Українська мова

Критерії оцінювання твору-роздуму.

Рівні Бали Помилки за зміст (З) Грамотність: І + V Л + Г + Ст.

І 1 Окремі речення 15 — 16 і > 9 - 10

2 Окремі фрагменти 13 — 14

3 Менше ½ норми 11 — 12

ІІ 4 7 9 — 10 7 — 8

5 6 7 — 8

6 5 5 — 6

ІІІ 7 4 4 5 — 6

8 3 3

9 2 1 + 1 (негр.)

ІV 10 1 1 3

11 — 1 (негр.) 2

12 — — 1

Негрубі помилки, повторювані й однотипні.

У підрахунку помилок: 2 негрубі вважати за одну помилку; повторювані — за одну;

однотипні — на одне правило, але в різних словах — різні помилки;

2 виправлень — 1 помилка. Твір має бути написаний охайно.

Оцінюючи твір, потрібно врахувати наявність:

1) орфографічних та пунктуаційних помилок, які підраховуються сумарно, без диференціації (перша позиція);

2) лексичних, граматичних і стилістичних помилок (друга позиція).

Загальну оцінку за мовне оформлення (МО) виводять так:

до бала за орфографію та пунктуацію додають бал, якого заслуговує робота за кількістю лексичних, граматичних і стилістичних помилок, одержана сума ділиться на 2: МО — 3 — 5 : 8 б. (8 + 8): 2 = 8 б. І +VЛ+Г+Ст.

Під час виведення єдиної оцінки за письмову роботу до кількості балів, набраних за зміст твору, додається кількість балів за мовне оформлення та їхня сума ділиться на 2:

З — 2: 9 б. МО — 4 + 6: 7 б. (9+7): 2 = 8 б.

При цьому якщо частка не є цілим числом, вона закруглюється в бік більшого числа. Остаточний вигляд запису:

З — 2 : 9 б. МО — 3 — 5 : 8 б. 9 б.

Оцінка за твір є середньою з-поміж балами за змістовий та мовний рівні.

Вимоги до змісту:

12 балів: тезу розкрито аргументовано й максимально повно, глибоке розуміння теми, відповідність тексту її формулюванню; наявність неординарних власних думок, їх логічна аргументація; неординарна або ж струнка класична побудова твору; багатство словникового запасу; образне мислення; стильова єдність твору;

11 балів: тезу розкрито аргументовано й максимально повно, глибоке розуміння теми, відповідність тексту її формулюванню; наявність неординарних власних думок, їх логічна аргументація; неординарна або ж струнка класична побудова твору; багатство словникового запасу; образне мислення; стильова єдність твору;

10 балів: тезу розкрито аргументовано й максимально повно, достатньо глибоке розуміння теми, відповідність тексту її формулюванню; наявність власних думок, їх логічна аргументація; неординарна або ж струнка класична побудова твору; багатство словникового запасу; образне мислення; стильова єдність твору;

9 балів: тезу розкрито аргументовано й максимально повно, достатньо глибоке розуміння теми, відповідність тексту її формулюванню; наявність власних думок, їх аргументація; неординарна або ж струнка класична побудова твору; відносне багатство словникового запасу; образне мислення; стильова єдність твору;

8 балів: тезу розкрито аргументовано й максимально повно, достатнє розуміння теми, у цілому відповідність тексту її формулюванню; наявність власних думок; струнка класична побудова твору; відносне багатство словникового запасу; схильність до образного мислення; стильова єдність твору;

7 балів: тезу розкрито не повністю, достатнє розуміння теми, у цілому відповідність тексту її формулюванню; наявність власних думок; струнка побудова твору; відносне багатство словникового запасу; схильність до образного мислення; відносна стильова єдність твору;

6 балів: достатнє розуміння теми; наявність власних думок; відносно струнка побудова твору; відносне багатство словникового запасу; відносна стильова єдність твору;

5 балів: достатнє розуміння теми; наявність власного ставлення до предмета зображення; відносно струнка побудова твору; середній рівень словникового запасу; наявність поодиноких зразків образного мислення; відносна стильова єдність твору;

4 бали: посереднє розуміння теми; відносно струнка побудова твору; рівень словникового запасу нижчий від середнього; відносна стильова єдність твору;

3 бали: змістова невідповідність твору формулюванню його теми; порушення струнко ї побудови твору; рівень словникового запасу нижчий від середнього; відносна стильова єдність твору;

2 бали: змістова невідповідність твору формулюванню його теми; порушення стрункої побудови твору;

1 бал: змістова невідповідність твору формулюванню його теми; порушення стрункої побудови твору; рівень словникового запасу нижчий від середнього;

0 балів: відсутність твору.

При наявності додаткового завдання: використання речень указаних типів – не менше 6-ох – 3 бали.

Зразок повного синтаксичного розбору.

8 клас.

Завдання. Запишіть речення, розставивши пропущені розділові знаки. Зробіть повний синтаксичний розбір (підкресліть члени речення, надпишіть над ними частини мови, дайте характеристику всій конструкції).

