20 вересня - Всесвітній день обізнаності про онкогінекологію.

Щороку у понад 1 мільйона жінок діагностується рак шийки матки, яєчників, ендометрію чи інші види гінекологічних онкозахворювань. 

Загальний рівень обізнаності жіночого населення про онкогінекологію все ще низький, саме тому Центр громадського здоров’я пояснює, настільки важливі профілактика та вчасне виявлення онкогінекологічних захворювань.

Існує п’ять основних видів гінекологічних онкозахворювань

1. РАК ШИЙКИ МАТКИ

Майже всі випадки раку шийки матки пов’язані з ураженням вірусу папіломи людини (ВПЛ). Також ВПЛ може бути пов’язаний з іншими типами аногенітального раку, генітальними бородавками, раком піхви, зовнішніх статевих органів. У більшості випадків ВПЛ передається статевим шляхом. Тож своєчасна вакцинація проти ВПЛ та регулярний скринінг на рак шийки матки - ефективний метод запобігання цій недузі.

Вакцинація проти ВПЛ рекомендована дівчатам і хлопчикам віком 9-14 років до початку статевого життя. Щодо щеплення у дорослому віці зверніться до свого сімейного лікаря для консультації. Вакцинуватися проти ВПЛ можна власним коштом. 

Симптоми раку шийки матки не завжди виражені, інколи вони починають турбувати жінку вже на пізніх стадіях.

Найбільш поширені симптоми раку шийки матки: кровотеча між менструаціями, після статевого акту; кровотечі в жінок у постменопаузі; дискомфорт під час статевого акту; виділення з піхви з різким запахом, з домішками крові; болі в ділянці малого тазу. 

Фактори ризику розвитку раку шийки матки –  інфекція вірусу папіломи людини (ВПЛ), тютюнокуріння і соціально-економічний статус.

ВИДИ СКРИНІНГУ НА РАК ШИЙКИ МАТКИ

Пап-тест. Він відомий також як мазок Папаніколау —  це дослідження матеріалу (зішкрібу клітин) з поверхні шийки матки та цервікального каналу на наявність нормальних і змінених клітин, виявлення  різних інфекцій, наслідків аномальної гормональної активності, а також передракових або ракових уражень клітин. Обов’язковий профілактичний гінекологічний огляд жінок, віком від 18 (або з початком статевого життя) до 60 років, не рідше одного разу на рік та цитологічний скринінг на РШМ не рідше одного разу на 3 роки. Якщо ви отримали Пап-тест, який є відхиленням від норми, терміново зверніться до лікаря для консультації, обстеження та лікування.  

ПЛР-тест на наявність ВПЛ. Зараження вірусом папіломи людини високого онкогенного ризику (16 та 18 типи) може призвести до виникнення раку шийки матки. Тож ПЛР-тест проводять, щоб перевірити, чи є ДНК вірусу в клітинах шийки матки. 

Ця процедура безоплатна у межах програми медичних гарантій. Позитивний результат означає, що у вас виявили онкогенні типи ВПЛ, але це не означає, що у вас є рак шийки матки, а свідчить про високий ризик розвитку хвороби.

2. РАК ЯЄЧНИКІВ

Найчастіше він вражає жінок від 50 років, але іноді трапляється і в молодших вікових категоріях. Його симптоми не завжди легко розпізнати до того часу, поки він не пошириться на малий таз та черевну порожнину. 

Серед симптомів раку яєчників можуть бути: здуття живота; швидке відчуття насичення під час їжі; дискомфортні відчуття у малому тазі; часте сечовипускання; закрепи; сильна втома; болі під час статевого акту.

Фактори ризику: вік жінок - від 50 років; наявність у сімейному анамнезі раку яєчників, молочної залози або колоректального раку; замісна гормональна терапія естрогенами, особливо при тривалому прийомі й у великих дозах; надмірна маса тіла, ожиріння; пізні пологи, недоношена вагітність. 

3. РАК МАТКИ (ЕНДОМЕТРІЮ)

Він найчастіше зустрічається у жінок, які пережили менопаузу. Симптоми раку матки можуть включати: вагінальні кровотечі після менопаузи; легка кровотеча та водянисті виділення, які з часом можуть посилюватися; біль у спині, ногах чи в малому тазі.

Серед факторів ризику називають старший вік, зміну балансу жіночих гормонів в організмі, відсутність вагітностей, надмірна маса тіла чи ожиріння, високий рівень інсуліну. 

4. РАК ВУЛЬВИ

Це - рідкісний вид гінекологічного онкозахворювання. Вульва, яка є зовнішньою частиною жіночих статевих органів, включає отвір піхви, зовнішні губи, внутрішні губи та клітор.

Більшість хворих на рак вульви — це жінки похилого віку, від 65 років. Це захворювання рідко зустрічається у жінок віком до 50 років, у яких ще не настала менопауза.

Його ознаками можуть бути: свербіж промежини, статевих губ, який не минає; болісні відчуття в цих ділянках; кров'янисті виділення, зміни стану шкіри - кольору або поява потовщень, наприклад, схожої на бородавку шишки; пекучий біль при сечовипусканні.

Ризик розвитку раку вульви збільшується за рахунок таких факторів: старший вік; інтраепітеліальна неоплазія (дисплазія), лейкоплакія вульви –  поява аномальних  і схильних до перетворення на ракові клітин; інфікування певними видами вірусу ВПЛ (16, 18 типи); шкірні захворювання, що вражають вульву, такі як склеротичний лишай; куріння.

5. РАК ПІХВИ

На ранніх стадіях рак піхви може не мати жодних ознак. Він рідко зустрічається у жінок до 40 років. 

Дослідники виявили кілька факторів ризику розвитку раку піхви. Це - вік від 60 років, ВПЛ-інфекція, перенесена гістеректомія (гінекологічна операція, при якій видаляють матку), рак шийки матки в анамнезі, куріння, ранній початок статевого життя, ВІЛ-інфекція.

Пам’ятайте, що регулярні візити до лікаря, своєчасні медогляди та дотримання рекомендацій щодо здорового способу життя підвищує ефективність лікування та знижує його вартість.

Крім того, профілактика гінекологічних онкозахворювань передбачає уникнення ризикованої поведінки, яка може призвести до інфекцій, що збільшують ймовірність розвитку онкологічних захворювань. Тож практикуйте безпечний секс. Йдеться про обмеження кількості сексуальних партнерів та використання презервативів під час кожного статевого акту. ВПЛ найчастіше асоціюється з раком шийки матки, але він може підвищити й ризик виникнення раку вульви та піхви. 

Центр громадського здоров’я закликає українок не соромитися та відверто говорити з лікарем про проблеми своєї статевої сфери, проходити регулярні огляди, а також бути ознайомленими із симптомами гінекологічних онкозахворювань! Але пам’ятайте, що ці симптоми можуть виникати й з інших причин, тому єдиний спосіб пересвідчитися - звернутися до лікаря!

Джерело: https://phc.org.ua/news/vsesvitniy-den-onkoginekologii-koli-zhinkam-slid-zvernutisya-do-likarya

12 вересня - День фізичної культури та спорту.

Каждую вторую субботу сентября в Украине отмечается День физической культуры и спорта — праздник, который объединяет профессиональных спортсменов, тренеров, ветеранов спорта и всех приверженцев активного и здорового образа жизни. В 2026 году эта дата пришлась на 12 сентября.

Этот день служит не только поводом вспомнить триумфы украинских атлетов на мировой арене, но и возможностью для каждого из нас задуматься о собственном здоровье и значении движения в повседневной жизни.

ИСТОРИЯ И ЗНАЧЕНИЕ ПРАЗДНИКА

Праздник был учрежден указом Президента Украины в 1994 году. Его главная цель — популяризация физкультуры, спорта и здорового образа жизни, а также признание колоссального вклада спортсменов и тренеров в имидж страны.

Украина исторически славится своими спортивными традициями. Имена легендарных украинских атлетов — борца Ивана Поддубного, гимнастки Ларисы Латыниной, легкоатлета Сергея Бубки, боксеров братьев Кличко, пловца Яны Клочковой и многих других золотыми буквами вписаны в историю мирового спорта. Сегодня новое поколение украинских спортсменов продолжает прославлять страну, демонстрируя невероятную волю к победе на Олимпийских играх, чемпионатах мира и Европы.

ПОЧЕМУ ФИЗИЧЕСКАЯ КУЛЬТУРА ВАЖНА ДЛЯ КАЖДОГО?

Спорт — это не только медали и рекорды. В первую очередь, это фундамент качественной и долгой жизни. Регулярная физическая активность приносит огромную пользу:

Укрепление здоровья: физические упражнения тренируют сердечно-сосудистую систему, нормализуют давление и укрепляют иммунитет.

Борьба со стрессом: во время тренировок вырабатываются эндорфины («гормоны радости»), которые помогают снимать напряжение после рабочего дня и улучшают настроение.

Повышение продуктивности: умеренная активность улучшает концентрацию внимания, стимулирует работу мозга и придает бодрость.

Долголетие: активный образ жизни замедляет процессы старения и помогает сохранять подвижность и суставов на долгие годы.

КАК ОТМЕТИТЬ ЭТОТ ДЕНЬ С ПОЛЬЗОЙ?

День физической культуры и спорта — отличный повод сделать первый шаг к позитивным изменениям в привычках. Для этого не обязательно покупать абонемент в дорогой фитнес-клуб:

- Устройте утреннюю пробежку или полноценную зарядку на свежем воздухе.

- Отправьтесь на долгую велопрогулку в парк или за город.

- Поиграйте с друзьями в футбол, баскетбол или бадминтон.

- Откажитесь от лифта в пользу подъема по лестнице.

Главное правило: движение должно приносить удовольствие. Найдите тот вид активности, который по душе именно вам, и сделайте его частью своей рутины.

9 вересня - Міжнародний день інформування про фетальний алкогольний синдром.

З 9 вересня 1999 року в Україні та світі щорічно відзначають Міжнародний день поінформованості про алкогольний (фетальний) синдром плоду. Цей день був обраний таким чином, щоб у 9 день 9 місяця світ пам’ятав, що протягом 9 місяців вагітності жінка повинна утримуватися від алкоголю.

Ініціативи до Дня поінформованості про фетальний алкогольний синдром

У Великій Британії Міжнародний день поширення інформації про FASD є частиною ширшої кампанії, яка включає в себе Місяць поширення інформації про FASD, що триває протягом вересня. Національна організація FASD відіграє важливу роль у просуванні заходів, які висвітлюють ризики вживання алкоголю під час вагітності. Такі заходи, як інформаційні кампанії у Великому Манчестері, онлайн-ресурси та віртуальні події привертають увагу до важливості профілактики та раннього втручання для людей, які страждають на FASD. Національна організація FASD також планує випустити такі звіти, як «Не доручено: Системна плутанина в послугах Національної служби охорони здоров’я щодо алкоголю, вагітності та FASD», в яких розглядаються прогалини в медичних послугах для людей з FASD.

ЯКІ СИМПТОМИ ФАС?

ФАС не має лабораторного тесту для підтвердження, однак лікарі можуть діагностувати його за характерними ознаками. Серед них:

- проблеми з розвитком мозку та нервової системи: затримка розвитку, інтелектуальна недостатність, труднощі з мовленням, проблеми з поведінкою, гіперактивність, порушення координації;

- фізичні вади: характерні риси обличчя, вади серця та нирок, проблеми із зором чи слухом, повільний ріст, деформації кінцівок і суглобів.

Деякі з цих симптомів можуть призвести до труднощів у школі, які можуть зберігатися і в дорослому віці та ускладнювати пошук роботи, соціальну адаптацію тощо.

нші симптоми ФАС, що можуть проявлятися у дорослому віці:

- високі показники залежності від соціальної підтримки;

- підвищений кров’яний тиск;

- сексуальна віктимізація (люди з ФАС частіше стають жертвами сексуального насильства);

- проблеми з координацією рухів;

- проблеми із зором;

- зниження IQ з дитинства;

- психічні розлади, зокрема синдром дефіциту уваги та гіперактивності;

- суїцидальна поведінка.

ДІАГНОСТИКА

Обличчя дитини з алкогольним синдромом досить характерне; такі діти мало важать і відстають в рості; можливі різні вади розвитку і каліцтва. Все це дозволяє неонатологу запідозрити алкогольний синдром плода навіть при відсутності матері.

ЧИ МОЖНА ВИЛІКУВАТИ ФАС?

Лікування симптоматичне. Плюс таким дітям слід проводити тривалу лікарсько-педагогічну корекцію, а іноді – і юридичну допомогу. Алкоголь може вплинути на будь-який орган або систему плода, що розвивається, і як наслідок – дитина може мати широкий спектр різноманітних супутніх захворювань.

Специфічного лікування не існує, адже пошкодження мозку незворотні. Водночас рання діагностика та підтримка лікарів допомагають зменшити ризики й покращити якість життя дітей із ФАС.

Медики застерігають: для того, щоб дитина не потрапила до цієї сумної статистики, її батькам слід повністю відмовитися від алкоголю під час вагітності.

4 вересня - Всесвітній день сексуального здоров’я.

Щороку 4 вересня у світі відзначають Всесвітній день сексуального здоров’я (World Sexual Health Day). Започаткована у 2010 році Всесвітньою асоціацією сексуального здоров’я (WAS), ця дата покликана підвищити обізнаність суспільства про те, що сексуальне здоров’я — це не лише відсутність хвороб, а фундаментальний елемент загального добробуту та прав людини.

Що таке сексуальне здоров’я за визначенням ВООЗ

За визначенням Всесвітньої організації охорони здоров'я, сексуальне здоров'я — це стан фізичного, емоційного, ментального та соціального благополуччя стосовно сексуальності. Воно базується на позитивному та шанобливому ставленні до сексуальних стосунків, а також на можливості отримувати безпечний сексуальний досвід, вільний від примусу, дискримінації та насильства.

Ключові складові сексуального здоров'я

    • Профілактика та медична грамотність: Регулярний скринінг на інфекції, що передаються статевим шляхом (ІПСШ), ВІЛ та регулярні огляди у профільних лікарів (гінеколога, уролога).

    • Сексуальна освіта: Доступ до достовірної інформації про контрацепцію, анатомію, репродуктивні функції та власне тіло на всіх етапах життя.

    • Згода та безпека: Формування культури свідомої взаємної згоди (consent) у стосунках, повага до особистих кордонів партнера.

    • Психологічний комфорт: Відсутність табу, сорому, страху та стигми під час обговорення питань сексуальності з партнером або лікарем.

Чому важливо говорити про це відкрити

Тривалий час тема сексуальності залишалася табуйованою в багатьох суспільствах, що призводило до поширення міфів, пізньої діагностики захворювань та підвищеного ризику насильства. Всесвітній день сексуального здоров’я нагадує: турбота про цю сферу життя є такою ж природною та необхідною, як і регулярний візит до стоматолога чи правильне харчування.

Піклуйтеся про себе, користуйтеся надійними засобами бар'єрної контрацепції, не соромтеся ставити запитання фахівцям і пам'ятайте, що обізнаність — це головний крок до безпеки та гармонії.

31 серпня - Міжнародний день поінформованості про передозування.

Традиційно 31 серпня говоримо про Міжнародний день поінформованості про передозування. Це - можливість привернути увагу до однієї з найбільших проблем вживання наркотичних речовин.

