Порядок реагування на доведені випадки булінгу

ТОПИЛЬНЯНСЬКИЙ  ЛІЦЕЙ

ШПОЛЯНСЬКОЇ МІСЬКОЇ РАДИ

ОБ’ЄДНАНОЇ ТЕРИТОРІАЛЬНОЇ ГРОМАДИ

ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

                                                                                                                       НАКАЗ

01.09.2022                                                                                                       № 98

с.Топильна

Про затвердження складу постійно діючої

комісії із запобігання та протидії булінгу

і дискримінації учасників освітнього процесу

На виконання законів України «Про освіту», «Про повну загальну середню освіту», «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо протидії булінгу (цькуванню)», Порядку реагування на випадки булінгу (цькування), затвердженого наказом Міністерства освіти і науки України від 28.12.2019 р. №1646 «Деякі питання реагування на випадки булінгу (цькування) та застосування заходів виховного впливу в закладах освіти», зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 03 лютого 2020 р. за              №111/34394, листів Міністерства освіти і науки України від 11.02.2020    №1/9-80 «Про затвердження наказу Міністерства освіти і науки України від 28 грудня 2019 року №1646 «Деякі питання реагування на випадки булінгу (цькування) та застосування заходів виховного впливу в закладах освіти» та від 13.04.2020 №1/9-207 «Роз’яснення щодо застосування наказу Міністерства освіти і науки України від 28.12.2019 №1646», інших нормативно-правових та інструктивних документів, розпорядження Шполянської міської ради об’єднаної територіальної громади  Черкаської області №51-р від 04 березня 2021 року

НАКАЗУЮ:

1.     Затвердити  комісію з розгляду випадків булінгу  та домашнього насильства в такому складі:

голова комісії – Коваленко Віра Петрівна – директор освітнього закладу;

заступник голови комісії – Шум Людмила Василівна – заступник директора з виховної роботи;

секретар комісії – Рак Віталія Володимирівна –    педагог-організатор.

Члени комісії:

Коваленко Наталія Сергіївна – громадський інспектор з охорони дитинства;

Марцевич Теодора Олександрівна – практичний психолог;

Миронова Ірина Михайлівна – учитель математики;

Горбань Людмила Іванівна – учитель початкових класів.

2. Членам комісії  у своїй роботі керуватися наказом Міністерства освіти і науки України №1646 від 28.12.2019 «Деякі питання реагування на випадки булінгу (цькування) та застосування заходів виховного впливу в закладах освіти», зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 03 лютого 2020 року за №111/34394.      

3. Засідання комісії проводити у випадку письмової заяви керівнику закладу освіти.                                                                                                                    

4. Затвердити Положення про постійно діючу комісію із запобігання та протидії булінгу і дискримінації учасників освітнього процесу

(додаток 1).                                                                

5.  Контроль за виконанням  наказу залишаю за собою.

Директор                                                                                        Віра КОВАЛЕНКО

I. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ

1. Цим документом визначається порядок реагування на випадки булінгу (цькування) в Топильнянському НВК «Заклад дошкільної освіти – загальноосвітня  школа І-ІІІ ступенів» Шполянської міської ради об’єднаної територіальної громади Черкаської області суб'єктами реагування, в тому числі при наявності підозри про вчинення булінгу стосовно малолітньої або неповнолітньої особи або такою особою стосовно інших учасників освітнього процесу.

2. У цьому Положенні терміни вживаються у таких значеннях:

конфлікт - це зіткнення протилежно спрямованих, несумісних одна з одною потреб, інтересів, соціальних установок, планів тощо у свідомості окремої особи, яке виникає в міжособистісних взаємодіях окремих осіб чи груп;

типові ознаки конфлікту:

- нерегулярність;

- баланс (рівність) сил – здатність кожної зі сторін конфлікту впливати на процес конфлікту, відносна рівність фізичних сил, соціально-психологічної адаптованості, комунікаційних навичок, соціального статусу, стану здоров’я, ментального розвитку;

- відсутність умислу заподіяння психічної та/або фізичної шкоди, приниження, страху, тривоги, підпорядкування своїм інтересам та/або спричинення соціальної ізоляції;

- розкаяння сторін конфлікту;

- зусилля сторін конфлікту спрямовані на вирішення конфлікту.

