12 грудня - Всесвітній день загального медичного забезпечення.

12 грудня ми відзначаємо Всесвітній день загального медичного забезпечення (Universal Health Coverage, UHC). Цей день спрямований на підвищення обізнаності про стан здоров’я населення у світі та контроль за діями держав щодо покращення медичної допомоги. Це означає, що всі люди без будь-яких дискримінацій у разі потреби мають отримувати доступ до комплексних та якісних медичних послуг, не зважаючи на їхнє фінансове становище. Понад 4,5 мільярда людей у світі не отримують базових медичних послуг.

         У нашій державі універсальним покриттям потреб пацієнтів є Програма медичних гарантій, згідно якої потребуючий може отримати безоплатну низку медичних послуг. Програма враховує нагальні потреби населення у медичній допомозі в умовах повномасштабної війни, зокрема розвиток послуг, пов’язаних з важкими травмами й опіками, реабілітаційних послуг, послуг психологічної підтримки та психіатричної допомоги,  розширення програми реімбурсації лікарських засобів та медичних виробів.

Здоров'я – це право людини, незалежно від вашої статі, раси, релігії, сексуальної орієнтації, віку, здібностей, громадянства. І первинна медико-санітарна допомога є найбільш ефективним та економічно вигідним способом досягнення загального здоров'я.

Цікаві факти:

1. Цей день сприяє підвищенню обізнаності громадськості про важливість універсального охорони здоров’я та мобілізує спільноти на захист прав людини на здоров’я.

2. Доступ до якісної медичної допомоги відіграє ключову роль у досягненні сталого розвитку та зменшенні нерівності у світі.

3. В рамках цього свята проводяться різноманітні заходи, семінари та конференції, які мають на меті виявлення та вирішення проблем у сфері охорони здоров’я.

4. Забезпечення доступу до медичних послуг є однією з ключових мет Цілей сталого розвитку ООН.

Всесвітній день загального медичного забезпечення є важливим напрямком у міжнародному співробітництві, спрямованим на зміцнення глобального здоров’я та благополуччя людей по всьому світу. Спільні зусилля та злагоджена робота можуть допомогти досягти світу, де кожна особа має можливість отримати необхідну медичну допомогу та зберегти своє здоров’я.

       Війна  поставила нові виклики перед вітчизняною системою охорони здоров’я. Вона погіршила доступ до медичної допомоги всіх верств населення в усіх регіонах України. Однак, незважаючи на складну ситуацію в державі у зв’язку з воєнним станом, уряд вживає всіх можливих заходів для своєчасного забезпечення доступу населення до необхідної медичної допомоги. В Україні робиться  усе необхідне для того, щоб потреби у медичних послугах усіх громадян  було забезпечено! 

                                                        3 грудня - Міжнародний день людей з інвалідністю.

Щороку 3 грудня разом із світовою спільнотою Україна відзначає день людей з інвалідністю. Міжнародний день людей з інвалідністю був проголошений у 1992 році Генеральною Асамблеєю ООН (резолюція 47/3).

Історія його виникнення починалася у 80-х роках ХХ сторіччя, коли Організація Об’єднаних Націй оголосила 1983-1992 роки десятиліттям людей з інвалідністю. У цей період проводилися роботи з метою розробки заходів, направлених на поліпшення становища людей з інвалідністю і забезпечення рівних можливостей у суспільстві.

Україна була однією з перших держав, які відгукнулись на заклик ООН щодо щорічного проведення цієї дати та закріпили його на законодавчому рівні. Зокрема, 28 листопада 1992 року було прийняте Розпорядження Президента України «Про відзначення Міжнародного дня інвалідів в Україні», 27 листопада 1993 року – Указ Президента України «Про Міжнародний день інвалідів в Україні», 3 грудня 1998 року – Звернення Верховної Ради України з нагоди Міжнародного дня інвалідів. З метою захисту прав інвалідів в Україні були ухвалені Закони України: «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні», «Про реабілітацію інвалідів в Україні», ратифікована Конвенція ООН про права інвалідів. Усунення бар’єрів на шляху до самореалізації осіб з особливими потребами, гарантування доступу до гідної освіти і робочих місць на сьогодні є одним із пріоритетних напрямів соціальної політики України.

Міжнародний день людей з інвалідністю – день підсумовування зробленого для таких громадян, аналізу фактичного становища людей з інвалідністю у суспільстві,  визначення планів щодо їх інтеграції у суспільне життя. Цей день акцентує увагу суспільства на перевагах, які воно отримує від участі людей з інвалідністю у політичному, соціальному, економічному і культурному житті.

Показником цивілізованості та демократичності суспільства є його ставлення саме до людей з інвалідністю, а отже і найголовнішим напрямом соціальної політики у державі  має стати повсякденна діяльність щодо усунення бар’єрів на шляху людей з інвалідністю до самореалізації, духовного та культурного зростання, гарантування доступу до якісної освіти та гідної роботи, впровадження європейських стандартів життя.

Як говорити про інвалідність

1. Ставте «людину» в центрі висловлювань. Цей підхід підкреслює, що людина важливіша за її інвалідність. Вирази на кшталт «людина з паралічем», «студенти з дислексією» або «дитина з синдромом Дауна» є коректними. Та краще завжди перепитувати, як людина бажає себе називати.

2. Уникайте стереотипів і ярликів. Інвалідність — це частина життя і розмаїття в суспільстві, а не щось «героїчне» чи «мученицьке». Такі висловлювання натякають, що коли людина з інвалідністю успішна або продуктивна — це щось нетипове. Уникайте виразів на кшталт «мужньо долають свою інвалідність». Також небажано використовувати терміни «пережив» або «перемогла» у контексті стану здоров’я.

3. Відмовтеся від поблажливих евфемізмів. Фрази на кшталт «інакше обдаровані» чи «особливі потреби» створюють враження, що опис інвалідності потрібно пом’якшувати, і можуть сприйматися як зневажливі. Евфемізми у цьому випадку заперечують реальність та є спробою уникнути згадки про інвалідність. Термін «Людина з інвалідністю» є більш нейтральним терміном, ніж «людина з інакшими можливостями».

4. Інвалідність — це не хвороба і не проблема. Медична модель розглядає інвалідність як стан здоров’я, який потрібно «вилікувати», заперечуючи права осіб з інвалідністю, тоді як благодійна модель змальовує їх як тягар або «проблему», яку мають вирішити люди без інвалідності, тим самим посилюючи стереотипи. Уникайте слова «пацієнт» до людей з інвалідністю, які не перебувають під медичним доглядом, і не характеризуйте їх за діагнозом (наприклад, «дислексик»). Фрази на кшталт «страждає на» чи «потерпає від» натякають на безпорадність і низьку якість життя; краще сказати, що хтось «має [інвалідність]». Не вживайте терміну «жертва» в контексті інвалідності, якщо це не стосується злочину чи порушення прав, адже такі слова змальовують людину як безпорадну.

5. Мова повсякденного спілкування. Більшість людей з інвалідністю нормально ставляться до більшості слів, які використовуються у повсякденному житті. Можна сказати «ходімо на прогулянку» людині, яка пересувається в кріслі колісному, або «Ви чули новини?» людині, яка не чує. Однак, фрази на кшталт «сліпий як кріт», «глухий як пень» є неприйнятними навіть для неформального спілкування. Також слід бути обережними з метафорами, наприклад, «сліпий до критики».

Неправильна термінологія також буває недоречною і образливою: уникайте фраз «у мене Альцгеймер» чи «у нього параноя», коли ви щось забули або хтось чомусь сильно не довіряє. Не використовуйте терміни, пов'язані з інвалідністю, як лайливі вислови.

В умовах воєнного стану держава продовжує сприяти зміцненню поваги до осіб з інвалідністю та свободі цієї категорії громадян від будь-якого виду дискримінації.

Увага держави та милосердя, толерантність кожного з нас допоможуть спростити життя людей з обмеженими можливостями, створити майбутнє, де б люди з інвалідністю стають повноцінними і високо ефективними членами суспільства, відмінними фахівцями та соціально активними людьми.

Бажаємо всім людям з особливими потребами витримки, оптимізму, здоров’я, можливості втілити в реальність Ваші плани та задуми!

                                                          «25 листопада – 10 грудня» - 16 днів активізму проти гендерного насильства.

25 листопада у світі відзначається Міжнародний день боротьби з насильством проти жінок і саме цей день є початком всесвітньої акції «16 днів активізму проти гендерно зумовленого насильства». Така тривалість обрана недаремно: завершення акції припадає на 10 грудня, коли відзначається Міжнародний день прав людини.

Насильство щодо жінок все ще є одним з найпоширеніших порушень прав людини у світі. Щорічно в Україні від насильства страждає близько 1,1 мільйона осіб, і 90% них — це жінки. Потрібно також розуміти, що це лише приблизні дані, оскільки чимало постраждалих не звертається по допомогу, або і взагалі сприймає насильство за нормальний стан речей.

Погіршують ситуацію і стресові умови життя під час повномасштабного вторгнення: внаслідок психологічної напруги, невизначеності та травм, насильство може відбуватися навіть у тих родинах, де його не було раніше.

За даними ООН, близько 4-х мільйонів українських жінок страждають від насилля в родинах щорічно. І тільки 10-15% звертаються по допомогу.

В Україні від домашнього насилля у рік гине приблизно 600 жінок.

Україна приєдналася до акції "16 днів проти насильства" 2001 року. Через рік заходи та ініціативи акції, проголошеної другим Всеукраїнським конгресом жінок, пройшли вже у 20 регіонах України, об'єднали 75 всеукраїнських громадських організацій та широке коло представників державних структур. Подібна активність свідчить про актуальність проблеми подолання насильства в нашій державі, пошук в громадах та владних структурах оптимального механізму реагування як на спільні соціальні проблеми, так і на конкретну людську біду.

Акція «16 днів активізму проти гендерно зумовленого насильства» створена, аби привернути увагу суспільства до проблеми гендерно зумовленого та домашнього насильства. Вже більш ніж 20 років поспіль завдяки цій акції люди та організації по всьому світу консолідуються, аби сказати своє тверде «ні» насильству в будь-яких обставинах, висловити солідарність та підтримку постраждалим.

Міністерство працює над переглядом механізму надання медичної допомоги постраждалим від домашнього насильства та насильства за ознакою статі, щоб допомогти їм впоратися з травмами та наслідками війни.

Для реагування на нові виклики, спричинені війною, а також для реалізації норм Стамбульської конвенції, Міністерство здійснює перегляд Порядку проведення, документування, обстеження і надання медичної допомоги постраждалим від домашнього насильства (наказ МОЗ від 01.02.2019 № 278).

Наразі Міністерством за участю ключових стейкхолдерів напрацьовуються зміни до відповідного порядку надання медичної допомоги відповідно, до якого буде імплементовано положення міжнародного протоколу документування та розслідування сексуального насильства, пов’язаного з конфліктом.

Надання медичної допомоги постраждалим особам ґрунтується на принципах доступності, безпечності, результативності, своєчасності, недискримінації, орієнтованості на людину. Медичні працівники під час звернення за медичною допомогою постраждалих осіб або їх законних представників повинні зафіксувати їх скарги (звернення), зібрати анамнез, провести медичний огляд з оцінкою стану постраждалої особи та в разі потреби — додаткове інструментально-лабораторне обстеження й заходи щодо попередження наслідків сексуального насильства.

Що робити, якщо ви постраждали від насильства?

Насамперед пам’ятайте, що ви не самотні і не винні в тому, що сталося. Зверніться по медичну допомогу до найближчого закладу охорони здоров’я. Якщо це безпечно, попросіть про підтримку у родини, друзів або сусідів.

Ви також можете звернутися по підтримку до інших спеціалізованих служб або зателефонувати на гарячу лінію (0 800 500 335), яка допомагає постраждалим від ґендерно зумовленого насильства (ҐЗН) в отриманні необхідної допомоги, зокрема направлень до фахівців.

Що ви можете зробити, якщо бачите, що хтось зазнає ҐЗН?

Кожен може зробити свій внесок у запобігання ҐЗН. Підтримуйте зв’язок із жінкою або дівчиною, яка зазнає насильства. Переконайтеся, що це безпечно.

Дізнайтеся, які послуги доступні для постраждалих від ҐЗН у вашому районі. Переконайтеся, що постраждала дала згоду на отримання цих послуг.

Викличте служби екстреної допомоги, якщо постраждалій потрібна невідкладна допомога - 0 800 500 335.

До цієї кампанії також нагадуємо інші номери телефонів, які можуть бути корисними: 

1578 – з питань протидії торгівлі людьми; 

1588 – з питань запобігання та протидії домашньому насильству, насильству за ознакою статі та насильству стосовно дітей; 

0 800 500 335 (безкоштовно зі стаціонарних телефонів ) та 116 123 (безкоштовно з мобільних телефонів) – із запобігання домашньому насильству, торгівлі людьми та гендерній дискримінації; 

0 800 505 501 (безкоштовно зі стаціонарних телефонів ) та 527 (безкоштовно з мобільних телефонів) – з протидії торгівлі людьми та консультуванню мігрантів; 

0 800 500 225 (безкоштовно зі стаціонарних телефонів ) та 116 111 (безкоштовно з мобільних телефонів) – Національна "гаряча лінія" для дітей та молоді.

Ініціатива не обмежується межами країн чи культур – вона об’єднує людей навколо ідеї зміни, наголошуючи, що насильство – це проблема, яку можна подолати лише спільними зусиллями. Урядові структури, громадянське суспільство та приватний сектор запрошуються до участі в цьому глобальному руху за права та безпеку всіх людей.

Акція „16 днів проти насильства” стане кроком до змін, до яких ми всі прагнемо. За покінчення насильства – разом ми сильніші!

                                                          21 листопада - Міжнародний день відмови від куріння.

Щороку в третій четвер листопада увесь світ відзначає Міжнародний день відмови від куріння, або No Smoking Day. Його головна мета – сприяти зменшенню тютюнової залежності та максимально поінформувати суспільство про негативний та згубний вплив тютюну на здоров’я.

Куріння належить до числа найбільш поширених шкідливих звичок в більшості країн світу. Деякі люди не усвідомлюють всієї тяжкості наслідків від вживання тютюну для власного організму, а також для здоров’я своїх дітей. Щорічно від причин, пов’язаних з курінням, передчасно помирає більше людей, ніж від дорожньо-транспортних пригод, вживання наркотиків або СНІДу. Усі розвинені країни світу ведуть активну боротьбу з поширенням куріння на державному рівні та позитивно оцінюють результати, яких вдається досягти.

Паління є провідним чинником розвитку хронічних обструктивних захворювань легень (ХОЗЛ) та хронічного бронхіту. Майже 99% всіх хворих на рак легенів у світі – курці зі стажем від п’яти років і вище.

Зараз через стрімкий розвиток технологій на заміну тютюновим виробам для куріння приходять електронні сигарети. Деякі виглядають як звичайні цигарки, а інші як USB-флешки, ручки та інші предмети повсякденного вжитку.

Утім вже доведено, що куріння електронних сигарет підвищує ризики виникнення хронічних хвороб, раку легень та серцево-судинних захворювань, оскільки містять шкідливі хімічні речовини, як-от важкі метали та канцерогени.

Використання ароматизованих рідин на регулярній основі може спричинити запалення дихальних шляхів, розвиток пухлин, а також знижує захисні функції організму щодо вірусних захворювань. Тому уявлення про безпечність цього виду паління – хибне.

В Україні ринок електронних сигарет на законодавчому рівні досі не врегульований. Це означає, що українці споживають товар, який не пройшов перевірок та не має сертифікатів відповідності. Окрім того, рідини для електронних сигарет не марковані, тому визначити їхній склад вкрай важко. Водночас поширеність куріння серед українських підлітків віком 13-15 років викликає серйозне занепокоєння, адже фактично курить кожен п’ятий з них.

Кидайте палити вже сьогодні!

- Упродовж року після того, як ви кинули палити, ризик ішемічної хвороби серця знижується вдвічі, порівняно з курцями. Ризик розвитку цієї хвороби знижується до рівня тих, хто ніколи не курив, упродовж 10 років.

-Упродовж 5-15 років після того, як ви кинули курити, ризик інсульту скорочується до рівня людей, які ніколи не курили.

- Людина, яка кидає курити після інфаркту, удвічі зменшує ризики повторного серцевого нападу.

Кожна година, день, місяць та рік без сигарет – крок до покращення здоров’я. Кинути курити – важливе рішення і шанс прожити довше та якісніше життя!

Почніть із тесту на готовність кинути курити https://stopsmoking.org.ua/section/test-na-gotovnist-kinuti-kuriti

Після цього створіть свій особистий план відмови від тютюну, користуючись нашими підказками: 

1. Виберіть день для старту: Призначте конкретну дату, наприклад, 21 листопада – ідеальний день, щоб зробити перший крок. 

2. Залучіть підтримку: Розкажіть друзям та рідним про своє рішення. Їхня підтримка допоможе залишитися на шляху. 

3. Сформулюйте мотивацію: Напишіть кілька причин, чому хочете відмовитися від куріння. Нагадування про них стане вашим натхненням у складні моменти. 

4. Аналізуйте тригери: З’ясуйте, в яких ситуаціях курите, і плануйте альтернативи для уникнення спокус.

5. Заздалегідь підготуйтеся до боротьби з бажанням закурити: Сильні пориви тривають лише кілька хвилин.

6. Спробуйте дихальні вправи, фізичну активність чи прості прогулянки на свіжому повітрі. Необхідно також прибрати всі нагадування про куріння зі свого оточення. 

7. Позбавтеся сигарет, запальничок, попільничок та замініть їх, наприклад, на жуйки або льодяники. 

Важливо пам’ятати, що процес відмови від куріння – це тривалий шлях. 

Заохочуйте себе маленькими нагородами за досягнення. 

Використовуйте додатки для підтримки, шукайте групові зустрічі, отримуйте поради від спеціалістів та тих, кому вдалось успішно кинути курити. 

Більше інформації про те, що може допомогти, доступно на http://stopsmoking.org.ua/

                                                            18-24 листопада - Всесвітній тиждень правильного використання антибіотиків.

У листопаді кожного року проводиться Всесвітній тиждень правильного використання антибіотиків, метою якого є підвищення обізнаності громадськості у всьому світі щодо проблеми стійкості до протимікробних препаратів та пропаганда передової практики у цій сфері серед громадськості, працівників охорони здоров’я та осіб, відповідальних за вироблення політики, аби не допустити подальшого розвитку та поширення стійкості до антибіотиків.

         З моменту відкриття антибіотиків ці лікарські засоби стали наріжним каменем сучасної медицини у боротьбі з мікроорганізмами. Кожні 10 хвилин у світі використовують 2 тонни антибіотиків. Часто це відбувається не контрольовано без рецепта, без лікарського призначення.

        Постійне нераціональне та неправильне використання антибіотиків у практиці охорони здоров’я людини та тварин призводить до того, що мікроби не знищуються, а пристосовуються до антибіотиків. Відбуваються мутації і вони стають нечутливими до дії антибіотика, тобто виникає резистентність. Підвищенню резистентності сприяє надмірне використання ліків у сільському господарстві. Ця проблема швидко поширюється у всьому світі.

До 2050 року очікується приблизно 10 млн. смертей, пов’язаних із резистентністю бактерій до антибіотиків, нераціональним їх використанням, неадекватністю режимів та дозування препаратів.

Антибіотики є цінним ресурсом, тому перед їх прийомом важливо отримати правильні рекомендації. Відповідальне використання антибіотиків не лише забезпечить вам та вашій родині найкраще лікування, але й допоможе зменшити загрозу розвитку стійкості до антибіотиків. Не належне та не раціональне використання антибіотиків є загрозою для всіх.

ЗНАЙТЕ:

– заразитися інфекціями, стійкими до антибіотиків, може кожен – незалежно від віку та країни проживання

– невиправданий прийом антибіотиків прискорює розвиток стійкості до протимікробних препаратів – що є однією із найбільших загроз для людей у всьому світі

– стійкість до антибіотиків формується у збудників, а не в організмі людини чи тварини

– зараження мікроорганізмами, стійкими до антибіотиків, може призвести до збільшення строків госпіталізації, збільшення витрат на лікування та зростання смертності пацієнтів від таких інфекцій

– у результаті поширення бактерій зі стійкістю до антибіотиків інфекції перестануть піддаватися лікуванню

– протимікробні препарати, які зараз використовуються для лікування  таких поширених інфекцій як гонорея, теберкульоз та інші виявляться не ефективними.

ПАМ’ЯТАЙТЕ:

– не завжди інфекції можна вилікувати антибіотиками; такі вірусні захворювання як застуда чи грип НЕ лікують антибіотиками

– приймайте лише ті антибіотики, що призначені вам лікарем; не діліться ними із родичами чи друзями

– антибіотики не завжди потрібні для лікування; не просіть призначити вам антибіотик, коли лікар запевняє, що він вам не потрібен.

Виникнення та поширення штамів мікроорганізмів стійких до протимікробних засобів посилюється у країнах:

– де антибіотики для лікування людей та тварин можна придбати без рецепта;

– де відсутні стандарти лікування, антибіотики часто призначаються лікарями та ветеринарами надмірно;

– де немає належного епідемічного нагляду за поширенням резистентних

мікроорганізмів.

