СХВАЛЕНО                                                                        ЗАТВЕРДЖУЮ

Рішення педагогічної ради                                                Директор Приморської ЗОШ 

Приморської ЗОШ І-ІІІ ст.                                                            І-ІІІ ступенів

від __ _______2019  року                                                 __________________А.Я.Євтюхова      

(протокол № __)                                                               _______________________2019 року

Освітня програма початкової школи (1-2 класи)

Приморської ЗОШ І-ІІІ ступенів

Кілійської районної ради

Одеської області

на 2019/2020 навчальний рік 

Освітня програма початкової школи (1-2 класи)

 Приморської ЗОШ І-ІІІ ступенів  Кілійської районної ради

Одеської області на 2019/2020 навчальний рік

ПАСПОРТ

ПРИМОРСЬКОЇ ЗАГАЛЬНООСВІТНЬОЇ ШКОЛИ І – ІІІ СТУПЕНІВ

1. Тип закладу - загальноосвітня школа І – ІІІ ступенів

2. Назва закладу - Приморська загальноосвітня школа І – ІІІ ступені

3. Ідентифікаційний код – 34220018

4. Місцезнаходження закладу за КОАТУУ – 68350, Одеська обл., Кілійський

    район, село Приморське, вулиця Морська, будинок 81

5. Організаційно-правова форма за КОПФГ – 430 комунальна організація

6. Форма власності за КФВ – комунальна

7. Види діяльності закладу за КВЕД-80.21.1 Загальна середня освіта

8. Поштовий індекс – 68350

9. E-mail: primorska-zosh@ukr.net­­­­­­­­­­­­­­­­­­­­­­­­­­­­­­­­­

10. Приморська ЗОШ І – ІІІ ступенів знаходиться на території    

       обслуговування Приморською сільською радою.

11. Кількість класів: 1-2 кл. - 2.

12.Орієнтовна кількість учнів: 1 -2 кл. -  27

13.Статутом закладу загальної середньої освіти визначена російська мова навчання з поступовим переходом на українську. 

Загальні положення освітньої програми 

початкової школи (1-2 класи)

         Освітню програму закладу складено відповідно до Державного стандарту початкової освіти, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №87 від 21.02.2018 (у 1-2 класах), Державного стандарту початкової освіти, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №462 від 20.04.2011 (у 2-4 класах), Типової освітньої програми під керівництвом О.Я. Савченко, затвердженої наказом МОН України від 21.03.2018 № 268 «Про затвердження типових освітніх та навчальних програм для 1-2 класів закладів загальної середньої освіти», Типової освітньої програми закладів загальної середньої освіти І ступеня затвердженої, наказом МОН України від 20.04.2018 №407 «Про затвердження типової освітньої програми закладів загальної середньої освіти І ступеня».

         Освітня програма початкової освіти (далі – Освітня програма) окреслює рекомендовані підходи до планування й організації закладом освіти єдиного комплексу освітніх компонентів для досягнення учнями обов’язкових результатів навчання, визначених Державним стандартом початкової освіти (далі – Державний стандарт).

         Початкова освіта – це перший рівень повної загальної середньої освіти, який відповідає першому рівню Національної рамки кваліфікацій. 

Метою початкової освіти є всебічний розвиток дитини, її талантів, здібностей, компетентностей та наскрізних умінь відповідно до вікових та індивідуальних психофізіологічних особливостей і потреб, формування цінностей та розвиток самостійності, творчості, допитливості, що забезпечують її готовність до життя в демократичному й інформаційному суспільстві, продовження навчання в основній школі.

Початкова освіта передбачає поділ на два цикли – 1–2 класи і 3–4 класи, що враховують вікові особливості розвитку та потреб дітей і дають можливість забезпечити подолання розбіжностей у їхніх досягненнях, зумовлених готовністю до здобуття освіти.

У програмі визначено вимоги до конкретних очікуваних результатів навчання; коротко вказано відповідний зміст кожного навчального предмета чи інтегрованого курсу. 

Програму побудовано із врахуванням таких принципів: 

- дитиноцентрованості і природовідповідності;

- узгодження цілей, змісту і очікуваних результатів навчання;

- науковості, доступності і практичної спрямованості змісту;

- наступності і перспективності навчання;

- взаємозв’язаного формування ключових і предметних   

  компетентностей;

- логічної послідовності і достатності засвоєння учнями предметних 

 компетентностей;

- можливостей реалізації змісту освіти через предмети або 

 інтегровані курси;

- творчого використання вчителем програми залежно від умов         

  навчання;

- адаптації до індивідуальних особливостей, інтелектуальних і 

 фізичних можливостей, потреб та інтересів дітей.