булінг (цькування) – діяння (дії або бездіяльність) учасників освітнього процесу, які полягають у психологічному, фізичному, економічному, сексуальному насильстві, у тому числі із застосуванням засобів електронних комунікацій, що вчиняються стосовно малолітньої чи неповнолітньої особи та (або) такою особою стосовно інших учасників освітнього процесу, внаслідок чого могла бути чи була заподіяна шкода психічному або фізичному здоров’ю потерпілого;

типові ознаки булінгу (цькування):

- систематичність (повторюваність) діяння – вчинення різних формах насильства (фізичного, економічного, психологічного, сексуального, в тому числі за допомогою засобів електронної комунікації), двічі і більше разів стосовно однієї і тієї ж особи;

- наявність сторін – кривдник (булер), потерпілий (жертва булінгу), спостерігачі (за наявності);

- умисні дії або бездіяльність кривдника, наслідком яких є заподіяння психічної та/або фізичної шкоди, приниження, страху, тривоги, підпорядкування потерпілого інтересам кривдника, та/або спричинення соціальної ізоляції потерпілого;

- дисбаланс (нерівність) сил – різниця у фізичному розвитку кривдника та потерпілого, рівні соціально-психологічної адаптованості, комунікаційних навичок, соціальному

статусі, стані здоров’я (наявність інвалідності чи особливих освітніх потреб), ментальному розвитку тощо;

- відсутність розкаяння у кривдника.

сторони булінгу (цькування) – це безпосередні учасники випадку – кривдник (булер), потерпілий (жертва булінгу), спостерігачі (за наявності);

кривдник (булер) – учасник освітнього процесу, в тому числі малолітня чи неповнолітня особа, котра вчиняє булінг (цькування) по відношенню до іншого учасника освітнього процесу;

потерпілий (жертва булінгу) – учасник освітнього процесу, в тому числі малолітня чи неповнолітня особа, стосовно якої вчинено булінг, в результаті чого безпосередньо заподіяно фізичну, психологічну, матеріальну шкоду, приниження, страх, тривогу, підпорядкування інтересам кривдника та/або спричинення соціальної ізоляції;

спостерігачі – безпосередні свідки та/або очевидці випадку булінгу;

наслідок булінгу (цькування) – фізична, психологічна, матеріальна шкода, приниження, страх, тривога, підпорядкування потерпілого інтересам кривдника та/або соціальна ізоляція потерпілого;

учасники булінгу (цькування) – сторони булінгу, інші заінтересовані особи у запобіганні та протидії булінгу в закладі освіти, передбачені спеціальними законами та залучені до освітнього процесу у порядку, що встановлюється закладом освіти;

фізичне насильство – форма насильства, в тому числі при вчиненні булінгу, що включає штовхання, зачіпання, підніжки, бійки, стусани, ляпаси, удари та інші дії, які завдають біль і тілесні ушкодження тощо;

психологічне насильство – форма насильства, в тому числі при вчиненні булінгу, що включає образи, поширення неправдивих чуток, ізоляція, ігнорування, бойкот, відмова від спілкування, погрози, маніпуляції, шантаж тощо;

економічне насильство – форма насильства, в тому числі при вчиненні булінгу, що включає дрібні крадіжки, пошкодження або знищення особистих речей, вимагання грошей, їжі тощо;

сексуальне насильство – форма насильства, в тому числі при вчиненні булінгу, що включає образливі жести, висловлювання, прізвиська, жарти, погрози, поширення чуток, обмацування сексуального (інтимного) характеру та/або змісту, сексуальні домагання тощо;

кібербулінг – булінг, який вчиняється із застосуванням засобів електронних комунікацій, фото, відео і аудіо фіксації.

Інші терміни вживаються у значенні, наведеному в Законах України «Про освіту»,

«Про соціальні послуги», «Про запобігання та протидію домашньому насильству»,

«Про забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків».