ВИРІШЕННЯ ПРОБЛЕМИ:

– покращення державного епіднагляду за поширенням стійких до антибіотиків бактерій

– впровадження програм із профілактики захворювань

– регулювання обігу фармакологічних засобів

– активна робота лікарів, щодо пояснення своїм пацієнтам, як правильно використовувати антибіотики

– відмова фермерів від використання антибіотиків для здорових тварин

– відмова від антибіотиків в тих випадках, коли вони не потрібні.

– при застосуванні антибіотиків – дотримуватися всіх правил обережності.

Тільки ефективна діагностика і лікування захворювань згідно до медичних протоколів, де визначається вид антибіотика, його дозування, тривалість курсу призначення, чутливість до збудника інфекції, побічні діі, а також використання модифікованих антибіотиків – правильний шлях до якісного лікування та збереження генофонду людства.

Пам’ятайте: коли справа дійшла до антибіотиків, і загалом - у питаннях, що стосуються здоров’я, не слухайте людей без медичної експертизи. Якщо ви хворієте, зверніться по медичну допомогу, бо призначати антибіотики - справа лікаря.

                                                            17 листопада - День дій проти раку шийки матки.

Рак шийки матки — це злоякісне новоутворення, яке розвивається в клітинах шийки матки (нижньої частини матки, що з'єднується з піхвою). 17 листопада відзначають День дій проти раку шийки матки. Це захворювання — мовчазний ворог жіночого здоров’я, адже часто розвивається безсимптомно на ранніх стадіях. Він виникає, коли клітини на поверхні шийки матки починають аномально рости й утворювати пухлину. Основним «винуватцем» є вірус папіломи людини (ВПЛ), який передається статевим шляхом. Однак важливо знати: далеко не кожна жінка, інфікована ВПЛ, зіткнеться з раком, адже імунна система зазвичай справляється з вірусом.

Сьогодні ми не знаємо всіх причин виникнення раку, але деякі фактори ризику відомі:

– раннє статеве дозрівання (до 12 років);

– ранній початок статевого життя (до 18 років);

– пологи у віці до 20 років та після 40 років;

– рання менопауза (до 45 років);

– часта зміна статевих партнерів жінкою, її чоловіком;

– наявність папіломавірусної або герпетичної інфекції у жінок, або у її партнера;

– відсутність статевої гігієни;

– куріння;

– імунодефіцитні стани;

– обтяжуюча спадковість.

«Важлива роль приділяється й тривалому, затяжному стресу чи хронічної втоми. Ці стани знижують адаптаційні можливості організму, підривають його захисні сили, внаслідок чого загострюються всі форми доброякісних хвороб шийки матки, і починається зростання онкологічної патології»

ОСОБЛИВОСТІ ЗАХВОРЮВАННЯ

- Підступність без симптомів. На ранніх стадіях хвороба часто себе не проявляє. Ось чому багато жінок навіть не підозрюють про проблему.

- Пізні сигнали. Незвичайні вагінальні кровотечі (особливо після статевого акту), біль у тазовій області чи рясні виділення можуть свідчити про більш розвинену стадію.

- Часова бомба. Процес розвитку раку може тривати роками. Спочатку з’являються передракові зміни, які можна легко виявити й вилікувати.

ЯК ВИЯВИТИ РАК ШИЙКИ МАТКИ?

- Пап-тест (цитологічний мазок). Це головний метод раннього виявлення. Лікар бере зразок клітин із шийки матки для аналізу на аномалії.

- Тест на ВПЛ. Дозволяє визначити наявність високоризикових типів вірусу, що можуть викликати рак.

- Кольпоскопія. Якщо підозрюють аномалії, лікар оглядає шийку матки під спеціальним мікроскопом.

- Біопсія. При підозрі на рак беруть зразок тканини для більш точного аналізу.

ЯК ЗАХИСТИТИ СЕБЕ?

- Вакцинація проти ВПЛ. Вакцина захищає від основних типів вірусу, що викликають рак.

- Регулярні обстеження. Навіть якщо ви почуваєтесь добре, проходьте Пап-тест і тест на ВПЛ кожні кілька років.

- Здоровий спосіб життя. Уникайте куріння та підтримуйте імунну систему, адже вона допомагає боротися з інфекціями.

ПАМ’ЯТАЙТЕ! При появі будь-яких симптомів з боку жіночих статевих органів слід негайно звернутися до лікаря. Ефективність лікування залежить насамперед від Вашого раннього звернення.

Слід знати, що рак шийки матки – це захворювання, котре добре піддається лікуванню на ранніх стадіях.

Рак шийки матки зазвичай починається з будь-якого передракового захворювання, єдиним ефективним способом захистити себе є регулярне відвідування лікаря-гінеколога. Молоді жінки повинні проходити огляд у гінеколога не рідше одного разу на рік, а жінки старше 40 років – не рідше двох разів на рік. Це дозволить Вам своєчасно помітити гінекологічне захворювання та розпочати лікування ще на стадії передраку.

Не чекайте, поки проблема стане серйозною. Вчасне виявлення — це шанс на повне одужання!

                                                          12 листопада –Всесвітній день боротьби з пневмонією.

12 листопада світ відзначає Всесвітній день боротьби з пневмонією, щоб привернути увагу до цього серйозного захворювання та підвищити обізнаність про його профілактику.

Пневмонія – це гостре інфекційне запалення легенів, яке вражає альвеоли – маленькі повітряні мішечки, де відбувається газообмін. У нормі альвеоли наповнені повітрям, але при пневмонії вони заповнюються рідиною або гноєм, що ускладнює дихання. У здорової людини альвеоли наповнені повітрям, а у хворого на пневмонію в альвеолах накопичуються слиз та рідина, що ускладнюють газообмін і зумовлюють біль під час дихання.

Пневмонію можуть спричиняти різні мікроорганізми:

- Бактерії: найчастіше Streptococcus pneumoniae.

- Віруси: грип, респіраторно-синцитіальний вірус, COVID-19.

- Грибки: рідше, але можливі у людей зі зниженим імунітетом.

Щоб розпізнати пневмонію на ранній стадії, важливо знати основні симптоми, які вказують на початок запалення легень:

- Сильний кашель: іноді з мокротинням, яке може містити гній або навіть кров.

- Висока температура: часто супроводжується ознобом і потовиділенням.

- Біль у грудях: особливо при диханні або кашлі.

- Утруднене дихання: відчуття нестачі повітря навіть під час легкого фізичного навантаження.

- Загальна слабкість і втома: через запалення організм швидко виснажується.

- Сплутаність свідомості: особливо у людей похилого віку, які можуть реагувати на інфекцію по-іншому.

ПРИЧИНИ ПНЕВМОНІЇ

Головні збудники пневмонії — бактерії, віруси, грибки та деякі найпростіші мікроорганізми. Зокрема, розвиток бактеріальної пневмонії у дітей найчастіше зумовлюють пневмококи (Streptococcus Pneumoniaе) та гемофільна паличка типу Б (Haemophilus Influenzae Type B, Hib). А найпоширеніша причина вірусної пневмонії — респіраторно-синцитіальна вірусна інфекція (гостра вірусна хвороба з групи ГРВІ).

Також можливий розвиток запалення легень через уживання деяких медичних препаратів, унаслідок автоімунних захворювань тощо.

ШЛЯХИ ПЕРЕДАВАННЯ ІНФЕКЦІЇ. Є кілька механізмів інфікування:

- респіраторно-синцитіальний вірус потрапляє в організм, коли людина торкається предметів, на яких є віруси, бактерії чи грибки, а потім — очей або носа; 

- повітряно-крапельним шляхом (через носову чи ротову порожнину) поширюються як віруси, так і бактерії;

- через кров часто відбувається бактеріальне зараження немовлят під час пологів або відразу після народження.

Щойно вірус опиняється у верхніх дихальних шляхах, він проникає у поверхневий шар їхніх клітин, альвеоли чи легеневу паренхіму. Разом із легенями також уражаються інші органи, що призводить до порушення різних функцій організму.

ЧИМ НЕБЕЗПЕЧНА ПНЕВМОНІЯ?

Пневмонія може призвести до серйозних ускладнень, особливо у дітей, літніх людей та осіб із хронічними захворюваннями. Без належного лікування можливі:

- дихальна недостатність: легені не можуть забезпечити організм достатньою кількістю кисню;

- сепсис: інфекція поширюється по всьому організму через кров;

- плевральний випіт: накопичення рідини між легенями та грудною стінкою.

ЛІКУВАННЯ ПНЕВМОНІЇ

Лікувати пневмонію самостійно вкрай небезпечно. Якщо у вас з’явилися симптоми або підозра на пневмонію, негайно зверніться до лікаря! Лише фахівець може підтвердити або спростувати ваші побоювання, поставити діагноз і призначити відповідне лікування.

Симптоми різних захворювань органів дихання є дуже подібними, а несвоєчасне звернення до спеціалістів нерідко стає фатальним для пацієнта.

Зазвичай, пероральні антибіотики, відпочинок, прості анальгетики та споживання великої кількості рідини є достатніми для повного одужання. Проте хворі із додатковими медичними ускладненнями, літні люди або пацієнти зі значно утрудненим диханням можуть потребувати інтенсивнішого лікування.

Пам’ятайте: самолікування, особливо із використанням антибіотиків, може значно ускладнити діагностику пневмонії та подальшу фахову терапію!

ПРОФІЛАКТИКА ПНЕВМОНІЇ

Профілактика пневмонії у дітей і дорослих передбачає:

- щеплення;

- зміцнення імунітету;

- достатнє та збалансоване харчування;

- здоровий спосіб життя;

- регулярну фізичну активність на свіжому повітрі;

- дотримання правил особистої гігієни;

- адекватне лікування інших проблем зі здоров’ям;

- дослідження середовища.

Для новонароджених важливе грудне вигодовування протягом перших шести місяців життя: це зміцнить захисні сили малюка і допоможе побороти небезпечні інфекції.

Профілактика пневмонії у дітей є одним із основних елементів глобальної стратегії зниження рівня дитячої смертності. Найбільш ефективним методом профілактики пневмонії визнано планову вакцинацію проти Hib-інфекції, пневмококової інфекції, кору та кашлюку.

ХТО РИЗИКУЄ ЗАХВОРІТИ НА ПНЕВМОНІЮ?

Захворіти на пневмонію можуть особи різного віку, соціального статусу і професії. Але все ж є чинники ризику:

- вік (на запалення легень частіше хворіють маленькі діти й літні люди);

- цукровий діабет та інші хронічні захворювання;

- робота у громадських місцях та контакти з великою кількістю людей.

Діти у групі ризику!

За даними ВООЗ, 2015 р. пневмонія в Україні забрала життя 331 дитини віком до п’яти років, посівши третє місце серед причин смертності у цій віковій категорії.

Діти із певними порушеннями та ослабленою імунною системою належать до групи високого ризику розвитку пневмонії та її ускладнень. Особливо це стосується малюків, які не отримують молока матері, оскільки ослаблення імунної системи дитини найчастіше пов’язане із недостатнім або незбалансованим харчуванням.

Дбайте про своє здоров’я, звертайтеся вчасно до лікаря та не займайтеся самолікуванням!

                                                          Міжнародний тиждень тестування на ВІЛ і вірусні гепатити.

Близько 1 мільйона українців не знають, що мають у своєму організмі вірус гепатиту С. Ще 60 тисяч — не знають про свій ВІЛ-позитивний статус.

Вчасне виявлення вірусів в організмі гарантує найменшу шкоду вашому здоров’ю. Адже чим раніше вірус знайдено, тим раніше людина стає під медичний нагляд і розпочинає лікування.

Наразі ВІЛ вилікувати повністю неможливо. Натомість сучасна АРВ-терапія гарантує повноцінне та здорове життя усім людям, що мають ВІЛ.

Гепатиту С можна позбутися повністю за 3 або 6 місяців. Держава закуповує якісні та безпечні ліки, які може отримати кожен хворий на гепатит С.

Довідково

Європейський тиждень тестування було запроваджено у 2013 році. Мета ініціативи – збільшити кількість тестування на ВІЛ і вірусні гепатити та підвищити обізнаність людей про переваги раннього тестування на ці захворювання.

Європейський тиждень тестування проходить двічі на рік – у травні та у листопаді.

Як перевіритися на гепатит С і що робити далі. 

  Сьогодні  стартує Європейський тиждень тестування. Це міжнародна акція, яка проходить двічі на рік вже 8 рік поспіль. Її мета привернути увагу людей до небезпечних захворювань — ВІЛ та вірусних гепатитів В і С. А також протестувати якомога більше людей на ці захворювання. 

ВІЛ

Нині близько 37 млн людей в усьому світі живуть з вірусом імунодефіциту. 

 Україна одна із 30 країн, що формує 89% усієї епідемічної ситуації світу та посідає одне з перших місць серед країн європейського регіону за кількістю ВІЛ-позитивних осіб. 

 За оцінками експертів, кожен сотий громадянин України у віці від 15 до 49 років інфікований ВІЛ, що є одним із найвищих показників серед країн регіону.

 Основним шляхом передачі ВІЛ є статевий — це понад 65% випадків зараження. А отже захворіти на ВІЛ може кожен.   

 Нині в Україні зареєстровано близько 142 тисяч людей, хворих на ВІЛ. Ще близько 60 тисяч не знають про свій позитивний статус. 

 Чому важливо знати свій статус ВІЛ?

Мільйони людей в світі живуть з ВІЛ повноцінним та здоровим життям. Вчені вже довели, що тривалість життя людей з ВІЛ не відрізняється від тривалості життя людей без ВІЛ. Але це можливо лише за двох умов – знати, що в тебе ВІЛ та систематично приймати лікування.

Держава закуповує якісне та ефективне лікування. Усі ВІЛ-позитивні люди мають можливість отримувати його безкоштовно. 

Чому важливо приймати АРВ-препарати людям, які живуть з ВІЛ? 

Антиретровірусна терапія (АРТ) ефективно контролює ВІЛ. 

АРТ-препарати не здатні повністю вилікувати ВІЛ та вивести вірус із організму. Основна властивість АРТ — пригнічення вірусу в організмі людини. 

Щоденний прийом препаратів перешкоджає розмноженню нових клітин вірусу та захищає імунну систему людини від інфекції. Згодом терапія допомагає досягнути настільки низького рівня вірусу в крові, що його стає недостатньо для передавання статевим шляхом, а отже людина може жити повноцінним життям — мати сім’ю, дітей, займатися роботою та активним життям. 

На жаль, багато людей і досі вірять, що ВІЛ — це смертний вирок і не приймають лікування.

Ми закликаємо людей обирати життя та здоров’я. Тестуйтесь і лікуйтесь! Лише разом ми зможемо подолати ВІЛ! 

ГЕПАТИТИ 

Вірусні гепатити В і С – це захворювання печінки запального характеру вірусного походження. Вірус може доволі довго проходити без симптомів та непомітно розвиватися в організмі. 

Якщо не виявити вірус вчасно, він може нанести здоров’ю непоправної шкоди та призвести до тяжких наслідків чи смертельних ускладнень.

Нині в Україні понад 1 мільйон українців не знають, що хворі на гепатит С, а півмільйона — про гепатит В.

Ці віруси можуть вразити кожного – незалежно від віку, статі чи соціального статусу. 

Основний шлях передачі цих захворювань — кров та біологічні рідини. А отже просто недбала обробка інструментів у салоні краси або тату-салоні може стати причиною інфікування гепатитом. 

Але є і гарні новини. Від гепатиту В може захистити вакцинація — 3 дози. Для дітей вона є безкоштовна, адже включена до календаря щеплень, а дорослі можуть її самостійно придбати в аптеці. 

Щодо гепатиту С, то він є повністю виліковним. Його можна позбутися за 3 або 6 місяців просто приймаючи пігулки один чи два рази на день. 

Лікування якісне, ефективне. І найголовніше — БЕЗКОШТОВНЕ!

Тобто, щоб позбутися цієї хвороби — вам залишилося лише позбутися страху тестування і зробити тест на ВІЛ та вірусні гепатити. 

Цього року, безкоштовне швидке тестування можна пройти з 20 по 27 листопада

Також тестування на ВІЛ та вірусні гепатити В та С входить до гарантованого переліку послуг на первинній ланці. А отже тестування ви можете також пройти у свого сімейного лікаря. 

Не зволікайте! Знайдіть 15 хвилин, щоб перевіритися на ВІЛ та вірусні гепатити!

Не дамо вірусам шанс!

                                                  29 жовтня – Всесвітній день боротьби із псоріазом.

 Цей День присвячений людям, хворим на псоріаз або псоріатичним артритом і спрямований на підвищення обізнаності населення про дану проблему, на розвиток системи охорони здоров’я в цьому напрямку, на підтримку людей, які страждають на цю недугу. Ним страждають до 3% населення планети, 15% всіх хворих зі шкірною патологією, 25% від числа хворих, пролікованих у дерматологічних стаціонарах. Рівень захворюваності на псоріаз з року в рік зростає, змінюється і його віковий склад – раніше хвороба вражала доросле населення у віці 25-50 років, тепер все частіше можна зустріти молодих людей і дітей, які страждають на цю недугу.

          Псоріаз– складне у лікуванні хронічне захворювання, своєрідний дерматоз, при якому в основному уражаються шкірні покриви, але в особливо складних випадках можуть бути вражені нігті та суглоби. Псоріаз може виявлятися у будь-якому віці, починаючи з народження людини. У відсотковому відношенні на псоріаз однаково страждають як жінки, так і чоловіки. Захворювання це хронічне, у його патогенезі основну роль грає спадковість, порушення імунної системи, і навіть різні провокуючі чинники (рентгенівське і сонячне опромінення, запальні хвороби шкіри, хімічні речовини, гормональні порушення).

           Характеризується псоріаз порушенням регенерації клітин шкіри, вони ніби «божевільні» розмножуються настільки посилено, що не встигають відмирати, внаслідок чого на шкірі з’являються папульозні висипання, що лущаться. Зовнішні прояви цього захворювання зовсім непривабливі, тому кожен, хто вперше стикається з людьми, які хворіють на псоріаз, відчуває страх. Однак, науково доведено, що заразитися псоріазом неможливо через дотики до ураженої шкіри, ні через загальні побутові предмети.

          Локалізуватися прояви псоріазу можуть на будь-якій ділянці шкіри, але найчастіше це згини, лікті, коліна, волосиста частина голови та область крижів. Якщо псоріаз протікає у класичній формі, то загальний стан хворого не страждає. Перебіг захворювання чергується зміною рецидивів та ремісій, загострення зазвичай проявляється сезонно, частіше восени. Шкіра очищається від висипів, потім вони знову з’являються. Як правило, загострення починаються під впливом провокуючих чинників. Більш ніж у 40% хворих можна встановити зв’язок виникнення та загострень псоріазу з емоційними навантаженнями. Спровокувати псоріаз можуть, наявні у пацієнтів осередки хронічної інфекції. У більшості випадків лікування цих інфекцій зменшує або повністю усуває прояви псоріазу.

Факториризикупсоріазу:

        У більшості людей псоріаз тече хвилеподібно. Іноді шкіра очищається від висипів, потім вони знову з’являються. Як правило, загострення починаються під дією провокуючих факторів:

Спровокувати загострення псоріазу можуть інфекції:

- Кандидоз (молочниця);

- Віч інфекція;

- Стафілококові шкірні інфекції (фурункульоз, імпетиго);

- Ангіна;

- Простудні захворювання (ГРВІ);

- Герпес;

- Короста.

У більшості випадків лікування цих інфекцій зменшує або повністю усуває прояви псоріазу.

Реакція на медикаменти

У деяких людей перші прояви або загострення псоріазу виникають після прийому наступних препаратів:

- Протималярійні засоби;

- Бета-блокатори (використовуються для лікування гіпертонії, ІХС, аритмій та інших хвороб серця);

- Індометацин (нестероїдний протизапальний препарат);

- Літій (застосовується при маніакально-депресивному психозі та деяких інших психічних розладах);

- Кортикостероїди (Вони сильно відрізняються за силою дії і часто використовуються для лікування псоріазу. Дуже важливо чітко дотримуватись схеми прийому і не замінювати самовільно одні препарати іншими. Надмірне вживання або різке скасування стероїдів можуть значно погіршити перебіг псоріазу).

Якщо ви або хтось із ваших родичів страждає на псоріаз, повідомте про це лікаря, якщо він прописує вам одне з цих ліків.

         Пошкодження шкіри. Найчастіше псоріатичні бляшки з’являються через 10-14 днів після порізу, подряпини, потертості, сонячного опіку і т.п. , потертості, укуси. Крім того, «пусковим фактором» можуть стати такі впливи як акупунктура, вакцинація, татуювання, гоління, накладення пластиру, пілінг та інші косметологічні процедури.

Псоріатичні висипання можуть також виникнути на місці вітіліго, червоного плоского лишаю та дерматиту (запалення шкіри).

Стрес – це один із найсильніших «провокаторів» псоріазу. Незважаючи на це, він часто залишається поза увагою. Це відбувається через те, що багато людей вважають незручним або ганебним навіть розповісти про своє душевне неспокійність, а тим більше звернутися до лікаря. При псоріазі в жодному разі не можна залишатися наодинці зі своїм стресом, а слід звернутися до лікаря.

Погодніумови Зима – найнесприятливіший сезон для людей із псоріазом. Спричиняє загострення як сам холод, так і перепад температур при вході з вулиці в тепле приміщення. Така зміна температури сушить шкіру, що створює сприятливі умови виникнення висипань. З цієї ж причини при псоріазі не рекомендується довго знаходитися в приміщенні з кондиціонером, а якщо це неможливо, слід використовувати засоби, що зволожують шкіру.

