Медична сестра інформує

Капустинська Юлія Анатоліївна - сестра медична старша

Основні напрямки роботи:

- Проведення медичних оглядів дітей під час зарахування в ЗДО та медичний контроль під час адаптаціїї;

- Здійснення щоденних оглядів дітей;

- Проведення антропометричних вимірювань;

- Обстеження дітей на ентеробіоз, профілактичні заходи;

- Контроль за наявність та достовірністю медичних довідок;

-Здійснювати медичний контроль за фізичним розвитком дітей, проведенням фізкультурних занять.

-Впроваджувати різні форми роботи з оздоровлення, загартування дітей та надання консультацій батькам.

- Здійснення контролю за організацією харчування:

-Складати щоденне меню-розклад.

-Вести щоденний підрахунок натуральних норм основних продуктів, аналізувати виконання натуральних норм щомісяця.

-Проводити щоденний контроль готових страв.

-Контролювати своєчасність медичного обстеження працівників закладу.

-Здійснювати своєчасне придбання вітамінів, медикаментів, іншого медичного обладнання та інвентарю; комплектувати аптечку невідкладної медичної допомоги.

-Проводити санітарно-просвітницьку роботу з профілактики захворювань, корисності щеплень тощо.

-Проводити заняття з персоналом для закріплення медичних знань та надання першої медичної допомоги.

-Готувати хлорний розчин відповідної концентрації

-Контролювати своєчасне маркування меблів та посуду.

-Відповідати за ведення медичної документації.

- Готувати необхідні документи для вступу дітей до школи.

- Організація та контроль за проведенням літнього оздоровлення в ЗДО;

-Постійно підвищувати свій фаховий рівень шляхом курсової перепідготовки.

Ботулізм небезпечний для життя!

З початку 2024 року в Україні зареєстровано 24 випадки ботулізму з 27 постраждалими, серед яких один летальний. За аналогічний період 2023 року зареєстровано 24 випадки ботулізму з 29 постраждалими, летальних випадків не було. Захворювання пов’язані із вживанням їжі домашнього виготовлення: м’ясної та овочевої консервації, ковбаси, а також риби, рибної продукції невідомого походження, в’яленої риби, придбаної у місці стихійної торгівлі.

Ботулізм - харчове отруєння, що викликається ботулотоксином – одним з найсильніших серед відомих природних токсинів. Ботулотоксин виділяється мікроорганізмом, що відноситься до анаеробів, тобто тих, що розвиваються без доступу кисню.

Захворювання починається, як правило, гостро. Біль в животі, нудота, блювання і пронос, головний біль, м’язова слабкість. У ряді випадків хвороба одразу може починатись з дихальних розладів. Це найтяжчий варіант перебігу, оскільки раптово може настати зупинка дихання чи параліч серця і хворий помирає. Хворий на ботулізм не становить небезпеки щодо зараження інших людей.

Єдине ефективне лікування – введення протиботулінічної сироватки. Тому, при появі перших ознак захворювання (загальна слабкість, головний біль, сухість у роті, двоїння в очах, опущення повік, утруднення при ковтанні та диханні) необхідно терміново звернутися за медичною допомогою.

Широка розповсюдженість спор ботулізму у ґрунті, мулі, воді прісноводних водойм сприяє забрудненню ними харчової сировини рослинного та тваринного походження, яка використовується для приготування консервів. Спори ботулізму витримують кип'ятіння протягом 5 годин, гинуть під час автоклавування під впливом високого тиску і температури 120°С протягом 30хв. хвилин.

Особливо небезпечним, щодо ураження на ботулізм, являється вживання в’яленої, сушеної та копченої риби крупних сортів прісноводних водойм, з якої не видалено або несвоєчасно видалено кишківник.

Отже не купуйте в’яленої, сушеної, копченої риби, ковбас, консервів, виготовлених в домашніх умовах, у випадкових осіб, в місцях несанкціонованої торгівлі (уздовж доріг, на автобусних зупинках, стихійних ринках)! Зверніть увагу, якщо у торговій мережі ви виявили м’ясні консерви та паштети без етикеток або за їх наявності без інформації про виробника, уникайте таку продукцію. Запитуйте супровідну документацію про якість цієї продукції.

Попередити захворювання ботулізмом можливо! Пам’ятайте – ботулізм небезпечний для життя!

Кропивницьке районне управління

Головного управління

Держпродспоживслужби

в Кіровоградській області

Здорове харчування для дітей

Усі заходи реформи системи харчування в закладах освіти повинні забезпечити повноцінне, збалансоване, безпечне харчування дітей та підвищувати імунний захист дитячого організму від впливу навколишнього середовища, що в кінцевому результаті безпосередньо вплине на здоров'я суспільства.

Тож Реформа продовжується і повинна підтримуватись не тільки організаторами дитячого харчування, а й батьками, громадою та причетними контролюючими службами.

Немає нічого дивного в тому, що дитина втомлена, неуважна, часто хворіє, якщо в її раціоні багато солодощів, хлібобулочних виробів, смажених продуктів, сосисок – всі вони мають дуже низьку нутрієтивну цінність (мало вітамінів, мінералів, харчових волокон, білків, складних вуглеводів і багато цукрів, насичених жирів). Тому завдання батьків полягає в тому, щоб подбати про правильне збалансоване харчування для дітей та корисні продукти в їх раціоні.

Харчування дітей має бути збалансованим по білках, жирах, вуглеводах. Саме в дитячому віці виникає багато проблем із харчуванням, бо дитина вже їсть самостійно і звісно, якщо дамо сосиску чи щодня солодощі, то вибір буде на їх користь. Починаючи з часів прикорму дбаємо про корисні продукти для дітей.

Здорове харчування для дітей має містити хоча б 80% цільних продуктів в раціоні: овочі, фрукти, каші, бобові, риба, птиця, м’ясо, печінка, яйця, кисломолочні продукти:

- мінімум солодощів і вводимо їх якнайпізніше і не як основу трапези;

- корисна їжа для дітей – це фрукти, овочі, ягоди, зелень;

- маскуємо в страви м’ясо, печінку, рибу, якщо дитина не любить їх.

Правильне харчування для дітей – це збалансоване харчування. І тут також важливі наступні аспекти:

· не змушуємо їсти, коли дитина не хоче чи коли капризує і тероризує: або мюслі (печиво, тощо), або нічого, обираємо варіант нічого;

· так само – не змушуйте дитину доїдати «до кінця», якщо вона не хоче, це порушує харчову поведінку та відчуття дитиною її ситості;

· не ділимо їжу на смачну й несмачну; типова помилка батьків в тому, що вони навішують свої переконання дітям і говорять приблизно так: «з’їж суп/кашу, а потім дам тобі щось смачне» (найчастіше синонім до слова «солодке»); це для вас суп чи каша можуть бути несмачні, а дитинці дуже навіть смачно;

· не винагороджуйте і не заспокоюйте їжею і особливо солодощами, говоріть, обіймайте, співчувайте, але не створюйте зв’язок в мозку: сумно-солодке, впав-солодке, радісно-солодке.

Здорове харчування для дітей формується через поведінку батьків, яку діти копіюють. Якщо ви їсте снікерси та чипси, смажену картоплю на вечерю, то не вимагайте в діток любити броколі і гречку. В ідеалі усі члени сім’ї повинні харчуватись збалансовано і корисною їжею.

