Embedded Files
Артикуляційна гімнастика – це комплекс вправ для органів мовного апарату: губ, язика, нижньої щепепи, дихання.
Артикуляційна гімнастика – це комплекс вправ для органів мовного апарату: губ, язика, нижньої щепепи, дихання.
Вона сприяє:
Вона сприяє:
-формуванню у дитини правильної вимови звуків;
-формуванню у дитини правильної вимови звуків;
-виправленню наявних порушень звуковимови;
-виправленню наявних порушень звуковимови;
-виробленню чіткої дикції;
-виробленню чіткої дикції;
-успішному оволодінню іноземними мовами;
-успішному оволодінню іноземними мовами;
-ораторського мистецтва.
-ораторського мистецтва.
Артикуляційна гімнастика не має залишатися надбанням тільки вчителів — логопедів. Вона повинна бути в арсеналі кожного вихователя, учителя початкових класів, керівника гуртка виразного читання, батьків. Засвоюючи з дітьми абетку, навчаючи їх грамоти й читання, батьки, вихователі і вчителі повинні звертати увагу на особливості артикуляції того чи іншого звука, проводити артикуляційні фізкультхвилинки. Коли ми маємо на меті тільки покращення дикції, артикуляційні вправи можуть застосовуватися довільно, у будь-якій послідовності, як ігровий момент або своєрідна щоденна фізкультхвилинка під час різноманітних занять.
Артикуляційна гімнастика не має залишатися надбанням тільки вчителів — логопедів. Вона повинна бути в арсеналі кожного вихователя, учителя початкових класів, керівника гуртка виразного читання, батьків. Засвоюючи з дітьми абетку, навчаючи їх грамоти й читання, батьки, вихователі і вчителі повинні звертати увагу на особливості артикуляції того чи іншого звука, проводити артикуляційні фізкультхвилинки. Коли ми маємо на меті тільки покращення дикції, артикуляційні вправи можуть застосовуватися довільно, у будь-якій послідовності, як ігровий момент або своєрідна щоденна фізкультхвилинка під час різноманітних занять.
Перш ніж виконувати певну вправу для язика, наприклад «чашечку», дитина вчиться виконувати її власною долонею. Це допомагає дитині краще зрозуміти те, чого від неї хочуть. Наступна задача — сформувати артикуляторні (рухомовленнєві) вміння та навички. Рекомендується артикуляційна гімнастика для підготовки правильного артикуляційного укладу. Важливим є правильний підбір вправ для постановки певного звука, послідовність і точність їх виконання. Вправи для язика та губ зміцнюють м’язи, формують м’язову готовність до вимови того чи іншого звука, розвивають, уточнюють та вдосконалюють основні рухи органів мовлення. Гімнастику тривалістю 3 - 5, а іноді 5 - 10 хвилин треба проводити щоденно, щоб закріплювались рухові навички дитини. Спочатку вона проводиться під контролем зору, перед дзеркалом, у подальшому — без дзеркала, з опорою на власні кінестетичні відчуття дитини. Проводити її потрібно емоційно, в ігровій формі.
Перш ніж виконувати певну вправу для язика, наприклад «чашечку», дитина вчиться виконувати її власною долонею. Це допомагає дитині краще зрозуміти те, чого від неї хочуть. Наступна задача — сформувати артикуляторні (рухомовленнєві) вміння та навички. Рекомендується артикуляційна гімнастика для підготовки правильного артикуляційного укладу. Важливим є правильний підбір вправ для постановки певного звука, послідовність і точність їх виконання. Вправи для язика та губ зміцнюють м’язи, формують м’язову готовність до вимови того чи іншого звука, розвивають, уточнюють та вдосконалюють основні рухи органів мовлення. Гімнастику тривалістю 3 - 5, а іноді 5 - 10 хвилин треба проводити щоденно, щоб закріплювались рухові навички дитини. Спочатку вона проводиться під контролем зору, перед дзеркалом, у подальшому — без дзеркала, з опорою на власні кінестетичні відчуття дитини. Проводити її потрібно емоційно, в ігровій формі.
Також пропоную вашій увазі перелік артикуляційних вправ, які я використовую у своїй практиці, під час роботи з учнями в умовах логопедичного пункту.
Також пропоную вашій увазі перелік артикуляційних вправ, які я використовую у своїй практиці, під час роботи з учнями в умовах логопедичного пункту.
