комп’ютером двох і більше учнів незалежно від їх віку.

26. Медичними протипоказаннями до занять учнів з персональною комп’ютерною технікою є: аномалія рефракції, некорегована міопія або гіперметропія, некорегована косоокість, епілепсія.

27. Використання друкувальних та (або) копіювальних пристроїв у навчальних приміщеннях дозволяється при відсутності учнів та по завершенню навчальних занять. Після використання таких пристроїв приміщення необхідно провітрити.

Фізкультурно-спортивні приміщення

28. У спортивній залі площею до 288 м2 допускається навчальне заняття не більше, ніж 30 учням одночасно. Займатися на спортивних майданчиках, у спортивній залі дозволяється тільки у спортивному одязі та взутті. Обов’язковою є наочна інформація щодо дотримання в спортивній залі правил техніки безпеки та про режим його прибирання і провітрювання.

Дозволяється використовувати для навчальних цілей спортивні споруди, розташовані поблизу закладу освіти (на відстані до 500 м).

Підлога повинна бути без дефектів та не слизька.

Санітарно-гігієнічні вимоги до утримання басейнів

29. У закладі освіти в окремому блоці дозволяється розташування басейну.

Внутрішня поверхня дна та стін ванни басейну повинна бути гладкою, не слизькою. По периметру ванни басейну повинна бути обхідна доріжка.

Ванну басейну необхідно заповнювати питною водою, що відповідає чинним вимогам до питної води. Температуру води у ванні необхідно підтримувати на рівні 26 – 27° C, а температуру повітря в залі з ванною – на 1 – 2° C вищою від температури води.

У місцях виходу з душової на обхідну доріжку повинен бути передбачений прохідний душ для ніг з безперервним потоком проточної теплої води.

Вхід до зали басейну дозволяється після прийняття гарячого душу (окремо для хлопців і дівчат) з використанням індивідуальних засобів гігієни (миючого засобу та мочалки).

Для сушіння волосся в кожній роздягальні повинні бути стаціонарні чи побутові фени.

Воду у ванні басейну з частковою рециркуляцією необхідно знезаражувати додаванням хлору, або іншими дезінфекційними засобами, зареєстрованими відповідно до вимог Порядку державної реєстрації (перереєстрації) дезінфекційних засобів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03 липня 2006 року № 908. У спеціальному приміщенні для знезаражування води повинні готуватися концентровані розчини, що додаються до води при її надходженні на фільтри. Залишкові кількості дезінфектантів у воді басейну повинні становити: по вільному хлору – 0,5 – 0,7 мг/дм3, брому – 1,2 мг/дм3, озону – 0,1 – 0,3 мг/дм3, вночі концентрацію хлору дозволяється доводити до 1,5 мг/дм3.

За органолептичними і санітарно-хімічними показниками якість води в басейнах повинна відповідати таким вимогам:

• каламутність < 1,0 НОК;

• кольоровість < 20;

• запах < 2 бали;

• хлориди < 250 мг/дм3;

• амоній < 0,5 мг/дм3;

• залишковий хлор вільний – 0,5 – 0,7 мг/дм3;

• залишковий хлор зв’язаний – 0,8 – 1,2 мг/дм3;

• залишковий озон – 0,1 – 0,3 мг/дм3;

• бром – 1,2 мг/дм3.

За мікробіологічними показниками вода басейнів повинна відповідати таким вимогам:

• кількість бактерій групи кишкової палички в 1 дм3 води, не більше 10;

• кількість бактерій групи ентерококів в 1 дм3 води, не більше 10;

• кількість бактерій групи стафілококів в 1 дм3 води, не більше 10;

• кількість мезофільних мікроорганізмів в 1 см3 води, не більше 100;

• кількість синьогнійних паличок в 1 дм3 води, не більше 10;

• яйця гельмінтів та патогенні найпростіші – відсутність;

• збудники інфекційних захворювань – відсутність;

• ентеровіруси – відсутність.

В приміщеннях басейнів концентрація вільного хлору в повітрі (в зоні дихання плавців) не повинна перевищувати 0,03 мг/м3; концентрація озону – 0,05 мг/м3.

Засновник (засновники) закладу освіти забезпечує проведення лабораторного контролю якості води у чаші басейну та дослідження атмосферного повітря не рідше одного разу на місяць.

Для дезінфекції води у басейні дозволяється застосування інших реагентних або безреагентних методів знезараження (фізичних, хімічних або комбінованих), за умови використання для цього обладнання, устаткування, засобів, витратних матеріалів тощо, безпечність та якість яких підтверджена наявністю відповідних документів згідно з вимогами законодавства, своєчасного сервісного обслуговування (якщо таке необхідне), а також за умови забезпечення належної якості та безпечності води за санітарно-хімічними та санітарно-мікробіологічними показниками.

