Термін "ДИЗАРТРІЯ" походить від латинської і в перекладі означає розлад членороздільного мовлення.
Дизартрія характеризується певними особливостями залежно як від проявів, так і від походження.
Особливістю дизартричних порушень є їх патогенетична спільність з руховими розладами. Це виявляється насамперед у характері порушень загальної і мовленнєвої моторики.
Для особливостей моторики артикуляційного апарату осіб з дизартричними розладами належить 6 видів порушень:
обмеженість або недостатність довільних рухів органів мовлення;
нестійкий характер порушень м*язового тонусу в мовленнєвій мускулатурі;
наявність гіперкінезів (примусових рухів);
частота оральних сінкінезій;
порушення імпульсації від м*язів артикуляційного апарату;
вплив патологічних тонічних рефлексів на м*язи артикуляційного апарату .