АРТИКУЛЯЦІЙНІ ВПРАВИ
АРТИКУЛЯЦІЙНІ ВПРАВИ
1. «Усмішка»: утримувати кілька секунд усмішку. Не показувати зуби.
1. «Усмішка»: утримувати кілька секунд усмішку. Не показувати зуби.
2. «Хоботок»: зуби зімкнені, губи витягнуті вперед.
2. «Хоботок»: зуби зімкнені, губи витягнуті вперед.
3. «Лопатка»: відкрити рот, утримувати широкий язик на нижній губі.
3. «Лопатка»: відкрити рот, утримувати широкий язик на нижній губі.
4. «Голка»: усміхнутись, висунути вузький язик, потримати під лічбу до 5.
4. «Голка»: усміхнутись, висунути вузький язик, потримати під лічбу до 5.
5. «Чашка»: відкрити рот. Покласти широкий язик на нижню губу, загнути всі краї язика, не торкатися зубів.
5. «Чашка»: відкрити рот. Покласти широкий язик на нижню губу, загнути всі краї язика, не торкатися зубів.
6. «Коник»: відкрити рот, поцмокати за верхніми зубами.
6. «Коник»: відкрити рот, поцмокати за верхніми зубами.
7. «Грибок»: Відкрити рот, язик присмоктати до піднебіння. Утримувати на рахунок до 10.
7. «Грибок»: Відкрити рот, язик присмоктати до піднебіння. Утримувати на рахунок до 10.
8. «Маляр»: відкрити рот, погладити широким кінчиком язика піднебіння, роблячи рухи вперед-назад, як маляр білить щіткою стелю.
8. «Маляр»: відкрити рот, погладити широким кінчиком язика піднебіння, роблячи рухи вперед-назад, як маляр білить щіткою стелю.
9. «Гойдалка»: відкрити рот, усміхнися як «жабка» (тягнемо куточки рота до вушок, рот відкритий не дуже широко), напруженим широким кінчиком язика штовхаємо то верхні, то нижні зуби.
9. «Гойдалка»: відкрити рот, усміхнися як «жабка» (тягнемо куточки рота до вушок, рот відкритий не дуже широко), напруженим широким кінчиком язика штовхаємо то верхні, то нижні зуби.
10. Робити «Гойдалку» і одночасно співати звуки [а], [е], [и] (по черзі). При цьому повинен працювати тільки язик, губи не рухаються. Пальчик прижимає корінь язика.( чуємо склади: ла-ла-ла; ле-ле-ле; ли-ли-ли).
10. Робити «Гойдалку» і одночасно співати звуки [а], [е], [и] (по черзі). При цьому повинен працювати тільки язик, губи не рухаються. Пальчик прижимає корінь язика.( чуємо склади: ла-ла-ла; ле-ле-ле; ли-ли-ли).
11. «Пароплав»: набрати носом повітря, губи розтягнути у сильній усмішці, співати звук и-и-и-и стільки, наскільки вистачить повітря.
11. «Пароплав»: набрати носом повітря, губи розтягнути у сильній усмішці, співати звук и-и-и-и стільки, наскільки вистачить повітря.
12. «Гудок»: набрати носом повітря, заспівати звук [а] ([е], [и] почергово), надавити на корінь язика пальцем і одночасно прикусити широкий кінчик язика. (Буде чути: ал, ел, ил).
12. «Гудок»: набрати носом повітря, заспівати звук [а] ([е], [и] почергово), надавити на корінь язика пальцем і одночасно прикусити широкий кінчик язика. (Буде чути: ал, ел, ил).
13. «Індик»: широким кінчиком язика облизувати верхню губу, при цьому вимовляти: бл, бл, бл.
13. «Індик»: широким кінчиком язика облизувати верхню губу, при цьому вимовляти: бл, бл, бл.
14. «Барабан»: стукати кінчиком язика за верхні зуби (альвеоли), вимовляючи почергово: т-д-т-д-т-д, з сильним видихом. Рот не закривати, кінчик язика не торкається нижніх зубів.
14. «Барабан»: стукати кінчиком язика за верхні зуби (альвеоли), вимовляючи почергово: т-д-т-д-т-д, з сильним видихом. Рот не закривати, кінчик язика не торкається нижніх зубів.
