БУЛІНГ– це психологічне, фізичне, економічне чи сексуальне насильство учасників освітнього процесу, у тому числі із застосуванням електронних комунікацій. (мобільних телефонів, наприклад).

Як і у будь-якого явища у булінга є ознаки:

• систематичність (повторюваність) діяння – 2 і більше;

• наявність сторін (ролей) – кривдник (булер), потерпілий (жертва булінгу), спостерігачі (за наявності);

• причинно-наслідковий зв’язок між діями (бездіяльністю) та заподіянням шкоди (приниження, страх, тривога, підпорядкування потерпілого інтересам кривдника, та/або спричинення соціальної ізоляції особи).

Основними відмінностями конфлікту від булінгу є:

1. конфлікт одноразовий, булінг – повторювані дії

2. при конфлікті немає мети принизити опонента, або якимось чином завдати йому іншої шкоди (фізичної, матеріально тощо), це може бути незгода з чиєюсь позицією

3. при конфлікті сили сторін рівні. Мається на увазі не лише фізичні сили, а й те, чи можуть сторони вільно виражати свої думки.

За булінг, як і за будь яке порушення передбачена відповідальність

Станом на 01.06.2020 року доведений випадок булінгу тягне за собою штраф від 850 до 1700 грн або громадські роботи від 20 до 40 годин – якщо цькували вперше. І від 1700 до 3400 або громадські роботи від 40 до 60 годин, якщо дії вчинили повторно або знущалась група осіб.

У разі цькування неповнолітніми від 14 до 16 років, відповідатимуть їхні батьки або особи, що їх заміняють. До них застосовуватимуть покарання у вигляді штрафу від 850 до 1700 грн або громадські роботи на строк від 20 до 40 годин.

Слово "булінг" походить від англійського bullying — цькування. Булінг в школі — це дії або бездіяльність учасників освітнього процесу, що вчиняються стосовно малолітньої чи неповнолітньої особи, внаслідок чого може бути заподіяна шкода психічному або фізичному здоров’ю потерпілого.

Що таке кібербулінг?

Кібербулінг – це булінг із застосуванням цифрових технологій. Він може відбуватися в соціальних мережах, платформах обміну повідомленнями (месенджерах), ігрових платформах та мобільних телефонах. Це неодноразова поведінка, спрямована на залякування, провокування гніву чи приниження тих, проти кого він спрямований. Приклади включають:

• поширення брехні про когось або розміщення фотографій, які компрометуюсь когось, у соціальних мережах;

• надсилання повідомлень або погроз, які ображають когось або можуть завдати комусь шкоди, через платформи обміну повідомленнями;

• видання себе за когось іншого/іншу і надсилання повідомлень іншим людям від його/її імені.

Особистий булінг та кібербулінг часто пов’язані між собою. Але кібербулінг залишає цифровий слід – записи, який може слугувати доказами, що дозволять зупинити цькування.

Чи є в Інтернеті будь-які інструменти для боротьби з булінгом, якими можуть скористатися діти та молодь?

ЮНІСЕФ:

Кожна соціальна платформа пропонує різні інструменти (див. нижче), які дозволяють вам обмежити тих, хто може коментувати або переглядати ваші публікації чи хто може автоматично ставати вашим другом, а також повідомляти про випадки булінгу. Багато з них передбачають прості кроки для того, щоб заблокувати користувача, припинити отримувати сповіщень від нього/неї або поскаржитися на кібербулінг. Ми радимо вивчити ці інструменти.

Соціальні мережі також надають освітні інструменти та рекомендації дітям, батькам та вчителям, щоб дізнатися про ризики та способи залишатися в безпеці в Інтернеті.

Окрім того, важливу роль у захисту від кібербулінгу можете зіграти ви. Подумайте, де у вашій громаді трапляється кібербулінг, та про способи, якими ви можете допомогти постраждалим: голосніше про це говорити, закликати кривдників припинити кібербулінг, звертатися до дорослих, яким ви довіряєте, або підвищувати обізнаність про цю проблему. Навіть простий акт доброти може змінити дуже багато.

Якщо ви переживаєте за свою безпеку або за щось, що трапилося з вами в Інтернеті, терміново поговоріть з дорослим, якому ви довіряєте. Або зверніться за підтримкою на гарячу лінію допомоги дітям та молоді. На таку лінію можна зателефонувати безкоштовно та поговорити, не називаючи свого імені.