Згідно з проведеними дослідженнями 86,5% батьків вважали, що раціон дітей є збалансованим і їх діти харчуються регулярно. Однак виявилося, що лише 10,3% дітей харчувалися збалансовано (і то лише двічі на день, що аж ніяк не може перекрити добову потребу у макро- й мікронутрієнтах). До прикладу, лише 28,6% дітей мали достатню кількість білків в раціоні (а білок – це будівельний матеріал для м’язів, гормонів, клітин імунної системи).

Також були виявлені найпоширеніші дефіцити мінералів та вітамінів серед дітей шкільного віку:

- 73,6% дітей мають дефіцит кальцію (бо ж не їдять кисломолочних продуктів, сирів, капусти, кунжуту);

- 65,9% дефіцит заліза (діти не дуже люблять м’ясо, печінку, а батьки й не дуже стараються їх готувати/маскувати);

- вітамін В6 у 35,2% (крупи, бобові, риба і морепродукти, горіхи, печінка);

- вітаміну Д у 90% (жирна морська риба, жовтки домашньої птиці, молочка збагачена вітаміном Д);

- йоду у 90,1% учнів (риба, морепродукти, водорості, використовуйте звичайну йодовану сіль, а не морську).

Здорове харчування для дітей – надважлива складова для розвитку та здоров’я. Це те, чому треба приділити увагу і не пускати на самотік.

Кропивницьке районне управління

Головного управління Держпродспоживслужби

в Кіровоградській області

Профілактика вірусного гепатиту А

Вірусний гепатит А (хвороба Боткіна, хвороба брудних рук, жовтуха) – це гостра інфекційна хвороба з фекально-оральним механізмом передачі інфекції, переважним ураженням печінки і травного каналу.

Поширення вірусу відбувається переважно в теплий період року. Однак через тривалий інкубаційний та субклінічній стадії характеризується сплесками інфекцій навесні і восени.

Проблема водного фактора передачі вірусу гепатиту А стоїть дуже гостро.

Джерелом інфекції є хвора людина з будь-якими формами захворювання. Інкубаційний період становить 7-50 днів (в середньому 15-45 днів).

Вірус гепатиту А виділяється із фекаліями хворих на гепатит та передається від людини до людини (після контакту з хворим), через воду та харчові продукти, забруднені випорожненнями хворої людини, предмети побуту та брудні руки, недотримання правил особистої гігієни.

У більшості випадків хвороба починається гостро, з підвищенням температури до 38,5°С протягом перших 2-3 днів, ломота в тілі, з можливим першінням у горлі. Хвора людина відчуває загальну слабкість, погіршення апетиту, нудоту, іноді характерна блювота, біль та відчуття важкості у правому підребер`ї. На третій день захворювання сеча набуває темного забарвлення (кольору міцного чаю, пива). Можливе свербіння шкіри.

Приблизно у 80% хворих реєструється безжовтянична форма, що зумовлює труднощі діагностики і високу контагіозність гепатиту А. Після перенесеного захворювання можливе формування ускладнень з переходом у хронічний гепатит та цироз печінки. Після перенесеного захворювання формується стійкий, досить тривалий імунітет.

Для вірусного гепатиту А характерні спалахи які найчастіше реєструються в організованих колективах (особливо дитячих дошкільних та навчальних закладах).

Як уникнути зараження вірусом гепатиту А :

- використовувати для пиття та миття посуду лише перекип`ячену воду (воду кип’ятити не менше 10 хв., дати відстоятися);

- не використовувати для пиття, приготування їжі та миття посуду воду з незнайомих джерел водопостачання;

- при неорганізованому відпочинку для пиття та приготування їжі мати з собою запас питної води (краще бутильовану);

- перед споживанням овочів, фруктів та ягід їх необхідно добре промити питною водою, для споживання дітьми – обдати окропом;

- чітко дотримуватися правил особистої гігієни – обов`язково мити руки з милом перед приготуванням та вживанням їжі, після кожного відвідування туалету;

- не займатись самолікуванням, при появі перших ознак захворювання терміново звернутись до лікаря.

Профілактика вірусного гепатиту А, зводиться до раннього виявлення та ізоляції хворих, заключної дезінфекції в осередку інфекції.

Основними профілактичними заходами, які спрямовані на запобігання поширення захворювання вірусним гепатитом А, є покращення комунального благоустрою територій, забезпечення населення доброякісною питною водою, дотримання правил особистої гігієни.

Бережіть ваше здоров’я та здоров’я ваших близьких!

Кропивницьке районне управління

Головного управління Держпродспоживслужби

в Кіровоградській області

Поради батькам.pdf

Організація харчування дітей в Дошкільному навчальному закладі №1 «СОНЕЧКО»

Харчування в закладі дошкільної освіти (ясла-садку)здійснюється на підставі Закону України "Про дошкільну освіту ” ст. 35, чинного Статуту закладу та наступної нормативної бази:

1. «Інструкція щодо організації харчування дітей у дошкільних навчальних закладах» (затверджено наказом Міністерства охорони здоров’я України, Міністерства освіти і науки України від 17.04.2006 року № 298/227);

2. «Порядок встановлення плати для батьків за перебування дітей у державному закладі» (затверджено наказом Міністерства охорони здоров’я України, Міністерства освіти і науки України від 21.11.2002 року №202).

· Харчування дітей в закладі забезпечують два кухарі, підсобний працівник.

· Раціональний режим харчування, збалансованість раціону є основними умовами для підвищення опору дитячого організму до захворювань, для нормального росту і розвитку дітей, які виховуються в дошкільному закладі. Режим харчування дітей у дошкільному навчальному закладі (ясел-садка) №1 «СОНЕЧКО» відповідає режиму роботи закладу та вікових груп. Графік видачі їжі затверджується директором закладу.

Основними принципами організації харчування в закладі дошкільної освіти є:

· енергетична цінність раціонів відповідає енерговитратам дітей;
збалансованість та максимальна різноманітність раціону;
технологічна та кулінарна обробка продуктів і страв, що забезпечує їх смакові якості та зберігає вихідну харчову цінність;
забезпечення санітарно-гігієнічних норм (дотримання всіх санітарних вимог до стану харчоблоку, продуктів харчування, їх транспортування, зберігання, приготування та роздачі страв).

В ДНЗ ведеться систематична і планомірна робота, зокрема:

· організовано безпечне і якісне харчування дітей (замовлення і прийняття безпечних і якісних продуктів харчування, продовольчої сировини у необхідній кількості, додержання умов і термінів їх зберігання, технології приготування страв, правил особистої гігієни працівників харчоблоку);
харчування здійснюється згідно з двотижневим меню (на зиму-осінь, літо-весну);
щодня на кожен наступний день відповідно до наявності продуктів харчування та з урахуванням примірного двотижневого меню, картотеки страв складаємо меню-розклад окремо для двох вікових груп – дітей віком до 3 років та дітей віком від 3 до 6 років, відповідно до затверджених норм харчування;
кожного дня за 30 хв. до роздачі їжі медичний працівник оцінює якість її приготуваннвання.

В ДНЗ здійснюється постіний контроль за постачанням продуктів харчування.

Планово проводиться контроль за санітарно-гігієнічним станом харчоблоку, технологією приготування їжі, умовами її зберігання і дотриманням термінів реалізації, виконанням норм харчування контролює- СЕС.

Продукти харчування надходять до навчального закладу разом із супровідними документами, які свідчать про їх безпечність, якість, ґатунок, категорію і дату виготовлення.

Старша медична сестра закладу контролює виконання меню і якість страв, проводить санітарно-просвітницьку роботу серед персоналу з питань раціонального харчування, особливо в оздоровчий період, дає оцінку ефективності харчування, проводить заняття з персоналом з питань гігієни харчування, профілактики харчових отруєнь і групових гострих кишкових інфекцій.