Зміст програми має потенціал для формування у здобувачів освіти таких ключових компетентностей:

1) вільне володіння державною мовою, що передбачає уміння усно і письмово висловлювати свої думки, почуття, чітко та аргументовано пояснювати факти, а також любов до читання, відчуття краси слова, усвідомлення ролі мови для ефективного спілкування та культурного самовираження, готовність вживати українську мову як рідну в різних життєвих ситуаціях;

2) здатність спілкуватися рідною (у разі відмінності від державної) та іноземними мовами, що передбачає активне використання рідної мови в різних комунікативних ситуаціях, зокрема в побуті, освітньому процесі, культурному житті громади, можливість розуміти прості висловлювання іноземною мовою, спілкуватися нею у відповідних ситуаціях, оволодіння навичками міжкультурного спілкування;

3) математична компетентність, що передбачає виявлення простих математичних залежностей в навколишньому світі, моделювання процесів та ситуацій із застосуванням математичних відношень та вимірювань, усвідомлення ролі математичних знань та вмінь в особистому і суспільному житті людини;

4) компетентності у галузі природничих наук, техніки і технологій, що передбачають формування допитливості, прагнення шукати і пропонувати нові ідеї, самостійно чи в групі спостерігати та досліджувати, формулювати припущення і робити висновки на основі проведених дослідів, пізнавати себе і навколишній світ шляхом спостереження та дослідження;

5) інноваційність, що передбачає відкритість до нових ідей, ініціювання змін у близькому середовищі (клас, школа, громада тощо), формування знань, умінь, ставлень, що є основою компетентнісного підходу, забезпечують подальшу здатність успішно навчатися, провадити професійну діяльність, відчувати себе частиною спільноти і брати участь у справах громади;

6) екологічна компетентність, що передбачає усвідомлення основи екологічного природокористування, дотримання правил природоохоронної поведінки, ощадного використання природних ресурсів, розуміючи важливість збереження природи для сталого розвитку суспільства;

7) інформаційно-комунікаційна компетентність, що передбачає  опанування основою цифрової грамотності для розвитку і спілкування, здатність безпечного та етичного використання засобів інформаційно-комунікаційної компетентності у навчанні та інших життєвих ситуаціях;

8) навчання впродовж життя, що передбачає опанування уміннями і навичками, необхідними для подальшого навчання, організацію власного навчального середовища, отримання нової інформації з метою застосування її для оцінювання навчальних потреб, визначення власних навчальних цілей та способів їх досягнення, навчання працювати самостійно і в групі;

9) громадянські та соціальні компетентності, пов’язані з ідеями демократії, справедливості, рівності, прав людини, добробуту та здорового способу життя, усвідомленням рівних прав і можливостей, що передбачають співпрацю з іншими особами для досягнення спільної мети, активність в житті класу і школи, повагу до прав інших осіб, уміння діяти в конфліктних ситуаціях, пов’язаних з різними проявами дискримінації, цінувати культурне розмаїття різних народів та ідентифікацію себе як громадянина України, дбайливе ставлення до власного здоров’я і збереження здоров’я інших людей, дотримання здорового способу життя;

10) культурна компетентність, що передбачає залучення до різних видів мистецької творчості (образотворче, музичне та інші види мистецтв) шляхом розкриття і розвитку природних здібностей, творчого вираження особистості;

11) підприємливість та фінансова грамотність, що передбачають  ініціативність, готовність брати відповідальність за власні рішення, вміння організовувати свою діяльність для досягнення цілей, усвідомлення етичних цінностей ефективної співпраці, готовність до втілення в життя ініційованих ідей, прийняття власних рішень.

Спільними для всіх ключових компетентностей є такі вміння: читання з розумінням, уміння висловлювати власну думку усно і письмово, критичне та системне мислення, творчість, ініціативність, здатність логічно обґрунтовувати позицію, вміння конструктивно керувати емоціями, оцінювати ризики, приймати рішення, розв'язувати проблеми, співпрацювати з іншими особами. 

Враховуючи інтегрований характер компетентності, у процесі реалізації Освітньої програми використовуються внутрішньопредметні і міжпредметні зв’язки, які сприяють цілісності результатів початкової освіти та переносу умінь у нові ситуації.

Вимоги до дітей, які розпочинають навчання у початковій школі, мають враховувати досягнення попереднього етапу їхнього розвитку. 

