Дизартрія є поширеним мовленнєвим порушенням серед дітей. За статистикою від цього порушення страждає від 5 до 10 % усіх дітей. Своєчасна діагностика різних форм дизартрії, особливо слабко вираженої форми (стертої), є запорукою успішного надання необхідної корекційної допомоги.
Дизартрія – це порушення мовлення, виражене ураженням ЦНС у результаті як механічного пошкодження (травмування під час пологів), так і запального процесу (мати або дитина перенесли інфекційне захворювання). При дизартрії порушується іннервація в деяких відділах мовленнєвого та дихального апарату, обличчя, шиї.
Основні прояви дизартрії полягають у порушеннях артикуляції звуків, голосоутворення, а також у змінах темпу мовлення, ритму й інтонації.
У діагностиці мінімальних проявів дизартрії допомагають функціональні проби та тести.
Дитину просять відкрити рот, висунути язик й утримувати його нерухомо й одночасно стежити очима за переміщенням предмета з боку в бік. Проба є позитивною і свідчить про наявність дизартрії, якщо в момент рухів очей відзначено також певне відхилення язика в той самий бік.
Педагог кладе руку на шию дитини спереду та просить виконувати артикуляційні рухи язиком. При найбільш тонких диференційованих рухах язика під рукою відчувається напруження шийної мускулатури, що також може супроводжуватися незначним закиданням голови, а це безпосередньо свідчить про дизартрію.
Тестування та прояви дизартрії за методикою Людмили Лопатіної
Попросіть дитину постояти на одній нозі кілька секунд. Поруч поставте стілець зі спинкою (щоб дитина спиралась, якщо потрібно). Потім ноги потрібно поміняти.
Трактування тесту. Якщо дитина впевнено стоїть на одній нозі – це ознака хорошого розвитку статистичної координації рухів.
Дитина повинна за командою сісти на підлогу, а потім встати без допомоги рук.
Трактування тесту. Якщо дитина не змогла виконати це завдання, то це не є беззаперечним доказом порушень. Зазвичай більшість дітей не можуть правильно виконати цю вправу, особливо якщо виконувати її швидко. Дитині звичайно простіше сісти на підлогу, ніж піднятися з неї, не допомагаючи собі хоча б однією рукою.
Так можна протестувати рухову маневреність та дослідити швидкість її рухів.
Дитина повинна повторити за вами низку простих рухів (кулак, ребро, долоня) саме в тій послідовності і швидкості, які ви задали.
Трактування тесту. У дітей з дизартрією виникають проблеми з виконанням цього завдання вже після повторення другого або третього руху. Дитина збивається і не може повторити рухи в заданому темпі і об’ємі. Природно, що і темп виконання знижується.
Попросіть дитину накрутити нитку на котушку, при цьому маршируючи.
Трактування тесту. Для дітей з дизартрією це досить складне завдання. Кожен рух окремо труднощів не викликає. А разом : відбувається збій. При цьому ліва і права рука рухається по-різному (зазвичай ліва рука помітно відстає).
Дайте дитині в руки олівець і попросіть перемалювати найпростіші геометричні фігури.
Трактування тесту. Мета тесту – виявити, з якими труднощами стикається дитина, виконуючи це завдання. Особливо треба приділити увагу наявності синкинезій (супровідних, мимовільних рухів). Більшість дітей виконає це завдання без проблем. А в деяких з’являться супровідні рухи (висування язика, рухи губами, нахили голови вперед).
Якщо ваша дитина зіткнулася з усіма описаними труднощами, то потрібна консультація фахівця (невролога, логопеда).