Людина та її здоров’я

Найвища цінність суспільства – людина. Проте з кожним роком збільшується кількість чинників, які негативно впливають на її життя та здоров’я. Здебільшого ці чинники породжує сама людина: науково-технічний прогрес, діяльність людини, її необачне поводження з природою. Тому пріоритетом на сучасному етапі розвитку людини визнано безпеку кожної людини, особливо увагу суспільство сьогодні приділяє безпеці дитини. Під безпекою життєдіяльності слід розуміти характеристику існування людини в певному місті її перебування, що відображає збалансованість між впливом чинників, які загрожують життю або здоров’ю людини, та таких, що запобігають негативним наслідкам цієї життєдіяльності.

Одним з найважливіших чинників безпеки життєдіяльності дитини є її здоров’я. Сьогодні науковці вирізняють

4 нерозривні складники здоров’я людини:

- фізичне здоров’я

- психічне здоров’я

- духовне здоров’я

- соціальне здоров’я

фізичне здоров’я складає організм людини як біологічну систему: органи і системи життєзабезпечення, їхні функції та здоровий стан, фізична діяльність та біохімічні процеси; гігієна тіла, рухова активність, здорове харчування, генетичне і репродуктивне здоров’я, профілактика хвороб, фізичний розвиток.

психічне здоров’я це позитивні емоції, воля, самосвідомість, виховання, мотивації, стреси, психотравми, психологічні можливості дитини, запобігання поганим звичкам, формування навичок і позитивних емоційних звичок.

духовне здоров’я розглядається в системі загальнолюдських цінностей, ідеал здорової людини, традиції культури здоров’я українського народу, розвиток позитивних духовних рис, духовні цінності й засоби розвитку духовності.

соціальне здоров’я - соціальні потреби та інтереси,етика родинних зв’язків, наслідки антисоціального ставлення до довкілля, соціальне забезпечення життєво важливих потреб, соціальна адаптація, здоров’я нації, право і здоров’я, шкідливий вплив наркотичних речовин, запобігання хворобам, що передаються статевим шляхом, формування потреби вести здоровий спосіб життя.

Здоровий та безпечний спосіб життя

Теорія формування здорового способу життя дитини ґрунтується на кількох основних ідеях, з яких складається певна ідеологія:

- по-перше, це ідея пріоритету цінності здоров’я в світоглядній системі цінностей людини;

- по-друге, це розуміння здоров’я не тільки як стану відсутності захворювань, або фізичних вад, а ширше – як стану повного благополуччя;

- по-третє, це ідея цілісного розуміння здоров’я як феномена, що невід’ємно поєднує його чотири сфери фізичну, психічну, соціальну й духовну.

- четверта ідея полягає в тому, що відповідальність за своє здоров’я несе передусім сама людина, хоча й держава, і суспільство теж несуть відповідальність за здоров’я населення, насамперед дітей(це закріплено в законодавчо-нормативних актах України).

За даними профілактичного медичного обстеження, стан здоров’я дітей щороку погіршується, збільшується кількість учнів з хворобами опорно-рухової, серцево-судинної, дихальної, ендокринної систем. Чому? Адже в школах великі, світлі, чисті класи, в міру озеленені. Що заважає юному поколінню рости здоровим та фізично і інтелектуально розвиненим?

Критичний рівень здоров’я й фізичного розвитку дітей та учнівської молоді відбувається внаслідок зниження рухової активності в у мовах зростання (до 72 %) навчального часу. За даними досліджень науковців, психоемоційне напруження процесу навчання, впровадження комп’ютерних технологій у повсякденний побут, несприятливі екологічні умови та зростання антисоціальних проявів серед молоді, висувають першочергове завдання перед педагогічною громадськістю – збереження та зміцнення учнівської та студентської молоді, формування в них навичок здорового способу життя. Які ж умови і чинники шкільного життя руйнівно впливають на здоров'я дітей?

Перший чинник — це інструктивно-програмні методики. Увесь навчальний процес спрямований на закріпачення дитячого організму в режимі постійного сидіння. За такого психомоторного закріпачення дитина в початковій школі вже через 10—15 хв. відчуває нервово-психічні навантаження, що спричинюють ранню стенокардію, короткозорість та сколіоз. У неї пригнічується і паралізується загальний тонус організму.

Другий чинник, згубний для здоров'я, — закриті приміщення, обмежений простір, заповнені одноманітними, штучно створеними елементами. При цьому пригнічується емоційна сфера дітей, пригнічується імунітет, не реалізується їхня генетична програма.