Поточне прибирання басейну повинно проводитися щодня з використанням мийних і дезінфекційних засобів. Підлягають дезінфекції підлога приміщень, стіни залу басейну (2 м від підлоги), обхідні доріжки, обладнання, ручки дверей, санітарно-технічне обладнання, меблі та устаткування.

Незалежно від системи заповнення ванни басейну водою (проточна або з рециркуляцією) випуск води з ванни з наступною дезінфекцією проводиться 1 раз на місяць. При задовільних санітарно-хімічних та бактеріологічних показниках води у ванні басейну, дозволяється продовжувати користування басейном.

Перед дезінфекцією ванну басейну необхідно почистити щітками та промити мильно-содовим розчином з наступним ополіскуванням гарячою водою зі шланга. Для дезінфекції ванни повинен використовуватися дезінфекційний засіб, зареєстрований відповідно до вимог Порядку державної реєстрації (перереєстрації) дезінфекційних засобів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03 липня 2006 року № 908. Після дезінфекції засіб, що використовувався, ретельно змивають зі шланга значною кількістю води.

У разі отримання незадовільних результатів лабораторних досліджень якості води вживаються заходи щодо покращення показників якості води. При повторному виявленні незадовільних результатів досліджень керівником закладу вирішується питання про необхідність проведення додаткових мікробіологічних і паразитологічних досліджень, генерального прибирання або припинення експлуатації басейну.

Приміщення допоміжного та підсобного призначення

30. Для зберігання прибирального інвентарю та приготування дезінфекційних розчинів необхідно передбачити окремі приміщення, недоступні для учнів і сторонніх відвідувачів. Приміщення повинні бути обладнані ефективною системою вентиляції. Інвентар має бути промаркований. Для прибирання санітарних вузлів виділяється окремий інвентар та засоби прибирання, які зберігаються окремо.

Санітарні вузли

31. У закладах освіти необхідно передбачити внутрішні санітарні вузли з підведенням до умивальників холодної та гарячої проточної води з облаштуванням диспенсерів з паперовими рушниками (або електрорушників) та рідкого мила.

В туалетних кабінах на відстані 0,1 м від підлоги встановлюють непрозорі двері висотою не менше 1,5 м із замком, що замикається з середини. Кабіни відгороджують одна від іншої непрозорими стінками висотою не менше 1,75 м на відстані 0,1 м від підлоги.

При виборі санітарного обладнання рекомендується надавати перевагу чашам Генуя. У разі встановлення унітазів необхідно забезпечити наявність у кабінках одноразових гігієнічних накладок.

Санітарні вузли оснащуються диспенсерами з туалетним папером.

Санітарні вузли для 1 – 4 класів повинні бути обладнані дитячими унітазами або чашею Генуя.

У санітарних вузлах для учнів (окремих для хлопчиків і дівчаток), які розміщуються на кожному поверсі закладу освіти, слід передбачати спеціально обладнану кабіну для використання її особами з інвалідністю, у тому числі тими, що пересуваються на кріслах колісних, за допомогою милиць чи інших засобів.

В закладі освіти слід передбачити санітарний (санітарні) вузол (вузли) для педагогічних працівників, інших (крім учнів) учасників освітнього процесу.

Санітарні вузли прибираються після кожної перерви і щоденно в кінці робочого дня з використанням дезінфекційних засобів, які зареєстровані відповідно до вимог Порядку державної реєстрації (перереєстрації) дезінфекційних засобів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03 липня 2006 року № 908.

Пансіони (гуртожитки)

32. Пансіони (гуртожитки) в закладах освіти, що будуються, повинні відповідати вимогам ДБН В.2.2-3:2018.

У закладах освіти, що вже експлуатуються, пансіони (гуртожитки) повинні мати такі приміщення: спальні кімнати, умивальня, санвузол і душова; кімната особистої гігієни, кімната для прасування, чистки одягу та взуття (із розрахунку не менше ніж 0,1 м2 на 1 місце), кімната для відпочинку; санвузол для персоналу і санітарна кімната (не менше 4 м2), а також господарські майстерні, пральня, кімнати для збереження чистої та брудної білизни, медична кімната (не менше 10 м2), приміщення для зберігання одягу дітей (із розрахунку 0,2 м2 на 1 місце), вітальня для побачення з батьками, кімната вихователів, чергового технічного персоналу, комори спортивного і господарського інвентаря, вестибюль з гардеробом.

Наповнюваність спальних кімнат у пансіонах (гуртожитках) для учнів 1 – 4 класів – 5 – 6 місць, для учнів 5 – 11(12) класів – не більше 4 місць. Площа спальних кімнат визначається з розрахунку 6 м2 на 1 місце.

Розташування ліжок повинно забезпечувати зручність підходу до них і не заважати прибиранню кімнати. Поверхні меблів, спинок ліжок повинні бути гладкими, з покриттям для вологого прибирання і дезінфекції. Для сну дітей забороняється використовувати двоярусні ліжка, розкладачки, розкладні ліжка, дивани.