Дані Центру контролю та профілактики захворювань США (CDC) свідчать, що кількість смертей від передозування медикаментами/психотропними лікарськими засобами та вуличними наркотиками впродовж останніх десяти років продовжує зростати та загалом збільшилась в 1,6 разу за останні 12 років.

Коли говорять про передозування, найчастіше йдеться про опіоїди, і це зрозуміло, враховуючи їхню поширеність, зокрема у вигляді рецептурних болезаспокійливих. Але клубні наркотики, стимулятори що приймаються з рекреаційною метою, такі як MDMA та кокаїн, також призводять до небезпеки передозування, особливо при наявності домішок або в цілому при використанні неякісного наркотику. 

ЯК СТИМУЛЯТОРИ ВПЛИВАЮТЬ НА ОРГАНІЗМ ЛЮДИНИ?

При довгостроковому зловживанні стимулятори впливають на весь організм, зокрема на серцево-судинну систему, метаболізм та мозок. Стимулятори підвищують артеріальний тиск і частоту серцевих скорочень, підвищують кров’яний тиск та можуть призводити до хвороб серця.

Зловживання стимуляторами може спричинити різку втрату ваги, погіршення тонусу м’язів і проблеми з шлунково-кишковим трактом. Ці ефекти можуть бути спричинені самими стимуляторами або відсутністю здорового харчування під час використання стимуляторів. Дефіцит вітамінів також поширений при тривалому застосуванні стимуляторів.

Загалом вплив стимуляторів на організм людини може сильно відрізнятися залежно від багатьох факторів, таких як проблеми зі здоров’ям, тип стимулятора, шлях введення та дозування. Відповідно, і не кожне передозування від стимуляторів має однаковий вигляд.

ЩО ТАКЕ ПЕРЕДОЗУВАННЯ ОПІОЇДАМИ

Передозування може статися як вуличними наркотиками, так і лікарськими засобами. Воно виникає, коли доза діючої речовини перевищує можливості організму з її катаболізму (розкладання на простіші речовини) та виведення.

Передозування призводить до пригнічення дихання та може спричиняти смерть. Симптоми включають втрату свідомості, повільне або поверхневе дихання, посиніння губ та нігтів, звуження зіниць та хрипіння.

ЯКИМИ МОЖУТЬ БУТИ ОЗНАКИ ПЕРЕДОЗУВАННЯ?

Передозування стимуляторами може сильно варіюватись, що пов’язано з різним хімічним складом психоактивних речовин та їхньою дією на організм. Наприклад, при передозуванні MDMA та кокаїном зазвичай спостерігається небезпечне підвищенням температури тіла, підвищення пульсу, біль у грудях, панічні відчуття, нудота, делірій та тривога. Передозування ж опіоїдами зазвичай характеризується утрудненим диханням або повною його відсутністю; людина не реагує на зовнішні подразники і непритомніє. Обидва типи передозування можуть призвести до фізичних, неврологічних травм або смерті.

ЯК ЗАПОБІГТИ ПЕРЕДОЗУВАННЮ?

Звичайно, найкраща практика передозування –  не вживати наркотики, оскільки вони завжди йдуть поруч з ризиками для здоров’я. Для тих, хто має приймати психотропні лікарські засоби за призначенням лікаря або все ж продовжує вживати вуличні наркотики, Центр контролю та профілактики захворювань рекомендує дотримуватись стратегії зменшення шкоди та дає 7 порад, як запобігти передозуванню:

1) не вживайте самостійно;

2) використовуйте невелику кількість речовини для "тесту";

3) якщо вирішили збільшити дозування, робіть це повільно;

4) уникайте змішування наркотиків/полісубстанцій;

5) обмежте використання під час недуги або за наявності супутнього захворювання;

6) пийте багато води;

7) слідкуйте за способом вживання (інтраназальний, ін’єкції, куріння, оральний), використовуйте той, при якому речовина всмоктується найдовше.

Зауважте! Якщо допомогу надає особа без медичної освіти, оптимальний метод введення антидоту (налоксону) — інтраназальний — розпилення на слизову оболонку порожнини носа без порушення цілісності шкірних покривів.

Продовжуйте серцево-легеневу реанімацію після введення антидоту до відновлення самостійного дихання або прибуття бригади екстреної медичної допомоги.

Якщо дихання та свідомість не відновилися протягом 5 хв, повторно введіть антидот (налоксон). Постійно наглядайте за потерпілим до приїзду бригади екстреної медичної допомоги.

Центр громадського здоров’я розробив Посібник із запобігання передозуванню психоактивними речовинами у якому наведено чіткий алгоритм дій під час гострої інтоксикації опіоїдами та іншими ПАР. Посібник також містить інформацію про механізми передозування, речовини, які до цього призводять, та поради з профілактики передозування і зменшення шкоди.

Посібник із запобігання передозуванню

https://phc.org.ua/sites/default/files/users/user92/30.10.%20Book_narko%20%281%29.pdf

Джерело: https://phc.org.ua/news/31-serpnya-mizhnarodniy-den-poinformovanosti-pro-peredozuvannya

https://phc.org.ua/news/peredozuvannya-oznaki-yak-zapobigti-ta-chi-isnue-universalniy-preparat-ryativnik

23 серпня - День Державного Прапора України.

23 серпня в Україні відзначають День державного прапора. Дата свята прив'язана до історичних подій 1991 року, що передували проголошенню Незалежності України.

Прийнято вважати, що саме в цей день 23 серпня 1991 року група народних депутатів вперше внесла великий синьо-жовтий прапор до сесійної зали Верховної Ради. Наступного дня, 24 серпня, була проголошена незалежність країни. Хоча деякі учасники тих подій кажуть, що прапор було внесено 24, а не 23 серпня.

Довгий час свято відзначали переважно на місцевому рівні в Києві, і припадало воно на 24 липня. Саме цього дня у 1990 році синьо-жовтий стяг вперше підняли над Київською міською радою.

Офіційне затвердження синьо-жовтого прапора Верховною Радою відбулося 28 січня 1992 року.

Конституційне закріплення кольорів у 1996 році остаточно закріпило державний статус прапора. Стаття 20 Конституції України визначає: "Державними символами України є Державний Прапор України, Державний Герб України і Державний Гімн України. Державний Прапор України - стяг із двох рівновеликих горизонтальних смуг синього і жовтого кольорів".

Офіційний державний статус свято отримало у 2004 році. Тодішній президент України Леонід Кучма підписав Указ № 987/2004 «Про День Державного Прапора України». Метою указу було виховання поваги до державних символів.

Пізніше, у 2009 році, наступний президент Віктор Ющенко вніс зміни до цього указу, започаткувавши офіційну щорічну традицію підняття прапора по всій країні саме о 9:00 ранку 23 серпня.

Синьо-жовтий стяг – це символ свободи, єдності, честі та гідності українського народу. У ньому – неосяжне небо і щедрі золоті лани, наша історична пам’ять, героїзм і незламність.

Нехай він завжди майорить над нашими домівками, школами, підприємствами – як символ віри у Перемогу, мир і краще майбутнє  наших дітей та для всієї України.

Бажаємо Вам здоров’я, добробуту, єдності та мирного неба над головою. 

ПОЧАТОК НАВЧАЛЬНОГО РОКУ 2026: ЯК ПІДГОТУВАТИ ДИТИНУ ДО ШКОЛИ

Наближення нового навчального року — це завжди період активної підготовки, який вимагає від батьків уваги не лише до шкільного приладдя, а й до здоров’я дитини. Фізична та психологічна готовність школяра є запорукою успішного навчання та міцного імунітету впродовж усього року.

 1. ПІДГОТОВКА ДІТЕЙ ДО ШКОЛИ: ВІД РЕЖИМУ ДО РОБОЧОГО МІСЦЯ

Успішна адаптація до шкільних буднів починається за кілька тижнів до 1 вересня. Основне завдання батьків — плавно перевести дитину з літнього ритму на навчальний.

-Відновлення режиму дня. За 2–3 тижні до початку навчання починайте поступово зміщувати час сну та підйому на 10–15 хвилин щодня, щоб наблизити його до шкільного розкладу.

-Облаштування навчального простору. Організуйте зручне робоче місце з правильним освітленням та ергономічним кріслом, яке підтримує поставу.

-Психологічне налаштування. Обговорюйте з дитиною позитивні моменти повернення до школи — зустріч із друзями, нові цікаві предмети та заходи.

-Підготовка шкільних речей. Залучайте дитину до вибору канцтоварів, рюкзака та одягу, щоб сформувати відчуття відповідальності та очікування свята.

2. ПРОФІЛАКТИЧНІ МЕДОГЛЯДИ: ЩО ПОТРІБНО ПРОЙТИ

Обов’язковий медичний огляд дозволяє вчасно виявити можливі порушення розвитку або захворювання та отримати необхідні довідки для навчального закладу.

-Візит до сімейного лікаря або педіатра. Лікар проводить загальний огляд, оцінює фізичний розвиток, вимірює тиск, зріст і вагу, а також видає направлення до вузьких фахівців за потреби.

-Огляд вузьких спеціалістів. Перед вступом до першого класу або при переході до середньої школи рекомендовано відвідати офтальмолога (перевірка зору), отоларинголога (перевірка слуху та горла), ортопеда (контроль постави) та дитячого стоматолога.

-Лабораторні дослідження. За рекомендацією лікаря складаються загальні аналізи крові та сечі для оцінки загального стану організму.

-Медичні довідки. Після завершення огляду батьки отримують форму № 086-1/о («Довідка учня загальноосвітнього навчального закладу про результати обов'язкового медичного профілактичного огляду»).

3. ВАКЦИНОКЕРОВАНІ ІНФЕКЦІЇ: НАДІЙНИЙ ЩИТ ДЛЯ ШКОЛЯРА

У дитячому колективі ризик поширення інфекційних хвороб зростає в рази. Вакцинація — це єдиний надійний спосіб захистити дитину від небезпечних захворювань.

-Календар профілактичних щеплень. Перевірте, чи зроблені всі планові щеплення відповідно до віку. До 6 років дитина має отримати захист від кіру, краснухи, паротиту (КПК), поліомієліту, дифтерії, правця та кашлюка.

-Ревакцинація у 6 років. Перед вступом до школи дітям проводиться друга доза вакцини КПК та ревакцинація проти дифтерії, правця та поліомієліту.

-Карта щеплень (форма № 063/о). Відомості про всі проведені вакцинації надаються до школи разом із медичною довідкою.

-Сезонна вакцинація. Додатково рекомендовано зробити щеплення від грипу та COVID-19 перед початком епідсезону восени.

4. ПРОФІЛАКТИКА ТА КОРИСНІ ПОРАДИ ДЛЯ ПІДТРИМКИ ІМУНІТЕТУ

Збереження здоров’я впродовж навчального року вимагає щоденної уваги до простих правил гігієни та способу життя.

-Правила особистої гігієни. Навчіть дитину ретельно мити руки з милом перед їдою, після туалету та повернення з вулиці, а також користуватися антисептиком.

-Збалансоване харчування. Раціон школяра повинен містити достатню кількість білків, свіжих овочів, фруктів, горіхів та молочних продуктів для забезпечення організму вітамінами.

-Фізична активність та відпочинок. Забезпечте щоденні прогулянки на свіжому повітрі та обмежте час використання ґаджетів перед сном.

-Провітрювання та мікроклімат. Нагадуйте дитині про важливість провітрювання шкільних кабінетів під час перерв для зменшення концентрації вірусів у повітрі.

Завчасний комплексний підхід до підготовки гарантує, що навчальний рік 2026 розпочнеться спокійно, впевнено та безпечно для всієї родини.

Поради від МОЗ:  https://moz.gov.ua/uk/znovu-do-shkoli-jak-pidgotuvatis-batkam-i-ditjam-do-1-veresnja

28 липня - Всесвітній день боротьби з вірусними гепатитами.

Щорічно 28 липня світ відзначає Всесвітній день боротьби з вірусними гепатитами. Цей день запроваджений для підвищення обізнаності про проблему вірусних гепатитів, способи профілактики та лікування, а також зниження рівня стигматизації людей, які живуть з вірусним гепатитом. Основний акцент – на вірусні гепатити В та С, оскільки найбільше смертей (понад 90%) пов’язані саме з ними.

 Вірусний гепатит — це захворювання печінки. Є п’ять основних типів вірусів гепатиту: А, В, С, D і Е. Кожен із цих вірусів має свої особливості передачі та симптоми. Найпоширенішими є А, B та C. Найнебезпечнішими — В та С.

 Вірус гепатиту А передається через недостатню особисту гігієну та вживання забруднених харчів,води. Захиститись від гепатиту А допоможе вакцинація. Придбати вакцину необхідно за власний кошт.

 Інфікування гепатитами В та С відбувається в результаті контакту через пошкоджену шкіру або слизові оболонки з інфікованими рідинами організму (переважно кров).

 Профілактикою гепатиту В є вакцинація. За Нацкалендарем щеплень діти отримують три дози вакцини упродовж перших 6 місяців життя. Вакцинація дорослих бюджетним коштом не передбачена, проте вакцину можна придбати самостійно. Вакцини проти гепатиту С не існує.

Всесвітній день боротьби з гепатитом сприяє підвищенню обізнаності про захворювання та стимулює профілактичні заходи. Цей день важливий для інформування суспільства про способи передачі гепатиту, симптоми захворювання та необхідність регулярних медичних обстежень.

Клінічні дослідження відіграють ключову роль у розробці нових методів лікування та вакцин проти гепатиту. Вони допомагають зрозуміти, як працюють різні ліки, їхню ефективність і безпеку, а також визначити найкращі підходи до лікування захворювання. У всьому світі проводяться численні клінічні дослідження, спрямовані на боротьбу з гепатитом.

Одним із важливих напрямків є розробка вакцин. Вакцини від гепатиту A і B вже є доступними і широко використовуються для профілактики захворювання. Вони допомагають значно знизити рівень нових інфекцій. Наприклад, масова вакцинація проти гепатиту B у новонароджених та дітей допомогла знизити поширення інфекції у багатьох країнах.

Інші дослідження зосереджені на розробці ефективних ліків для лікування хронічних форм гепатиту B і C. Сучасні противірусні препарати дозволяють досягти високого рівня вилікування гепатиту C та значного зниження вірусного навантаження при гепатиті B. Клінічні випробування допомагають удосконалювати ці ліки та розробляти нові терапевтичні стратегії.

Боротьба з гепатитом вимагає глобальної співпраці та координації зусиль національних урядів, медичних установ, дослідницьких інститутів та громадських організацій. Міжнародні ініціативи, такі як Всесвітній день боротьби з гепатитом, сприяють обміну знаннями та найкращими практиками, а також залученню ресурсів для боротьби з захворюванням.

Всесвітній день боротьби з гепатитом — це можливість для кожного з нас зробити свій внесок у боротьбу з цією серйозною хворобою. Поширення інформації, підтримка профілактичних заходів, участь у скринінгових програмах і дослідженнях — усе це допомагає знизити ризик захворювання і покращити здоров'я світової спільноти.

Зробімо разом важливий крок у боротьбі з гепатитом! Підтримуйте профілактичні заходи, дотримуйтесь рекомендацій щодо здорового способу життя та регулярно проходьте медичні обстеження. Разом ми здатні змінити ситуацію та зробити великий прорив у боротьбі з гепатитом!

У разі підозри гепатиту потрібно звертатися до сімейного лікаря для діагностики та визначення подальшого маршруту.

25 липня - Всесвітній день запобігання утопленням.

