Велике місце в Шевченковій творчості посідав історичний пейзаж, що зумовлено роботою художника в Київській археографічній комісії, для якої він змальовував архітектурні пам’ятки й історичні місця. У цих творах висока художня майстерність поєднується з науково-документальною точністю. Це композиції «В Густині. Церква Петра і Павла» (1945), «Воздвиженський монастир у Полтаві» (1845), «Почаївська лавра» (1846), «Аскольдова могила» (1846), «Костел св. Олександра у Києві» (1846) та ін.

Прекрасно виконані малюнки окреслюють художні смаки та прагнення Шевченка, і є немовби паралеллю до його віршів, служачи ілюстраціями до життя поета.