>Дивитись відео-курс "Про кібербулінг для підлітків"

Facebook/Instagram:

Ми маємо низку інструментів, які допомагають захистити молодь:

• Ви можете вирішити ігнорувати всі повідомлення від кривдника або скористатися нашою функцією «Обмежити» для вибіркового захисту вашого акаунту, причому кривдник про це не дізнається.

• Ви можете модерувати коментарі до своїх публікацій.

• Ви можете змінити свої налаштування, щоб вам могли надсилати повідомлення лише ті користувачі, за якими ви стежите.

• А в Instagram ми надсилаємо вам сповіщення, коли ви збираєтесь опублікувати щось, що може «перетнути межу», та закликаємо вас ще раз подумати, чи варто це публікувати.

Для отримання додаткових порад про те, як захистити себе та інших від кібербулінгу, ознайомтеся з нашими ресурсами у Facebook чи Instagram.

Twitter:

Якщо користувачі в Twitter починають вас дратувати або ображати, ми маємо інструменти, які можуть вам допомогти. Ось перелік таких інструментів з інструкціями щодо їх налаштування. Ці та інші поради наводяться в нашому посібнику «Навчати та навчатися з Twitter»:

• «Вимкнути сповіщення» – видалити твіти від певного акаунта з вашої стрічки, при цьому не припиняючи стежити за цим акаунтом та не блокуючи його.

• «Заблокувати» – обмежити конкретні акаунти, щоб вони не могли контактувати з вами, бачити твіти та слідкувати за вами.

• «Поскаржитися» – подати скаргу про образливу поведінку.

Повернутись до питань>

Експертні внески: Соня Лівінгстон (Sonia Livingstone), OBE, професор соціальної психології, кафедра медіа та комунікацій, Лондонська школа економіки; професор Аманда Серд (Amanda Third), науковий співробітник, Інститут культури та суспільства, Університет Західного Сіднея.

Особлива подяка: Facebook, Instagram та Twitter.

Внесок ЮНІСЕФ: Мерсі Агбай (Mercy Agbai), Стівен Блайт (Stephen Blight), Анджан Бозе (Anjan Bose), Алікс Кабрал (Alix Cabral), Росіо Азнар Дабан (Rocio Aznar Daban), Сіобан Дівайн (Siobhan Devine), Емма Фергюсон (Emma Ferguson), Ніколь Фостер (Nicole Foster), Нельсон Леоні (Nelson Leoni), Супріт Маханті (Supreet Mahanti), Кларіс Да Сілва і Паула (Clarice Da Silva e Paula), Майкл Сідвелл (Michael Sidwell), Даніель Кардефельт Вінтер (Daniel Kardefelt Winther).

Можливості повідомлення про булінг та ресурси безпеки

(посилання на ресурси безпеки в популярних соціальних мережах)

Facebook

Instagram

Kik

Snapchat

TikTok

Tumblr

Twitter

WeChat

WhatsApp

YouTube

Дізнайтеся більше (посилання на інші ресурси ЮНІСЕФ щодо безпеки в Інтернеті)

Молодіжний маніфест #ЗУПИНИТИнасильство, The #ENDviolence Youth Manifesto

Поради з онлайн безпеки, Staying safe online tips

Поради про повідомлення про випадки насильства в школі, Tips for reporting violence at school

#ЗУПИНИТИнасильство з корейською музичною групою BTS, #ENDviolence with BTS

Булінг буває:

фізичний — нанесення тілесних ушкоджень;

економічний — навмисне пошкодження особистих речей, вимагання грошей, крадіжки;

психологічний — образи, погрози, непристойні жарти, ігнорування, шантаж, наклеп чи маніпуляції;

сексуальний — жарти сексуального характеру, принизливі жести та образливі чутки, зйомки у роздягальнях, сексуальні погрози;

кібербулінг — це переслідування за допомогою електронних пристроїв, в тому числі мобільних телефонів та інтернету.

Як розпізнати, якщо дитина стала об’єктом булінгу і що робити?

Насамперед вчителі і батьки повинні звернути увагу на зміни у поведінці учня чи учениці:

замкнутість, поганий настрій та пригніченість;

погіршення успішності в навчанні;

не бажання ходити у школу або дитина ходить до школи іншим шляхом;

нестандартні розмальовки в зошитах чи на руках дитини.

Якщо дитина міняється — це завжди помітно. Значить, настав час поговорити з нею. Тактовно і без тиску, щоб дитина довірилася і розповіла про свої проблеми. Дитина повинна бути впевнена, що вдома її зрозуміють, завжди допоможуть, дадуть пораду, а не покарають за якісь дії.

Зупинимо булінг разом! Не мовчіть!