Літературний музей Тараса Шевченка - Історія створення музею

Час, який відділяє нас від тих днів, коли земля відчувала поступ ходи Великого Кобзаря, не відмежовує наші душі від його запальних, ліричних, болючих і нескорених дум. Світло від цієї неопалимої купини розганяє морок століть. Доля, яку прожив Тарас Шевченко, не могла залишити байдужим колектив Вінницького ліцею №30 імені Тараса Шевченка.

Кожна епоха несе з собою свої погляди й свої принципи. Різні влади по-різному дивились на роль освіти в житті людей і на місце Шевченка в освіті. Наша школа, народившись у дні сумної дати (сторіччя від дня смерті Т. Г. Шевченка), стала його духовною дочкою. Тому не випадково саме в нас виник Літературний музей Тараса Шевченка.

Ініціатором створення музею був головний консультант-інспектор Головного управління організаційно-кадрової роботи та взаємодії з регіонами адміністрації Президента України Портянко Володимир Костянтинович, який передав значну частину особистої колекції, пов’язаної з життям та творчістю народного генія. Клопоти, пов’язані з відкриттям музею, взяли на себе директор школи Івасюк Ігор Дмитрович, педагогічний колектив, учні, батьки. Матеріальну підтримку отримали від народного депутата України Петра Олексійовича Порошенка.

21 серпня 2001 року Літературний музей Тараса Шевченка привітно відчинив двері першим відвідувачам. Оскільки музей Тараса Шевченка є єдиним в області, а пам’ятник, що на подвір’ї, був єдиним у місті, він став центром національного, патріотичного, естетичного та громадянського виховання молоді всієї Вінниччини.

Із 2005 року славну справу шевченкознавства продовжив у школі-гімназії №30 директор Терновой Олексій Андрійович. Саме з його ініціативи та за матеріальної підтримки міської влади обладнано для цінних експозицій нове приміщення, і

1 грудня 2005 року музей розпочав нове життя.

Благородну справу перейняла й успішно розвиває й теперішня директор ліцею №30 Алла Володимирівна Панасюк. Вона ініціювала створення нової Галереї репродукцій картин Тараса Шевченка - це олійні картини, акварельні пейзажі та портрети, сепії, офорти, малюнки. Домінантою Галереї та своєрідною автобіографією поета й художника є автопортрети Великого Кобзаря.

Наукова та культурно-освітня робота Літературного музею зробила заклад справжнім центром шевченкознавства. У музеї продовжується збирання, вивчення та популяризація матеріалів, які стосуються життя та творчості великого Генія українського народу.

Музей став справжньою візитівкою нашої школи. Він дарує нам крила, відчуття яких дає радість, гордість, а також поле для нових дій.