Мовлення – головний показник розумового розвитку дитини. Дитина без активної допомоги дорослого не зможе навчитися розмовляти правильно. Яка ж повинна бути ця допомога?
Дитина сприймає мову безпосередньо від оточуючих і в багатьох випадках від цього залежить, як вона буде говорити. Якщо сім’ї правильна, літературна мова, дитина навчиться мові швидше і легше.
Щоб дитина не тільки знала достатню кількість слів, а й використовувала їх у мові , необхідно більше займатися з нею. Щоб запас слів був достатнім під час знайомства з навколишнім не тільки спостерігайте, а називайте предмети, явища, проводьте бесіди про побачене.
Розповідь дорослого розвиває допитливість дитини, виховує вміння слухати – все це необхідно і важливо. Але для розвитку мови необхідно, щоб дитина сама говорила, про побачене, розповідала про все, що її цікавить.
Дорослий повинен викликати дитину на розмову.
Важливо ще не тільки те, як говорить, але і те, про що говорить, які слова вживає, як будує речення.
У повсякденному житті багато приводів, щоб повправляти дитину в правильній мові. Нехай це носить непримусову форму, не перевтомлюйте її.
Зв’язної мови також необхідно навчати. Найбільш доступні прийоми – це переказ знайомих творів (коротеньких), казок.
Під час переказу ви побачите, як дитина будує фрази, у якій послідовності веде розповідь, чи емоційна мова і над чим потрібно працювати.
Проводьте мовленнєві заняття в ігровій формі тривалістю 20-25 хв. Дитина повинна виконувати артикуляційні вправи по 8-12 хв. Кожну обов’язково перед дзеркалом. А головне неможна передражнювати, кричати, карати, її за те, що вона неправильно говорить, сміятися над нею. Хваліть навіть за незначні її успіхи.
Ви повинні давати зразок правильної вимови. Під час вправ виховуйте точність виконання рухів у різному темпі, з різною силою голосу.
Пам’ятайте, всі вправи проводяться в ігровій, непримусовій формі.
Добре відомо, що на розвиток мовної активності сприяє розвиток дрібної моторики пальців рук. Є декілька нескладних вправ, які ви можете використовувати у змагальній ігровій формі :
· одночасно повертати кисті обох рук вверх, то долонями, то тильною стороною;
· кисті обох рук одночасно стиснути у кулак, потім долоня - «ребро»;
· покласти кисті обох рук на стіл: ліву долоню вниз, а праву вверх, потім одночасно їх перевертайте
· покласти кисті обох рук на стіл, одна стиснута в кулак, а інша в положенні «ребро», одночасно змінюйте положення;
· почергово притискати великий палець руки до всіх останніх;
· послідовно вдаряти пучками пальців правої руки, а потім лівої по столу,при трохи при піднятих кистях рук.
Робота над звуками [С] [З]
Спочатку, якщо ваша дитина ще не достатньо чітко вимовляє звук [C], необхідно починати роботу над цим звуком. На його основі вимовляються інші звуки ([З], [Ц]).
1. Підготовчий період вимовляння звука [c]:
Вчимо розтягувати губи в усмішці, язик тримати внизу (можна допомагати ложечкою або пальцем).
2. Закріплення у вимові складів:
Відкритих (са, су, со), закритих (ас, ос, ус)
3. Вимовляння звуку в словах:
на початку, в середині, та в кінці слова (сани, гусак, лис).
Після того, як дитина добре навчилася вимовляти звук [с] у словах, можна перейти до роботи над звуком [з]:
Вимовляючи звук [с] пропонуємо дітям включити голос і одержати звук [з].
На основі звука [с] пропонуємо вимовляти два звуки підряд: тс: спочатку повільно,протягуючи звуки, а потім прискорюючи темп. Далі слідує робота над складами, словами.
Пропонуємо вимовляти звук [с], поступово піднімаючи язик догори, в цей час здавити дитині щічки.
1. Піддувати різні предмети, щоб вони піднімалися у повітря: ватні кульки, паперові смужки,…; надувати гумові іграшки;
2. Вправляти у вимові фрикативного звука [р] (дзижчання мухи дз, дж);
3. Ігрові прийоми для навчання дітей дрижання язика (б’є барабан: д-д-д).
1. Вимовляти звук [и] при розтягнутих у усмішці губах;
2. Виконувати белькотіння язиком, облизуючи верхню губу: бл-бл-бл;
3. Вимовляти звук [а], коли язик знаходиться між зубами.