ім. прийм. займ. присл. присл. дієприсл. присл. дієсл. прийм. ім.

Природа (підмет), до всього чуйно, тривожно прислухаючись (обставина), чітко (обс.) тримає (прс) над землею (обст.)

займ. ім. спол. прикм. ім. спол. ім. ім. спол. ім.. ім.

кожний (озн.) звук (дод.): і дівочу (озн.) пісню (дод.), і скрип (дод.) воза (озн.), і клекіт (дод.) чорногуза (озн.).

Розповідне, неокличне, просте, двоскладне, повне, поширене, ускладнене відокремленою обставиною, вираженою дієприслівниковим зворотом та однорідними додатками. Розділові знаки розставлені згідно з правописом: крапка в кінці розповідного неокличного речення; коми на позначення відокремлених членів речення та однорідних членів речення, двокрапка після узагальнювального слова перед однорідними членами речення.

Правильно розставлено пропущені розділові знаки – 2 бали (0,5 б. за один правильно поставлений розділовий знак).

Правильна загальна характеристика речення – 4 бали.

Правильно підкреслено члени речення – 2 бали (-0,5 б. за помилку).

Правильно визначено частини мови – 2 бали (-0,5 б. за помилку).

------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------

9 клас.

Запишіть речення, поставте пропущені розділові знаки. Побудуйте структурну схему речення. Підкресліть члени речення, надпишіть над кожним словом частину мови, схарактеризуйте всю конструкцію і компоненти як прості речення.

Тоня^{іменник}(підмет), скочивши^{дієслово (дієприслівник)} із^{прийменник} машини^{іменник}(обставина), одразу^{прислівник}(обставина) підбігла^{дієслово} (присудок) до^{прийменник} батька^{іменник}(додаток), защебетала^{дієслово}(присудок), ще^частка й^частка під^{прийменник} руку^{іменник}(обставина) демонстративно^{прислівник}(обставина) взяла^{дієслово}(присудок), щоб^{сполучник} показати^{дієслово}(присудок) перед^{прийменник} льотчиками^{іменник}(додаток), що^{сполучник} вона^{займенник}(підмет) не^частка соромиться^{дієслово}(присудок) батька^{іменник}(додаток), хоч^{сполучник} він(підмет) і^частка в^{прийменник} такому^{займенник} вигляді^{іменник}(присудок).

З якою метою? що? незважаючи на що?

[ … ], ( щоб.. ), (що… ), ( хоч… ).

Розповідне, неокличне, складне, багатокомпонентне, сполучникове, складнопідрядне, із послідовною підрядністю.

Засоби зв’язку: сполучник щоб при підрядному мети, сполучник що при підрядному з’ясувальному, сполучник хоч при підрядному допустовому.

1-ий компонент – головне, двоскладне, повне, поширене, ускладнене відокремленою обставиною, вираженою дієприслівниковим зворотом, та однорідними присудками та

2-ий компонент – підрядне обставинне мети, односкладне, безособове, повне, поширене, неускладнене;

3-ій компонент – підрядне з’ясувальне, двоскладне, повне, поширене, неускладнене.

4-ий компонент – підрядне обставинне допустове, двоскладне, повне, непоширене, неускладнене.

Правильно поставлені розділові знаки – 1б. (-0,5 б. за неправильний або пропущений розділовий знак).

Правильна загальна характеристика речення – 1 б.

Правильно накреслена схема – 1 б.

Правильно підкреслені члени речення – 2 б.(-0,5 б. за помилку).

Правильно визначені частини мови – 1 б. (-0,5 б. за помилку).

Правильна характеристика компонентів як простих речень – 4 б.(-1 б. за неправильно схарактеризований компонент).

-----------------------------------------------------------------------------------------------------------------------

10 клас.

Запишіть речення, поставте пропущені розділові знаки. Побудуйте структурну схему речення. Підкресліть члени речення, надпишіть над кожним словом частину мови, схарактеризуйте всю конструкцію і компоненти як прості речення.

Мені^{займенник}(додаток) на^{прийменник} сірому^{прикметник} (означення) причалі ^{іменник} (обставина), де ^{прислівник} (обставина) стільки^{займенник} (додаток) злизано^{дієслово (безособова ф.)} (головний член односкладного речення, подібний до присудка) слідів^{іменник} (додаток), такого^{займенник} (додаток) море^{іменник} (підмет) намовчало^{дієслово} (присудок) в^{прийменник} своїй^{займенник} (означення) одвертості^{іменник} (обставина) сліпій^{прикметник} (означення), що^{сполучник} тільки^частка наслухай^{дієслово} (присудок) повільно^{прислівник}(обставина), лише^частка встигай^{дієслово} зважать^{дієслово} (присудок) на^{прийменник} те^{займенник} (додаток), як^{сполучник} поміж^{прийменник} хвилями^{іменник} (обставина) то^{сполучник} вирне^{дієслово (}присудок), то^{сполучник} заховається^{дієслово} (присудок) підтекст^{іменник} (підмет).

І варіант: [..., (де…), …], (що…), (….), (як…).