IV. СИСТЕМА ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ЖИТТЄДІЯЛЬНОСТІ

Водопостачання, водовідведення та опалення

1. Заклади освіти повинні мати централізовану або автономну систему теплопостачання, яка забезпечує оптимальні показники мікроклімату.

Пічне опалення, обладнане в коридорі, допускається тільки в одноповерхових приміщеннях закладів освіти у сільській місцевості. Забороняється встановлювати залізні печі. Для попередження забруднення повітря приміщень окисом вуглецю пічні труби закриваються не раніше повного згорання палива і не пізніше, як за дві години до приходу учнів. Лабораторний контроль за вмістом окису вуглецю в повітрі приміщень з пічним опаленням організовує засновник (засновники) двічі впродовж опалювального сезону.

2. Вода, що постачається у заклади освіти, повинна відповідати вимогам Державних санітарних норм та правил “Гігієнічні вимоги до води питної, призначеної для споживання людиною” (ДСанПіН 2.2.4-171-10), затверджених наказом Міністерства охорони здоров’я України від 12 травня 2010 року № 400, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 01 липня 2010 року за № 452/17747 (далі – ДСанПіН 2.2.4-171-10).

Заклади освіти обладнуються інженерними мережами господарсько-питного водопостачання, мережами каналізації, водостоку, опалення, вентиляції. Гарячою проточною водою заклади освіти повинні бути забезпечені впродовж усього року.

У випадку відсутності в населеному пункті централізованих мереж водопроводу і каналізації для закладу освіти необхідно передбачити водопостачання від артезіанської свердловини з подачею води до приміщень закладу освіти та обладнання внутрішньої каналізаційної мережі з відведенням стоків на локальні очисні споруди.

У сільських населених пунктах при відсутності централізованого водопостачання допускається також використання громадських свердловин, колодязів, каптажів для подачі води в мережу господарсько-питного водопостачання закладу.

У разі облаштування у закладі освіти такої системи водопостачання, з метою приведення питної води до вимог ДСанПіН 2.2.4-171-10 засновник (засновники) забезпечує встановлення індивідуальної (колективної) установки (пристрою) доочищення питної води та проведення лабораторного контролю безпечності та якості питної води з періодичністю відповідно до вимог ДСанПіН 2.2.4-171-10.

Холодною і гарячою проточною водою повинні бути забезпечені приміщення їдальні (харчоблоку), буфету, душових при спортивній залі (роздягальні), медичного кабінету, навчальних кабінетів з вивчення хімії, фізики, біології, лабораторій, майстерень, санітарні вузли, зали басейнів та інші приміщення відповідно до вимог ДБН В.2.2-3:2018 з установленням кранів-змішувачів. Забороняється використовувати гарячу воду із системи водяного опалення для будь-яких цілей.

На випадок перебоїв у постачанні гарячої проточної води необхідно передбачати резервне гаряче водопостачання.

Температура гарячої води, що подається до приміщень закладів освіти, повинна бути не нижче 37° C та не вище 60° C.

В закладі освіти повинен бути організований питний режим. Організація питного режиму повинна сприяти задоволенню потреб дітей у безпечній та якісній воді.

Кожна дитина за потреби повинна отримати кип’ячену або фасовану воду в індивідуальному посуді.

Фасована негазована вода промислового виробництва, а також вода з установок із дозованим розливом негазованої фасованої питної води повинні відповідати вимогам ДСанПіН 2.2.4-171-10, що підтверджується виробником.

При використанні установок із дозованим розливом негазованої фасованої води заміна ємності повинна здійснюватися не рідше одного разу на 2 тижні.

3. В їдальні (харчоблоці) в місцях приєднання ванн до каналізаційної мережі необхідно улаштувати повітряний розрив не менше 20 мм від верху приймальної воронки.

При проведенні стояків побутової каналізації через приміщення закладу освіти передбачається їх закриття оштукатуреними коробами та забезпечення устаткуванням для ревізії.

Забороняється проведення стояків побутової каналізації через виробничі приміщення їдальні (харчоблоку), буфету.

Повітряно-тепловий режим

4. Чистота повітря в приміщеннях закладів освіти забезпечується:

• відповідністю кількості учнів до нормативної наповнюваності відповідно до вимог статті 12 Закону України “Про повну загальну середню освіту”;

• регулярністю вологого прибирання приміщень з використанням мийних засобів та дезінфекційних засобів, які зареєстровані відповідно до вимог Порядку державної реєстрації (перереєстрації) дезінфекційних засобів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03 липня 2006 року № 908;

• використанням всіх видів провітрювання (наскрізне, кутове, однобічне);

• чистотою та справністю систем вентиляції.

