24. Рондо запрошує у коло

Привіт , друже! За час існування музичного мистецтва створено величезну кількість музичних творів: від мініатюри — до ораторії, від прелюдії — до симфонії. Саме форма, в якій викладено різні музичні образи, думки, допомагає композиторам створити неповторні, різноманітні за змістом музичні твори. Сьогодні ми познайомимося ще з однією формою на прикладі музичного твору, який, здається, вам вже дуже добре відомий.

А ЧИ ВМІЄТЕ ВИ ТАНЦЮВАТИ? 

А ЧИ ЗНАЄТЕ, ЩО БІЛЬШІСТЬ НАРОДНИХ ТАНЦЮВАЛЬНИХ КОМПОЗИЦІЙ ВИКОНУЮТЬ У КОЛІ? 

СЬОГОДНІ МИ ПОГОВОРИМО ПРО ІНШЕ КОЛО. 

ВОНО СХОЖЕ ДО ТАНЦЮВАЛЬНОГО, АЛЕ ВИКОНУВАТИМЕ ЙОГО МУЗИЧНИЙ ІНСТРУМЕНТ.

Один із музикознавців, котрий досліджував вплив музики на людину, довів, що твір В. А. Моцарта «Рондо в турецькому стилі» поліпшує настрій.  

В. А. Моцарт. «Рондо в турецькому стилі» із фортепіанної сонати №11 (у класичному варіанті та в сучасній обробці)  

Цікаво, що «Рондо. . . » є третьою частиною сонати ля-мажор. За законами музичної композиції, фінальну частину сонати пишуть у певній класичній формі. Моцарт обрав відому форму рондо: музика неначе «ходить» по колу і один мотив увесь час повторюється. Ця частина набула великої популярності, а згодом стала виконуватися як окремий твір. 

Форма рондо спочатку з'явилася в літературі - це назва строфічної організації вірша, яка склалася у середньовічній французькій поезії.

У музиці рондо виникло в XIII ст. Спочатку це було старовинне (куплетне) рондо - улюблений жанр французьких клавесиністів Ж. Шамбоньєра, Ф. Куперена, Ж.-Ф. Рамо. Це були програмні п'єси-мініатюри різного характеру. У цій формі композитори писали й танці. У німецькій музиці рондо виконують у фіналах концертів Й. С. Баха.

За кількістю тем виділяють мале рондо (одна або дві теми) і велике рондо (три і більше тем).

Розгляньмо схему музичної форми рондо:

А _ В - А - С - А - . . . - А, де А - це рефрен, В і С - епізоди.

У ХІХ-ХХ ст. класична уніфікація форми відходить на задній план; натомість зростає індивідуалізація. Дві однакові конструкції - рідкісне явище. Рондо може мати будь-яку кількість частин, але не менше п'яти. Рефрен може проводитися в різних тональностях, нерідко порушується повторення частин. Такий тип рондо зливається з іншими формами, зокрема, із сюїтною. 

Вольфганг Амадей Моцарт - австрійський композитор і музикант-віртуоз. Один з найпопулярніших класичних композиторів, Моцарт зробив великий вплив на світову музичну культуру. За свідченням сучасників, Моцарт мав феноменальний музичний слух, пам'ять і неперевершену здатність до імпровізації. 

На відміну від багатьох композиторів XVIII століття, Моцарт не просто працював в усіх музичних формах свого часу, але і добився в них великого успіху. Багато з його творів визнані шедеврами симфонічної, концертної, камерної, оперної і хорової музики. Творчий доробок Моцарта становить понад 600 творів. Разом з Гайдном і Бетховеном належить до найбільш значних представників Віденської класичної школи. 

Розгляньте репродукцію картини. Чим вона нагадує вам музичне рондо? Поясніть, чому ви так вважаєте. 

(Споглядання ілюстрації Ю. Герцена «Велике рондо»). 

А тепер візьміть кольорові олівці та створіть ілюстрацію до рондо В. А. Моцарта. Передайте різними кольорами рефрен та епізоди. Покажіть свій малюнок друзям.

Ж. -П. Ревербері. «Фантазія» у виконанні оркестру «Rondo Veneziano» під керівництвом Ж. -П. Ревербері. 

Твір «Фантазія», який ви щойно слухали, написано у формі рондо. Історія колективу «Rondo Veneziano» бере свій початок із 1979 року. Жан-П'єр Ревербері - видатний композитор, аранжувальник і продюсер сучасних італійських артистів - створив музичний гурт зі студентів італійських консерваторій. 

Спершу колектив виступав як камерний оркестр. У їхній творчості музичні нововведення сучасності поєднано з класичною музикою. 

Гурт виконує також класичні твори Л. ван Бетховена, А. Вівальді, В. А. Моцарта, Й. С. Баха.