Вода дарує нам радість, прохолоду в спеку та є джерелом життя на Землі. Проте вона приховує в собі й величезну небезпеку. Щороку тисячі людей у всьому світі стають жертвами стихії, якої можна було б уникнути.

З 2021 року ВООЗ ухвалила рішення щороку 25 липня проводити Всесвітній день попередження утоплень.

ЧОМУ ЦЕ ВАЖЛИВО?

 Щороку близько 236 000 людей помирає внаслідок утоплення, більшість з них — діти та молодь. Найбільшому ризику утоплення піддаються діти, чоловіки та люди, які мають широкий доступ до води.  Причинами є недостатній нагляд, відсутність навичок плавання, відсутність рятувальних служб і заходів безпеки на воді. Більшість смертельних утоплень трапляються на самоті або в ситуаціях, коли інші або не знають про ситуацію жертви, або не можуть допомогти.

Нагадуємо дітям і дорослим важливі правила поведінки на водоймах:

- плавайте виключно в спеціально відведених і обладнаних для цього місцях, що відповідають вимогам безпеки; 

- не стрибайте у воду в місцях, де вам невідомі глибина та стан дна; 

- не запливайте за межу купання в акваторії, огороджену буями;

- діти повинні перебувати під постійним наглядом дорослих — не дозволяйте дітям купатися самостійно та довго перебувати під водою, затримавши дихання;

- пам’ятайте, що організовувати у воді ігри, пов’язані з пірнанням, захватами та підтопленням, — дуже небезпечно;

- не заходьте у воду в стані алкогольного сп’яніння, адже тоді люди втрачають пильність і не можуть адекватно зорієнтуватися в разі небезпечної ситуації;

- не підпливайте до моторних суден, вітрильників, веслових човнів та інших плавзасобів;

- не залазьте на технічні споруди, попереджувальні знаки та буї;

- не використовуйте для плавання автомобільні камери, плоти, лежаки, дошки.

ЯК НАДАВАТИ ДОМЕДИЧНУ ДОПОМОГУ ПРИ УТОПЛЕННІ

Перш за все бережіть власне життя. Якщо ви вживали алкоголь або погано плаваєте, не дійте самостійно — покличте когось на допомогу.

Якщо людина, яку витягли з води, не реагує на вас, викличте екстрену медичну допомогу за номером 103 чи 112 та:

- перевірте, чи постраждалий дихає

Якщо дихає:

- покладіть людину спиною на рівну, тверду поверхню;

- максимально випрямте шию постраждалого, висуньте нижню щелепу (якщо впевнені, що людина не зазнала травми хребта);

- очистьте ротову порожнину від видимих сторонніх об’єктів, наприклад, мулу, піску.

Якщо не дихає, зробіть 5 «рятувальних вдихів»:

- затисніть людині ніс та видихніть повітря їй в рот до підйому грудної клітки (якщо маєте, скористайтеся бар’єрним пристроєм: маскою-плівкою/маскою-клапаном);

- повторіть 5 разів;

- маленьким дітям таке штучне дихання можна проводити, вдуваючи повітря в рот та ніс одночасно.

- перевірте, чи з’явилося дихання. Якщо ні — розпочинайте натискання на грудну клітку:

- покладіть долоні (одна на одну) на середину грудної клітки постраждалого;

- випряміть руки в ліктях і натисніть на них вагою власного тіла;

- зробіть 30 натискань;

- повторіть два штучні вдихи.

Продовжуйте цикли «30 натискань – 2 рятувальних вдихи»:

Це треба робити до прибуття медиків або поки постраждалий не почне дихати самостійно.

Якщо постраждала – дитина, проводьте реанімаційні заходи у співвідношенні 15 натискань – 2 вдихи.

Якщо не маєте бар’єрного пристрою і не можете виконувати штучні вдихи «рот до рота», проводьте лише натискання на грудну клітку.

Якщо людина прийшла до тями до приїзду лікарів, її слід зігріти.

Не залишайте постраждалого наодинці. За можливості накрийте його сухою теплою ковдрою і дочекайтеся прибуття медиків.

Будьте пильними, бережіть себе та своїх близьких!

10 липня - проєкт «Посвіт пам’яті».

10 липня в Україні відзначається День вшанування медичних працівників, які загинули, виконуючи свій професійний обов’язок. Цей день започатковано в рамках національного проєкту «Посвіт пам’яті», щоб віддати шану тим, хто до останнього рятував життя інших.

Проєкт «Посвіт  пам’яті» – це ініціатива Ордену Святого Пантелеймона, спрямована на вшанування пам’яті медичних працівників, які віддали своє життя під час російської агресії, виконуючи свій професійний обов’язок. Орден Святого Пантелеймона – це найвища громадська нагорода серед медичної спільноти, яка з 2017 року відзначає найкращих представників галузі, визнаючи їхній професіоналізм, відданість справі та гуманізм. У відповідь на трагічні події, спричинені російською військовою агресією, у 2022 році Орден ініціював масштабний збір інформації про загиблих медиків, залучивши до цієї справи Національну медичну бібліотеку та регіональні ради.

«Посвіт  пам’яті» – це не просто архів історій, а фундаментальна національна місія зі збереження пам’яті про героїзм, жертовність і безмежну відданість професії, яка рятує людські життя. Це символ національної вдячності та визнання подвигу медиків, які, ризикуючи собою, залишалися на своєму посту до останнього подиху. Проєкт має на меті не лише документування імен тих, хто пожертвував собою заради інших, а й надання підтримки їхнім родинам, а суспільству – формування чіткого морального орієнтиру щодо важливості медичних працівників як на полі бою, так і в цивільному житті. 

«Посвіт пам’яті» є виявом суспільної та державної відповідальності за збереження пам’яті про тих, хто віддав своє життя у боротьбі за здоров’я і життя інших.

З початку повномасштабної війни сотні медиків загинули на фронті, під обстрілами, у шпиталях, під час евакуацій, рятуючи інших. Вони були не лише лікарями, медсестрами, фельдшерами – вони стали справжніми героями України.

Ми не маємо права забути їхні імена, їхню мужність, людяність та жертовність.

Пам’ятаємо. Шануємо. Діємо

Закликаємо всіх не залишатися байдужими. Медики, які пішли з життя, заслуговують на нашу щоденну вдячність, не лише у цей день. Нехай пам’ять про них освітлює шлях тим, хто продовжує їхню справу.

20 червня - Всесвітній день біженців.

Цей міжнародний день, призначений Організацією об’єднаних націй, допомагає зосередити увагу світової влади на тяжкому становищі тих, хто тікає від конфліктів чи переслідувань. Вперше Всесвітній день біженців відзначили 20 червня 2001 року, вшановуючи 50-ту річницю Конвенції 1951 року про статус біженців.

Останніми роками ця проблема безпосередньо торкнулась українського народу. Після початку повномасштабної війни росії проти України у лютому 2022 року українці почали масово залишати свої будинки у пошуку безпечного притулку за кордоном. Варто зазначити, що, за даними соціологів, з 24-го лютого 2022 року в різні країни світу виїхали і не повернулися 8,6 млн українців.

Є ще одна категорія українців, які втратили свої домівки та вимушені були покинути рідні місця проживання, — це внутрішньо переміщені особи. За останньою оцінкою Міжнародної організації з міграції ООН, такими вважаються близько 8 млн громадян України.

Біженець чи мігрант?

Біженець — це людина, яка залишає свою країну через загрозу життю або свободі та потребує міжнародного захисту. Мігрант переїжджає добровільно, найчастіше з економічних чи особистих причин.

Головна різниця полягає в тому, що біженець не має вибору — він змушений рятуватися від небезпеки.

Всесвітній день біженців: не статистика, а мільйони людських доль.

Світова ситуація

За даними ООН, понад 117 мільйонів людей у світі були змушені залишити свої домівки. Серед них близько 43 мільйонів мають статус біженців, а понад 40% становлять діти.

Всесвітній день біженців нагадує про необхідність підтримки тих, хто втратив дім через обставини, що загрожували їхньому життю. У цей день у багатьох країнах проводять благодійні акції, освітні заходи та кампанії солідарності.

Пам’ять про цей день — це не лише знак солідарності з тими, хто втратив дім, батьківщину і звичне життя. Це наш спільний обов’язок — нагадувати світу, що за кожною статистикою стоїть жива історія: мати з дитиною на руках, літній чоловік із валізою, підліток, який змушений дорослішати за одну ніч. Всесвітній день біженців наголошує: ніхто не обирає бути біженцем, але кожен заслуговує на безпечне майбутнє.

Кожен із нас може зробити свій внесок: підтримати благодійні ініціативи, допомогти людям, які були змушені покинути рідний дім, або просто проявити повагу та людяність. Саме з таких простих кроків починається справжня підтримка. 

7 червня - Всесвітній день безпеки харчових продуктів.

7 червня у світі відзначають Всесвітній день безпеки харчових продуктів. Цю дату започаткувала Організація Об’єднаних Націй, щоб нагадати: те, що ми щодня кладемо на свою тарілку, безпосередньо впливає на наше здоров’я, самопочуття та якість життя.

За даними Всесвітньої організації охорони здоров’я (ВООЗ), небезпечні харчові продукти можуть стати причиною понад 200 захворювань – від гострих харчових отруєнь до серйозних тривалих розладів здоров’я. Особливо вразливими до харчових інфекцій є діти, люди похилого віку та особи зі зниженим імунітетом.

Безпека харчових продуктів повинна забезпечуватися на всьому шляху від місця зростання або виробництва до столу людини.

Передусім повинні враховуватися фактори безпечного використання добрив і засобів боротьби з шкідниками на стадії вирощування зернових, зернобобових, плодоовочевих і ягідних культур, безпечне виробництво м’ясопродуктів, птиці і риби, засоби їх правильного зберігання і транспортування, а також обробка під час приготування їжі або використання у їжу.

Для запобігання несприятливим наслідкам у кожній державі здійснюються певні засади державної політики щодо забезпечення якості та безпеки харчових продуктів і продовольчої сировини.

В Україні вони визначаються Законом України “Про якість та безпеку харчових продуктів та продовольчої сировини”, “Про основні принципи та вимоги до безпечності та якості харчових продуктів”. Для прикладу, відповідно до Закону України «Про інформацію для споживачів щодо харчових продуктів» на фасованих харчових продуктах виробник обов’язково має надавати таку  інформацію:

- назва харчового продукту;

- перелік інгредієнтів;

- будь-які інгредієнти або допоміжні матеріали для перероблення;

- кількість певних інгредієнтів або категорій інгредієнтів;

- кількість харчового продукту у встановлених одиницях вимірювання;

- мінімальний термін придатності або дата «вжити до»;

умови використання;

- назва та місце перебування оператора ринку харчових продуктів, відповідального за інформацію про харчовий продукт, для імпортованих харчових продуктів — назва та місце перебування імпортера;

- країна походження або місце походження;

- інструкції з використання, якщо без неї важко зрозуміти, як використовувати продукт правильно;

- для напоїв із вмістом етилового спирту понад 1,2% об’ємних одиниць — фактичний вміст спирту в напої (крім продукції за кодом 2204 згідно з УКТЗЕД);

- інформація про поживну цінність харчового продукту.

Наявність або брак такої інформації на фасованому товарі  дає підстави замислитися про те, чи дотримується виробник цього закону України, та чи можна йому довіряти. 

Щоб зменшити ризики та захистити себе і своїх близьких, ВООЗ рекомендує дотримуватися п’яти простих правил харчової безпеки:

- Дотримуйтеся чистоти

- Мийте руки перед приготуванням їжі та після відвідування вбиральні. Регулярно очищуйте кухонні поверхні, посуд і кухонне приладдя.

- Відокремлюйте сирі продукти від готових

- Сире м’ясо, рибу та морепродукти зберігайте окремо від готових страв. Для їх обробки використовуйте різні ножі та дошки.

- Ретельно готуйте їжу

- Добре проварюйте або просмажуйте м’ясо, птицю, яйця та морепродукти: достатня термічна обробка гарантує знищення мікроорганізмів, у т.ч. збудників захворювань.

- Зберігайте продукти за безпечної температури

- Не залишайте готові страви при кімнатній температурі більш ніж на дві години.

- Додержуйтесь умов зберігання харчових продуктів. Продукти, що  потребують особливих температурних умов, зберігайте в холодильнику.

- Обирайте якісні та свіжі продукти

Перевіряйте термін придатності, склад і умови зберігання. Надавайте перевагу свіжим і менш обробленим продуктам. Обмежте споживання трансжирів, надлишку солі, цукру та продуктів із великою кількістю штучних добавок.

Здорове харчування починається з усвідомленого вибору. Саме щоденна уважність і корисні звички допомагають зберігати здоров’я та запобігати багатьом захворюванням.

28 травня - День менструальної гігієни.

28 травня — Всесвітній день менструальної гігієни Із 2014 року цей день відзначають у всьому світі завдяки ініціативі німецької організації WASH United. Його мета — привернути увагу до важливої, але досі часто табуйованої теми: менструації.

Цей день покликаний нагадувати всім, що здоров’я жінки має величезне значення для будь-якої нації, адже турбота про жінку – впевненість у майбутньому. Право жінки на всебічне і повне обслуговування для підтримки сексуального та репродуктивного здоров’я позначено в міжнародних угодах про права людини і гарантує право на життя, здоров’я і конфіденційність.

ПРО МЕНСТРУАЛЬНИЙ ЦИКЛ

Менструальний цикл – це циклічні зміни в органах репродуктивної системи дівчини/жінки, основним проявом яких є щомісячні кров’янисті виділення зі статевих шляхів – менструації.

У більшості дівчат перша менструація відбувається приблизно у 12 років. Але це нормально, якщо вони починаються у віці від 10 до 15 років. Організм кожної дівчини має свій графік. 

Тривалість менструального циклу визначається  кількістю днів від початку менструації у даному місяці до початку наступної менструації,  у нормі це – 21-35 днів.

Місячні тривають в середньому 3-5 днів, хоча періоди від 2 до 7 днів також вважається нормою.

Загальна крововтрата за менструацію в нормі – до 80 мл ( 20-80 мл), середній обєм – 35 мл. Традиційно 1-3 день крововтрата більш рясна, а потім зменшується та зовсім зникає. В нормі у перші дні місячних використовується до 4 прокладок на "3-4 краплини" за 1 добу. Виділення в кінці місячних мають тенденцію бути темно-коричневими, це нормально.

Кожній жінці необхідно відстежувати регулярність менструального циклу, тривалість і характер виділень. Відстежувати менструацію можна за допомогою звичайного календаря або застосунків на смартфоні. Якщо помічаєте зміни, то це не обов’язково означає наявність проблеми, але варто проконсультуватись з лікарем.

Кровотеча між менструаціями, після сексу або  після менопаузи, так само як і відсутність менструації – це сигнали про необхідність невідкладного звернення до лікаря. 

ПРО ГІГІЄНУ ПІД ЧАС МІСЯЧНИХ

Піхва є органом самоочищення. А тому важливо зберегти його природну флору, Рекомендовано мити область лише зовнішніх статевих органів теплою водою без мила або інших засобів. 

Мийте статеві органи спереду назад. Це знизить ймовірність потрапляння патогенних мікроорганізмів у вагінальну область.

Норма прокладок в день при місячних в середньому – 3-4 штуки.Однак в залежності від віку жінки, інтенсивності кровотеч, індивідуальних особливостей, а також способу життя і особистих переваг, кількість може змінюватись. Існують також альтернативні засоби гігієни, які мають свої особливості використання.

