СХВАЛЕНО                                                                        ЗАТВЕРДЖУЮ

Рішення педагогічної ради                                                Директор Приморської ЗОШ 

Приморської  ЗОШ І-ІІІ ст.                                               І-ІІІ ступенів 

від __ _______2019  року                                                 __________________А.Я.Євтюхова     

(протокол № __)                                                               _______________________2019 року

 Освітня програма базової школи 

(5-9 класи)

Приморської ЗОШ І-ІІІ ступенів

Кілійської районної ради

Одеської області

на 2019/2020 навчальний рік 

Освітня програма закладу загальної середньої освіти ІІ ступеня

 Приморської ЗОШ 

І-ІІІ ступенів  Кілійської районної ради

Одеської області на 2019/2020 навчальний рік

ПАСПОРТ

ПРИМОРСЬКОЇ ЗАГАЛЬНООСВІТНЬОЇ ШКОЛИ І – ІІІ СТУПЕНІВ

1. Тип закладу - загальноосвітня школа І – ІІІ ступенів

2. Назва закладу - Приморська загальноосвітня школа І – ІІІ ступені

3. Ідентифікаційний код – 34220018

4. Місцезнаходження закладу за КОАТУУ – 68350, Одеська обл., Кілійський

    район, село Приморське, вулиця Морська, будинок 81

5. Організаційно-правова форма за КОПФГ – 430 комунальна організація

6. Форма власності за КФВ – комунальна

7. Види діяльності закладу за КВЕД-80.21.1 Загальна середня освіта

8. Поштовий індекс – 68350

9. E-mail: primorska-zosh@ukr.net­­­­­­­­­­­­­­­­­­­­­­­­­­­­­­­­­

10. Приморська ЗОШ І – ІІІ ступенів знаходиться на території    

       обслуговування Приморською сільською радою.

11. Кількість класів: 5-9 кл. - 5.

12.Орієнтовна кількість учнів: 5-9 кл. -  78.

13.Статутом закладу загальної середньої освіти визначено російська мова навчання з поступовим переходом на українську. 

Загальні положення освітньої програми 

закладу загальної середньої освіти ІІ ступеня 

         Освітня програма закладу загальної середньої освіти ІІ ступеня (базова середня освіта) розроблена на виконання Закону України «Про освіту» та постанови Кабінету Міністрів України від 23 листопада 2011 року № 1392 «Про затвердження Державного стандарту базової та повної загальної середньої освіти», на основі Типової освітньої програми закладів загальної  середньої освіти ІІ ступеня, затвердженої наказом МОН України від 20 квітня 2018 року № 405.

         Освітня програма базової середньої освіти (далі – Освітня програма) окреслює рекомендовані підходи до планування й організації закладом освіти єдиного комплексу освітніх компонентів для досягнення учнями обов’язкових результатів навчання, визначених Державним стандартом базової та повної загальної середньої освіти (далі – Державний стандарт).

         Освітня програма визначає:

         загальний обсяг навчального навантаження, тривалість і взаємозв’язки окремих предметів, факультативів,  зокрема їх інтеграції, а також логічної послідовності їх вивчення, які натепер подані в рамках навчального плану (таблиця 1);

         очікувані результати навчання учнів подані в рамках навчальних програм, перелік яких наведено в таблиці  2; пропонований зміст навчальних програм, які мають гриф «Затверджено Міністерством освіти і науки України» і розміщені на офіційному веб-сайті МОН України;

         форми організації освітнього процесу та інструменти системи внутрішнього забезпечення якості освіти;

         вимоги до осіб, які можуть розпочати навчання за цією Освітньою програмою.

Загальний обсяг навчального навантаження та тривалість і взаємозв’язки освітніх галузей, предметів, факультативів 

         Загальний обсяг навчального навантаження для учнів 5-9 класів закладу загальної середньої освіти складає 5845 годин/навчальний рік: для 5-го класу – 1050 годин/навчальний рік, для 6-го класу – 1155 годин/навчальний рік, для 7-го класу – 1172,5 годин/навчальний рік, для 8-го класу – 1207,5 годин/навчальний рік, для 9-го класу – 1260 годин/навчальний рік.

