Протидія булінгу
Наказ МОН України №1646 від 28.12.2019 року
План заходів на запобігання та протидії булінгу
Порядок реагування на доведені випадки булінгу (цькування) в закладі освіти та відповідальність осіб, причетних до булінгу (цькування)
Якщо дитина стала свідком булінгу в закладі освіти, передусім вона може розказати про це батькам, вчителю, психологу або безпосередньо директору.
Окрім цього, дитина може звернутись на «гарячу лінію» ГО «Ла Страда - Україна» з протидії насильству в сім’ї або із захисту прав дітей; до соціальної служби з питань сім’ї, дітей та молоді; Національної поліції України; Центру надання безоплатної правової допомоги.
Якщо педагог або інший працівник закладу освіти став свідком булінгу, то він має повідомити керівника закладу незалежно від того, чи поскаржилась йому жертва булінгу чи ні.
Після отримання звернення дитини, відповідна особа або орган інформує керівника закладу освіти у письмовій формі про випадок булінгу.
У день подання заяви видається наказ по закладу освіти про проведення розслідування із визначенням уповноважених осіб.
Створюється комісія з розгляду випадків булінгу (цькування) (далі – Комісія) зі складу педагогічних працівників (у тому числі психолог, соціальний педагог), батьків постраждалого та булера, керівника закладу освіти та скликається засідання.
Комісія протягом 10 днів проводить розслідування та приймає відповідне рішення:
– якщо Комісія визнає, що це був булінг (цькування), а не одноразовий конфлікт чи сварка, тобто відповідні дії носять системний характер, про це повідомляються уповноважені підрозділи органів Національної поліції України (ювенальна превенція) та Служба у справах дітей;
– якщо Комісія не кваліфікує випадок як булінг (цькування), а постраждалий не згоден з цим, то він може одразу звернутись до органів Національної поліції України із заявою.
Рішення Комісії реєструються в окремому журналі, зберігаються в паперовому вигляді з оригіналами підписів усіх членів Комісії.
Кривдник (булер), потерпілий (жертва булінгу), за наявності — спостерігачі зобов’язані виконувати рішення та рекомендації комісії з розгляду випадків булінгу (цькування) в закладі освіти.
Зміни в законодавстві щодо протидії булінгу
19 січня 2019 року набув чинності
Закон України від 18.12.2019 року № 2657-VIII
«Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо протидії булінгу (цькуванню)».
Так, Закон України «Про освіту» доповнено пунктом, яким передбачено, що булінг (цькування) це діяння (дії або бездіяльність) учасників освітнього процесу, які полягають у психологічному, фізичному, економічному, сексуальному насильстві, у тому числі із застосуванням засобів електронних комунікацій, що вчиняються стосовно малолітньої чи неповнолітньої особи та (або) такою особою стосовно інших учасників освітнього процесу, внаслідок чого могла бути чи була заподіяна шкода психічному або фізичному здоров’ю потерпілого.
Типовими ознаками булінгу (цькування) є:
- систематичність (повторюваність) діяння;
- наявність сторін – кривдник (булер), потерпілий (жертва булінгу), спостерігачі (за наявності);
- дії або бездіяльність кривдника, наслідком яких є заподіяння психічної та/або фізичної шкоди, приниження, страх, тривога, підпорядкування потерпілого інтересам кривдника, та/або спричинення соціальної ізоляції потерпілого.
Крім цього, внесено відповідні доповнення до статей Закону «Про освіту», які визначають права та обов’язки засновника та керівника закладу освіти, педагогічних, науково-педагогічних і наукових працівників, інших осіб, які залучаються до освітнього процесу здобувачів освіти та їхніх батьків.
Зокрема, передбачено обов’язок засновника закладу освіти вживати заходів для надання соціальних та психолого-педагогічних послуг здобувачам освіти, які вчинили булінг (цькування), стали його свідками або постраждали від булінгу.
