Кожен труп, залежно від причини, яка обумовила захворювання і смерть тварин, стану трупного розпаду, в тій чи іншій мірі є небезпечним для осіб, які беруть участь в прибиранні, транспортуванні і розтині його, і тому на ветеринарних спеціалістів, керівників господарств і установ покладається відповідальність за організацію безпеки при роботі з трупами.
Ветеринарні спеціалісти, студенти, практиканти, особи, які беруть участь в проведенні розтину трупа, повинні одягати спецодяг і взуття, а в окремих випадках користуватися гумовими рукавичками і захисними окулярами.
Якщо розтин трупа проводять без гумових рукавичок, то піднігтеві простори, вінчики нігтів, задирки, подряпини на руках змазують настойкою йоду, потім колодієм і нарешті покривають руки вазеліном або іншим жиром. В процесі розтину трупа, з метою уникнення мацерації шкіри рук, не рекомендується часте обмивання їх водою.
Розтинати трупи необхідно з дотриманням відповідно чистоти, уникаючи розбризкування крові та рідких виділень. На випадок поранення собі рук особа, яка розтинає припиняє роботу, ретельно миє руки з милом, дає можливість стекти крові з рани, рану дезінфікує настойкою йоду, накладає пов'язку і в разі потреби продовжити розтин трупа, поверх пов'язки одягає гумові рукавички.
Щоб під час розтину трупа застерегти від сідання комах і мух на лице, шию та інші незакриті частини тіла: їх змазують гвоздичним маслом або сумішшю 8%-вого розчину ментолу з рівними частинами спирту ректифікату і гліцерину.
Після закінчення розтину і прибирання трупа секційні столи, підлога та стіни секційного залу на висоту 2 м, цементові майданчики біля біотермічних ям, на яких розтиналися трупи, миють і дезінфікують способами, про які говорилося вище.
Інструменти миють, а потім стерилізують кип'ятінням протягом 30 хв або кладуть в 3-5%-вий розчин лізолу, креоліну, 2%-вий розчин фенолу на 4 години, після чого насухо витирають, змазують нейтральним вазеліном і складають у шафи.
Гумові рукавички, не знімаючи з рук, миють з милом, дезінфікують 5%-вим розчином лізолу, 3-5%-вим розчином фенолу, витирають і, пересипавши тальком, знімають з рук, вивертаючи на другу сторону, а руки ретельної миють з милом.
Якщо розтин трупа проводили без гумових рукавичок, руки спершу миють теплою водою без мила, що сприяє кращому видаленню крові, яка пристала, потім з милом і нарешті обробляють 4%-вим розчином формаліну, який одночасно дезінфікує і знищує неприємний трупний запах на руках.
Для зм'якшення шкіри, що загрубіла під впливом дії розчину формаліну, руки змазують емульсією, яка складається з 3 частин гліцерину і 1 частини аміаку.
Дезінфікувати руки можна 1-3%-вим розчиним марганцевокислого калію, який поряд з дезінфекційною дією знищує неприємний трупний запах. Бурий відтінок шкіри, що з'являється під впливом марганцевокислого калію, усувають зануренням кистей рук у насичений розчин щавлевої кислоти або в 2%-вий розчин оцтової кислоти.
Для знищення неприємного трупного запаху на руках також застосовують мильну піну, в якій протягом 5 хвилин витримують кисті рук, йодистий спирт (по рівній частині настойки йоду і 70° спирту ректифікату) –хороший дезінфектор і дезадоратор.
Гумові чоботи, калоші, фартухи, нарукавники після обмивання водою занурюють в 5%-вий розчин хлораміну, 4%-вий розчин формальдегіду, 3%-вий розчин лізолу, фенолу на 2-4 години.
Трупи тварин, які загинули від спорової інфекції, розтинати забороняється, а трупи тварин, які раптово загинули та загинули від невідомих причин, перш ніж розтинати, досліджують на сибірку на місці і при виявленні в мазках бактерій подібних B. anthracis, відбирають необхідний патологічний матеріал і направляють у ветеринарну лабораторію для бактеріологічного дослідження на сибірку, а труп знищують, як підозрілий на сибірку.
Для бактеріоскопічного дослідження на сибірку готують на місці 2-4 мазки з крові судин вуха або інших зовнішніх судин і фарбують за Грамом.
Техніка приготування мазків крові.
Кінчик вуха того боку, на якому лежить труп, обстригають і протирають (дезінфікують) тампоном, змоченим спершу 96° спиртом, а потім ефіром.
Після цього роблять надріз підготовленого кінчика вуха скальпелем, ножицями і краплю крові, яка виступила, наносять на предметне скло, другим притертим склом, поставивши до першого під кутом 45°, розмазують її, утворюючи мазок.
Одержані мазки висушують без додаткової фіксації або фіксують, проводячи 3-4 рази препарат мазком вверх над полум'ям спиртівки чи газової горілки.
Місце надрізу вуха, після взяття крові, припікають вогнем або розпеченою металевою пластинкою.
Одержані мазки крові фарбують.
Спосіб фарбування за Грамом полягає в тому, що висушені або фіксовані мазки закривають смужками фільтрувального паперу, які за розміром вужчі і коротші предметного скла, наливають на нього карболовий розчин кристалвіолету (генціанвіолет, метилвіолет) на 2 хвилини, фарбу зливають, папір скидають і на мазки наносять розчин Люголя на 1 хвилину. Зливши розчин Люголя занурюють мазки в стакан з 96о спиртом або наливають на мазки спирт ректифікат на 30 сек, для знебарвлення грамнегативних бактерій. Після цього спирт змивают водою, препарати підсушують і дофарбовують фуксином 2 хвилини. Зливши фарбу, препарати промивають водою висушують і досліджують з масляною системою. Грампозитивні бактерії фіолетового, а грамнегативні – рожевого кольору.