         Детальний розподіл навчального навантаження на тиждень окреслено у навчальному плані закладу загальної середньої освіти ІІ ступеня (далі – навчальний план)

Навчальний план дає цілісне уявлення про зміст і структуру другого рівня освіти, встановлює погодинне співвідношення між окремими предметами за роками навчання, визначає гранично допустиме тижневе навантаження учнів. Навчальний план основної школи передбачає реалізацію освітніх галузей Базового навчального плану Державного стандарту через окремі предмети. Він охоплює інваріантну складову, сформовану на державному рівні, яка є спільною для всіх закладів загальної середньої освіти незалежно від підпорядкування і форм власності, та варіативну складову.

   Заклад загальної середньої освіти, Приморська ЗОШ І – ІІІ ступенів, з навчанням мовою  національної меншини самостійно здійснює розподіл навчального навантаження між мовою відповідної національної меншини та іноземною мовою, відображаючи це в навчальному плані закладу освіти. Здобувачі базової середньої освіти ( ІІ ступеня), які належать до національних меншин, здобувають освіту відповідно до вимог державного стандарту базової освіти державною мовою в обсязі не менше 20 відсотків річного обсягу навчального часу у 5 класі з щорічним збільшенням такого обсягу на 10 відсотків ( не менше 60 відсотків у 9 класі) до 2023 року.

   В 2019/2020 навчальному році  за вимогою Держстандарту та з урахуванням особливостей мовного середовища у 5-6 класах державною мовою вивчатимуться наступні предмети:

Клас                      рік                      Навчальні предмети, які вивчатимуться державною мовою

                       2019/2020

                            (20%)

5 клас                                                                                       Англійська мова

історія України

Образотворче мистецтво

6 клас

історія України

Англійська мова

Образотворче мистецтво

Варіативна складова навчального плану закладу освіти визначена закладом загальної середньої освіти самостійно, в якій враховані особливості організації освітнього процесу та індивідуальні освітні потреби учнів, особливості регіону, рівень навчально-методичного та кадрового забезпечення закладу і відображені в навчальному плані закладу освіти.

 Варіативна складова навчального плану використана на  

             Індивідуальні заняття

-українська мова – 6,8 класи;

- математика       -   6,8 клас   

        Спецкурси:

- « Сучасна українська літературна мова: морфологія» – 7 клас

        На виконання програми:

-предмету « Основи здоров я»

 Варіативність змісту базової середньої освіти реалізується також через запровадження в навчальних програмах резервного часу, що створює простір для задоволення освітніх потреб учнів, вирівнювання їх досягнень, розвитку наскрізних умінь тощо.

Повноцінність базової середньої освіти забезпечується реалізацією як інваріантної, так і варіативної складових, які в обов’язковому порядку фінансуються з бюджету.

З метою виконання вимог Державного стандарту навчальний план закладу освіти містить усі предмети інваріантної складової, передбачені обраним варіантом навчального плану Типової освітньої програми.

Збереження здоров’я дітей належить до головних завдань школи. Тому формування навичок здорового способу життя та безпечної поведінки здійснюється не лише в рамках предметів "Фізична культура" та "Основи здоров’я", а інтегрується у змісті всіх предметів інваріантної та варіативної складових навчального плану.

Змістове наповнення предмета «Фізична культура» заклад освіти формує самостійно з варіативних модулів відповідно до статево-вікових особливостей учнів, їх інтересів, матеріально-технічної бази закладу загальної середньої освіти, кадрового забезпечення, регіональних та народних традицій. Через варіативні модулі  реалізовуються не лише окремі види спорту, а й аеробіка.

           Змістове наповнення предмета   «Фізична культура» формується з наступних варіативних модулів:

Модулі                                    5 клас          6 клас                           7 клас                8 клас                           9 клас

Легка атлетика       1-й рік навчання  2-й рік навчання 3-й рік навчання  4-й  рік навчання 5-й рік навчання

Волейбол              1-й рік навчання 2-й рік навчання 3-й рік навчання 4-й рік навчання 5-й рік навчання

Футбол                 1-й рік навчання 2-й рік навчання 2-й рік навчання 4-й рік навчання 5-й рік навчання

Гімнастика            1-й рік навчання 2-й рік навчання  3-й рік навчання 4-й рік навчання           -

Баскетбол              1-й рік навчання 2-й рік навчання 3-й рік навчання 4-й рік навчання 5-й рік навчання

Для недопущення перевантаження учнів заклад загальної середньої освіти враховує їх навчання в закладах освіти іншого типу (художніх, музичних, спортивних школах тощо). Так, у закладі загальної середньої освіти за рішенням педагогічної ради при оцінюванні учнів враховуються результати їх навчання з відповідних предметів (музика, фізична культура та ін.) у закладах позашкільної освіти.