Фахівці рекомендують міняти прокладки дівчатам кожні 3 години, навіть якщо вони не заповнені. На ніч безпечно носити одну, оскільки під час сну функції вашого організму сповільнюються, а інтенсивність кровотечі зменшується. Однак не використовуйте тампони більше восьми годин. Це пов’язано з ризиком розвитку синдрому токсичного шоку, важкої інфекції.

ПРО МЕНСТРУАЛЬНИЙ БІЛЬ 

Менструальний біль – дисменорея – поширене явище, що проявляється як біль у нижній частині живота, який часто супроводжується й такими симптомами як пітливість, головний біль, нудота, блювота, діарея та тремор до або під час менструації  За різними даними, з цією проблемою стикаються від 45% до 95% усіх жінок репродуктивного віку.

За призначенням лікаря можна приймати знеболювальні або нестероїдні протизапальні препарати в найбільш болісні дні. Якщо такі ліки не допомагають, варто звернутись до лікаря, щоб упевнитись у відсутності патологій. 

Що допоможе полегшити стан під час менструації: повноцінний сон не менше 8 годин; підтримка водного балансу; додавання до раціону залізовмісних продуктів; обмеження солоного та кави; фізична активність (ідеальними видами спорту для перших днів менструації є пілатес, йога, легка гімнастика, їзда на велосипеді та прогулянки на свіжому повітрі. Рекомендовано виключити інтенсивні навантаження на ділянку малого тазу).

СИГНАЛИ ЗВЕРНЕННЯ ДО ЛІКАРЯ

- є кровотечі між менструаціями.

- під час місячних – сильні судоми, які не полегшуються нестероїдними протизапальними препаратами.

- має місце кровотеча (кров проходить через прокладку або тампон швидше, ніж кожні 1-2  години).

- менструація вже більше 2 років, але вона все ще не приходить регулярно (приблизно кожні 4–5 тижнів).

- місячні, тривають більше тижня.

- настає ПМС, який заважає виконувати повсякденну діяльність.

- вам 15, і ще не почалися місячні.

Пам’ятайте: контроль вашого менструального циклу допоможе дізнатися, що для вас нормально, а що ні. Зверніться по медичну допомогу чи проконсультуйтеся з лікарем, якщо у вас є запитання чи проблеми.

Джерело: https://phc.org.ua/news/mi-misyachni-ne-ci-dni-28-travnya-den-menstrualnoi-gigieni

19 травня - Всесвітній день сімейного лікаря.

19 травня міжнародна спільнота відзначає Всесвітній день сімейного лікаря, запроваджений у 2010 році Всесвітньою радою сімейних лікарів (World Organization of Family Doctors – WONCA), членом якої є й Українська асоціація сімейної медицини.

Сімейна медицина – єдиний вид медичної допомоги, що стосується кожного із нас: 80% усіх звернень відбуваються саме на цьому рівні. Сімейний лікар супроводжує людину від народження і далі протягом усього її життя. Вже за першого контакту з пацієнтом сімейний лікар визначає не лише діагноз, але й необхідний рівень фахової допомоги в закладах охорони здоров’я.

Наразі сімейна медицина проходить нелегкий шлях становлення, тому саме відповідальність, фаховість та турбота лікарів та медичних сестер загальної практики – сімейної медицини первинної ланки забезпечують зміцнення здоров’я жителів України.

Але навіть найкращому лікарю потрібна підтримка. Тож у цей день пропонуємо замислитися: як ми можемо допомогти нашим лікарям?

Ось кілька простих, але важливих порад для пацієнтів:

-  Дбайте про профілактику. Здоров’я — це партнерство. Лікар і пацієнт мають бути командою. Регулярні планові обстеження, вакцинація, здоровий спосіб життя — це речі, про які лікар має розповісти, а справа пацієнта — прийняти правильні рішення.

-  Звертайтесь вчасно. Не відкладайте візит при погіршенні здоров’я. Вчасне звернення до лікаря допоможе уникнути ускладнень хвороби.

-  Поважайте час лікаря. Завчасно домовтеся про зручні способи зв’язку. Якщо питання не термінове —  звертайтеся лише в робочий час. Лікар, як і будь-яка людина, має право вихідний, відпустку чи особисте життя. У таких випадках зверніться до іншого лікаря того ж медзакладу, де у вас укладена декларація. А за невідкладного стану — викликайте екстрену медичну допомогу.

-  Поважайте особисті кордони лікаря. Питання і фото симптомів надсилайте «в приват» лише за попередньою згодою лікаря.

-  Довіряйте фахівцям. Дотримуйтеся призначеного лікування, змінюйте спосіб життя, якщо лікар це радить. І не замінюйте медичну консультацію порадами з інтернету.

З нагоди Всесвітнього дня сімейного лікаря висловлюємо всім працівникам служби сімейної медицини безмежну вдячність за високий професіоналізм та відданість справі.  

Від усієї душі бажаємо всім міцного здоров’я, миру, успіхів та наснаги у нелегкій, але такій важливій справі — збереженні здоров’я нації.

17 травня - Всесвітній день боротьби з артеріальною гіпертензією.

Щорічно 17 травня в усьому світі відзначається Міжнародний день боротьби з артеріальною гіпертензією (World Hypertension Day). Рішення про встановлення і відзначення цього дня було прийняте у 2006 році Всесвітньою Лігою Гіпертонії (World Hypertension League) та Всесвітньою організацією охорони здоров’я. Метою проведення цього Дня є підвищення обізнаності населення про серйозні ускладнення артеріальної гіпертонії та поширення інформації про те, як можна запобігти розвитку цього захворювання.

ЩО Ж ТАКЕ АРТЕРІАЛЬНИЙ ТИСК І ЯКІ ЙОГО ЗНАЧЕННЯ ВВАЖАЮТЬ ВИСОКИМИ?

Коли серце б’ється, воно судинами доставляє кров до тканин і органів. Артеріальний тиск є показником сили, з якою серце перекачує кров по всьому тілу. Значення артеріального тиску записують у вигляді двох показників. Перший називається систолічним тиском і позначає тиск у судинах у момент, коли серце скорочується. Другий — діастолічний тиск — демонструє тиск у судинах, коли серце «відпочиває» між ударами.

Оптимальний показник артеріального тиску — менше 120/80 мм рт. ст, нормальний — в діапазоні від 120/80 до 129/84 мм рт. ст.

ЯКІ СИМПТОМИ ПІДВИЩЕНОГО ТИСКУ?

МОЗ наголошує, що підвищений артеріальний тиск часто може не мати жодних ознак. Водночас дуже високий тиск (180/120 мм рт. ст.) може спричиняти шум у вухах, головний біль, нудоту, розмитість зору, кровотечу з носа, біль у грудях тощо.

Якщо не лікувати артеріальну гіпертензію, вона може стати причиною розвитку інших захворювань, таких як ниркова недостатність, інфаркт, інсульт, втрата зору тощо.

Для того щоб запобігти пізньому виявленню артеріальної гіпертензії, слід щороку відвідувати сімейного лікаря. Лікар обов’язково виміряє артеріальний тиск та оцінить ризик розвитку артеріальної гіпертензії, а у разі її виявлення — зможе призначити лікування, яке дасть змогу в майбутньому запобігти розвитку загрозливих для життя станів.

Майже всі ліки, які застосовуються для лікування артеріальної гіпертензії, входять до програми «Доступні ліки» та можуть бути виписані пацієнту та отримані ним безоплатно.

ВИСОКИЙ ТИСК НЕ МОЖЕ БУТИ «РОБОЧИМ ТИСКОМ»  

Гіпертонічна хвороба — це стан, який формується поступово: змінюється структура судин, порушується їхня функція, а організм «звикає» працювати під підвищеним навантаженням. Але це не означає, що високий тиск стає для нього нормальним, або «робочим». 

Оптимальний тиск для людини — до 120/80 міліметрів ртутного стовпчика. Нормальним може вважатися тиск  до 129/84 мм рт. ст. Якщо ваш артеріальний тиск вищий за ці показники — це привід звернутися до свого сімейного лікаря. 

Пам'ятайте: якщо артеріальну гіпертензію не контролювати, це може призвести до серйозних ускладнень, зокрема інфаркту та інсульту. 

ВИСОКИЙ ТИСК НЕ ЗАВЖДИ МАЄ СИМПТОМИ 

Відсутність симптомів при артеріальній гіпертензії дає людині хибне відчуття безпеки. Водночас ця хвороба поступово руйнує органи-мішені: серце, головний мозок, нирки, очі й судини. 

Саме тому важливо знати свій артеріальний тиск. Скринінг на АГ має проводитися всім дорослим з 18 років. Обов’язково регулярно міряти тиск: 

- дорослим від 40 років; 

- людям з надмірною масою тіла або ожирінням; 

- людям з високим нормальним АТ; 

- жінкам у менопаузі; 

- жінкам з гестаційною гіпертензією або прееклампсією в анамнезі. 

Якщо ви давно не міряли артеріальний тиск — зробіть це найближчим часом. 

ЯК ДІЯТИ, ЯКЩО ВИСОКИЙ АРТЕРІАЛЬНИЙ ТИСК?

За даними ВООЗ, 80% випадків передчасних інфарктів та інсультів можна запобігти завдяки зміні способу життя. В основному нормалізувати артеріальний тиск дають змогу такі заходи:

- підвищення рівня фізичної активності (принаймні 150 хв фізичної активності щотижня (близько 30 хв на день, 5 днів на тиждень));

- відмова від куріння і вживання алкоголю;

- дотримання здорової дієти, включаючи обмеження споживання солі;

- підтримання здорової маси тіла;

- опанування навичок самодопомоги при стресі.

Підвищений артеріальний тиск — небезпечний стан, якщо його не контролювати і не лікувати. Тому необхідно звернутися до свого сімейного лікаря для вимірювання тиску і оцінювання ризику розвитку артеріальної гіпертензії, а в разі потреби — для призначення ефективного лікування.

ЯКЩО ВАМ ПРИЗНАЧИЛИ ЛІКИ, ЇХ ПОТРІБНО ПРИЙМАТИ РЕГУЛЯРНО 

Оскільки артеріальна гіпертензія виникає не за один день, тож і ліки від неї треба приймати на постійній основі й під контролем сімейного лікаря. Неухильне дотримання курсу лікування, призначеного вашим лікарем, допомагає: 

- утримувати тиск на безпечному рівні; 

- уникати різких коливань; 

- зменшити негативні наслідки для здоров’я.  

- Артеріальна гіпертензія — глобальна епідемія 

Утім, хороша новина полягає в тому, що цій хворобі можна запобігти. Для цього потрібно: 

- відмовитися від куріння, вживання алкоголю, психоактивних речовин. Поради, як кинути курити, читайте на платформі «Я кидаю курити». 

- збалансовано харчуватися й зменшити кількість солі в раціоні до 5 грамів на день. 

Друга хороша новина  — артеріальну гіпертензію можна тримати під контролем. Якщо ваш тиск вищий за норму, сімейний лікар допоможе скласти індивідуальний план лікування. 

5 травня - Всесвітній день гігієни рук.

Щорічно 5 травня за підтримки Всесвітньої організації охорони здоров’я (ВООЗ) світова спільнота відзначає Всесвітній день гігієни рук.

Дата цього заходу обирається не випадково: 5-й день 5-го місяця символізує 5 пальців на кожній руці людини. Оскільки руки є одним із основних факторів ризику розповсюдження хвороботворних мікроорганізмів, гігієна рук дозволяє знизити рівень поширення інфекційних захворювань.

Всесвітній день гігієни рук започатковано, щоб нагадати про важливість обробки рук задля збереження життя та здоров’я мільйонів людей та підкреслити особливу важливість гігієни рук як в галузі охорони здоров’я, так і в повсякденному житті.

Гігієна рук – це часто перша лінія захисту проти нових і виникаючих стійких до антибіотиків інфекцій. Більшості інфекцій, що передаються через брудні рук чи пов’язані з медико-санітарною допомогою, можна запобігти при простому дотриманні гігієни рук.

На наших руках живе величезна кількість мікроорганізмів, деякі з них дуже небезпечні. Навіть малі подряпини чи рани можуть спричинити вірусні, бактеріальні, грибкові захворювання та кишкові інфекції, гельмінтози тощо.

Найбруднішими предметами нашого повсякденного життя є:

- мобільні та стаціонарні телефони, 

- письмові столи, 

- клавіатура та мишка комп’ютера, 

- кнопки ліфта, 

- вимикачі світла, 

- дверні ручки та усі поруччя.

Гігієна рук щороку рятує мільйони життів, якщо проводити її правильно та в потрібний момент під час надання медичної допомоги та є проявом поваги до тих, кому вона надається.

Медичні працівники дбають про чистоту рук по-особливому, адже це їхня робоча рутина. Оскільки руки є одним із основних факторів ризику розповсюдження хвороботворних мікроорганізмів, гігієна рук дозволяє знизити рівень поширення інфекційних захворювань серед лікарів та пацієнтів. На цьому й зупинимось докладно. 

Гігієна рук — це загальний термін, який застосовується до миття рук водою з милом, гігієнічної обробки рук та хірургічної обробки рук, обробка рук шляхом втирання антисептика для рук в шкіру рук.

Антисептик для рук — спиртовмісний дезінфекційний (рідина, гель або піна), що застосовується для нанесення на шкіру рук з метою знищення мікроорганізмів. 

Всі медичні працівники та люди, які безпосередньо або опосередковано займаються доглядом за пацієнтами, повинні турбуватися про гігієну рук і вміти виконувати її правильно, у потрібний час.

КОЛИ ПОТРІБНО ПРОВОДИТИ ГІГІЄНІЧНУ ОБРОБКУ РУК?

- до контакту з пацієнтом;

- до асептичних процедур;

- після ситуації, що пов’язана із ризиком контакту/контактом з біологічними рідинами; 

- після контакту з пацієнтом;

- після контакту з об’єктами внутрішнього середовища закладу охорони здоров’я, що - - - перебувають у безпосередній близькості з пацієнтом.

КОЛИ ПОТРІБНО  МИТИ РУКИ  ВОДОЮ ТА МИЛОМ?

- коли руки помітно брудні

- коли руки забруднені кров’ю або іншими біологічними рідинами;

- після відвідування туалету;

- перед вживанням їжі;

- після приходу на роботу та завершення робочої зміни;

- коли високий ризик забруднення спороутворюючими мікроорганізмами (спалахи захворювань, що спричинені  C. difficile) та норовірусами. 

ЧИ Є ВЗАЄМОЗАМІННИМИ ПРАКТИКИ МИТТЯ РУК З ВОДОЮ І МИЛОМ ТА ГІГІЄНІЧНА ОБРОБКА РУК?

Віддавайте перевагу обробці рук антисептиком під час рутинних процедур і якщо руки візуально не забруднені.  Коли руки видимо забруднені, зокрема біологічними рідинами, а також у випадку високого ризику забруднення спороутворюючими мікроорганізмами (C. Difficile) або норовірусами необхідно мити руки водою з милом

ЧИ ВПЛИВАЮТЬ НА ЕФЕКТИВНІСТЬ  ГІГІЄНИ РУК  ПРИКРАСИ НА РУКАХ?

Миття рук чи гігієнічна обробка рук не буде ефективною, якщо носити на руках каблучки та інші прикраси, під якими тривалий час можуть утримуватися патогенні мікроорганізми, які через руки медичних працівників можуть поширюватися в закладі та потенційно спричиняти інфекційні хвороби, пов’язані з наданням медичної допомоги.

