Англійські консультанти Ф. Орр і Е. Клайср у книзі «Екзамени без стресу» радять:

• організуйте підготовку за чітким планом (тижні, дні, години); якщо ви сідаєте за стіл з невизначеною метою на кшталт «трохи зайнятися повторенням», то позбавляєте себе суттєвого стимулу – почуття виконаного обов’язку перед собою;

• визначте свої «золоті» години («жайворонок» ви чи «сова»), і відповідно плануйте, в якому темпі будете готуватися в період підйому та спаду активності;

• якщо ви не в гуморі, починайте заняття з найцікавішої для Вас теми — це допоможе ввійти в робочу форму;

• якщо раптом виникає відчуття страху перед предметом, необхідно різко встати, відвернутися від столу, зробити кілька глибоких вдихів і видихів й лише після цього повертаєтесь до роботи;

• обов’язково робіть короткі, але регулярні перерви: відпочивати, не доводячи себе до виснаження – кращий рецепт від перевтоми;

• скажіть «до побачення» стимуляторам – каві, міцному чаю: нервова система перед екзаменом і без них напружена;

• звечора, перед екзаменом, необхідно відволіктися: прогулятися, прийняти душ, добре виспатись: останні дванадцять годин перед іспитом мають піти не на відточування знань, а на підготовку організму.

Поради психолога

1. Під час підготовки зосередьтесь на навчальному матеріалі. Вимкніть усі засоби зв’язку – кому дійсно потрібно, той обов’язково зв’яжеться з вами, але трохи пізніше. Вам важко зосередитись? Зачекайте лише 10 хвилин. Ваша увага перейде із довільної стадії в стадію активного сприйняття — таку властивість вона має.

2. Перш ніж починати вчити певний матеріал, необхідно його зрозуміти. Безглуздий, не до кінця зрозумілий матеріал навряд чи запам’ятається. Звичайно, можна спробувати автоматично завчити потрібну інформацію, але такий спосіб неефективний — «зазубрене» швидко забувається. Крім того, якщо в матеріалі не орієнтуєшся, навряд чи зможеш відповісти на додаткові питання екзаменатора і виявиш свою некомпетентність.

3. Дуже важливою є налаштованість на позитивний результат екзамену. Якщо ти не впевнений у власних силах, боїшся, що «завалиш» іспит, рекомендуємо приділити увагу фізичним вправам, прогулянкам на свіжому повітрі, а також аутотренінгу та самогіпнозу.

Що вчити?

Перш ніж щось вчити, треба визначитись з тими джерелами, які ви збираєтесь використати для підготовки. Зазвичай інформації або занадто багато, або занадто мало. Золота середина зустрічається рідко. У першому випадку необхідно з великої кількості підручників обрати один-два. Якщо це, наприклад, історія, варто взяти шкільні підручники і короткий курс історії, написаний викладачем того ВНЗ, який ви обрали для вступу. Якщо є можливість, використовуйте відео-аудіоматеріали, тому що вони краще запам’ятовуються.

Якщо це фізика чи математика, краще звернути увагу на формули. Якщо формула заскладна чи занадто довга, зверніть увагу на її складові (параметри, змінні).

Як вчити?

Це також серйозне питання. Чи збираєтесь ви нашвидкуруч перечитати конспект в їдальні, чи готуєтесь в бібліотеці, чи вирішуєте «почитати в транспорті» — ефективність буде різною.

Що можна зробити в умовах обмеженого часу?

Важливий момент – змусити себе зайнятися справою. Перед екзаменом ти готовий робити все що завгодно, аби відтягти момент підготовки до нього. Треба зробити над собою зусилля – це важливо і необхідно.

Не варто готуватися до екзамену разом із другом чи подругою (якщо лишень він чи вона не володіє матеріалом краще за тебе). Така підготовка зазвичай виливається в довгі сторонні розмови і невиправдане розтринькування дорогоцінного часу.

Як усе це запам’ятати?

Одним із результативних способів запам’ятовування вважається метод мнемотехніки – комплексної системи, яка зокрема базується на асоціативному мисленні.

Необхідно запам’ятати дату? Спробуйте згадати, що ця дата означає особисто для вас. Можливо, це день народження улюбленої тітоньки? Або ця дата нагадує добре знайомий номер телефону?

Треба запам’ятати складну формулу? Подивіться на неї під іншим кутом – для цього до кожної змінної формули підберіть якесь слово і складіть смішне речення, яке «застрягне» в пам’яті.

Дуже зручно запам’ятовувати певне визначення, явище, подію, правило, «притягуючи» їх до того, що вам добре відомо. Запам’ятовуючи якесь довге визначення, спробуйте його максимально спростити, залишивши саму суть – важливо не завчити, а зрозуміти. Екзаменатор не сприйматиме вороже відповідь, переказану своїми словами – адже це свідчитиме, що ви орієнтуєтесь в матеріалі.

Якщо відчуваєте, що розумієте матеріал, і можете його пояснити, і ще не втомились – продовжуйте, не зупиняйтесь!

Увечері дозвольте собі розслабитись – прогулятися, зустрітися з друзями, почитати щось необтяжливе.

Перед сном можна погортати вивчений матеріал, намагатися за заголовком визначити загальний зміст питання. Психологи стверджують, що краще запам’ятовується інформація, отримана під час пробудження або засинання.

Про користь шпаргалок

У різних людей розвинуті різні види пам’яті: зорова, слухова, моторна. Людям з розвинутою зоровою пам’яттю корисніше читати і перечитувати матеріал — потім пригадується сторінка із потрібною темою. Людям з моторним типом пам’яті краще за все прописати матеріал (наприклад, зайнятися написанням шпаргалок).

У процесі написання шпаргалок ви ще раз проробляєте матеріал, а лаконічність, якого вимагає цей популярний в учнів і студентів «жанр», змушує вас виділяти квінтесенцію з усього вивченого. Але користуватися ними не варто. Коли в кишені лежить «шпора», голова працює над тим, як нею непомітно скористатись, а не над формулюванням чітких відповідей на питання екзаменаційного білета. Тому пишіть якісні шпаргалки і залишайте їх удома.