6 грудня в Україні відзначають День Збройних Сил — свято, яке від часу його заснування тридцятиліття тому завжди зустрічали з гордістю та пошаною.

Особливого значення День Збройних Сил України набув від 2022 року, після початку збройної російської агресії проти українського народу та держави. Тоді воїни Збройних Сил України з честю виконали своє призначення, зупинивши підступного ворога на сході країни.

Воістину загальнонаціональним це свято стало після початку широкомасштабного нападу російської федерації на Україну. Сьогодні ми вдруге відзначаємо День Збройних Сил України в умовах великої війни за державний суверенітет і незалежність України, за право українського народу на вільне життя у вільній країні.

Збройні Сили — це міцний щит і разючий меч України. Мужні воїни української армії, найкращі сини і дочки українського народу, твердо тримають ворожий удар і безжально б’ють ворога, неухильно наближаючи перемогу.

Цікаві факти:

1. Збройні Сили України є однією з найбільших армій в Європі.

2. В Україні існує багато військових навчальних закладів та академій, де готують висококваліфікованих офіцерів.

3. Кожного року військовослужбовці Збройних Сил України беруть участь у міжнародних військових вправах та маневрах.

4. Військова символіка, така як відзнаки та медалі, відіграє важливу роль у формуванні та зміцненні військового духу та корпоративної культури.

Це свято – час згадати всіх тих, хто віддав своє життя заради миру та безпеки нашої держави, та вшанувати мужність та відвагу тих, хто зараз стоїть на стражі України. Свято нагадує нам про обов’язок бути готовими захистити свою Вітчизну та її цінності.

Шановні воїни, захисники України! Вітаю Вас з професійним святом Днем Збройних Сил України. Бажаємо здоров’я та успіхів на ниві служіння українському народу. Зі святом Вас!

Головна мета Всесвітнього дня боротьби зі СНІДом - звернути увагу суспільства на цю проблему. ВІЛ та СНІД - це одна з найсучасніших проблем Світу, тому цій темі присвячуються  конференції та демонстрації щодо  СНІДу та його профілактики. 

Повномасштабне російське військове вторгнення в Україну має вкрай негативний вплив на забезпечення прав людини на отримання допомоги у зв'язку з ВІЛ, насамперед для ключових та найбільш уразливих груп населення.

Головна мета Всесвітнього дня боротьби зі СНІДом — звернути увагу суспільства на цю проблему. Ризик інфікування ВІЛ під час війни зростає. Велика кількість травм, поранень, які супроводжуються масивними кровотечами, та потребують невідкладної домедичної допомоги. Ще один із характерних злочинів війни – сексуальне насильство, коли, на жаль, статевий акт незахищений та досить травматичний. Способи захиститися від ВІЛ є, вони доступні, безкоштовні, не потребують багато часу, а лише вашого свідомого рішення.

За умови регулярного тестування на ВІЛ можна буде вчасно дізнатися про ВІЛ-позитивний статус та якомога раніше розпочати лікування — антиретровірусну терапію. А вона своєю чергою рятує життя.

Чому важливо кожному перевіритися на ВІЛ?

Це збереження свого здоров’я. Кожен третій ВІЛ-позитивний українець не знає про свій ВІЛ-статус. Хоча перевірка свого ВІЛ-статусу — проста та безкоштовна процедура, яку варто пройти всім.

Тестування на ВІЛ — найкращий спосіб профілактики ВІЛ. Адже щойно людина дізнається про свій позитивний статус, вона зазвичай змінює свою поведінку і приймає рішення про використання бар’єрної контрацепції та початок антиретровірусної терапії. 

Безкоштовний швидкий тест на ВІЛ-інфекцію можна зробити:

у сімейного лікаря;

на базі спеціалізованих закладів, що працюють з групами підвищеного ризику щодо інфікування на ВІЛ

 ( протитуберкульозний, наркологічний, шкірно-венерологічний диспансери); 

в спеціалізованих кабінетах “Довіра” які функціонують в лікувальних закладах області; 

в неурядових організаціях, які допомагають людям, що живуть з ВІЛ та всім, хто зацікавлений в обстеженні.

Найбільша пацієнтська організація БО «100% Життя» разом з Центром громадського здоров’я розробила карту пунктів тестування на гепатит. У цих медичних закладах можна пройти безкоштовне тестування на ВІЛ та гепатит.

Сьогодні у світі  близько 37 мільйонів осіб інфіковані вірусом імунодефіциту людини  —  ВІЛ. Найбільше серед них осіб працездатного та репродуктивного віку  —  які забезпечують розвиток країни. Та найстрашніше, що тривалий час людина може не знати про свій ВІЛ-позитивний статус, а тому ненароком поширювати вірус далі. 

Чому про ВІЛ так багато говорять ?

ВІЛ-інфекція  —  одна з причин смертності молодих дорослих. А це та частина населення, завдяки якій відбувається економічний та соціальний розвиток країни, з'являється наступне покоління суспільства.

У найбільш уражених ВІЛ-інфекцією регіонах спостерігається зниження середньої очікуваної тривалості життя на 15-20 років. В Африці, де найбільше розповсюдження ВІЛ-інфекції, деякі країни зникають з мапи.                            

     Що з ВІЛ в Україні?

Україна, на жаль, посідає одне з перших місць серед європейських країн  за кількістю ВІЛ-позитивних осіб. Станом на 2022 рік, у нашій країні було близько 257 тисяч людей які  живуть з ВІЛ.

Сучасна епідемія ВІЛ-інфекції в Україні небезпечна тим, що нові випадки захворювання фіксують саме серед осіб працездатного віку.

Здебільшого поширення ВІЛ-інфекції сконцентровано серед групи ризику. Їх становлять особи, які практикують незахищений секс, мають одностатеві стосунки, численних сексуальних партнерів, вживають психоактивні речовини тощо.

ВІЛ-інфекція  — що ж це таке?

ВІЛ-інфекція  — це захворювання , яке виникає внаслідок потрапляння в організм вірусу імунодефіциту людини (ВІЛ) . В його основі  лежать значні деструктивні зміни імунної, нервової та інших системних причин .  Це захворювання, яке може тривати роками, і впливає на стан здоров'я,послаблює імунну систему людини.

На що впливає ВІЛ-інфекція?

Щоб зрозуміти, чим ВІЛ небезпечний для імунітету, важливо розуміти, як працює наша імунна система. 

Коли в організмі створюють збудники захворювання  —  віруси, бактерії  —  імунна система вмикає свої захисні функції. 

Першими реагують Т-лімфоцити. Вони розпізнають, що потрапило до недоліків і передають інформацію далі. У відповідь організм синтезує антитіла, які борються з чужорідними агентами. 

Так-от ВІЛ вражає Т-лімфоцити, а саме клітини CD4. З розвитком ВІЛ-інфекції кількість цих клітин значно зменшується. А отже зменшуються й можливості викликати опір іншими захворюваннями. Це стосується станів, які буквально руйнують організм. 

Як передається ВІЛ-інфекція? 

Основним джерелом зараження є людина, яка інфікована ВІЛ. Передача ВІЛ можлива на всіх стадіях захворювання. У найбільшій кількості збудник міститься в крові, спермі та вагінальній рідині.

ВІЛ передається декількома шляхами:

статевим  — під час незахищених гетеросексуальних та гомосексуальних статевих контактів, за різними видами сексу (вагінального, анального, орального); 

через кров — під час внутрішньовенного введення наркотиків (через нестерильні шприці, голки та інший інструментарій), процедури пірсингу, нанесення татуювання та переливання крові; 

від матері до дитини — в який період ВІЛ може передаватись через плаценту, також підвищений ризик передачі вірусу виникає під час пологів та грудного вигодовування.

Чим підступний ВІЛ?

З моменту інфікування ВІЛ до появи перших видимих ​​ознак хвороби може минути тривалий час, навіть кілька років. Впродовж цього періоду людина, яка живе з ВІЛ, може мати хороший вигляд й гарно почуватися. І навіть не відчувати це, але передавати ВІЛ іншим  —  сексуальним партнерам, майбутнім дітям тощо.

Весь час, поки людина не знає про свій статус, вірус в організмі сприяє зниженню імунітету. Щоденно в геометричній прогресії зростає кількість нових вірусних частин. Вони суттєво знижують імунітет, що призводить до розвитку різноманітних інших захворювань та патологічних станів.

Завдяки довгої тривалості латентної стадії ВІЛ, близько 40% нових випадків інфікування виявляються на останніх або передостанніх клінічних стадіях.  В цьому і є найбільша підступність ВІЛ. Але її можна оминути. Для цього важливо стежити за власним здоров'ям і регулярно проводити відповідні обстеження. 

Як можна виявити ВІЛ-інфекцію в організмі?

Лабораторні діагностичні тести  —  надійний спосіб виявлення ВІЛ-інфекції.  У  більшості  випадків вони можуть виявити  антитіла до ВІЛ через 3 місяці з моменту інфікування. 