3. Підставою для обґрунтованої підозри та реагування на дії що мають булінгу (цькування) в закладі освіти, слугують нижче наведені прояви:

Психологічні:

- замкнутість, тривожність, страх або навпаки, демонстрація повної відсутності страху, ризикована, зухвала поведінка;

- неврівноважена поведінка;

- агресивність, напади люті, схильність до руйнації, нищення, насильства;

- різка зміна звичної для дитини поведінки на контрастну;

- уповільнене мислення, знижена здатність до навчання;

- відлюдкуватість, уникнення однолітків, бажання спілкуватись з молодшими дітьми;

- ізоляція, виключення з групи, небажання інших учасників освітнього процесу спілкуватися;

- занижена самооцінка, наявність почуття провини;

- поява втомлюваності, заниженої спроможності до концентрації уваги;

- демонстрація страху перед появою інших учасників освітнього процесу;

- схильність до прогулювання навчання;

- відмова йти до закладу освіти з посиланням на погане самопочуття;

- депресивні розлади;

- аутоагресія (самопошкодження);

- суїцидальні нахили та думки;

- інші прояви.

Фізичні:

- явні фізичні пошкодження;

- ознаки поганого самопочуття (нудота, головний біль, кволість тощо);

- скарги дитини на біль та/або погане самопочуття;

- намагання приховати травми та обставини їх отримання;

- наявність фото, відео та аудіо матеріалів фізичних знущань;

- інші прояви.

Економічні:

- наявні пошкодження або зникнення майна та/або особистих речей;

- скарги на пошкодження чи зникнення особистих речей;

- скарги на вимагання особистих речей, їжі, грошей;

- інші прояви.

Сексуальні:

- скарги на образливі жести, висловлювання, прізвиська, жарти, погрози, поширення чуток, обмацування сексуального (інтимного) характеру та/або змісту;

- наявність фото, відео та аудіо матеріалів сексуального (інтимного) характеру та/або змісту;

- приховування статевих ознак через сором'язливість шляхом нашарування великої кількості одягу на тілі або використання одягу, який максимально приховує тіло;

- інші прояви.

4. До булінгу, який вчиняється стосовно неповнолітньої чи малолітньої особи та/або такою особою стосовно інших учасників освітнього процесу в закладі освіти, відносяться випадки, які відбуваються безпосередньо в приміщенні закладу освіти та прилеглих територіях (включно з навчальними приміщеннями, приміщеннями для занять спортом, проведення заходів, коридорами, роздягальнями, туалетними та душовими кімнатами, їдальнею тощо) та/або за його межами, в тому числі із застосуванням засобів електронної комунікації.

II. Суб’єкти реагування на випадки булінгу (цькування) в закладі освіти

1. Суб'єктами реагування на випадки булінгу (цькування) в закладі освіти є:

- заклад освіти;

- засновник (засновники) закладу освіти, рада територіальної громади;

- органи місцевого самоврядування та їх виконавчі органи у сфері освіти;

- територіальні органи служб у справах дітей та центри соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді;

- територіальні органи (підрозділи) Національної поліції України.

Кожен із суб'єктів реагування на випадки булінгу в закладі освіти діє в межах повноважень, передбачених законом та цим нормативно-правовим актом.

Суб’єкти реагування на випадки булінгу у закладі освіти за потреби надають інформацію центральному органу виконавчої влади у сфері освіти і науки про результати здійснення повноважень щодо запобігання та протидії булінгу, визначених законодавством.

2. Діяльність суб'єктів реагування на випадки булінгу в закладі освіти здійснюється на принципах:

- законності, відкритості, прозорості та конфіденційності;

- дотримання прав і свобод людини;

- поваги та неупередженого ставлення до сторін булінгу;

- взаємодії та співпраці;

- невідкладного реагування;

- комплексного підходу;

- нетерпимості до булінгу і визнання його суспільної небезпеки.

3. Засновник закладу освіти, орган місцевого самоврядування та їх виконавчі органи у сфері освіти, відповідна рада територіальної громади:

- здійснюють контроль за виконанням плану заходів, спрямованих на запобігання та протидію булінгу в закладі освіти;

- розглядають скарги про відмову у реагуванні на випадки булінгу за заявами здобувачів освіти, їхніх батьків, законних представників, інших осіб та приймає рішення за результатами розгляду таких скарг;

- сприяють створенню безпечного освітнього середовища в закладі освіти та вживають заходів для надання соціальних та психолого-педагогічних послуг здобувачам освіти, які вчинили булінг, стали його свідками або постраждали від булінгу;

- можуть делегувати окремі свої повноваження колегіальному органу управління закладу освіти та/або наглядовій (піклувальній) раді закладу освіти.