          Крім того на розвиток та перебіг псоріазу впливає гормональний фон. Перші атаки псоріазу найчастіше трапляються в юнацькому та літньому віці, коли відбувається гормональна перебудова організму. У жінок таким критичним періодом часто стає   вагітність.

         Зміна складу їжі не на краще, впливелектромагнітного та радіохвильового випромінювання, і безліч інших факторів, дія яких поки не вивчена.

       Існує багато різних засобів і методів лікування псоріазу, але внаслідок хронічної рецидивуючої природи самої хвороби та тенденції до прогресування, що нерідко спостерігається, з плином часу, псоріаз є досить важким для лікування захворювання. Повне одужання нині неможливе, але можливі більш менш тривалі, більш менш повні ремісії, зокрема й довічні. Однак при цьому зберігається ризик рецидиву.

         Сучасні дослідження вказують на тенденцію обтяження та появи атипових форм дерматозу. На сьогоднішній день псоріаз залишається невиліковним захворюванням, проте завдяки сучасним методам терапії ним можна ефективно керувати. В арсеналі у дерматологів багато інструментів, за допомогою яких можуть контролювати псоріаз.  Вирішивши вдатися до методів нетрадиційної медицини, люди, на жаль, нерідко стикаються з шахраями, які пропонують «вилікувати» невиліковне захворювання за допомогою «чудо-препаратів», безсоромно «обдираючи» хворих до копійки.

        Найчастіше захворювання прогресує, навіть при застосуванні найефективніших засобів і способів лікування, в окремих випадках вдається досягти стадії ремісії довічно. Псоріаз хоч і не заразний, але вважається невиліковною хворобою.

         Сучасні та своєчасні методи лікування дають можливість у переважній більшості випадків тримати захворювання під контролем, перешкоджаючи його подальшому поширенню.

Профілактика:

– носіть натуральний одяг, що пропускає повітря;

– бережіть шкіру, не допускайте механічного подразнення;

– не одягайтеся надто тепло;

– намагайтеся по можливості уникати контакту з їдкими засобами для чищення та розчинниками;

– для догляду за тілом допускаються тільки м’якодіючі сорти мила, що щадять кислу мантію шкіри;

–  приймайте короткочасний та помірно теплий душ;

– намагайтеся не дуже сильно терти себе мочалкою під час миття та рушником при  витиранні;

– Контролюйте свої емоції;

– заняття спортом допоможуть покращити стан (особливо рекомендується йога);

– раціональне харчування та здорова мікрофлора кишечника покращить стан вашої шкіри.

Пам’ятайте: профілактикакраща, ніж лікування! Тому ведіть здоровий спосіб життя – бережіть нервову систему, прагніть позитивних емоцій, не нехтуйте відпочинком, прогулянками на відкритому повітрі та фізичними навантаженнями по силі.

Постарайтеся створити для рідних і близьких, які страждають на цю недугу, умови психологічного комфорту.

Бережіть себе та своїх близьких!

                                                    24 жовтня - Всесвітній день боротьби з поліомієлітом

Щороку 24 жовтня відзначається Всесвітній день боротьби з поліомієлітом. В цей день світова медична спільнота закликає звернути увагу на захворювання та його профілактику. Україна досі лишається в переліку країн, де через низький рівень охоплення щепленнями зберігається ризик спалаху поліомієліту.

Чим небезпечний поліо?

Близько 5% хворих на цю хворобу помирають через ураження дихальних м’язів, а 1 із 200 стає інвалідом через деформацію хребта і кінцівок. Ця інфекція найчастіше передається через брудні руки, заражену їжу та воду. Захворіти на поліомієліт може кожна невакцинована людина: і дитина, і дорослий. Найбільшу загрозу вірус становить для дітей у віці до п’яти років. Наразі не існує спеціального противірусного лікування поліомієліту.

Після одужання від поліомієліту функція вражених нервів і м’язів не відновлюється.

Що робить світ для подолання хвороби

Поліомієліт неможливо вилікувати, але його можна попередити завдяки вакцинації.

Програма ВООЗ з ліквідації поліомієліту на 2013 – 2018 роки вже допомогла врятувати 18 млн людей, але хворобу ще не подолано остаточно. Місія ВООЗ – подолати захворювання, вакцинувавши кожну дитину.

Розповсюдження вірусу припиниться, якщо понад 95% людей у країні будуть вакцинованими. Низький рівень вакцинованого населення може призвести до розповсюдження вірусу.

При реалізації і фінансуванні Стратегії по завершенню ліквідації поліомієліту на 2019 – 2023 роки світ зможе подолати захворювання. Реалізація потребує об’єднання зусиль усіх країн, громадськості, донорів, лідерів думок та батьків.

Профілактика поліомієліту

Вакцинація – єдиний надійний спосіб запобігти поліомієліту. Шістьох доз вакцини достатньо, щоби сформувався імунітет до поліомієліту до кінця життя. Згідно з Календарем профілактичних щеплень, оптимальний час для введення вакцин:

1 щеплення – 2-й місяць життя дитини (інактивована поліомієлітна вакцина (ІПВ));

2 щеплення – 4-й місяць (інактивована поліомієлітна вакцина (ІПВ));

3 щеплення – 6-й місяць (оральна поліомієлітна вакцина (ОПВ));

4 щеплення – 18-й місяць (оральна поліомієлітна вакцина (ОПВ));

5 щеплення – 6 років (оральна поліомієлітна вакцина (ОПВ));

6 щеплення – 14 років (оральна поліомієлітна вакцина (ОПВ)).

Станом на 1 жовтня в Україні було майже 700 тис доз вакцини для профілактики поліомієліту ІМОВАКС поліо та більше 1 млн доз двовалентної вакцини для профілактики поліомієліту типів 1 та 3 (дОПВ) ПОЛІО САБІН™ (оральна).

Усі вакцини за Календарем є абсолютно безоплатними для дітей. Навіть якщо дитина пропустила щеплення за Календарем, вона може надолужити його безоплатно.

Чи потрібно робити щеплення дитині на грудному вигодовуванні

Так. Грудне вигодовування є надзвичайно важливим та корисним для здоров’я маляти, але материнське молоко не захищає дитину від поліомієліту.

Чи можна вакцинувати від поліомієліту дітей з хронічними хворобами?

Дуже важливо забезпечити вакцинацію дітей з хронічними захворюваннями, оскільки вони більш вразливі до інфекцій.

Справжні протипоказання до щеплення ОПВ — це надзвичайно рідкісне явище. Їх може визначити ваш лікар. Протипоказання на строк більший за два тижні може визначити тільки імунологічна комісія.

Чому так важливо, щоб усі діти пройшли вакцинацію?

Якщо достатня кількість людей у країні є вакцинованими (понад 95%), розповсюдження вірусу припиниться. І навпаки, якщо у країні діти залишаються невакцинованими, це може призвести до розповсюдження вірусу та нових випадків захворювання.

                                                    20-26 жовтня- Міжнародний тиждень профілактики отруєння свинцем.

Центр громадського здоров’я МОЗ нагадує, що з 20 до 26 жовтня триває Міжнародний тиждень профілактики отруєння свинцем. 

Отруєння свинцем (сатурнізм) – один з найпоширеніших типів інтоксикації важкими металами. Потрапивши в організм, свинець проникає в мозок, печінку, нирки та кістки. В організмі він накопичується в зубах та кістковій тканині.

Доза свинцю, отримана організмом, вимірюється шляхом визначення концентрації свинцю в крові. «Безпечної» концентрації свинцю в крові не існує: навіть низький вміст свинцю в крові може спричинити у дітей зниження розумових здібностей, поведінкові розлади та труднощі у навчанні.

За даними ВООЗ, зі впливом свинцю можуть бути пов’язані 30% випадків ідіопатичної розумової відсталості, 4,6% серцево-судинних захворювань та 3% хронічних захворювань нирок. ВООЗ включила свинець до списку 10 хімічних речовин, найбільш небезпечних для дітей та жінок репродуктивного віку.

Сатурнізм у дорослого населення, як правило, пов’язаний з виробничою діяльністю. Професійне хронічне отруєння дорослих осіб найчастіше виникає при виготовленні акумуляторів і батарей, на виробництві віконних профілів із ПВХ з використанням стабілізаторів, які містять свинець, деяких фарб та барвників, деяких косметичних засобів.

Шляхи потрапляння свинцю до організму людини:

- дихальні шляхи;

- шлунково-кишковий тракт;

- шкірні покриви.

Через дихальні шляхи свинець надходить до організму у вигляді пилу, аерозолю, пари. Потрапляння токсичних сполук до легень є дуже небезпечним, оскільки через легені отрута стрімко надходить безпосередньо у кров. Істотну роль відіграє тривалість дії отрути. Що вона триваліша, то вищий її токсичний ефект.

Шлунково-кишковий шлях надходження свинцю, коли всмоктування токсичних сполук відбувається у ротовій порожнині, далі – у шлунку та тонкому кишечнику.

Цей шлях надходження притаманний при нехтуванні правилами особистої гігієни (у виробничих умовах) та побутовим інтоксикаціям, особливо серед дитячого населення.

Внаслідок властивої дітям допитливості, через руки, слину ротової порожнини, свинець потрапляє до травного тракту.

Окрім того, у групі ризику щодо виникнення сатурнізму діти, які страждають на психологічний розлад під назвою пікацизм (постійний потяг споживати неїстівні речі) та можуть відколупати і з’їсти свинцевовмісну фарбу зі стін, одвірків та меблів.

Також сполуки свинцю мають властивість проникати через шкірні покриви, навіть непошкоджені. Це може відбуватися при використанні неякісного одягу (особливо натільної білизни, яка контактує безпосередньо зі шкірою), постільної білизни тощо.

Симптоми отруєння свинцем

Спочатку отруєння свинцем може бути важко виявити навіть у людей, які здаються здоровими. Ознаки та симптоми зазвичай не виявляються доти, поки не накопичиться небезпечна доза свинцю. І для кожної людини «поріг чутливості» різний.

Симптоми отруєння свинцем у дітей:

- відставання у розвитку;

- проблеми у навчанні;

- роздратованість;

- втрата апетиту;

- втрата ваги;

- млявість і втома;

- біль у животі;

- блювота;

- закреп;

- втрата слуху;

- судоми.

Симптоми отруєння свинцем у дорослих

Легке отруєння може бути безсимптомним, або викликає: відчуття втоми, біль у м’язах, безсоння, нервове збудження, втрату апетиту, порушення короткотривалої пам’яті та труднощі з концентрацією уваги.

Тяжке отруєння: біль у животі, закреп, відсутність апетиту, біль в м’язах та суглобах, порушення концентрації та короткотривалої пам’яті, симптоми периферичної нейропатії (ослаблення розгиначів), анемія, базофільна зернистість еритроцитів, ознаки пошкодження нирок, голубувате забарвлення ясен біля зубних країв (“свинцеві ясна”).

Профілактика отруєння свинцем

Купувати товари, особливо ті, що призначені для дітей (у т.ч. іграшки, одяг, постільна білизна, товари для вигодовування тощо), лише у санкціонованих суб’єктів господарської діяльності, та за наявності гігієнічних сертифікатів, що підтверджують якість та безпечність цієї продукції.Остерігатися дешевих яскравих іграшок, особливо сумнівного походження. При огляді речей повинно насторожити нестійкість фарбування, сторонні “хімічні” запахи, занадто яскраві кольори. Якщо запідозрили у дитини отруєння токсинами – обов’язково зверніться до лікаря, візьміть з собою потенційну причину отруєння (іграшки, одяг) з метою з’ясування того, безпечна вона чи ні.

Дотримуватись правил особистої гігієни (зокрема й у виробничих умовах: відмовитись від споживання їжі у виробничих приміщеннях, цехах, а після завершення роботи прийняти гігієнічний душ та замінити робочий одяг на чистий).

Купувати продукти харчування тільки у надійних постачальників (продавців), які здійснюють контроль за якістю своєї продукції на вміст важких металів (зокрема, свинцю). Особливо це стосується листових овочів, грибів, чаю.

Дотримуватись правил особистої гігієни при роботі зі сполуками свинцю (після завершення виробничого процесу полоскати ротову порожнину, ретельно мити руки, вживати їжу та напої у спеціально відведених для цього місцях).

                                                      18 жовтня - Всесвітній день менопаузи.

18 жовтня відзначається Всесвітній день менопаузи. Менопауза — це нормальний етап в житті кожної жінки, проте в нашому суспільстві досі не заведено говорити про цей період життя. Через це жінки соромляться обговорювати менопаузу не лише з близькими, але й навіть з лікарями та можуть пропускати негативні зміни у своєму здоров’ї.

Жіночий організм – складно влаштована саморегульована система, яка здатна на чудеса – виношувати і народжувати дітей. Період, коли жінка може відтворювати потомство – найбільш здоровий і в фізіологічному і в емоційному плані. Однак фізіологічна менопауза – час, коли згасає функція відтворення – часто приносить неприємності в плані загального відчуття свого стану. Настає менопауза у жінок приблизно після сорока п’яти років, хоча в деяких випадках вона може як затримуватися, так і приходити раніше.

Менопауза проходить у три стадії:

- Пременопауза — починається приблизно в 45 років (іноді у 38–40 чи навіть 50) і характеризується нерегулярними місячними. У цей період можуть з'явитися перші ознаки клімаксу: головний біль, зміни настрою, зниження лібідо або припливи.

- Менопауза — у середньому починається в 50–53 роки, характеризується припиненням або значною нерегулярністю місячних через різке зниження рівня естрогенів, може супроводжуватися симптомами остеопорозу та коливаннями артеріального тиску.

- Постменопауза — настає через рік після останньої менструації та триває до кінця життя. Зазвичай у цей період усі неприємні симптоми зникають.

Клімактерій(так по-іншому називають менопаузу)-фізіологічний перехідний період у житті жінки, впродовж якого на фоні вікових змін в організмі домінують процеси згасання в репродуктивній системі, що характеризуються зниженням функції, направленої на відтворення собі подібних, менструальної функції внаслідок генетично запрограмованого згасання і припинення функціонування яєчників через виснаження їх фолікулярного апарату. Фізіологічна менопауза настає, коли кількість фолікулів в яєчнику досягає певної критичної величини (від 100 до 1000) і припиняється процес їх дозрівання.

Що відомо про клімакс

У гінекології виділяють кілька видів цього фізіологічного процесу:

природний – клімакс, який настав вчасно і без будь-яких втручань ззовні на процеси старіння і згасання репродуктивної функції організму;

хірургічний клімакс після видалення матки – це нормальне явище після такого втручання, потрібна постійна підтримка організму лікарськими препаратами;

передчасний клімакс;

такий, що стався на тлі недостатності яєчників.

У якому віці в жінок настає менопауза? Лікарі визначають період 40-55 років, але найчастіше цей процес діагностується у віці 50 років.

Симптоми клімаксу в жінок

Можна говорити про настання менопаузи у жінки, якщо присутні такі симптоми:

- різка мінливість настрою – цим яскраво характеризується ранній клімакс в 40 років;

- раптово виникає відчуття жару, «припливи»;

- незначне підвищення температури тіла без видимих причин;

- занадто швидкий набір маси тіла, ожиріння при звичному раціоні харчування;

- зайва дратівливість і нервозність;

- свербіж, печіння і сухість в інтимній зоні;

- підвищена втома, сонливість.

Крім цього жінку можуть турбувати запаморочення і головні болі, розлад сну, безпідставні хвилювання, помітний нестабільний психоемоційний фон.

Клімакс триває кілька місяців і не характеризується стрімким розвитком. Ніколи не бувають присутні відразу всі вищевказані симптоми – жінка буде відчувати їх поступово, день за днем, і цілком «здорові» періоди теж будуть спостерігатися. Виділення з піхви при клімаксі тривають, але стають коричнево-червоними, більш щільними, в’язкими. Якщо вони набувають неприємного запаху, то це свідчить про запальний або інфекційний процес в органах статевої системи. Такий стан вимагає надання кваліфікованої медичної допомоги.

Штучний клімакс, як правило, протікає легше і швидше. Наприклад, жінка може не відчувати почуття жару і «припливів», але постійно буде скаржитися на гострий головний біль або запаморочення.

Що робити за перших ознак клімаксу?

По-перше, не варто вживати лікарські препарати і намагатися впоратися з дискомфортом народними методами – самопочуття може погіршитися, та й діагноз потрібно спочатку підтвердити в гінеколога. По-друге, потрібно відвідати медичний заклад і отримати кваліфіковану медичну допомогу, в тому числі у вигляді рекомендацій лікаря про методи стабілізації самопочуття.

Допомога при ознаках клімаксу

Розглянутий фізіологічний процес приносить великі незручності жінці не тільки в плані самопочуття – пітливість, запаморочення і головні болі заважають вести звичний активний спосіб життя, в деяких випадках навіть «змушують» припинити трудову діяльність. Щоб вирішити проблему, варто прислухатися до рекомендацій гінекологів:

Як полегшити припливи при клімаксі: 

- носити легкий одяг, по можливості перебувати біля вентилятора або в приміщенні з кондиціонером, вживати достатню кількість рідини (не менше 2 літрів на добу). Якщо припливи турбують жінку занадто часто (по кілька разів на добу або щодня), то варто відвідати лікаря і пройти медикаментозне лікування гормональними препаратами.

- якщо присутня підвищена пітливість в нічний час: безпосередньо перед сном приймати холодний душ (прохолодний), вкриватися тонким покривалом, обов’язково залишати відкритим якусь частину тіла для віддачі тепла (наприклад, можна не вкривати нижні кінцівки). Чудовим варіантом стане використання грілки або міхура з льодом. Його кладуть під подушку і періодично перевертають.

- знизити вагу. Саме зайві кілограми провокують припливи, пітливість, ранню атрофію піхви. Звернувшись до досвідченого дієтолога, можна отримати рекомендації, як схуднути при клімаксі – банальні дієти навряд чи допоможуть.

- якщо раніше була діагностована будь-яка хронічна патологія статевої системи, то за перших ознак клімаксу потрібно обов’язково відвідати гінеколога. Багато захворювань у цей період потребують підтримувальної терапії. Наприклад, гіперплазія ендометрія в менопаузі на передбачає проведення гормональної терапії.

Для чого говорити про менопаузу?

Лікарі переконані, що прозора інформація про менопаузу та підтримка дозволять поступово сприяти зменшенню стигми, а також сприятимуть більшій сміливості жінок відкрито обговорювати цю тему.

Менопауза — це нормальний період у житті жінки, який має стати максимально легшим для кожної. А це можливо лише завдяки інформуванню, підтримці близьких, лікарів, завдяки створенню робочих місць, які враховують потреби жінок у постменопаузі.

Кожна жінка переживає менопаузу по-своєму, і багато хто стикається з неприємними фізичними та ментальними змінами. Проте важливо пам’ятати: зміни — це не кінець, а перехід до нового етапу, і вони можуть бути безболісними, якщо сумлінно піклуватися про себе.

                                                       Міжнародний тиждень запобігання інфекціям (третій тиждень жовтня).

Цей тиждень проводиться щороку в жовтні з метою підвищення поінформованості про важливість профілактики інфекцій. Фахівці з профілактики інфекцій з різних країн та областей об’єднуються, аби навчати медичних працівників та пацієнтів методам профілактики інфекцій.

Основні принципи запобігання інфекціям:

Регулярне миття рук з милом або використання антисептиків. Це один із найпростіших і найефективніших способів запобігти поширенню інфекцій. Це потрібно робити: 1) перед приготуванням їжі та її прийомом; 2) після відвідування туалету; 3) після того, як прийшли з вулиці; 4) коли візуально руки забруднені; 5) після контакту з домашніми улюбленцями та їхнім кормом; 6) до й після обробки порізу або рани; 7) після зміни підгузників дитині; 8) після контакту зі сміттям; 9) після кашлю або чхання. Процес миття рук має тривати щонайменше 40 секунд.

Дотримання респіраторної гігієни. Під час кашлю та чхання затуляйте рот і ніс одноразовим носовичком або серветками. Не торкайтеся руками обличчя (очей, носа, губ). Після використання носовичок або серветки викиньте в урну для сміття.

Кашляйте і чхайте у згин ліктя за відсутності серветки чи носовичка. Прикривання рота і носа долонею призводить до поширення інфекції через руки і побутові предмети. Якщо вже так сталося – слід потім помити руки з милом. За відсутності такої можливості – користуйтеся антисептиками з вмістом не менше 70% спирту.

Не забувайте, що в громадських місцях (за наявності інфекції) потрібно обов’язково носити маску і слідкувати, щоб вона закривала і ніс, і рот. Дотримуйтесь фізичної дистанції – 1,5 метра від інших. А ще краще залишатися вдома, якщо почуваєтесь зле.

Правильне приготування їжі. Уникайте сирих продуктів і ретельно готуйте їжу, щоб знищити можливі патогени.

Чистота в навколишньому середовищі. Регулярне прибирання та дезінфекція місць, де часто перебувають люди, допоможе зменшити поширення інфекцій.

Засоби індивідуальної гігієни мають бути індивідуальними. Використовуйте власну зубну щітку, бритву та гребінець. 