5. Засновник (засновники) закладу освіти забезпечує організацію лабораторного контролю показників мікроклімату (не менше 6 вимірювань) та концентрації CO2, CO, який проводиться не рідше двох разів на рік. Після проведених ремонтних та/або будівельних робіт, встановленні нових меблів перед початком навчального процесу проводяться лабораторні вимірювання концентрацій формальдегіду та інших хімічних речовин (в залежності від будівельних, оздоблювальних матеріалів, меблів тощо, які використані).

Концентрація в повітрі CO2 не повинна перевищувати – 0,01 мг/м3, CO – не більше 5,0 мг/м3, формальдегіду – не більше 0,01 мг/м3.

6. Навчальні приміщення провітрюють на перервах за відсутності дітей в приміщеннях. Тривалість провітрювання визначається погодними умовами за наведеною таблицею:

Температура повітря вулиці в градусах Цельсія

Тривалість провітрювання приміщень (хв.) на малих перервах, на великих перервах та між змінами

від +10 до +6                  4 – 10                  25 – 30

від +5 до 0                       3 – 7                   20 – 30

від 0 до -5                       3 – 5                   15 – 25

від -5 до -10                   1 – 3                    10 – 15

нижче -10                      1 – 1,5                   5 – 10

Рекреації провітрюються під час навчальних занять. До початку занять і після їх закінчення необхідно здійснювати наскрізне провітрювання навчальних приміщень.

У теплу пору року доцільно проводити заняття з прочиненими вікнами в режимі провітрювання.

7. У приміщеннях закладів освіти відносна вологість повітря має бути 40 – 60 %; температура повітря в класних кімнатах 17 – 20° C, в майстернях по обробці металу і дерева 16 – 18° C, в спортивному залі 15 – 17° C, в роздягальнях при спортивному залі 19 – 23° C, в актовому залі 17 – 20° C, в бібліотеці 16 – 18° C, в медичних кабінетах 21 – 23° C, в рекреаціях 16 – 18° C, в спальних приміщеннях 18 – 20° C; у вестибюлі, гардеробі 16 – 19° C; в санітарних вузлах 17 – 21° C; в душових не нижче 25° C.

8. Встановлення у закладі освіти додаткових систем, що впливають на мікроклімат приміщення, має бути забезпечене відповідним і своєчасним сервісним обслуговуванням та заміною витратних матеріалів.

9. Усі приміщення та обладнання закладу освіти підлягають щоденному вологому прибиранню, у тому числі: підвіконня, підлога, опалювальні прилади (або захисні решітки), меблі, класні дошки. Вологе прибирання навчальних та навчально-виробничих приміщень проводиться після закінчення останнього навчального заняття, або після кожної навчальної зміни (у разі організації в закладі освіти змінного навчання), спортивних залів – після кожного навчального заняття та після закінчення навчальних занять та занять секцій.

У процесі самообслуговування учні повинні тримати власне робоче місце в чистоті, прибирати за собою сміття.

Дозволяється залучати до поливу рослин та вологого прибирання, без використання миючих та дезінфікуючих засобів, поверхонь навчальних приміщень (крім вікон та підлоги) учнів 5 – 11(12) класів. Робота із самообслуговування повинна проводитися за участю педагогічних та/або медичних працівників.

Тривалість самообслуговування не повинна перевищувати 1 годину на тиждень.

Учні не допускаються до виконання робіт, що небезпечні для їх життя та здоров’я, створюють загрозу зараження інфекційними хворобами.

Природне та штучне освітлення

10. Усі навчальні приміщення закладів освіти повинні мати природне освітлення, рівні якого мають відповідати вимогам ДБН В.2.5-28:2018 “Природне і штучне освітлення”, затверджених наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 03 жовтня 2018 року № 264. Природне освітлення повинно бути рівномірним і не створювати блиску.

Коефіцієнт природного освітлення (далі – КПО) в навчальних приміщеннях повинен дорівнювати 2,5 % на робочих місцях 3-го ряду робочих столів учнів (1 м від внутрішньої стіни). При двобічному освітленні мінімальне значення КПО визначається на другому ряді робочих столів учнів.

Рівномірність освітлення на робочому місці (відношення мінімального рівня освітлення до максимального) повинна складати не більше 0,3.

Достатність і рівномірність освітлення можна оцінити за світловим коефіцієнтом (СК) (відношення загальної площі вікон до площі підлоги), величина якого має становити 1:4 – 1:5.

11. Для захисту від прямих променів сонця, запобігання перегріву навчальних приміщень вікна повинні бути облаштовані сонцезахисними засобами (підйомно-поворотні жалюзі, козирки, ролети тощо), які легко очищаються від пилу та миються.

12. Забороняється розміщувати на підвіконні навчальних приміщень рослини, які перешкоджають доступу прямого сонячного світла.