Крім того:

- прикраси з гострими поверхнями/краями можуть порушувати цілісність медичних рукавичок (у випадку, якщо працівники їх використовують).

- прикраси можуть нести фізичну небезпеку під час догляду за пацієнтами (спричинити травму пацієнту, потрапити в обладнання тощо).

В дослідженнях було виявлено, що шкіра під каблучками сильніше колонізована мікроорганізмами, ніж ділянки шкіри вільні від прикрас. Одне дослідження показало, що 40% медичних працівників  містили грамнегативні бактерії на шкірі під каблучками, а деякі медичні працівники утримували один і той самий мікроорганізм під своїми каблучками протягом декількох місяців.

ЧИ ВПЛИВАЄ НА ЕФЕКТИВНІСТЬ  ГІГІЄНИ РУК ПОКРИТТЯ НІГТІВ ЛАКОМ/ГЕЛЬ-ЛАКОМ?

У дослідженнях було продемонстровано, що щойно нанесений лак для нігтів не збільшує кількість мікроорганізмів на руках, але потрісканий лак може підтримувати ріст більшої кількості мікроорганізмів, особливо у піднігтьових та коло нігтьових ділянках, які не можна видалити під час проведення гігієни рук, що збільшує ризик перехресної передачі мікроорганізмів під час догляду за пацієнтом.

ЧИ ВПЛИВАЄ НА ЕФЕКТИВНІСТЬ ГІГІЄНИ РУК ДОВЖИНА НІГТІВ РУК?

Більшість бактерій розмножується вздовж проксимального 1 мм нігтя, однак:

- довгі нігті (натуральні чи штучні) можуть обмежувати ефективність медичних працівників у проведенні гігієни рук;

- довгі нігті (натуральні чи штучні) можуть  порушувати цілісність медичних рукавичок (якщо медичний працівник працює у медичних рукавичках);

Зростає кількість доказів того, що носіння штучних нігтів може сприяти передачі патогенних мікроорганізмів. Медичні працівники, які носять штучні нігті, мають більше шансів утримувати грамнегативні збудники на кінчиках пальців, ніж ті, хто має натуральні нігті, як до, так і після гігієни рук.

Медичні працівники не повинні носити прикрас на руках, штучних нігтів на час догляду за пацієнтом, а натуральні нігті мають бути короткими (довжиною до 0,5 см) без покриття штучними матеріалами (лаком чи гель-лаком тощо).

Слідкуйте за гігієною своїх рук та будьте здорові!

Чисті руки – запорука здорового життя! 

Європейський тиждень громадського здоров’я.

Європейський тиждень громадського здоров'я (EUPHW) — це щорічна ініціатива (зазвичай у травні), спрямована на підвищення обізнаності про важливість профілактики захворювань, психічного здоров’я та здорового способу життя. В Україні тиждень фокусується на запобіганні неінфекційним хворобам, важливості ранньої діагностики, імунізації та безпечному середовищі.

На перший погляд це може звучати як щось далеке й абстрактне. Але насправді глобальне здоров’я — це не тільки про лікарів і лікарні. Це про те, що ми їмо, як змінюється клімат, чи маємо доступ до медичних послуг і як наші громади реагують на щоденні виклики. І хоч ці питання здаються «великими», вони починаються з дуже близького — з нашого двору, села чи міста.

    Продовольча система — це не лише базари й супермаркети. Це і наші поля, фермерські та домашні господарства. Важливо не втратити баланс: підтримувати локального виробника, не зловживати хімією і розвивати здорове харчування. Бо якість їжі — це якість життя.

🧬Безпека здоров’я — це не тільки боротьба з вірусами. У гірських районах часто складно дістатися до лікаря. А молодь виїжджає — медичних кадрів бракує. Додайте до цього виклики пандемій, антибіотикорезистентності чи доступу до вакцин — і маємо завдання для всієї громади: розвивати медичну інфраструктуру і бути готовими до надзвичайних ситуацій.

    Клімат змінюється. Паводки, нестабільна погода, посухи. Все це впливає на врожаї, воду, здоров’я людей. Наприклад, збільшення кількості алергій, проблем із серцем у спеку чи депресій на фоні екологічного стресу — вже не рідкість. Час подумати не тільки про «що посадити», але й «як адаптуватися».

    Стійкість — це про нашу здатність вистояти. В умовах війни, кліматичних змін та економічних коливань — важливо підтримувати громади, фермерів, лікарів, освітян. Це і є інвестиція в здоров’я. Бо здорова громада — це про згуртованість, знання та взаємодопомогу.

Наше здоров’я — це не тільки справа лікарів, а всіх нас: тих, хто вирощує, готує, допомагає, приймає рішення.

Власне й громадське здоров’я — це сукупність виборів та дій. Це – формування (і реформування) системи охорони здоров’я, співпраця урядових, неурядових організацій, бізнесу і громадянського суспільства та піклування: держави — про громадян, громадян — одне про одного та про державу і кожного з нас — про власне здоров’я.

Кожен громадянин має право на охорону здоров’я згідно з Конституцією. Це право включає, зокрема:

- медичну допомогу та догляд;

- безпечне довкілля;

- захист від наслідків природних та антропогенних катастроф;

- санітарно-епідемічне благополуччя;

- безпечні й здорові умови праці, навчання, побуту та відпочинку.

Водночас, усі ми відповідаємо за своє здоровʼя і простими діями та рішеннями можемо впливати на його збереження. Що може кожен:

- дотримуватися здорового способу життя;

- робити всі щеплення за графіком, зокрема й в дорослому віці;

- самоізолюватися в разі інфекційної хвороби;

- використовувати бар’єрну контрацепцію;

- ходити на профілактичні огляди до лікаря щороку, навіть якщо нічого не болить;

- щороку робити тести на ВІЛ і гепатит С, щоб вчасно почати лікування і не заражати інших;

- пройти курси домедичної допомоги, щоб за потреби допомогти іншим;

- ділитися з іншими правдивою інформацією про здоров’я та користуватися лише офіційними джерелами інформації.

Система громадського здоров'я в Україні має на меті зміцнити здоров’я населення, запобігти хворобам, поліпшити якість та продовжити тривалість життя населення.

Протягом Європейського тижня громадського здоров’я ми нагадуємо про прості речі, які допомагають запобігти найпоширенішим хворобам, сприяють збереженню здоровʼя, а також висвітлюватимемо теми піклування про власний психічний добробут та підтримку рідних і близьких.

26 квітня - Міжнародний день пам’яті про чорнобильську катастрофу.

26 квітня в Україні вшановують пам'ять про Чорнобильську катастрофу.

У ніч на 26 квітня 1986 року сталася аварія на Чорнобильській АЕС — найбільша техногенна катастрофа в історії людства. Два вибухи зруйнували реактор, і в атмосферу потрапила величезна кількість радіоактивних речовин. Наслідки відчули не лише Україна, а й Білорусь, Росія та багато країн Європи. Радіаційна хмара обійшла значну частину планети. Зона відчуження охопила територію в радіусі близько 30 кілометрів, тисячі людей були змушені залишити свої домівки, а ліквідатори ціною власного здоров'я і життя стримували поширення катастрофи.

У 2016 році Генеральна Асамблея ООН офіційно проголосила 26 квітня Міжнародним днем пам'яті про Чорнобиль. В Україні цей день вшановують значно довше.

Чорнобильська атомна електростанція є символом наймасштабнішої техногенної катастрофи в історії людства. Трагедія, спричинена вибухом на її четвертому енергоблоці, не має аналогів за обсягами забруднення природного середовища, негативного впливу на здоров’я та психіку людей, їхній побут і соціально-економічні умови життя.

Щоб запобігти подальшим викидам радіоактивних матеріалів, до кінця 1986 р. четвертий реактор АЕС був накритий спеціальним «саркофагом», збудованим руками сотень тисяч добровольців і мобілізованих солдатів, і Чорнобильська АЕС була знову введена в експлуатацію. Однак великі пожежі і аварії в 1991 р. та в 1996 р. призвели до зупинення спочатку другого, а потім і першого реактора. У 2000 р. був зупинений останній, 3 реактор, і Чорнобильська АЕС повністю припинила свою роботу.

Наслідки Чорнобиля стали драматичним уроком для цивілізації, суворим попередженням щодо масштабу відповідальності за життя, здоров’я людей і екологічну безпеку планети, яку взяла на себе сучасна наука.

У 2019 р. завершилося будівництво нового саркофагу, основна функція якого полягає в обмеженні розповсюдження радіоактивних речовин, які перебувають в об’єкті «Укриття». Ця умова повинна виконуватися як за нормальної експлуатації, так і в разі аварії (руйнація існуючого об’єкту «Укриття»). За проєктом передбачено, що нова споруда буде експлуатуватися впродовж 100 р.

Для всіх нас 26 квітня є днем пам’яті про найбільшу техногенну катастрофу та вшанування героїзму персоналу ЧАЕС, пожежників, військовослужбовців, будівельників, учених, медиків, які брали участь у ліквідації наслідків аварії. Загалом у ліквідації аварії взяли участь понад 600 тис. людей. Точна кількість жертв та постраждалих невідома і досі. Тому Чорнобиль – не лише велика трагедія, а й символ безмежної мужності багатьох тисяч наших земляків.

19 квітня - Всесвітній день печінки.

19 квітня відзначають Всесвітній день печінки. Цей орган виконує безліч важливих функцій: регулює рівень холестерину, допомагає засвоювати жири, регулює надходження необхідних вітамінів і мінералів, контролює рівень цукру в крові, бореться з інфекціями, фільтрує шкідливі речовини з крові.

Печінка може відновлюватися, але це не безкінечний процес. Тому важливо підтримувати здоров’я печінки та захищати її від шкідливих впливів.

Нашкодити печінці може інфікування вірусами гепатитів A, B, C, вживання алкоголю, самолікування та ожиріння.

Наші поради допоможуть вам уникнути захворювань печінки.

1. Не вживайте алкоголь

Алкоголь перетворюється на токсичну сполуку ацетальдегід, яка може руйнувати клітини печінки та призвести до незворотного рубцювання. Це також може пошкодити інші органи, зокрема слизову оболонку шлунка, і спричинити гастрит або виразку.

Наслідки зловживання алкоголем можуть бути важкими: руйнування клітин печінки, накопичення жирових відкладень у ній (жирова дистрофія печінки) або запалення печінки (алкогольний гепатит), цироз чи навіть рак печінки.

Пам’ятайте, що безпечної дози алкоголю не існує.

2. Підтримуйте здорову вагу

Ожиріння або невелика надмірна вага може призвести до неалкогольної жирової хвороби печінки. Тож підтримуйте здорову масу тіла!

Харчуйтеся здорово

Уникайте висококалорійної їжі, насичених жирів, рафінованих вуглеводів (як-от білий хліб, білий рис і звичайні макарони) та цукру. Їжте клітковину, яку ви можете отримати зі свіжих фруктів, овочів, цільнозернового хліба, злаків. Також їжте м’ясо (але обмежте кількість червоного м’яса), молочні продукти (нежирне молоко та невелику кількість сиру), жири («хороші» жири, такі як рослинні олії, горіхи) та рибу. І не забувайте пити достатньо води.

Будьте фізично активними

Регулярні фізичні вправи не лише допоможуть позбутися зайвої ваги та утримати нормальний індекс маси тіла (ІМТ), але й зменшити жирові відкладення в печінці. ​​Включіть у свій графік щонайменше 30 хвилин фізичної активності щодня.

3. Вакцинуйтеся від гепатитів A та B

Щеплення проти вірусного гепатиту B із 2001 року включено в Національний календар щеплень і доступне всім дітям. Тому, якщо ви народилися до 2001 року, ймовірно, що ви не вакциновані від гепатиту B. Обмежень для щеплення за віком немає, тож зверніться до свого лікаря та проконсультуйтеся щодо отримання вакцини.

Щеплення проти вірусного гепатиту A (жовтяниця) не включено до Календаря щеплень, тож його варто зробити власним коштом. Дітям цю вакцину можна вводити з 12 місяців життя з інтервалом між дозами 6–12 місяців. За такою ж схемою можуть вакцинуватися й дорослі.

4. Використовуйте бар’єрну контрацепцію під час сексу

Вірусні гепатити B і C можуть передаватися через кров, сперму та інші біологічні рідини. Тож пам’ятайте про правило № 1 безпечного сексу — захист під час кожного сексуального контакту. Використовуйте презервативи, якщо маєте вагінальний, анальний чи оральний секс.

Раннє виявлення вірусів дуже важливе, адже тоді людина швидше потрапляє під медичний нагляд і розпочинає лікування. Не забувайте регулярно тестуватися на вірусні гепатити, це можна зробити в сімейного лікаря, у найближчому Центрі СНІДу чи кабінеті «Довіра», в неурядових організаціях.

Гепатити В і С можуть довго розвиватися без симптомів. Та якщо вчасно діагностувати інфекцію і розпочати лікування, можна запобігти важким ускладненням, зокрема цирозу та раку печінки.

5. Мийте руки

Вірусний гепатит А передається під час контакту з інфікованою їжею чи водою. Обов’язково мийте руки з милом упродовж 40 секунд одразу після відвідування вбиральні, перед приготуванням чи прийомом їжі, після прогулянки, після заміни підгузка. Це простий і легкий спосіб уберегтися від небезпечних інфекцій, які можуть призвести до хвороб печінки.

6. Не діліться засобами особистої гігієни

Засоби для гоління, зубні щітки, манікюрні ножиці мають бути суто індивідуальними. Ними легко травмуватися, тож на них можуть бути залишки крові або інших рідин організму, через які передаються гепатити B і C.

Якщо ви робите манікюр, татуювання чи пірсинг, проконтролюйте, щоб майстри використовували стерильні інструменти. Недбала обробка інструментів у салоні краси або тату-салоні може стати причиною інфікування вірусним гепатитом. Обладнання для пірсингу і татуювання може контактувати з кров’ю клієнтів, тому важливо переконатися, що всі інструменти й інше устаткування належно стерилізують.

7. Скористайтеся програмою зменшення шкоди

Не вживайте наркотики! Якщо вже так сталося і ви вживаєте наркотики ін’єкційно, не користуйтеся чужими голками. Скористайтеся програмою зменшення шкоди.

8. Проходьте регулярні медичні огляди

Проходьте профілактичні огляди в сімейного лікаря принаймні раз на рік, навіть якщо вас ніщо не турбує. Якщо у вас з’явилися якісь скарги, йдіть до лікаря негайно.

Лікар призначає аналіз крові для визначення рівня холестерину та глюкози в крові. Вони пов’язані із жировою хворобою печінки. Підвищений рівень цукру в крові може свідчити про порушення толерантності до глюкози або цукровий діабет. У людей, які живуть із цукровим діабетом 2 типу, збільшується ризик неалкогольної жирової хвороби печінки. Проте пам’ятайте, що діагноз може поставити тільки лікар.

9. Приймайте ліки лише за призначенням лікаря

Часом люди самостійно гуглять, «діагностують» і «лікують» свої проблеми зі здоров’ям та «виписують» собі лікарські препарати.

Печінка вразлива для токсичних наслідків самолікування. Нашкодити може навіть передозування парацетамолом у разі одночасного прийому кількох лікарських засобів, що містять цей препарат (наприклад, ліки проти застуди та знеболювальні).

