Михайло Андрійович  народився 27 травня 1994 році в селі Ріпки Ізяславського району Хмельницької області. 

У 2000 році пішов у перший клас Ріпківської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів, котру закінчив 2011 року. Одночасно (2003 - 2008 р.р.)  навчався в Ізяславській дитячій школі мистецтв  на художньому відділі.

Із 2011 року  по 2014 рік – навчання  у Кам’янець-Подільському фаховому коледжі будівництва, архітектури та дизайну. Здобув спеціальність “Будівництво та експлуатація будівельних споруд” та кваліфікацію техніка-будівельника.

Михайло зростав у сім'ї, де панувало добро. З ранніх літ мама з бабусею та дідусем прививали  любов до праці, до ближнього,  повагу до старших. Самою надійною опорою в дитинстві та юності був його старший брат Іван, котрий помер у 2018 році. Втрату рідного брата Михайло дуже тяжко переніс, адже він був для нього не просто братом, а й надійним другом.

Михасик, так називала його мама, зростав веселим, кмітливим  хлопчиком, любив  природу, обожнював тварин. Він мав дуже багато друзів. Де був Михайло, завжди лунав сміх, було весело. 

В жовтні 2016 року  був призваний на строкову військову службу. 

В 2017 році, перебуваючи на службі, підписав контракт і надалі  брав участь в антитерористичній операції на Сході України. Отримав статус «Учасник бойових дій»

В травні 2018 року після завершення військової служби повернувсь  до рідного села. 

 З перших днів повномасштабного вторгнення, 25 лютого 2022 року, добровільно пішов до лав Збройних Сил України. Мишко був стрільцем 1 стрілецького відділення військової частини А4840, мав позивний “Алабай”.

Михайло загинув 03 січня 2025 року під час виконання бойового завдання в районі населеного пункту Юнаківка Сумської області.

За своє таке коротке життя він не образив нікого. Добрий,  світлий спомин  про нього назавжди залишиться у пам'яті рідних, друзів, усіх, хто знав його, любив та шанував.

Горить свіча і пам’яті сльоза додолу з неї краплями стікає…

Земля ридає, плачуть небеса…

Героїв Україна пам’ятає!