4. Територіальні органи (підрозділи) служб у справах дітей та центри соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді разом із членами комісії закладу освіти з розгляду випадків булінгу:

- проводять оцінку потреб малолітнього чи неповнолітнього кривдника та/або потерпілого щодо соціальних послуг, медичної або психологічної допомоги;

- інформують одного з батьків або законного представника про права, соціальні послуги, медичну, соціальну, психологічну, правову допомогу, якими може скористатися малолітній чи неповнолітній кривдник та/або потерпілий.

III. Порядок реагування закладу освіти на випадки булінгу

1. Підставою для реагування закладу освіти на випадки булінгу є заява або повідомлення, про випадок та/або підозру його вчинення стосовно малолітньої чи неповнолітньої особи та/або такою особою стосовно інших учасників освітнього процесу, отриманої суб'єктами реагування на випадки булінгу в закладі освіти. Повідомлення можуть бути в усній та/або письмовій формі, в тому числі із застосуванням засобів електронної комунікації (телефон, соціальні мережі, електронна пошта, електронні месенджери, офіційні веб ресурси та ін.).

2. Повідомляти про випадки булінгу в закладі освіти може будь-яка особа, учасником або стороною якого вона стала або яка підозрює про його вчинення стосовно малолітньої чи неповнолітньої особи та/або такою особою стосовно інших учасників освітнього процесу, або про який отримала достовірну інформацію.

3. Повідомлення про випадки булінгу або підозру про його вчинення можуть подаватися відповідно до Закону України «Про звернення громадян» до керівнику закладу освіти та /або будь-якого суб’єкта реагування, визначеного у пункті 1 розділу II цього Порядку.

4. Здобувач освіти, який став жертвою або свідком булінгу, зобов’язаний повідомити про це будь-якого педагога, психолога або безпосередньо керівника закладу освіти. Здобувач освіти може звернутись на гарячу лінію ГО «Ла Страда - Україна» з протидії насильству в сім’ї або із захисту прав дітей; до соціальної служби з питань сім’ї, дітей та молоді; Національної поліції України; Центру надання безоплатної правової допомоги.

5. Педагог або інший працівник закладу освіти, який став свідком булінгу або отримав повідомлення про факт булінгу від здобувача освіти, який був свідком або учасником булінгу, зобов’язаний повідомити керівника закладу освіти про цей факт у письмовій формі.

6. Учасники освітнього процесу у разі звернення дитини та/або якщо вони стали свідками булінгу зобов'язані вжити заходів невідкладного реагування:

- оцінити рівень небезпеки життю та здоров'ю сторін булінгу;

- негайно втрутитись із метою припинення небезпечного впливу;

- надати (за потреби) невідкладну медичну та психологічну допомогу;

- звернутись до органів охорони здоров'я для надання медичної допомоги.

7. Керівник закладу освіти:

Призначає відповідальну особу за реалізацію норм законодавства у сфері запобігання та протидії булінгу в закладі освіти.

Створює постійно діючу комісію із запобігання та протидії булінгу і дискримінації учасників освітнього процесу.

У разі отримання заяви про випадок булінгу не пізніше однієї доби :

- повідомляє територіальний орган Національної поліції України про отримання заяви про випадок булінгу;

- інформує територіальний орган (підрозділ) служби у справах дітей та/або центр соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді для невідкладного надання психологічної допомоги (за потреби);

- викликає бригаду екстреної (швидкої) медичної допомоги для організації надання медичної допомоги постраждалій особі (за потреби);

- у випадку тимчасової відсутності відповідальної особи, зі складу постійно діючої комісії із запобігання та протидії булінгу і дискримінації учасників освітнього процесу, призначає наказом особу відповідальну за підготовку матеріалів для проведення засідання, опитування учасників випадку, з’ясування наявності фото та відеофіксацій, психологічної характеристики сторін тощо;

- інформує особу, яка звернулась із заявою, про подальший порядок її розгляду.