13. Для забезпечення оптимального природного освітлення навчальних приміщень необхідно мити вікна не менше 2-х разів протягом навчального року.

14. У навчальних приміщеннях необхідно передбачити систему загального штучного освітлення, що забезпечується штучним освітленням лампами з електронною пуско-регулювальною апаратурою зі спектром кольоровипромінювання: білий, тепло-білий, природно-білий; світлодіодними лампами з кольоровою температурою 3500 – 4000 К. Індекс кольоропередачі має бути не менший за 80 %, коефіцієнт пульсації – не більший за 10 % (в майстернях, з пристроями, що обертаються – не більшим за 5 %). В одному приміщенні слід використовувати лампи одної колірної температури.

Для освітлення найбільш віддалених від вікон рядів робочих столів учнів у навчальних приміщеннях слід передбачати окреме включення усіх рядів електроламп.

Рівні загального штучного освітлення у приміщеннях закладів загальної середньої освіти наведені у додатку 4 до цього Санітарного регламенту.

15. Лампи, що перегоріли, а також ті, які під час роботи створюють шум, миготіння та стробоскопічний ефект, підлягають заміні. Несправні, перегорілі люмінесцентні лампи запаковують у захисну промислову гофроупаковку від нових ламп та зберігають у спеціальній тарі – герметично закритих металевих ємностях, контейнерах у спеціально відведених ізольованих технічних приміщеннях, стіни, стеля та підлога яких не межують із навчальними приміщеннями. Доступ до такого технічного приміщення повинен мати лише спеціально призначений працівник закладу освіти. Вивезення перегорілих люмінесцентних ламп здійснюється відповідно до Правил надання послуг з поводження з побутовими відходами, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 грудня 2008 року № 1070, не рідше 2-х разів на рік.

16. Засновник (засновники) закладу освіти забезпечує організацію лабораторного контролю рівня освітленості у закладах освіти не рідше двох разів на рік (не менше 4 точок у 3 – 5 приміщеннях), один з яких проводиться в листопаді чи грудні.

Шум та вібрація

17. Допустимі рівні звуку та звукових тисків у приміщеннях закладів освіти та на прилеглій до закладів освіти території наведені у додатку 5 до цього Санітарного регламенту та мають відповідати вимогам Державних санітарних норм допустимих рівнів шуму в приміщеннях житлових та громадських будинків і на території житлової забудови, затверджених наказом Міністерства охорони здоров’я України від 22 лютого 2019 року № 463, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 20 березня 2019 року за № 281/33252.

Рівні шуму у виробничих приміщеннях закладів освіти повинні відповідати вимогам Санітарних норм виробничого шуму, ультразвуку та інфразвуку (ДСН 3.3.6.037), затверджених постановою Головного державного санітарного лікаря України від 01 грудня 1999 року № 37.

18. Значення вібрації на прилеглих до закладів освіти територіях повинні забезпечувати допустимі рівні вібрації в їх приміщеннях. Допустимі значення вібрації у будівлях закладів освіти в денний час зазначені у додатку 6 до цього Санітарного регламенту.

Рівні вібрації у виробничих приміщеннях закладів освіти повинні відповідати вимогам Державних санітарних норм виробничої загальної та локальної вібрації (ДСН 3.3.6.039), затверджених постановою Головного державного санітарного лікаря України від 01 грудня 1999 року № 39.

Захист від природних радіонуклідів та шкідливих хімічних речовин.

Середньорічна еквівалентна рівноважна об’ємна активність радону-222 у повітрі приміщень будівель закладів освіти, що будуються та реконструюються, не повинна перевищувати 50 БК/м3, а у будівлях, що експлуатуються – 100 БК/м3.

Засновник (засновники) закладу освіти повинен забезпечити проведення вимірювань концентрації радону-222 у повітрі приміщень першого поверху будівель не рідше одного разу на рік.

У новозбудованих будівлях, що вводяться в експлуатацію, та після проведення робіт з реконструкції приміщень необхідно провести вимірювання потужності поглиненої дози зовнішнього гамма-випромінювання.

Вміст біологічних та хімічних речовин в повітрі приміщень будівлі закладів освіти з елементами повного внутрішнього оздоблення та оснащення не повинні перевищувати середньодобові гранично допустимі концентрації або орієнтовно безпечні рівні впливу, встановлені діючими гігієнічними нормативами для атмосферного повітря.

V. ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ОСВІТНЬОГО ПРОЦЕСУ

Вимоги до організації освітнього процесу

1. Структура і тривалість навчального року, навчального тижня, навчального дня, занять, відпочинку між ними, форми організації освітнього процесу визначаються відповідно до статті 10 Закону України “Про повну загальну середню освіту”.

Організація освітнього процесу не повинна призводити до перевантаження учнів та має забезпечувати безпечні, нешкідливі та здорові умови здобуття освіти.