Організація харчування в нашому садочку

Харчування дітей – надзвичайно важлива проблема будь якого суспільства, і в цьому не можна не погодитися. Раціональний режим харчування, збалансованість раціону є основними умовами для підвищення опору дитячого організму до захворювань, для нормального росту і розвитку дітей, які виховуються у дошкільному навчальному закладі. Вірно організоване харчування підростаючого покоління має велике значення для нормального фізичного та розумового розвитку дитини, тому що саме в перші роки життя формуються життєво важливі системи організму.

Організація харчування в закладі дошкільної освіти – це чітко регламентований процес, що регулюється чинними законодавчими нормами. Основні із цих норм викладено в Законі України «Про охорону дитинства» від 26.04 2001 р. №2402-ІІІ, Законі України «Про дошкільну освіту», Законі України «Про забезпечення санітарного та епідеміологічного благополуччя населення, постанові Кабміну «Порядок медичного обслуговування дітей у ДНЗ, наказі МОЗ України і МОН України «Про удосконалення організації медичного обслуговування дітей у ДНЗ «Положенням про медичний кабінет ДНЗ», інструктивно — методичних рекомендаціях щодо організації фізкультурно — оздоровчої роботи в ДНЗ, документах щодо організації харчування «Про запровадження норм харчування у навчальних та оздоровчих закладах», наказі «Про порядок організації харчування дітей у навчальних та оздоровчих закладах», Інструкції з організації харчування дітей у дошкільних навчальних закладах (зі змінами).

У закладі постійно здійснюється контроль за харчуванням дітей,станом їхнього здоров’я, систематично аналізуються перелічені показники і відповідно до цього проводиться корекція харчування.

Коло її повноважень – вивчення стану:

· виконання норм харчування;

· закладки продуктів, виходу готових страв;

· організації забезпечення продуктами;

· харчування дітей у групах;

· рівень сформованості у вихованців культурно-гігієнічних навичок під час прийому їжі.

З метою інформування батьків про страви, які отримує дитина в цей день, щодня вивішується меню.

Їжа видається дітям у суворо визначений час, тричі на день. Під час оздоровчого періоду організовуються додатковий прийом їжі – другий сніданок о 10.00 у вигляді фруктів, соків, які видаються під час прогулянки. Для організації оптимального питного режиму забезпечуємо дітей водою за індивідуальною потребою. Кип’ячену воду дають після охолодження до кімнатної температури.

При організації харчування необхідно додержуватися принципів наступності, єдності вимог у ДНЗ і в родині. Питання раціонального харчування дітей включаємо у тематику батьківських зборів, консультацій для батьків, висвітлюємо в інформаційних куточках. Для правильної організації годування дитини вдома, особливо у вихідні і святкові дні, батьки повинні знати режим і специфіку харчування у дошкільному навчальному закладі. Тому щодня в інформаційному куточку вивішується меню із зазначенням виходу страв. З метою попередження захворюваності гострими кишковими інфекціями та харчових отруєнь дітей суворо забороняється приносити у дошкільний навчальний заклад кремові вироби (торти, тістечка), морозиво, напої, у тому числі солодкі газовані.

Раціональне харчування в закладі передбачає обов’язкове складання меню. Примірне двотижневе меню складається на зимово — весняний і літньо – осінній періоди року та погоджується з територіальною установою державної санітарно — епідеміологічної служби і затверджується керівником навчального закладу.

Щодня на кожний наступний день відповідно до наявності продуктів харчування та з урахуванням примірного двотижневого меню, картотеки страв необхідно складати меню-розклад. Меню-розкладка складається відповідно до картотеки страв, яка затверджується керівником закладу. Картотека страв – це набір карток – розкладів страв для Картотеки страв за групами страв: перші, другі, треті страви, салати, гарніри тощо.

Щодня залишаються добові проби кожної страви раціону. Добова проба страв є показником якості роботи кухарів закладу. Тому її відбирає кухар з казана у присутності медпрацівника. Проби відбирають в об’ємі порцій для дітей молодшої вікової групи, зберігають в харчоблоці у холодильнику при температурі +4 — +8 С. Проби страв кожного прийому їжі зберігаються протягом доби до закінчення аналогічного прийому їжі наступного дня, наприклад, сніданок – до закінчення сніданку наступного дня, обід – до закінчення обіду наступного дня тощо.

Турбуйтесь про своє здоров’я, оберігайте, загартовуйте його.

І тоді всі ви будете здоровими, міцними, усміхненими, радісними і

щасливими!!!

Підготувала сестра медична старша: Кравчина Ніна Вікторівна.

Профілактика грипу та ГРВІ

Шановні батьки! Звертаємось до вас з проханням слідкувати за реальним станом здоров’я дітей. Вживати профілактичні засоби, порадившись з лікарем. У разі захворюваності дитини - вчасно звертатись до дільничого лікаря. З метою профілактики захворюваності дітей на гострі респіраторні захворювання та грип у дошкільному навчальному закладі проводяться заходи:

1. Контроль за реальним станом здоров’я дітей.

2. Контроль за виконанням режиму дня дошкільного навчального закладу.

3. Контроль за якістю прибирання в приміщеннях закладу.

4. Контроль за режимом провітрювання в групових приміщеннях.

5. Щоденна ранкова гімнастика.

6. Заняття з фізичної культури згідно розкладу занять.

7. Дотримання рухового режиму – чергування рухливих та малорухливих ігор протягом дня.

8. Дотримання послідовності під час одягання дітей на вулицю.

9. Перебування дітей на свіжому повітрі з урахуванням погодних умов та одягу дітей.

10. Вживання фітонцидів (цибуля, часник) .

11. Вживання кисломолочних продуктів .

Грип – це вірусне захворювання, що розпочинається раптово і бурхливо, супроводжується лихоманкою, головними, м’язовими, суглобним болями, підвищеною температурою.

Інфікуватися можна не тільки при чханні і кашлі хворого та користуючись його речами, але й перебуваючи в приміщенні чи транспорті, де нещодавно знаходився хворий.

Хвороба перемагає тих, у кого недостатньо сильний імунітет. Тому, щоб не захворіти на грип у період епідемічного підвищення цього захворювання, слід вдаватися до ефективних профілактичних заходів:

1. зробити щеплення від грипу у поліклініках за місцем проживання;
2. звести до мінімуму відвідування місць з масовим перебуванням людей;
3. перед виходом з дому треба змазувати слизові оболонки носа 0,25% оксоліновою маззю;
4. використовувати марлеву (4 шарову) маску для захисту рота і носа під час перебування в транспорті та при спілкуванні з людьми;
5. провітрювати якомога частіше приміщення та проводити вологе прибирання;
6. часто та ретельно мити руки з милом або використовувати вологі серветки, що містять у своєму складі спирт.

Грип небезпечний своїми ускладненнями: запаленнями легенів, середнього вуха, гайморових пазух, бронхітами, враженням нирок, мозку, серця та інших органів. Він особливо небезпечний для дітей, людей похилого віку, хронічно хворих.

Якщо ви захворіли, необхідно залишитися вдома, негайно викликати лікаря та дотримувати всі його рекомендації.

Обов’язково ізолюйте хворого від інших членів сім’ї, виділіть йому окремий посуд та речі особистої гігієни.