Завжди консультуйтеся з лікарем, перш ніж приймати будь-які ліки.

Джерело: https://phc.org.ua/news/19-kvitnya-vsesvitniy-den-pechinki

11 квітня – Всесвітній день боротьби з хворобою Паркінсона, який проводиться з ініціативи Всесвітньої організації охорони здоров`я і покликаний привернути увагу суспільства до цього захворювання, збільшити інформованість про нього, надати підтримку хворим та їх сім`ям.

Саме 11 квітня народився Джеймс Паркінсон, англійський лікар загальної практики, який у 1817 році вперше описав це захворювання в «Есе про тремтячий параліч».

 У 1997 році Європейська асоціація хвороби Паркінсона  (її символом є Тюльпан) у співпраці з Всесвітньою організацією охорони здоров`я сформулювали Хартію прав людей з цим захворюванням. 

Хвороба Паркінсона – одне з найпоширеніших нейродегенеративних захворювань нервової системи, яке займає друге місце після хвороби Альцгеймера. У світі налічується близько 10 млн людей із хворобою Паркінсона і, на думку спеціалістів, за 10 років цей показник може збільшитись у 2 рази.

Як правило, хвороба Паркінсона розвивається після 40 років, але можливі випадки початку захворювання і в більш ранньому віці. Основні ознаки хвороби полягають в тремтінні рук, сповільненості рухів, скутості, порушеннях динаміки рухової і психічної активності. За відсутності необхідної корекції наростають проблеми з пам’яттю. Походження первинного паркінсонізму залишається остаточно не з’ясованим.

Прояви хвороби обумовлені дегенерацією нервових клітин в ділянці головного мозку, що має назву «чорна субстанція». Ці клітини виробляють дофамін, що бере участь у передачі імпульсів від головного мозку до м’язів та має велике значення у забезпеченні плавності рухів. Факторами ризику розвитку захворювання вважається вік, психоемоційні стреси, супутня судинна патологія на фоні атеросклерозу та артеріальної гіпертензії. Хвороба Паркінсона характеризується безупинним прогресуванням і, за відсутності лікування, призводить до тяжких порушень активності і значного зниження якості життя.

Ранні прояви та симптоми хвороби Паркінсона:

-тремтіння кінцівок чи голови;

-зміна почерку –він стає дрібним та невпевниним;

-можлива втрата здібності утримувати предмети (наприклад, чашку);

-застигла міміка.

Основний принцип медикаментозного лікування хвороби полягає у відновленні порушеного балансу між дофамінової та іншими нейрохімічними системами мозку. При якісної терапії тривалість життя пацієнтів з хворобою Паркінсона практично не поступається середньої тривалості життя населення в цілому. Ретельне дотримання рекомендацій щодо терапії і способу життя дозволяє багато років зберігати соціальну активність, підтримувати гідний рівень життя.

Людям з хворобою Паркінсона бажано максимально довго займатися активною професійною діяльністю, що запобігає або уповільнює розвиток депресії і пов’язаних з нею проблем. При неможливості збереження колишньої роботи потрібно продовжувати професійну діяльність в полегшених умовах.

Для пенсіонерів рекомендується розумна фізична і інтелектуальна активність – прогулянки на свіжому повітрі, прибирання квартири, розгадування кросвордів, ведення щоденника, прийом гостей. Надмірні фізичні навантаження категорично протипоказані і можуть привести до погіршення стану через падіння, травми, зневоднення, різкого зниження артеріального тиску.

У разі вчасного діагностування та лікування, пацієнти з хворобою Паркінсона можуть тривалий час продовжувати активне життя.

Правильну схему лікування може призначити лише досвідчений лікар-невролог.

2 квітня - Всесвітній день розповсюдження інформації про проблему аутизму.

            Щорічно другого квітня у світі відзначається День поширення інформації щодо проблем аутизму, встановлений Генеральною Асамблеєю ООН у 2007 році. В цей день організовуються різні освітні заходи, присвячені інформуванню суспільства про проблему аутизму і розраховані на аудиторію дітей, батьків, вчителів, медичних працівників.

            Мета цієї дати – підкреслити необхідність допомоги людям, що страждають від невиліковного захворювання, адже чисельність дітей, які страждають аутизмом, висока у всіх регіонах світу і має величезні наслідки для дітей, їх сімей, громад і товариств.

            Поширення інформації про аутизм допоможе сім’ям, в яких народжуються такі діти, рухатися правильним шляхом. Адже чим раніше буде виявлено аутизм у дитини, тим більший ефект дасть терапія захворювання. Міжнародна акція «Light It Up Blue» («Засвіти блакитним світлом») проводиться в рамках цього дня з 2008 року по всьому світу.

Що таке аутизм?

Аутизм — це не хвороба, а стан, який виникає внаслідок порушення розвитку головного мозку і може спричинити значні соціальні, комунікаційні та поведінкові складнощі.

Цей стан може проявлятися по-різному і може мати як легку, так і дуже важку форму, — саме тому правильним терміном для нього є розлад аутистичного спектра (РАС).

Як проявляються розлади аутистичного спектра?

Люди із РАС:

- можуть мати складнощі у спілкуванні та взаємодії з іншими людьми (зокрема, в прояві й тлумаченні емоцій та метафоричних висловлювань, іронії);

- їм може бути важко зрозуміти, як думають або відчувають інші люди, але це не означає відсутності емпатії;

- їм може бути неприємне яскраве світло або гучні звуки (шум та блимання екранів торговельних центрів для таких людей — сенсорне пекло);

- можуть сильно хвилюватися або засмучуватися у незнайомих ситуаціях та у соціальних взаємодіях;

- можуть потребувати більше часу, щоб зрозуміти інформацію;

- можуть часто повторювати певні дії чи думки.

Здібності та потреби людей з РАС можуть бути різними. Дехто може вербально спілкуватися з іншими, а хтось — ні, дехто потребує догляду впродовж усього життя, а хтось може жити самостійно, працювати.

Чи лікують РАС?

Розлади аутистичного спектра неможливо «вилікувати», проте з часом можна скоригувати й адаптувати людину до соціального життя.

Як діагностують РАС?

Діагностувати РАС може бути важко, оскільки немає медичного тесту на кшталт аналізу крові для його діагностики. Щоби поставити діагноз, лікарі вивчають історію розвитку та поведінку дитини.

Ознаки аутизму зазвичай з’являються у віці 2-3 років, інколи — раніше. Зверніть увагу і повідомте лікаря, якщо:

- дитина виставляє іграшки чи інші предмети в ряд і засмучується, коли порядок змінюється;

- у вашої дитини відчутне порушення мови чи дитина розмовляла і потім різко перестала;

- дитина постійно бавиться іграшками однаково;

- дитина не дивиться в очі, інколи дивитися скоса чи крізь людину;

- дитина фокусується на окремих предметах, згодом — здатна до гіперфокуса на одній-кількох темах, що цікавлять;

- у дитини немає емоційного контакту з іншими людьми, передусім з батьками;

- дитина усамітнена, а серед інших людей відчуває тривогу;

- невдачі спричиняють у дитини спалахи гніву;

- зумовлені надмірною стимуляцією чи новою ситуацією спалахи невгамовної поведінки (поганий настрій, лють, істерика) чи повного стишення та апатії не згасають годинами;

- дитина робить одне й те саме тривалий час — повторює одне слово, бігає по колу, розгойдується з боку в бік тощо.

Не всі діти з РАС мають всі ці ознаки, а наявність цих ознак не завжди вказує на аутизм. Втім, що раніше батьки та лікарі діагностують РАС, то легше буде адаптувати дитину до життя і самим зрозуміти, як варто поводитися.

Здібності та потреби людей із РАС можуть бути різними — від проблем із вербальним спілкуванням і потреби в постійному піклуванні до феноменальної пам’яті, здатності до аналізу даних чи інженерних розробок. Серед айтівців більше людей із розладами аутистичного спектра (2-3%), ніж загалом у суспільстві.

Як спілкуватися з людьми із РАС?

Люди з РАС різні, чиюсь незвичну поведінку ви одразу помітите, а є ті, хто може вільно комунікувати. Інколи вони спілкуються за допомогою спеціальних карток, а іноді взагалі ніяк не комунікують. Але всі люди з РАС мають спільну рису — дуже високий рівень тривожності.

Щоб опанувати цю тривогу та почуватися в безпеці, вони потребують упорядкованості: дотримання одного розкладу, заздалегідь визначеного порядку дій, звичних маршрутів.

Тому:

- поважайте розклад і ритуали людини з РАС — для неї вони дуже важливі, порушення цих ритуалів може сильно засмутити людину;

- під час розмови давайте людині з РАС трохи більше часу на відповідь;

- намагайтеся не дивитися людині просто в очі та будьте готовими до того, що людина не дивитиметься на вас, — це не прояв неповаги, таким чином люди з РАС почуваються спокійніше;

- методами заспокоєння також можуть бути якісь рухи, розкачування чи вигуки — це потреба нервової системи людини, ставтеся до цього з розумінням;

- висловлюйтеся чітко і не давайте обіцянок — ви можете забути про сказане, а людина чекатиме на виконання;

- не варто також використовувати метафори, слова у переносному значенні, епітети, адже люди з РАС сприймають усе буквально;

- люди з РАС не завжди розуміють якісь інтонації, вирази обличчя та жести, тому уникайте натяків і говоріть прямо;

- не ігноруйте людину з РАС, не говоріть про неї у третій особі, наче вона не поруч;

- якщо людину з РАС хтось супроводжує, варто дізнатися у них про всі особливості поведінки та ритуалів цієї людини і далі намагатися спілкуватися напряму.

“Ми всі - дуже різні. Бачимо і сприймаємо світ по-різному. І дуже важливо поширювати цю інформацію у суспільстві - особливо доносити її дітям. Адже більшість дітей сприймають світ інакше, але в жодному разі дитинка з аутизмом не чужа!

Джерело: https://phc.org.ua/news/2-kvitnya-vsesvitniy-den-poshirennya-informacii-pro-autizm

21 березня - Міжнародний день людей із синдромом Дауна.

21 березня відзначається Всесвітній день людей із синдромом Дауна. 

Число вибране символічно: синдром Дауна є трисомією 21-ї хромосоми (тобто наявність трьох копій цієї хромосоми замість двох). Таким чином, 21 березня — 21-й день третього місяця.

У звичайної людини в клітинах тіла 46 хромосом (23 пари), а у людей з синдромом Дауна — 47 хромосом.

За статистикою, на 800-1000 немовлят одна дитина народжується з синдромом Дауна. Щороку в Україні на світ з’являється від 300 до 400 таких малюків.

Синдром Дауна – найчастіше генетичне відхилення, він обумовлений своєрідним розвитком організму у зв’язку з наявністю зайвої 21-ї хромосоми.

Саме ця зайва хромосома і робить всіх хворих зовні схожими одне на одного: очі скошені та мають з внутрішньої сторони склади на шкірі, гіпотонія м’язів, пласке перенісся, виступаючий язик (наслідок, малого розміру ротової порожнини), коротку шию, білі плями на рогівці, надмірну гнучкість суглобів,  широкі ступні ніг та короткі пальці, маленькі, низько посаджені вуха, надмірний проміжок між першим і другим пальцем стопи. А головне, дитина з таким розладом розвивається помітно повільніше за своїх однолітків.

Дітям з синдромом Дауна, дійсно, складніше розвиватися, ніж їх звичайним одноліткам. Але при підтримці сім’ї та допомозі фахівців вони, як і всі діти, можуть навчитися ходити і говорити, читати і писати, малювати та кататися на велосипеді, займатися музикою або спортом, піти в дитячий садок та школу. А ще вони можуть дружити, захоплюватися, закохуватися, бути щасливими й робити щасливими інших.

На жаль, і досі існують стереотипи, що перешкоджають таким людям відчувати себе комфортно у суспільстві.

Їм набагато складніше вчитися, але все, що вони знають і вміють – це тяжка праця їх та  їхніх  батьків! Вони мають право на навчання і на реалізацію себе у суспільстві!

Багато українців після 40 років стикаються з підвищеним ризиком серцево-судинних хвороб, цукрового діабету та проблем з ментальним здоров’ям. Держава запускає спеціальну програму, яка допоможе вчасно виявити ці ризики й отримати потрібну підтримку; про це розповідає «Трибуна-Бровари» з посиланням на МОЗ України.

Кабінет Міністрів затвердив порядок проведення програми «Скринінг здоров’я 40+». Вона стартує вже з 2026 року. Програма дає можливість людям від 40 років пройти комплексне обстеження. Мета – виявити ризики хронічних захворювань на ранній стадії, контролювати здоров’я та уникнути ускладнень. Такі ускладнення часто призводять до інвалідності або передчасної смерті.

Серцево-судинні захворювання та цукровий діабет сильно погіршують якість життя багатьох українців. Повномасштабна війна додала серйозних ризиків для ментального здоров’я. Після 40 років ці ризики зростають особливо швидко. Програма покликана спонукати людей звернути увагу на своє самопочуття та пройти перевірку.

Держава виділила на 2026 рік 10 мільярдів гривень. Ці кошти забезпечать якісний і зручний скринінг для всіх охочих.

Що входить до скринінгу здоров’я 40+

Програма включає кілька важливих етапів:

анкетування та оцінку індивідуальних ризиків (серцево-судинних захворювань, цукрового діабету 2 типу та стану психічного здоров’я);

фізикальне обстеження;

лабораторні дослідження, які показують стан серця, судин і нирок.

Після обстеження людина отримує персональні рекомендації щодо способу життя та здоров’я. Лікар може відразу призначити потрібні ліки.

Держава постійно розширює програму «Доступні ліки». Зараз у ній уже понад 700 препаратів. Їх видають безоплатно або з невеликою доплатою. Особливу увагу приділяють лікуванню серцево-судинних захворювань і діабету.

Для користувачів застосунку «Дія» процес простий:

через 30 днів після дня народження в «Дії» з’явиться запрошення;

потрібно прийняти його;

замовити «Дія.Картку» (або використати вже наявну);

протягом 7 днів на картку надійде 2000 гривень;

ці кошти витрачають тільки на скринінг.

Якщо людина не користується «Дією», алгоритм трохи інший:

через 30 днів після дня народження замовити пластикову картку зі спеціальним рахунком у визначених банках;

звернутися до найближчого ЦНАПу;

там допоможуть подати заявку, підтвердити особу та вказати рахунок;

протягом 7 днів на рахунок надійде 2000 гривень;

далі обирають медзаклад і проходять обстеження.

Де пройти скринінг

Людина сама обирає медичний заклад – державний, комунальний чи приватний. Головне, щоб заклад увійшов до офіційного переліку учасників програми. Місце проживання значення не має.

Заклади мусять відповідати чітким вимогам для якісного обстеження. Національна служба здоров’я України незабаром оприлюднить ці вимоги, перелік документів і порядок подання заявок на своєму сайті. Там же пояснять, як вносити результати до електронної системи охорони здоров’я.

Після цього сформується офіційний перелік закладів. Його опублікують окремо та розкажуть, як обрати зручний варіант.

Чому варто пройти скринінг саме після 40 років

Після 40 років ризики серцево-судинних захворювань і цукрового діабету зростають особливо швидко. Понад 1,3 мільйона українців уже мають діагноз діабету. Ще приблизно стільки ж людей живуть із хворобою, але не знають про неї.