До цього часу інкубаційний період або так званий «період вікна»  —  проміжок часу, коли антитіла до вірусу буде неможливо виявити тестами, але людина вже інфікована й може передавати вірус іншій. 

Через 6 місяців в організмі остаточно накопичується значна кількість антитіла, достатнього для виявлення інфекції.

Для чого потрібно проходити обстеження на ВІЛ?

Лабораторна діагностика ВІЛ, її додаткові методи, спрямовані на виявлення в імунній системі пошкоджених, викликаних імунодефіцитом.  Наявність ВІЛ-інфекції підтверджують на підставі кількох досліджень крові. Проходження одного тесту є недостатнім.

Тестування на ВІЛ в Україні є добровільним, безоплатним, конфіденційним, а за бажанням – анонімним. Ніхто не має права розголошувати ВІЛ-статус третім особам. Людина, яка живе з ВІЛ, в жодному випадку не буде залучена до лікування примусово за результатами тесту.

Знання ВІЛ-статусу вкрай важливе з кількох причин. Позитивний ВІЛ-статус дозволяє приймати правильні рішення щодо лікування, проведення спостереження та дотримання, а негативний  щодо —  профілактики. 

Отримання позитивного результату тесту на ВІЛ вимагає якомога швидкого прийняття рішення про лікування. Адже воно допомагає уникнути поширення інфекції в організмі, забезпечити від незворотних наслідків для прогресування хвороби, і передає ВІЛ статевим партнерам та під час хвороби.

Які можуть бути прояви ВІЛ-інфекції?

Загалом існує 4 клінічні стадії ВІЛ-інфекції.

І стадія. Тут будь-які прояви захворювання та клінічні симптоми відсутні. Виявити інфекцію можна лише за допомогою тестів. Надалі можна спостерігати збільшення лімфатичних вузлів (понад 0,5 см) протягом понад 3 місяців. За гострої форми ВІЛ-інфекції можна спостерігати лихоманку, поява висипів на шкірі, діарея, болі у м'язах.

ІІ стадія. Виникають пошкодження в куточках рота, кандидоз порожнини рота, себорейний дерматит на волосяній частині голови, обличчя, тулуба. Є прояв вірусних уражень (герпесу, вірусу папіломи людини) шкіри та слизових оболонок, грибкової інфекції з ураженням нігтів тощо.

ІІІ стадія. Їй властива невмотивована втрата ваги на понад 10 % від загальної маси тіла, хвороба діарея понад місяць, важкий перебіг статевих інфекцій, бактеріальних інфекцій. Виникають пошкодження легень, нирок, суглобів, кісток.

ІV стадія. Вона заключна або термінальна. Розвивається з важким перебігом туберкульозу, онкозахворювання, бактеріальних, вірусних, грибкових уражень головного мозку, легенів та інших органів.

Чим ВІЛ відрізняється від СНІДу?

Синдром набутого імунодефіциту (СНІД)  —  це стан, спричинений ВІЛ-інфекцією  —  її пізня кінцева стадія. СНІД провокує руйнування великої кількості Т-клітину, організм втрачає здатність опиратися хворобам та інфекціям.

деякими проявами СНІДу є комплекс захворювань, які посилюються через імунодефіцит та для будь-якого відповідного лікування. 

На цьому етапі  можуть проявлятися відразу кілька опортуністичних інфекцій (спричиняють мікроорганізми, які раніше не здатні породити хворобу) і супутніх захворювань, одночасно уражаються різні органи та системи.

Чи лікується ВІЛ-інфекція?

Для лікування ВІЛ-інфекції проводиться антиретровірусна терапія(АРТ). Вона уповільнює й практично зупиняє прогресування ВІЛ-інфекції та її перехід на стадію СНІД.

З появою АРТ число випадків СНІД, тобто термінальної стадії ВІЛ-інфекції, загалом у світі скоротилося в 10 разів. АРТ не просто продовжує життя ВІЛ-інфікованих. Воно дозволяє почуватися здоровими, жити повноцінно, професійно самореалізуватися й створювати сім'ю. 

В Україні АРТ доступний для всіх користувачів і є безкоштовно в межах державних програм.

АРТ – це таблетки, які приймають 1 або 2 рази протягом доби. Одна таблетка може містити кілька видів лікарських препаратів, тому їхню комбінацію буде називати «схемою лікування».

Для проведення ефективної терапії необхідно використовувати ліки щодня протягом усього життя. Єдиним показником, який вказує на ефективність схеми АРТ, є рівень вірусного навантаження. Це кількість копій ВІЛ у певному об'ємі крові. Його вимірюють лабораторними методами.

Чому важливо постійно приймати антиретровірусну терапію?

АРТ не виліковує від ВІЛ-інфекції, але перешкоджає її розвитку. Воно трансформує ВІЛ-інфекцію з невиліковної недуги, яка постійно розвивається, в хронічні захворювання, з якими можна прожити багато років. 

Безперервний прийом АРТ дозволяє людям з ВІЛ жити повноцінним життям, тривалість якого обмежується лише природними процесами старіння. 

Також вкрай важливо, що лікування запобігає передачі ВІЛ іншим людям у будь-яких ситуаціях: статевим шляхом, від матері до дитини тощо.  У випадку, якщо ВІЛ-інфікована людина припиняє або перериває лікування, вірус може почати активно відтворюватися, й руйнувати імунітет.

Чи можливо уникнути ВІЛ-інфекції?

Сьогодні не існує вакцини проти ВІЛ. Тому єдиним способом запобігання інфікування є уникнення ситуацій, які несуть ризик зараження. Тобто основна умова — ваша поведінка!

Статеві контакти — найбільший розповсюджений шлях передачі вірусу. Тому надійний спосіб запобігти зараженню — уникати випадкових статевих контактів і завжди використовувати презервативи.

Також важливо повністю проходити обстеження на наявність інфекції, що передається статевим шляхом, і остаточно їх лікувати. Адже наявні інфекційні захворювання  підвищують ризики зараження й передачі ВІЛ.

Пам'ятайте, що вживання ін'єкційних наркотиків не тільки шкідливо для здоров'я, але й значно ризикує зараження вірусом імунодефіциту. 

Найкраще уникати статевих контактів з особами, які вживають наркотики внутрішньовенно. Зазвичай вони використовують одну голку на всіх, не стерилізують її, та мають інші ризики зараження. Тому інфікування ВІЛ та гепатитами серед споживачів внутрішньовенних наркотиків рівень значно вищий.

Важливо завжди використовувати лише стерильні голки і шприци, інструменти для манікюру, пірсингу та татуювання.

Права та обов'язки людей, які живуть з ВІЛ

Права людей, які живуть з ВІЛ, захищені нормативними документами на рівнях держави. 

Так, ВІЛ-позитивні особи мають право на захист інформації про свій позитивний статус, рівність перед законом та заборону дискримінації, відшкодування шкоди, пов’язаної з розголошенням чи розкриттям інформації про позитивний ВІЛ-статус, на безоплатне забезпечення антиретровірусними препаратами та лікувальними засобами, участь у допоміжних репродуктивних технологіях.

Але ВІЛ-позитивні особи мають також певні обов’язки : вживати заходи для запобігання поширенню ВІЛ-інфекції, зараження статевих партнерів щодо можливості інфікування, відмови від донорства крові, органів тощо.

ВІЛ-інфекція — це масштабна проблема, яка стосується не тільки здоров'я людини, але й майбутньої держави. Але дотримання простих профілактичних заходів дозволить зберегти здоров'я й забезпечити собі високу якість та тривалість життя.

Навіть зараз, в умовах війни у 2022-2024 роках, АРТ доступна кожному та кожній, хто потребує лікування у ЗОЗ  по всій підконтрольній уряду України території, працюють програми ПТВ, профілактики для ключових груп, догляду та підтримки.

                                            20 листопада - Всесвітній день боротьби проти хронічної обструктивної хвороби легень

Хронічне обструктивне захворювання легень (ХОЗЛ) залишається однією з найсерйозніших проблем сучасної системи охорони здоров’я у цілому світі поруч з серцево-судинними та онкологічними хворобами.

Щорічно 17 листопада у всьому світі проводиться Всесвітній день боротьби проти хронічного обструктивного захворювання легень заснований Глобальною ініціативою з боротьби проти хронічної обструктивної хвороби легень. За прогнозами ВООЗ, до 2030 року ХОЗЛ стане третьою за значимістю причиною смерті в усьому світі.

Метою  проведення цих Днів – є необхідність привернути увагу громадськості до взаємопов’язаним проблемам: легеневої патології і паління, що є головним чинником у виникненні і розвитку хронічних обструктивних захворювань легенів.

ХОЗЛ – це загальна назва для захворювань, при яких спостерігається стійке порушення руху повітряного потоку з легень. Основними причинами розвитку хвороби є тютюновий дим, забруднення повітря, контакт з випарами хімічних речовин, також холодний клімат і висока захворюваність респіраторними інфекціями.