Як передаються ГРВІ

Зазвичай називається тільки один шлях передачі ГРВІ — повітряно-крапельний. Але він є не єдиним. Віруси, що викликають ГРВІ, мають тропність до слизових оболонок дихальних шляхів людини. Це означає, що міцно зафіксуватися і почати активне розмноження вони можуть, лише потрапивши на слизову носа, рота, горла, бронхів. Але для того, щоб туди потрапити, вірусам потрібно пройти шлях від інфікованої людини до хворого.

У першу чергу, вірусам потрібно залишити місце попереднього проживання. Будь-яка інфекція влаштована так, що в організмі вона викликає реакції, які сприяють її поширенню. Так, кишкові інфекції викликають пронос і блювоту, сказ — слинотечу, а респіраторні інфекції викликають чихання, сльозотечу і кашель.

Під час чхання, так само як і при кашлі, з рота хворої людини вилітають дрібні частки слини і мокротиння, в яких віруси містяться у величезних кількостях. Тому перший механізм передачі ГРВІ так і називається — повітряно-краплинний.Зазвичай частки вологи з вірусами вдихаються іншою людиною не відразу (для цього потрібно перебувати в безпосередній близькості до хворої людини), а після того, як вони осядуть на підлогу, висохнуть і знов піднімуться в повітря з пилом.

Тому, всупереч поширеній думці, навіть під час сезонних спалахів ГРВІ, гуляти на відкритому повітрі зовсім не небезпечно. Набагато більше значення має, на якому транспорті ви їдете до місця прогулянки або роботи.

Поради педіатра

У холодну пору року збільшується ризик сезонної захворюваності дітей респіраторними гострими вірусними інфекціями. У цей час необхідно уникнути контактів з хворими, виконувати правила особистої гігієни. Дітям не слід відвідувати місця великого скупчення людей.

У дієті потрібно збільшити кількість страв зі свіжих сирих овочів і фруктів, тому що в них містяться вітаміни, що зміцнює захисні сили організму. Можна додатково вітамінізувати організм, приймаючи 1-3 драже полівітамінів, з яких особливо важливий для профілактики ГРВІ вітамін С (аскорбінова кислота).

У період масової захворюваності на грип необхідний гігієнічний туалет носоглотки. Найкраще промивати два рази на день передні відділи носу з милом, при цьому механічно видаляються чужорідні структури, що потрапили в порожнину носу з повітрям. Слід полоскати горло розчином калію перманганату 1:5000 (слабо-рожевого кольору) або складним розчином, що складається з 1 столової ложки соди, 1 столової ложки солі та 60 крапель 05% йоду на 1 літр води.

Для полоскання можна застосовувати настій ромашки (1 столова ложка на 1 склянку води) шавлії, звіробою, евкаліпту.

Порожнину носу добре змастити масляним розчином часнику та цибулі або закапати з піпетки настоєм цибулі з медом (цукром).

Дуже ефективний масаж стоп. Стопи нервово-рецепторними зв'язками з'єднані з усіма внутрішніми органами, тому їх масаж або гарячі ніжні ванни сприятливо позначаються на стані здоров'я. Ванни для ніг дітям краще робити в теплій воді (41-42 С). Після ванни для ніг стопи розтирають і надягають на ноги вовняні шкарпетки.

У дитячому віці зуби, носоглотка, органи травлення не рідко є вогнищем хронічної інфекції. Батьки, як правило, відносяться не уважно до профілактики саме карієсу зубів, та інших стоматологічних захворювань у ранньому віці. Між тим, до трьох років приблизно третина дітей потребує послугів стоматолога. Необхідно навчити дитину правильному догляду за зубами.

Велику увагу потрібно приділяти стану носоглотки. У дітей часто виявляється подразнення аденоїдної тканини, хронічний тонзиліт, запальний процес у придаткових пазухах носу. Тут існує тісний взаємозв'язок, так як нормально функціонуюче лімфоїдне кільце відіграє важливу роль у захисті дихальних шляхів від попадання інфекцій. Необхідне ретельне лікування хронічних тонзилітів, головним чином консервативне. Тільки в крайніх випадках, коли комплексне лікування не дає позитивного ефекту, вдаються до операції. Поспішати з видаленням аденоїдів, особливо в дошкільному віці, не варто, тому що з віком відбувається перебудова імунної системи, у якій певне місце відведене і лімфоїдній тканині носоглоточного кільця. Аденоїдні вегетації мають тенденцію до зворотного розвитку в 7-8 річному віці, але якщо вони дуже великі, дитина часто хворіє, погано дихає носом, під час сну не закриває рот, у неї формується «аденоїдний» тип обличчя, можуть бути нічні нетримання сечі та інші симптоми хвороби, роблять оперативне втручання.

Виконання медичних порад з профілактики, загартовування підвищення захисних сил організму дитини є гарантією її здоров'я.

ПАМ'ЯТКА ДЛЯ БАТЬКІВ

«Щодо запобігання захворюваності на грип та інші ГРВЗ»

1. Під час високого ризику захворювання на ГРВЗ не відвідуйте місця, де можливе велике скупчення людей.

2. За можливості зведіть до мінімуму поїздки у громадському транспорті (автобуси, тролейбуси, метро тощо).

3. Остерігайтеся близького контакту з людьми, які мають симптоми грипу або інших ГРВЗ.

4. Часто мийте руки з милом. Якщо немає такої можливості, використовуйте спеціальні алкогольвмісні засоби для оброблення та знезараження рук.

5. Не торкайтесь слизових оболонок очей, носа, рота немитими руками.

6. При чханні та кашлі прикривайте рот одноразовою хустинкою. Забезпечте дитину такими хустинками.

7. Часто провітрюйте приміщення вдома та на роботі.

8. Уникайте поцілунків, обіймів, рукостискань тощо.

9. Не допускайте переохолодження або перегрівання організму.

10. Змащуйте слизові оболонки носа оксоліновою маззю.

11. Проводьте щоденне вологе прибирання кімнат.

12. Організовуйте собі та дитині повноцінне, вітамінізоване харчування з достатньою кількістю природних джерел вітаміну С (свіжі овочі та фрукти) та фітонцидів (часник, цибуля, імбир тощо).

13. При погіршенні самопочуття залишайтеся вдома, не займайтеся самолікуванням — викличте лікаря для обстеження та призначення ефективного лікування.

14. При появі ускладнень захворювання на грип у вас чи вашої дитини не зволікайте. Організуйте госпіталізацію з метою отримання кваліфікованої допомоги медиків.

СКАЗ - CИМПТОМИ ХВОРОБИ, ПРОФІЛАКТИКА І ЛІКУВАННЯ, ПРИЧИНИ ЗАХВОРЮВАННЯ, ДІАГНОСТИКА

Що таке Сказ - Сказ (Інші назви: рабіес (лат. rabies), застаріле - гідрофобія, водобоязнь) - гостре інфекційне захворювання, що виникає після укусу зараженої тварини, що протікає з важким ураженням нервової системи і закінчується, як правило, смертельним результатом.

Сказ було відомо людям задовго до нашої ери і описано в різних найдавніших книгах. Уже в єгипетських папірусах, індійських священних книгах Ведах, грецьких і римських письмових джерелах, а потім і в Біблії розповідалося про сказ, яке передається людямвід оскаженілих тварин (диких і домашніх). Про небезпеку цієї хвороби писали в середньовіччі, епоху Відродження і пізніше.

Всілякі рекомендації щодо попередження та лікування сказу - знищення оскаженілих тварин, припікання розжареним залізом місць укусуу людей - ефекту не давали. Майже кожен вкушений скаженою твариною людина була приречена на смерть. До 80-х років ХIХ століття людина не мав надійним засобом захисту від цієї страшної хвороби.