Гранична наповнюваність класів та тривалість уроків встановлюються відповідно до Закону України «Про загальну середню освіту».

Кількість учнів у класах (наповнюваність класів) не може бути менше п’яти осіб та перевищувати 30 осіб.

Безперервна навчальна діяльність у класній кімнаті не може перевищувати 45 хвилин (5-9 класи). 

Режим роботи закладу загальної середньої освіти:   

          - режим  навчання – п’ятиденний;

          - змінність – одна зміна;

          - початок занять – о 8 годині 30 хвилин;

          - тривалість уроків у школі ІІ ступеня ( 5-9 класи)  встановлюється відповідно до Закону України «Про загальну середню освіту» – 45 хвилин;

- тривалість перерв відповідно до чинного  Положення  про загальноосвітній навчальний заклад (5-9 класи):

І перерва – 10 хвилин;

ІІ перерва – 10 хвилин;

ІІІ перерва – 20 хвилин;

ІV перерва – 20 хвилин;

V перерва – 10 хвилин;

VІ перерва – 10 хвилин

Індивідуальні заняття проводяться після основних занять з обов’язковою перервою за окремим розкладом.

Поділ класів на групи при вивченні окремих предметів здійснюється відповідно до наказу Міністерства освіти і науки України від 20.02.2002 № 128 «Про затвердження Нормативів наповнюваності груп дошкільних навчальних закладів (ясел-садків) компенсуючого типу, класів спеціальних загальноосвітніх шкіл (шкіл-інтернатів), груп подовженого дня і виховних груп загальноосвітніх навчальних закладів усіх типів та Порядку поділу класів на групи при вивченні окремих предметів у загальноосвітніх навчальних закладах», зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 6 березня 2002 року за № 229/6517 (зі змінами). 

Поділяються на групи при вивченні інформатики:

-                              5 клас – 2 групи;

-                              6клас – 2 групи;

-                              7 клас -2 групи.

Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 23 листопада 2011 року № 1392 «Про затвердження Державного стандарту базової і повної загальної середньої освіти» години фізичної культури не враховуються при визначенні гранично допустимого навантаження учнів.

Структура 2019/2020 навчального року.

Відповідно до ст 16 Закону України «Про загальну середню освіту» 2019/2020 навчальний рік розпочинається 02 вересня святом -  День знань –і закінчується не пізніше 1 липня наступного року

Навчальні заняття організовуються за семестровою системою: 

І семестр - з 02.09.2019 р. по 27.12.2019 р.

ІІ семестр - з 13.01.2020 р. по 26.05.2020 р.

 Впродовж навчального року для учнів проводяться канікули протягом 30 календарних днів:

 осінні з 28.10.2019 р. по 04.11.2019 р 

зимові з 28.12.2019 по 12.01.2020 р 

весняні з 21.03.2020 р. по 31.03.2020 р 

 Відповідно до наказу МОН України від 07.12.2018 р. № 1369 «Про затвердження Порядку проведення державної підсумкової атестації» {Зареєстровано в Міністерстві юстиції України 02 січня 2019 р. за N 8/32979}, учні 9 класу складають державну підсумкову атестацію. Перелік предметів для державної підсумкової атестації, форму та терміни її проведення Міністерством освіти і науки України буде затверджено додатково.

Свято «Останній дзвінок» провести 26 травня.

 Вручення документів про освіту проводиться  для випускників 9 класу– 12 червня.

Очікувані результати навчання здобувачів освіти

Відповідно до мети та загальних цілей, окреслених у Державному стандарті, визначено завдання, які має реалізувати вчитель у рамках кожної освітньої галузі. Результати навчання повинні робити внесок у формування ключових компетентностей учнів.

