Медичний кабінет

Здійснює оздоровчо-профілактичну роботу,

контроль за санітарно-епідемічним станом в ДНЗ,

організацією харчування, в тому числі дієтичного,

медичними оглядами дітей та працівників,

забезпечує вчасне щеплення дітей. 

З точки зору медицини, віддавати дитину в дитячий дошкільний заклад треба або в 3 місяці (як це відбувалося 30 років тому, коли мами майже відразу виходили на роботу), або в 4,5 роки. На перший варіант навряд чи хто-небудь сьогодні погодиться. Тому розберемо другий варіант, який є кращим.

У чому, власне, головна небезпека?У зануренні вашої домашньої дитини в агресивне вірусно-мікробне середовище, яке, до того ж, кожні 3-4 тижні оновлюється. Для того, щоб протистояти цьому середовищу, потрібно мати добре працюючу імунну систему, яка дозріває більш-менш до зазначеного терміну. ​​

Крім цього (і це дуже важливо) дитина до цього часу дозріває для психологічної роботи з нею – ви можете переконати її в необхідності вашого вчинку, та й вона сама тягнеться до однолітків, шукає спілкування. Дитячий сад швидше стане для неї джерелом позитивних емоцій, що саме по собі сприяє боротьбі з інфекцією.Дитина постійно плаче, знаходиться в стані стресу від розлуки з батьками – відмінна здобич для вірусів і мікробів.

Але чи можна що-небудь зробити, якщо необхідно віддати дитину в дитячий заклад раніше? Думаю, що так.

У першу чергу хочеться сказати про загартовування. Адже тривале перебування дитини на свіжому повітрі, чисте і прохолодне повітря в кімнатах, бігання босоніж по підлозі і т. д. – повинні увійти в життя вашої дитини якомога раніше, тим більше якщо ви заздалегідь знаєте, що їй належить рано піти в дитячу установу.

Ще одна важлива деталь – привчайте, наскільки можливо, свою дитину до контактів з іншими дітьми (запрошуйте їх у гості, спілкуйтеся на дитячих майданчиках і т.д.). Малюк отримує психологічний досвід – і одночасно тренується його імунна система.

Нарешті, існує і медикаментозний метод зміцнення імунітету, своєрідні щеплення проти вірусів і мікробів, найчастіше викликають респіраторно-вірусні захворювання – головний бич дітей, що пішли в дитячий заклад. До таких препаратів відноситься, наприклад, Рибомуніл, IRS-19 та ряд інших.

Головна особливість цих препаратів полягає в тому, що вони містять ДНК мікробів і вірусів та їх оболонок, що викликають утворення як негайного, так і відстроченого імунітету. На відміну від багатьох інших імуномодуляторів подібні препарати нешкідливі, тому що підвищують опірність організму до вірусів і мікробів природним чином.

Існують і інші маленькі хитрощі промивання носоглотки дитини 0,85-1% розчином кухонної солі після приходу з дитячого закладу, змазування зовнішніх відділів носових ходів оксоліновою мазю, вітамінізація організму.

І ще одне. Якщо дитина все-таки захворіла, не тримайте її у будинку 3-4 тижні. Досить кількох днів. Адже за місяць в дитячому колективі з’являться вже інші віруси і мікроби, перед якими ваша дитина беззахисна, і можливий новий спалах хвороби.

Однак якщо респіраторні захворювання протікають важко, ускладнюються астматичним синдромом, якщо загострюються хронічні захворювання, подумайте, чи варте відвідування дитячого садка, подальших проблем зі здоров’ям.

Будьте здорові!

ЩЕПЛЕННЯ:  ЗА  ТА  ПРОТИ

Без довідки про щеплення вашу дитину не мають права прийняти в дитячий садок, санаторій або школу, але ви можете зробити все, щоб вакцинація принесла користь і не пошкодила здоров'ю. 

Щеплення призначені для того, щоб сформувати імунітет проти хвороби - навчити організм «запам'ятовувати» віруси і виробляти проти них спеціальні антитіла. Відбувається те ж саме, як ніби дитина в дуже легкій формі заразилася і видужала. На жаль, активний імунітет зберігається не назавжди, і щеплення потрібно повторювати - робити ревакцинації.

Напевно, ви чули, що інколи вакцинації дають негативні результати. Після щеплення дитина відчуває слабкість, розбитість, ломоту в кістках, головний біль, у неї піднімається температура.

Тому перш, ніж зробити щеплення, необхідно вжити всі заходи безпеки: проконсультуватися у лікаря-імунолога і педіатра, поспостерігати за станом дитини, вибрати оптимальний час. 