Великому вченому французові Луї Пастеру належить честь створеннявакцини проти сказу (антирабічної вакцини, від слова Rabies - сказ), успішно застосованої вперше 6 липня 1885 Тоді, завдяки вакцинації, був врятований хлопчик, вкушений скаженою собакою. А через якийсь час в одній французькій селі на граючих дітей напаласкажена собака. Захищаючи їх, п'ятнадцятирічний пастух Жан Жюпіль здійснив справжній подвиг. Йому вдалося зв'язати морду собаки ремінним батогом і вбити її своїм дерев'яним черевиком. Але все тіло хлопчика було покрито ранами. Жана, ледь живого, привезли в Париж. Пастер врятувавгероя.

Що провокує Сказ:

Збудник сказу - Вірус Neuroiyctes rabid, відноситься до групи миксовирусов роду Lyssavirus сімейства Rhabdovtridae. Має форму гвинтівкової кулі, розміри від 90-170 до 110-200 нм, містить однонітевую НК.

Вірусстійкий до фенолу, заморожування, антибіотиків. азрушается кислотами, лугами, нагріванням (при 56 ° С інактивується протягом 15 хв, при кип'ятінні - за 2 хв. Чутливий до ультрафіолетових і прямим сонячним променям, до етанолу до висушування. Швидко інактивується сулемою(1:1000), лізолом (1-2%), карболової кислотою (3-5%), хлораміном (2-3%).

Вірус патогенних для більшості теплокровних тварин і птахів. азлічают вуличний (циркулює в природі) та фіксований вірус сказу, підтримуваний в лабораторіях. Фіксований вірус не виділяєтьсязі слиною і не може бути переданий під час укусу. азмножается в різних тканинних культурах (первинно трипсінізірована і перевіваемих, в культурах диплоїдних клітин людини або фібробластів ембріона хом'ячка), а після адаптації - на курячих та качиних ембріонах, щовикористовують при отриманні антирабічних вакцин. Механізм вірусної персистенції в клітинних культурах зв'язується з утворенням і накопиченням Ді-частинок. Проникнення вірусу в клітини відбувається шляхом адсорбційного ендоцитозу - віріони виявляються у вигляді включень,оточених мембраною, адсорбованих на мікротубулах і в складі лізосом.

Джерелами інфекції для 60% хворих на сказ служать собаки, для 24% - лисиці, для 10% - кішки, для 3% - вовки і для 3% - інші тварини. Тварина стає заразним за 3-10 днів допояви ознак хвороби і залишається заразним протягом всього періоду захворювання. Сказ зустрічається майже в усіх країнах світу, за винятком острівних держав (Великобританія, Японія, Кіпр, Австралія та ін}, а також ряду держав на півночі (Норвегія, Швеція)і півдні Європи (Іспанія, Португалія).

Зараження людини відбувається при укусі або ослинення хворим на сказ твариною. Вірус сказу передається зі слиною. Особливо небезпечні укуси в голову і кисті рук.

Захворювання людей в основному пов'язані з пізнім зверненнямукушених за медичною допомогою, з порушенням режиму під час щеплень або незавершеністю їхнього курсу. Більшість захворілих після контакту з хворою твариною не зверталися в медичні установи. Серед захворілих чверть випадків становлять діти у віці 4-14 років.Хворі, як правило, мали контакт з хворими тваринами в сільській місцевості у весняно-літні місяці.

Патогенез (що відбувається?) Під час сказу:

Після впровадження через пошкоджену шкіру вірус сказу розповсюджується по нервових стовбурахдоцентровий, досягає центральної нервової системи, а потім знову-таки по ходу нервових стовбурів відцентрово направляється на периферію, вражаючи практично всю нервову систему. Таким же періневральним шляхом вірус потрапляє в слинні залози, виділяючись зі слиноюхворого.

Нейрогенное поширення вірусу доводиться дослідами з перев'язкою нервових стовбурів, яка попереджає розвиток хвороби. Тим же методом доводиться відцентрове розповсюдження вірусу в другій фазі хвороби. Швидкість поширення вірусу понервових стовбурах становить близько 3 мм /ч.

Одна з гіпотез пояснює поширення вірусу сказу по аксоплазме периферичних нервів до ЦНС впливом електромагнітного поля організму на негативно заряджені віріони[Anna N., 1984]. В дослідах на мишах вдається досягтилікувального ефекту, піддаючи тварин впливу електричного поля, що створюється шляхом фіксації негативного електрода на голові, а позитивного - на лапці. При зворотному розташуванні електродів спостерігається стимуляція інфекції.

Не можна заперечувати також рольгематогенного і лімфогенного шляху поширення вірусу в організмі. Цікаво, що послідовність амінокислот гликопротеида вірусу сказу аналогічна з нейротоксином зміїної отрути, вибірково зв'язується з ацетилхолінових рецепторів. Можливо, цимобумовлюється нейтротропность вірусу сказу, а зв'язуванням його зі специфічними нейротрансмітерні рецепторами або іншими молекулами нейронів пояснюється розвиток аутоімунних реакцій і селективне поразка деяких груп нейронів.

азмножаясь внервової тканини (головний і спинний мозок, симпатичні ганглії, нервові вузли надниркових залоз і слинних залоз), вірус викликає в ній характерні зміни (набряк, крововиливи, дегенеративні та некротичні зміни нервових клітин). азрушеніе нейронів спостерігається в корівеликого мозку і мозочка, в зоровому горбі, подбугорной області, в чорній речовині, ядрах черепних нервів, в середньому мозку, базальних гангліях і в мосту мозку. Проте максимальні зміни є в довгастому мозку, особливо в області дна IV шлуночка. Навколоділянок уражених клітин з'являються лімфоцитарні інфільтрати (рабічного вузлики). У цитоплазмі клітин ураженого мозку (частіше в нейронах Амона роги) утворюються оксифільні включення (тільця Бабеша-Негрі), що представляють собою місця продукції та накопиченнявирионов сказу.

Симптоми сказу:

Інкубаційний період триває в середньому від 1 до 3 міс (можливі коливання від 12 днів до 1 року і більше). На тривалість інкубаційного періоду впливає локалізація укусу.Найбільш коротка інкубація спостерігається при укусі обличчя, голови, потім верхніх кінцівок і найбільш довга - при укусі в нижні кінцівки.

Виділяють 3 стадії хвороби: I - початкову (депресії), II - збудження, III - паралічів.

I стадія сказу .Захворювання починається з появи неприємних відчуттів в області укусу (печіння, тягнучі болі з іррадіацією до центру, свербіж, гіперестезія шкіри), хоча рана вже може повністю зарубцюватися. Іноді знову з'являються місцеві запальні явища, рубець стає червоним іприпухає. При укусах в обличчя спостерігаються нюхові і зорові галюцинації. Температура тіла стає субфебрильною - частіше 372-373 ° С. Одночасно виникають перші симптоми порушення психіки: незрозумілий страх, туга, тривога, депресія, рідше - підвищенадратівливість. Хворий замкнутий, апатичний, відмовляється від їжі, погано спить, сон у нього супроводжується страхітливими сновидіннями. Початкова стадія триває 1-3 дні. Потім приєднуються апатія і депресія змінюються занепокоєнням, частішають пульс і дихання, виникаєпочуття сорому у грудях.