№ з/п

Ключові компетентності

Компоненти

1

Спілкування державною (і рідною – у разі відмінності) мовами

Уміння: ставити запитання і розпізнавати проблему; міркувати, робити висновки на основі інформації, поданої в різних формах (у текстовій формі, таблицях, діаграмах, на графіках); розуміти, пояснювати і перетворювати тексти задач (усно і письмово), грамотно висловлюватися рідною мовою; доречно та коректно вживати в мовленні термінологію з окремих предметів, чітко, лаконічно та зрозуміло формулювати думку, аргументувати, доводити правильність тверджень; уникнення невнормованих іншомовних запозичень у спілкуванні на тематику окремого предмета; поповнювати свій словниковий запас.

Ставлення: розуміння важливості чітких та лаконічних формулювань.

Навчальні ресурси: означення понять,формулювання властивостей, доведення правил, теорем

2

Спілкування іноземними мовами

Уміння: здійснювати спілкування в межах сфер, тем і ситуацій, визначених чинною навчальною програмою; розуміти на слух зміст автентичних текстів; читати і розуміти автентичні тексти різних жанрів і видів із різним рівнем розуміння змісту; здійснювати спілкування у письмовій формі відповідно до поставлених завдань; використовувати у разі потреби невербальні засоби спілкування за умови дефіциту наявних мовних засобів; ефективно взаємодіяти з іншими усно, письмово та за допомогою засобів електронного спілкування.

Ставлення: критично оцінювати інформацію та використовувати її для різних потреб; висловлювати свої думки, почуття та ставлення; адекватно використовувати досвід, набутий у вивченні рідної мови та інших навчальних предметів, розглядаючи його як засіб усвідомленого оволодіння іноземною мовою; обирати й застосовувати доцільні комунікативні стратегії відповідно до різних потреб; ефективно користуватися навчальними стратегіями для самостійного вивчення іноземних мов.

Навчальні ресурси: підручники, словники, довідкова література, мультимедійні засоби, адаптовані іншомовні тексти.

3

Математична компетентність

Уміння: оперувати текстовою та числовою інформацією; встановлювати відношення між реальними об’єктами навколишньої дійсності (природними, культурними, технічними тощо); розв’язувати задачі, зокрема практичного змісту; будувати і досліджувати найпростіші математичні моделі реальних об’єктів, процесів і явищ, інтерпретувати та оцінювати результати; прогнозувати в контексті навчальних та практичних задач; використовувати математичні методи у життєвих ситуаціях.

Ставлення: усвідомлення значення математики для повноцінного життя в сучасному суспільстві, розвитку технологічного, економічного й оборонного потенціалу держави, успішного вивчення інших предметів.

Навчальні ресурси: розв’язування математичних задач, і обов’язково таких, що моделюють реальні життєві ситуації

4

Основні компетентності у природничих науках і технологіях

Уміння: розпізнавати проблеми, що виникають у довкіллі; будувати та досліджувати природні явища і процеси; послуговуватися технологічними пристроями.

Ставлення: усвідомлення важливості природничих наук як універсальної мови науки, техніки та технологій. Усвідомлення ролі наукових ідей в сучасних інформаційних технологіях.

Навчальні ресурси: складання графіків та діаграм, які ілюструють функціональні залежності результатів впливу людської діяльності на природу

5

Інформаційно-цифрова компетентність

Уміння: структурувати дані; діяти за алгоритмом та складати алгоритми; визначати достатність даних для розв’язання задачі; використовувати різні знакові системи; знаходити інформацію та оцінювати її достовірність; доводити істинність тверджень.

Ставлення: критичне осмислення інформації та джерел її отримання; усвідомлення важливості інформаційних технологій для ефективного розв’язування математичних задач.

Навчальні ресурси: візуалізація даних, побудова графіків та діаграм за допомогою програмних засобів

6

Уміння вчитися впродовж життя

Уміння: визначати мету навчальної діяльності, відбирати й застосовувати потрібні знання та способи діяльності для досягнення цієї мети; організовувати та планувати свою навчальну діяльність; моделювати власну освітню траєкторію, аналізувати, контролювати, коригувати та оцінювати результати своєї навчальної діяльності; доводити правильність власного судження або визнавати помилковість.

Ставлення: усвідомлення власних освітніх потреб та цінності нових знань і вмінь; зацікавленість у пізнанні світу; розуміння важливості вчитися впродовж життя; прагнення до вдосконалення результатів своєї діяльності.

