Відео альбом

Розтин починають із зовнішнього огляду трупа. Спочатку встановлюють розпізнавальні ознаки – вид, породу, вік, масть, тип будови тіла, ступінь вгодованості. Далі виявляють трупні зміни: ступінь охолодження, заклякання.

Оглядають видимі слизові оболонки ротової, носової порожнини та анального отвору, також звертають увагу на шерстний покрив його цілість, блиск, легкість видалення.

Шкіра становить господарську цінність тому її необхідно знімати до початку розтину. Для того, щоб зняти шкіру роблять колові розрізи навколо скакального і запясного суглобів, а також розріз від кута нижньої щелепи до відхідникового отвору по білій лінії, статеві органи і пуповину обходять напівкруглими розрізами. Після цього розрізують шкіру по внутрішній поверхні всіх кінцівок від колових розрізів до білої лінії і знімають шкіру.

Оглядають скелетну мускулатуру, виявляють механічні ушкодження, зміни забарвлення, крововиливи, набряки.

Трупи жуйних тварин розтинають на лівому боці. Для зручності проведення розтину видаляють праві передню і задню кінцівки, розсікаючи зв'язки і м'язи, а також видаляють у самок молочну залозу, у самців статевий член, від черевної стінки.

Черевну порожнину починають розтинати від мечовидного відростка поперечним розрізом. Після цього ріжуть на 1-2 пальці вище від білої лінії до лобкового зрощення, щоб наявна у черевній порожнині рідина була збережена. Другий розріз роблять по підребер'ю від мечовидного відростка до хребта. Визначають анатомічну правильність розташування органів черевної порожнини.

Для розтину грудної порожнини розрізують діафрагму по правому півколу від мечовидного відростка до хребта розсікають хрящі грудної кістки по лінії з'єднання їх з кістками ребер та перепилюють ребра на долоню відступивши від хребта, видаляють таким чином усю праву половину грудної стінки. Розтинають поздовжнім розрізом серцеву сорочку, звертаючи увагу на стан епікарда.

Щоб провести розтин тазової порожнини очищають від м'яких тканин чашечку правого тазостегнового суглоба і перепилюють три кістки таза на яких вона розміщується (клубову, лобкову і сідничну). Видаливши чашечку, обрізають в тазовій порожнині м'які тканини навколо прямої кишки разом з анальним отвором.

Незалежно від виду тварини, голову укріплюють нижньою щелепою вверх. