Запобігання і протидія насильству та жорстокому поводженню з дітьми, булінг

7. Указ Президента України від 21 вересня 2020 року №398/2020 «Про невідкладні заходи із запобігання та протидії домашньому насильству, насильству за ознакою статі, захисту прав осіб, які постраждали від такого насильства»

8. Постанова Кабінету Міністрів України від 22 серпня 2018 р. «Про затвердження Порядку взаємодії суб’єктів, що здійснюють заходи у сфері запобігання та протидії домашньому насильству і насильству за ознакою статі»

9. Конвенція Ради Європи про попередження насильства щодо жінок та домашнього насильства та боротьбу з цими явищами, Резолюція Ради Безпеки ООН 1325 «Жінки, мир, безпека»

10. Наказ МОН від 22.05.2018 № 509 “Про затвердження Положення про психологічну службу у системі освіти України”

11. Наказ МОН від 28.12.2019 № 1646 “Деякі питання реагування на випадки булінгу (цькування) та застосування заходів виховного впливу в закладах освіти”

12. Наказ МОН від 26.02.2020 № 293 “Про затвердження плану заходів, спрямованих на запобігання та протидію булінгу (цькуванню) в закладах освіти”

13. Наказ МОН від 20.03.2020 №420 “Про внесення змін до наказу Міністерства освіти і науки України від 26 лютого 2020 року № 293”

14. Лист МОН від 28.10.2014 № 1/9-557 “Методичні рекомендації щодо взаємодії педагогічних працівників у навчальних закладах та взаємодії з іншими органами і службами щодо захисту прав дітей”

15. Лист МОН від 02.10.2018 №1047 “Про затвердження методичних рекомендацій щодо виявлення, реагування на випадки домашнього насильства і взаємодії педагогічних працівників із іншими органами та службами”

16. Лист МОН від 18.05.2018 № 1/11-5480 “Методичні рекомендації щодо запобігання та протидії насильству”

17. Лист МОН від 29.01.2019 № 1/11-881 “Рекомендації для закладів освіти щодо застосування норм Закону України “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо протидії булінгу (цькуванню)” від 18 грудня 2018 р. №2657-VIII”

18. Лист МОН України від 14. 08. 2020 року №1/9-436 “Про створення безпечного освітнього середовища в закладі освіти та попередження протидії булінгу (цькуванню)”

Stop Sexting, «Ніхто не може у тебе вимагати нюдси»

Кожна дитина, яка має необмежений доступ до пристроїв з підключенням до інтернету, знаходиться в зоні ризику. Дорослі мають розуміти, що мова йде не лише про неконтрольований час онлайн, дезінформацію та надмірну увагу до трендів соцмереж. Сексуальне насильство є не тільки в офлайн-реальності, але й в інтернеті.

Новий сервіс Take It Down допоможе видалити оголені фото з інтернету. Як це працює?

В Україні за підтримки телеком-оператора «Датагруп» розпочав роботу сервіс Take It Down, що може допомогти зупинити поширення та видалити онлайн фото та відео, що можуть компрометувати особу віком до 18 років.

На разі платформами-учасниками є Facebook, Instagram, TikTok, Snap. Inc., OnlyFans, Pornhub та інші. Інструмент працює як на самогенерований контент, так і на зображення, створені з фото дитини за допомогою штучного інтелекту. Якщо оригінальне зображення змінене: обрізане чи зі смайликами, його потрібно завантажити окремо, адже фото стає новим і потребуватиме нового набору цифр. Якщо зображення розміщено на іншому сайті, що не є партнером інструменту Take it Down, або надіслано через зашифровану платформу, його не буде видалено. Але в такому випадку ви можете звернутися за допомогою на інтернет-портал повідомлень про матеріали, що зображують сексуальне насильство над дітьми, Internet Watch Foundation. Портал працює як лінія звітування: знаходячись в Україні ви можете повідомити про контент сексуального насильства над дітьми, який ви виявили в інтернеті, і портал допоможе його видалити.

Як працює сервіс Take It Down:

Оберіть фото або відео, яке ви хочете видалити з інтернету та натисніть “Розпочати“.
Для фото або відео Take It Down згенерує “хеш” або цифровий відбиток, який може бути використаний інструментом для ідентифікації точної копії цього контенту.
Ваше фото або відео залишається на вашому пристрої та не завантажується. Значення хешу додається до безпечного списку, який підтримує NCMEC і ділиться лише з онлайн-платформами, які погодилися використовувати список для сканування своїх публічних або незашифрованих вебсайтів.
Якщо онлайн-платформа виявить на своєму сервісі фото або відео, яке відповідає значенню хешу, вона вживає заходів для обмеження поширення відвертого контенту.

Якщо дитині або батькам потрібна додаткова підтримка, вони можуть звернутися на психологічну лінію підтримки на тему онлайн-ризиків від ГО #stop_sexтинг.

Про #stop_sexтинг:

#stop_sexтинг - провідна громадська організація в Україні про захист дітей в інтернеті. Отримала премію Глобального договору ООН та загалом навчила більше ніж 900 000 дітей та батьків. В межах інформаційної кампанії торкнулася мільйонів українських родин, а також створила першу в країні консультаційну лінію щодо безпеки дітей в інтернеті 1545(далі 3) та психологічну лінію підтримки для дітей та батьків на тему онлайн-ризиків на сайті.

Посилання на #stop_sexтинг

Сайт для дорослих: https://stop-sexting.in.ua/adult/

Сайт для дітей: https://stop-sexting.in.ua

Instagram https://www.instagram.com/stopsexting.ua/

Facebook: https://www.facebook.com/stopsextingua/

YouTube: https://www.youtube.com/StopSextingUkraine

TikTok для дітей: https://www.tiktok.com/@stopsexting

Правила - поради для подолання кібербулінгу

Галерея "Профілактика булінгу"

Stop Sexting, «Припиніть струшувати дитину»

На підставі листів Уповноваженого Президента України з прав дитини від 28.09.2020 № 15/3-01/1684, від 01.10.2020 № 15/3-07/1686 та від 05.10.2020 № б/н повідомляємо, що за даними світового огляду впливу пандемії коронавірусу на дітей в онлайн (David Wright. COVID-19: expectations and Effects on children online, June 2020) в період карантину діти стали проводити на 80% більше часу онлайн, значно почастішали випадки булінгу з використанням інформаційно-комунікаційних технологій, а сексуальна експлуатація дітей в інтернеті збільшилась вдвічі. На жаль, в Україні такі випадки також почастішали.

Під час карантинних обмежень зростає рівень стресу, особливо серед батьків новонароджених дітей. Це підвищує ризик вчинення насильства над дітьми. Проведене опитування серед батьків показало, що 5% батьків струшують свою дитину з метою її заспокоєння і взагалі не мають інформації про шкідливим вплив таких дій. Таке явище як «Синдром струшеної дитини» є фізичним та психологічним насильством щодо неї та призводить до ушкодження мозку, а в деяких випадках - має летальні наслідки.

Щороку Американська академія педіатрії виявляє близько 1300 випадків синдрому струшеної дитини. 80% дітей залишаються з інвалідністю на все життя, а 20% - помирає. В Україні відсутня офіційна статистика щодо кількості випадків струшування дітей та заподіяних внаслідок цього травм. Хоча на теренах нашої країни це теж дуже поширене явище.

05 лютого. Безпека інтернету.pdf