Навчальні ресурси: моделювання власної освітньої траєкторії

7

Ініціативність і підприємливість

Уміння: генерувати нові ідеї, вирішувати життєві проблеми, аналізувати, прогнозувати, ухвалювати оптимальні рішення; використовувати критерії раціональності, практичності, ефективності та точності, з метою вибору найкращого рішення; аргументувати та захищати свою позицію, дискутувати; використовувати різні стратегії, шукаючи оптимальних способів розв’язання життєвого завдання.

Ставлення: ініціативність, відповідальність, упевненість у собі; переконаність, що успіх команди – це й особистий успіх; позитивне оцінювання та підтримка конструктивних ідей  інших.

Навчальні ресурси: завдання підприємницького змісту (оптимізаційні задачі)

8

Соціальна і громадянська компетентності

Уміння: висловлювати власну думку, слухати і чути інших, оцінювати аргументи та змінювати думку на основі доказів; аргументувати та відстоювати свою позицію; ухвалювати аргументовані рішення в життєвих ситуаціях; співпрацювати в команді, виділяти та виконувати власну роль в командній роботі; аналізувати власну економічну ситуацію, родинний бюджет; орієнтуватися в широкому колі послуг і товарів на основі чітких критеріїв, робити споживчий вибір, спираючись на різні дані.

Ставлення: ощадливість і поміркованість; рівне ставлення до інших незалежно від статків, соціального походження; відповідальність за спільну справу; налаштованість на логічне обґрунтування позиції без передчасного переходу до висновків; повага до прав людини, активна позиція щодо боротьби із дискримінацією.

Навчальні ресурси: завдання соціального змісту

9

Обізнаність і самовираження у сфері культури

Уміння: грамотно і логічно висловлювати свою думку, аргументувати та вести діалог, враховуючи національні та культурні особливості співрозмовників та дотримуючись етики спілкування і взаємодії; враховувати художньо-естетичну складову при створенні продуктів своєї діяльності (малюнків, текстів, схем тощо).

Ставлення: культурна само ідентифікація, повага до культурного розмаїття у глобальному суспільстві; усвідомлення впливу окремого предмета на людську культуру та розвиток суспільства.

Навчальні ресурси: математичні моделі в різних видах мистецтва

10

Екологічна грамотність і здорове життя

Уміння: аналізувати і критично оцінювати соціально-економічні події в державі на основі різних даних; враховувати правові, етичні, екологічні і соціальні наслідки рішень; розпізнавати, як інтерпретації результатів вирішення проблем можуть бути використані для маніпулювання.

Ставлення: усвідомлення взаємозв’язку кожного окремого предмета та екології на основі різних даних; ощадне та бережливе відношення до природних ресурсів, чистоти довкілля та дотримання санітарних норм побуту; розгляд порівняльної характеристики щодо вибору здорового способу життя; власна думка та позиція до зловживань алкоголю, нікотину тощо. 

Навчальні ресурси: навчальні проекти, завдання соціально-економічного, екологічного змісту; задачі, які сприяють усвідомленню цінності здорового способу життя.

Такі ключові компетентності, як уміння вчитися, ініціативність і підприємливість, екологічна грамотність і здоровий спосіб життя, соціальна та  громадянська компетентності можуть формуватися відразу засобами усіх предметів. Виокремлення в навчальних програмах таких наскрізних ліній ключових компетентностей як «Екологічна безпека й сталий, розвиток», «Громадянська відповідальність», «Здоров’я і безпека», «Підприємливість і фінансова грамотність» спрямоване на формування в учнів здатності застосовувати знання й уміння у реальних життєвих ситуаціях. Наскрізні лінії є і засобом інтеграції ключових і загальнопредметних компетентностей, окремих предметів та предметних циклів; що враховуються при формуванні шкільного середовища. Наскрізні лінії є соціально значимими надпредметними темами, які допомагають формуванню в учнів уявлень про суспільство в цілому, розвивають здатність застосовувати отримані знання у різних ситуаціях.