II стадія сказу - Порушення характеризується підвищеною збудливістю рефлекторної і різкою сімпатікотоніей. Найбільш яскравим клінічним симптомом сказу є водобоязнь (гідрофобія): при спробах пити виникаютьхворобливі спастичні скорочення ковтальних м'язів і допоміжної дихальної мускулатури. Ці явища наростають у своїй інтенсивності так, що одне нагадування про воду або звук ллється рідини викликає спазми м'язів глотки і гортані. Дихання стає шумним ввигляді коротких судомних вдихів.

В цей час різко загострюються реакції на будь-які подразники. Напад судом може бути спровокований подувом в обличчя струменя повітря (аерофобія), яскравим світлом (фотофобія) або гучним звуком (акустікофобія). Зіниці хворого сильнорозширені, виникає екзофтальм, погляд спрямовується в одну точку. Пульс різко прискорений, з'являється рясне болісне слинотеча (сіалорея), потовиділення. На висоті нападу виникає бурхливий психомоторне збудження (напади буйства, сказу) з лютими іагресивними діями. Хворі можуть вдарити, вкусити оточуючих, плюються, рвуть на собі одяг. Свідомість затьмарюється, розвиваються слухові і зорові галюцинації страхітливого характеру. Можлива зупинка серця і дихання. У межпріступний проміжок свідомістьзвичайно проясняється, хворі можуть правильно оцінювати обстановку і розумно відповідати на запитання. Через 2-3 дні збудження, якщо не наступила смерть на висоті одного з нападів, змінюється паралічами м'язів кінцівок, язика, обличчя.

Період паралічів сказу пов'язаний з випаданням діяльності кори великого мозку і підкіркових утворень, відрізняється вираженим зниженням рухової і чутливої ??функцій. Судоми і напади гідрофобія припиняються. Навколишні часто помилково приймають цей стан за поліпшеннястану хворого, але насправді це ознака близької смерті. Температура тіла підвищується до 40-42 ° С, наростає тахікардія, гіпотонія. Смерть настає через 12-20 годин від паралічу серця або дихального центру. Загальна тривалість хвороби 5-8 днів, рідко кількабільше.

Іноді захворювання без провісників відразу починається зі стадії порушення або появи паралічів. У дітей сказ характеризується більш коротким інкубаційним періодом. Напади гідрофобія і різкого порушення можуть бути відсутні. Захворюванняпроявляється депресією, сонливістю, розвитком паралічів і колапсу. Смерть може настати через добу після початку хвороби. В якості варіантів перебігу виділяють бульбарні, паралітичні (типу Ландрі), менінгоенцефалітіческой і мозжечкові форми хвороби.

Діагностика сказу:

аспознаваніе хвороби грунтується на епідеміологічних (укус або ослюнение шкіри, слизових оболонок хворого людини підозрілими на сказ тваринами) і клінічних даних (характерні ознаки початкового періоду,змінялися порушенням з такими симптомами як гідрофобія, аерофобія, слинотеча, марення і галюцинації). В загальному аналізі крові відзначається лімфоцитарний лейкоцитоз при анеозінофілія. Можливо виявлення антигену вірусу сказу у відбитках з поверхні роговоїоболонки ока. При загибелі хворих досліджують амонію ріг (гістологічно і імунофлюоресцентний методом), в якому можуть бути виявлені тільця Бабеша-Негрі.

Диференціювати необхідно від правця, енцефаліту, істероневроза, отруєння атропіном і стрихніном,нападів білої гарячки. Правець характеризується тетаніческіе судомами, тризмом, «сардонічною посмішкою», відсутністю порушень свідомості і нормальною психікою хворих.

При енцефалітах (летаргічному, поліомієліті та ін) до розвитку паралітичної фазивідсутня стадія збудження, що поєднується з гідрофобією, аерофобію і вираженої симпатикотонії.

Картина помилкового сказу при істероневрозе відрізняється плутаним анамнезом (часто укусів тварин здорові), великою кількістю суб'єктивних скарг, відсутністюоб'єктивних ознак (немає розладів дихання, тахікардії, розширення зіниць) і тривалим перебігом.

Отруєння препаратами виключають на підставі ретельно зібраного анамнезу і відсутності характерною циклічності хвороби. Напади білої гарячки несупроводжуються ні водобоязню, ні судомами.

Лікування сказу:

Невідкладна допомога

При появі ознак нездужання у людини, укушеного тваринам, необхідно негайно звернутися за медичною допомогою.

Ефективних методів лікування не існує. Проводиться симптоматична терапія для зменшення страждань хворого. Хворого поміщають в затемнену, ізольовану від шуму, теплу палату. Вводять у великих дозах морфін, пантопон, аміназин, димедрол, хлоралгідрат в клізмах.Введення курареподібних препаратів, переклад хворого на штучну вентиляцію легень можуть продовжити його життя. Застосування антирабічного імуноглобуліну при наявності клінічних симптомів хвороби неефективно.

Лікування за допомогою штучної коми«Протокол Мілуокі»

У 2005 році з'явилися повідомлення про те, що 15-річна дівчина із США Джина Гіс змогла вижити після зараження вірусом сказу без вакцинації, коли лікування було розпочато вже після появи клінічних симптомів. При лікуванні Гіс була введена вштучну кому, і потім їй були введені препарати, що стимулюють імунну активність організму. Метод базувався на припущенні, що вірус сказу не викликає незворотних уражень центральної нервової системи, а викликає лише тимчасовий розлад їїфункцій, і, таким чином, якщо тимчасово «відключити» велику частину функцій мозку, то організм поступово зможе виробити достатню кількість антитіл, щоб перемогти вірус. Після тижня перебування в комі і подальшого лікування Гіс через кілька місяців булавиписана з лікарні без ознак ураження вірусом сказу.

Тим не менш, всі наступні спроби використовувати той же метод на інших пацієнтах не привели до успіху. Серед медиків до цих пір не припиняються дискусії про те, чому одужала Джина Гіс.Деякі вказують на те, що вона могла бути заражена сильно ослабленою формою вірусу або мала надзвичайно сильний імунну відповідь.

Третім у світі підтвердженим випадком, коли людині вдалося видужати від сказу без використання вакцини, є фактлікування 15-річного підлітка, госпіталізованого з симптомами сказу в Бразилії. Підліток, ім'я якого поки не розкривається, заразився сказом в результаті укусу кажана в бразильському штаті Пернамбуко. З невідомих причин хлопчикові не проводиласявакцинація, що дозволяє уникнути розвитку захворювання. У жовтні в дитини з'явилися симптоми ураження нервової системи, характерні для сказу, і він був госпіталізований в Університетську лікарню Освальдо Круза (Oswaldo Cruz University Hospital) в Есифа, столиці штатуПернамбуко. Для лікування хлопчика лікарі використовували комбінацію противірусних препаратів, седативних засобів та ін'єкційних анестетиків. За словами лікарів, через місяць після початку лікування в крові хлопчика вірус був відсутній. В даний час дитина йде напоправку.

Прогноз завжди несприятливий. Є описи поодиноких випадків одужання пацієнтів, які отримали повний курс імунізації антирабічною вакциною і хворих після його закінчення.

Профілактика сказу:

Заходами попередження сказу серед тварин є регулювання щільності диких тварин; вилов бездомних собак і кішок; дотримання правил утримання домашніх собак (реєстрація, застосування намордників, зміст на прив'язі і т. п.); обов'язкова щорічнапрофілактична імунізація проти сказу собак.

Курс профілактичної імунізації проводиться особам, професійно пов'язаним з ризиком зараження на сказ (собаколовів, мисливці - промисловики, ветеринарні працівники та ін.)