Бар’єрні контрацептиви захищають жінок і чоловіків не лише від небажаної вагітності, але й від великої кількості статевих інфекцій, які можуть вплинути на якість життя і можливість мати дітей в майбутньому.

Вакцинація. Щеплення допомагають захистити від багатьох небезпечних інфекційних хвороб, таких як грип, кір, дифтерія та інші.

Важливими аспектами є дотримання правил асептики, використання засобів індивідуального захисту та правильне поводження з медичними інструментами.

Профілактика інфекцій – це надзвичайно важливе завдання, яке потребує участі кожного з нас. Поширення знань, впровадження ефективних заходів та турбота про гігієну є ключем до зниження ризику виникнення та поширення інфекційних хвороб.

Разом ми можемо зробити світ безпечнішим і здоровішим!

                                                        10 жовтня - Всесвітній день психічного здоров’я.

Щороку 10 жовтня весь світ відзначає Всесвітній день психічного здоров’я, ініційований Всесвітньою організацією охорони здоров’я (ВООЗ). Цей день покликаний привернути увагу до проблем ментального здоров’я, зменшити стигму навколо психічних розладів та заохотити людей дбати про свій психологічний стан.

Психічне здоров’я визначається ВООЗ не просто як відсутність розладів, а як стан повного благополуччя. Це коли людина здатна реалізовувати свій потенціал, справлятися зі стресами, продуктивно працювати та вносити вклад у спільноту. Воно є ключовим фактором якості життя, соціальної стабільності та економічної стійкості суспільства загалом.

За даними ВООЗ, кожна восьма людина у світі має один чи більше психічних розладів. Найпоширенішими залишаються депресія, тривожні розлади, стресові розлади, зловживання психоактивними речовинами.

В Україні на тлі війни, соціальної напруги, втрат і вимушеного переселення проблема психічного здоров’я набуває особливої актуальності.

Українці мають справу з посттравматичним стресовим розладом, депресіями та іншими проблемами ментального здоров’я на щоденній основі. Особливо вразливими стають діти, ветерани війни, люди, які втратили домівки та рідних. 

Підтримка ментального здоров'я в Україні зараз має бути пріоритетом, адже психологічна стійкість людей – це основа відновлення країни після війни. Тому важливо не лише забезпечити доступ до фахової допомоги, але й поширювати практики самодопомоги та психологічної підтримки у суспільстві, зміцнюючи колективну стійкість та здатність до відновлення. 

У цих складних умовах особливо важливу роль відіграють ініціативи, спрямовані на підтримку ментального здоров’я населення. Однією з таких є програма першої леді Олени Зеленської «Ти як?», яка має на меті покращити психологічний стан українців і забезпечити доступ до необхідної допомоги. Ця програма створена для того, щоб кожен українець, незалежно від свого місця проживання чи ситуації, міг отримати підтримку, дізнатися більше про власне ментальне здоров’я і знайти ресурси для подолання стресу та психологічних травм.

ЯК ПІДТРИМАТИ ПСИХІЧНЕ ЗДОРОВ’Я?

Турбота про себе може зіграти важливу роль у підтримці вашого психічного здоров’я та допомогти у лікуванні та одужанні, якщо у вас діагностували психічне захворювання. Регулярне піклування про власний стан може наштовхнути на відкриття внутрішнього джерела сили, що допоможе пройти крізь складні часи. Задля збереження та зміцнення психічного здоров’я важливо дотримуватися принципів здорового способу життя та психогігієни, що передбачає формування культури міжособистісних стосунків, розвиток вміння керувати своїми емоціями, дотримання режиму праці та відпочинку, систематичні заняття фізичною культурою, дотримання принципів раціонального харчування, режиму дня, відмова від вживання психоактивних речовин, формування позитивного мислення, оптимізм, доброзичливість.

Піклуватися про себе – означає знаходити час на заняття, які допоможуть вам покращити як фізичне, так і ментальне здоров’я. Важливо знайти і використовувати ті, що будуть дієвими саме для вас. Фахівці дали кілька порад, які допоможуть підтримати своє психічне та фізичне здоров’я:

Регулярно займайтеся спортом. Усього 30 хвилин ходьби або занять фізичними вправами щодня допоможуть підняти настрій та покращити здоров’я. Дослідження свідчать, що фізична активність зменшує симптоми тривоги та депресії. Регулярна фізична активність також запобігає неінфекційним захворюванням, таким як хвороби серця, ожиріння, діабет і деякі види раку.

Їжте здорову їжу та уникайте зневоднення. Збалансоване харчування та достатня кількість води можуть покращити ваш стан та концентрацію протягом дня.

Дбайте про сон. Дотримуйтесь графіка та переконайтеся, що ви спите достатньо. Синє світло від пристроїв та екранів може ускладнити засинання, тому зменште вплив синього світла від телефона чи комп’ютера перед сном.

Спробуйте заняття з релаксації. Вивчіть програми для розслаблення або оздоровлення, які можуть включати медитацію, м’язову релаксацію або дихальні вправи. Заплануйте регулярний час для цих та інших корисних занять, які вам подобаються, наприклад, ведення щоденника.

Визначте цілі та пріоритети. Вирішіть, що потрібно зробити зараз, а що може зачекати. Навчіться говорити “ні” новим завданням, якщо ви починаєте відчувати, що берете на себе занадто багато. Намагайтеся пам’ятати про те, чого ви досягли наприкінці дня, а не про те, чого ви не змогли зробити.

Практикуйте подяку. Нагадуйте собі щодня про конкретні речі, за які ви вдячні. Запишіть їх увечері або «прокрутіть» у голові.

Зосередьтеся на позитиві. Виявіть та киньте виклик своїм негативним і марним думкам.

Залишайтеся на зв’язку. Зверніться до своїх друзів або членів сім’ї, які можуть надати емоційну підтримку та практичну допомогу.

Важливо розуміти, що дія порад суперефективних у мирний час, може бути суттєво обмежена у час воєнний. Однак, за можливості, застосовуйте їх для себе чи своїх близьких. Просто робіть це із розумінням, що треба більше часу та терпіння, більше зусиль та ще більше любові до себе й до тих, хто поруч.

                                                        Протидія булінгу

Протидія булінгу – це заходи які спрямовані на підвищення обізнаності про проблему булінгу, а також на підтримку жертв булінгу та заохочення активних дій для запобігання цькуванню. Булінг є серйозною проблемою у багатьох країнах, включаючи Україну, і треба робити все для привернення уваги до необхідності боротьби з цим негативним соціальним явищем.

Витоки Міжнародного дня протидії булінгу можна простежити до вчинку двох 12-класників з Нової Шотландії, які проявили співчуття. Коли над їхнім однокласником знущалися за те, що він носив рожеву сорочку, Тревіс Прайс і Девід Шепард вирішили виступити на захист свого товариша. Вони купили 50 рожевих сорочок і закликали своїх однолітків носити їх, створивши потужну візуальну заяву проти булінгу. Це “рожеве море” не лише привернуло увагу в Канаді, але й викликало резонанс на міжнародному рівні. Наступного року ініціатива набрала глобального розмаху.

За даними ЮНІСЕФ, майже 70% дітей по всьому світу потерпають від цькування з боку однолітків.

Булінг – серйозна проблема, яка може мати довготривалі наслідки, як для психічного, так і для фізичного здоров’я.

Існує фізичний та психологічний шкільний булінг.

Міжнародне законодавство захищає дитину від проявів булінгу.

Частина перша статті 16 Конвенції про права дитини передбачає, що жодна дитина не може бути об’єктом свавільного або незаконного втручання в здійснення її права на особисте і сімейне життя, недоторканність житла, таємницю кореспонденції або незаконного посягання на її честь і гідність.

В Україні стаття 52 Конституції України передбачає, що діти рівні у своїх правах незалежно від походження, а також від того, народжені вони у шлюбі чи поза ним. Будь-яке насильство над дитиною та її експлуатація переслідуються за законом.

Пункт 31 частини першої статті 1 Закону України “Про освіту” визначає булінг (цькування) – як діяння (дії або бездіяльність) учасників освітнього процесу, які полягають у психологічному, фізичному, економічному, сексуальному насильстві, у тому числі із застосуванням засобів електронних комунікацій, що вчиняються стосовно малолітньої чи неповнолітньої особи та (або) такою особою стосовно інших учасників освітнього процесу, внаслідок чого могла бути чи була заподіяна шкода психічному або фізичному здоров’ю потерпілого

Закон України №2657-VIII щодо протидії булінгу передбачає введення штрафів та притягнення винуватців до адміністративної відповідальності.

Стаття 1734 Кодексу України про адміністративні правопорушення “Булінг (цькування) учасника освітнього процесу” передбачає адміністративну відповідальність.

Кримінальна відповідальність визначає, що з настанням 16 річного віку до кривдника мають застосовуватися санкції Кримінального кодексу України, якщо в його діях є ознаки складу кримінального правопорушення. У випадках особливо жорстокого поводження кривдника з жертвою, кримінальна відповідальність настає з 14 річного віку.

Проблема булінгу актуальна для більшості країн світу. Багаторічний досвід боротьби з цькуванням мають Швеція, Велика Британія, Канада.

Булінг, чи то в школах, чи то на робочому місці, чи то на онлайн-платформах, має руйнівний вплив на окремих людей і спільноти. Міжнародний день протидії булінгу нагадує, що колективні дії можуть призвести до змін, ми можемо створити безпечніше, більш інклюзивне середовище для всіх.

                                                         2 жовтня - Всесвітній день без алкоголю.

Традиційно 2 жовтня відзначається Всесвітній день без алкоголю (World No Alcohol Day) або Всесвітній день боротьби з алкоголізмом.

Вживання алкоголю є одним із провідних факторів ризику смерті та інвалідності у всьому світі. За оцінками Всесвітньої організації охорони здоров'я (ВООЗ), щорічно близько 3 мільйонів людей у всьому світі помирають через вживання алкоголю, це - одна людина кожні 10 секунд. Алкоголь сприяє виникненню значного переліку неінфекційних захворювань та інших станів здоров'я, від раку до депресії, включаючи травми внаслідок дорожньо-транспортних пригод та міжособистісне насильство.

Існують короткострокові та довгострокові ризики вживання алкоголю. Серед перших - вища ймовірність травматизму та аварій; насильство - вбивства, самогубства, насильство щодо партнерів; отруєння алкоголем; ризикована сексуальна поведінка - незахищений секс, статевий акт з кількома партнерами, захворювання, що передаються статевим шляхом. 

До довгострокових ризиків вживання алкоголю входять: підвищений артеріальний тиск, серцеві захворювання, інсульт; проблеми з психічним здоров’ям, наприклад, депресія та тривожність; вища ймовірність виникнення кількох видів раку - молочної залози, печінки, ротової порожнини, глотки, гортані, стравоходу, кишечника; соціальні негаразди на кшталт проблем у родині та втрата продуктивності праці; проблеми з навчанням та пам’яттю загалом; алкогольна залежність.

Упродовж останніх років відбулася зміна парадигми споживання алкоголю. Незважаючи на поширене раніше переконання, що можна "пити відповідально", зараз визнано, що безпечної дози алкоголю немає. Так, Всесвітня організація охорони здоров'я нещодавно поділилася заявою про вживання алкоголю, де стверджується, що ризики для здоров'я починаються "з першої краплі".

Дієтичні рекомендації на 2020-2025 роки спрямовані на відмову або зменшення вживання алкоголю: до 2 порцій або менше на день для чоловіків, а також до 1 порції або менше для жінок (одна порція - 10 мл чи 8 г чистого спирту).

Не забувайте, що алкоголь містить калорії та може призвести до збільшення маси тіла, а це є фактором ризику високого артеріального тиску. Так, пиво або келих вина зазвичай містять близько 100-150 ккал, коктейль - від 100 до 500 ккал.  

ЩО ВІДБУВАЄТЬСЯ З ОРГАНІЗМОМ, ЯКЩО НЕ ПИТИ АЛКОГОЛЬ МІСЯЦЬ?

Відмова від алкоголю навіть на короткий період може мати значний вплив на загальний стан здоров’я, самопочуття та якість життя. У сучасному світі, де алкогольні напої є невід’ємною частиною соціальних заходів та відпочинку, місяць без алкоголю може стати справжнім викликом. Водночас, такий експеримент дає змогу оцінити, як саме алкоголь впливає на наш організм та психіку. У цьому матеріалі ми розглянемо, які зміни можуть відбутися з вами за 30 днів без вживання алкоголю, і чому цей досвід може бути корисним для кожного.

ПЕРШИЙ ТИЖДЕНЬ БЕЗ АЛКОГОЛЮ

У перший тиждень після відмови від алкоголю організм починає поступово перебудовуватися, оскільки раніше звична кількість спиртного перестає надходити в кров. Цей етап може супроводжуватися як фізичними, так і психологічними змінами, які важливо розуміти та контролювати.

Фізичні симптоми

Одразу після припинення вживання алкоголю можуть з’явитися різні фізичні симптоми. Найчастіше це головний біль, який викликаний змінами в судинній системі, і проблеми зі сном. Алкоголь впливає на цикли сну, тому організм може потребувати часу, щоб повернутися до природного ритму. Інші симптоми включають підвищену пітливість, тремтіння рук, нудоту та навіть легку дратівливість. Ці прояви є нормальними для періоду детоксикації, і їх інтенсивність залежить від рівня залежності.

Емоційний стан

На емоційному рівні перший тиждень без алкоголю може бути складним. Можливі перепади настрою, почуття тривоги або навіть депресії, оскільки мозок звикає до життя без стимулюючого ефекту алкоголю. Ці емоційні зміни можуть здаватися незвичними або важкими, але вони тимчасові і є частиною процесу відновлення. Важливо пам’ятати, що ці симптоми поступово зникають, і з кожним днем загальний стан покращується.

Детоксикація та очищення

Один із перших позитивних аспектів відмови від алкоголю — це початок процесу очищення організму від токсинів. Печінка, яка під час постійного вживання алкоголю працювала з перевантаженням, нарешті отримує можливість відновитися. Це може призвести до поступового поліпшення роботи травної системи, зменшення набряків і навіть поліпшення стану шкіри. Хоча процес детоксикації може викликати певний дискомфорт, його результатом стане значне покращення фізичного самопочуття.

Поліпшення сну та підвищення енергії

Незважаючи на труднощі зі сном на початку, до кінця першого тижня більшість людей починає помічати, що якість сну поліпшується. Це пов’язано з тим, що мозок поступово відновлює природний баланс хімічних речовин, відповідальних за цикл сну та неспання. Згодом це призводить до підвищення рівня енергії протягом дня, що може стати додатковою мотивацією для продовження відмови від алкоголю.

Виклики та мотивація

Перший тиждень без алкоголю може бути серйозним викликом, особливо для тих, хто тривалий час регулярно вживав спиртне. У цей період важливо мати чітку мотивацію та підтримку з боку близьких. Варто пам’ятати, що кожен день без алкоголю — це крок до покращення здоров’я та якості життя. Збереження позитивного настрою та фокусування на довгострокових цілях допоможуть пройти цей непростий, але важливий етап.

Таким чином, перший тиждень без алкоголю — це час значних змін і адаптації, який відкриває шлях до відновлення організму та поліпшення загального стану здоров’я.

ДРУГИЙ ТИЖДЕНЬ БЕЗ АЛКОГОЛЮ

На другому тижні відмови від алкоголю організм продовжує адаптуватися до нових умов. Зміни стають більш відчутними, як фізично, так і психологічно, а загальне самопочуття починає помітно покращуватися.

Фізичне самопочуття

Після завершення першого тижня багато хто помічає зменшення неприємних фізичних симптомів, таких як головний біль і нудота. Робота печінки стабілізується, і починає покращуватися метаболізм. Людина може відчути поліпшення травлення, підвищення апетиту та навіть зниження ваги. Шкіра також продовжує очищатися, зменшуються набряки і почервоніння, які були викликані впливом алкоголю.

Поліпшення сну

Сон стає більш якісним і глибоким. Мозок починає відновлювати природний цикл сну, що позитивно позначається на загальному самопочутті. Зранку ви можете почуватися більш бадьорим, а впродовж дня — більш енергійним та сконцентрованим.

Емоційний стан та психологічні зміни

Другий тиждень часто супроводжується емоційною стабілізацією. Тривога і депресивні настрої поступово зникають, поступаючись місцем спокою та внутрішньому комфорту. Відчуття досягнення та гордості за подоланий період без алкоголю стає важливим джерелом мотивації.

Соціальна адаптація

У цей період починає відновлюватися здатність отримувати задоволення від соціальних контактів без алкоголю. Можливо, ви помітите, що спілкування з друзями та родиною стає більш якісним і насиченим. Також змінюється ставлення до соціальних подій, де раніше алкоголь відігравав важливу роль.

Підтримка мотивації

Другий тиждень без алкоголю — це час, коли важливо продовжувати підтримувати мотивацію. Навіть якщо ви вже почуваєтеся краще, бажання повернутися до старих звичок може все ще бути присутнім. Важливо пам’ятати про ті зміни, які вже відбулися, і фокусуватися на майбутніх досягненнях.

Другий тиждень без алкоголю — це важливий етап на шляху до повного відновлення. З кожним днем фізичне та емоційне самопочуття покращується, і ви наближаєтеся до здоровішого та більш усвідомленого способу життя.

ТРЕТІЙ ТИЖДЕНЬ БЕЗ АЛКОГОЛЮ

На третьому тижні без алкоголю зміни в організмі та психологічному стані стають ще більш помітними. В цей час багато хто починає відчувати значний прогрес у своєму самопочутті, що стимулює продовжувати шлях до повної відмови від алкоголю.

Фізичні зміни

Третій тиждень без алкоголю ознаменовується стабілізацією роботи органів і систем. Печінка, яка активно відновлюється протягом попередніх тижнів, продовжує очищуватися, що призводить до покращення загального обміну речовин. Ви можете помітити, що рівень енергії збільшується, а втому, яка могла турбувати на початку відмови, майже зникає.

Покращення зовнішнього вигляду

Шкіра набуває здорового вигляду: зникають почервоніння, висипання та сухість. Обличчя стає більш свіжим, зменшуються темні кола під очима. Волосся та нігті також можуть стати більш міцними та блискучими, що є додатковим свідченням покращення загального здоров’я.

Емоційний стан

На цьому етапі відбувається подальше стабілізування емоційного фону. Настрій стає більш стійким, знижується рівень стресу та тривоги. Багато людей починають відчувати позитивні емоції без необхідності вживання алкоголю, що зміцнює їхню впевненість у своїй здатності контролювати ситуацію.

Психологічна рівновага

Третій тиждень часто приносить із собою глибше усвідомлення власних емоцій і почуттів. Мозок починає повертатися до нормальної роботи, що виражається в більш ясних думках, покращенні пам’яті та здатності приймати рішення. Самооцінка зростає, оскільки ви бачите реальні результати своїх зусиль.

Соціальні відносини

В цей період соціальні відносини продовжують покращуватися. Ви можете відчути більше задоволення від спілкування з друзями та рідними, а також з’являється більше впевненості у власних силах під час соціальних подій, де раніше алкоголь був звичним атрибутом.

Підтримка і мотивація

Третій тиждень — це час, коли вже накопичені результати починають мотивувати продовжувати шлях до тверезості. Багато людей на цьому етапі відчувають впевненість у своїх силах та починають усвідомлювати, що відмова від алкоголю — це не тимчасове рішення, а новий стиль життя, який приносить багато користі.

Третій тиждень без алкоголю є важливим рубежем, коли зміни в організмі та психологічному стані стають очевидними. Цей етап надає додаткову мотивацію і підтримку для продовження життя без алкоголю.

ЧЕТВЕРТИЙ ТИЖДЕНЬ БЕЗ АЛКОГОЛЮ

На четвертому тижні без алкоголю ви починаєте відчувати суттєві зміни в організмі та психологічному стані. Цей період часто стає переломним, коли новий спосіб життя починає вкорінюватися, а старі звички поступово втрачають свою привабливість.

Фізичні зміни

До кінця четвертого тижня багато органів, особливо печінка, серце та шлунково-кишковий тракт, вже встигають значно відновитися. Вага може стабілізуватися, і ви можете відчути легкість у тілі. Зникає залишкова втома, що могла турбувати на початку відмови від алкоголю, а рівень енергії значно зростає.

Зовнішній вигляд

Зовнішній вигляд продовжує поліпшуватися. Шкіра стає ще більш сяючою та чистою, колір обличчя вирівнюється, зменшуються прояви набряків. Зміцнюються волосся та нігті, а загальний вигляд стає більш здоровим та привабливим.

Психологічний стан

На четвертому тижні психологічний стан стає набагато стабільнішим. Настрій більше не коливається настільки, як раніше, і ви можете відчувати внутрішній спокій та врівноваженість. Страхи, пов’язані з відмовою від алкоголю, зникають, поступаючись місцем упевненості у своїй здатності жити без нього.

Позитивні звички

Четвертий тиждень — це час, коли багато хто починає активно формувати нові, здорові звички. Це може бути спорт, правильне харчування, регулярний відпочинок. Ви відчуваєте себе готовими до нових викликів, і з’являється бажання розвиватися далі.

Соціальні зміни

Ваші стосунки з оточуючими людьми стають більш відкритими та глибокими. Ви починаєте будувати свої соціальні зв’язки на основі нових інтересів, що не пов’язані з алкоголем. Спілкування стає більш осмисленим, ви виявляєте, що здатні насолоджуватися компанією друзів і родини без необхідності вживання алкоголю.

