Раціональне застосування антибактеріальних і антифунгальних препаратів з лікувальною та профілактичною метою.
Антибактеріальні та антифунгальні засоби є фундаментом сучасної медицини, що рятують мільйони життів. Проте їхнє неконтрольоване та нераціональне використання призвело до глобальної кризи — стрімкого поширення резистентності мікроорганізмів. Сучасна медична стратегія вимагає чіткого дотримання принципів раціональної фармакотерапії як з лікувальною, так і з профілактичною метою, аби зберегти ефективність цих життєво необхідних ліків для майбутніх поколінь.
ЛІКУВАЛЬНЕ ЗАСТОСУВАННЯ: ОСНОВНІ ПРИНЦИПИ
Терапія інфекційних захворювань вимагає науково обґрунтованого підходу, який мінімізує ризики для пацієнта та запобігає появі резистентних штамів.
1. Етіологічна діагностика: Перед призначенням антибіотиків чи антимікотиків бажано проводити мікробіологічне дослідження з визначенням чутливості збудника до препаратів (антибіотикограму).
2. Емпірична терапія: У випадках гострих станів, коли очікування результатів аналізів загрожує життю, лікування починається емпірично, спираючись на локальні епідеміологічні дані та ймовірний спектр збудників.
3. Дотримання режиму дозування: Важливо суворо дотримуватися рекомендованих доз, кратків та тривалості курсу лікування. Передчасне припинення прийому препарату при покращенні самопочуття є головною причиною виживання найстійкіших мікроорганізмів.
4. Деескалаційна стратегія: У тяжких хворих стартова терапія проводиться препаратами широкого спектра дії з подальшим переходом на вузькоспрямовані засоби одразу після отримання результатів посіву.
ПРОФІЛАКТИЧНЕ ЗАСТОСУВАННЯ: МІРИ ДОЦІЛЬНОСТІ
Профілактичне призначення (хіміопрофілактика) виправдане лише у чітко визначених клінічних ситуаціях, оскільки його безсистемне використання не попереджає інфікування, а лише стимулює резистентність.
1. Хірургічна профілактика: Короткочасне введення антибактеріальних препаратів безпосередньо перед операцією (зазвичай за 30–60 хвилин до розрізу) з метою запобігання післяопераційним інфекціям рани.
2. Контактна профілактика: Призначення специфічних препаратів особам, які мали тісний контакт із хворими на особливо небезпечні інфекції (наприклад, менінгококову інфекцію).
3. Імуноскомпромеровані пацієнти: Профілактичне застосування антимікотиків або антибіотиків у пацієнтів із глибокою нейтропенією, після трансплантації органів або при СНІДі, де ризик розвитку фатальних опортуністичних інфекцій є надзвичайно високим.
НЕБЕЗПЕКИ НЕРАЦІОНАЛЬНОГО ВИКОРИСТАННЯ
Зловживання антимікробними препаратами спричиняє низку серйозних наслідків як на індивідуальному, так і на глобальному рівнях.
- Антибіотикорезистентність: Бктерії та гриби еволюціонують, виробляючи стійкість до чинних речовин, що робить звичні інфекції невиліковними.
- Побічні ефекти: Токсичний вплив на печінку, нирки, органи слуху, а також розвиток алергічних реакцій аж до анафілактичного шоку.
- Дисбіоз: Знищення корисної мікрофлори організму, що часто призводить до розвитку антибіотико-асоційованої діареї або надмірного росту резистентних грибів роду Candida.
Раціональне застосування антибактеріальних і антифунгальних препаратів — це спільна відповідальність лікарів, фармацевтів та пацієнтів. Відмова від самолікування, суворе дотримання лікарських призначень та впровадження програм інфекційного контролю є єдиним шляхом до збереження дієвості арсеналу сучасних протимікробних засобів.
"Пам'ятайте: антибіотики та антимікотики не діють на віруси (грип, ГРВІ), а їх призначення «про всяк випадок» лише наближає час, коли медицина стане безсилою перед бактеріальними загрозами."
Парентеральна периопераційна антибіотикопрофілактика (ПАП).
Парентеральна периопераційна антибіотикопрофілактика (ПАП) є одним із найефективніших інструментів запобігання інфекціям області хірургічного втручання (ІОХВ). На відміну від лікувальної антибіотикотерапії, головна мета ПАП — створити достатню концентрацію антимікробного препарату в тканинах у момент розрізу та протягом усього часу операції, коли ризик мікробної контаминації є найвищим.
Правильно організована профілактика суттєво знижує ризик гнійних ускладнень, скорочує тривалість перебування пацієнта в стаціонарі та зменшує витрати на лікування.
ОСНОВНІ ПРИНЦИПИ ПРИЗНАЧЕННЯ ПАП
Ефективність антибіотикопрофілактики базується на суворому дотриманні кількох базових правил:
- Вибір препарату: Антибіотик повинен перекривати спектр найбільш вірогідних збудників для конкретного типу операції (найчастіше це стафілококи та ентеробактерії).