Гігієнічні правила складання розкладу навчальних занять та розподілу навчального навантаження протягом тижня наведені у додатку 7 до цього Санітарного регламенту. Допустима сумарна кількість годин (навчальних занять) тижневого навантаження учнів наведена у додатку 8 до цього Санітарного регламенту.

Приватні та корпоративні заклади освіти, учні яких розпочинають навчання з 8.00 – 9.00 год. та продовжують здобуття освіти і перебувають в такому закладі після 14.00 год., освітні програми яких розроблені відповідно до вимог статті 11 Закону України “Про повну загальну середню освіту” та містять (за рахунок власних надходжень) збільшену кількість навчальних предметів (інтегрованих курсів) та/або навчальних годин (навчальних занять) порівняно з відповідними типовими освітніми програмами, повинні створити умови для фізичного і психологічного відпочинку учнів, організувати 3 – 4 разове гаряче харчування, протягом всього навчального дня мати психологічний та медичний супровід освітнього процесу, дотримуватися вимог цього Санітарного регламенту щодо тривалості навчальних занять, перерв між ними, прогулянки, самопідготовки, чергування протягом дня і тижня видів діяльності, навчальних занять з навчальних предметів природничо-математичного, суспільно-гуманітарного циклів із навчальними предметами художньо-естетичного, фізкультурно-оздоровчого та технологічного циклів з урахуванням Гігієнічних правил складання розкладу навчальних занять наведених у додатку 7 до цього Санітарного регламенту.

У державних та комунальних закладах освіти розклад занять має забезпечувати послідовність проведення навчальних занять, не допускається встановлення тривалих перерв (більше ніж 30 хвилин) між навчальними заняттями.

Початок навчального дня не повинен бути раніше 8:00 години, початок занять у другу зміну – не пізніше 14:00 години (для учнів, які здобувають освіту за вечірньою формою – не пізніше 16:00 години). У закладах освіти, які працюють у дві зміни, навчання учнів 1 – 4 класів, повинно бути організовано у першу зміну.

2. Безперервна навчальна діяльність учнів (тривалість навчальних занять) не може перевищувати: у 1-му класі – 35 хв., 2 – 4-х класах – 40 хв., 5 – 11(12) класах – 45 хв. Організація здвоєних навчальних занять і використання інших форм організації освітнього процесу, що впливають на тривалість навчальних занять, допускається за рішенням педагогічної ради закладу освіти та повинні відповідати віковим особливостям дітей.

Упродовж навчальних занять, які поєднують у собі психічне, статичне, динамічне навантаження на окремі органи і системи і на весь організм в цілому, проводяться вправи з рухової активності для зняття локального стомлення і вправи з рухової активності загального впливу. Комплекси відповідних вправ наведено у додатку 3 до цього Санітарного регламенту.

3. Тривалість перерв між навчальними заняттями для учнів 1 – 4-х класів рекомендується не менше 15 хв., 5 – 11(12) класів – не менше 10 хв., великої перерви – 30 хв. (для прийому їжі). Замість однієї великої перерви можна влаштовувати дві перерви по 20 хв., після другого та третього навчальних занять – для учнів 1 – 4-х класів, після третього та четвертого навчальних занять – для учнів 5 – 11(12) класів. У середині здвоєного навчального заняття необхідно організувати перерву тривалістю 10 хв. для активного відпочинку.

4. Розклад навчальних занять повинен враховувати оптимальне співвідношення навчального навантаження протягом тижня, а також чергування протягом дня і тижня навчальних занять з навчальних предметів природничо-математичного, суспільно-гуманітарного циклів із навчальними предметами художньо-естетичного, фізкультурно-оздоровчого та технологічного циклів з урахуванням Гігієнічних правил складання розкладу навчальних занять наведених у додатку 7 до цього Санітарного регламенту.

5. Під час щонайменше однієї з перерв необхідно організувати умови для харчування та активного відпочинку учнів, рекомендовані прогулянки на відкритому повітрі.

У групах подовженого дня учнів початкової школи прогулянка на відкритому повітрі повинна становити не менше ніж 1,5 години протягом дня (за умов зовнішньої температури повітря не нижче 10° C).

6. Тривалість виконання завдань для самопідготовки учнів у позанавчальний час не рекомендується більше 1 години у 3 – 5 класах та 1,5 години у 6 – 9 класах, 2 години – у 10 – 11(12) класах. Учням 1 – 2 класів не рекомендуються обов’язкові завдання для самопідготовки у позанавчальний час.

7. При надзвичайних погодних умовах, а також надзвичайних ситуаціях засновник (засновники) закладу освіти можуть самостійно приймати рішення про тимчасове призупинення навчання учнів.