   Початкова освіта здобувається, як правило, з шести років (відповідно до

Закону України «Про освіту»). Діти, яким на 1 вересня поточного навчального року виповнилося сім років, повинні розпочинати здобуття початкової освіти цього ж навчального року. Діти , яким на 1 вересня поточного навчального року не виповнилося шести років, можуть розпочинати здобуття початкової освіти цього ж навчального року за бажанням батьків або осіб, які їх заміняють, якщо їм виповниться шість років до 1 грудня поточного року. Особи з особливими освітніми потребами можуть розпочинати здобуття початкової освіти з іншого віку.

  Освітня програма початкової освіти передбачає досягнення учнями

результатів навчання (компетентностей), визначених Державним стандартом.

Контроль і оцінювання навчальних досягнень здобувачів здійснюються на суб’єктивних засадах, що передбачає систематичне відстеження їхнього

індивідуального розвитку у процесі навчання. За цих умов контрольно-

оцінювальна діяльність набуває для здобувачів формувального характеру.

Контроль спрямований на пошук ефективних шляхів поступу кожного здобувача у навчанні, а визначення особистих результатів здобувачів не передбачає порівняння із досягненнями інших і не підлягає статистичному обліку з боку адміністративних органів.

  Упродовж навчання у початковій школі здобувачі освіти опановують

способи самоконтролю, саморефлексії і самооцінювання, що сприяє вихованню відповідальності, розвитку інтересу, своєчасному виявленню прогалин у знаннях, уміннях, навичках та їх корекції.

  Навчальні досягнення здобувачів у 1-2 класах підлягають вербальному,

формувальному оцінюванню, у 3-4 – формувальному та підсумковому (бальному)оцінюванню.

   Формувальне оцінювання має на меті: підтримати навчальний розвиток

дітей; вибудовувати індивідуальну траекторію їхнього розвитку; діагностувати досягнення на кожному з етапів процесу навчання; вчасно виявляти проблеми й запобігати їх нашаруванню; аналізувати хід реалізації навчальної програми й ухвалювати рішення щодо корегування програми і методів навчання відповідно до індивідуальних потреб дитини; мотивувати прагнення здобути максимально можливі результати; виховувати ціннісні якості особистості, бажання навчатися, не боятися помилок, переконання у власних можливостях і здібностях.

  Підсумкове оцінювання передбачає зіставлення навчальних досягнень

здобувачів з конкретними очікуваними результатами навчання, визначеними

освітньою програмою.

  Здобувачі початкової освіти проходять державну підсумкову атестацію,

яка здійснюється лише з метою моніторингу якості освітньої діяльності закладів освіти та (або) якості освіти.

  З метою неперервного відстеження результатів початкової освіти, їх

прогнозування та коригування можуть проводитися моніторингові дослідження навчальних досягнень. Аналіз результатів моніторингу дає можливість відстежувати стан реалізації цілей початкової освіти та вчасно приймати необхідні педагогічні рішення.

СКЛАДОВА ОСВІТНЬОЇ ПРОГРАМИ

               ЗАГАЛЬНИЙ ОБСЯГ НАВЧАЛЬНОГО НАВАНТАЖЕННЯ

         Загальний обсяг навчального навантаження для учнів:

- 1 класу – 23 години на тиждень (805 годин/навч.рік);

- 2 класу – 25 годин на тиждень (875годин/навч.рік);

         Детальний розподіл навчального навантаження на тиждень окреслено у  навчальному плані для 1- 2-го класів на 2019/2020 н.р. (таблиця 1 до Освітньої програми)

          Предмет « Російська мова» в 2 класі вивчається інтегровано.

Години, передбачені для фізичної культури, не враховуються під час визначення гранично допустимого навантаження учнів. 

Логічна послідовність вивчення предметів розкривається у відповідних навчальних програмах ( таблиця 2)

Для недопущення перевантаження учнів заклад загальної середньої освіти враховує їх навчання в закладах освіти іншого типу (художніх, музичних, спортивних школах тощо). Так, у закладі загальної середньої освіти за рішенням педагогічної ради при оцінюванні учнів враховуються результати їх навчання з відповідних предметів (музика, фізична культура та ін.) у закладах позашкільної освіти.

 З метою дотримання адаптаційного періоду учні першого класу навчальне навантаження дітей протягом перших двох тижнів обмежено 3-ма уроками на день, а протягом першого місяця щоденно один урок на свіжому повітрі ( Лист МОН України від 02.07.2007 року № 1/9-407» Про організацію навчально- виховного процесу в 1 класі»)

Гранична наповнюваність класів та тривалість уроків встановлюються відповідно до Закону України «Про загальну середню освіту».