Переосмислення життя

На цьому етапі багато хто починає переосмислювати своє життя. Ви можете відчути, що відмова від алкоголю відкрила для вас нові можливості та перспективи. Це час, коли ви починаєте бачити своє майбутнє без алкоголю, сповнене здоров’я, радості та нових досягнень.

Четвертий тиждень без алкоголю завершує перший місяць вашого шляху до тверезості, закріплюючи досягнуті результати та створюючи міцну основу для подальшого здорового життя.

Пам’ятайте, що алкоголізм не тільки згубно позначається на здоров'ї людини, але і руйнує її як особистість, збільшуючи ризик асоціальних вчинків. Усвідомлюйте наслідки вживання алкогольних напоїв і пам’ятайте про цінність здоров’я.

Пам’ятайте про цінність свого здоров’я!

                                                         1 жовтня - Міжнародний день людей похилого віку.

Сьогодні, 1 жовтня, ми відзначаємо Міжнародний день людей похилого віку – день вдячності та пошани до тих, хто пройшов довгий життєвий шлях і став опорою для своїх родин та всієї громади. Ви – носії традицій, досвіду й мудрості, яку не можна виміряти роками.

Повага до старших – одна з головних цінностей людської моралі. Турбота про людей похилого віку – справа кожного з нас. Адже саме старші люди зберегли для нас найкращі національні традиції, передавали нам свої знання та досвід, допомагали робити перші свої кроки на шляху опанування професії, навчали долати труднощі. Це люди, найбільше багатство яких є досвід, знання, вміння та мудрість. Цей день – символ єдності поколінь, прекрасна можливість висловити слова нашої вдячності.

Людьми похилого віку вважаються особи, яким більше 60 років. У Всесвітній організації охорони здоров’я для них навіть запропонували спеціальну класифікацію: 60-74 років – літні люди, 75-89 – старі люди, більше 90 років – довгожителі.

За прогнозами Організації Об’єднаних Націй, у середині ХХІ століття кількість людей похилого віку складатиме майже 20% від усього населення нашої планети. Найбільше їх буде у країнах, що розвиваються.

В Україні, за оцінками експертів, до недавнього часу таких людей було більше 11 мільйонів.

За статистикою, кожна шоста людина похилого віку на Землі зазнає поганого поводження з боку своїх рідних, сусідів та сторонніх людей.

Тому і був започаткований цей День, аби боротися проти дискримінації щодо літніх людей та показати, що вони є важливою частиною суспільства.

Люди похилого віку не тягар для суспільства, вони можуть бути і передумовою поліпшення стандартів життя в країні, потужним чинником гуманізації соціуму.

Піклування про їхнє здоров’я - особливо важливе для збереження якості життя. Тож сьогодні ми розповімо, які безоплатні медичні послуги держава гарантує людям похилого віку.

В Програмі медичних гарантій є усі необхідні послуги для того, щоб попередити проблеми зі здоров’ям, виявити серйозні захворювання на ранніх стадіях та вчасно почати лікування. А також - контролювати перебіг хронічних захворювань та своєчасно отримувати медичну допомогу в екстрених випадках.

Для людини будь-якого віку, в тому числі і старшого, важливо мати сімейного лікаря і бути з ним на зв’язку. Це лікар, який вчасно розпізнає загрозу для здоров’я пацієнта, зважаючи на фактори ризику та спадковість, допоможе виявити і контролювати хронічні захворювання, призначить профілактичні обстеження, своєчасно спрямує на консультацію до спеціаліста чи направить на проведення інструментальних досліджень.

За рецептом від сімейного лікаря люди похилого віку мають можливість отримувати безоплатно або з незначною доплатою Доступні ліки. Ця програма постійно розширюється і перелік захворювань, від яких можна отримати медикаменти, вже досить великий. Йдеться про хронічні захворювання, які добре піддаються контролю, якщо пацієнт регулярно приймає ліки.

Зокрема, це ліки від таких захворювань:

- серцево-судинні;

- профілактика інсультів та інфарктів;

- бронхіальна астма;

- діабет ІІ типу;

- нецукровий діабет;

- інсулінозалежний діабет (інсуліни);

- розлади психіки та поведінки;

- епілепсія.

Перевагою програми є не тільки те, що вона допомагає знизити витрати на ліки з власної кишені, а й те, що Доступні ліки можна отримати у будь-якій аптеці країни, яка працює за договором з НСЗУ, незалежно від того, де виписали рецепт. На час дії воєнного стану рецепт на Доступні ліки може бути не лише електронний, а й паперовий. Виписати його може будь-який лікар первинної ланки, не обов’язково той, з яким укладена декларація. Якщо ви підтримуєте зв’язок з вашим сімейним лікарем, виписати рецепт він зможе і по телефону, а щоб отримати ліки не обов’язково йти самому в аптеку - можна передати номер рецепту рідним чи близьким.

Програма медичних гарантій гарантує людям похилого віку усі види спеціалізованої медичної допомоги. Це консультації спеціалістів, аналізи, обстеження, госпіталізації та операції.

Особливий акцент - на лікуванні інсульту та інфаркту, а також обстеженнях для ранньої діагностики онкозахворювань. Пацієнти з гострим інфарктом та інсультом отримують все необхідне їм лікування безоплатно. В разі появи симптомів цих захворювань все що потрібно зробити– викликати швидку допомогу за номером 103. Весь комплекс медичної допомоги пацієнту, включаючи всі необхідні обстеження, оплачують НСЗУ.

Що стосується онкологічних захворювань, особливу увага приділяється ранньому їх виявленню. Адже лікування онкології на ранніх стадіях дає пацієнту більше шансів на одужання. Тому в Програмі медгарантій передбачено 6 інструментальних досліджень для виявлення таких захворювань. Йдеться про гастроскопію, бронхоскопію, гістероскопію, колоноскопію, цистоскопію та мамографію. Людям похилого віку рекомендують проходити ці дослідження періодично. Вони повністю безоплатні за направлення лікаря. 

Шанобливе і соціально відповідальне ставлення до стареньких – запорука і гарантія благополуччя для тих, хто так чи інакше стане на їх місце в наступних роках, не будемо про це забувати!

Цей день – символ єдності і спадкоємності поколінь, прекрасна можливість сказати теплі слова подяки батькам, матерям, ветеранам війни і праці, пенсіонерам і взагалі всім літнім людям за вклад у розвиток країни, за багаторічну самовіддану працю.

                                                        29 вересня - Всесвітній день серця.

Серцево-судинні захворювання – головна причина смертності людей у ​​всьому світі. Крім генетичної схильності, розвитку серцево-судинної патології сприяє нездоровий спосіб життя, зокрема куріння, гіподинамія, нераціональне харчування, стреси. Цукровий діабет і гіпертонічна хвороба також значно підвищують ризик атеросклерозу та інфаркту міокарда.

З метою привернення уваги громадськості до серцево-судинних захворювань і методів їх профілактики ось уже 20 років 29 вересня у всьому світі відзначається Всесвітній день серця. Всесвітній день серця заснований Всесвітньою федерацією серця, Всесвітньою організацією охорони здоров’я та ЮНЕСКО.

У різних країнах світу 29 вересня проводяться різноманітні освітні заходи з метою підвищення обізнаності населення про методи профілактики серцево-судинних захворювань, заохочення фізичної активності, здорового сну, тривалістю не менш 7 годин, здорового харчування. Також з метою раннього вивлення серцево-судинних захворювань і запобігання пов’язаних з ними драматичних подій рекомендується навіть здоровим людям здійснювати контроль артеріального тиску, а особам, старше 40 років, регулярне вимірювання рівня холестерину в крові.

Наше серце працює щодня, щогодини, щохвилини – без вихідних, кава-пауз та відпусток. Але, як правило, ми починаємо турбуватись про нього лише тоді, коли щось вже трапилось.

Основні фактори ризику розвитку серцево-судинних захворювань - це артеріальні гіпертензії, підвищений рівень загального холестерину крові та його фракцій, надмірна вага, гіподинамії, тютюнопаління і стреси.

Водночас у більшості випадків хворобам серця можна запобігти і це залежить саме від Вас:

1). Будьте активними. Вгору-вниз: фізична активність може знизити ризик розвитку захворювань серця. Це – ефективний спосіб підняти настрій та уникнути наслідків стресу. Займайтеся 30 хвилин 5 разів на тиждень. Це може бути будь-який вид активності, що змушує вас дихати важче, а ваше серце – битися швидше.

2). Слідкуйте за вагою. Надмірна вага підвищує ризик серцево-судинних захворювань. Харчуйтеся здоровою, збалансованою їжею. Щодня їжте овочі і фрукти, а от жирів і цукру якомога менше. Їжте більше клітковини – принаймні 30 грам над день. Вживайте цільнозерновий хліб, каші з цільного зерна (що менше зерно оброблене, то краще), фрукти та овочі. Їжте рибу принаймні двічі на тиждень, у тому числі порцію жирної риби, адже вона є потужним джерелом омега-3 жирних кислот, які захищають від проблем з серцем. Вагітні жінки та ті, які годують груддю, не повинні вживати більше двох порцій жирної риби на тиждень.

3). Вживайте менше солі. Щоб кров’яний тиск був у нормі, приберіть сільничку зі столу, додавайте менше солі під час готування їжі. Щойно ви звикнете до менш соленої їжі, ви зможете відмовитись від солі повністю. Остерігайтеся готових продуктів з високим вмістом солі. Більша частина солі, яку ми вживаємо, знаходиться у їжі, яку ми купуємо. Рекомендована щоденна норма 5 г солі – це близько однієї чайної ложки.

4). Менше алкоголю та тютюну. Не забувайте, що алкоголь калорійний, і його надмірне вживання не лише може додати ваги, але й збільшує ризики серцево-судинних захворювань. Більше 50% усіх захворювань, що є причиною смерті курців, приходиться на долю серцево-судинних захворювань. Масове поширення куріння є однією з головних причин широкого розповсюдження серцево-судинних захворювань. Доведено, що у курців, на відміну від тих людей, що не курять, в 2-3 рази частіше розвивається інфаркт та передінфарктний стан, стенокардія, інші захворювання серця.

В організмі досить парних органів і лише серце на самоті.

Піклуйтесь про здоров’я свого серця, бережіть його!

                                                         Що таке ГРВІ та як його лікувати?

Напередодні нового осінньо-зимового періоду хотілося б ще раз поговорити про те, з чим найчастіше до лікаря терапевта звертаються пацієнти. Про ГРВІ.

Те, що зазвичай називають ГРВІ - гострі респіраторні вірусні інфекції. Захворювання вірусної природи. Визначення, який саме вірус спричинив застуду, вельми вартісне і не є доцільним, тому зазвичай лікарі не призначають жодних аналізів у разі захворювання на ГРВІ. Виняток може становити хіба що розгорнутий аналіз крові. З його допомогою лікар уточнює, чи не є патологія змішаною, тобто чи не задіяні в процесі хвороби ще й бактерії та чи потребує людина антибактеріальної терапії.

Прийнято вважати, що основний зимовий вірус це вірус грипу. Але крім вірусу грипу в зимовий період часу можна заразитися ще 5-10 видами інших вірусів, зі схожими проявами. Скарги дуже різноманітні й дуже схожі. Це може бути температура, ломота, нежить. Усі люди знають ці симптоми. Часто лікар зможе тільки припустити, яким саме вірусом людина заражена. Противірусних препаратів, які б діяли безпосередньо на вірус і вбивали б його, практично не існує. Ті одиниці, які розроблені фарміндустрією, досить дорогі й застосовуються тільки в крайніх випадках. Імунітет людини за допомогою антитіл сам розбирається з противником. Найчастіше для цього все одно має пройти час. Від 5 до 8 днів. Тому й жартують, що застуда минає за тиждень.

Лікувати вірусну інфекцію потрібно симптоматично. Що це означає?

Те, що з препаратів потрібні тільки жарознижувальні, краплі в ніс за необхідності.

Але найнеобхідніше, що має зробити людина, це дати своєму організму можливість боротися з інфекцією. Сидячи на роботі, або добираючись у транспорті, їй це буде зробити досить складно. За ускладненнями я, як лікар, що практикує не один рік, чітко визначаю пацієнтів, які знехтували загальними рекомендаціями, накупили чогось в аптеці і ходили на роботу. Саме такі пацієнти потім і приходять із запаленнями легень, гайморитами та іншими наслідками неправильно лікованих ГРВІ.

Найкращий спосіб швидше вивести токсини - це багато пити і багато мочитися. Виводити все природним шляхом. Повірте, це краще ніж крапельниці потім.

- Дотримуватися гігієни житла

Хворий на ГРВІ повинен перебувати в кімнаті один. Кімнату необхідно постійно провітрювати, стежити за вологістю і температурою в приміщенні. За необхідності, робити вологе прибирання. Самостійно не вкриватися і не призводити до перегріву. Але й не слід збивати невелику температуру. Слід пам'ятати, що саме в 1і 2 дні за високої температури відбувається дезактивація вірусу. Організм сам із ним бореться. Не заважайте йому.

- НЕ переїдайте

І скажіть родичам, щоб не змушували вас їсти. Організм кинув усі сили на боротьбу з вірусом, а ви змушуєте його перетравлювати їжу.

Тепер найголовніше! Якщо 2 дні ви протемпературили, пропотіли, але краще не стало - саме час викликати лікаря (в тому випадку, якщо ви не звернулися до нього раніше)!

Потрібно розуміти, що крім вірусних, існують також бактеріальні інфекції. Початок захворювання може бути дуже схожим, і тільки грамотний лікар зможе визначити тактику лікування. Або це справді вірус, або це такий початок пневмонії, і пора робити знімок і починати приймати антибактеріальні препарати.

Не втрачайте дорогоцінний час. Краще перестрахуватися і зайвий раз прослухати легені, ніж потім лежати в стаціонарі з ускладненнями.

Як правильно лікувати застудні захворювання?

Іноді пацієнти роблять навпаки. За порадою дивних фармацевтів, які без рецепта, як льодяники роздають в аптеці антибіотики, або за власним бажанням, люди починають з 1-го дня застуди приймати ці препарати. Звертаюся зараз до всіх: «не робіть так»! Якщо ви починаєте температурити, не варто за порадою знайомих, «у яких теж так було», приймати антибіотик. Можливо, це вірусна інфекція. І антибіотик у цьому разі не тільки не потрібен, а й ще на тлі ослабленого імунітету нашкодить - викличе дисбактеріоз, алергію тощо.

Як уникнути застуд? Профілактика.

Найкращий і найнадійніший захист від захворювання - це вакцинація. Але нюанс у тому, що вакцина захищає тільки від того вірусу, який сама містить і не допомагає від інших підвидів вірусу.

Із загальних рекомендацій - це поступове загартовування. Не варто восени, згадавши про профілактику, починати різко обливатися крижаною водою з відра. Краще почніть цей процес із літа. Поступово і послідовно. Відпочинок на будь-якому курорті, достатня кількість вітамінів у їжі протягом літа також допоможуть зміцнити здоров'я.

В осінній період пам'ятайте кілька простих правил:

необхідно уникати переохолоджень, одягайтеся за погодою, користуйтеся головним убором, взуття повинне бути непромокальним, уникайте контактів з хворими людьми, уникайте надмірно задушливих і людних приміщень.

Самостійний хаотичний прийом імунологічних препаратів я, як лікар, не схвалюю. Моя рекомендація - на початку осені зверніться до терапевта або до сімейного лікаря. Заздалегідь підготуйте список своїх хронічних захворювань, якщо такі є. Згадайте і напишіть на аркуші паперу, в якому році і на що ви хворіли, чим лікувалися, чи були ускладнення, або принесіть усю медичну документацію. Проаналізувавши цю інформацію, після огляду терапевт зможе визначити, до якої групи ризику ви належите, чи є якісь хронічні процеси у вашому організмі, які могли б загостритися в осінньо-зимовий період. Порекомендувати адекватні та ефективні імуномодулятори.

Удачі Вам і міцного здоров'я!

                                                          20 вересня - Всесвітній день обізнаності про онкогінекологію.

20 вересня — Всесвітній день боротьби із гінекологічним раком. Цей день був започаткований у 2019 році членами асоціації європейських онкологів-гінекологів (ESGO) з метою підвищення обізнаності серед громадськості питань профілактики, раннього виявлення, розуміння симптомів і пропаганди здорового способу життя.

Третину усіх випадків гінекологічного раку можна попередити, якщо жінка вчасно та регулярно проходить профілактичні обстеження. Гінекологічні онкозахворювання є одними з найпоширеніших видів раку серед жінок.

Існує п’ять основних видів гінекологічних онкозахворювань

1. Рак шийки матки

Майже всі випадки раку шийки матки пов’язані з ураженням вірусу папіломи людини (ВПЛ). Також ВПЛ може бути пов’язаний з іншими типами аногенітального раку, генітальними бородавками, раком піхви, зовнішніх статевих органів. У більшості випадків ВПЛ передається статевим шляхом. Тож своєчасна вакцинація проти ВПЛ та регулярний скринінг на рак шийки матки - ефективний метод запобігання цій недузі.

Вакцинація проти ВПЛ рекомендована дівчатам і хлопчикам віком 9-14 років до початку статевого життя. Щодо щеплення у дорослому віці зверніться до свого сімейного лікаря для консультації. Вакцинуватися проти ВПЛ можна власним коштом. 

Симптоми раку шийки матки не завжди виражені, інколи вони починають турбувати жінку вже на пізніх стадіях.

Найбільш поширені симптоми раку шийки матки: кровотеча між менструаціями, після статевого акту; кровотечі в жінок у постменопаузі; дискомфорт під час статевого акту; виділення з піхви з різким запахом, з домішками крові; болі в ділянці малого тазу. 

Фактори ризику розвитку раку шийки матки –  інфекція вірусу папіломи людини (ВПЛ), тютюнокуріння і соціально-економічний статус.

2. Рак яєчників

Найчастіше він вражає жінок від 50 років, але іноді трапляється і в молодших вікових категоріях. Його симптоми не завжди легко розпізнати до того часу, поки він не пошириться на малий таз та черевну порожнину. 

Серед симптомів раку яєчників можуть бути: здуття живота; швидке відчуття насичення під час їжі; дискомфортні відчуття у малому тазі; часте сечовипускання; закрепи; сильна втома; болі під час статевого акту.

Фактори ризику: вік жінок - від 50 років; наявність у сімейному анамнезі раку яєчників, молочної залози або колоректального раку; замісна гормональна терапія естрогенами, особливо при тривалому прийомі й у великих дозах; надмірна маса тіла, ожиріння; пізні пологи, недоношена вагітність. 

3. Рак матки (ендометрію)

Він найчастіше зустрічається у жінок, які пережили менопаузу. Симптоми раку матки можуть включати: вагінальні кровотечі після менопаузи; легка кровотеча та водянисті виділення, які з часом можуть посилюватися; біль у спині, ногах чи в малому тазі.

Серед факторів ризику називають старший вік, зміну балансу жіночих гормонів в організмі, відсутність вагітностей, надмірна маса тіла чи ожиріння, високий рівень інсуліну. 

4. Рак вульви

Це - рідкісний вид гінекологічного онкозахворювання. Більшість хворих на рак вульви — це жінки похилого віку, від 65 років. Це захворювання рідко зустрічається у жінок віком до 50 років, у яких ще не настала менопауза.

Його ознаками можуть бути: свербіж промежини, статевих губ, який не минає; болісні відчуття в цих ділянках; кров'янисті виділення, зміни стану шкіри - кольору або поява потовщень, наприклад, схожої на бородавку шишки; пекучий біль при сечовипусканні.

Ризик розвитку раку вульви збільшується за рахунок таких факторів: старший вік; інтраепітеліальна неоплазія (дисплазія), лейкоплакія вульви –  поява аномальних  і схильних до перетворення на ракові клітин; інфікування певними видами вірусу ВПЛ (16, 18 типи); шкірні захворювання, що вражають вульву, такі як склеротичний лишай; куріння.

5. Рак піхви

На ранніх стадіях рак піхви може не мати жодних ознак. Серед факторів ризику розвитку раку піхви - це  вік від 60 років, ВПЛ-інфекція, перенесена гінекологічна операція, при якій видаляють матку, рак шийки матки в анамнезі, куріння, ранній початок статевого життя, ВІЛ - інфекція.

Пам’ятайте, що регулярні візити до лікаря, своєчасні медогляди та дотримання рекомендацій щодо здорового способу життя підвищує ефективність лікування та знижує його вартість.

Крім того, профілактика гінекологічних онкозахворювань передбачає уникнення ризикованої поведінки, яка може призвести до інфекцій, що збільшують ймовірність розвитку онкологічних захворювань. Тож практикуйте безпечний секс. Йдеться про обмеження кількості сексуальних партнерів та використання презервативів під час кожного статевого акту. ВПЛ найчастіше асоціюється з раком шийки матки, але він може підвищити й ризик виникнення раку вульви та піхви. 

Важливо звертати увагу на своє тіло і знати, що для вас нормально, а що — ні. Тоді ви зможете помітити попереджувальні ознаки або симптоми гінекологічного раку.