На жаль, пацієнти з ХОЗЛ мають схильність до тяжкого перебігу COVID‐19, тому в цей непростий період пандемії вони потребують суворого дотримання протиепідемічного режиму та ретельного контролю базисної терапії для попередження загострень і госпіталізацій.

Найпоширенішими симптомами ХОЗЛ є:

задишка (або відчуття браку повітря);

патологічне мокротиння (суміш слини і слизу в дихальних шляхах);

хронічний кашель;

слабкість.

Основними причинами розвитку ХОЗЛ є:

тютюновий дим (включаючи вдихання вторинного тютюнового диму та пасивне куріння);

забруднення повітря всередині приміщень (наприклад, в результаті використання твердого палива для приготування їжі та обігріву);

забруднення атмосферного повітря;

наявність пилу та хімічних речовин на робочих місцях (випаровувань, подразнюючих речовин і димів);

часті інфекції нижніх дихальних шляхів у дитинстві.

За прогнозами, якщо не будуть прийняті термінові заходи, спрямовані на зменшення основних факторів ризику, особливо на зниження споживання тютюну, загальна смертність від ХОЗЛ в найближчі 10 років зросте більш ніж на 30%.

Профілактика обструктивного захворювання легень:

повністю відмовтеся від куріння тютюну та уникайте пасивного куріння;

намагайтесь уникати забрудненого повітря (як атмосферного, так і у приміщеннях);

зробіть щеплення від грипу та пневмококової інфекції (особливо у віці після 65 років і за наявності важких супутніх патологій, наприклад, захворювань серця);

дотримуйтеся здорового способу життя;

своєчасне флюорографічне обстеження легень.

У випадку, якщо Ви підозрюєте наявність у себе ХОЗЛ, слід звернутися до лікаря для проведення повного обстеження, постановки точного діагнозу та лікування.

Протирецидивна терапія хворих проводиться за рекомендацією та під контролем лікаря (зазвичай 2 рази на рік), і може включати до себе:

прийом антибіотиків;

санацію вогнищ інфекції;

застосування бронходилятаторів, відхаркувальних засобів;

фізіотерапевтичне лікування, ЛФК, масаж, загартування;

санаторно-курортне лікування.

Пам‘ятайте, що лікування не зможе вилікувати Вас від ХОЗЛ, однак воно уповільнить розвиток хвороби, полегшіть симптоми, покращить якість життя, попередить розвиток ускладнень (наприклад, туберкульозу), і як наслідок подовжить Ваше життя.

                                                      14 ЛИСТОПАДА ВСЕСВІТНІЙ ДЕНЬ БОРОТЬБИ З ЦУКРОВИМ ДІАБЕТОМ

Це день, який служить нагадуванням всьому прогресивному людству про те, що поширеність захворювання невпинно зростає. Актуальність проблеми зумовлена тим, що збільшується захворюваність на цукровий діабет. Встановлено, що число хворих на цукровий діабет подвоюється через кожні 15 років. Масові скринінгові обстеження показали, що в розвинених країнах тяжкими формами цукрового діабету страждає від 2 до 4 % населення. Крім того, ще у 4 – 6 % виявляються латентні або прикордонні форми діабету, що позначаються як «порушення толерантності до глюкози».

Всього у світі, за даними Міжнародної діабетичної федерації, хворіють понад 366 млн. осіб, за їх прогнозом до 2030 року кількість людей з цукровим діабетом зросте до  600 млн. В Україні зареєстровано 1 млн. 400 тисяч осіб хворих на діабет, з них близько 190 тис. пацієнтів – інсулінозалежні, з них понад 7,5 тис. – діти. Істинна поширеність захворювання у 2-2,5 рази вища. Діабет займає 3-тє місце за поширеністю після серцево-судинних захворювань та онкологічних хвороб. У більшості випадків цукровий діабет передує туберкульозу, в 15-20 % – вони розвиваються паралельно, в 20 % випадках цукровий діабет розвивається на тлі туберкульозу.

За статистичними даними у Запорізькій області кількість пацієнтів хворих на цукровий діабет складає 8640 осіб.

За даними ВООЗ, цукровий діабет збільшує смертність в 2-3 рази і скорочує тривалість життя. Майже 3 % первинної інвалідності дорослого населення в України є наслідком захворювання на діабет.

ДІАБЕТ – це хронічне захворювання, при якому підшлункова залоза не виробляє достатньої кількості інсуліну або ж організм не може ефективно використовувати вироблений інсулін – гормон, який регулює рівень цукру (глюкози) у крові. В результаті неконтрольованого діабету виникає гіперглікемія (підвищення рівня глюкози в сироватці крові), що призводить до ураження багатьох систем організму, особливо нервів та кровоносних судин.

Існують три основні типи діабету: 1) діабет І типу (інсулінозалежний) – характерне недостатнє вироблення підшлунковою залозою інсуліну, розвивається швидко в основному у дітей і молодих людей. 2) діабет ІІ типу (інсулінонезалежний) виникає, коли організм неефективно використовує вже виділений інсулін, розвивається поступово частіше у людей старше 40 років, зустрічається у 80-85 % випадків.                        3) гестаційний діабет – вперше діагностують у період вагітності, може бути наявним протягом певного часу і після народження дитини.

Фактори ризику появи цукрового діабету: спадкова схильність; ожиріння; хвороби, в результаті яких відбувається ураження бета-клітин (панкреатит, рак підшлункової залози, захворювання інших залоз внутрішньої секреції, провокуючим фактором у цьому випадку може бути травма); різноманітні вірусні інфекції (краснуха, вітряна віспа, епідемічний гепатит і деякі інші захворювання, включаючи грип); стрес; вік (чим старша людина, тим більше є підстав захворіти на цукровий діабет), низька фізична активність, атеросклероз, гіпертонічна хвороба.

СИМПТОМИ ДІАБЕТУ: сухість у роті, спрага, надмірне сечовиділення, втрата ваги при підвищеному апетиті, зуд шкіри (особливо в області геніталій у жінок), погано заживаючі рани, постійне відчуття голоду, погіршення зору, постійне відчуття втоми. Ці ознаки найбільш характерні для цукрового діабету 1 типу.

РИЗИКИ  Й УСКЛАДНЕННЯ:

дорослі люди з діабетом мають ризик розвитку інфаркту та інсульту у 2-3 вищий за інших. Загальний ризик смерті серед людей, хворих на діабет, як мінімум вдвічі більший за людей того ж віку, які не хворіють на діабет. 6,2 % cмертей у світі пов’язано з діабетом.

зниження кровотоку через уражені судини в поєднанні з ураженням нервових закінчень значно підвищує ризик виникнення виразок на ногах, їх інфікування та в кінцевому результаті – ампутації.

ураження сітківки очей – діабетична ретинопатія виникає внаслідок ураження дрібних кровоносних судин та є причиною 1% випадків сліпоти.

діабет є основною причиною ниркової недостатності;

більшість людей із діабетом мають зайву вагу та зменшений об’єм легень, це збільшує схильність до захворювань дихальної системи та виникнення ускладнень, що з нею пов’язані.

КОВІД ТА ДІАБЕТ разом проявляються з наступними особливостями: знижена імунна відповідь, і тому більша ймовірність захворіти й отримати ускладнення; більш тривалий і тяжкий період відновлення після хвороби; часто присутні супутні відхилення в роботі серцево-судинної, нервової та дихальної систем, що ще більше ускладнюють перебіг інфекційного захворювання.

На сьогоднішній день для пацієнтів з цукровим діабетом в умовах пандемії коронавірусної хвороби  надзвичайно актуальними є профілактичні заходи щодо цієї хвороби.  Статистика для людей  з діабетом невтішна – 7 – 8 % хворих коронавірусом мають цукровий діабет. Інфекційна хвороба на тлі цукрового діабету може мати нетиповий перебіг  та розмиту симптоматику. Необхідно також обов’язково дотримуватись загальноприйнятих заходів для профілактики COVID-19.

ПРОФІЛАКТИКА ДІАБЕТУ ІІ типу полягає у простих правилах здорового способу життя:

– не допускати надлишкової ваги;

– мати регулярні фізичні навантаження;

– дотримуватися здорового харчування, зменшення кількість цукру, насичених жирів і збільшення  споживання  клітковини – овочів та фруктів;

– відмовитися від куріння і надлишкового вживання алкоголю;

– регулярно перевіряти рівень глюкози в крові (норма 3.89-5.83), слідкувати за артеріальним тиском та холестерином;

– уникати стресу.

Своєчасне діагностування та контроль діабету дозволяє попередити розвиток тяжких ускладнень. Людям з групи ризику періодично (1 раз на рік) необхідно проводити пробу з навантаженням глюкозою, визначення глікозильованого гемоглобіну, підвищений рівень якого достовірно вказує на порушення вуглеводного обміну. Хворим на діабет необхідно приймати ліки, навіть якщо вони почуваються добре.