Якщо у дитини проблеми з імунним статусом - вона хворіє 10-12 разів на рік, організм може невірно відреагувати на вакцинацію. У кращому випадку, імунітет її просто не «запам'ятає» і, потрапляючи в епідзону, у дитини такі ж шанси захворіти, як і без щеплення. Але буває і так, що після щеплення погіршується імунітет, знижується загальна опірність організму. 

Якщо у малюка є хронічні захворювання, наприклад, гастрит, панкреатит, холіцистит, то деякі внутрішні органи у нього хронічно запалені і можуть погано відреагувати на вакцинацію. Лікар повинен чітко знати, наскільки до цього щеплення буде сприйнятливий маленький пацієнт. Крім того, потрібно бути дуже обережними з дітьми, у яких були родові травми, з дітками, які народилися недоношеними, а також з алергіками і астматиками. 

Таким дітям профілактичні щеплення роблять за індивідуальним календарем, під прикриттям антигістамінних засобів та рекомендацій дитячого імунолога і невропатолога. Батькам діток з алергічними та нервовими захворюваннями варто обговорити з лікарем доцільність щеплення проти кашлюку. Справа в тому, що зараз є інший її варіант - ацеллюлярна («неклітинна») вакцина, яка дає не таку сильну реакцію. Правда, її ефективність нижче, і тому вакцинацію потрібно повторити: ймовірність заразитися підвищується.

А протипоказаннями до вакцинації є неврологічні порушення (судоми, частіше одного разу на півроку, гідроцефалія, епілепсія, або епілептичний синдром), органічні ураження ЦНС, порушення імунітету (при первинних імунодефіцитах не можна вводити живі вакцини; при ВІЛ-інфекції не можна взагалі робити щеплення), реакції на ліки - не можна вводити вакцину паралельно з алергеном, якщо були анафілактичні реакції, наприклад, на антибіотик. Щеплення робити не можна, якщо були важкі поствакцинальні неврологічні ускладнення (судоми, напади), а також при анемії, якщо рівень гемоглобіну в крові нижче 80 г / л.

Чи потрібно робити щеплення?

Так. Судіть самі: епідпаротит (свинка) може призвести до безпліддя у хлопчиків, коклюш - до ураження нервової системи, гепатит В - до цирозу печінки. Щеплення від туберкульозу - необхідні: в Україні зараз зафіксована епідемія туберкульозу, яким раніше хворіли тільки ув'язнені і люди з неблагополучних сімей. Щеплення принесуть тільки користь, за умови, якщо лікар правильно оцінить стан здоров'я дитини, і вакцина буде якісною. Чи всім потрібно робити щеплення? Як правило, так. Але у всіх правилах бувають виключення. Щеплення можна (і потрібно) робити всім здоровим дітям. Перед проведенням вакцинації важливо з'ясувати, чи немає протипоказань по вищезгаданим пунктам, виміряти температуру тіла, зробити загальний аналіз крові та сечі, в деяких випадках - аналіз крові на з-реактивний білок, щоб дізнатися, чи немає в організмі запального процесу. Імунізація проводиться вакцинами (активна імунопрофілактика) або сироватками та імуноглобулінами (пасивна іммунопрофлактіка). Ослабленим дітям роблять пасивну імунопрофілактику.

Будьте здорові!

Літо - чудова пора відпусток, відпочинку, сезон місцевих вітамінів з грядки і нескінченного задоволення від нових вражень! А для багатьох мам і тат це ще й час організації літньої програми поїздок для улюбленого карапуза. І метою № 1 є, звичайно, не захоплення дитини від нових розваг і не раннє знайомство з комфортом закордонних курортів (це теж, але другорядне), а максимальне оздоровлення дитячого організму.

Куди ж їхати з дитиною, як відпочивати, до чого прагнути? Давайте обговоримо!

Відпочинок на морі

Класичний варіант літніх заходів. Так, дійсно, морське повітря, солона вода, гірський мікроклімат надають приголомшливий вплив на здоров'я дорослих і дітей. Однак не варто забувати, що оздоровчий ефект настає лише при перебуванні на узбережжі протягом більше трьох тижнів.

І ще одна важлива умова оздоровлення - доступ до його джерел! Не розумію батьків, які вивозять малюків до моря і не дозволяють в ньому купатися, обмежуючись надувним басейном. Або тих, які вважають за краще весь день лежати в затінку і тримають дитину поряд з собою «на прив'язі».