Хвороби системи кровообігу стали однією з головних причин інвалідності в Україні. Кожен п’ятий випадок пов’язаний саме з ними.

Повномасштабна війна вплинула на ментальне здоров’я мільйонів людей. Дослідження показують, що до десяти мільйонів українців можуть зіткнутися з такими проблемами через стрес і втрати.

Скринінг – простий і безпечний спосіб виявити ризики неінфекційних захворювань завчасно. Ці хвороби часто розвиваються непомітно й проявляються вже ускладненнями. Тому обстеження рекомендують проходити навіть тим, хто почувається добре.

Люди різні. Хтось перевіряється регулярно. Хтось відкладає візит до лікаря на роки. Запрошення на Національний скринінг здоров’я 40+ може стати тим поштовхом, який допоможе зробити важливий крок до збереження здоров’я.

3 березня - Всесвітній день запобігання вродженим вадам розвитку.

3 березня проводиться Всесвітній день боротьби з вродженими вадами розвитку. Ці березневі заходи у першій декаді місяця мають традиційний щорічний характер.

Всесвітній день боротьби з вродженими вадами розвитку був заснований 3 березня 2015 року. Його мета — привернути увагу до цієї важливої проблеми, забезпечити належну економічну та політичну підтримку, а також сприяти розвитку програм для запобігання та лікування таких порушень. Цей день покликаний збільшити обізнаність серед громадськості та урядів різних країн щодо важливості своєчасного виявлення та лікування вроджених вад.

Цікаві факти:

Вроджені вади розвитку є однією з основних причин смертності дітей до 5 років у світі. За даними ВООЗ, вони становлять до 21% від загальної кількості смертей серед дітей у Латинській Америці та Карибському басейні.

Епідемія вродженого синдрому, викликана вірусом Зіка, стала важливим поворотним моментом у боротьбі з вродженими вадами. Вона підвищила увагу міжнародної спільноти до необхідності посилення нагляду та розробки методів лікування.

В Україні за останні десятиліття зросла кількість вроджених аномалій, пов'язаних з погіршенням екологічної ситуації та змінами у харчуванні, що підкреслює важливість профілактики на рівні суспільства та держави.

Важливі моменти:

Вроджені вади розвитку можуть бути запобігані через належну медичну допомогу під час вагітності, вакцинацію та здоровий спосіб життя.

Моніторинг та епідеміологічні дослідження з вроджених вад розвитку мають вирішальне значення для формулювання ефективних заходів у відповідь. Це дозволяє швидко реагувати на спалахи і запобігати поширенню захворювань, таких як вроджений синдром Зіка.

Роль громадських організацій та політиків є надзвичайно важливою для створення сприятливих умов для лікування, а також для забезпечення соціальних послуг для сімей з дітьми з вродженими вадами.

Чому це важливо?

Проблема вроджених вад розвитку не обмежується лише медичними аспектами, а охоплює і соціальні питання. Підтримка таких дітей та їхніх сімей допомагає створити інклюзивне суспільство, яке здатне забезпечити рівні можливості для всіх. Цей день також є нагадуванням, що боротьба з вродженими вадами розвитку потребує колективних зусиль на міжнародному рівні.

Сучасною наукою доведено, що на виникнення більшості вроджених вад розвитку у дітей впливають фактори навколишнього середовища (тератогенні фактори), зокрема, іонізуюча радіація, алкоголь, дефіцит мікроелементів. Негативний вплив цих факторів можна зменшити або взагалі усунути, і тим самим значно знизити ризики і частоту вроджених вад розвитку.

Багато вроджених вад розвитку можна попередити. Пренатальний вплив алкоголю є однією з найчастіших причин порушення розумового розвитку дітей. Дослідження свідчать, що понад 3% вагітних жінок вживають алкоголь у значних дозах, що може призвести до ураження дитини ще до народження. Діти з алкогольним синдромом плода є під загрозою соціального сирітства, бо 41% з них потрапляє в Будинки дитини. Іонізуюча радіація вважається одним із вагомих факторів, які спричиняють виникнення вроджених вад розвитку. Для України ця обставина є дуже актуальною у зв‘язку із наслідками Чорнобильської катастрофи.

Близько 50% вад невральної трубки можна запобігти за допомогою фортифікації (збагачення) борошна фолієвою кислотою (вітаміном В9),  яка наразі не проводиться в Україні. За підрахунками експертів, завдяки таким заходам в Україні щорічно можна було б запобігти 800 випадкам вад невральної трубки, а значить врятувати від смерті і пожиттєвої інвалідності 800 дітей. Профілактика вад невральної трубки є економічно вигідною, адже витрати на фортифікацію борошна фолієвою кислотою є в 20 разів меншими від витрат на медичну опіку. 

Найкращий старт у житті – це народження без вроджених вад розвитку, яким можна запобігти!

1 березня - День «нульової дискримінації»(ВІЛ).

1 березня люди всіх куточків світу об’єднуються для того, щоб відзначити день «Нуль дискримінації».

Нульова дискримінація є невід’ємним правом кожної людини. Цей день започаткували, щоб нагадати, що кожен і кожна з нас має право на гідне життя незалежно від віку, статі, сексуальних уподобань, національної чи етнічної приналежності, зовнішності, професії, вірування тощо. 

У цей день року наголошується на відмові від дискримінації, зміцненні соціальної єдності, що дає значні переваги для розвитку країн у всьому світі.

Дискримінація, на жаль, ще досить поширена в світі. Наприклад, тільки в чотирьох із десяти країн світу рівна кількість хлопчиків і дівчаток ходять до школи.

Мільйони жінок і дівчат, які зазнали акти насильства та жорстокого поводження в різних регіонах, так і не можуть здійснювати свої права чи отримати доступ до послуг у сфері охорони здоров’я, освіти або зайнятості.

Дискримінація в сфері праці, шкіл і медико-санітарної допомоги, інших соціальних інститутів знижують здатність людей брати участь у життєдіяльності суспільства, забезпечувати свої сім’ї та піклуватися про них. Наприклад, деякі з 38 країн, територій і районів застосовували різні форми обмежень на в’їзд, перебування та проживання людей, що живуть з ВІЛ. Правове та соціальне середовище в подібних регіонах досі не в змозі подолати стереотипи дискримінації людей з ВІЛ.

Так, наприклад, тільки в чотирьох із десяти країн світу рівна кількість хлопчиків і дівчаток ходять до школи.

“В основі дискримінації часто лежить страх, дезінформація та опір невідомому. Підвищення обізнаності та діалог про дискримінацію - це спосіб зрозуміти та розвинути терпіння стосовно інших. Кожен з нас можете змінити ситуацію: на індивідуальному, місцевому чи національному рівнях. Важливо говорити в ситуаціях, коли існує будь-яка несправедливість, або будь-які інші проблеми з рівністю”.

Поінформованість має важливе значення, адже тільки так ми зможемо побороти наслідки архаїчних упереджень, засуджень та стигматизації та забезпечити право на гідне життя кожної людини!

Кінець лютого початок березня - ІнфоТиждень боротьби зі сказом.

 Сказ — це гостре інфекційне вірусне захворювання тварин і людей. Характеризується запальними процесами (енцефаліт) та тяжким ураженням центральної нервової системи з можливою смертю. Щоб попередити летальні випадки, вкрай необхідно вчасно отримати кваліфіковану медичну допомогу. 

Про особливості інфікування та перебігу захворювання на сказ більш детально розповімо у сьогоднішньому дописі.

Як відбувається інфікування?

Заразитися сказом можна від диких та свійських тварин через укус, подряпину та мікроушкодження шкіри, контакт зі слизовими оболонками, ослинення хворою твариною. Найчастіше люди інфікуються в результаті контакту з хворими на сказ домашніми котами й собаками та дикими тваринами: лисицями, вовками та кажанами. Також небезпеку становлять безпритульні невакциновані тварини. 

Слина інфікованих сказом тварин стає заразною в останні дні інкубаційного періоду від моменту зараження та залишається такою протягом усього періоду хвороби. За даними ВООЗ, у 99 % випадків смерті людини від сказу джерелом інфекції є собаки. Близько 40 % жертв укусів імовірно скажених собак — діти віком до 15 років.

У тварини, хворої на сказ, може бути надмірна слинотеча, блювота, збудження, агресія, споживання неїстівних речей, прояви виснаження. 

Якими є симптоми сказу у  людей?

Тривалість інкубаційного періоду сказу в людини зазвичай становить від одного до трьох місяців, але може варіюватися від одного тижня до року. Усе залежить від місця, кількості і глибини укусів (найнебезпечніші укуси — в обличчя та голову загалом); кількості й активності вірусу, що потрапив у рану; віку постраждалого (діти вразливіші за дорослих).

Початкові симптоми інфікування сказом — підвищення температури та біль, а також незвичні або дискомфортні відчуття (поколювання, пощипування чи печіння) у місці пошкодження. Після появи симптомів захворювання практично завжди закінчується летально. Залежно від форми захворювання може розвиватися гідрофобія (боязнь води), параліч м’язів, кома, зупинка роботи серця, дихання. У процесі поширення вірусу центральною нервовою системою розвивається прогресивне смертельне запалення головного і спинного мозку.

Що робити, якщо вас вкусила дика тварина?

Якщо вас вкусила чи подряпала дика або бездомна тварина, статус вакцинації якої неможливо встановити, варто негайно промити рану водою з милом та звертатися по медичну допомогу до найближчого пункту надання медичної допомоги  або до вашого сімейного лікаря. Медичний працівник оцінить ситуацію та за необхідності порекомендує розпочати курс вакцинації від сказу. Навіть потрапляння слини незнайомої бездомної та/або дикої тварини на пошкоджені шкірні покрови може бути показанням до початку лікування. Вакцина від сказу (антирабічна) запобігає виникненню захворювання сказом у 96–99 % випадків.

У разі інфікування людини сказом показане негайне введення антирабічної вакцини. Таких щеплень має бути кілька: у день звернення до лікаря (0-й день), а потім на 3-й, 7-й, 14-й, 30-й і 90-й дні.

Вакцина ефективна в разі початку курсу не пізніше 14-го дня з моменту укусу чи попадання слини на пошкодженні шкірні покриви. Утім, курс імунізації призначають навіть через кілька місяців після контакту з інфікованою твариною.

У разі небезпечної локалізації укусів (обличчя, шия, голова, пальці рук, промежина), множинних або дуже глибоких поодиноких укусів, попадання слини на  слизові оболонки, будь-яких ушкоджень, завданих хижими тваринами, кажанами і гризунами, коли є ризик короткого інкубаційного періоду, окрім вакцини застосовують і людський антирабічний імуноглобулін. Інкубаційний період може скоротитися до 7 діб — це менше, ніж час вироблення поствакцинального імунітету. Якщо з моменту контакту із твариною минуло більше трьох діб, антирабічний імуноглобулін не застосовують.

            Сказ - смертельно небезпечна хвороба, яка передається через укуси інфікованих  тварин. В Україні щороку реєструють випадки сказу у тварин, тому профілактика та своєчасна вакцинація - надзвичайно важливі.

В рамках Тижня боротьби зі сказом ми нагадуємо:

-вакцинуйте свійських тварин;

-уникайте контакту з дикими тваринами;

- негайно звертайтеся до лікаря після укусу тварини;

-дотримуйтесь правил безпеки під час прогулянок з тваринами.

     Сказ є одним із найсмертельніших вірусних захворювань: після появи.  клінічних симптомів його летальність становить 100%. Вірус атакує нервову систему, спричиняючи важкі неврологічні розлади, параліч і смерть.

Вірус передається через слину інфікованої тварини, найчастіше під час укусів. Однак можливе зараження через подряпини або потрапляння слини на слизові оболонки чи відкриті рани.

Людина не може бути безсимптомним носієм вірусу сказу. Під час  інкубаційного періоду, коли симптоми ще не проявилися, вона не є заразною.

Інфекція стає небезпечною для інших лише після появи клінічних ознак

хвороби.

Можливі ознаки, що у тварини сказ:

- інфіковані тварини часто поводяться неадекватно (втрачають страх

перед людьми, стають агресивними або, навпаки, млявими);

- слинотеча;

- утруднене ковтання;

- параліч.

Тварини можуть передавати вірус за кілька днів до появи симптомів,тому навіть зовні здоровий собака чи кіт може становити загрозу.Ефективність вакцинації проти сказу у тварин становить 96–98%.Власники домашніх тварин в Україні можуть безоплатно вакцинувати своїх улюбленців від сказу у державних ветеринарних установах. Вакцинацію еобхідно повторювати щороку, щоб підтримувати надійний імунітет у тварин.

       Профілактичні заходи, щоб захистити тварин від сказу:

-унеможливлюйте контакти домашніх тварин із дикими та

безпритульними, адже вони можуть бути носіями вірусу;

-якщо поведінка вашої або чужої тварини викликає підозру - наприклад,

з’являється агресія, страх води чи світла, - негайно повідомте ветеринарну

службу.

Джерелом інфекції можуть бути як домашні, так і дикі тварини, зокрема. собаки, коти, лисиці, вовки, єноти, борсуки та кажани.

Птахи, плазуни, земноводні та комахи сказ не переносять.

Щоб мінімізувати ризик зараження сказом, тримайтеся на відстані від  безпритульних або диких тварин, не слід їх торкатися, годувати з рук чи  намагатися приручити.

Що робити, якщо вкусила тварина:

1.Негайно промийте рану водою з милом 15 хвилин або довше.

2.Обробіть антисептиком, що містить 70% спирту, або 5-відсотковим  розчином йоду.

3.Якомога швидше зверніться до лікаря.

   Дбаймо про власне здоров"я та здоров’я своїх улюбленців! Разом ми можемо зменшити ризик захворювання та зберегти життя.

Пам"ятайте: своєчасна вакцинація та безпечна поведінка рятують життя!

Сьогодні, 24 лютого 2026-го, виповнюється чотири роки від початку повномасштабної агресивної війни російської федерації проти України. Ця дата стала моментом істини, коли москва остаточно скинула маску «миротворця» і відкрито перейшла до методів терору, воєнних злочинів та актів геноциду. 

Сучасна війна є наслідком послідовної імперської політики рф, мета якої – знищити українську державність та нашу ідентичність. Загалом війна за нашу незалежність триває вже 12 років – від перших актів збройної агресії проти мирних громадян у центрі Києва та перших зафіксованих перетинів державного кордону. 

Почавшись у 2014 році, цей спротив переріс у повномасштабне протистояння, де українська армія стала світовим еталоном, запровадивши дроновий етап війни та ефективно використовуючи наземні роботизовані комплекси. Ми зуміли нанести поразки ворогу на морі та в повітрі, довівши, що технологічна перевага та згуртованість здатні зупинити агресора, який переважає ресурсно.

Російський міф про «захоплення Києва за три дні» остаточно зазнав краху. Повномасштабна війна 2022–2026 років уже триває довше, ніж німецько-радянська війна 1941–1945 років, перетворившись із короткого «спринту» на затяжний «марафон». Завдяки єдності Збройних Сил, волонтерів і всього народу плани ворога щодо швидкого захоплення країни були зірвані.

Ці чотири роки боротьби докорінно змінили світ. Опір українців став реальним захистом для Європи та всього демократичного світу від тоталітарного свавілля. Війна спричинила зміцнення НАТО, енергетичну незалежність Європи від рф і переформатування світових ланцюгів постачання. Україна сьогодні є суб’єктом, що ініціює реформування міжнародних інституцій, зокрема ООН, де старий порядок визнано кризовим.