Який же механізм отримання ліків? Людям з діабетом І типу потрібна щоденна інсулінотерапія, пацієнт приходить до лікаря-ендокринолога, який призначає той інсулін і в тому обсязі, що треба пацієнту. З рецептом від лікаря пацієнт йде в аптеку і там безкоштовно або із невеликою доплатою, отримує інсулін. Вартість аптеці відшкодовує держава з коштів платників податків. Дві третини відшкодування вартості інсуліну відбувається коштом державного бюджету, решта – має дофінансовуватись з місцевого.

Пацієнти з діабетом ІІ типу приймають таблетовані препарати для контролю рівня глюкози в крові. Такі препарати пацієнти отримують за програмою «Доступні ліки» – безоплатно або з незначною доплатою. Для цього пацієнт звертається до свого сімейного лікаря і отримує виписаний рецепт. Обміняти рецепт на ліки можна у будь-якій аптеці, яка долучилася до програми і має наліпку “Доступні ліки”. У програмі беруть участь лише монопрепарати (які містять лише одну діючу речовину). Вартість ліків повністю або частково оплачує держава.

                                                            Профілактика серцево-судинних захворювань.

ССЗ або серцево-судинні захворювання – це причина 67 % смертей в Україні. Ризик ССЗ збільшується з віком. Чоловіки віком 45 років і старше та жінки від 55 років і старше схильні до більшого ризику.

Найважливіший фактор зниження ризику – здорове харчування (нарівні з відмовою від тютюнопаління та алкоголю). Оскільки дієта – профілактика серцевої недостатності, що входить до списку будь-якого виду запобіжних заходів, зупинимося докладніше.

Дієта для серця і судин має включати:

велику кількість фруктів і овочів;

цільнозернових продуктів;

горіхів, риби, птиці;

рослинних олій першого віджиму.

Виключати:

червоне та оброблене м’ясо,

рафіновані та прості вуглеводи,

продукти та напої з рясним додаванням цукру,

великий вміст солі (маринади, копченості),

продукти з трансжирами.

У людей із дієтою, що відповідає цьому режиму харчування, ризик серцевих захворювань на 31% нижчий, ризик діабету на 33% і ризик інсульту на 20%.

 Дотримання здорового способу життя – це найкраща профілактика гострої серцевої недостатності, ефективна в:

80% випадків ішемічної хвороби серця,

50% ішемічних інсультів,

80% раптових серцевих смертей і 72% передчасних, пов’язаних із СЗ.

Заходи профілактики захворювання серця і судин

Коли кардіологи говорять про превентивні заходи, вони мають на увазі один із трьох видів профілактики:

вторинну, коли хворий уже пережив серйозні проблеми із серцем;

первинну, спрямовану на те, щоб у ризикових пацієнтів не стався перший інфаркт або інсульт;

або первинну, щоб уникнути перших двох.

Первинний захід

Це – кроки до вжиття безпосередньо лікарських заходів, ідеально – з самого дитинства або юності. Це ЗСЖ, який сам по собі і є профілактика судин. Вона покликана запобігати:

запальним процесам у серці: міокардиту, ендокардиту, перикардиту, які з часом призводять до ускладнень;

атеросклеротичним змінам судин;

різні форми ендотеліальної дисфункції: саме ендотелій, тканина, що вистилає поверхню судин і серцевих порожнин, відповідає за артеріальний тиск, формування нових судин (ангіогенез), регулює тромбоутворення.

Здоров’я базується на 4 китах:

фізкультура;

розумна дієта;

відмова від алкоголю і куріння;

контроль ваги.

Ці 4 фактори ЗСЖ покликані запобігти 4 головним факторам ризику, що спричиняють, зрештою, серцево-судинні епізоди, – високому тиску, високому рівню холестерину, надлишковій вазі та хронічному стресу.

Які заходи профілактики захворювання серця і судин і чим раніше, ви почнете практикувати, тим більше шансів захистити себе від ССЗ.

Перший захід

Перші – це дії, спрямовані на те, щоб у людини з ризиком серцевих захворювань не трапився перший серцевий напад або інсульт.

Це – профілактика тромбів у судинах і підтримка серцево-судинної системи.

Первинна профілактика зазвичай спрямована на людей, у яких уже в достатній формі розвинулися гіпертонічна хвороба та високий холестерин. Це передумови стенокардії, тромбофлебіту.

Як і в разі вторинної профілактики, первинна спрямована на контроль цих чинників ризику через зміну способу життя і, за необхідності, прийом медичних препаратів.

Поява тривожних ознак ССЗ:

задишка,

поколювання/болі в грудях,

набряки ніг та обличчя,

хронічна втома,

порушення ритму серця,

постійне оніміння кінцівок,

– означає, що запалення, атеросклероз та/або ендотеліальна дисфункція вже присутні та в більшості випадків незворотні.

Другий захід

Це комплексні профілактичні зусилля (в тому числі медикаментозні), які застосовують після яскравої маніфестації ССЗ:

серцевого нападу або інсульту;

хірургічного втручання: судинна хірургія або шунтування;

гострого епізоду ішемії, тахікардії, гіпертонічного кризу.

Він охоплює прийом таких ліків, як аспірин та/або статини, що знижують рівень холестерину, відмову від паління і схуднення, якщо необхідно, фізичні вправи і дотримання здорової дієти.

                                                              3 листопада - День єдиного здоров’я

Офіційно відзначається у всьому світі з 2016 року.

Єдине здоров’я (One Health) – це підхід, який визнає, що здоров’я людей тісно пов’язане зі здоров’ям тварин та навколишнім середовищем.

Функціонує велика європейська програма One Health EJP , яка об’єднує 44 партнери: науково-дослідні установи, університети та лабораторії, які виконують дослідження у сфері «Єдиного здоров’я» з метою впливу на формування політики ЄС в цій сфері.

Відповідно до завдань Стратегії забезпечення біологічної безпеки та біологічного захисту за принципом “єдине здоров’я” на період до 2025 року, яка схвалена розпорядженням Кабінету Міністрів України від 27 листопада 2019 р. № 1416-р, Україна взяла на себе зобов’язання щодо охорони життя і здоров’я людей та тварин, запобігання поширенню на територію держави небезпечних інфекційних захворювань, вчасного реагування на спалахи

небезпечних інфекційних хвороб.

Такі стратегії повинні координуватися між системами контролю за здоров’ям людей і системами контролю за здоров’ям тварин та застосовуватися на національному, регіональному та глобальному рівнях.

16 листопада 2022 р. відбулася Міжнародна конференція «Єдине здоров’я:

соціальний вимір» в рамках реалізації проекту ЄС Еразмус і модуля Жана Море «Інтеграція політики та засад Єдиного здоров’я ЄС в Україні», яка мала на меті надати актуальну інформацію про міжнародну та Європейську політику щодо Єдиного здоров’я, в т.ч. визначити проблеми та завдання, які постають перед науковою спільнотою України.

Цікавим є досвід FAO (Food und Agriculture Organization), якою розроблений План швидкого реагування для України ( березень-грудень 2022) для дотримання критично чутливих до часу термінів в сільському господарстві при виробництві та зборі врожаю, а також для забезпечення функціонування ринку та доступу для вразливих груп населення.

Українською лабораторією якості і безпеки АПК розроблено «Спільний план дій з Єдиного здоров’я (2022-2026).

Серед нагальних проблем охорони здоров’я в контексті «людина- тварина- довкілля» є вивчення європейського досвіду управління ризиками поширення зоонозів (бруцельоз, туберкульоз, сибірська виразка та інші), грибкових панзоонозів, а також особливості дикої фауни, яка є невід’ємним компонентом Єдиного здоров’я.

Отже, рух One Health — це спільні зусилля фахівців різних напрямів охорони здоров’я та їхніх установ, що працюють на місцевому, національному та глобальному рівнях, для поліпшення здоров’я людей, домашніх тварин, дикої природи, рослин як складових навколишнього середовища, які можуть допомогти впоратися з багатьма загрозами для громадського здоров’я, зокрема:

- зоонозні та трансмісивні інфекції;

- неінфекційні захворювання;

- безпека харчових продуктів;

- проблема антимікробної резистентності.

Основні проблеми в різних сферах діяльності людини, які призводять до появи мікроорганізмів, стійких до дії антимікробних препаратів:

- Використання антибіотиків для стимуляції росту тварин.

- Неналежні умови утримування тварин, що призводить до підвищення ризиків їх захворювання, і відповідно використання антимікробних препаратів.

- Нераціональне використання антимікробних препаратів в медицині та ветеринарії.

- Використання пестицидів та інших антимікробних препаратів у рослинництві.

- Безконтрольне потрапляння антимікробних препаратів до навколишнього середовища з відходами, каналізаційними водами тощо.

Якщо не змінити принципи споживання антимікробних препаратів — їх надмірного та нераціонального використання як у медицині, так і у ветеринарії та сільському господарстві, смертність від захворювань, спричинених мікроорганізмами з антимікробною резистентністю вже до 2050 року може досягти 10 млн на рік.

День єдиного здоров’я  проводиться з метою допомогти сформувати суспільну думку та підвищити обізнаність населення щодо проблем глобального здоров’я.