Собаки, коти та іншітварини, покусали людей або тварин, підлягають негайній доставці власником найближчим ветеринарне лікувальний заклад для огляду і карантину під наглядом фахівців протягом 10 днів. езультати такого спостереження за тваринами в письмовому вигляді повідомляютьмедичному закладу, в якому прищеплюють постраждалої людини. Якщо тварина протягом терміну спостереження не впало, то, ймовірно, воно здорово.

Неспецифічна профілактика

Найкращим превентивним заходом є місцева обробкарани. Область укусу потрібно негайно ретельно очистити 20% розчином м'якого медичного мила. Глибокі укушені рани промивають струменем мильної води за допомогою катетера. Припікання рани або накладання швів не рекомендується.

Специфічна профілактика(Імуноглобулін + вакцина)

Найкраща специфічна профілактика - це пасивна імунізація антирабічний імуноглобулін або антирабічної сироваткою з подальшою активною імунізацією (вакцинацією). Пасивну й активну імунізацію проводятьодночасно, але різні препарати не можна вводити в одне і те ж місце.

Показання до вакцинації проти сказу

Загальну вторинну профілактику (вакцинопрофілактику) починають негайно при:

- Всіх укусах, подряпинах, ослинення шкірних покривіві слизових оболонок, нанесених явно скаженими, підозрілими на сказ або невідомими тваринами;

- При пораненні предметами, забрудненими слиною або мозком скажених або підозрілих на сказ тварин;

- При укусах через одяг, якщо вонапошкоджена зубами;

- При укусах через тонку або в'язаний одяг;

- При укусах, ослинення і нанесенні подряпин здоровим в момент контакту твариною, якщо вона протягом 10-денного спостереження захворіло, загинуло або зникло;

- При укусах дикими гризунами;

- При явному ослинення або пошкодженні шкірних покривів хворим на сказ людиною.

Коли щеплення проти сказу робити не треба

Щеплення не проводять:

- При укусах через неушкоджену щільну або багатошаровий одяг;

- Припораненні не хижими птахами

- При укусах домашніми мишами або щурами в місцевостях, де сказ не реєструвалося останні 2 роки;

- При випадковому вживанні термічно обробленого м'яса і молока скажених тварин;

- Якщо протягом 10 днів післяукусу тварина залишилося здоровим.

- При укусі тваринам за 10 днів і більше до їх захворювання;

- При ослинення і укусах легкої та середньої тяжкості, нанесеними здоровими в момент укусу тваринами, при сприятливих даних (у даній місцевості не зустрічаєтьсясказ, ізольоване утримання тварини, укус спровокований самим постраждалим, собака вакцинована проти сказу). Проте, в цьому випадку за твариною встановлюють 10-денний ветеринарне спостереження з тим, щоб почати щеплення в разі прояву у ньогоознак сказу, а також загибелі або зникнення;

- При спровокованому ослинення непошкоджених шкірних покривів невідомим домашнім тваринам в благополучних щодо сказу областях;

- У випадках контакту з хворим на сказ людиною, якщо не булоявного ослинення слизових оболонок або пошкодження шкірних покривів.

Порядок вакцинації проти бешентсва

Активну імунізацію починають негайно. Вакцину вводять внутрішньом'язово по 1 мл 5 разів: у день інфікування, потім на 3 7 14 і 28-й день). При такій схемі завжди створюється задовільний імунітет, тому рутинне серологічне дослідження не рекомендується. ВООЗ рекомендує ще і 6-ю ін'єкцію через 90 днів після першої.

Побічні реакції вакцини проти бешентсва

У місці ін'єкції можуть бути легкі реакції у вигляді хворобливості, набряку й ущільнення. В окремих випадках ці реакції можуть бути сильнішими. Крім того, можливе підвищення температури до 38 градусів Цельсія і вище, збільшення лімфовузлів, артрити і диспептичні розлади. Іноді спостерігається головний біль, загальне нездужання, озноб, міалгії та алергічні реакції.

Особливі вказівки

Щеплення проти сказу проводять як амбулаторно, так і стаціонарно. Госпіталізації підлягають особи з важкими укусами, що проживають в сільській місцевості; прищеплюються повторно; особи, які мають захворювання нервової системи або алергічні захворювання; вагітні, а також особи, щеплені іншими препаратами протягом попередніх двох місяців.

Кортикостероїди і імунодепресанти можуть привести до придушення імунної відповіді на вакцину. Тому в разі необхідності проведення вакцинації на тлі прийому цих препаратів, визначення рівня антитіл є обов'язковим для вирішення питання про додаткове курсі лікування

Під час щеплень необхідно спостерігати за станом здоров'я пацієнта. При скаргах на погіршення стану необхідна госпіталізація, а проведення щеплень тимчасово призупиняється. Постраждалий повинен бути обстежений невропатологом та терапевтом. Питання про продовження або припинення щеплень вирішується консультативно невропатологом, рабіологом і терапевтом.

Для того, щоб забезпечити належний імунітет і попередити поствакцинальні ускладнення, прищеплений протипоказано застосування будь-яких спиртних напоїв під час курсу вакцинації і протягом 6 місяців після його закінчення. Необхідно, щоб в період вакцинації хворий не перевтомлюватися, уникав переохолодження та перегрівання. В окремих випадках рекомендується переклад на легшу роботу або видача лікарняного листа.

Застосування інших вакцин одночасно з антирабічною не допускається. Однак, в разі необхідності може бути проведена екстрена профілактика правця. Хворим на сказ щеплення не проводять.

Грип: симптоми, лікування

З початком похолодання про себе нагадує грип. Симптоми, лікування цього захворювання, здавалося б, відомі всім, але випадки ускладнень – не рідкість.

Грип вважається найпоширенішим інфекційним захворюванням, і щорічно нагадує про себе в холодну пору року. Кожен сезон грипують мільйони дорослих і дітей і в усьому світі, а 250-500 тис. захворілих помирають від ускладнень, свідчать дані ВООЗ. У деякі роки епідемій число смертельних жертв вірусів грипу сягає мільйона.

Що таке грип

Це гостре респіраторне захворювання, викликане вірусами. Входить в групу ГРВІ та супроводжується ураженням дихальних шляхів і загальною інтоксикацією. Передається повітряно-крапельним шляхом.

Вірус грипу легко змінюється. Щорічно з’являються нові його штами, з якими імунна система населення світу ще не зустрічалася. Тому інфекція здатна охопити величезні маси населення в короткі терміни. Зараз відомо більше 2 тисяч варіантів вірусу груп A, B і С, включаючи гучні в останні роки «свинячий» і «пташиний». Ідеальними умовами для вірусів є низькі температури повітря при підвищеній вологості.

Людство стикається з цим захворюванням протягом багатьох століть. Першою офіційно зафіксірвоаною епідемією є епідемія 1580, хоча в ті часи природа захворювання була невідома. Вперше вірус А виділений в 1933 році. Варіанти В і С були відкриті в 1940-м і 1947-му роках, відповідно. З тих пір вчені з різних країн світу почали активно вивчати грип, його симптоми, лікування, відкривши здатність вірусів до мутацій, створюючи і вдосконалюючи вакцини для профілактики зараження.

До інфекції сприйнятливі люди різного віку, особливо ті, у кого імунна система ослаблена. Зниженню імунітету і ослабленню захисних функцій організму сприяють переохолодження, стрес і нервові потрясіння, емоційне і фізичне перенапруження, зловживання алкоголем. Діти, літні, вагітні та люди, які мають хронічні хвороби, переносять захворювання найбільш важко.