Скликає засідання постійно діючої комісії із запобігання та протидії булінгу і дискримінації учасників освітнього процесу не пізніше, ніж три робочі дні з дня надходження заяви про випадок або підозру з метою планування та застосування необхідних заходів реагування.

8. Практичний психолог та соціальний педагог:

- знайомлять учасників освітнього процесу з нормативно - правовою базою та регулюючими документами щодо превенції проблеми насилля в освітньому середовищі.

- ініціюють обговорення та планують спільні дій адміністрації, соціально- психологічної служби, педагогічного колективу, учнівського самоврядування та батьківської громадськості, щодо протидії булінгу;

- створюють умови щодо недопущення булінгу, накопичують інформацію щодо профілактики проявів булінгу в освітньому закладі.

- виявляють булерів, реальних та потенційних жертв боулінгу;

- діагностують стан психологічного клімату систему стосунків проводять соціометрію в класних колективах, в яких відбувся булінг;

- за результатами діагностики розробляють план корекційної роботи з булером, жертвою та свідками боулінгу із залученням батьків або їх законних представників;

- розробляють та реалізують програму індивідуальної реабілітації для потерпілого від булінгу;

- розробляють профілактичні заходи для групи (класу), в якій зафіксовано випадок булінгу;

- здійснюють супровід педагогічних працівників, які забезпечують освітній процес дцля групи (класу), в якій зафіксовано випадок булінгу;

- забезп-ечують надання психологічного супроводу здобувачів освіти, які постраждали від булінгу, стали його свідками або вчинили булінг;

- проводять семінари, тренінги, круглі столи, години спілкування, бесіди консультації щодо недопущення проявів булінгу, залучають до зазначеної роботи психологів, психотерапевтів, представників служб у справах дітей, кримінальної поліції, громадських організацій тощо;

- формують у педагогів навички ідентифікації і недопущення проявів насильства у власній поведінці щодо здобувачів освіти у вигляді порівнянь, навішування ярликів, ігнорування почуттів дітей та їхніх скарг на цькування;

- сприяють подолання егоцентризму здобувачів освіти, розвитку у них емпатійних якостей, асертивних та гуманістичних комунікативних здібностей, адекватної самооцінки, самоконтролю, саморозвитку, критичного мислення, соціальної адаптованості та індивідуальних механізмів подолання важких станів і переживань;

9. Практичний психолог та соціальний педагог в разі встановлення факту булінгу організовують:

- роз'єднання жертви булінгу від стресового впливу булерів;

- надання первинної допомоги булерам та жертвам булінгу;

- безпосередню роботу з булерами та жертвами булінгу за участі класного керівника(за потреби);

- розслідування проявів булінгу;

- припинення та коригування агресивної поведінки булерів;

- індивідуальні бесіди з булерами, з жертвами булінгу, свідками булінгу щодо з'ясування обставин боулінгу;

- індивідуальні бесіди та консультації з батьками булерів, батьками жертв булінгу щодо факту булінгу з метою визначення шляхів усунення небезпечних проявів;

- проведення психолого-корекційної роботи і відпрацювання навичок поведінки жертв булінгу з метою виведення їх зі стану жертви.

10. Педагогічні працівники, які забезпечують освітній процес для групи (класу), в якій зафіксовано випадок булінгу:

- виконують рекомендації комісії з розгляду випадків булінгу в закладі освіти щодо доцільних методів навчання та організації роботи з неповнолітніми або малолітніми сторонами булінгу та їхніми батьками або законними представниками;

- забезпечують інтеграцію антибулінгового компоненту в освітній процес, який визначається правилами поведінки учасників освітнього процесу в закладі освіти, статутом закладу освіти, законодавством;

- виробляють спільно з здобувачами освіти правила взаємодії групи (класу) під час освітнього процесу.

- забезпечують соціалізацію та надання необхідної допомоги жертвам булінгу та булерам, сприяють покращенню стосунків між ними.

11. Робота педагогічних працівників із здобувачами освіти, що мають прояви агресивної поведінки,  має бути спрямована на:

- усунення агресії та агресивного ставлення до інших та заміну агресивної поведінки на асертивну;

- формування та розвиток загальнолюдських моральних цінностей, соціальних та комунікативних навичок, толерантності.