Обов’язково проконсультуйтеся з лікарем, якщо ви помітили будь-які з таких симптомів:

– Нетипові вагінальні кровотечі, зокрема, між менструаціями, після сексу або після настання менопаузи;

– Нетипові вагінальні виділення, наприклад, темного кольору, з кров’ю або неприємним запахом;

– Незрозумілий біль або дискомфорт у попереку, в області тазу, живота, особливо якщо він триває більше декількох тижнів;

– Здуття, якщо воно не минає після менструації, або ж якщо ви відчуваєте ситість від невеликої кількості їжі;

– Часте сечовипускання, а також якщо відчуваєте свербіж, печіння або біль при сечовипусканні;

– Зміни менструального циклу, наприклад, рясніші ніж зазвичай місячні.

Варто пам’ятати, що шанси побороти недугу є на кожній стадії, але рання діагностика суттєво їх збільшує. Тому жінкам потрібно обов’язково звернутися до лікаря у разі появи будь-яких негативних змін у своєму організмі.

Але захворюванню легше запобігти, ніж його лікувати. Тож не чекайте симптомів, а регулярно відвідуйте лікаря-гінеколога, навіть, якщо нічого не турбує.

Закликаємо українок не соромитися та відверто говорити з лікарем про проблеми своєї статевої сфери, проходити регулярні огляди, а також бути ознайомленими із симптомами гінекологічних онкозахворювань!

Але пам’ятайте, що ці симптоми можуть виникати й з інших причин, тому єдиний спосіб пересвідчитися - звернутися до лікаря!

Бережіть себе та будьте здорові!

                                                           14 вересня - День фізичної культури та спорту.

Під час занять фізкультурою і спортом організм споживає набагато більше кисню, ніж у спокійному стані. При регулярних тренуваннях зростає об'єм легенів, поліпшується газообмін, що приводить в тонус серцево-судинну систему, знижується артеріальний тиск, зменшується ризик виникнення інсультів та інфарктів.

Здоров'я -  це складний феномен, що відображає тілесне існування і духовне буття. Здоров'я - це одночасно стан і складний динамічний процес, що включає дозрівання, зростання фізіологічних структур і роботу організму, розвиток і функціонування психіки, становлення  особистості.  Саме гармонійна модель здоров'я  основана на розумінні здоров'я як стану гармонії між світом і людиною, людини з самим собою і гармонії всіх сфер життєдіяльності людини (фізичної, психологічної, соціальної, духовної).

Спорт обожнюють усі: від малого до великого, від багатого до бідного. Займатися спортом не лише цікаво та весело, але й корисно, адже помірні фізичні навантаження позитивно впливають на людський організм, підтримуючи його в тонусі.  Контрольована й правильно розрахована фізична активність є чудовим способом підтримки гарного самопочуття, молодості, сили, впевненості у собі.

Заняття  спортом попереджують ризик розвитку хвороб та патологій: серцево-судинної системи; нервової системи; опорно-рухового апарату; системи травлення, а також підвищують стійкість організму до вірусних та бактеріальних інфекцій. Люди, які регулярно займаються спортом, мають суттєве покращення стану нервової системи: підвищення стійкості до стресу; зменшення рівня тривоги. Спорт - це і профілактика депресії.

Мета занять різними видами спорту - зміцнити здоров'я, підвищити функціональні можливості окремих систем організму, скорегувати фізичний розвиток і статуру, підвищити загальну і професійну працездатність, оволодіти життєво необхідними вміннями і навичками, приємно і корисно провести дозвілля, досягти фізичної досконалості.

Згідно з дослідженнями світових вчених, заняття спортом сприяють здоровому та спокійному сну, покращують стан судин, нормалізують кровообіг. При активному кровообігу клітини шкіри добре забезпечуються киснем, що в свою чергу оптимізує метаболізм, сприяє покращенню стану шкіри в будь-якому віці.  Тож для здоров’я, молодості, еластичності, гарного вигляду шкіри фізичні вправи є необхідними.

Найпопулярнішими видами спорту серед українців є футбол, бокс, баскетбол, біатлон,  карате,  легка атлетика, гімнастика, плавання, теніс,  хокей, автоспорт і шахи. Серед сучасних видів спорту набувають популярності  аквааеробіка, пілатис, навіть середньовічні бої -  своєрідна машина часу для любителів історії та епохи Київської Русі. З 2008 року такі змагання почали проводити в нашій країні й відтоді українці регулярно здобувають перемоги на міжнародних турнірах. Тут усе серйозно: ристалище, сталеві обладунки, зброя, щити і заряд адреналіну.

Україну не один раз прославляли силачі - нащадки славних козаків - як наприклад, спортсмен початку ХХ ст. Іван Піддубний, який походить з роду запорізьких козаків. Його називали «Іван Залізний». Також відомий сучасний силач Василь Вірастюк - володар титулу «Найсильніша людина світу», неодноразовий чемпіон світу в силовому багатоборстві.

Легендами українського спорту є стрибун Сергій Бубка (35 світових рекордів), футболісти Олег Блохін та Ігор Бєланов, відзначені «золотим м’ячем" як найкращі футболісти Європи.

Визнана у світі також українська школа художньої гімнастики. Зірками цього виду спорту свого часу були Ірина Дерюгіна і Лариса Латиніна, які завоювали 18 олімпійських медалей (9 золотих, 5 срібних та 4 бронзові) - це найбільше досягнення в історії олімпіад. Художня гімнастка Анна Безсонова - абсолютна чемпіонка світу 2007 року, п'ятиразова чемпіонка світу, триразова чемпіонка Європи.  Всього українськими спортсменами було завойовано більше чотирьохсот олімпійських медалей.

На літній Олімпіаді в Атланті (США) команда України, яка вперше на літніх Олімпіадах виступала під прапором незалежної держави, вийшла на почесне 9-те місце, завоювавши 23 медалі (із них 9 - золотих).  Першим українським спортсменом, який піднявся на найвищу олімпійську сходинку п’єдесталу пошани під прапором своєї держави, став борець В. Олійник. А першу золоту медаль на зимових Олімпійських іграх, у яких спортсмени України брали участь як окрема команда, завоювала фігуристка Оксана Баюл (1994 р.).

Окремої уваги заслуговує український бокс. Саме українці - брати Володимир і Віталій Клички, по праву вважаються одними з кращих боксерів планети.

Україна - це країна спорту та здорового способу життя. І це зовсім не данина моді, а скоріше - справа честі і вибір кожного.

Масовий спорт дає можливість мільйонам людей удосконалювати свої фізичні якості та рухові можливості, зміцнювати здоров'я і продовжувати творче довголіття, а значить, протистояти небажаним впливам на організм сучасного світу.

Це свято має давню історію. Історія Дня фізичної культури і спорту в Україні почалася ще за радянських часів, коли спорт просували через паради й змагання. У 1994 році Президент України підписав Указ № 1028/94, офіційно встановивши День фізичної культури і спорту. Історія Дня фізичної культури і спорту в Україні – це про те, як спорт став частиною культури. Привітання з Днем фізичної культури і спорту звучать на забігах, турнірах і навіть у соцмережах. Історія Дня фізичної культури і спорту в Україні показує, як ми навчилися цінувати здоров’я і патріотизм через спорт.

День фізичної культури і спорту - це свято всіх професіоналів і любителів спорту: викладачів фізкультури, тренерів, студентів, спортсменів та випускників профільних спортивних навчальних закладів,  взагалі - людей, які ведуть здоровий спосіб життя.

Крім того, в умовах воєнного часу кожен українець повинен усвідомлювати, що тільки фізично та психічно здорова нація може протистояти агресії у будь яких її проявах.

                                                            9 вересня — Міжнародний день інформування про фетальний алкогольний синдром, або ФАС. Це стан дитини, спричинений впливом алкоголю під час вагітності матері. ФАС може бути причиною пошкодження мозку плода та як наслідок – порушень поведінки, навчання і мислення, а також фізичного розвитку дитини. 

За даними Всесвітньої організації охорони здоров’я поширеність фетального алкогольного синдрому плода складає 50 випадків на 10 000, або 0,5 %. У випадку регулярного вживання спиртних напоїв жінкою під час вагітності вирогідність народження дитини з даною патологією зростає до 25-45 %. Перинатальний вплив алкоголю залежить від часу, тривалості, характеру та дози вжитого алкоголю, може відрізнятися в залежності від типу клітин і тканин, стадій внутрішньоутробного розвитку. Проте, будь-яка кількість алкоголю може становити небезпеку. Найголовніше, що треба пам’ятати вагітним – безпечної дози алкоголю не існує.

Наслідки внутрішньоутробного впливу алкоголю на здоров’я об’єднані загальним терміном Фетальний алкогольний спектр порушень  і складається з 4 ступенів:

- повний фетальний алкогольний синдром;

- частковий фетальний алкогольний синдром;

- розлади нервової системи;

- вроджені дефекти.

Фетальний алкогольний синдром (ФАС) – найважчий прояв фетального алкогольного спектру порушень (ФАСП).

Симптоми ФАС

Важкість симптомів фетального алкогольного синдрому різна - деякі діти страждають від них набагато сильніше, ніж інші. Ознаки та симптоми фетального алкогольного синдрому можуть включати будь-яке поєднання фізичних дефектів, інтелектуальних або когнітивних розладів, а також проблем з функціонуванням і повсякденним життям.

Фізичні вади можуть включати:

- специфічні риси обличчя, включаючи короткі очні щілини, дуже тонку верхню губу, короткий задертий ніс і гладку поверхню шкіри між носом і верхньою губою (жолобок);

- деформацію суглобів та кінцівок;

- повільний фізичний ріст до та після народження;

- проблеми із зором чи слухом;

- мала окружність голови й розмір мозку;

- пороки серця і проблеми з нирками й кістками;

- проблеми з мозком і центральною нервовою системою (ЦНС).

Проблеми з мозком і ЦНС можуть включати:

- погану координацію або рівновагу;

- інтелектуальну недостатність, порушення навчання та затримку розвитку;

- погану пам'ять;

- проблеми з увагою та опрацюванням інформації;

- труднощі з міркуваннями та розв’язанням проблем;

- труднощі з розумінням наслідків вибору;

- погані навички судження;

- знервованість або гіперактивність;

- швидку зміну настрою;

- соціальні та поведінкові проблеми.

Проблеми у взаємодії з іншими можуть включати:

- труднощі в школі;

- проблеми з іншими людьми;

- погані соціальні навички;

- проблеми з адаптацією до змін або переходом від одного завдання до іншого;

- проблеми з поведінкою та контролем імпульсів;

- викривлене поняття часу;

- труднощі у плануванні або роботі над досягненням мети.

Як наголошують фахівці NHS, наявність симптомів ФАС у дитини та ступінь їхньої важкості залежить від того, як часто та скільки мати вживала алкоголю під час вагітності. Чим більша кількість спожитого алкоголю, тим важчими стають симптоми.

Коли звернутися до лікаря та як діагностувати ФАС

Якщо ви вагітні й не можете припинити вживати алкоголь, зверніться по допомогу до лікаря. Оскільки рання діагностика може допомогти зменшити ризик довгострокових проблем у дітей з фетальним алкогольним синдромом, повідомте лікарю вашої дитини, якщо ви вживали алкоголь під час вагітності.

Якщо ви усиновили дитину або стали опікуном, ви можете не знати, чи вживала біологічна мати алкоголь під час вагітності, і вам може спочатку не спасти на думку, що у вашої дитини може бути фетальний алкогольний синдром. Однак якщо у вашої дитини проблеми з навчанням і поведінкою, поговоріть з лікарем, щоб визначити основну причину.

Немає жодного лабораторного тесту, який міг би підтвердити наявність у дитини фетального алкогольного синдрому. Багато з його симптомів можуть сплутати зі СДУГ (синдромом дефіциту уваги і гіперактивності). Тож  діагностують ФАС за наявності всіх наступних критеріїв: дві з трьох характерних рис обличчя (короткі очні щілини, тонка верхня губа та гладкий або нечіткий жолобок між носом і верхньою губою), затримка росту (пренатально та/або постнатально) й дефекти центральної нервової системи. 

Крім того, немає спеціального лікування фетального алкогольного синдрому, адже неможливо відновити пошкоджений мозок дитини. Але рання діагностика та підтримка можуть мати велике значення.

Так, після діагностики захворювання лікар може оцінити потреби вашої дитини та запропонувати відповідні освітні та поведінкові стратегії.

Результати досліджень свідчать про те, що діти почуваються краще, коли у них діагностують ФАС до 6 років й призначають їм терапію. Спеціальних препаратів для лікування фетального алкогольного синдрому немає, але деякі ліки можуть допомогти з такими симптомами як гіперактивність, нездатність зосередитися або тривога.

                                                             4 вересня - Всесвітній день сексуального здоров’я.

Щорічно 4 вересня, починаючи з 2010 року, відзначається Всесвітній День Сексуального Здоров'я (WSHD), щоб привернути увагу громадськості та сприяти більшому розумінню важливості питання сексуального здоров'я населення. Ініціатором проведення дня є Всесвітня асоціація сексуального здоров'я (World Association for Sexual Health).

У 1977 році на нараді експертів Всесвітньої організації охорони здоров'я (ВООЗ) було прийнято наступне визначення: сексуальне здоров'я - це комплекс соматичних, емоційних, інтелектуальних і соціальних аспектів життя людини, котрі позитивно збагачують особистість, підвищують комунікабельність людини і його здатність до любові.

Передумовою для гарного сексуального здоров'я є позитивне і шанобливе ставлення до сексуальності і сексуальних відносин, а також можливість приємного та безпечного сексуального досвіду, вільного від примусу, дискримінації та насильства.

Добре сексуальне здоров'я вимагає поваги, захисту та обліку сексуальних прав всіх людей. Оскільки продовження роду є лише частиною сексуальності, репродуктивне здоров'я (стан репродуктивної системи і процеси, пов'язані з фізичним, розумовим і соціальним благополуччям, а не тільки відсутність хвороби або дисфункції) є частиною сексуального здоров'я, пов'язаного в першу чергу з безпечною вагітністю, пологами і здоровою дитиною.

Відповідно до визначень сексуального здоров'я, сексуально здорова людина, оцінює свою сексуальність, несе відповідальність за свою поведінку, шанобливо спілкується з обома статями і висловлює любов і близькість відповідно до його або її цінностей. Сексуально здорові відносини засновані на спільних цінностях та характеризуються: консенсусом, рівністю, чесністю, взаємним задоволенням і безпекою (включаючи захист від небажаної вагітності, інфекцій, що передаються статевим шляхом / ВІЛ, насильства).

Отже, що таке сексуальне здоров’я?

«Сексуальне здоров’я включає стан фізичного, психічного і соціального благополуччя щодо сексуальності. Однак сексуальне здоров’я це не тільки відносини. Наше сексуальне здоров’я впливає на медичні питання, освіту та сексуальну поведінку, а також порушує такі питання, як незапланована вагітність та безпечний секс».

У поняття «сексуальне здоров’я» входять:

– здатність до насолоди і контролю сексуальної і дітородної поведінки відповідно до норм соціальної й особистої етики;

– свобода від страху, почуття сорому і провини, хибних уявлень та інших психологічних факторів, що пригнічують сексуальну реакцію і порушують сексуальні взаємини;

– відсутність органічних розладів, захворювань і станів, що заважають здійсненню сексуальної і дітородної функцій.

«Сексуальність» людини виконує 3 основні функції:

– прокреативну (репродуктивну),

– рекреативну (розслаблюючу, гедонічну)

– комунікативну.

Як поліпшити сексуальне здоров’я?

Відсутність спортивних навантажень, апатія та деякі інші фактори негативно впливають на сексуальне здоров’я та лібідо. Будь-яка фізична активність стимулює сексуальне бажання. Чоловіки і жінки, які займаються регулярно спортом, змінюються психологічно: вони почуваються більш впевненими, привабливими, пластичними.

Погіршують лібідо також такі фактори: брак потрібних вітамінів і мікроелементів в організмі, зокрема вітаміни групи В9 і В12, а також через дефіцит вітаміну D, який загострює відчуття та чутливість у сексі. При гострій нестачі цього вітаміну ризик імпотенції підвищується на понад 32 %, цей вітамін здатний значно підвищувати рівень тестостерону.

«Омега-3 позитивно впливає на ерекцію та якість сперми. А разом з вітаміном D вони мають незрівнянну синергічну дію – як з точки зору підвищення лібідо, так і сексуального здоров’я в цілому».

«До погіршення сексуального здоров’я жінок може призвести розтягнення піхви після пологів та замовчування цієї проблеми на прийомі у лікаря. Після пологів відчуття в сексуальному житті жінки помітно змінюються, причому як у позитивний, так і в негативний бік. Це залежить від того, наскільки великою народилася дитина, чи були розриви та розрізи промежини під час пологів. І це лише один із багатьох «прикладів», котрі можуть впливати на стан сексуального здоров’я жінки. Загалом, сексуальне здоров’я – невід’ємна частина життя та основа гармонійних відносин кожної людини з самою собою та своїм партнером».

Регулярно проходьте медичні огляди та говоріть зі своїм лікарем про все, що стосується вашого сексуального здоров’я. Незважаючи на те, що розповідати про ці «проблеми» буває важко, багато методів лікування можуть бути ефективними!

                                                               31 серпня – Міжнародний день поінформованості про передозування.

Щорічно, починаючи з 1987 року, за рішенням Генеральної Асамблеї ООН 26 червня у всьому світі відзначається Міжнародний день боротьби зі зловживанням наркотичними засобами та їх незаконним обігом з метою створення міжнародного суспільства, вільного від зловживання наркотиками. Гаслом цього Дня в 2025 році обрано: «Розірвіть це коло: Зупинимо Організовану Злочинність!» Організована злочинність стимулює незаконну торгівлю наркотиками, що має руйнівні наслідки для людей та громад у всьому світі.

Зростання популярності синтетичних наркотиків, включаючи високопотужні опіоїди, такі як нітазен, створює новий та смертельний виклик. Ці речовини призводять до смертей від передозування та чинять тиск на і без того крихкі системи охорони здоров’я.

Незаконна торгівля наркотиками тісно пов’язана з іншими злочинами, включаючи торгівлю людьми, незаконний видобуток корисних копалин та руйнування навколишнього середовища. Разом ці взаємопов’язані злочини є частиною замкненого кола, яке посилює бідність, експлуатацію, інституційну слабкість та залежність.

Зупинка наркоторгівлі вимагає довгострокових скоординованих дій для вирішення проблеми попиту та пропозиції, а також запобігання використанню вразливостей організованими злочинними групами.

Цьогорічний Всесвітній день боротьби з наркотиками закликає до інвестицій у профілактику, включаючи правосуддя, освіту, охорону здоров’я та альтернативні засоби до існування — основи сталої стійкості.

Наркоманія – стан, що характеризується патологічним потягом до різних психоактивних речовин, зміною толерантності (збільшення дози споживання), розвитком психічної та фізичної залежності, а також вираженими медико-соціальними наслідками.

У теперішній час, широке поширення в світі отримали синтетичні наркотичні речовини, які виробляються і потрапляють в тіньовий обіг в обхід чинного законодавства. Висока популярність цих речовин серед молоді обумовлена доступністю придбання їх через мережу інтернет та низькою вартістю в порівнянні з «класичними» наркотиками. Серед синтетичних наркотичних речовин найбільш популярні так звані суміші для паління («спайси») і «солі».

Спайсом називають особливі суміші для паління, до складу яких входять трави (як правило, ромашка аптечна), які оброблені  синтетичними аналогами канабіноїдів. У зв’язку з тим, що дозу психоактивної речовини в спайсі прорахувати неможливо, часто у споживачів відмічається передозування, яке в деяких випадках закінчується смертю.

Люди, що вживають ці суміші, піддають ризику не тільки себе і своє здоров’я, але й безпеку осіб, які перебувають поруч у момент вживання суміші для паління через непередбачуваність змін психіки. При сп’янінні, викликаному спайсом, людина втрачає контроль не тільки над своєю поведінкою, вона втрачає зв’язок з реальним світом, не розуміє, де вона знаходиться, хто перед нею і т.д. Даний стан розвивається гостро і супроводжується підвищеною, безцільної руховою активністю, агресивною та аутоагресивною поведінкою.

При систематичному вживанні спайсів знижується психічна активність в цілому, погіршується пам’ять, слабшає увага, людина насилу справляється з діяльністю, що вимагає розумового навантаження і зосередження. Їй стає все байдуже, не цікаво, вона втрачає колишні соціальні зв’язки.

Іншим поширеним наркотиком серед молоді є «солі», до складу яких входять синтетичні психостимулятори (наприклад, мефедрон, α-PVP, метилон). Якщо вживання спайсів якийсь час може бути непомітним для оточуючих, то вживання «солей» стає явним відразу за такими ознаками: дикий погляд; спрага; тривожний стан; мова за типом «затягнутої магнітної плівки»; судорожні рухи нижньою щелепою, гримаси; слухові галюцинації; жестикуляція (мимовільні рухи руками, ногами, головою); безсоння; неймовірний приплив енергії (бажання рухатися, щось робити, але дії зазвичай непродуктивні).

При отруєнні синтетичними психостимуляторами спостерігається розвиток гострого психозу, порушення функцій життєво важливих органів, некерована гіпертермія (підвищення температури тіла), набряк мозку, що може привести до смерті.

