КНП "ЦЕНТР ПЕРВИННОЇ МЕДИКО-САНІТАРНОЇ ДОПОМОГИ"

Попаснянської міської ради

Місячник боротьби з туберкульозом

КНП «ЦПМСД» Попаснянської міської ради хоче повідомити що, в Україні з 1 березня по 1 квітня триває місячник боротьби із захворюванням на туберкульоз. Місячник спрямований на підвищення рівня освіченості населення з питань профілактики цього захворювання, упродовж цього часу проводиться весь комплекс заходів, спрямованих на стабілізацію ситуації з поширенням туберкульозу. Оскільки ця хвороба може розпочинатися під “масками” гострого респіраторного захворювання, грипу, загострення хронічного бронхіту, пневмонії.

Місячник боротьби з туберкульозом

Березень — місячник подолання туберкульозу!

В Україні здійснюється комплекс заходів для боротьби з хворобою з урахуванням викликів війни, повʼязаних з міграцією населення, руйнуванням інфраструктури тощо.

Серед важливих результатів — розширення можливостей амбулаторного лікування. В Україні близько 70% людей з туберкульозом вже з першого дня лікуються без госпіталізації. Госпіталізація необхідна лише за наявності чітких показань, у всіх інших випадках люди з ТБ лікуються амбулаторно, зберігаючи можливість працювати, навчатися та вести звичний спосіб життя. І це абсолютно безпечно для оточення, оскільки лікування унеможливлює інфікування інших людей.

До того ж протитуберкульозна служба об'єднана з іншими закладами охорони здоров’я. Завдяки цьому люди мають кращий доступ до спеціалізованого обладнання та вузькопрофільних фахівців. Такий підхід закріплений у Стратегії розвитку системи протитуберкульозної медичної допомоги населенню на 2024-2026 роки.

У 2024 році набув чинності Закон «Про подолання туберкульозу в Україні». Він зосереджується на створенні ефективних заходів для повного подолання туберкульозу, включаючи покращення діагностики, доступу до лікування та профілактики. Важливим аспектом Закону є закріплення міжсекторного підходу до подолання туберкульозу, який передбачає об’єднання зусиль не лише системи охорони здоров’я, а й інших сфер — соціального захисту, освіти, громадських організацій тощо для розв’язання проблем, пов’язаних з недугою.

ЩО ТРЕБА ЗНАТИ ПРО ТУБЕРКУЛЬОЗ

Туберкульоз — це інфекційне захворювання, спричинене мікобактерією туберкульозу (бактерії комплексу Mycobacterium tuberculosis). Найчастіше ТБ вражає легені, але можливе також ураження інших органів і систем людини.

Головний шлях передачі туберкульозу — повітряний. Інфікування відбувається під час кашлю, чхання розмови з людиною, яка хворіє на туберкульоз із бактеріовиділенням.

Водночас ТБ не передається через рукостискання, поцілунки, використання спільного посуду, їжу, воду чи предмети побуту.

Захворіти на туберкульоз може кожен, незалежно від соціального статусу.

ВЧАСНЕ ВИЯВЛЕННЯ ТБ — ЗАПОРУКА ОДУЖАННЯ

Своєчасна діагностика та, відповідно, своєчасне лікування гарантують одужання. Тому відразу звертайтеся до сімейного лікаря чи фтизіатра, якщо маєте такі симптоми:

- кашель довше ніж 2 тижні;

- підвищена температура тіла понад 7 днів;

- утруднене дихання;

- біль у грудях;

- поганий апетит, безпричинна втрата ваги;

- постійна слабкість;

- підвищена пітливість, особливо вночі.

ЯК ЛІКУЮТЬ ТУБЕРКУЛЬОЗ В УКРАЇНІ

Туберкульоз — повністю виліковний. В усіх регіонах України доступні сучасні препарати для лікування ТБ. Завдяки інноваційним лікам тривалість лікування скоротилася і для чутливого туберкульозу становить 4–6 місяців, а для лікарсько-стійкої форми — переважно 6–9 місяців.

Профілактичне лікування здійснюється згідно з останніми рекомендаціями ВООЗ. Його можна пройти за 1 або 3 місяці, а захист зберігається понад 10 років. Головне — дотримуватися всіх призначень лікаря та не переривати курсу такого лікування.