Кількість учнів у класах (наповнюваність класів) не може бути менше п’яти осіб та перевищувати 30 осіб.

Безперервна навчальна діяльність у класній кімнаті не може перевищувати 35 хвилин у 1-му класі та 40 хвилин у 2-му класі.

Щоденні навчальні заняття в 1 та 2 класах розпочинаються 5-10 хвилинним ранковим колом.

Режим роботи закладу освіти:

          - змінність – одна зміна;

          - початок занять – о 8 годині 30 хвилин;

          -тривалість уроків встановлюється відповідно до Закону України  

           «Про загальну середню освіту» – 35 хвилин в 1 класі та 

          40 хвилин  в  2 класі;

          - тривалість перерв – відповідно до Закону України «Про загальну  

            середню освіту»:

Для 1-го класу 

І   перерва     – 10 хвилин;

ІІ перерва     – 20 хвилин;

ІІІ перерва – 30 хвилин;

ІV перерва – 30 хвилин.

Для 2-го класу

 І   перерва     – 10 хвилин;

ІІ перерва     – 15 хвилин;

ІІІ перерва – 25 хвилин;

ІV перерва – 25 хвилин.

V перерва – 15 хвилин.

Структура 2019/2020  навчального року

         Відповідно до ст 16 Закону України «Про загальну середню освіту» 2019/2020 навчальний рік розпочинається 02 вересня святом -  День знань –і закінчується не пізніше 1 липня наступного року.

Навчальні заняття організовуються за семестровою системою: 

І семестр - з 02.09.2019 р. по 27.12.2019 р.

ІІ семестр - з 13.01.2020 р. по 26.05.2020 р.

Впродовж навчального року для учнів проводяться канікули протягом 30 календарних днів:

осінні з 28.10.2019 р. по 04.11.2019 р 

зимові з 28.12.2019 по 12.01.2020 р 

весняні з 21.03.2020 р. по 31.03.2020 р 

Для учнів 1-го класу проводяться додаткові канікули протягом тижня в  лютому місяці.         

                 Свято «Останній дзвінок» - 26 травня 2020 року

Здобувачі початкової освіти ( І ступеня), які належать до національних меншин, здобувають початкову освіту українською мовою в обсязі не менше 10% річного обсягу навчального часу з поступовим збільшенням до 20%.

 В 2019/2020 навчальному році  за вимогою  Держстандарту та з урахуванням особливостей мовного середовища державною мовою вивчатимуться наступні предмети: 

Клас

Навчальні предмети, які вивчатимуться державною мовою

1 клас

Предмет «Англійська мова»

2 клас

Предмет «Англійська мова»

 Робочий навчальний план для 1-2 класів зорієнтований на роботу початкової школи за 5-денним навчальним тижнем.

ФОРМИ ОРГАНІЗАЦІЇ ОСВІТНЬОГО ПРОЦЕСУ

У 1- 2 класах очікувані результати навчання, окреслені в межах кожної галузі, досяжні, якщо використовувати інтерактивні форми і методи навчання:

● дослідницькі,

● інтегроване навчання,

● інформаційні,

● мистецькі проекти,

● сюжетно-рольові ігри,

● інсценізації,

● моделювання, 

● ситуаційні вправи,

● екскурсії.

Основними формами організації освітнього процесу в 1-2 класах є:

● різні типи уроку,

● екскурсії,

● віртуальні подорожі,

● спектаклі,

● квести, які вчитель організує у межах уроку або в позаурочний час.

Форми організації освітнього процесу можуть уточнюватись та

розширюватись у змісті окремих предметів за умови виконання державних вимог Державного стандарту та окремих предметів протягом навчального року.

Вибір форм і методів навчання вчитель визначає самостійно, враховуючи конкретні умови роботи, забезпечуючи водночас досягнення конкретних очікуваних результатів, зазначених у навчальних програмах окремих предметів. 

Опис та інструменти системи внутрішнього забезпечення якості освіти. 