 Навчання за наскрізними лініями реалізується насамперед через: 

 організацію навчального середовища — зміст та цілі наскрізних тем враховуються при формуванні духовного, соціального і фізичного середовища навчання;

окремі предмети — виходячи із наскрізних тем при вивченні предмета проводяться відповідні трактовки, приклади і методи навчання, реалізуються надпредметні, міжкласові та загальношкільні проекти. Роль окремих предметів при навчанні за наскрізними темами різна і залежить від цілей і змісту окремого предмета та від того, наскільки тісно той чи інший предметний цикл пов’язаний із конкретною наскрізною темою; 

предмети за вибором; 

роботу в проектах; 

позакласну навчальну роботу і роботу гурткі

Наскрізна лінія

Коротка характеристика

Екологічна безпека й сталий розвиток

     Формування в учнів соціальної активності, відповідальності та екологічної свідомості, готовності брати участь у вирішенні питань збереження довкілля і розвитку для майбутніх поколінь.

     Проблематика наскрізної лінії реалізується через завдання з реальними даними про використання природних ресурсів, їх збереження та примноження. Аналіз цих даних сприяє розвитку бережливого ставлення до навколишнього середовища, екології, формуванню критичного мислення, вміння вирішувати проблеми, критично оцінювати перспективи розвитку навколишнього середовища і людини. Можливі уроки на відкритому повітрі.

Громадянська відповідальність

     Сприятиме формуванню відповідального члена громади і суспільства, що розуміє принципи і механізми функціонування суспільства. Ця наскрізна лінія освоюється в основному через колективну діяльність (дослідницькі роботи, роботи в групі, проекти тощо), яка поєднує окремі предмети між собою і розвиває в учнів готовність до співпраці, толерантність щодо різноманітних способів діяльності і думок.

     Вивчення окремого предмета має викликати в учнів якомога більше позитивних емоцій, а її зміст – бути націленим на виховання порядності, старанності, систематичності, послідовності, посидючості і чесності. Приклад вчителя покликаний зіграти важливу роль у формуванні толерантного ставлення до товаришів, незалежно від рівня навчальних досягнень.

Здоров'я і безпека

     Завдання наскрізної лінії є становлення учня як емоційно стійкого члена суспільства, здатного вести здоровий спосіб життя і формувати навколо себе безпечне життєве середовище.

     Реалізується через завдання з реальними даними про безпеку і охорону здоров'я (текстові завдання, пов’язані з середовищем дорожнього руху, рухом пішоходів і транспортних засобів). Варто звернути увагу на проблеми, пов’язані із ризиками для життя і здоров'я. Вирішення проблем, знайдених з «ага-ефектом», пошук оптимальних методів вирішення і розв’язування задач тощо, здатні викликати в учнів чимало радісних емоцій.

Підприємливість і фінансова грамотність

     Наскрізна лінія націлена на розвиток лідерських ініціатив, здатність успішно діяти в технологічному швидкозмінному середовищі, забезпечення кращого розуміння учнями практичних аспектів фінансових питань (здійснення заощаджень, інвестування, запозичення, страхування, кредитування тощо).

     Ця наскрізна лінія пов’язана з розв’язуванням практичних завдань щодо планування господарської діяльності та реальної оцінки власних можливостей, складання сімейного бюджету, формування економного ставлення до природних ресурсів.

 Необхідною умовою формування компетентностей є діяльнісна спрямованість навчання, яка передбачає постійне включення учнів до різних видів педагогічно доцільної активної навчально-пізнавальної діяльності, а також практична його спрямованість. Доцільно, де це можливо, не лише показувати виникнення факту із практичної ситуації, а й по можливості створювати умови для самостійного виведення нового знання, перевірці його на практиці і встановлення причинно-наслідкових зв’язків шляхом створення проблемних ситуацій, організації спостережень, дослідів та інших видів діяльності. Формуванню ключових компетентностей сприяє встановлення та реалізація в освітньому процесі міжпредметних і внутрішньопредметних зв’язків, а саме: змістово-інформаційних, операційно-діяльнісних і організаційно-методичних. Їх використання посилює пізнавальний інтерес учнів до навчання і підвищує рівень їхньої загальної культури, створює умови для систематизації навчального матеріалу і формування наукового світогляду. Учні набувають досвіду застосування знань на практиці та перенесення їх в нові ситуації.

Вимоги до осіб, які можуть розпочинати здобуття базової середньої освіти.

Базова середня освіта здобувається, як правило, після здобуття початкової освіти. Діти, які здобули початкову освіту на 1 вересня поточного навчального року повинні розпочинати здобуття базової середньої освіти цього ж навчального року.