Які ознаки можуть вказувати на вживання наркотичних речовин? Увагу привертають несподівані зміни в поведінці людини:

- різке зниження або підвищення активності;

- втрата інтересу до навчання, роботи, захоплень;

- незрозуміла дратівливість, брехливість, неуважність;

- поява підозрілих приятелів, різка зміна кола друзів;

- прихованості в поведінці, відмова повідомляти про своє місцезнаходження;

- пізнє повернення додому в незвичайному стані, невиразна мова;

- важке пробудження вранці, сонливість;

- втрата апетиту, зниження ваги;

Батьків має насторожити:

- зникнення грошей або цінностей з дому;

- збільшення необхідної суми грошей на кишенькові витрати;

- наявність у підлітка медикаментів, шприців, ампул, тюбиків з-під клею тощо;

- незвичні запахи, плями на одязі, сліди на тілі підлітка.

Профілактика наркоманії на особистісному рівні включає в себе роз’яснювальну  роботу з дітьми, бажано до 10 років. У такому віці у дитини формується чітке уявлення про погане і хороше, і наркотики повинні чітко асоціюватися з негативним образом наркомана, як асоціального елемента, що вбиває себе.

Крім того, велике значення має створення умов, що забезпечують корисне проведення вільного часу. В умовах воєнного часу, коли багато установ культури, спортивних секцій не працюють, організація дозвілля лежить на батьках чи родичах дитини. Не залишайте дитину на самоті зі своїми переживаннями, частіше розмовляйте з нею, знайомтесь з колом спілкування та інтересів. Формуйте та зміцнюйте в дитині адекватну самооцінку, позитивні життєві цілі, установки і навички, в цьому випадку вона зможе самостійно вирішити ніколи не торкатися до наркотиків.

                                                               23 серпня-День державного прапора.

Щорічно, 23 серпня, напередодні Дня Незалежності, відзначається державне свято – День Державного прапора України. Державний прапор – невід’ємний атрибут кожної країни, що уособлює самобутність та спадкоємність її державотворчих традицій. Синьо-жовтий стяг – це символ української ідентичності та незламної боротьби за свободу.

Поєднання блакитного тла та жовтого малюнку зустрічається в символіці українських населених пунктів, починаючи з часів Русі.  Козаки використовували синє тло та малювали жовті хрести, небесні світила та зброю на своїх бойових знаменах.

4 вересня 1991 року національний синьо-жовтий прапор замайорів над Верховною Радою України. А за кілька місяців, 28 січня 1992-го, Верховна Рада України офіційно затвердила його Державним Прапором України.

Свято встановлено в 2004 році Указом Президента України як пам’ять про подію 23 серпня 1991 року, коли під час оголошення незалежності України було піднято національний прапор над Верховною Радою. Дата святкування не змінюється та є щорічною. Це свято прапора відзначається усіма українцями, незалежно від їх віку, соціального статусу чи релігійних переконань.

Цікаві факти про свято:

1. Символіка кольорів: Традиційно синій колір прапора асоціюється з небом, духовністю та спокоєм, тоді як жовтий символізує золоті поля України, багатство та достаток.

2. Перший прапор: Історія синьо-жовтого прапора бере свій початок ще в часи Київської Русі. Проте він отримав широке визнання під час національно-визвольних змагань кінця XIX – початку XX століття.

3. Рекорди прапора: У різні роки в Україні встановлювалися рекорди з найбільшої кількості людей, що тримають прапор, або створення найбільшого прапора.

Сьогодні прапор супроводжує наших військових на плечових шевронах, у рюкзаках та на передових позиціях. Вони бережно підписують його своїми позивними, передаючи побратимам як оберіг. Державний стяг гордо майорить у містах України. А українці на окупованих територіях із нетерпінням чекають, коли наш прапор знову розвіватиметься у їхніх містах, селищах та селах.

Отже, цей день нагадує нам про важливість єдності та патріотизму, а також про те, що Державний Прапор є не просто символом – це наша історія, наша гідність і наша сила.

                                                               8 серпня - Міжнародний день офтальмології.

8 серпня у світі відзначається Міжнародний день офтальмології. Професійне свято лікарі-офтальмологи відзначають з 2004 року. Це стало приводом для поширення актуальної та сучасної інформації про новації та можливості галузі. Адже ця медична спеціальність стрімко розвивається і вдосконалюється. Доступність висококваліфікованої офтальмологічної допомоги значною мірою визначає якість життя людини, оскільки забезпечує можливість збереження зору.

Датою проведення Міжнародного дня офтальмології було обрано 8 серпня - день народження знаменитого хірурга-офтальмолога Святослава Федорова, внесок якого у розвиток цієї галузі медицини у світі є надзвичайно великим.

Святослав Федоров створив штучний кришталик і провів експериментальну операцію з його імплантації. У 1969 році він зайнявся імплантацією штучної рогівки, а в 1973 вперше у світі розробив і провів операцію з лікування глаукоми на ранніх стадіях (метод глибокої склеректомії, який згодом одержав міжнародне визнання). Офтальмологи всього світу досі широко використовують для корекції короткозорості методику, розроблену Федоровим, за його ініціативи був створений Інститут мікрохірургії ока.

Завдяки нашим очам ми маємо можливість бачити і сприймати навколишній світ у всіх його неповторних відтінках і кольорах. Міжнародний день офтальмології присвячується питанням збереження та відновлення зору.  На певних етапах життя людини, через хвороби та інші чинники, зір може слабнути, що відповідно впливає на якість життя.

Будь-який наш орган відчуває вплив стресу на собі, і очі – не виняток.

Через підвищення внутрішньоочного тиску внаслідок стресу ми можемо відзначити певні зміни в стані очей:  

- чутливість до світла:

- дискомфорт та різь в очах від яскравого світла, ліхтарів та ламп;  

- спазми повік: поширена реакція на стрес, яка посилюється кофеїном та поганим сном; 

-  розмитий зір: стрес може змусити об'єкти і людей здаватися трохи не у фокусі. 

Під час екстремального стресу та панічних атак, враховуючи сьогодення, ми дихаємо частіше і глибше, що призводить до гіпервентиляції та дисбалансу кисню та вуглекислого газу в організмі. Клінічні прояви:

- напружений зір: відчуття втоми очей, дискомфорт та спазмованість м`язів навколо очей, головний біль. 

- тунельний зір: відчуття, наче ви бачите лише об`єкти прямо перед собою, а периферичній (бічний) зір наче заблокований. 

- дуже сухі або сльозливі очі. 

- плаваючі «мушки» в очах.

Зазвичай такі прояви проходять самостійно, але варто звернутися до свого сімейного лікаря та виключити захворювання очей, якщо ви не спостерігаєте покращення протягом тривалого часу.

Як  зберегти зір впродовж  тривалого часу: 

     -    регулярно проходьте огляд в офтальмолога, особливо, коли спостерігаєте зниження гостроти зору;

-  дотримуйтеся здорового способу життя;

-  спробуйте техніки заспокоєння: медитації, практики зосередження, глибоке дихання. 

-  будьте фізично активним та притримуйтесь здорового сну. 

- обмежте час у соціальних мережах та кількість новин.  

- спілкуйтеся з людьми, які допомагають вам відволіктися та розслабитись, намагайтеся гуляти в нових місцях.

В День офтальмолога висловлюємо велику подяку лікарям  за професіоналізм і працю, що допомагає людям повернути і зберегти зір, чітко бачити все, що є у світі прекрасного. Бажаємо міцного здоров`я, благополуччя і достатку! Хай у кожного з вас панує душевний спокій та впевненість у завтрашньому дні!

28 липня – 1 серпня 2025 року «Тиждень боротьби із вірусними гепатитами».

ГЕПАТИТ А: ЩО ЦЕ ТАКЕ І ЯК ПЕРЕДАЄТЬСЯ, СИМПТОМИ ХВОРОБИ БОТКІНА, ДІАГНОСТИКА І ЛІКУВАННЯ.

Гепатит А (хвороба Боткіна) являє собою гостре запалення печінки інфекційного походження, супроводжується загибеллю гепатоцитів. Входить в групу кишкових патологій, що обумовлено механізмом інфікування: хвороба передається фекально-оральним способом. Передача повітряно-крапельним шляхом неможлива.

ХАРАКТЕРИСТИКА ЗБУДНИКА

Вірус гепатиту А належить до групи Hepatovirus, геном представлений РНК. Стійкий поза тілом носія. При кімнатній температурі гине через кілька тижнів, при +4 здатний виживати кілька місяців, при -20 залишається активним роками.

Збудник гине при кип’ятінні через 5 хвилин, може ненадовго залишатися активним в хлорованій водопровідній воді. Передається фекально-оральним способом переважно аліментарним і водним шляхом. Не виключено зараження контактно-побутовим шляхом: передача здійснюється через користування загальним посудом або предметами побуту.

ПРИЧИНИ РОЗВИТКУ

Джерелом інфекції є хвора людина. Він стає заразним з останніх декількох діб інкубаційного періоду і продовжує залишатися переносником захворювання протягом всієї хвороби. Найбільш небезпечною для оточуючих стає перший тиждень і продромальний період (часовий проміжок від завершення інкубаційного етапу і до появи перших симптомів захворювання).

Отримати вірус можна при контакті з хворою людиною. Зараження здійснюється через продукти харчування і контактно-побутовим шляхом. Вірус з рук хворого потрапляє робочі поверхні. Гепатит А прийнято називати «хворобою брудних рук». Саме цим пояснюються спалахи захворювання в дитячих садах, школах, піонерських таборах і інших організованих колективах.

Про ізольованому осередку можна говорити в разі виникнення патології в окремо взятій сім’ї.

ІНКУБАЦІЙНИЙ ПЕРІОД

Тривалість інкубаційного періоду дорівнює трьом – чотирьом тижням, після цього з’являються перші ознаки гепатиту А. Для захворювання типово гострий початок. Патологія проходить через кілька послідовних періодів:

- дожелтушного або продромальний – може проходити в гарячкової, диспепсичний та - - астеновегетативного формі;

- жовтяничний;

- реконвалесценция.

СИМПТОМАТИКА

Симптоматика гарячкового періоду виглядає наступним чином:

- різке підвищення температури тіла;

- з’являються ознаки інтоксикації організму – загальна слабкість, м’язовий та головний біль;

- сухий кашель;

- нежить;

- почервоніння горла.

У деяких випадках приєднується диспепсична симптоматика – відрижка, напади нудоти, погіршення апетиту. Для диспепсичного варіанту ознаки будуть дещо іншими – катаральна симптоматика і інтоксикація виражені незначно. В якості основних скарг виступають:

- розлад травлення;

- напади нудоти, що закінчуються блювотою;

- гіркий присмак у роті;

- відрижка;

- порушення дефекації – запори, що змінюють діарею.

Не виключений незначний больовий синдром в області правого підребер’я з поширенням в зону епігастрію.

Дожелтушного період, що проходить в астеновегетатівном форматі, специфічної симптоматики не має. Скарги стандартні: апатичний стан, загальна слабкість, розлади сну – проблеми з засипанням. У рідкісних випадках продромальний період протікає безсимптомно і захворювання відразу починається жовтяницею.

ЧОМУ БОЛИТЬ ПЕЧІНКА ПІСЛЯ ЇЖІ?

Тривалість дожелтушного періоду становить 2-10 днів, але частіше за все це тиждень. Перехід в наступну фазу гепатиту А відбувається поступово. У жовтяничний період симптоми гепатиту А у дорослих змінюються. Для нього типові: повне зникнення ознак інтоксикації, нормалізація температури тіла, поліпшення загального самопочуття.

Симптоми диспепсії зберігаються і навіть посилюються. Формування жовтяниці повільне. Спочатку у хворого відзначається зміна кольору урини: вона отримує темний колір. Потім склери очей стають жовтуватими. Слідом жовтіють слизові оболонки рота, м’яке піднебіння. Останньою змінюється колір шкіри: вона стає інтенсивного жовто-шафранного відтінку.

Важко протікає гепатит А характеризується наступною симптоматикою:

- формування петехий, точених крововиливів на слизових і поверхні шкірного покриву;

- освіту на поверхні язика і зубів характерного жовтуватого нальоту;

- збільшення печінки і селезінки;

- невеликий больовий синдром при її пальпації;

- брадикардія;

- зниження показників артеріального тиску;

- знебарвлення калових мас.

Тривалість жовтяничного періоду не більше місяця. Найчастіше він обмежується 2 тижнями. Далі слідує період реконвалесценції (одужання). Стан нормалізується, ознаки жовтяниці зникають. Фаза займає 3-6 місяців.

У більшій частині діагностованих випадків гепатит А проходить в легкій або середньотяжкій формі. Важкий перебіг відзначається рідко. Хворий після повного одужання вірусоносієм не є.

ФОРМИ ГЕПАТИТУ А

Залежно від перебігу гепатит А проходить в трьох формах – легка, середньої важкості та важка. Ознаками легкої форми патології стає практично повна відсутність жовтяниці. Її максимальна тривалість не перевищує двох-трьох діб. На самопочутті хворого вона ніяк не відбивається.

Іноді хвороба Боткіна протікає повністю безсимптомно. Діагностика в такому випадку ґрунтується на визначення активності специфічного ферменту альдолази. При середньому ступені тяжкості у хворого відзначається наступна симптоматика:

- сонливість;

- загальмованість;

- сильна жовтяниця;

- на поверхні шкіри формуються петехии (точкові крововиливи);

- серце розширене;

- тони міокарда слабкі;

- тахікардія.

Злоякісний формат гепатиту А (дистрофія печінки) супроводжує масовою загибеллю гепатоцитів. Для стану типово: розвиток сильної жовтяниці, стрімке зменшення розмірів печінки в результаті загибелі паренхіми, кровоточивість, гарячковий стан, печінкова недостатність, симптоматика ураження ЦНС.

При відсутності адекватної станом терапії можливий розвиток печінкової коми.

Загострення для вірусного гепатиту А нетипові. Іноді інфекція здатна викликати стає причиною розвитку холангіту, холециститу, порушення відтоку жовчі, запалення жовчного міхура. Не виключено приєднання вторинної інфекції. Важкі наслідки з боку печінки, зокрема, гостра печінкова енцефалопатія, зустрічаються вкрай рідко.

ДІАГНОСТИКА ПАТОЛОГІЇ

Діагноз ставиться на підставі характерної симптоматики, а також фізикальних досліджень і лабораторних тестів. Хворі обов’язково здають кров. Біохімія показує наступні зміни:

- підвищений вміст білірубіну (білірубінемія);

- зростання активності печінкових ферментів – АСТ, АЛТ;

- зменшення протромбінового індексу;

- зниження показників альбуміну;

- падіння тимоловой і зростання сулемовой проби.

Зміни фіксуються і в загальному аналізі крові. Відзначається підвищення швидкості осідання еритроцитів, а також лейкопенія і лімфоцитоз. Існує також і специфічна діагностика, яка грунтується на визначенні антитіл. Використовується методика ІФА і РІА. Більш точним способом є серодиагностика, що дозволяє виявляти в складі крові вірусну РНК.

ЛІКУВАННЯ ГЕПАТИТУ А У ДІТЕЙ І ДОРОСЛИХ

Лікування гепатиту А можливо в домашніх умовах. Госпіталізація хворого необхідна тільки при тяжкому перебігу хвороби, а також якщо хворого необхідно «посадити» на карантин. Скільки за часом людина лежить у лікарні? Тривалість перебування в інфекційному відділенні не менше 4 тижнів.

При виражених ознаках інтоксикації хворому рекомендовано дотримання постільного режиму. Хворому призначається дієта №5, повністю виключає жирну їжу, страви, що стимулюють продукування жовчі, алкоголь. Раціон повинен включати молочні та продукти рослинного походження.

Специфічна терапія гепатиту А не існує. Розробка клінічного протоколу спрямована на усунення і полегшення поточної симптоматики. Для зняття ознак інтоксикації хворому рекомендовано багато пити. Якщо виникає необхідність, то призначається внутрішньовенне введення кристалоїдних розчинів.

З метою виключення розвитку холестазу – застою жовчі – можуть призначатися препарати з групи спазмолітиків. Після одужання хворому необхідно спостерігатися у гастроентеролога протягом трьох – шести місяців.

28 липня – 1 серпня 2025 року «Тиждень боротьби із вірусними гепатитами».

ГЕПАТИТ С

Збудником гепатиту С є вірус HCV, що належить до родини Flaviviridae. Вірус має кілька генотипів (від 1 до 6), кожен з яких може по-різному реагувати на лікування. HCV здатний до значних мутацій, що ускладнює розробку ефективної вакцини.

Симптоми гепатиту С ідентичні таким у гепатитів А та В. Хвороба може довго (до 10 років) протікати у прихованій формі, але в результаті проявитися яскраво і одразу багатьма скаргами та ускладненнями (цироз або рак печінки).

ЯК ПЕРЕДАЄТЬСЯ ГЕПАТИТ С:

    • Використання спільних голок або шприців серед споживачів ін'єкційних наркотиків.

    • Погано стерилізовані медичні інструменти під час процедур.

    • Переливання зараженої крові або продуктів крові (хоча такі випадки рідкісні у розвинених країнах завдяки ретельному контролю).

    • Передача від матері до дитини під час пологів.

    • Незахищені статеві контакти.

ПОЧАТКОВІ ПРОЯВИ ГЕПАТИТУ С:

    • Виражена невмотивована загальна слабкість, дратівливість або ж навпаки апатія, головний біль;

    • Нудота, блювота, здуття живота, схильність до проносів;

    • Важкість у правому підребер’ї, дискомфорт;

    • Незначне підвищення температури тіла;

    • Пожовтіння склер, пожовтіння шкіри;

    • Пігментація, «судинні зірочки», відчуття свербежу та розчухи на шкірі, випадіння волосся;

    • Потемніння сечі (колір пива) та білий стілець;

    • Болі в суглобах, болі в м’язах, мерзлякуватість та зміна кольору шкіри пальців рук на холоді чи навіть при митті рук під холодною водою.

Шляхи передачі вірусного гепатиту С: гемоконтактний, статевий та вертикальний (від матері до плоду).

ЛІКУВАННЯ

Лікування гепатиту С значно покращилося за останні роки завдяки розробці нових противірусних препаратів. Основні методи лікування включають:

    • Противірусні препарати прямої дії (DAA): ці препарати безпосередньо впливають на вірус, пригнічуючи його розмноження. До них належать такі препарати, як софосбувір, ледіпасвір, даклатасвір та інші. Вони забезпечують високий рівень вилікування (понад 90%) з мінімальними побічними ефектами.

    • Інтерферон та рибавірин: ці препарати раніше були основою лікування гепатиту С, проте вони мають значні побічні ефекти і менш ефективні порівняно з сучасними DAA.

Лікування гепатиту С зазвичай триває від 8 до 12 тижнів, залежно від генотипу вірусу та інших факторів. Рання діагностика та своєчасне лікування є ключовими для запобігання розвитку серйозних ускладнень.

ПРОФІЛАКТИКА ГЕПАТИТУ С включає декілька важливих заходів:

    • Використання одноразових або ретельно стерилізованих медичних інструментів.

    • Уникання спільного використання голок та шприців.

    • Безпечні статеві практики, зокрема використання презервативів.

    • Проведення регулярних тестів на гепатит С для осіб з груп ризику, що дозволяє вчасно виявити захворювання та почати лікування.

МІФИ ГЕПАТИТУ С

Міф перший – «Мене нічого не турбує – значить нічого страшного». Насправді безсимптомний перебіг при тривалому носійству вірусу гепатиту С призводить до розвитку цирозу печінки, печінкової недостатності і, навіть, у 8-10 % випадків – до раку печінки. Інкубаційний період становить від двох тижнів до шести місяців з моменту інфікування!!!!! У 80% випадків з моменту інфікування пацієнт не відчуває симптоми хвороби.

Міф другий – «Мені кров не переливали – я не міг інфікуватись».

Насправді інфікування вірусом гепатиту С відбувається в результаті контакту через пошкоджену шкіру або слизові оболонки з інфікованими рідинами, зокрема кров’ю. І це не тільки переливання інфікованої крові чи її компонентів, що, до речі, трапляється вкрай рідко – оскільки всіх донорів перед здачею крові перевіряють на наявність вірусних гепатитів. Це також інвазивні медичні та немедичні маніпуляції (татуювання, пірсинг, манікюр, тощо). І тут доцільна порада всім українкам щодо маніпуляцій з нігтиками – користуйтесь власними інструментами при відвідуванні майстрів нігтьового сервісу.

Досить часто вірус гепатиту С виявляють випадково – при проходженні профілактичних оглядів, при підготовці до планових операцій, тощо. Якщо у вас був контакт з біологічними рідинами варто обстежитись щодо наявності вірусного гепатиту.

Міф третій – «Всесвітня мережа інтернет чи сусідка допоможе обрати необхідні обстеження».

Насправді, не займайтесь самодіагностикою, зверніться до кваліфікованого спеціаліста, в першу чергу до сімейного лікаря, а далі він вже вирішить чи потрібна більш спеціалізована допомога інфекціоніста чи гастроентеролога. Заощадьте свій час та кошти і довіряйте професіоналу.

Міф четвертий – «Вірус гепатиту С невиліковний».

Насправді, вірусний гепатит С повністю виліковний! Ще 5 років назад противірусна терапія тривала близько року і лишень 50% пацієнтів одужувало. Але, Україна перейшла на нові закордонні протоколи і закупила необхідні ліки. Розпорядженням КМУ № 1415-р від 27 листопада 2019 року «Про схвалення Державної стратегії у сфері протидії ВІЛ-інфекції/СНІДу, туберкульозу та вірусним гепатитам на період до 2030 року», Україна поставила перед собою ціль вилікувати всіх пацієнтів з даною нозологією до 2030 року. Препарати для лікування вірусного гепатиту С в Україні надаються безкоштовно.  Головне, вчасно звернутись по допомогу.