                                                                  24 жовтня - Всесвітній день боротьби з поліомієлітом

Щороку 24 жовтня відзначається Всесвітній день боротьби з поліомієлітом. В цей день світова медична спільнота закликає звернути увагу на захворювання та його профілактику. Україна досі лишається в переліку країн, де через низький рівень охоплення щепленнями зберігається ризик спалаху поліомієліту.

Чим небезпечний поліо?

Близько 5% хворих на цю хворобу помирають через ураження дихальних м’язів, а 1 із 200 стає інвалідом через деформацію хребта і кінцівок. Ця інфекція найчастіше передається через брудні руки, заражену їжу та воду. Захворіти на поліомієліт може кожна невакцинована людина: і дитина, і дорослий. Найбільшу загрозу вірус становить для дітей у віці до п’яти років. Наразі не існує спеціального противірусного лікування поліомієліту.

Після одужання від поліомієліту функція вражених нервів і м’язів не відновлюється.

Що робить світ для подолання хвороби

Поліомієліт неможливо вилікувати, але його можна попередити завдяки вакцинації.

Програма ВООЗ з ліквідації поліомієліту на 2013 – 2018 роки вже допомогла врятувати 18 млн людей, але хворобу ще не подолано остаточно. Місія ВООЗ – подолати захворювання, вакцинувавши кожну дитину.

Розповсюдження вірусу припиниться, якщо понад 95% людей у країні будуть вакцинованими. Низький рівень вакцинованого населення може призвести до розповсюдження вірусу.

При реалізації і фінансуванні Стратегії по завершенню ліквідації поліомієліту на 2019 – 2023 роки світ зможе подолати захворювання. Реалізація потребує об’єднання зусиль усіх країн, громадськості, донорів, лідерів думок та батьків.

Профілактика поліомієліту

Вакцинація – єдиний надійний спосіб запобігти поліомієліту. Шістьох доз вакцини достатньо, щоби сформувався імунітет до поліомієліту до кінця життя. Згідно з Календарем профілактичних щеплень, оптимальний час для введення вакцин:

1 щеплення – 2-й місяць життя дитини (інактивована поліомієлітна вакцина (ІПВ));

2 щеплення – 4-й місяць (інактивована поліомієлітна вакцина (ІПВ));

3 щеплення – 6-й місяць (оральна поліомієлітна вакцина (ОПВ));

4 щеплення – 18-й місяць (оральна поліомієлітна вакцина (ОПВ));

5 щеплення – 6 років (оральна поліомієлітна вакцина (ОПВ));

6 щеплення – 14 років (оральна поліомієлітна вакцина (ОПВ)).

Станом на 1 жовтня в Україні було майже 700 тис доз вакцини для профілактики поліомієліту ІМОВАКС поліо та більше 1 млн доз двовалентної вакцини для профілактики поліомієліту типів 1 та 3 (дОПВ) ПОЛІО САБІН™ (оральна).

Усі вакцини за Календарем є абсолютно безоплатними для дітей. Навіть якщо дитина пропустила щеплення за Календарем, вона може надолужити його безоплатно.

Чи потрібно робити щеплення дитині на грудному вигодовуванні

Так. Грудне вигодовування є надзвичайно важливим та корисним для здоров’я маляти, але материнське молоко не захищає дитину від поліомієліту.

Чи можна вакцинувати від поліомієліту дітей з хронічними хворобами?

Дуже важливо забезпечити вакцинацію дітей з хронічними захворюваннями, оскільки вони більш вразливі до інфекцій.

Справжні протипоказання до щеплення ОПВ — це надзвичайно рідкісне явище. Їх може визначити ваш лікар. Протипоказання на строк більший за два тижні може визначити тільки імунологічна комісія.

Чому так важливо, щоб усі діти пройшли вакцинацію?

Якщо достатня кількість людей у країні є вакцинованими (понад 95%), розповсюдження вірусу припиниться. І навпаки, якщо у країні діти залишаються невакцинованими, це може призвести до розповсюдження вірусу та нових випадків захворювання.

                                                                    20-26 жовтня Міжнародний тиждень профілактики отруєнь свинцем.

Кожен рік у третій декаді жовтня, починаючи з останньої неділі повного тижня, стартує Міжнародний тиждень профілактики отруєнь свинцем. У 2024 році цей тиждень припадає на 20-26 жовтня 2024 року. Цей захід проводиться щорічно у всьому світі з ініціативи Глобального альянсу з відмови від застосування свинцю у фарбах (GAELP).

Свинець – один із перших видобутих людиною металів. Серед його головних переваг – висока міцність, стійкість до корозії, низька температура плавлення і здатність поглинати радіаційне випромінення. Але неможливо уявити, скільки людей за всю історію постраждало від його токсичночні.

Свинець є загальновизнаним токсином, який справляє значний негативний вплив на здоров'я – зокрема на неврологічну, серцево-судинну, шлунково-кишкову та гематологічну системи. Маленькі діти особливо вразливі. Вони піддаються більшому впливу, ніж дорослі. Свинець впливає на мозок, що розвивається – це може призвести до зниження інтелектуальних здібностей. 

Токсична доза свинцю для людини складає 1 – 3 г, смертельна 8 – 10 г. 

Отруєння свинцем (сатурнізм) - один з найпоширеніших типів інтоксикації важкими металами. Доза свинцю, отримана організмом, вимірюється шляхом визначення концентрації свинцю в крові.

*Розрізняють гостру (при короткочасному надходженні клінічно-значущих концентрацій сполук свинцю до організму людини) та хронічну (при тривалому процесі надходження сполук свинцю) форми інтоксикацій (отруєнь) зазначеними вище сполуками.

Серйозну загрозу життю і здоров’ю людини створює хронічна свинцева інтоксикація, оскільки навіть у низьких концентраціях цей елемент здатний накопичуватися в організмі людини та спричиняти цілу низку порушень здоров’я. 

Найбільш небезпечними джерелами забруднення свинцем є такі виробництва та технологічні процеси: металургійна промисловість, виробництво акумуляторів, пігментів, фарб, сикативів, спеціального скла, мастил, антидетонаційних присадок до автомобільних бензинів, пластмас тощо. 

У вигляді аерозолів свинець легко поширюється з повітрям. Міграція також відбувається в системі: «вода-ґрунт-рослини-харчові продукти-людина». Тому, окрім працюючих на зазначених вище виробництвах, значна кількість населення прилеглих до них територій щодня поглинає свинець як в нетоксичних, так і в субтоксичних дозах. 

Із загальної кількості свинцю, яка потрапляє в організм людини, 30-45% надходить з їжею, 30% – з пилом, 10–20% – з питною водою і 5-20% – з повітрям. Виділяється свинець з організму разом з калом, сечею, потом, молоком та слиною. Найбільша кількість свинцю виводиться з калом -- це весь свинець, що не всмоктався в шлунково-кишковому тракті. Нирками шляхом фільтрації видаляється в середньому 30 мкг свинцю за добу. Кількість металу, що виділяється з потом – до 60 мкг за добу. 

Симптоми свинцевого отруєння: біль або дискомфорт; втома; головний біль;  закреп; нудота або блювота; оніміння або поколювання; складність заснути;  спазми шлунку; труднощі у вивченні нових речей.

Як убезпечитися від отруєння свинцем?

1.Купуйте продукти харчування тільки у постачальників (продавців), які перевіряють свою продукцію на вміст важких металів (свинцю). Особливо це стосується листових овочів, грибів, чаю. 

2.Не збирайте фрукти, овочі, лікувальні трави, гриби біля автомагістралей, автозаправок, на територіях підприємств. 

3.Не проводьте багато часу (особливо гуляючи з дітьми, займаючись спортом ) біля автодоріг з високою щільністю руху – навіть якщо моніторингові дослідження не показують перевищення граничнодопустимої концентрації свинцю у повітрі та ґрунті. Віддавайте перевагу парковим зонам і пляжам.

4.Не відкривайте вікна, якщо вони виходять на автодороги зі значною щільністю руху, у час пік. 

5.Користуйтеся респіраторами при роботі з товарами зі значною концентрацією свинцю (масляні свинцеві фарби, свинцеві акумулятори тощо).

6.Дотримуйтеся правил особистої гігієни (не споживайте їжу в цеху, після роботи приймайте душ, змінюйте робочій одяг), харчуйтеся повноцінно. 

7. Використовуйте в додатковому  харчуванні продукти, які містять пектинові речовини (наприклад, яблука, соки).

*Лікування отруєння свинцем буде залежати від його рівня в організмі. Основний крок – усунення джерела свинцю. Лікування може передбачати застосування хелатів, які зв’язують свинець і в такий спосіб допомагають вивести його з організму. У випадку  високого рівня свинцю в організмі  -- необхідна госпіталізація в стаціонар. 

*Профілактика отруєння свинцем.

• Купувати товари, особливо ті, що призначені для дітей (у т.ч. іграшки, одяг, постільна білизна, товари для вигодовування тощо), лише у санкціонованих суб'єктів господарської діяльності, та за наявності гігієнічних сертифікатів, що підтверджують якість та безпечність цієї продукції.