Особи з особливими освітніми потребами можуть розпочинати здобуття базової середньої освіти за інших умов.

     Порядок зарахування, відрахування та переведення учнів до закладу загальної середньої освіти для здобуття повної загальної середньої освіти здійснюється відповідно до наказу МОН України від 16 квітня 2018 року № 367 «Про затвердження Порядку зарахування, відрахування та переведення учнів до державних та комунальних закладів освіти для здобуття повної загальної середньої освіти»

Перелік освітніх галузей. 

Освітню програму укладено за такими освітніми галузями:

Мови і літератури 

Суспільствознавство 

Мистецтво 

Математика

Природознавство

Технології

Здоров'я і фізична культура

 Логічна послідовність вивчення предметів розкривається у відповідних навчальних програмах (таблиця  3).

 Форми організації освітнього процесу. 

 Основними формами організації освітнього процесу є різні типи уроку:

формування компетентностей;

розвитку компетентностей;

перевірки та/або оцінювання досягнення компетентностей;

корекції основних компетентностей;

комбінований урок.

 Також формами організації освітнього процесу є екскурсії, віртуальні подорожі, уроки-семінари, конференції, форуми, спектаклі, брифінги, квести, інтерактивні уроки (уроки-«суди», урок-дискусійна група, уроки з навчанням одних учнів іншими), інтегровані уроки, проблемний урок, відео-уроки тощо.

З метою засвоєння нового матеріалу та розвитку компетентностей крім уроку проводяться навчально-практичні заняття. Ця форма організації поєднує виконання різних практичних вправ, експериментальних робіт відповідно до змісту окремих предметів, менш регламентована й має акцент на більшій самостійності учнів в експериментальній та практичній діяльності. Досягнуті компетентності учні можуть застосувати на практичних заняттях і заняттях практикуму. Практичне заняття - це така форма організації, в якій учням надається можливість застосовувати отримані ними знання у практичній діяльності. Експериментальні завдання, передбачені змістом окремих предметів, виконуються на заняттях із практикуму (виконання експериментально - практичних робіт). Оглядова конференція (для 8-11 класів) передбачає обговорення ключових положень вивченого матеріалу, учнем розкриваються нові узагальнюючі підходи до його аналізу. Оглядова конференція може бути комплексною, тобто реалізувати між предметні зв'язки в узагальненні й систематизації навчального матеріалу. Оглядова екскурсія припускає цілеспрямоване ознайомлення учнів з об’єктами та спостереження процесів з метою відновити та систематизувати раніше отримані знання.

Функцію перевірки та/або оцінювання досягнення компетентностей виконує навчально-практичне заняття. Учні одержують конкретні завдання, з виконання яких звітують перед вчителем. Практичні заняття та заняття практикуму також можуть будуватися з метою реалізації контрольних функцій освітнього процесу. На цих заняттях учні самостійно виготовляють вироби, проводять виміри та звітують за виконану роботу.

Можливо проводити заняття в малих групах, бригадах і ланках (у тому числі робота учнів у парах змінного складу) за умови, що окремі учні виконують роботу бригадирів, консультантів, тобто тих, хто навчає малу групу.

Екскурсії в першу чергу покликані показати учням практичне застосування знань, отриманих при вивченні змісту окремих предметів (можливо поєднувати зі збором учнями по ходу екскурсії матеріалу для виконання визначених завдань).

Учні можуть самостійно знімати та монтувати відеофільми (під час відео - уроку) за умови самостійного розроблення сюжету фільму, підбору матеріалу, виконують самостійно розподілені ролі та аналізують виконану роботу.

Форми організації освітнього процесу можуть уточнюватись та розширюватись у змісті окремих предметів за умови виконання державних вимог Державного стандарту та окремих предметів протягом навчального року.

Вибір форм і методів навчання вчитель визначає самостійно, враховуючи конкретні умови роботи, забезпечуючи водночас досягнення конкретних очікуваних результатів, зазначених у навчальних програмах окремих предметів.

 Опис та інструменти системи внутрішнього забезпечення якості освіти. 