15. «Дзвінок»: стукати кінчиком язика за верхні зуби (альвеоли), при цьому вимовляти швидко з сильним струменем повітря: дзинь-дзинь-дзинь. Рот відкритий, кінчик язика не торкається нижніх зубів.
15. «Дзвінок»: стукати кінчиком язика за верхні зуби (альвеоли), при цьому вимовляти швидко з сильним струменем повітря: дзинь-дзинь-дзинь. Рот відкритий, кінчик язика не торкається нижніх зубів.
АРТИКУЛЯЦІЙНІ ВПРАВИ
АРТИКУЛЯЦІЙНІ ВПРАВИ
для постановки звука [л]
для постановки звука [л]
1. «Усмішка»: утримувати кілька секунд усмішку. Не показувати зуби.
1. «Усмішка»: утримувати кілька секунд усмішку. Не показувати зуби.
2. «Хоботок»: зуби зімкнені, губи витягнуті вперед.
2. «Хоботок»: зуби зімкнені, губи витягнуті вперед.
3. «Лопатка»: відкрити рот, утримувати широкий язик на нижній губі.
3. «Лопатка»: відкрити рот, утримувати широкий язик на нижній губі.
4. «Голка»: усміхнутись, висунути вузький язик, потримати під лічбу до 5.
4. «Голка»: усміхнутись, висунути вузький язик, потримати під лічбу до 5.
5. «Чашка»: відкрити рот. Покласти широкий язик на нижню губу, загнути всі краї язика, не торкатися зубів.
5. «Чашка»: відкрити рот. Покласти широкий язик на нижню губу, загнути всі краї язика, не торкатися зубів.
6. «Коник»: відкрити рот, поклацати за верхніми зубами.
6. «Коник»: відкрити рот, поклацати за верхніми зубами.
7. «Грибок»: Відкрити рот, язик присмоктати до піднебіння. Утримувати на рахунок до 10.
7. «Грибок»: Відкрити рот, язик присмоктати до піднебіння. Утримувати на рахунок до 10.
8. «Маляр»: відкрити рот, погладити широким кінчиком язика піднебіння, роблячи рухи вперед-назад, як маляр білить щіткою стелю.
8. «Маляр»: відкрити рот, погладити широким кінчиком язика піднебіння, роблячи рухи вперед-назад, як маляр білить щіткою стелю.
9. «Гойдалка»: відкрити рот, усміхнися як «жабка» (тягнемо куточки рота до вушок, рот відкритий не дуже широко), напруженим широким кінчиком язика штовхаємо то верхні, то нижні зуби.
9. «Гойдалка»: відкрити рот, усміхнися як «жабка» (тягнемо куточки рота до вушок, рот відкритий не дуже широко), напруженим широким кінчиком язика штовхаємо то верхні, то нижні зуби.
10. Робити «Гойдалку» і одночасно співати звуки [а], [е], [и] (по черзі). При цьому повинен працювати тільки язик, губи не рухаються. Пальчик прижимає корінь язика.( чуємо склади: ла-ла-ла; ле-ле-ле; ли-ли-ли).
10. Робити «Гойдалку» і одночасно співати звуки [а], [е], [и] (по черзі). При цьому повинен працювати тільки язик, губи не рухаються. Пальчик прижимає корінь язика.( чуємо склади: ла-ла-ла; ле-ле-ле; ли-ли-ли).
11. «Пароплав»: набрати носом повітря, губи розтягнути у сильній усмішці, співати звук и-и-и-и стільки, наскільки вистачить повітря.
11. «Пароплав»: набрати носом повітря, губи розтягнути у сильній усмішці, співати звук и-и-и-и стільки, наскільки вистачить повітря.
12. «Гудок»: набрати носом повітря, заспівати звук [а] ([е], [и] почергово), надавити на корінь язика пальцем і одночасно прикусити широкий кінчик язика. (Буде чути: ал, ел, ил).
12. «Гудок»: набрати носом повітря, заспівати звук [а] ([е], [и] почергово), надавити на корінь язика пальцем і одночасно прикусити широкий кінчик язика. (Буде чути: ал, ел, ил).
13. «Індик»: широким кінчиком язика облизувати верхню губу, при цьому вимовляти: бл, бл, бл.
13. «Індик»: широким кінчиком язика облизувати верхню губу, при цьому вимовляти: бл, бл, бл.