• Остерігатися дешевих яскравих іграшок, особливо сумнівного походження. При огляді речей повинно насторожити нестійкість фарбування, сторонні «хімічні» запахи, занадто яскраві кольори. Якщо запідозрили у дитини отруєння токсинами – обов’язково зверніться до лікаря, візьміть з собою потенційну причину отруєння (іграшки, одяг) з метою з'ясування того, безпечна вона чи ні.

• Дотримуватись правил особистої гігієни (зокрема й у виробничих умовах: відмовитись від споживання їжі у виробничих приміщеннях, цехах, а після завершення роботи прийняти гігієнічний душ та замінити робочий одяг на чистий).

• Купувати продукти харчування тільки у надійних постачальників (продавців), які здійснюють контроль за якістю своєї продукції  на вміст важких металів (зокрема, свинцю). Особливо це стосується листових овочів, грибів, чаю.

• Дотримуватись правил особистої гігієни при роботі зі сполуками свинцю (після завершення виробничого процесу полоскати ротову порожнину, ретельно мити руки, вживати їжу та напої у спеціально відведених для цього місцях).

• Раціонально харчуватися.

• Відмовитися від збирання фруктів, овочів, лікувальних трав, грибів  біля автомагістралей, автозаправок, на територіях підприємств.

• Відмовитися від перебування, особливо гуляючи з дітьми, біля автодоріг з високою щільністю руху. Намагатися надавати  перевагу парковим зонам  та рекреаціям.

• Не відкривати вікна з метою провітрювання приміщень, якщо вони виходять на автодороги зі значною щільністю руху у години пік.

• При роботі з свинцевовмісними виробами (деякі фарби, пігменти, свинцеві акумулятори тощо), обов'язково використовувати засоби індивідуального захисту.

• При здійсненні ремонтних та оздоблювальних робіт приміщень, будівель, інвентарю тощо використовувати матеріали та засоби, безпечність яких підтверджена гігієнічними сертифікатами.

Тактика лікування отруєння свинцем буде залежати від його рівня в сироватці крові, а також від проявів захворювання у кожному окремому випадку. Основний крок – усунення джерела свинцю. Лікування здійснюється кваліфікованим медичним персоналом, згідно з визначеними лікувальними тактиками (зокрема, симптоматична терапія, застосування антидотів тощо). У випадку високого рівня свинцю в організмі необхідна госпіталізація в стаціонар.

Бережіть себе і будьте здорові! 

Джерело:

https://nmc.dsns.gov.ua/kyiv/news/ostanni-novini/miznarodnii-tizden-profilaktiki-otrujen-svincem

18 жовтня — Всесвітній день менопаузи.

18 жовтня відзначають Всесвітній день менопаузи. Навряд чи хтось із нетерпінням чекає цього періоду, але якщо правильно до нього підготуватися, то можна значно полегшити собі адаптацію до нового етапу жіночого життя.

Загальновідомо, що клімакс настає приблизно в 45-50 років і що головною його ознакою є припинення менструацій. Але перші симптоми менопаузи даються взнаки набагато раніше її реального настання. Цей період називається перименопаузою і може тривати до 5 років. Оскільки менструації зберігаються, то, як свідчить медична статистика, 91 % жінок навіть не підозрюють про наближення клімаксу. Як же розпізнати його наближення?

«Здорові люди» перерахували симптоми, які першими вказують на початок клімаксу.

Нічна пітливість

Один із найпоширеніших симптомів менопаузи. Вона виникає внаслідок припливів у нічний час. Точна причина, чому це відбувається, досі не відома. Але є припущення, що це пов'язано зі зниженням рівня естрогену та його впливом на гіпоталамус — область мозку, яка відповідає за регуляцію температури тіла.

Припливи

Цей симптом клімаксу, що наближається, — один з найбільш поширених. Жінка може відчувати жар, особливо в області грудей, шиї й обличчя, сильно червоніти та потіти. У деяких випадках — відчувати озноб.

Перепади настрою

З усіх симптомів клімаксу, що насувається, перепади настрою — один із найбільш дратівливих. Через зміни рівня гормонів у період перименопаузи настрій та емоції жінки можуть бути такими ж непередбачуваними та мінливими, як погода. З їранку сонце, за годину вітер із дощем, ще за годину град і блискавки, а потім повний штиль. І так по колу у рандомному порядку.

Нерегулярний менструальний цикл

Поширеною ознакою перименопаузи, перехідної фази перед настанням клімаксу, є порушення менструального циклу. Тобто менструації є, але може змінюватися тривалість циклу, рясність і якість виділень тощо.

Зниження лібідо

Це відбувається через зниження рівня статевих гормонів та лабільності настрою. Крім того, у деяких жінок лібідо знижується через прийом лікарських засобів для лікування клімактеричного синдрому.

Сухість піхви

Одним із найбільш незвичайних симптомів менопаузи, що настає, є нестача природного мастила. На жаль, цей симптом може зробити статевий акт важким і болючим, відповідно сильно вплинути на якість інтимного життя.

Поколювання в руках і ногах

Ще один незвичайний симптом. Оскільки в організмі відбувається гормональна перебудова, гормони «скачуть», це впливає на центральну нервову систему та призводить до таких незвичайних відчуттів.

Головний біль

Через зниження рівня синтезу естрогенів у періоді перименопаузи та менопаузи жінок нерідко починають турбувати головний біль і мігрені.

Зміни смаку

Мало хто очікує, що зміна смакових відчуттів може бути одним із побічних ефектів близького клімаксу. Проте деякі жінки саме у перехідному періоді починають відчувати смак продуктів інакше, можуть скаржитися на сухість у роті.

Втома

Цей симптом зазвичай не беруть до уваги, оскільки він вкрай поширений і йому завжди знаходиться пояснення. Але саме в період перименопаузи основною причиною постійної втоми та швидкої стомлюваності є погана якість сну через нічну пітливість і припливи жару.

Біль у суглобах. М'язові болі та напруга

І знову у всьому винен естроген. Про дефіцит цього гормону, що наростає, організм може почати повідомляти болями в суглобах і м'язах.

Відчуття ураження електричним струмом

Однією з найбільш тривожних ознак перименопаузи є відчуття, що нагадує удар електричним струмом, що ніби пронизує все тіло наскрізь. Є припущення, що це відбувається через зміну рівня гормонів, що впливають на нервову систему.

Проблеми зі сном

Не тільки нічна пітливість та припливи спеки можуть не давати спати ночами. Порушення сну взагалі є однією з найяскравіших ознак початку клімактеричного періоду.

Сверблячка

Естроген пов'язаний із виробленням колагену, а також із природним зволоженням шкіри та слизових оболонок. Таким чином, зменшення естрогену може призвести до сухості та свербежу навколо вульви, а також інших частин тіла.

Проблеми з концентрацією уваги

Ознаки перименопаузи також включають проблеми, що раптом з'явилися, з концентрацією уваги, запам'ятовуванням. Жінки можуть відчувати відчуття, схожі з «туманом у голові», скаржитися на проблеми та труднощі з концентрацією уваги.

Ломкі нігті та витончення волосся

Організм жінки в період менопаузи виробляє менше кератину — речовини, необхідної для міцних, здорових нігтів і волосся. Звідси проблеми з ламкістю нігтів, витонченням і навіть випаданням волосся.

Раптові позиви до сечовипускання

Жінки в перименопаузі та менопаузі можуть відчувати стресове нетримання сечі або часті/раптові позиви до туалету. Під час менопаузи м'язи тазу та сечового міхура жінки можуть ослабнути.

Збільшення ваги

Через зниження рівня естрогену та зниження рівня фізичної активності багато жінок у період перименопаузи починають набирати вагу. Крім того, якщо змінюється настрій, режим харчування може змінитися. Тому так важливо постійно дотримуватися збалансованої дієти та займатися спортом.

Алергія

Це найрідкісніший симптом початку клімаксу — поява алергії або посилення симптомів алергії. Причина в тому, що у жінок у період настання менопаузи можуть спостерігатися сплески гістаміну — хімічної речовини, яка відповідає за алергічні реакції.

Періодичне запаморочення

Коливання гормонів можуть впливати на вироблення інсуліну, через що жіночому організму стає складніше підтримувати правильний рівень цукру в крові.

Порушення серцевого ритму

У жінки в період наближення менопаузи можуть виявитися проблеми із серцевим ритмом, наприклад, аритмія. З усіх симптомів перименопаузи до цього слід поставити найбільш серйозно. Оскільки порушення серцевого ритму можуть бути симптомом цукрового діабету, артеріальної гіпертензії або атеросклерозу артерій.

Депресія

Гормональні зміни можуть спровокувати розвиток депресії. У менопаузальному періоді депресія у жінок трапляється досить часто.

Посилення запаху тіла

Через нічний піт і припливи запах тіла може змінитися. Це вимагатиме більш ретельної гігієни та догляду за собою.