- подолання егоцентризму, розвиток, корекцію взаємовідносин з оточуючими, інтересу до суспільно корисного виду діяльності;

- виховання вольових рис характеру: уміння доводити справу до кінця, досягати поставленої мети, уміння стримувати себе у конфліктній ситуації;

- тренування уваги, спокою, терпіння;

- формування вміння аналізувати свої почуття і почуття інших людей;

- розуміння індивідуальних відмінностей що існують у різних людей;

IV. Діяльність постійно діючої комісія із запобігання та протидії булінгу (цькуванню) і дискримінації учасників освітнього процесу

1. Постійно діюча комісія із запобігання та протидії булінгу і дискримінації учасників освітнього процесу в Топильнянському НВК є колегіальним органом закладу освіти, яка скликається в кожному окремому випадку надходження заяв про випадки булінгу в закладі освіти не пізніше ніж три робочі дні з дня надходження заяви або повідомлення.

2. До складу комісії входять відповідальна особа, педагогічні працівники, практичний психолог,соціальний педагог  та інші особи, призначені наказом керівника закладу освіти.

До участі в засіданні комісії залучаються сторони булінгу (за потреби), один з батьків або законних представників малолітнього або неповнолітнього кривдника та потерпілого, представники інших суб’єктів реагування на випадки булінгув закладах освіти та інших заінтересованих сторін.

3. Комісія на своїх засіданнях розробляє пропозиції та рекомендації з питань, що належать до її компетенції.

За підсумками роботи комісії складається протокол.

4. До повноважень комісії належать:

- розгляд та аналіз матеріалів за результатами проведеного розслідування щодо з'ясування обставин на підставі заяви про булінг;

- визначення сторін булінгу, можливих причин та необхідних заходів для їх усунення;

- планування заходів стабілізації психологічного клімату у колективі, формування емпатії між сторонами булінгу та надання соціальних та психолого-педагогічних послуг сторонам булінгу, в тому числі із залученням необхідних фахівців із надання правової, соціальної та іншої допомоги тощо;

- формування рекомендацій для педагогічних працівників закладу освіти щодо доцільних методів навчання та організації роботи з малолітніми чи неповнолітніми сторонами булінгу та їхніми батьками або законними представниками;

- формування рекомендацій для батьків або законних представників малолітньої чи неповнолітньої особи, яка стала стороною булінгу.

5. У разі встановлення комісією, що випадок цькування мав ознаки булінгу, а не одноразового конфлікту, керівник закладу освіти повідомляє про це уповноважені підрозділи органів Національної поліції України та службу у справах дітей.

6. У разі встановлення комісією, що випадок цькування був одноразовим, питання з налагодження мікроклімату в дитячому середовищі та розв’язання конфлікту вирішується у межах закладу освіти учасниками освітнього процесу.

7. За виконання та моніторинг запланованих заходів відновлення та нормалізації психологічного клімату в закладі освіти та визначених рекомендацій для учасників булінгу згідно з протоколом засідання комісії відповідає уповноважена особа або особа, яка її замінює у разі відсутності відповідно до наказу про склад комісії.

V. Порядок застосування заходів виховного впливу в закладі освіти

1. Заходи виховного впливу застосовуються для відновлення та нормалізації відносин між учасниками освітнього процесу після випадку булінгу з метою створення та сприятливого для навчання та роботи освітнього середовища.

2. Заходи виховного впливу застосовуються у разі наявності факту булінгу в закладі освіти по відношенню до кривдника, потерпілого та свідків.

3. Заходи виховного впливу мають забезпечити дотримання прав та інтересів сторін булінгу, необхідне виховання та освіту, соціальну та психолого-педагогічну допомогу.

4. Заходи виховного впливу реалізуються педагогічними, науково-педагогічними працівниками закладу освіти із залученням необхідних фахівців із надання правової, психологічної, соціальної та іншої допомоги, в тому числі територіальних органів (підрозділів) служб у справах дітей та центрів соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді тощо.

5. Заходи виховного впливу визначає та планує комісія з розгляду випадків булінгу в закладі освіти.

6. Засновник закладу освіти вживає необхідних заходів для надання соціальних та психолого-педагогічних послуг здобувачам освіти, які вчинили булінг, стали його свідками або постраждали від булінгу, в тому числі із залучення фахівців із надання правової, психологічної, соціальної допомоги тощо.