Лікування туберкульозу призначають фтизіатри — вони підбирають оптимальну схему прийому препаратів. Водночас сімейний лікар відіграє ключову роль у веденні людини з ТБ: контролює дотримання режиму лікування та слідкує за її самопочуттям. Такий підхід забезпечує доступність медичної допомоги та робить лікування ефективнішим.

Регіональні фтизіопульмонологічні центри координують заходи з подолання ТБ на регіональному рівні та діють у кожній області України. Перелік протитуберкульозних закладів за посиланням.

РАЗОМ ДО ПОДОЛАННЯ ТУБЕРКУЛЬОЗУ

Упродовж Місяця подолання туберкульозу Центр громадського здоров’я ділитиметься докладною інформацією про туберкульоз: як проходить лікування, хто в групі ризику, що робити для профілактики та ін. Адже поінформованість — перший крок до подолання ТБ.

Пам’ятайте, що всі послуги, пов’язані з профілактикою, діагностикою та лікуванням ТБ, в Україні безоплатні. Разом ми можемо подолати туберкульоз!

За матеріалами : https://phc.org.ua/news/berezen-misyac-podolannya-tuberkulozu

ПРО ТУБЕРКУЛЬОЗ

Туберкульоз — інфекційна хвороба, що викликається мікобактеріями туберкульозу (бактеріями комплексу Mycobacterium tuberculosis).

Найбільш поширеним є туберкульоз легень, але хвороба може вражати й інші органи та системи організму, крім волосся та нігтів.

Передається туберкульоз (далі — ТБ) від людини, яка має відкриту форму ТБ (з активним бактеріовиділенням) до іншої людини повітряним шляхом під час кашлю, розмови, чхання. Ризик інфікування залежить від тривалості та інтенсивності контакту та від кількості бактерій, які вдихає здорова людина. Вірогідність розвинення хвороби після контакту з бактеріями залежить від стану імунної системи. Якщо вона не здатна стримувати інфекцію, розвивається туберкульоз.

Туберкульоз — виліковне захворювання, успіх лікування залежить від вчасно розпочатого прийому ефективних медпрепаратів та дисципліни пацієнта у дотриманні всіх рекомендацій лікаря та регулярному прийомі ліків.

Туберкульоз розвивається у приблизно 10% людей, інфікованих бактеріями туберкульозу. Особливо чутливі до туберкульозу люди з ослабленою імунною системою (через хронічні захворювання або прийом певних ліків) та маленькі діти, оскільки їх імунна система ще не сформована. Щоб захистити дитину від важких форм туберкульозу використовують вакцину БЦЖ.

ЩО ТАКЕ БЦЖ?

На жаль, універсальної вакцини, яка б попереджала захворювання різними видами туберкульозу, немає. Хоча наукові розробки в цьому напрямку ведуться.

Сьогодні в арсеналі медицини є вакцина — БЦЖ — від важких, генералізованих форм туберкульозу, таких як туберкульозний менінгіт і міліарний туберкульоз. Вони особливо небезпечні для дітей першого року життя.

Без щеплення вакциною БЦЖ у дитини, яка підхопить такий туберкульоз, зростає ризик смерті. Тому цю вакцину вводять так рано — на 3–5 день життя. Це рекомендований вік для вакцинації, однак діти старше 5 днів також можуть бути вакциновані, якщо раніше вони не були щеплені з об’єктивних причин.

Впродовж життя людина може захворіти на туберкульоз, але в перші роки життя вона не матиме генералізованої форми ТБ з множинним ураженням кількох органів.

БЦЖ — це жива вакцина з настільки ослабленими мікобактеріями, що вони не здатні викликати захворювання. БЦЖ застосовують у багатьох країнах з високою поширеністю ТБ для захисту дітей. На жаль, Україна й досі знаходиться в цьому переліку. Тому так важливо дотримуватись Національного календаря профілактичних щеплень і вчасно захищати своїх дітей від загроз.

СИМПТОМИ ТУБЕРКУЛЬОЗУ

Клінічні симптоми та прояви Туберкульоз (легеневий)

1. Початок захворювання: Як правило — поступовий, протягом кількох тижнів, інколи — місяців.

2. Загальноінтоксикаційний синдром: Зниження працездатності, загальна втомлюваність

Підвищення температура тіла. Як правило — незначний підйом температури тіла до 37–37,2° С, при важких формах — виражена лихоманка

3. Підвищена пітливість вночі.

4. Зниження маси тіла без «визначеної» причини.