 Система внутрішнього забезпечення якості складається з наступних компонентів: 

 кадрове забезпечення освітньої діяльності: 

 кількість педагогічних працівників –     5

 освітній рівень:

магістр (спеціаліст)                                  4 (80%)

бакалавр                                                   

 фах:

педагогічний                                            5 (100%)

непедагогічний                                         

 кваліфікаційний рівень:

«учитель-методист»                                 1(20%)

«старший учитель»                                  1(20%)

спеціаліст вищої категорії                       2 (40%)

спеціаліст першої категорії                     1 (40%)

 педагогічний стаж:

до 3-х років                                              1(20%)

від 3-х до 10-ти років                              

від 10-ти до 20-ти років                                    

понад 20 років                                         4 (80%)

навчально-методичне забезпечення освітньої діяльності

- навчальна програма;

- календарно-тематичний план;

- план-конспект уроку;

- засоби наочності та дидактичні матеріали;

- методичні матеріали: тести, набір практичних завдань тощо;

- перелік ТЗН, що використовується підчас уроку;

- підручники.

матеріально-технічне забезпечення освітньої діяльності: 

 кількість навчальних кабінетів      – 2

бібліотека                                        – 1

актова зала                                     – 1

спортивна зала                               – 1

їдальня                                            – 1

внутрішні вбиральні                      – 2

шкільне подвір'я                                      – облаштоване

кабінет практичного психолога     – 1

кабінет медичної сестри                 – 1

якість проведення навчальних занять:

Завданнями контролю якості проведення навчальних занять є:

- встановлення відповідності змісту занять вимогам навчальної програми з предмету;

- встановлення рівня підготовленості вчителя до уроків;

- перевірка наявності навчально-методичного забезпечення викладання предметів;

- визначення теоретичного та методичного рівня викладання предмету.

Планування контролю якості проведення навчальних занять проводиться з урахуванням аналізу результатів успішності учнів, відгуків учнів та їх батьків, проведення атестації педагогічних працівників тощо.

Контроль якості проведення навчальних занять здійснюється за допомогою:

- контрольних відвідувань навчальних занять (адміністративних контрольних робіт під час проведення фронтального, тематичного контролю, перевірки стану викладання предмету, моніторингів зрізів знань з предмету, державної підсумкової атестації та інших форм контролю навчальних досягнень учнів) директором школи, заступниками директора.

- взаємовідвідуваннями навчальних занять учителями;

- проведенням відкритих уроків та виховних заходів.

До контролю якості проведення навчальних занять встановлено таку періодичність:

- контрольні відвідування – не рідше однієї перевірки (або моніторингового дослідження якості знань учнів) у навчальному році;

- взаємовідвідування занять – відвідування учителями не менш двох занять інших вчителів за семестр ( окрім відвідувань членами атестаційної комісії);

- відкриті заняття обов’язково проводять вчителі всіх кваліфікаційних категорій в рік атестації, вчителі першої та вищої кваліфікаційної категорії, вчителі, які мають педагогічні звання,  щорічно.

моніторинг досягнення учнями результатів навчання  (компетентностей) – відповідно до плану роботи закладу загальної середньої освіти. 

Завдання системи внутрішнього забезпечення якості освіти: 

● оновлення методичної бази освітньої діяльності;

● контроль за виконанням навчальних планів та освітньої програми,

якістю знань, умінь і навичок учнів, розробка рекомендацій щодо їх

покращення;

● моніторинг та оптимізація соціально-психологічного середовища

закладу освіти;

● створення необхідних умов для підвищення фахового

кваліфікаційного рівня педагогічних працівників.оновлення методичної   

бази освітньої діяльності;

Реалізація освітньої програми початкової освіти закладу освіти забезпечує формування ключових компетентностей, необхідних кожній сучасній людині для її успішної життєдіяльності, а також всебічний розвиток дитини, її талантів, здібностей, компетентностей та наскрізних умінь відповідно до вікових та індивідуальних психофізіологічних особливостей і потреб, формування цінностей та розвиток самостійності, творчості, допитливості, що забезпечують її готовність до життя в демократичному й інформаційному суспільстві, продовження навчання в основній школі.

Освітня програма початкової школи (1-2 класи), сформована на основі Типової освітньої програми, не потребує окремого затвердження центральним органом забезпечення якості освіти. Вона схвалена педагогічною радою закладу загальної середньої освіти та затверджена його директором. 

Освітня програма початкової школи (1-2 класи) закладу освіти та перелік освітніх компонентів, що передбачені відповідною освітньою програмою, оприлюднюються на веб-сайті закладу освіти.

На основі освітньої програми початкової школи (1-2 класи) закладу освіти, заклад склав та затвердив робочий  навчальний план початкової школи (1-2 класи) закладу освіти, що конкретизує організацію освітнього процесу.