Потрібно пам'ятати про головну небезпеку на морі - активне сонце. Якщо дотримуватися розумного режиму дня, і використовувати засоби захисту від ультрафіолету, сонечко принесе вам і вашим дітям тільки користь.

Лісова благодать

Є дітки, які погано переносять спеку. Для них і для тих, хто просто хоче урізноманітнити морські відпустки, існує чудодійний за вкладом в здоров'я та емоційний стан відпочинок в лісі. Багате киснем повітря дасть таку порцію продуктивної енергії, яка змусить працювати організм, як годинник. Як правило, відпочивати відправляються в ті лісові місця, де неподалік розташоване озеро або протікає річка.

Багато малят, ще не звикли до великої кількості води, бояться бурхливої поведінки моря, а тому, не зайвим буде спочатку познайомити їх з більш спокійними водами річки або озера.

До головних обережностей відпочинку в лісі слід віднести питання профілактики та боротьби з укусами комах. 

Де завгодно, головне, щоб...

Відпочивати з дитиною можна і не на курортах, а на звичайнісінькій заміській дачі або в селі у бабусі, якщо це місце вирішує головні завдання оздоровлення:

1.  Повітря і сонце. У міському дворі, навіть якщо гуляти з ранку до ночі, не взяти користі від цих стихій. А значить, необхідно їхати туди, де вихлопні гази автомобілів і промислові викиди не псують атмосферу своєю присутністю.

2. Вода.  Басейн, звичайно, теж вихід, але тільки при відсутності живих водойм. Корисні властивості мікроелементів і мінералів природних водойм, вологе повітря поблизу них здатні колосально оздоровити наших діток.

3. Активність. Всі ми знаємо про користь фізкультури. Так ось дитяча активність протягом дня - це нескінченна зарядка. Заохочуйте і залучайте малюка до активності, не осмикуйте свого невгамовного карапуза із закликами заспокоїтися і посидіти в затінку. Рух - це життя!

4.  Харчування.  Так, діти - не аматори овочів і фруктів, але хитрі підприємливі мами завжди знайдуть те блюдо, яке малюк з'їсть із задоволенням. Овочі ховаємо в м'ясний фарш, фрукти - в солодкий сирок, молочний коктейль. А може, когось привабить барвистий фруктовий салат в красивій формочці!

 Пам’ятка для батьків

Режим харчування дитини вдома

     Раціональний режим харчування сприяє зміцненню імунітету дитячого організму, нормальному росту та розвитку дитини. Такий режим харчування передбачає дотримання часу прийомів їжі. Меню домашнього харчування має бути збалансованим та містити достатню кількістю білків, жирів, вуглеводів, мінеральних речовин, вітамінів, що сповна забезпечують енергетичні витрати дитячого організму.

Привчайте дитину:

– перед прийомом їжі обов’язково мити руки з милом, витирати їх індивідуальним рушником, самостійно сідати на стілець та підсовувати його до столу;

– під час прийому їжі охайно вживати тверду їжу; відламувати хліб маленькими шматочками, заїдати його рідкою їжею (суп, борщ тощо); самостійно їсти ложкою з тарілки, пити з чашки; не обливатись;

–  після прийому їжі користуватися серветкою, вставати зі стільця.

   Якщо дитина харчується у дитячому садку, відкоригуйте режим харчування вдома, урахувавши поживну цінність їжі, що подається у дошкільному закладі, та часи прийому їжі.

  Формуйте у дитини культурно-гігієнічні навички під час вживання їжі. Навчайте малюка підтримувати чистоту навколо себе, бути охайним.

Обговорюйте з дитиною правила розпорядку, пояснюйте їй, що і як треба робити. При цьому важливо виховувати у дитини культуру поведінки, розвивати мовлення, вміння орієнтуватися у навколишньому світі:

– привчати розуміти призначення й основні якості предметів побуту, називати їх (тарілка велика, маленька, глибока, мілка тощо), вчити розуміти і називати дії з предметами (з чашки п’ють, ложкою їдять тощо);

– виховувати слухняність, пошану до дорослих;

– заохочувати висловлювати прохання;

– навчати словам ввічливості.

  Подбайте про те, щоб посуд, з якого їсть дитина, завжди був чисто вимитим, їжа свіжою, щойно приготованою. Свіжі овочі та фрукти перед вживанням обдавайте окропом для знищення патогенних мікроорганізмів.

