Жанри в українській мультиплікації

Мультиплікація (анімація) — вид кіномистецтва, твори якого складаються з низки зображень (фотографічних або створених на комп’ютері), що фіксують послідовні фази руху (або зміну форми) об’єктів — персонажів, дійових осіб фільму. 

Мультфільми є різні: добрі й смішні, сповнені цікавих історій, захопливих сюжетів, таємничості та чаклунства. Їх люблять і дорослі, й діти — адже цей вид мистецтва зрозумілий кожному.

Вирушаймо в Країну української мультиплікації, аби дізнатися більше про улюблені жанри.

Жанри мультфільмів визначають за певними сталими, повторюваними формальними і змістовими ознаками.

Комедійні мультфільми засобами гумору та сатири викривають негативні життєві та побутові явища.

Фантастичні історії та незвичайні події наповнюють сюжети фантастичних фільмів.

Фольклорна основа (думи, легенди, народні оповідання, казки) є в мультфільмах, які мають історичний, народознавчий зміст.

Мультсеріали — це кілька серій, пов’язаних сюжетом та головними героями, які щоразу потрапляють у вир нових подій.

Німі мультфільми не озвучені — вони зазвичай мають тільки музичний супровід та звукове оформлення. Головні герої не говорять, а сюжет розкривається засобами пантоміми, міміки, музики та руху. 

Мультсеріали — це кілька серій, пов’язаних сюжетом та головними героями, які щоразу потрапляють у вир нових подій.

Особливу чарівність і неповторність кожній стрічці надає музичне оформлення. Ти вже знаєш, що іноді в мультфільмах звучить класична або естрадна музика. Але переважно музику пишуть спеціально до того чи іншого сюжету. 

Попри жанрові особливості української анімації, існує певне коло фільмів, які можна об’єднати за тематикою чи стильовими ознаками.

Зокрема, це фільми про тварин. У середині минулого століття історію таких фільмів започаткували стрічки «Ведмедик і той, хто живе в річці» (реж. А. Грачова, 1966), «Лелеченя й опудало» (реж. Д. Бабиченко, 1970), «Журавлик» (реж. І. Гурвич, 1970). 

Цікавою сторінкою української анімації є фільми-притчі, в основі яких — фольклор, народні традиції, міфологічні сюжети. До цієї групи належить трилогія режисерки Н. Василенко: «Микита Кожум’яка» (1965), «Маруся Богуславка» (1966) та «Сказання про Ігорів похід» (1972), а також сучасна анімаційна стрічка «Микита Кожум’яка» (реж. М. Депоян, 2016).

Фільм-фентезі, створений у форматі 3D, розповідає історію про 12-річного хлопчика Микиту, який не володіє дивовижною міццю, але завдяки силі характеру має перемогти Змія та врятувати світ. Музику до фільму написав С. Круценко. Загалом у стрічці звучить 7 пісень, головну з яких виконує співачка Злата Огнєвіч.

Із 80-х років XX ст. українська мультиплікація розширює жанрову палітру. Так з’явилися популярний трисерійний мінісеріал «Аліса в Країні чудес» (реж. Є. Пружанський, 1981), казка «Як метелик вивчав життя» (реж. Л. Ткачикова, 1997) та інші. Значною подією в житті вітчизняної анімації стали пригодницькі картини Д. Черкаського «Пригоди капітана Врунгеля» (1981) й «Острів скарбів» (1988).

Звісно, не можна не згадати про насичений фольклором і гумором комедійний цикл мультфільмів В. Дахна про козаків (1967-1995), а також фільм І. Гурвич «Як жінки чоловіків продавали» (1972).

Багато мультфільмів створено за мотивами народних та сучасних пісень: «Покрово-Покровонько» (реж. О. Трифонов, 1997), «Ходить гарбуз по городу» (реж. В. Костилєва, 1997), «Чорнобривий корольок», «Грицю, Грицю до роботи» та інші.

"Побажаєм ЗСУ рідненьким" О.Май

Підсумовуємо вивчене

• Які жанри анімаційних фільмів тобі відомі? Назви свої улюблені жанри.

• Розкажи про історію української анімації.

• Назви відомі українські анімаційні фільми, створені за мотивами народних пісень.