Остеопороз

Дефіцит естрогену часто обертається зниженням мінеральної густини кісток. Вони стають крихкими та легко ламаються. Це дуже поширена проблема серед жінок пери- і менопаузального віку.

Джерела:

https://phc.org.ua/news/menopauza-pochinaetsya-yakscho-u-zhinki-ne-bulo-menstruacii-protyagom-ostannikh-12-misyaciv

https://greenpost.ua/news/nablyzhayetsya-nepomitno-najpershi-symptomy-klimaksu-na-yaki-ridko-zvertayut-uvagu-i77804

15 жовтня у світі відзначають День миття рук. Розповідаємо про рішення, які вас здивують, а також про чек-листи, які потрібні кожному.

Всі ми з дитинства знаємо, що руки потрібно регулярно мити. За останні півтора роки, нагадування про це не звучало хіба що з прасок. В часи коронавірусу тема гігієни рук стала однією з найактуальніших.

Але спеціальний день, присвячений миттю рук, було запроваджено набагато раніше. Традицію відзначати Всесвітній день миття рук було ініційовано ООН і Дитячим фондом тієї ж організації у 2008 році. Як відзначає ВООЗ, миття рук щодня рятує тисячі життів. Адже саме через немиті руки в організм людини потрапляють збудники холери, вірусної пневмонії, гепатиту, грипу та гострих респіраторних захворювань. За даними ЮНІСЕФ, кожен день лише від діареї, яку ще називають "хворобою брудних рук", вмирають 5 тисяч дітей. Саме тому ООН і ЮНІСЕФ закликали виділити один день на рік, щоб звернути увагу на необхідність привчити дітей мити руки.

Мильні лайфхаки: нестандартні рішення до Дня чистих рук

А ми вирішили поділитися лайфхаками та несподіваними рішеннями стосовно миття рук. Ви цього, певне, не чекаєте, але миттю рук ще є чим вас здивувати.

Не покладайтеся на пам'ять, складайте чек-листи

Користуватися водою і милом, як виявилося, треба вчити не тільки дітей, а й дорослих. У 2015 році міжнародна мережа дослідницьких та навчальних закладів WIN та Gallup International провела масштабне опитування у 63 країнах. Питання стосувалося миття рук після відвідин туалету. З'ясувалося, що після виходу з вбиральні про особисту гігієну в середньому забуває кожна п'ята людина! Зокрема в Україні цим, здавалося б, очевидним правилом нехтувало 29 відсотків респондентів. 

Більш того, нагадувати про важливість миття рук час від часу потрібно навіть хірургам. У 2006 році до професора Гарвардської медичної школи Атула Гаванде звернулася ВООЗ і попросила його розробити спосіб, який би дозволив зменшити кількість смертей і ускладнень після операцій. Досвідчений хірург Гаванде знайшов вихід, який знизив смертність на 50% — і він виявився досить простим. Гаванде розробив для колег чек-лист, який допомагав уникнути прикрих помилок. Список Гаванде нагадував лікарям і медперсоналу про базові речі, одна з яких — мити руки перед операцією. Як пояснив Атул, зараз помилки частіше відбуваються не через незнання, а тому що робота лікарів-професіоналів стала занадто складною і багатозадачною, і такі елементарні дії, як миття рук чи вчасне одягання маски перед хірургічними маніпуляціями іноді просто забуваються на фоні більш глобальних і відповідальних задач. 

Миття рук і мило

Навіть якщо ви не хірург, обов'язково слід вимивати руки:

Після візиту в туалет;

Після контакту і з тваринами, і з різними забрудненими поверхнями;

Після походу в магазин, лікарню і т.п.;

Після прогулянки надворі;

Після тримання в руках грошей;

Перед тим, як вставляти контактні лінзи або ж робити макіяж;

Після спілкуванням із хворими, після рукостискань;

Після оброблення сирого м'яса;

Перед приготуванням, а також перед вживанням їжі.

Правильно мити руки теж треба вміти

Вважається, що в середньому люди миють руки лише шість секунд. 10 відсотків людей просто ополіскують кінчики пальців. Цього, як наголошують лікарі, не достатньо. 

Щоб не підчепити інфекцію, мити руки потрібно з милом і — це найголовніше — не менше 20 секунд. Англомовні гігієністи радять проспівати при цьому два рази відому пісню Happy Birthday, ми ж можемо наспівувати подумки приспів "Червоної рути" — це якраз займає рівно 20 секунд.

Цікаво, що ефективність цього процесу була недавно доведена фізиками. Група дослідників на чолі з Полом Хаммондом побудували модель, яка відображає ключовий механізм миття рук і оцінили масштаби часу, протягом якого такі частинки, як віруси і бактерії, змиваються з рук. Математична модель заснована на взаємодії двох хвилястих поверхонь, які рухаються один щодо одного в двох вимірах, у той час як між ними знаходиться тонка плівка рідини. Частинки затримуються на шорсткуватих поверхнях долонь і щоб витягти їх звідти, енергія потоку води повинна бути досить високою. Відзначається, що інтенсивний потік легше видаляє частинки, а його сила залежить від швидкості руху рук. Результати моделювання показали, що потрібно близько 20 секунд енергійних рухів, щоб змити з рук потенційні віруси і бактерії. Це повністю узгоджується з рекомендаціями медиків. Автори дослідження підкреслюють, що створена ними модель — суто фізична і не враховує хімічні і біологічні процеси, що відбуваються під час використання мила.

Мильний папір

А у Швеції на початку пандемії навіть випустили друковану інструкцію про те, як правильно мити руки, яка сама перетворюється на мило. Щоб поінформувати людей і зменшити ризик захворюваності, стокгольмські лікарні Medpeople і Le Bureau розробили детальні правила з миття рук і надрукували їх на мильному папері. Ознайомившись з рекомендаціями лікарів, можна зім'яти папір і помити ним руки.

Американський експеримент

У початковій школі в Айдахо знайшли дуже цікаве рішення, як наочно пояснити дітям необхідність обов'язково мити руки водою з милом. Для більш ніж переконливого ​​експерименту вчительці Джаралі Эннім Меткалф знадобилося лише п'ять шматків хліба, а результат, про який вона розповіла у себе на сторінці у фейсбуці, перевершив всі очікування. Пост вчительки став віральним, ним поділилися тисячі людей, а багато вчителів стали повторювати фокус із хлібом і в своїх класах.

миття рук і мило

Перший шматок — хліб, який потерли об клавіатуру комп'ютера. Другий — чистий хліб, він використовувався в якості контрольного. Третього шматка діти торкалися  брудними руками. Четвертий — діти брали хліб після миття рук з милом. І п'ятий — діти торкалися його руками після використання спиртового антисептика.Потім хліб помістили на 3 тижні в п'ять пластикових пакетів, щоб отримати результати, які вразили всіх. Експеримент показав: немає нічого надійнішого, ніж миття рук милом.

А що робити, коли поряд немає води і мила?

У цьому випадку виручать санітайзери, у яких має міститься не менше 60% спирту. Але важливо розуміти, що дезінфектори справді вбивають мікроби, але не видаляють бруд з рук. Інша причина, з якої миття рук є більш ефективним, полягає в тому, що слиз (наприклад, від чхання, кашлю або нежитю) стійкий до етанолу, тому його не можна дезактивувати гелевим засобом або спреєм до тих пір, поки він повністю не висохне. До того ж, згідно з дослідженнями, спирт і триклозан знищують і корисні бактерії. Вони викликають сухість шкіри і мікротріщини, через які в організм може потрапити інфекція. Звісно, якщо раковини в полі зору немає, це краще, ніж нічого. Але якщо у вас під рукою є мило і вода, краще і розумніше скористатися ними, ніж кожну хвилину натиратися антисептиками.

Забудьте про антибактеріальне мило

Як стверджують фахівці, для дезінфекції рук цілком достатньо звичайного мила і води. Немає жодних наукових доказів, що антибактеріальне мило ефективніше захищає від бактерій, ніж звичайне. Більш того, за тривалого застосування воно може завдати організму шкоди: хімічні речовини, які зберігаються на шкірі протягом декількох годин після миття, можуть впливати на природну стійкість організму до бактерій і навіть на рівень гормонів людини. Саме тому антибактеріальне мило і гелі для душу з триклозаном і триклокарбаном заборонили продавати в США. 

Тверде чи рідке?

Можна зустріти таку думку, що на твердому милі залишаються і розмножуються бактерії, тому рідкий засіб гігієнічніший. Однак американські вчені експериментально довели, що це не зовсім так. Навіть якщо на брусок мила потрапляють бактерії, вони не переносяться зі шматка мила на шкіру. Тож боятися бактерій на милі не варто, твердим милом ви можете відмити руки анітрохи не гірше, ніж рідким. 

Що стосується складу, то тут рідке мило програє. Щоб воно довше зберігалося, виробники додають у нього консерванти. Також у складі рідкого мила є ПАВи, барвники та ароматизатори. Таке мило може дратувати чутливу шкіру сильніше, ніж тверде. Можуть навіть розвинутися алергічні реакції. Тверде мило з точки зору хімії "простіше". У ньому менше шкідливих добавок, наприклад, немає консервантів. Проте перед покупкою все одно краще прочитати склад: деякі виробники можуть додавати різні штучні добавки навіть у тверде мило. 