                                                                             Кальцій як важливий елемент для організму дитини

     Діагностика,  лікування та профілактика недостатності кальцію у дітей до семи років

Кальцій — це життєво важливий елемент, який має постійно надходити в організм дитини в достатній кількості для забезпечення стабільного метаболізму. Він допомагає дошкільнику рости міцним і здоровим. Розглянемо докладно, у якій саме кількості дитячому організму потрібен кальцій і чи необхідно дитині вживати його не лише з їжею, а й додатково

Ріст і формування організму людини триває протягом усього жит­тя, однак особливо активно це відбувається в дитинстві. І саме кальцій бере участь практично в 300 різних біологічних процесах, основними з-поміж яких є формування кісткової тканини, дентину і емалі як молочних, так і постійних зубів дитини, скорочення м’язів, підтримання нервової, м’язової провідності та м’язового тонусу на належному рівні. Іони кальцію беруть участь у процесі згортання крові, зменшують проникність судин і регулюють кислотно-лужний баланс організму. Кальцій активує численні ферменти і гормони ен­докринних залоз. Окрім того, він має антистресову, протизапальну, протиалергійну дію і бере участь у процесах формування навчаль­них навичок та короткочасної пам’яті.

Організм людини містить 1000- 1300 мг кальцію, і 99% від цієї кількос­ті — в скелеті у формі різних сполук, а залишковий 1% розподілений по всьо­му організму — в тканинах і м’язах.

Існує два види кальцію:

• іонізований або вільний;

• зв’язаний з білками, в основному — альбумінами.

Іонізованого кальцію має бути близько 50% від усієї його кіль­кості в плазмі крові. Саме він має біологічну активність і його рівень відображає стан кальцієвого обміну в організмі найбільш адекватно. Цей показник використовують для оцінювання стану гіпокальціємії, адже він відображає реальну кількість кальцію на мембранах і все­редині клітин, що беруть участь в обміні речовин.

Денні норми споживання кальцію для дошкільників

Кількість кальцію, яка має надходити в організм, коливається залежно від віку, статі та стану організму дитини.

Відповідно до віку норма кальцію в організмі становить:

• до шести місяців — 400 мг;

• від шести до дванадцяти місяців — 600 мг;

• від року до десяти років — 800 мг.

Ці норми підтримуються, якщо в організм надходить кількість кальцію, що перекриває мінімальну денну норму хоча б наполови­ну, тобто в організм дитини мають надходити 500-1000 мг каль­цію щодня. Надлишок кальцію просто не всмоктується і виводиться з організму із сечею та калом, зазвичай ця частка становить 20-50% від отриманого кальцію. До того ж існує і фізіологічна втрата каль­цію з секретами залоз.

Засвоєння кальцію обер­нено пропорційно його вмісту в їжі. Якщо його замало, то він всмок­тується сильніше, ніж у разі його надлишкової кількості. І навпаки: що більше кальцію в їжі, то гірше він всмоктується з неї. Варто зауважити, що на всмоктування кальцію впливав над­ходження в організм дитини ліків, жиру, фосфору, фітинової та щавлевої кислот. Усі ці речовини, зв’язуючи кальцій, утворюють солі, які не всмокту­ються. На рівень засвоєння кальцію організмом негативно вплива­ють захворювання шлунку і кишківника, недостатність печінкової або панкреатичної функції.

На рівень кальцію також можуть впливати його надлишкові втрати, навіть у разі надходження кальцію в достатній кількості. За­хворювання нирок, застосування сечогінних препаратів і надлишок білка в харчуванні посилюють втрати кальцію із сечею, що може призвести до його недостатності.

У разі недостатності кальцію організм виділяє особливі гормо­ни, які вимивають його з кісток, оскільки достатня концентрація кальцію в крові є пріоритетнішою для організму і має бути постій­ною. Саме тому недостатнє надходження кальцію з їжею може при­зводити до крихкості кісток.

Речовини, що сприяють обміну кальцію в дитячому організмі

Із кальцієвим обміном тісно пов’язаний обмін фосфору. Він як і кальцій більшою мірою міститься в скелеті, утворюючи з ним твер­ду основу кістки. Окрім того, фосфор бере участь у:

• перенесенні енергії у складі особливих сполук;

• обміні вуглеводів і жирів;

• структуруванні ДНК і РНК;

• роботі м’язів;

• системі кровообігу.

А найголовніше — фосфор сприяє всмоктуванню іонів каль­цію в кишківнику, активуючи цей процес. Якщо фосфору надходить з їжею недостатньо або збільшується його втрата із сечею, то пору­шується й обмін кальцію.