Попри потужну міжнародну підтримку, агресор все ще продовжує руйнувати наші міста, намагаючись знищити національну ідентичність українців. Україна чітко заявляє: нам потрібен не «заморожений» конфлікт, а справедливий мир. Його умови незмінні: повне виведення російських військ з усіх територій, відповідальність агресора за воєнні злочини та геноцид, а також відновлення територіальної цілісності. Адже тимчасово окуповані території лишаються українськими. 

Війна загартувала й згуртувала нас. Нині нас об’єднує пам’ять про загиблих, спільний біль і спільна відповідальність.

Сьогодні стабільність на всій планеті залежить від результату цієї війни за незалежність України. Героїчний опір українців вже став легендою у світі. Триває не лише надихаюча боротьба за свободу своєї країни, а й реальний захист Європи та всього демократичного світу. 

ВІЙНА В ЦИФРАХ: ВТРАТИ, ВИЗВОЛЕНІ ТЕРИТОРІЇ ТА ЦІНА АГРЕСІЇ

Статистика повномасштабної війни не замінює людських історій, але допомагає побачити масштаб трагедії й водночас – ціну спротиву. Ці цифри показують не лише втрати та руйнування, а й результати оборони України, зусилля з повернення полонених і колосальний обсяг відновлення, який чекає на країну. Вони нагадують, що за кожною одиницею техніки, кожним кілометром звільненої землі стоїть людська відвага та щоденна праця тисяч людей.

ВТРАТИ АРМІЇ РФ ТА РЕЗУЛЬТАТИ ОБОРОНИ УКРАЇНИ

За даними Генштабу ЗСУ, з 24 лютого 2022 року по 24 лютого 2026 року загальні бойові втрати російських військ в Україні становлять близько 1 261 420 осіб. За цей час Сили оборони знищили 11 698 танків, 24 086 бойових броньованих машин, 37 560 артилерійських систем, 1 654 РСЗВ, 1 305 засобів ППО, 435 літаків і 348 гелікоптерів. Значних втрат зазнав і флот РФ – знищено 29 кораблів/катерів і 2 підводні човни. Окремо фіксуються втрати ворожих БПЛА оперативно-тактичного рівня – 145 571 одиниця, а також 4 347 крилатих ракет і майже 80 тис. одиниць автомобільної техніки та автоцистерн.

За словами головнокомандувача ЗСУ Олександра Сирського, із кінця січня 2026 року Сили оборони відновили контроль над приблизно 400 км² території та вісьмома населеними пунктами на одному з напрямків. Раніше повідомлялося і про понад 300 км² звільнених територій на півдні країни. Також 2025 рік став першим роком війни, коли втрати російської армії перевищили рівень рекрутингу: за рік було мобілізовано близько 406 тис. осіб, тоді як загальні втрати загиблими та пораненими сягнули приблизно 418 тис.. Попри складну ситуацію на фронті, Україні вдалося зірвати масштабні наступальні плани ворога та не допустити захоплення ключових регіонів.

ВТРАТИ УКРАЇНИ, ПОЛОН І ПОВЕРНЕННЯ ДОДОМУ

За словами Президента України, підтверджені втрати України від початку повномасштабного вторгнення становлять 55 тис. загиблих військових, значна кількість людей вважається зниклими безвісти. Станом на лютий 2026 року в російському полоні перебувають близько 7 тис. українських військових. Із лютого 2024 року проведено 71 обмін полоненими, у межах яких додому повернулися 6 422 військових і цивільних, а під час одного з найбільших обмінів у лютому було звільнено 150 військових та семеро цивільних. У рамках репатріаційних заходів станом на січень 2026 року в Україну повернули 16 747 тіл загиблих.

ЦИВІЛЬНІ ЖЕРТВИ, ДІТИ ТА ЗЛОЧИНИ ПРОТИ НАСЕЛЕННЯ

За даними Моніторингової місії ООН з прав людини в Україні, від початку повномасштабного вторгнення РФ загинули понад 15 тис. цивільних осіб, ще понад 41 тис. були поранені. У 2025 році кількість загиблих і поранених цивільних була на 31% вищою, ніж у 2024 році, і на 70% вищою, ніж у 2023-му. За словами першої леді Олени Зеленської, за роки повномасштабної війни загинули 684 дитини, понад 2 тис. отримали поранення, а понад 19 тис. дітей були незаконно депортовані або примусово переміщені Росією. Станом на лютий 2026 року вдалося повернути близько 2 тис. дітей.

РУЙНУВАННЯ ІНФРАСТРУКТУРИ ТА ЕКОНОМІЧНІ ВТРАТИ

Станом на лютий 2026 року через російську агресію зруйновано або пошкоджено 1 685 пам’яток культурної спадщини та 2 483 об’єкти культурної інфраструктури. Крім того, за майже чотири роки війни було зруйновано або пошкоджено 4 358 освітніх та 2 530 медичних закладів. За оцінками Світового банку, прямі збитки України сягають $195 млрд, а загальна вартість відбудови та відновлення – майже $588 млрд. Лише в енергетичному секторі кількість пошкоджених об’єктів зросла приблизно на 21%, у транспортному – на 24%, а станом на кінець 2025 року 14% житла було пошкоджено або зруйновано, що торкнулося понад 3 млн домогосподарств.

Джерело: https://kyivcity.gov.ua/news/chotiri_roki_nezlamnosti_ukrana_vidznachaye_rokovini_povnomasshtabno_viyni_u_12-richnomu_protistoyanni_z_agresorom/

https://visitukraine.today/uk/blog/7932/four-years-of-invincibility-how-ukraine-commemorates-the-beginning-of-the-full-scale-invasion-on-february-24-2022?srsltid=AfmBOorfG4EaS5aTbf5sEk4tSOrrtqX424UFHFKpRLmcSi2vcl3W-dHT#24-lyutogo-2022-roku-data-yaka-zminila-ukrayinu-nazavzdi

13 лютого - Міжнародний день презерватива (інфо про захист і контрацепцію)

День презерватива: чому цей день важливий для кожного з нас

Щороку 13 лютого світ відзначає Міжнародний день презерватива — дату, яка нагадує про важливість безпечного сексу, турботи про здоров’я та відповідальності перед собою і партнером. Це не просто черговий день у календарі, а потужний привід замислитися, як маленька річ може врятувати життя, захистити від небажаних наслідків і навіть змінити суспільне сприйняття інтимних стосунків. У цей день активісти, організації та звичайні люди по всьому світу говорять про захист, освіту і свободу вибору, руйнуючи табу і сором, які досі оточують цю тему.

Сьогодні ми зануримося в історію цього дня, розберемо, чому презервативи залишаються ключовим інструментом у боротьбі за здоров’я, і розкриємо культурні, соціальні та навіть психологічні аспекти, які роблять цю тему такою багатогранною. Готові дізнатися більше? Тоді тримайтеся — буде цікаво, інформативно і, можливо, трохи несподівано.

Історія Міжнародного дня презерватива: від ідеї до глобального руху

Міжнародний день презерватива з’явився не просто так — це ініціатива, що народилася з потреби говорити про безпечний секс голосно і без сорому. У 2009 році AIDS Healthcare Foundation (AHF), одна з найбільших некомерційних організацій у сфері боротьби з ВІЛ/СНІД, запропонувала відзначати цей день напередодні Дня святого Валентина. І це не випадковість: романтичне свято часто асоціюється з близькістю, тож нагадування про захист у цей період звучить якнайдоречніше.

Перші акції були скромними — роздача безкоштовних презервативів у кількох країнах, інформаційні кампанії в університетах і на вулицях. Але ідея швидко підхопилася. Сьогодні цей день відзначають у десятках країн, від США до Індії, проводячи семінари, флешмоби і навіть тематичні вечірки. Наприклад, у Таїланді щороку влаштовують паради з гігантськими надувними презервативами, щоб привернути увагу молоді до теми безпечного сексу. Звучить кумедно, але це працює!

Чому саме 13 лютого?

Вибір дати тісно пов’язаний із символізмом. Напередодні Дня закоханих люди частіше думають про романтику, побачення і близькість. Організатори вирішили, що це ідеальний момент, щоб нагадати: любов і відповідальність ідуть пліч-о-пліч. Це не про те, щоб зіпсувати романтику, а про те, щоб зробити її безпечною і свідомою.

До того ж, у багатьох країнах саме в лютому починаються кампанії з сексуальної освіти, тож дата стала своєрідним стартом для глобальних дискусій. Уявіть, як у цей день у школах, клініках і навіть у соціальних мережах починають з’являтися пости, відео і статті, які пояснюють, чому захист — це не соромно, а нормально. І це справді змінює сприйняття!

Презервативи в історії: від давнини до сучасності

Презервативи — це не вигадка сучасного світу, як може здатися на перший погляд. Їхня історія тягнеться через століття, і кожен період додавав щось своє до цього простого, але геніального винаходу. Перші згадки про подібні засоби захисту датуються ще часами Стародавнього Єгипту, де чоловіки використовували лляні мішечки для запобігання вагітності та захисту від інфекцій.

У середньовічній Європі ситуація стала трохи цікавішою. У XVI столітті італійський лікар Габріеле Фаллопіо описав пристрій із лляної тканини, просоченої хімічними речовинами, який мав захищати від сифілісу — справжнього лиха того часу. А от у XVIII столітті презервативи вже робили з кишок тварин, і вони були доступні лише заможним — уявіть собі таку “розкіш”!

Справжній прорив стався у XIX столітті, коли Чарльз Гудіер (так, той самий, що дав ім’я шинній компанії) винайшов вулканізовану гуму. Це зробило презервативи дешевшими, міцнішими і доступнішими. Сьогодні ж, коли ми заходимо в аптеку чи магазин, вибір вражає: латексні, поліуретанові, ультратонкі, з різними смаками та текстурами. І це вже не просто захист, а ціла індустрія, яка піклується про комфорт і навіть естетику.

Як презервативи змінили суспільство?

Поява доступних засобів контрацепції стала справжньою революцією. У XX столітті, особливо після сексуальної революції 1960-х, презервативи допомогли мільйонам людей взяти контроль над своїм репродуктивним здоров’ям. Жінки отримали більше свободи у плануванні сім’ї, а чоловіки — відповідальність за спільне майбутнє.

Але не все так гладко. У багатьох культурах використання презервативів досі викликає суперечки. У консервативних суспільствах їх можуть вважати чимось аморальним, а в релігійних спільнотах — порушенням традицій. І тут Міжнародний день презерватива відіграє важливу роль, адже він допомагає руйнувати ці стереотипи, показуючи, що захист — це про турботу, а не про гріх чи сором.

Чому презервативи — це важливо: факти і цифри

Давайте чесно: презервативи — це не просто шматочок латексу чи поліуретану. Це інструмент, який рятує життя. За даними Всесвітньої організації охорони здоров’я, щороку правильне використання презервативів запобігає мільйонам випадків зараження ВІЛ та іншими інфекціями, що передаються статевим шляхом. А ще це один із найефективніших способів уникнути непланованої вагітності — при правильному використанні їхня ефективність сягає 98%.

Але цифри — це лише частина історії. Презервативи дають людям можливість обирати, коли і з ким мати дітей, дозволяють будувати стосунки без страху і тривоги. У країнах, де доступ до контрацепції обмежений, рівень материнської смертності та дитячих захворювань значно вищий. І це не просто статистика — це долі конкретних людей, які могли б жити інакше, якби мали доступ до такої простої речі.

Психологічний аспект: захист як турбота

Окрім фізичного здоров’я, презервативи впливають і на емоційний стан. Знаєте, що таке справжній спокій у стосунках? Це коли ви впевнені, що дбаєте один про одного. Використання захисту — це не про недовіру, а про повагу. Це сигнал: “Мені важливо твоє здоров’я, і я хочу, щоб ми обоє були в безпеці”.

На жаль, багато хто досі соромиться навіть згадувати про презервативи у розмові з партнером. Але ж це так просто! Один короткий діалог перед близкістю може зняти всі сумніви і зробити момент ще більш особливим. І Міжнародний день презерватива якраз про це — про те, як зробити розмови про захист нормальними і природними.

Культурні особливості: як світ сприймає захист

У різних куточках планети ставлення до презервативів кардинально відрізняється. У скандинавських країнах, наприклад, це абсолютно буденна річ — там сексуальна освіта починається ще в школі, і діти змалку знають, що захист — це нормально. У Швеції чи Норвегії ви легко знайдете безкоштовні презервативи в клініках, школах і навіть у деяких кафе. Це частина культури турботи про здоров’я.

Натомість у деяких країнах Африки чи Азії тема контрацепції досі оточена міфами. У сільських регіонах Уганди, наприклад, багато хто вірить, що презервативи зменшують чоловічу силу чи навіть викликають безпліддя. Такі стереотипи заважають людям дбати про себе, і саме тому кампанії на кшталт Міжнародного дня презерватива так важливі — вони допомагають розвінчувати ці небезпечні забобони.

А що в Україні? У нас ситуація поступово змінюється. Молодь стає більш відкритою до розмов про секс і захист, але старше покоління часто досі вважає цю тему незручною. Проте акції до 13 лютого, які проводять громадські організації, потроху ламають цей бар’єр. І це круто, адже кожен маленький крок наближає нас до суспільства, де турбота про здоров’я — це не сором, а гордість.

4 лютого - Всесвітній день боротьби проти раку.

4 лютого відзначається Всесвітній день боротьби проти раку. Це нагадування про важливість профілактики, ранньої діагностики та доступного лікування. Саме раннє виявлення онкозахворювань — ключовий фактор успішного лікування, оскільки покращує прогнози та збільшує шанси на повне одужання.

Послуги з раннього виявлення та лікування онкологічних захворювань є безоплатними в рамках Програми медичних гарантій.

Первинна профілактика спрямована на зниження ризиків розвитку раку, а вторинна — на його раннє виявлення. Жінкам від 21 року рекомендовані регулярні огляди щодо раку шийки матки (РШМ) та молочної залози (РМЗ), у 30+ — ПАП-тест, чи ПРЛ тест у 50-69 років — мамографія кожні два роки. Людям 40-49 років важливо не забувати про заходи з раннього виявлення колоректального раку (КРР), а у 50-75 років — проходити тест на приховану кров у калі. Усі ці обстеження можна зробити безоплатно за направленням лікаря в межах Програми медичних гарантій.

У суспільстві існують протилежні ставлення до хвороби: канцерофобія - страх захворіти на рак та повне ігнорування симптомів. Обидві ці крайності можуть мати руйнівні наслідки для здоров’я людини. Натомість необхідно зберігати баланс і уважно дослухатися до самопочуття та дотримуватися здорового способу життя:

- збалансовано харчуватися (обмежити вживання обробленого м’яса,

збагатити раціон рослинною їжею);

- включити рухову активність у щоденну рутину;

- відмовитися від куріння та обмежити алкоголь;

- мати здоровий сон;

- використовувати сонцезахист для шкіри та не перебувати тривалий час

під прямою дією сонячних променів;

- варто вакцинуватися від вірусу папіломи людини, який може

викликати рак шийки матки, і від гепатиту B, який може стати причиною

раку печінки.

Дотримання цих рекомендацій допоможе мінімізувати вплив чинників, які викликають онкохвороби. 

Рак - це виклик, з яким можна впоратися завдяки поєднанню сучасної медицини й своєчасному виявленню. 

Не забувайте про регулярні обстеження та будьте уважні до свого здоров’я.