5. Кашель. Триває понад 2 тижні, періодичний, як правило з мокротинням.

6. Задишка. (утруднене та прискорене дихання). З’являється при фізичному навантаженні. Виражена задишка спостерігається при важких поширених формах туберкульозу із значним враженням легеневої тканини

7. Кровохаркання. Спостерігається при важких поширених формах туберкульозу із значним враженням легеневої тканини

ХТО МАЄ ВИЩИЙ РИЗИК РОЗВИТКУ ТУБЕРКУЛЬОЗУ

До груп підвищеного ризику захворювання на туберкульоз належать:

1. ВІЛ-інфіковані особи.

2. Особи, які контактують з хворими на туберкульоз (сімейні чи професійні контакти).

3. Особи із захворюваннями, що призводять до послаблення імунітету.

4. Курці, особи, що зловживають алкоголем чи вживають наркотики.

5. Іммігранти та біженці з регіонів з високою захворюваністю на туберкульоз.

6. Особи, що перебувають за межею бідності, безробітні.

7. Особи без визначеного місця проживання.

8. Пацієнти психіатричних закладів.

9. Затримані та особи, які перебувають під вартою при відправленні їх до ізоляторів тимчасового тримання, особи, які утримуються або звільнились з установ виконання покарань, а також особи, щодо яких встановлено адміністративний нагляд.

10. Працівники пенітенціарних установ, психіатричних закладів та працівники закладів охорони здоров’я, які мають часті контакти з хворими на туберкульоз особами, проводять відповідні дослідження та аналізи.

ДІАГНОСТИКА ТУБЕРКУЛЬОЗУ

Діагностика ТБ полягає у визначенні локалізації патологічного процесу, мікробіологічному підтвердженні захворювання на ТБ та ідентифікації збудника, а також обов’язковому визначенні чутливості мікобактерій туберкульозу до лікарських засобів, які застосовуються для лікування.

Усі особи, які звернулись за медичною допомогою із симптомами та захворюваннями, за наявності яких пацієнту проводять обстеження на ТБ, а також особи із підозрою на ТБ обстежуються на легеневий та/або позалегеневий ТБ із застосуванням загальноклінічних, мікробіологічних, радіологічних методів.

Для початкової оцінки стану ураженого органу застосовуються найбільш доцільні для кожної локалізації методи візуалізації:

- ультразвукове дослідження;

- рентгенографія;

- магнітно-резонансна та/або комп’ютерна томографія);

для обстеження легень застосовується рентгенографія органів грудної клітки (за необхідності — комп’ютерна томографія органів грудної клітки).

У людей з підозрою на легеневий туберкульоз, зокрема за наявності тривалого кашлю, для аналізу використовують мокроту, яка досліджується за допомогою молекулярно-генетичного методу, а за неможливості отримати такий вид біоматеріалу, можуть проводитись такі види обстежень як індукція мокротиння або фібробронхоскопічне дослідження. При вичерпанні можливостей вищезазначених методів діагностики може бути застосована хірургічна біопсія з отриманням матеріалу для подальшого мікробіологічного та морфологічного дослідження.

У людей з підозрою на позалегеневий туберкульоз для зразків з вогнищ позалегеневого ураження, операційного матеріалу додатково проводиться гістологічне дослідження.

Триває Всеукраїнський місячник боротьби з туберкульозом!

В Україні з 1 березня по 1 квітня триває Місячник боротьби із захворюванням на туберкульоз.

Що треба знати про туберкульоз

Головний шлях передачі туберкульозу (далі — ТБ) — повітряно-крапельний.

Інфікування відбувається під час кашлю, чхання, розмови з людиною, яка хворіє на туберкульоз із бактеріовиділенням. Ризик інфікування залежить від тривалості (більше 8 годин), інтенсивності контакту та від кількості бактерій, які вдихає здорова людина. Вірогідність розвинення хвороби після контакту з бактеріями у значній мірі залежить від стану імунної системи.

Захворіти на туберкульоз може кожен, незалежно від соціального статусу.

ДІАГНОСТИКА ТУБЕРКУЛЬОЗУ включає:

Наступні скарги:

- кашель більше 2-х тижнів.

- задишка при незначному фізичному навантаженні;

- біль у грудях, кровохаркання (10-15 %);

- підвищення температури тіла (має значення навіть незначне – до 37,0–37,5°С, або до 38°–39° С);

- підвищена втомлюваність та слабкість;

- підвищена пітливість, особливо вночі;

- зниження апетиту та зменшення ваги тіла з невизначених причин;

- Анамнез хвороби, життя.

