Потрібно розмежовувати поняття тривоги і тривожності. 

Отже, тривога – це неприємний емоційний стан, що характеризується очікуванням несприятливого розвитку подій, наявністю поганих передчуттів, страху, напруги і хвилювання. Тривожність – індивідуальна психологічна особливість, що виявляється в схильності людини часто переживати сильну тривогу з незначних приводів. Її розглядають або як особистісне утворення, або як пов’язану зі слабкістю нервових процесів особливість темпераменту, або те й інше одночасно.

Тривога має свої позитивні функції – вона оберігає людину від потенційно шкідливої поведінки, допомагає критично і вибірково ставитися до навколишньої дійсності. Як з’ясувалося, тривога необхідна нам в якості інструменту швидкої, адекватної адаптації та мобілізації нашого організму, який коригує нашу поведінку в різко мінливих обставинах, може посилюватися у важливій для людини ситуації, а також через брак часу та інформації.

Іноді зовні людина здається спокійною і благополучною (симптом «надмірного спокою») – це приховування тривоги як від інших, так і від себе. Такі форми захисту перешкоджають усвідомленню певних загроз в оточуючому світі і власних переживаннях. Зусилля, які докладаються, щоб блокувати усвідомлення загрози, виснажують нервову систему, і невдовзі прихована тривожність перетворюється на відкриту, найчастіше її гостру, некеровану форму. Можуть проявлятись: підвищена збудливість, лякливість, напруженість, порушення сну, хвилювання, дратівливість або загальмованість, неспроможність контролювати власні вчинки, породжується безнадійність, відчай, приреченість.

Під час тривожного стану може виникати тремтіння, біль у тілі, підвищення температури, відчуття «клубка» в горлі, утруднене дихання, біль у серці, проблеми з шлунково-кишковим трактом, погіршення пам’яті  тощо. Потрібно розуміти, що тривожність приносить не тільки шкоду для самої людини, але і для її близьких і оточуючих людей.

Що є підґрунтям виникнення тривоги?

У психологічній літературі можна зустріти різні погляди на виникнення тривожності. Проблема тривожності стала предметом досліджень багатьох психологів та психотерапевтів. З. Фройд вважав, що зіткнення біологічних потягів із соціальними заборонами породжує тривожність. З. Фрейд дивився на тривожність як на симптоматичний прояв внутрішнього емоційного конфлікту, викликаного тим, що людина несвідомо пригнічує в собі відчуття, почуття або імпульси, які є для неї занадто загрозливими або дратівливими.

У теорії К. Хорні та С. Саллівана головним джерелом тривожності і занепокоєння особистості є результат неправильних людських відносин.

Фізіологи мають свої результати досліджень. Вважають, що під впливом сильного стресу в корі головного мозку активізуються певні ділянки. Коли тривога проходить, всі зміни зникають і мозок повертається до нормального функціонування. Однак в деяких випадках все буває інакше, і зворотні зміни не відбуваються. Під впливом дистресу (тривалого стресу) кора мозку утворює нові нейронні волокна, до складу яких входить пептид, що володіє властивістю посилювати тривожність.

Психологи вважають занижену самооцінку каталізатором виникнення тривожності, хоча певний оптимальний її рівень – запорука досягнення успіхів в діяльності.

Хронічна втома, недолік мікроелементів і вітамінів в організмі,гормональні розлади, сидячий спосіб життя також підвищують ризик появи стану неспокою.

Соціально-економічні проблеми та проживання у несприятливому місці, постійний рух, метушня, тиснява та урбаністичний спосіб життя загалом мають значний вплив на самопочуття та здатність виводити нас з рівноваги.

Як боротися з тривожним станом?

Повністю позбутися почуття тривоги неможливо – вона потрібна людині в ряді ситуацій. Однак якщо вона починає заважати вам жити, то можна вибрати той спосіб зняття тривоги, який підходить вам.

Для ефективного лікування тривоги важливо оволодіти «поглядом всередину», усвідомити думки, як просто думки, а не як  абсолютну правду про те, що відбувається насправді. Оволодівши механізмом зміщення уваги, описом власних думок можна досягти зменшення занепокоєння, з’являються спокійні відчуття спостерігача  власного життя. Намагайтеся не перебільшувати ситуацію. Найбільш важливим аспектом цього процесу є впевненість в собі.

Досить часто погані думки «наздоганяють» нас від неробства. Тому будь-яка справа – це прекрасна терапія тривожного стану. При активній фізичній або розумовій діяльності всі переживання залишаються осторонь, на них просто немає часу.

Спробуйте відвернутися від «важких» думок, сконцентрувати всю свою увагу на тому, що приємно оку. Наприклад, подивіться картинки в журналі, зосередьте свою увагу на красивому пейзажі.

Зверніть увагу на сон. Здоровий сон – це найвірніший помічник у боротьбі з тривогою. Навчіться розслаблятися: прогулянки, спілкування з природою, теплі ванни, перегляд перед сном романтичних або комедійних фільмів тощо.

Слідкуйте за станом здоров’я, дотримуйтеся здорового харчування, включайте в свій раціон продукти, які багаті потрібними речовинами, а також намагайтеся жити в мирі й гармонії. Реакція організму – це проекція того, що відбувається у нас всередині.

Діяльно і активно проживайте кожен день, вирішуйте поточні справи по мірі їх надходження. Подібний спосіб життя нормалізує психічний стан.

Якщо якісь із перелічених вище факторів є у вашому житті і спричинюють відчуття тривоги, тоді потрібно подумати, як цю ситуацію можна змінити. Імовірно, вам не вдасться повністю все змінити, але ми впевнені, що ви здатні знайти правильний баланс між адаптацією та зміною.