7. Керівник закладу освіти забезпечує виконання заходів для надання соціальних та психолого-педагогічних послуг здобувачам освіти, які вчинили булінг, стали його свідками або постраждали від булінгу.

Порядок реагування на доведені випадку булінгу (цькування) в Топильнянському ліцеї

 та відповідальність осіб, причетних до булінгу (цькування)

1. У разі підтвердження факту вчинення булінгу (цькування), за результатами розслідування та висновків комісії з розгляду випадку булінгу (цькування), керівник закладу повідомляє уповноважені підрозділи органів Національної поліції України та Cлужби у справах дітей про випадки булінгу (цькування) в закладі освіти.

2. Комісія за результатами проведеного розслідування щодо з'ясування обставин на підставі заяви про булінг (цькування), визначених сторін булінгу (цькування), встановлених можливих причин булінгу (цькування) розробляє рекомендації для педагогічних працівників щодо освітньої діяльності з учнями, причетними до булінгу, їх батьками (особами, що їх заміняють), заходи стабілізації психологічного клімату у колективі, надання соціальних та психолого-педагогічних послуг сторонам булінгу (цькування).

3. Надаються соціальні та психолого-педагогічні послуги здобувачам освіти, які вчинили булінг, стали його свідками або постраждали від булінгу.

       4. Практичний психолог у межах своїх посадових обов’язків:

-         діагностує  стан психологічного клімату в колективі, в якому відбувся булінг (цькування) та за результатами діагностики розробляє план корекційної роботи з кривдником та свідками із залученням батьків (законних представників);

-         розробляє та реалізує програму індивідуальної реабілітації для потерпілого;

-         розробляє профілактичні заходи для групи (класу), в якій зафіксовано випадок булінгу (цькування); для батьків або законних представників;

-         здійснює супровід педагогічних, науково-педагогічних працівників, які забезпечують освітній процес для групи (класу), в якій зафіксовано випадок булінгу (цькування);

- забезпечує надання психологічного супроводу здобувачів освіти, які постраждали від булінгу (цькування), стали його свідками або вчинили булінг (цькування).

5. Педагогічні працівники, які працюють з класом чи групою, у якій зафіксовано випадок булінгу (цькування), забезпечують:

- виконання рекомендації комісія з розгляду випадків булінгу (цькування) в закладі освіти щодо доцільних методів навчання та організації роботи з учнями, причетними до булінгу (цькування) та їхніми батьками (законними представниками);

- дотримання правил поведінки учасниками освітнього процесу в закладі освіти, визначених статутом закладу освіти, законодавством;

- вироблення спільно із здобувачами освіти правила взаємодії класу чи групи під час освітнього процесу.

6. Батьки здобувачів освіти (законні представники) зобов’язані виконувати рішення та рекомендації комісії з розгляду випадків булінгу (цькування) в закладі освіти.

7. За виконання та моніторинг запланованих заходів відновлення та нормалізації психологічного клімату в закладі освіти та визначених рекомендацій для учасників булінгу (цькування) відповідає уповноважена особа або особа, яка її замінює у разі відсутності відповідно до наказу про склад комісії.

8.Визначаються відповідальні особи, причетні до булінгу (цькування) та накладаються адміністративні стягнення.

Цькування неповнолітнього карається штрафом від 50 до 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (850 та 1700 гривень відповідно) або громадськими роботами від 20 до 40 годин.

Така ж поведінка, вчинена групою осіб або повторно протягом року після

накладення адміністративного стягнення, передбачає штраф від 1700 гривень до 3400 гривень або громадськими роботами від 40 до 60 годин.

За булінг, вчинений малолітніми або неповнолітніми особами віком від 14 до 16 років, тягне за собою накладання штрафу на батьків або осіб, які їх замінюють.

Якщо директор закладу освіти не повідомить уповноважений підрозділ органів Національної поліції України про відомі йому випадки цькування учасників освітнього процесу тягне за собою накладання на нього штрафу від 50 до 100 неопадоткованих мінімумів доходів громадян або виправні роботи на строк до 1 місяця з відрахуванням до 20 % заробітку.