Вимоги до організації роботи з технічними засобами навчання

8. При використанні технічних засобів навчання (далі – ТЗН) під час проведення навчального заняття потрібно чергувати види навчальної діяльності. Безперервна тривалість навчальної діяльності з ТЗН упродовж навчального заняття повинна бути: для учнів 1 класів – не більше 10 хвилин; для учнів 2 – 4 класів – не більше 15 хвилин; для учнів 5 – 7 класів – не більше 20 хвилин; для учнів 8 – 9 класів – 20 – 25 хвилин; для учнів 10 – 11(12) класів на 1-й годині занять до 30 хвилин, на 2-й годині занять – 20 хвилин. При здвоєних навчальних заняттях для учнів 10 – 11(12) класів – не більше 25 – 30 хвилин на першому навчальному занятті та не більше 15 – 20 хвилин на другому навчальному занятті.

9. Після занять із застосуванням ТЗН проводяться вправи з рухової активності та вправи гімнастки для очей. Комплекси відповідних вправ наведені у додатку 3 до цього Санітарного регламенту.

VI. ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ХАРЧУВАННЯ

Вимоги до влаштування приміщень

1. Набір виробничих приміщень, технологічного обладнання та його розміщення повинні відповідати вимогам санітарного законодавства та законодавства про безпечність та окремі показники якості харчових продуктів.

2. Для дотримання правил особистої гігієни учнями в приміщенні їдальні, буфету або перед ним встановлюються умивальники із розрахунку один на 40 місць. Поряд з умивальниками встановлюються диспенсери з рідким милом та паперовими рушниками (або електрорушники).

3. Відстань між обідніми столами і роздачею чи вікном (дверима) для прийому брудного посуду повинна бути не менше 200 см; між рядами обідніх столів 100 см; між обідніми столами і стіною 40 см.

4. Обідні столи щодня миються гарячою водою з кальцинованою содою та милом або іншими миючими засобами, дозволеними до використання відповідно до законодавства, а після кожного прийому їжі протирають вологими і чистими серветками.

5. Забороняється використовувати пощерблений, емальований, алюмінієвий столовий посуд і пластмасовий столовий посуд багаторазового використання.

6. Прибирання приміщень проводиться при відчинених фрамугах (вікнах).

7. Забороняється використання приміщень їдалень (харчоблоку), роздаткових, буфетів не за призначенням.

Організація харчування

8. Засновник (засновники), керівник закладу освіти та суб’єкти господарської діяльності, які надають послуги з харчування зобов’язані забезпечити учнів безпечною, якісною, повноцінною та корисною їжею відповідно до норм харчування у навчальних та дитячих закладах оздоровлення та відпочинку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 22 листопада 2004 року № 1591, Порядку організації харчування дітей у навчальних та оздоровчих закладах, затвердженого наказом Міністерства охорони здоров’я України, Міністерства освіти і науки України від 01 червня 2005 року № 242/329, зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 15 червня 2005 року за № 661/10941.

9. Керівник закладу освіти та медичний працівник (за його відсутності – особа (особи), які визначені наказом керівника закладу освіти відповідальними за організацію харчування в закладі) здійснюють щоденний контроль за якістю продуктів, що надходять до закладу освіти, умовами їх зберігання, дотриманням термінів реалізації і технології виготовлення страв, дотриманням санітарно-протиепідемічного режиму в їдальні (харчоблоці), буфеті, фактичним виконанням меню за меню-розкладом, що містять кількісні дані про рецептуру страв.

10. Для уникнення харчових отруєнь, з метою профілактики захворювань, приготування та реалізація харчової продукції повинні здійснюватися у відповідності до загальних вимог до організації харчування дітей в закладах освіти наведених у додатку 9 до цього Санітарного регламенту. Перелік харчових продуктів, які заборонено реалізовувати у шкільних буфетах та у торгівельних апаратах, розміщених у закладах освіти наведено у додатку 10 до цього Санітарного регламенту.

11. У закладах освіти організовуються умови для забезпечення харчування учнів з особливими дієтичними потребами, у тому числі з непереносимістю глютену та лактози.

Вимоги до організації харчування дітей з особливими дієтичними потребами, включаючи харчову алергію та непереносимість окремих харчових продуктів або речовин, наведено у додатку 11 до цього Санітарного регламенту.

12. У закладах освіти за рішенням засновника (засновників) може бути організоване постачання готової кулінарної продукції операторами ринку харчових продуктів за умови дотримання ними вимог Закону України “Про основні принципи та вимоги до безпечності та якості харчових продуктів”.

13. Інші вимоги до утримання та оснащення приміщень їдальні (харчоблоку), буфету, закладу освіти, транспортування, приймання та зберігання харчових продуктів, обробки сировини, виробництва та реалізації продукції повинні відповідати вимогам Закону України “Про основні принципи та вимоги до безпечності та якості харчових продуктів” та законодавства про безпечність та окремі показники якості харчових продуктів.