- Час введення: Першу дозу вводять внутрішньовенно за 30–60 хвилин до хірургічного розрізу (для ванкоміцину чи фторхінолонів цей час збільшують до 1–2 годин через ризик інфузійних реакцій).
- Шлях введення: Переважно парентеральний (внутрішньовенний), щоб забезпечити моментальну та максимальну концентрацію препарату в крові та тканинах.
- Дозування: Використовують повноцінні терапевтичні дози, які часто є вищими для пацієнтів із надлишковою масою тіла.
- Тривалість курсу: У переважній більшості випадків введення антибіотика завершується протягом 24 годин після закінчення операції. Подовження курсу не знижує частоту ІОХВ, проте підвищує ризик розвитку резистентності.
ВИБІР АНТИМІКРОБНОГО ЗАСОБУ ЗАЛЕЖНО ВІД ТИПУ ОПЕРАЦІЇ
Вибір препарату напряму залежить від чистоти хірургічної рани та органу, на якому проводидиться втручання:
- Чисті операції (наприклад, герніопластика, тиреоїдектомія): Зазвичай використовують цефалоспорини I–II покоління (цефазолін). Вони активні проти грампозитивної флори шкіри.
- Чисто-контаміновані та контаміновані втручання (абдомінальна хірургія, урологія): Необхідне перекриття як грампозитивної, так і грамнегативної флори та анаеробів (наприклад, поєднання цефазоліну з метронідазолом або використання захищених пеніцилінів).
- Наявність алергії на бета-лактами: У разі важких алергічних реакцій (наприклад, анафілаксиї на пеніциліни) застосовують альтернативні схеми із використанням ванкоміцину, кліндаміцину або аміноглікозидів.
ПОВТОРНЕ ВВЕДЕННЯ ТА ЗАВЕРШЕННЯ ПРОФІЛАКТИКИ
Хірургічне втручання може затягнутися або супроводжуватися зна кровотечею, що вимагає корекції рівня антибіотика:
1. Інтраопераційне повторне введення (редозировка): Якщо операція триває довше, ніж два періоди напіввиведення препарату (зазвичай понад 3–4 години для цефазоліну) або якщо крововтрата перевищує 1500 мл, ввод додаткову дозу антибіотика.
2. Пост-операційне введення: Продовження введення антибіотиків після зашивання рани довше 24 годин є невиправданим і шкідливим, оскільки не запобігає інфекціям, але сприяє селекції резистентних штамів мікроорганізмів та розвитку побічних ефектів (зокрема, антибіотико-асоційованого коліту).
Успіх периопераційної профілактики залежить не лише від антибіотика, а й від дотримання стандартів асептики та антисептики, ретельного хірургічного гемостазу, мінімізації травмування тканин та контролю рівня цукру в крові у пацієнтів.
Парентеральна периопераційна антибіотикопрофілактика є золотим стандартом у сучасній хірургії. Дотримання чіткого алгоритму щодо часу першої ін'єкції, правильного вибору спектра дії препарату та обмеження тривалості введення рамками однієї доби дозволяє мінімізувати гнійні ускладнення та запобігти глобальній проблемі антимікробної резистентності.
Упродовж життя щонайменше троє з чотирьох людей інфікуються вірусом папіломи людини (ВПЛ). Найчастіше інфікування відбувається у молодому віці — приблизно у 20–25 років. Якщо вірус тривалий час залишається в організмі, він може призводити до розвитку онкологічних захворювань. Сьогодні для захисту від ВПЛ існує ефективна вакцина.
ВПЛ — це велика група вірусів, які вражають клітини шкіри та слизових оболонок. Відомо близько 200 типів ВПЛ, частина з яких є високоонкогенними. Самі лиш типи 16 і 18 відповідальні приблизно за 70% випадків раку шийки матки, а також можуть зумовлювати рак статевого члена, піхви, вульви, аноректальної ділянки, ротоглотки та ротової порожнини.
Передається вірус переважно під час статевого контакту (навіть якщо користуватися презервативом, це не гарантує 100-відсоткового захисту), а також через тісний контакт шкіра-до-шкіри з інфікованою ділянкою, навіть за відсутності видимих кондилом. Існує також ризик вертикальної передачі — від матері до дитини під час пологів, що є додатковим аргументом на користь завчасної вакцинації.
ЧОМУ ВАКЦИНАЦІЯ ВІД ВПЛ ВАЖЛИВА
Сучасні вакцини захищають від найнебезпечніших типів вірусу, у першу чергу від 16-го та 18-го типів, та значно знижують ризик розвитку онкологічних хвороб у майбутньому.