Керівник закладу освіти має забезпечувати створення у закладі освіти безпечного освітнього середовища, вільного від насильства та булінгу (цькування), у тому числі:
- розглядати заяви про випадки булінгу (цькування) здобувачів освіти, їхніх батьків, законних представників, інших осіб та видавати рішення про проведення розслідування;
- забезпечувати виконання заходів для надання соціальних та психолого-педагогічних послуг здобувачам освіти, які вчинили булінг, стали його свідками або постраждали від булінгу (цькування);
- повідомляти уповноваженим підрозділам органів Національної поліції України та службі у справах дітей про випадки булінгу (цькування) в закладі освіти.
Передбачено також зобов’язання закладів освіти забезпечувати на своїх веб-сайтах відкритий доступ до правил поведінки здобувача освіти в закладі освіти, плану заходів, спрямованих на запобігання та протидію булінгу, порядку подання та розгляду заяв (з дотриманням конфіденційності) про випадки булінгу від здобувачів освіти, їх батьків.
Педагогічні працівники:
мають право на захист під час освітнього процесу від будь-яких форм насильства та експлуатації, у тому числі булінгу (цькування), дискримінації за будь-якою ознакою, від пропаганди та агітації, що завдають шкоди здоров’ю;
зобов’язані повідомляти керівництво закладу освіти про факти булінгу (цькування) стосовно здобувачів освіти, педагогічних, науково-педагогічних, наукових працівників, інших осіб, які залучаються до освітнього процесу, свідком якого вони були особисто або інформацію про які отримали від інших осіб, вживати невідкладних заходів для припинення булінгу (цькування).
Зміни щодо протидії булінгу внесено також до спеціальних законів «Про дошкільну освіту», «Про загальну середню освіту», «Про позашкільну освіту», «Про професійну (професійно-технічну) освіту», «Про вищу освіту».
Запроваджується адміністративна відповідальність за булінг. Так, доповненою статтею 173-4 Кодексу України про адміністративні правопорушення передбачено, що булінг (цькування), що вчиняється стосовно малолітньої чи неповнолітньої особи або такою особою стосовно інших учасників освітнього процесу, внаслідок чого могла бути чи була заподіяна шкода психічному або фізичному здоров’ю потерпілого, тягне за собою накладення штрафу від п’ятдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадські роботи на строк від двадцяти до сорока годин.
Якщо цькування вчинене групою осіб або повторно протягом року після накладення адміністративного стягнення, то штраф становитиме від ста до двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадські роботи на строк від сорока до шістдесяти годин.
Також передбачено, що неповідомлення керівником закладу освіти уповноваженим підрозділам органів поліції про випадки булінгу (цькування) учасника освітнього процесу тягне за собою накладення штрафу від п’ятдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або виправні роботи на строк до одного місяця з відрахуванням до 20% заробітку.
– Як подаватимуть скарги?
На сайті школи або засновника має бути інформація про порядок подання та розгляду заяв про випадки булінгу і порядок реагування на доведені випадки булінгу (зміни в статтю 30 закону “Про освіту”).
Водночас, порядок реагування на випадки булінгу має розробити МОН протягом трьох місяців з дня набрання чинності новим законом.
Поки відомо, що керівник школи розглядатиме заяви про випадки цькування учнів, батьків та інших осіб і видаватиме рішення про проведення розслідування. Потім він скликатиме комісію з розгляду випадків булінгу (поки не уточнюється, хто в неї входитиме). Ця комісія ухвалюватиме рішення за результатами розслідування та вживатиме заходи реагування.
Також директор школи зобов’язаний повідомити про випадки булінгу в Національну поліцію та службу в справах дітей.
Водночас, якщо керівник школи відмовиться реагувати на цькування, засновник (тобто управління освіти) розглядатиме скарги про це.
Також важливо, що учні та вчителі зобов’язані повідомляти керівництву школи про випадки цькування, свідками яких вони були особисто або про які отримали достовірну інформацію.
Водночас, директор школи зобов’язаний приймати заяви про булінг від будь-яких осіб, зокрема й учителів. Також у визначенні булінгу чітко написано, що він може стосуватися будь-кого з учасників освітнього процесу.
– Що робитиме освітній обмудсмен?
Він має перевіряти заяви про випадки булінгу в школі, повноту та своєчасність заходів реагування на такі випадки з боку педколективу, керівництва та засновника школи.