Система внутрішнього забезпечення якості складається з наступних компонентів: 

кадрове забезпечення освітньої діяльності; 

кількість педагогічних працівників –     15

освітній рівень:                                

магістр (спеціаліст)                                  15 (100%)

бакалавр                                                   0 (0%)

фах:

педагогічний                                            15 (100%)

непедагогічний                                         0 (0%)

кваліфікаційний рівень:

«учитель-методист»                                 1 (7%)

«старший учитель»                                  5 (35%)

спеціаліст вищої категорії                       9 (60%)

спеціаліст першої категорії                     4 (26%)

спеціаліст другої категорії                      2 (14%)

спеціаліст                                                  0 (0%)

 педагогічний стаж:

до 3-х років                                              0 (0%)

від 3-х до 10-ти років                              1 (7%)

від 10-ти до 20-ти років                                    2 (14%)

понад 20 років                                         12 (80%)

 навчально-методичне забезпечення освітньої діяльності: 

- навчальна програма;

- календарно-тематичний план;

- план-конспект уроку;

- засоби наочності та дидактичні матеріали;

- методичні матеріали: тести, набір практичних завдань тощо;

- перелік ТЗН, що використовується підчас уроку;

- підручники.

 матеріально-технічне забезпечення освітньої діяльності; 

кількість навчальних кабінетів –   11

кабінет інформатики –                   1

бібліотека –                                     1       

актова зала –                                  1

спортивна зала –                                      1

їдальня –                                         1

внутрішні вбиральні –                   2

шкільне подвір'я –                          облаштоване

кабінет практичного психолога –  1

кабінет медичної сестри –              1

 якість проведення навчальних занять

 Завданнями контролю якості проведення навчальних занять є:

- встановлення відповідності змісту занять вимогам навчальної програми з предмету;

- встановлення рівня підготовленості вчителя до уроків;

- перевірка наявності навчально-методичного забезпечення викладання навчальних предметів;

- визначення теоретичного та методичного рівня викладання предмету.

Планування контролю якості проведення навчальних занять проводиться з урахуванням аналізу результатів успішності учнів, відгуків учнів та їх батьків, проведення атестації педагогічних працівників тощо.

Контроль якості проведення навчальних занять здійснюється за допомогою:

- контрольних відвідувань навчальних занять (адміністративних контрольних робіт під час проведення фронтального, тематичного контролю, перевірки стану викладання предмету, моніторингів зрізів знань з предмету, державної підсумкової атестації та інших форм контролю навчальних досягнень учнів) директором школи, заступниками директора.

- взаємовідвідуваннями навчальних занять учителями;

- проведенням відкритих уроків та виховних заходів.

До контролю якості проведення навчальних занять встановлено таку періодичність:

- контрольні відвідування – не рідше однієї перевірки (або моніторингового дослідження якості знань учнів) у навчальному році;

- взаємовідвідування занять – відвідування учителями не менш двох занять інших вчителів за семестр ( окрім відвідувань членами атестаційної комісії);

- відкриті заняття обов’язково проводять вчителі всіх кваліфікаційних категорій в рік атестації, вчителі першої та вищої кваліфікаційної категорії, вчителі, які мають педагогічні звання,  щорічно.

 моніторинг досягнення учнями результатів навчання  (компетентностей) – відповідно до плану роботи закладу загальної середньої освіти. 

 Завдання системи внутрішнього забезпечення якості освіти: 

 оновлення методичної бази освітньої діяльності;

 контроль за виконанням навчальних планів та освітньої програми, якістю знань, умінь і навичок учнів, розробка рекомендацій щодо їх покращення;

 моніторинг та оптимізація соціально-психологічного середовища закладу освіти;

 створення необхідних умов для підвищення фахового кваліфікаційного рівня педагогічних працівників – відповідно до плану роботи закладу загальної середньої освіти. 

 Освітня програма закладу базової середньої освіти передбачає досягнення учнями результатів навчання (компетентностей), визначених Державним стандартом.

Освітня програма закладу базової середньої освіти, сформована на основі Типової освітньої програми, не потребує окремого затвердження центральним органом забезпечення якості освіти. Вона схвалена педагогічною радою закладу загальної середньої освіти та затверджена його директором. 

Освітня програма закладу освіти та перелік освітніх компонентів, що передбачені відповідною освітньою програмою, оприлюднюються на веб-сайті закладу освіти.

На основі освітньої програми закладу освіти, заклад склав та затвердив робочий навчальний план закладу освіти, що конкретизує організацію освітнього процесу.