Безумовно, в багатьох випадках рідке мило буде зручнішим, адже як правило, воно фасується у флакони з дозатотором, тож і необхідності брати в руки шматок мила немає. Тому в лікарнях, офісах, торгових центрах і кафе частіше використовується рідке мило.

До речі, у громадських місцях найгігієнічнішим способом просушити руки після миття є одноразовий паперовий рушник. Апарати для обдування теплим повітрям — відмінне середовище для розмноження бактерій, і сушка буквально зводить нанівець всі результати миття рук. 

Мило зручне, креативне і дружнє до природи

Мило для рук не обов'язково має виглядати, як звичний нам усім овальний брусок, який так і норовить вислизнути з рук чи розтектися склизькою масою в мильниці. Для тих, хто хоче дотримуватися особистої гігієни неординарним способом, ми зібрали добірку мила, яке не тільки добре очищає, а й дивує.

Для тих, хто за концепцію zero waste, аспірант на ім'я Мі Чжоу з Центрального коледжу мистецтва та дизайну імені Святого Мартіна в Лондоні створив мильну тару для рідкого мила під назвою Soapack, яку теж можна використовувати як засіб для миття рук. Для її виготовлення використовується мило з рослинною олією та тонкий шар бджолиного воску, який не дає виробу передчасно розчинятися. Після того, як ви витратите вміст упаковки, можна сміливо переходити до миття самою упаковкою. Естетичний бонус мила-пляшки — красиві кольори, досягти яких вдалося за допомогою пігментів мінералів, рослин і квітів.

Вельми зручна річ — одноразове листкове мило для подорожей. Кілька листочків такого мила вкладають до пластикового контейнера — а далі все просто: дістаєш один листочок, мочиш його і намилюєш ним долоні. Такий формат може бути дуже зручним для подорожей, відряджень, у походах, та й в побуті теж. 

Суха форма мила в саше від шведів — ще один винахід на користь природи: паперова упаковка дозволяє мінімізувати використання пластику у виготовленні продуктів, а концентрована форма — витрачати продукт економно. Один паперовий пакетик містить 12 грамів порошку-концентрату, який через розведення водою створює 250 мілілітрів мила для рук.

Прозоре мило "гуртом" мінімалістичного дизайну "4 в 1" — теж рішення для тих, хто намагається обходитися меншою кількістю продукту. Це мило можна розділити на чотири частини і використовувати по всій оселі, А позаяк це один великий брусок мила, який треба розламати, то для його продажу використовується менше пакування. В плюсі всі — і ви, і довкілля.

Мило від Аrchie McPhee вигадали для тих, хто хотів би отримати за регулярне миття рук винагороду. Його особливість в тому, що всередині знаходяться справжні американські долари, і ви їх не отримаєте, поки не використаєте все мило.

Миття рук робить людей щасливішими

Цей цікавий факт з'ясували дослідники з Університету Кельна в Німеччині. Вони встановили, що гігієнічний ритуал заспокоює, підвищує впевненість у собі і дозволяє "змити" з себе відчуття недавньої невдачі. Тож, ми в буквальному сенсі слова можемо змивати всі неприємні емоції. І для цього не потрібно відвідувати психолога або відправлятися у ретрит-подорожі. Достатньо частіше мити руки під краном.

КНП «ЦПМСД» Попаснянської міської ради повідомляє, що були проведені офлайн-зустрічі  на ХАБах Попаснянської громади в місті Харкові та в місті Черкаси, а також  на ХАБі Гірської громади в місті Полтава.

Всесвітній день психічного здоров’я (World Mental Health Day) або День ментального здоров’я у світі та в Україні відзначається щороку 10 жовтня. Свято покликане звернути увагу на проблеми, пов’язані з психічним станом людини, та для підтримки людей з подібними захворюваннями. Основна мета цього святкування – скоротити поширеність захворювань, пов’язаних з психічними розладами: депресивні стани, фобії, розлади особистості, алкогольна та наркотична залежності, шизофренія, недоумкуватість, порушення свідомості тощо.

А також нагадуємо про створення на ХАБах пунктів кризового психологічного консультування та наданням психологічної допомоги з цілодобовою консультацією.

ХАБ Попаснянської громади м. Харків, майдан Конституції 1, під. 5, пов. 1,  цілодобово за номером телефону +380997182279.

ХАБ Попаснянської громади м. Черкаси, вул. Чехова , 9-а, цілодобово за номером телефону.+380734490680.

ХАБ Гірської громади м.Полтава, вул. М. Дмитрієва, буд. 7, цілодобово за номером телефону +380966305342.

Кризове консультування зосереджено на мінімізацію стрессу від події, надання ємоційної підтримки, покращенні стратегії подолання кризи.

             Наукові дослідження свідчать про те, що більшість людей може самостійно, навіть без спеціальних професійних втручань кризових психологів слідкувати за тим, щоб бути в певному психоемоційному стані рівноваги, відновлювати свою саморегуляцію. Вчіться прислухатися до себе та своїх потреб, аналізувати ситуацію, щоб зважуватися на наступні кроки й життєві рішення. Варто пам’ятати, що психіка вразлива, але  розуміння того, як її підтримати,  допомагає самому собі, створює реальне «бачення» ситуації, дає можливість критично мислити в складних обставинах. Важливо  пам’ятати про дотримання правил особисту психологічної гігієни.

             По-перше, обов'язково маємо дозувати новини, тому що їх багато і звідусіль, зараз вони не надто приємні. Якщо постійно спостерігається негативний фон, наша психіка дуже швидко дестабілізується і надалі привести її до адекватного стану важко. Тобто зранку можна почитати, побачити новини, трохи вдень, перед сном не варто читати новини. Дотримуйтеся офіційних повідомлень щодо повітряної тривоги, перебувайте в укриттях. Але більше, ніж пів години-година сумарно на добу в інформаційній просторі не перебувайте.

              По-друге, не забуваємо про обов'язкові побутові справи. Паніка вмикається тоді, коли ми абсолютно не займаємося тим, до чого звикли. Тому перемикайтеся на ті справи, які робили до війни. Якщо ви маєте можливість працювати(навчатися), намагайтесяце робити. Зрозуміло, що може бути не той емоційний фон, щоб повністю поринути в роботу, але намагайтеся виконувати свої функціональні обов'язки.

              По-третє, якщо ви перебуваєте поруч із людьми зі слабкою психікою, із дітьми, які не можуть ще керувати своїми емоціями, то, як би вам не було страшно, переповнювала злість чи агресія, намагайтеся керувати своїми емоціями, не демонструйте іншим свої внутрішні переживання.

              Намагайтеся розслаблятися через заняття хобі, те що зараз доступне: малювання, коли немає світломаскувального режиму, співи, прослуховування музики, фізичні вправи, зарядка, гімнастика, перегляд фільмів ваших улюблених жанрів. Це розвантажує нервову систему. Також читайте книги. Намагайтеся спілкуватися з рідними не тільки на тему війни і обміну новинами, але й на нейтральні теми, обговорюйте плани на найближче майбутнє. Не забувайте про духовну сферу життя та релігію.

             В умовах реалій українського сьогодення ми повинні проявляти свою соціальну природу і турбуватися не лише про себе, а й про оточуючих. Якщо людина знаходиться в шоковому стані після бомбардування або у неї трапилася панічна атака, ти можеш зробити наступне.

             Якщо є можливість, виведи людину на свіже повітря. Якщо ні, посади або поклади та дай попити води.

             Підтримуй тілесний контакт – візьми за руку або обійми, якщо це хтось із близьких. Фізичний контакт – базова, але дуже важлива річ, яка допомагає відчути присутність у реальності через тіло.

               Після фізичного контакту переходь до розмов. Запитай, що людина бачить навколо себе, чи бачить вона тебе. Запитай, наприклад, чи ти в окулярах або якого кольору на тобі куртка. Це поверне людину в реальність.

               Весь цей час тримай свій тон під контролем, говори спокійно, щоб не здалося, що ти теж у паніці. Намагайся дихати разом із постраждалим та переводити дихання на живіт. Використовуй техніку дихання квадратом. Можете дихати разом із «підопічним»:

Повільно вдихнути на 1-2-3-4.

Пауза 1-2-3-4.

Видихнути на 1-2-3-4.

Пауза 1-2-3-4.

При цьому малюй очима квадрат.

                 А чого точно не можна робити, коли хтось панікує, то це говорити «контролюй себе», «заспокойся», «візьми себе в руки». Повір, це не допомагає. Краще сказати: «я тут, я з тобою, я нікуди не піду, дихай».

                Спокій, підготовленість та продуманість дій кожного – це вже ефективний опір ворогу.

                Якщо навіть із цими порадами ви не досягаєте нормалізації психічного стану, звертайтесь по професійну допомогу до психолога чи психотерапевта.