Також він має аналізувати соціальні та психолого-педагогічних послуги учням, які вчинили, постраждали або стали свідками цькування (тобто оцінювати ефективність і якість цих послуг).
– Що ще важливо знати про цей закон?
У школі має бути план заходів для запобігання та протидії булінгу. Його розробляє та затверджує директор.
Також учні, які вчинили, постраждали або стали свідками булінгу, мають право на психолого-педагогічні послуги. За це теж відповідає директор.
Яка відповідальність передбачена за булінг?
Залежно від частоти/складу/cпособу вчинення правопорушення:
за вчинення булінгу вперше – штраф від 340 до 850 гривень;
за повторне вчинення протягом року після накладення адміністративного стягнення, вчиненння відносно неповнолітнього, вчинення з особливою жорстокістю – штраф від 1700 до 3400 гривень.
Залежно від суб’єкта:
за вчинення малолітніми або неповнолітніми особами віком від чотирнадцяти до шістнадцяти років – штраф від 340 до 850 гривень накладається на їхніх батьків або осіб, які їх замінюють;
за приховування випадків булінгу педагогічним, науково-педагогічним, науковим працівником, керівником/засновником закладу освіти – штраф від 850 до 1700 гривень.
Якими є обов’язки засновника закладу освіти?
здійснює контроль за виконанням плану заходів, спрямованих на запобігання та протидію булінгу в закладі освіти;
розглядає апеляційні скарги про відмову у реагуванні на випадки булінгу за заявою здобувачів освіти, їх батьків, законних представників, інших осіб та приймає рішення за результатами розгляду таких скарг;
скликає комісію з розгляду апеляційної скарги про відмову у реагуванні на випадки булінгу та вживає належних заходів реагування відповідно до її рішень;
сприяє створенню безпечного освітнього середовища у закладі освіти.
Якими є обов’язки керівника закладу освіти?
затверджує та оприлюднює план заходів, спрямованих на запобігання та протидію булінгу в закладі освіти;
розглядає заяви про випадки булінгу від здобувачів освіти, їх батьків, законних представників, інших осіб та видає рішення про проведення розслідування;
скликає комісію для прийняття рішення за результатами проведеного розслідування та вживає відповідних заходів реагування.
Якими є обов’язки психолога, у закладі освіти?
сприяє профілактиці та попередженню булінгу.
Якими є обов’язки здобувачів, педагогічних, інших осіб, які залучаються до освітнього процесу?
повідомити керівництво закладу освіти про відомий їм факт булінгу по відношенню до здобувача освіти або педагогічного, науково-педагогічного, наукового працівника, інших осіб, які залучаються до освітнього процесу, свідком яких вони були особисто, або отримали достовірну інформацію про такий випадок від інших осіб;
педагогічні, інші особи, які залучаються до освітнього процесу, повинні вживати невідкладних заходів щодо припинення булінгу в межах своїх повноважень.
Якими є обов’язки психологічної служби закладу?
забезпечити профілактику та запобігання цькуванню;
надавати консультативну допомогу батькам;
давати психологічний супровід учням, які стали жертвами булінгу, були його свідками чи агресорами.
Які права мають батьки здобувачів освіти?
подавати заяву керівництву закладу освіти або його засновнику про випадки булінгу по відношенню до дитини або будь-якого іншого учасника освітнього процесу;
вимагати повного та неупередженого розслідування випадків булінгу;
брати участь у розробці плану заходів, спрямованих на запобігання та протидію булінгу в закладі освіти та отримувати інформацію про стан його реалізації.
Батьки зобов’язані сприяти керівництву закладу освіти у проведенні розслідування щодо виявлених фактів булінгу;
виконувати рішення та рекомендації комісії з розгляду випадків булінгу у закладі освіти.
У випадку виявлення булінгу у закладі освіти звертайтесь за телефонами:
Дитяча лінія 116 111 або 0800 500 225 (з 12.00 до 16.00);
Гаряча телефонна лінія щодо булінгу 116 000;
Гаряча лінія з питань запобігання насильству 116 123 або 0 800 500335;
Центр надання безоплатної правової допомоги 0 800 213 103;
Національна поліція України 102