VII. ОРГАНІЗАЦІЯ МЕДИЧНОГО ОБСЛУГОВУВАННЯ ТА ФОРМУВАННЯ ГІГІЄНІЧНИХ НАВИЧОК ТА ЗАСАД ЗДОРОВОГО СПОСОБУ ЖИТТЯ

1. Заклади освіти повинні бути укомплектовані кваліфікованими кадрами середніх медичних працівників, та можуть бути укомплектовані лікарями-психологами.

2. У випадку відсутності у закладі освіти медичного працівника засновник (засновники) укладає договір з закладом охорони здоров’я або фізичними особами-підприємцями, які провадять господарську діяльність з медичної практики (сестринська справа, педіатрія, сімейна медицина) про медичне обслуговування учнів.

3. Учні підлягають медичним оглядам відповідно до Схеми періодичності обов’язкових медичних профілактичних оглядів учнів загальноосвітніх навчальних закладів, затвердженої наказом Міністерства охорони здоров’я України від 16 серпня 2010 року № 682 “Про удосконалення медичного обслуговування учнів загальноосвітніх навчальних закладів”, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 10 вересня 2010 року за № 794/18089.

4. У випадках виникнення в закладі освіти інфекційних захворювань, а також отруєнь керівник закладу повинен негайно повідомити лабораторний центр Міністерства охорони здоров’я України відповідної території.

5. Періодичні огляди на педикульоз здійснюються медичним працівником відповідно до наказу Міністерства охорони здоров’я України від 28 березня 1994 року № 38 “Про організацію та проведення заходів по боротьбі з педикульозом”. Всі учні обов’язково оглядаються після канікул та у подальшому – вибірково, за епідемічними показаннями.

6. Формування гігієнічних знань, умінь і навичок учнів, засад здорового способу життя забезпечується закладами освіти у рамках освітнього процесу відповідно до державних стандартів освіти, а також із залученням медичних працівників і батьків, інших законних представників учнів.

7. Санітарно-дезінфекційний режим у закладах освіти у період карантину наведено у додатку 12 до цього Санітарного регламенту.

VIII. ВИМОГИ ДО САНІТАРНОГО І СПЕЦІАЛЬНОГО ОДЯГУ ТА ОСОБИСТОЇ ГІГІЄНИ ПРАЦІВНИКІВ ЗАКЛАДУ ОСВІТИ, ІНШИХ ОСІБ, ЗАЛУЧЕНИХ ДО ОРГАНІЗАЦІЇ ХАРЧУВАННЯ

1. Працівники їдалень (харчоблоків), буфетів повинні бути забезпечені санітарним і спеціальним одягом та необхідними умовами для дотримання правил особистої гігієни. До санітарного одягу відносяться халати, фартухи з тканини для отримання та видачі їжі, хустки, ковпаки, фартух з полімерних матеріалів для миття посуду, до спеціального – халати темного кольору, гумові рукавички, гумове взуття.

Спеціальний одяг для прибирання приміщень і санітарних вузлів необхідно маркувати, використовувати за призначенням і зберігати окремо, так само, як інвентар та засоби для прибирання.

Роботи, пов’язані з організацією харчування учнів, у тому числі сервірування обідніх столів, отримання та порціювання готових страв, прибирання обідніх столів, миття посуду тощо, проводяться працівниками їдальні (харчоблоку) в санітарному одязі.

Маркований санітарний одяг необхідно зберігати на вішаку (у шафі) у приміщенні для персоналу їдальні (харчоблоку). Забороняється застібати санітарний одяг шпильками, голками та зберігати у кишенях сторонні предмети, а також працювати у прикрасах.

У санітарному одязі забороняється: виконувати роботи з прибирання приміщень; заходити та перебувати в санітарних вузлах; виходити на вулицю з приміщення закладу освіти; знаходитись у цьому одязі в інших приміщеннях, поза місцем харчування учнів. Перед відвідуванням санітарного вузла санітарний одяг необхідно зняти, залишивши його на вішалці поруч із дверима санітарного вузла.

Заміна санітарного та спеціального одягу здійснюється у міру забруднення.

2. До роботи в їдальні (харчоблоці), буфеті, не допускаються особи з ознаками інфекційних захворювань, гнійничковими ураженнями шкіри та/або з будь-якими іншими гострими проявами порушення стану здоров’я. Усі працівники їдальні (харчоблоку), буфету, незалежно від підпорядкованості, повинні проходити попередній та періодичні медичні огляди відповідно до Правил проведення обов’язкових профілактичних медичних оглядів працівників окремих професій, виробництв та організацій, діяльність яких пов’язана з обслуговуванням населення і може призвести до поширення інфекційних хвороб, затверджених наказом Міністерства охорони здоров’я України від 23 липня 2002 року № 280, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 08 серпня 2002 року за № 639/6927 (у редакції наказу Міністерства охорони здоров’я України від 21 лютого 2013 року.