Розповідне, неокличне, складне, багатокомпонентне, сполучникове, складнопідрядне, з неоднорідною та однорідною супідрядністю, послідовною підрядністю. Засоби зв’язку: сполучне слово де при підрядному означальному, сполучники що, як при підрядних означальних.

1-ий компонент –головне, двоскладне, повне, поширене, неускладнене.

2-ий компонент – підрядне означальне, односкладне, безособове, повне, поширене, неускладнене;

3-ій компонент – підрядне означальне, односкладне, означено-особове, повне, поширене, неускладнене;

4-ий компонент – підрядне означальне, односкладне, означено-особове, повне, поширене, неускладнене;

5-ий компонент –підрядне означальне, двоскладне, повне, поширене, ускладнене однорідними присудками.

ІІ варіант: […., (де…), …], (що…), (як…).

Розповідне, неокличне, складне, багатокомпонентне, сполучникове, складнопідрядне, з неоднорідною супідрядністю та послідовною підрядністю. Засоби зв’язку: сполучне слово де при підрядному означальному, сполучники що, як при підрядних означальних.

1-ий компонент – головне, двоскладне, повне, поширене, неускладнене.

2-ий компонент – підрядне означальне, односкладне, безособове, повне, поширене, неускладнене;

3-ій компонент –підрядне означальне односкладне, означено-особове, повне, поширене, ускладнене однорідними головними членами речення, подібними до присудка;

4-ий компонент –підрядне означальне двоскладне, повне, поширене, ускладнене однорідними присудками.

Правильно розставлені розділові знаки – 1б. (якщо наявна бодай 1 помилка – 0,5 б.).

Правильна загальна характеристика речення – 1 б. (бодай 1 помилка – 0,5 б.).

Правильно накреслена схема – 1 б. (бодай 1 помилка – 0,5 б.).

Правильно підкреслені члени речення – 2 б. (бодай 1 помилка – 0,5 б.).

Правильно визначені частини мови – 1 б. (бодай 1 помилка – 0,5 б.).

Правильна характеристика компонентів як простих речень – 4 б.

-------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------

11 клас

Запишіть речення, поставте пропущені розділові знаки. Побудуйте структурну схему речення. Підкресліть члени речення, надпишіть над кожним словом частину мови, схарактеризуйте всю конструкцію і компоненти як прості речення.

Паша^{іменник}(підмет) зауважує^{дієслово}(присудок) з^{прийменник} деяким^{займенник}(означення) розчаруванням^{іменник} (обставина), що^{сполучник} на^{прийменник} нього^{займенник} (додаток) ніхто^{займенник}(підмет) не^частка звертає^{дієслово} уваги^{іменник}(присудок), що^{сполучник} всі^{займенник}(підмет), хто^{займенник}(підмет) може^{дієслово} (присудок), стоять^{дієслово}(присудок) при^{прийменник} вікнах^{іменник}(обставина), визирають^{дієслово}(присудок) у^{прийменник} білий^{прийменник}(означення) світ^{іменник} (обставина), ніби^{сполучник} забігли^{дієслово}(присудок) сюди^{прислівник}(обставина) з^{прийменник} вулиці^{іменник}(обставина) від^{прийменник} дощу^{іменник} (обставина) й^{сполучник} тепер^{прислівник} (обставина) зазирають^{дієслово}(присудок) у^{прийменник} небеса^{іменник} (обставина), чекаючи^{дієслово(дієприслівник)} (обставина), коли^{сполучник} дощ^{іменник}(підмет) нарешті^{прислівник} (обставина) мине^{дієслово} (присудок).

[…], (що…), (що…, (хто…), ), (ніби….), (коли…).

Розповідне, неокличне, складне, багатокомпонентне, сполучникове, з однорідною супідрядністю та послідовною підрядністю. Засоби зв’язку: сполучник що при підрядному з’ясувальному, сполучне слово хто при підрядному означальному, сполучник ніби при підрядному порівняльному, сполучник коли при підрядному з’ясувальному.

1-ий компонент – головне, двоскладне, повне, поширене, неускладнене;

2-ий компонент – підрядне з’ясувальне, двоскладне, повне, поширене, неускладнене;

3-ій компонент – підрядне з’ясувальне, двоскладне, повне, поширене, ускладнене однорідними присудками;

4-ий компонент – підрядне означальне, двоскладне, повне, непоширене, неускладнене;

5-ий компонент – підрядне обставинне порівняльне двоскладне, неповне, поширене, ускладнене однорідними присудками та відокремленою обставиною, вираженою дієприслівником;

6-ий компонент – підрядне з’ясувальне, двоскладне, повне, поширене, неускладнене.

Правильно розставлені розділові знаки – 1б. Правильна загальна характеристика речення – 2 б.

Правильно накреслена схема – 1 б. Правильно підкреслені члени речення – 2 б.

Правильно визначені частини мови – 1 б.

Правильна характеристика компонентів як простих речень – 3 б. (кожний правильний визначений компонент – 0,5 б.).

Якщо учень помилився одночасно в 4 і 5 п., то вважати це за одну помилку.