Третій чинник — словесно-інформаційний, вербальний принцип побудови навчального процесу. Книжкове вивчення життя передбачає некритичне сприйняття готової інформації. При цьому пригнічується творчість, закладена в дітях природою, вони не можуть самостійно мислити і міркувати.

Четвертий чинник це методики що лежать в основі навчального процесу, і руйнують цілісне сприйняття світу.

П'ятий чинник —— це методики що лежать в основі навчального процесу, і руйнують цілісне сприйняття світу. це надмірне захоплення методиками «інтелектуального» розвитку на шкоду чуттєвому, емоційно-образному. Навчання дітей у дитячому садку комп'ютерним умінням призводить до «шизоїдної інтоксикації» свідомості. Реальний світ у дитині замінюється штучним, віртуальним, що спричинює розпад найважливішої психічної функції — уяви. І як наслідок — раннє формування шизоїдно-психічної конституції.

Додатково до всіх цих чинників в останнє десятиріччя в школу увійшли здоров’я руйнівні інновації:

• заміна парт на столи, що призвело до ранньої втрати зору і порушень постави;

• заміна каліграфічного письма ручкою з пером на безвідривне письмо кульковою, у зв'язку з чим зросли стомлюваність, неврівноваженість, агресія;

• заміна електролампового освітлення на високоякісне люмінесцентне, що притлумлює внутрішні біоритми дитини, впливає на ритми головного мозку; після

запровадження предмета «Інформатика» додалося й випромінювання від дисплеїв і комп'ютерів;

• скорочення або вилучення зі школи уроків праці: школа випускає безруких, безвільних людей, які не вміють продуктивно працювати і цінувати свою й чужу працю, а тому — морально неповноцінних;

• заміна шестиденного навчального тижня на п'ятиденний, що призвело до додаткового навантаження;

• нескінченні зміни змісту освіти та навчальних планів, результати «інновації» не схвалюють медики.

У результаті сукупної дії всіх описаних умов та чинників шкільного життя в дітей виникають неврози, психосоматичні та вегетативні розлади внутрішніх органів, зокрема серця.

Кризові явища у здоров'ї та безпечної життєдіяльності молодого покоління

«Кожна дитина та підліток в Європі має право та повинен мати можливість отримати освіту в школі сприяння здоров'ю», — констатує Концепція Міжнародного проекту «Європейська мережа шкіл сприяння здоров’ю». В Україні створено Національну мережу шкіл сприяння здоров'ю, до якої увійшли 179 навчальних закладів, що відповідають Орієнтованим критеріям діяльності навчального закладу сприяння здоров'ю.

Шляхами подолання кризових явищ у здоров'ї та безпечної життєдіяльності молодого покоління стали:

1. Участь України в Міжнародному проекті «Європейська мережа шкіл сприяння здоров'ю».

2. Подальший розвиток Національної мережі шкіл сприяння здоров'ю, створення та розвиток обласної, районних, міських мереж навчальних закладів — Шкіл сприяння здоров'ю.

3. Розбудова навчальних закладів, пріоритетом яких є здоров'я та життя дитини, впровадження ефективних технологій з формування в дітей та молоді духовної культури, культури здоров'я, позитивної мотивації щодо безпечного способу життя, профілактики тютюнопаління, алкоголізму, захворювання на ВІЛ-інфекцію (СНІД) та інші небезпечні хвороби, попередження вживання наркотичних речовин серед дітей та учнівської молоді.

4. Розвиток навчальних закладів сприяння здоров'ю (фізичного, духовного, психічного, соціального добробуту з безпечним способом повсякденного життя), можливий лише в випадку, коли пріоритет діяльності такого закладу ґрунтується на культурно-історичних цінностях українського народу, його традиціях духовності, шляхом розвитку цілісної виховної системи з безпеки повсякденної діяльності учнів.

Отже, ставши членом Європейської спільноти, Україна з-поміж багатьох юридично-правових зобов'язань узяла на себе обов'язок забезпечити громадянам безпечні та здорові умови життєдіяльності. Навчальні заклади, які обрали пріоритетним напрямом своєї діяльності збереження та зміцнення здоров'я своїх учнів і вихованців, формування культури їх здоров'я, позитивної мотивації щодо навичок здорового способу життя та превентивного виховання, сьогодні забезпечують умови та механізми здійснення навчання й виховання в інтересах особи і суспільства для всебічного розвитку духовно розвиненої, національно свідомої, фізично і психічно здорової, творчої особистості з сформованою культурою повсякденної безпеки життєдіяльності в здоровому середовищі.