КОЛИ Й КОМУ ТРЕБА ВАКЦИНУВАТИСЯ
В Україні безоплатно вакцинують дівчат віком від 12 до 13 років включно за однодозною схемою відповідно до Календаря профілактичних щеплень (оновлення з 1 січня 2026 року). Це сучасна вакцина, яка формує імунітет проти дев’яти типів ВПЛ. Щоб вакцинувати дитину, зверніться до свого педіатра або сімейного лікаря.
Вік 12–13 років обрано невипадково: вакцинація до початку статевого життя забезпечує найвищий рівень захисту, адже на момент можливого контакту з вірусом організм уже має сформований імунітет.
Щеплення також рекомендується хлопчикам, бажано до початку статевого життя. Для них, а також для дівчат старше 14 років і дорослих, вакцинація наразі можлива за власний кошт або коштом місцевих програм, якщо такі діють у громаді. Найоптимальнішим вважається проведення вакцинації до 26 років, проте вона має сенс і у віці 26+.
СИМПТОМИ РАКУ ШИЙКИ МАТКИ: ЩО ВАРТО ЗНАТИ
Рак шийки матки — це так званий «німий» рак. На ранніх стадіях хвороба зазвичай не має симптомів. Перші скарги, коли вони з’являються, можуть бути неспецифічними й не є ранніми ознаками.
ДО МОЖЛИВИХ ТРИВОЖНИХ СИМПТОМІВ НАЛЕЖАТЬ:
- кровотеча з піхви після статевого акту або між менструаціями;
- зміни характеру менструації;
- будь-яка вагінальна кровотеча після настання менопаузи;
- нетипові виділення з піхви;
- біль у ділянці таза або дискомфорт під час статевого акту.
На пізніших стадіях, коли хвороба прогресує і поширюється на інші органи, можуть з’являтися ускладнене чи болісне сечовипускання або випорожнення, кров у сечі або кровотеча з прямої кишки, тупий біль у попереку, спині або внизу живота.
Дізнайтеся у свого сімейного лікаря або педіатра про можливість безоплатної вакцинації вашої доньки проти ВПЛ. Це — ефективний спосіб запобігти розвитку онкологічної хвороби та важлива інвестиція в здорове майбутнє.
Нагадуємо, що форма для збору запитань відкрита, і експерти готові відповісти на кожне ваше питання: https://forms.gle/E1mKiVxDNKn1JukSA
А відповіді на найбільш поширені питання уже зібрані у збірнику «100 запитань і відповідей про оновлений Календар профілактичних щеплень»: https://shorturl.at/dFuRh
КОМП’ЮТЕРНА ТОМОГРАФІЯ – це провідний метод діагностики багатьох захворювань головного мозку, хребта, легенів і середостіння, печінки, нирок, підшлункової залози, наднирників, аорти та легеневої артерії, судин кінцівок, серця та його судин, а також ряду інших органів.
Комп'ютерна томографія (КТ) — це діагностична процедура, що дозволяє виявити патологічні зміни внутрішніх органів та систем. При КТ лікар може дослідити будову органу у 2D або 3D-графіці.
Комп’ютерну томографію можна використовувати як метод первинної діагностики, так і як уточнюючу методику, коли попередній діагноз вже поставлений за допомогою рентгену, УЗД або клінічного обстеження.
Час дослідження на КТ займає кілька хвилин. Якщо дослідження проводиться з внутрішньовенним введенням контрастного препарату, то томографію можуть повторювати кілька разів.
З метою інформування про тарифи на проведення комп’ютерної томографії (КТ) за
амбулаторним пакетом та можливості використання аналітичних дашбордів НСЗУ для
моніторингу даних, НСЗУ розмістила новини на сторінках:
- дашборд Де шукати інформацію про КТ та МРТ?
https://nszu.gov.ua/news/de-shukaty-informatsiiu-pro-kt-ta-mrt-nszu-zapustyla
- дашборд е-Направлення на КТ: нагадуємо правила виписування
https://nszu.gov.ua/news/e-napravlennia-na-kt-nahaduiemo-pravyla-vypysuvan
- дашборд Розпаковуємо тарифи на КТ-діагностику!
https://nszu.gov.ua/news/rozpakovuiemo-taryfy-na-kt-diahnostyku
- дашборд Що робити якщо за КТ вимагають оплату?
https://nszu.gov.ua/news/shcho-robyty-iakshcho-za-kt-vymahaiut-oplatu
- дашборд «Статистика проведених діагностичних обстежень з візуалізації (КТ/МРТ) в ЕСОЗ» https://nszu.gov.ua/news/vidkryti-dani-dlia-efektyvnykh-rishen-nszu-zapustyl
Нові дашборди допоможуть краще розуміти, як надаються послуги КТ та МРТ в Україні за даними ЕСОЗ, а також краще орієнтуватись, де можна пройти обстеження.
Відкриті дані роблять систему охорони здоров'я ще прозорішою. Відтепер пацієнти можуть самостійно отримувати інформацію про доступність КТ та МРТ, краще планувати обстеження і приймати рішення щодо вибору медичного закладу.