28 липня – 1 серпня 2025 року «Тиждень боротьби із вірусними гепатитами».

ГЕПАТИТ Е

Гепатит E — гостре інфекційне захворювання, спричинене вірусом гепатиту Е.

ОСНОВНІ ФАКТИ

Вірус передається фекально-оральним шляхом, в основному через заражену воду.

Існує щонайменше 4 генотипи вірусу гепатиту E. Генотипи 1 і 2 виявлено тільки у людини. Генотипи 3 і 4 циркулюють серед деяких видів тварин (як-от свійські та дикі свині, олені) без захворювання самих носіїв; натомість є випадки зараження цими генотипами людини.

Гепатит E зустрічається в усьому світі, а найбільше — у Східній та Південній Азії.

Захворювання поширене у країнах з низьким і середнім рівнем статків та обмеженим доступом до базових послуг водопостачання, санітарії, гігієни та охорони здоров’я. Інколи спалахи гепатиту E виникають у зонах конфліктів і надзвичайних гуманітарних ситуацій, наприклад, у районах воєнних дій, а також у таборах біженців.

За оцінками ВООЗ у світі щороку стається 20 млн випадків інфікування гепатитом E.

Для профілактики гепатиту E розроблено вакцину, яка зареєстрована в Китаї, але поки недоступна в інших країнах.

ШЛЯХИ ІНФІКУВАННЯ

Вірус потрапляє в навколишнє середовище з калом інфікованих людей та опиняється в організмі людини ентерально. Вірус передається головно через заражену питну воду. Зазвичай інфекція має доброякісний перебіг, і хворого виліковують протягом 2–6 тижнів. У деяких випадках захворювання набуває злоякісного перебігу з розвитком гострої печінкової недостатності, що збільшує ризик летальності.

Гепатит E також може передаватися внаслідок уживання м’яса заражених тварин або м’ясопродуктів, що не пройшли достатню термічну обробку; через переливання заражених продуктів крові; від вагітної матері до дитини.

СИМПТОМИ

Тривалість інкубаційного періоду після потрапляння вірусу гепатиту E в організм становить в середньому 5-6 тижнів. У районах з високою ендемічністю симптоматичний перебіг захворювання найчастіше буває серед людей ​​віком 15–40 років.

До типових ознак гепатиту E належать:

легке підвищення температури тіла, відсутність апетиту, нудота і блювота протягом кількох днів;

жовтяниця (жовтяничне забарвлення шкірних покривів і склер), потемніння сечі та знебарвлення калу;

дещо збільшена в розмірах і чутлива печінка;

у деяких пацієнтів можуть виникати болі в животі, свербіж, шкірні висипання або біль у суглобах.

У рідкісних випадках гострий гепатит E може набувати злоякісного перебігу та призводити до розвитку гострої печінкової недостатності з ризиком смерті. Найчастіше така форма гепатиту E розвивається у жінок під час вагітності. У випадку зараження гепатитом E в третьому триместрі вагітності летальність хвороби може досягати 20–25%.

Випадки хронічного гепатиту E зареєстровано в осіб з ослабленим імунітетом, особливо у реципієнтів донорських органів, що приймають імуносупресивні препарати. Проте хронічна форма гепатиту E залишається рідкісним явищем.

ПРОФІЛАКТИКА

Профілактика вірусного гепатиту Е (ВГЕ) охоплює низку профілактичних заходів, а також вакцинацію для певних груп населення проти ВГЕ. 

Щоб уникнути інфікування ВГЕ: 

    • дотримуйтеся правил особистої гігієни; 

    • вживайте термічно оброблену їжу; 

    • добре мийте овочі, фрукти, ягоди й зелень; 

    • кип’ятіть воду та не пийте з відкритих джерел.

В Україні щеплення від ВГЕ не входить до календаря рутинних щеплень, разом із тим вакцинація від цієї інфекції рекомендована для таких груп населення:

    • персонал установ громадського харчування та підприємств харчової промисловості, який виготовляє, транспортує та реалізує харчові продукти;

    • військовослужбовці, співробітники МВС України, пожежники, персонал служб спеціального призначення (оперативні служби);

    • персонал з обслуговування водоочисних споруд, водопровідних мереж, з обслуговування каналізаційних систем та каналізаційних очисних споруд;

    • особи, які беруть участь у миротворчих заходах, наданні гуманітарної допомоги тощо;

    • особи, які вживають наркотичні речовини внутрішньовенно;

    • люди з ВІЛ-інфекцією;

    • особи, що проживають в ендемічних регіонах щодо гепатиту Е;

    • особи, які подорожують до регіонів з високою ендемічністю щодо гепатиту Е;

    • особи, які спілкувалися з хворим на гепатит Е в осередках інфекції.

ДІАГНОСТУВАННЯ

Щоб протестуватися на вірусний гепатит E, необхідно звернутися до сімейного лікаря. Лабораторна діагностика ВГЕ включає:

    • Виявлення антитіл IgM до вірусу гепатиту E (аналіз крові) — основний метод діагностики гострої інфекції.

    • Антитіла IgG до HEV — свідчать про перенесену інфекцію або пізню стадію перебігу.

    • Виявлення РНК HEV методом ПЛР — високоточний метод, що дозволяє підтвердити наявність вірусу гепатиту E.

Діагностика  ВГА базується насамперед на виявленні в крові специфічних антитіл класу IgM, що свідчить про гостру фазу захворювання. Окрім лабораторних даних, лікар також враховує результати огляду пацієнта та його медичну історію.

ЛІКУВАННЯ

Якщо є симптоми  ВГЕ (як-от діарея, блювота, жовтяниця, потемніння сечі), необхідно звернутися до сімейного лікаря, який скерує на діагностику. 

Наразі не існує спеціального лікування проти ВГЕ. Основною умовою для одужання є уникнення прийому зайвих лікарських засобів, зокрема парацетамолу та протиблювотних препаратів (за рекомендацією ВООЗ), детоксикація та відновлення водно-електролітного балансу, що міг порушитися внаслідок частого блювання та діареї. За відсутності гострої печінкової недостатності також немає потреби в госпіталізації. 

                                                                                           27 липня - День медичного працівника.

Цьогоріч українські медпрацівники вже втретє відзначають своє професійне свято — День медика 2025, по-новому. День медика почали святкувати ще за часів СРСР. А з 1980 року професійне свято медпрацівників відзначали кожної третьої неділі червня. В Україні День медпрацівника офіційно затвердили у 1994 році, і святкували так само — у третю неділю червня.

У 2023 році дата святкування змінилася — за кілька днів до свята президент України Володимир Зеленський підписав указ, за яким День медика перенесли на 27 липня.

День медика в Україні не є офіційним державним святом, тож з нагоди цього не передбачено додаткового вихідного. Однак цього року День медика припадає на неділю, тож є неробочім днем.

День медика – це професійне свято всіх працівників сфери охорони здоров’я. Цього дня суспільство висловлює вдячність тим, хто щодня стоїть на сторожі здоров’я громадян: від лікарів у лікарнях великих міст до фельдшерів на сільських амбулаторіях та медиків, які працюють у зоні бойових дій.

Це також нагадування про важливість належної підтримки медичної системи, поваги до нелегкої праці медиків і вдячності за їхню витримку й професіоналізм.

У День медика в Україні вітають:

- лікарів усіх спеціалізацій;

- медичних сестер та братів;

- фельдшерів;

- акушерів;

- санітарів;

- працівників аптек та лабораторій;

- волонтерів-медиків;

- студентів та викладачів медичних навчальних закладів.

Крім того, у сучасних умовах особливої уваги заслуговують військові медики та рятувальники, які працюють у зоні бойових дій і рятують життя наших захисників та цивільних.

Медицина в Україні. 

Перші лікарні в Україні були засновані в XI столітті в Київській Русі і, як правило, були притулками при церквах. Протягом XIV-XV століть будувалися вже попередники перших справжніх лікарень, відкривалися медичні школи. У 1632 році було засновано Київську Академію, - це стало поворотним етапом в історії української охорони здоров'я. Зі стін Академії вийшли такі відомі вчені та лікарі, як епідеміолог Самойлович Д.С., акушер Амбодік-Максимович Н.М., педіатр Шотовицький С.Ф., анатом Шамлонський О.М. і багато інших. У XVIII-XIX століттях медичні відділення сформувалися при університетах Харкова, Києва, Львова та Одеси. За часів Кримської війни (1854-1856) було навчено і відправлено до Севастополя перший загін медсестер. Це і стало передумовою появи організації Червоний хрест. У 1886 році відкрилася перша бактеріологічна станція в Одесі. Тут працювали відомі вчені Мечников І.І. і Гамалія М.Ф., Овразітов В.Р. і Стражеско М.Д., які зробили прогрес у галузі кардіології, були засновниками Київської школи терапевтів, академік Філатов В.П. заснував в Одесі інститут очних хвороб. Величезний внесок в українську охорону здоров'я зробили Шимановський О.Ф. і Скліфосовський М.В.

Міжнародний день медика. 

У третю неділю червня День медика також відзначають у Білорусі, Росії, Вірменії, Молдові та Казахстані.

Дата Дня медика може варіюватися від країни до країни. На Кубі День медика відзначається як свято 3 грудня на честь дня народження Карлоса Хуана Фінлея (кубинський епідеміолог). В Індії День медика відзначають 1 липня по всій Індії на честь легендарного медика і другого головного міністра Західної Бенгалії, доктора Бідхен Чандра Роя. В Ірані день медика відзначають у день народження Авіценни. День національних медиків у Сполучених Штатах проводиться щороку 30 березня.

Медичні працівники — це не просто професія. Це покликання, спосіб життя, іноді — справжнє героїчне служіння. Особливо в умовах, коли країна переживає складні випробування. Саме тому День медичного працівника — це більше, ніж просто дата в календарі. Це щира подяка кожному, хто рятує життя.

                                                                                           22 липня - Всесвітній день мозку.

22 липня щорічно відзначається Всесвітній день мозку, який було засновано Всесвітньою федерацією неврології для підвищення обізнаності широкої громадськості про важливість здоров’я мозку. Людський мозок є головним органом нашої центральної нервової системи. Незважаючи на прогрес медицини та наукові відкриття у сфері вивчення головного мозку, дослідження нервової системи людини триває донині. Головний мозок і множинні аспекти, пов’язані з його роботою продовжують залишатися загадкою.

Структура мозку.

Мозок розділений поздовжньої борозною на дві півкулі, кожна з яких складається з шести окремих часток:

➖ лобова — забезпечує мотивацію, планування, виконання мети і цілеспрямовану поведінку;

➖ тім’яна бере участь у процесах розпізнавання і вилучення з пам’яті відомостей про форму предметів, їх текстуру і масу, а також відповідає за рахунок, письмо, розрізнення правого і лівого боків;

➖ скронева частка важлива для слуху, сприйняття мови, зорової пам’яті, вербальної пам’яті та емоцій;

➖ потилична займається зором та візуальними асоціаціями;

➖ острівець інтегрує сенсорні і вегетативні імпульси, що надходять від внутрішніх органів і залучений в певних мовних функціях, а також тут здійснюється обробка больового і температурного сприйняття і, можливо, сприйняття смаку;

➖ лімбічна містить у собі структури, які отримують вхідні дані з різних областей мозку і беруть участь в складних взаємопов’язаних програмах поведінки, наприклад, пам’ять, навчання, емоції.

Людський мозок має досить скромну вагу. На його частку припадає лише близько 2% від маси тіла людини. Однак при цьому мозок залишається найбільшим споживачем енергії в нашому організмі. Мозок утилізує приблизно 100 грам глюкози на день. Це 20% від її загального добового вмісту в сироватці крові. Існує 10 правил, які допомагають зберегти мозок здоровим до самої старості і розвинути його:

➖ Розумове навантаження. Під час активної розумової діяльності розростається нейронна мережа і відбувається утворення нових нейронів.

➖ Спорт. Під час занять спортом посилюється кровотік і кров, збагачена киснем, активніше надходить у мозок. Формуються нові судини в мозку. Виникають нові нейронні зв’язки.

➖ Здорова та корисна їжа. Ті, хто харчуються овочами і фруктами, горіхами і натуральними маслами рідше стикаються з в літньому віці проблемами деменції.

➖ Відмова від куріння. Куріння не тільки «забиває» судини і викликає кисневе голодування, а й сприяє порушенню когнітивних функцій.

➖ Відмова від алкоголю. Через вживання алкоголю до мозку надходить збіднена на кисень кров, що призводить до кисневого голодування. Це спричиняє запаморочення, нудоту, порушення координації, погіршення мислення. Масово гинуть клітини мозку, які вже не відновлюються.

➖ Мінімум стресу. При тривожних і депресивних станах мозок не в змозі перезавантажитися, що викликає смерть нервових клітин і призводить до порушення в роботі багатьох внутрішніх органів. Потрібно контролювати свої емоції, а в стані хронічного стресу або інших емоційних розладів звертатися до психотерапевта.

➖ Спілкування. Активне соціальне життя, спілкування з великою кількістю людей тренує мозок, допомагає уникнути стреси й депресії, сприяє зниженню ризику деменції в старості.

➖ Безпека голови. Удари по голові, дрібні струси, які залишаються проігнорованими чи непоміченими, можуть з віком стати причиною розвитку когнітивних порушень і деменції.

➖ Хороший сон. Під час глибокої фази сну мозок перезавантажується, відновлюється, відпочиває. Саме тому людина повинна спати не менше 8 годин на добу. Якщо сон триває менше або він переривчастий, мозок не відпочиває – нервові клітини гинуть.

➖ Профілактика діабету, ожиріння, гіпертонії. Ці захворювання катастрофічно позначаються на стані мозку, погіршують когнітивні функції, що призводить до розвитку деменції. Потрібно з юного віку й протягом усього життя контролювати свою вагу, займатися спортом, добре харчуватися, уникати стресів і піклуватися про себе.

10 цікавих фактів, які допоможуть дізнатися про мозок трохи більше.

1. Обсяг пам’яті мозку необмежений. У мозку, на відміну від комп’ютерів і телефонів, місце ніколи не закінчується. Неможливо дізнатися настільки багато інформації, щоб не залишилося місця для її розміщення. Важливо тільки пам’ятати, що мозку необхідно висипатися, щоб краще запам’ятовувати нову інформацію.

2. Мозок не втомлюється від інтелектуальної роботи. Почуття втоми й апатії з’являються лише через емоції та переживання. При розумовій роботі склад крові, що проходить через мозок, не змінюється.

3. Закоханість можна побачити на фМРТ. Хтось вважає, що закоханість – це стан душі людини. Але насправді, коли людина закохана, в мозку відбуваються зміни. Якщо зробити фМРТ, то на знімках буде помітно як «загоряються» місця, в яких присутній дофамін – нейромедіатор, що викликає приємні відчуття.

4. Мозок не відчуває біль. У мозку немає больових рецепторів. Вони присутні тільки в мозкових оболонках і кровоносних судинах. Наприклад, коли в людини виникає головний біль, болить не сам мозок, а навколишні його тканини.

5.  Мозок складається на 60% відсотків із жирів. Мозок – орган, у якому міститься найбільше жирів. Тому для його здоров’я так необхідна дієта, що багата на корисні жири (омега-3 та омега-6). Вони зміцнюють стінки мозкових клітин, а також переносять і зберігають жиророзчинні вітаміни.

6.  Мозок не може існувати ні без кисню, ні без глюкози. Нервовим клітинам необхідні ці дві речовини для функціонування і виживання. Якщо протягом 3-5 хвилин мозок не отримує достатньо кисню або глюкози, в ньому відбуваються незворотні порушення. Доведено, що смерть практично ніколи не буває миттєвою. Поки в клітинах мозку ще є кисень і глюкоза, він не гине протягом іще кількох хвилин.

7.  Мозок генерує від 25 000 до 50 000 думок в день. Підраховано, що у більшості людей 70% цих думок негативні. Крім того, понад 100 000 хімічних реакцій відбуваються в мозку кожну секунду.

8. Різні частини мозку відповідають за різні функції. Чи замислювалися ви коли-небудь, що станеться у людини зі свідомістю, якщо видалити частину мозку? Резекція тих чи інших відділів буде супроводжуватися втратою якоїсь із функцій мозку, адже різні його частини насправді відповідають за різні функції, починаючи від рухів у руках, закінчуючи мовою.

9.  У мозку є німі зони. Дійсно, так звані “німі” зони мозку, які не відповідають за важливі функції, існують. Тільки на перший погляд здається, що після резекції цих зон, ми не побачимо втрати функцій людини. Насправді вільних зон немає, в різному ступені всі відділи головного мозку активні.

10.  Ми використовуємо мозок не на 100%? Чи правда що мозок людини при всіх цих фактах працює всього на 9%? Деякі люди та вчені, включаючи навіть Альберта Ейнштейна, вважають, що ми використовуємо мозок на 9%. Але це міф, тому що мозок працює на всі 100% цілодобово та знаходиться в функціональній активності протягом усього життя, навіть коли ми спимо.

Варто  звернути увагу на статистичні дані ВООЗ щодо поширення  патології головного мозку (цереброваскулярні захворювання, хвороба Альцгеймера, хвороба Паркінсона та інші) й одразу  постає питання  профілактики здоров`я мозку.

                                                                                           6 липня - Всесвітній день боротьби із зоонозами.

Зоонозні інфекції (зоонози) — це інфекційні хвороби, збудники яких зазвичай циркулюють серед тварин, але можуть передаватись людині. Щороку 6 липня у світі відзначають Всесвітній день боротьби з зоонозами. 

Зоонози у числах

існує близько 200 зоонозних інфекцій;

60% відомих науці інфекційних хвороб мають тваринне походження;

75% інфекційних хвороб, що виникають (зокрема, Ебола, ВІЛ-інфекція і грип), мають тваринне походження;

80% патогенів із біотерористичним застосуванням є зоонозними.

Майже половина захворювань серед тварин, зареєстрованих у 2005–2023 роках, спричинені збудниками, що мають зоонозний потенціал, тобто здатні передаватись людині.

Зростає кількість спалахів високопатогенного грипу птиці серед ссавців. Враховуючи уроки пандемій COVID‑19, Еболи, лихоманки Ласса тощо, це можна сприймати як потенційну загрозу виникнення пандемії.

Серед ключових чинників поширення зоонозних інфекцій у світі — зміна клімату та зростання обсягів міжнародної торгівлі.

Лептоспіроз

За даними Всесвітньої організації охорони здоров’я (ВООЗ), лептоспіроз належить до найпоширеніших природно-осередкових захворювань у  всьому світі.

джерело інфекції – хворі та перехворілі дикі та свійські тварини

механізм передачі: контактний

шляхи передачі – водний, аліментарний, рановий (під час купання у водоймах, при контакті з інфікованими тваринами, через заражену виділеннями гризунів їжу і воду)

характеризується гарячкою, болем у м’язах, запаленням слизових оболонок очей, ураженням нирок, печінки і центральної нервової системи. Підступність цієї інфекції полягає в тому, що її симптоми нагадують грип. Методи профілактики зоонозних захворювань відрізняються в залежності від патогенів.

Сальмонельоз

Носійство може тривати від кількох днів до кількох років. Людина у процесі циркуляції сальмонел в природі значно поступається тваринам.

джерело інфекції – велика рогата худоба, свині, вівці, коні, свійська водоплавна птиця, кури, рептилії, коти, собаки, домашні гризуни, навіть хворі на сальмонельоз люди або здорові бактеріоносії

механізм передачі: фекально-оральний (через заражену їжу, воду, предмети побуту)

характеризується як легкою, так і важкою формою перебігу. Виникає блювота, здуття живота, стілець в рідкій формі, температура тіла може сягати 40 °C, зневоднення.

Сказ

Викликається нейротропним вірусом. Якщо хвороба переходить в активну фазу, смерть настає на 2-3 добу.

джерело інфекції – інфікована теплокровна тварина

механізм передачі: аерогенно-контактний

шлях передачі: рановий (через укус, подряпини, ослинення; пасивно – через кон’юнктиву, слизову ротоглотки)

характеризується наявністю лихоманки, пригніченого стану, болями в місці укусу, згодом з’являються боязливість, занепокоєння, розлад дихання і ковтання, слинотеча.

Сибірка (антракс)

Найчастіше хворіють люди, які працюють із тваринами і тваринними продуктами – кістками, вовною, шкурою, м’ясом. Сибірка не передається від людини до людини.

джерело інфекції – спори бактерій можуть активізуватися, коли поверхня ґрунту порушується, потрапляють у шлунок тварини із травою на пасовищах

механізм передачі: найчастіше контактний (при потраплянні спор на травмовану шкіру, слизові оболонки)

можливе зараження аерогенним (вдихання спор), аліментарним (під час приготування і вживання їжі із м’яса, отриманого від хворих тварин), трансмісійним шляхами (через укуси комах)

характеризується інтоксикацією організму, лихоманкою, виникненням набряків і карбункулів, ураженням кишківника, легень, мигдаликів.

За наявності хоча б одного із вищевказаних симптомів, негайно звертайтеся до лікаря.