Ускладнення зустрічаються відносно нечасто, але в разі розвитку становлять серйозну загрозу здоров’ю і життю людини. До них відносяться бактеріальні синусити, отити, пневмонія, вірусний енцефаліт, менінгіт, ускладнення хронічних захворювань, міокардит та інші. Щоб уникнути ускладнень, необхідно своєчасно розпізнати симптоми грипу, лікування повинно бути адекватним.

Симптоми грипу

Його симптоми дуже схожі на симптоми інших ГРВІ, тому багато людей списують їх на застуду і не поспішають викликати лікаря. Однак при цьому захворюванні важливо якнайшвидше розпочати лікування. Точна діагностика проводиться за результатами лабораторних досліджень, а на практиці діагноз ставиться на підставі даних про захворюваність ГРВІ в конкретний період часу.

На відміну від застуди, симптоми грипу, як правило, з’являються раптово і супроводжуються лихоманкою (підвищенням температури тіла), головним болем, втомою, болем в тілі. Хвороба заявляє про себе:

Високою температурою
Болем у суглобах і м’язах
Загальною слабкістю
Головним болем
Сухим кашлем, болем в горлі, нежиттю
Почервонінням шкіри; очі червоніють і запалюються.

У немовлят симптоми грипу нагадують бронхіт, пневмонію та інші інфекції дихальних шляхів. При цьому у маленької дитини може бути пронос, блювота, біль у животі.

Лікування грипу

Загальні рекомендації включають немедикаментозне лікування, прийом препаратів для полегшення симптомів і противірусних препаратів.

До немедикаментозних засобів лікування відносяться:

Дотримання постільного режиму (5 днів). Під час гострого періоду відмовтеся від читання, перегляду телевізора, роботи за комп’ютером, щоб не перевантажувати ослаблений хворобою організм.
Рясне тепле питво. Краще, щоб це були чай з лимоном, настій шипшини, чорної смородини, морс з журавлиною. Такі багаті вітаміном С напої, допоможуть вивести з організму токсини, утворені в результаті життєдіяльності вірусів.
Для зняття симптомів грипу застосовуються:
Нестероїдні протизапальні засоби (знижують температуру, зменшують біль). Нагадаємо, що знижувати температуру нижче 38 градусів не рекомендується. Виняток – маленькі діти і схильні до судом люди. При цьому категорично не можна збивати високу температуру у дитини аспірином. При вірусній інфекції він може викликати ускладнення – синдром Рейє, який проявляється епілептичним припадком і комою.
Краплі для носа
Полоскання горла дезінфікуючими розчинами (у тому числі, на рослинній основі)
Препарати від кашлю

Противірусна терапія грипу включає вакцинацію, прийом імуностимуляторів та противірусних препаратів.

Вакцини стимулюють вироблення антитіл до зараження вірусом. Вакцинація не забезпечує 100% захист від грипу, але допомагає запобігти розвитку ускладнень. Імуностимулятори короткочасно підсилюють неспецифічний імунітет і сприяють виробленню інтерферонів. Противірусні препарати пригнічують розмноження вірусу.

Важливо врахувати, що більшість імуностимулюючих та противірусних препаратів на даний момент маловивчені, ефективність їх не доведена, а віддалені наслідки прийому невідомі.

На жаль, тема лікування грипу досі супроводжується міфами. Наприклад, до поширених помилок належать такі: грип можна лікувати антибіотиками або взагалі не лікувати. Через це хвороба затягується або призводить до ускладнень.

Кір

Кір є вкрай заразною важкою хворобою вірусного походження.

Кір залишається однією з основних причин смерті серед дітей раннього віку в усьому світі, навіть незважаючи на наявність безпечної та ефективної вакцини.

Збудником кору є вірус із сімейства параміксовірусів. Вірус кору зазвичай розвивається в клітинах, розташованих в задній стінці глотки і в легенях. Кір - хвороба людини, якій, наскільки відомо, не хворіють тварини.

Ознаки та симптоми

Першою ознакою кору зазвичай є значне підвищення температури, яке настає приблизно через 10-12 днів після впливу вірусу і триває від 4 до 7 днів. На цій початковій стадії можуть з'являтися нежить, кашель, почервоніння очей і сльозотеча, а також дрібні білі плями на внутрішній поверхні щік. Через кілька днів з'являється висип, зазвичай на обличчі і верхній частині шиї. Приблизно через три дні висип розповсюджується по тілу і, в кінцевому підсумку, з'являється на руках і ногах. Вона тримається 5-6 днів і потім зникає. В середньому, висип виступає через 14 днів (від 7 до 18 днів) після впливу вірусу.

Важкою формою кору з більшою ймовірністю хворіють діти раннього віку, які отримують погане харчування, особливо ті, хто недоотримує вітамін А, або ті, імунна система яких ослаблена ВІЛ / СНІДом або іншими хворобами.

Більшість смертельних випадків кору відбувається через ускладнення, пов'язаних з цією хворобою. Найчастіше ускладнення розвиваються у дітей у віці до п'яти років або у дорослих людей старше 20 років. Найсерйозніші ускладнення включають сліпоту, енцефаліт (інфекцію, що приводить до набряку головного мозку), важку діарею і пов'язану з нею дегідратацію, вушні інфекції і важкі інфекції дихальних шляхів, такі як пневмонія. Серед груп населення з високими рівнями недостатності харчування і при відсутності належної медичної допомоги до 10% випадків кору закінчуються смертельним результатом.

У людей, що перехворіли на кір, виробляється імунітет проти неї на все життя.

Хто піддається ризику?

Невакциновані діти раннього віку зазнають самому високому ризику захворювання на кір та розвитку ускладнень, включаючи смертельний результат. Заразитися кір може будь-яка людина, що не має імунітету - той, хто не була вакцинована або той, хто не виробив імунітет після вакцинації.

Передача інфекції

Висококонтагіозних вірус кору поширюється при кашлі та чханні, тісних особистих контактах або безпосередньому контакті з інфікованими виділеннями з носоглотки.

Вірус залишається активним і контагіозним в повітрі або на інфікованих поверхнях протягом двох годин. Він може бути переданий інфікованою людиною протягом періоду часу, що починається за чотири дні до появи у нього висипу і закінчується через чотири дні після її появи.

Лікування

Важких ускладнень кору можна уникнути при підтримуючому лікуванні, яке забезпечує гарне харчування, належне надходження рідини та лікування дегідратації за допомогою рекомендованих ВООЗ оральних регідратаціонних розчинів. Ці розчини відшкодовують рідина та інші важливі мікроелементи, які втрачаються при діареї і блювоті. Для лікування очних і вушних інфекцій і пневмонії слід призначати антибіотики.

Всі діти в країнах, що розвиваються, яким поставлений діагноз кору, повинні отримати дві дози добавки вітаміну А з інтервалом в 24 години. Це може допомогти запобігти ураження очей і сліпоту. Як показує досвід, добавки вітаміну А сприяють зменшенню числа випадків смерті від кору на 50%.

Профілактика

Регулярна протикорова вакцинація дітей у поєднанні з кампаніями масової імунізації в країнах з високими показниками захворюваності та смертності є основними стратегіями громадської охорони здоров'я, спрямованими на зменшення глобальної смертності від кору. Протикорова вакцина використовується протягом 40 років. Вона безпечна, ефективна і недорога. Імунізація одного дитини проти кору коштує менше одного долара США.

Протикорову вакцину часто об'єднують з вакцинами проти краснухи та / або свинки в країнах, де ці хвороби являють проблеми. Вона однаково ефективна як у вигляді моновакцини, так і в комбінованому вигляді.

Page updated

Google Sites

Report abuse