- Лабораторну діагностику:

– загальний аналіз крові – прискорене ШОЕ, зміни в крові запального характеру;

– загальний аналіз сечі,

– аналіз мокротиння: мікроскопія, бактеріологія, гістологія.

Методи променевої діагностики: рентгено- та бронхографія, компьютерна томографія, магнітно-резонансна томографія, ультразвукова діагностика (за показаннями).

Туберкулінову пробу Манту, Квантифероновий тест, яки застосовуються для діагностики інфікованості на ТБ людини та/або наявності латентного ТБ.

У людей з підозрою на легеневий туберкульоз, найчастіше застосовується метод ДНК-зондування та полімеразно-ланцюгової реакції (ПЛР). а за неможливості отримати такий вид біоматеріалу, як мокротиння. може використовуватись фібробронхоскопічне дослідження.

При вичерпанні можливостей вищезазначених методів діагностики застосовується хірургічна біопсія з вогнищ як легеневого, так і позалегеневого ураження, з отриманням матеріалу для подальшого мікробіологічного та морфологічного дослідження.

Імунологична та серологічна діагностика.

Генетичні дослідження.

При наявності МБТ+, характерних для туберкульозу патологічних змін на рентгенограмі (томограмі), позитивному результаті тестування ПЛР, квантиферонового тесту дослідженого треба направити на консультацію фтизіатра.

Умови щодо вищого ризику розвитку туберкульозу включають:

Контакт з хворим на туберкульоз.

ВІЛ-інфекція, СНІД.

Хронічні захворювання легень, шлунково-кишкового тракту, діабет, психічні, онкологічні або інші захворювання, що призводять до зниження імунітету.

Імунодефіцитні стани.

Прийом препаратів з імуносупресивною дією.

Контакт із хворою на туберкульоз твариною, вживання продуктів від хворих на туберкульоз тварин.

Виконання робіт із шкідливими і важкими умовами праці.

Перебування в місцях позбавлення волі протягом останніх 2-х років.

Особи без визначеного місця проживання.

Мігранти та біженці, які прибули з регіонів з високою захворюваністю на туберкульоз,, безробітні.

Паління, зловживання алкоголем, вживання наркотичних засобів.

Працівники протитуберкульозних та інших закладів охорони здоров’я, які мають часті контакти з хворими на туберкульоз, проводять відповідні дослідження та аналізи біоптатів (НДІ).

МИ МОЖЕМО ПОДОЛАТИ ТУБЕРКУЛЬОЗ !

Це гасло — заклик до дій, який наголошує на трьох ключових принципах:

брати відповідальність— оперативно впроваджувати рекомендації Всесвітньої організації охорони здоров’я (ВООЗ) та посилювати національні стратегії;

інвестувати— забезпечити впровадження інновацій з метою покращення доступу до профілактики, лікування та догляду за людьми з ТБ;

реалізувати— поширювати ефективні заходи: раннє виявлення, профілактику та якісне лікування туберкульозу, особливо лікарсько-стійкої форми ТБ, залучаючи громади й громадянське суспільство та застосовуючи міжсекторний підхід.

Попри всі важки фактории сьогодення, національна система протидії ТБ в Україні змогла зберегти роботу ключових служб, забезпечити широке використання швидкої діагностики, продовжити профілактичні програми та підтримати пацієнтів із лікарсько-стійким туберкульозом.

Оновлені дані ВООЗ демонструють певний прогрес — зокрема у зниженні смертності та високому охопленні тестуванням, — але разом з тим фіксують і низку критичних проблем: недостатнє охоплення лікуванням, збереження високого тягаря MDR/RR-TB, а також невизначеність у демографічних розрахунках, яка суттєво впливає на оцінки поширеності хвороби.

Нове в профілактиці туберкульозу:

З 1 січня 2026 року в Україні набув чинності оновлений Календар профілактичних щеплень, згідно з яким вакцинацію БЦЖ новонародженим проводять протягом перших 24 годин після народження.

Пам’ятайте: туберкульоз лікується! Якщо Ви помітили перші симптоми захворювання – зверніться до свого сімейного лікаря! Вчасна діагностика та ранній початок лікування – запорука успішного видужання!

Page updated

Google Sites

Report abuse