Регуляцію обміну кальцію також здійснюють вітамін D і гормо­ни паращитовидних залоз — паратиреоїдний гормон та кальцито- нін. Вітамін Б — це унікальна гормоноактивна речовина, яку орга­нізм синтезує самостійно під дією ультрафіолетових променів. Крім того, частково він надходить ззовні з їжею.

Основними ефектами вітаміну D є:

• посилення всмоктування кальцію і фосфору в кишківнику;

• активація обміну кальцію в кістках;

• посилення виділення кальцію із сечею.

Паратгормон і кальцитонін виділяються в організмі для підтри­мання постійної концентрації кальцію в крові, що забезпечує функ­ціонування нервової системи, скорочення м’язів тощо.

Кальцій у продуктах харчування

Максимально кальцій засвоюється з молочних продуктів, осо­бливо тих, які містять фосфор — це сир кисломолочний, тверді сири і молоко. Добре засвоюється кальцій із продуктів харчування, що містять одночасно кальцій, фосфор і вітамін D. Це здебільшого тваринні продукти: рибна і яловича печінка, морепродукти, масло вершкове, яєчний жовток і кунжут. Та­кож корисними для дошкільників є про­дукти з одночасним умістом кальцію і фосфору — яблука, зелений горошок, боби, цілі зерна пшениці, свіжі огірки, усі види капусти (особливо цвітна), селера, салат латук, редис та білі сири.

Якщо дитина не сприймає або певний час не вживає молочні продукти, то джерелом кальцію для неї є вівсяна крупа, бобові, су­хофрукти, горіхи, яйця і риба.

У дитячому харчуванні важливим є не лише кількість кальцію у страві, а й рівень його засвоєння організмом, тобто збалансова­ність харчування дитини. На всмоктування і засво­єння кальцію з їжі негативно впливає велика кількість харчових волокон, які є в овочах, фруктах, крупах, а також наявність фітину, особливо в манній крупі. Тому задля запобігання порушенням фос­форно-кальцієвого обміну молочні страви недоцільно поєднувати з деякими овочами та фруктами, хоча це і смачно. А каша молочна манна, незважаючи на вміст молока, через невдале поєднання про­дуктів не збагачує дитячий організм кальцієм. Крім того, солі фос­форної кислоти, що містяться в рибі і м’ясних продуктах, а також солі щавлевої кислоти, що містяться в шоколаді, какао, шпинаті, ускладнюють всмоктування кальцію. Кофеїн і солодкі газовані на­пої посилюють виведення кальцію із сечею, а надлишок жирної їжі не дає кальцію всмоктатися з кишківника, і внаслідок цього утворю­ються нерозчинні сполуки кальцію. Надлишок солі і білка в їжі та­кож ускладнює всмоктування кальцію.

Слід наголосити, що найефективніше засвоєнню кальцію дитя­чим організмом сприяє молочний цукор — лактоза. Тому дуже важ­ливо, щоб у харчуванні дитини було достатньо молока і молочних продуктів.

Діагностика недостатності кальцію та порушень кальцієвого обміну

Якщо до дитячого організму надходить замало кальцію або він втрачається занадто активно, то це може призвести до недостатнос­ті кальцію. Зазвичай це проявляється порушеннями будови скелета, судин, схильністю до кровотеч і багатьма іншими симптомами.

Головна ознака недостатності кальцію — витончення або по­вне зникнення емалі з поверхні зубів. У цьому випадку зуби стають особливо чутливими до кислих продуктів. Також спостерігають лам­кість нігтів і волосся. Якщо ж дитина часто ламає кістки, то це вже не просто симптом недостатності кальцію, а доказ. У такому разі по­трібне лікування.

Одним із способів ранньої діагнос­тики дефіциту кальцію, на думку бага­тьох фахівців, є виявлення постійного бажання дитини поїсти солодкого. Якщо воно переслідує дошкільника, то це най­частіше спровоковано недостатністю кальцію, після прийому якого бажання пройде саме собою.

У дітей недостатність кальцію спричиняє:

• відставання в рості і вазі;

• порушення будови кісток;

• розвиток рахіту в перші півроку життя;

• гальмування психічного розвитку;

• пізнє дозрівання функцій внутрішніх органів.

На недостатність кальцію в організмі дошкільника вказують також такі симптоми, як швидка стомлюваність, загальна слабкість, зниження інтелектуальної функції, суха шкіра, ламке волосся і нігті, прогресуючі ураження зубів — карієс і пародонтит, відчуття повза­ння мурашок у пальцях рук і м’язові посмикування.