АРТИКУЛЯЦІЙНІ ВПРАВИ
АРТИКУЛЯЦІЙНІ ВПРАВИ
для постановки звука [р]
для постановки звука [р]
1. «Усмішка»: утримувати кілька секунд усмішку. Не показувати зуби.
1. «Усмішка»: утримувати кілька секунд усмішку. Не показувати зуби.
2. «Хоботок»: зуби зімкнені, губи витягнуті вперед.
2. «Хоботок»: зуби зімкнені, губи витягнуті вперед.
3. «Лопатка»: відкрити рот, утримувати широкий язик на нижній губі.
3. «Лопатка»: відкрити рот, утримувати широкий язик на нижній губі.
4. «Голка»: усміхнутись, висунути вузький язик, потримати під лічбу до 5.
4. «Голка»: усміхнутись, висунути вузький язик, потримати під лічбу до 5.
5. «Чашка»: відкрити рот. Покласти широкий язик на нижню губу, загнути всі краї язика, не торкатися зубів.
5. «Чашка»: відкрити рот. Покласти широкий язик на нижню губу, загнути всі краї язика, не торкатися зубів.
6. «Коник»: відкрити рот, поклацати за верхніми зубами.
6. «Коник»: відкрити рот, поклацати за верхніми зубами.
7. «Грибок»: Відкрити рот, язик присмоктати до піднебіння. Утримувати на рахунок до 10.
7. «Грибок»: Відкрити рот, язик присмоктати до піднебіння. Утримувати на рахунок до 10.
8. «Маляр»: відкрити рот, погладити широким кінчиком язика піднебіння, роблячи рухи вперед-назад, як маляр білить щіткою стелю.
8. «Маляр»: відкрити рот, погладити широким кінчиком язика піднебіння, роблячи рухи вперед-назад, як маляр білить щіткою стелю.
9. «Гойдалка»: відкрити рот, усміхнися як «жабка» (тягнемо куточки рота до вушок, рот відкритий не дуже широко), напруженим широким кінчиком язика штовхаємо то верхні, то нижні зуби.
9. «Гойдалка»: відкрити рот, усміхнися як «жабка» (тягнемо куточки рота до вушок, рот відкритий не дуже широко), напруженим широким кінчиком язика штовхаємо то верхні, то нижні зуби.
10. «Пароплав»: набрати носом повітря, губи розтягнути у сильній усмішці, співати звук и-и-и-и стільки, наскільки вистачить повітря.
10. «Пароплав»: набрати носом повітря, губи розтягнути у сильній усмішці, співати звук и-и-и-и стільки, наскільки вистачить повітря.
11. «Індик»: широким кінчиком язика облизувати верхню губу, при цьому вимовляти: бл, бл, бл.
11. «Індик»: широким кінчиком язика облизувати верхню губу, при цьому вимовляти: бл, бл, бл.
12. «Барабан»: стукати кінчиком язика за верхні зуби (альвеоли), вимовляючи почергово: т-д-т-д-т-д, з сильним видихом. Рот не закривати, кінчик язика не опускати до нижніх зубів.
12. «Барабан»: стукати кінчиком язика за верхні зуби (альвеоли), вимовляючи почергово: т-д-т-д-т-д, з сильним видихом. Рот не закривати, кінчик язика не опускати до нижніх зубів.
13. «Дзвінок»: стукати кінчиком язика за верхні зуби (альвеоли), при цьому вимовляти швидко з сильним струменем повітря: дзинь-дзинь-дзинь. Рот відкритий, кінчик язика не торкається нижніх зубів.
13. «Дзвінок»: стукати кінчиком язика за верхні зуби (альвеоли), при цьому вимовляти швидко з сильним струменем повітря: дзинь-дзинь-дзинь. Рот відкритий, кінчик язика не торкається нижніх зубів.
Ці відео допоможуть вам засвоїти разом з дитиною артикуляційні вправи.
Ці відео допоможуть вам засвоїти разом з дитиною артикуляційні вправи.
https://www.youtube.com/watch?v=wcmMVnWLGcQ&list=PL6L0gVrfUMXM5u7jBbDGs1WB7mskU3HQS
https://www.youtube.com/watch?v=Uu-vCLiGbco
Арт вправи С.docxАрт вправи Ц.docxАрт. вправи Ш.docxДля розвитку дрібної моторики https://www.youtube.com/watch…
Page updated
Google Sites
Report abuse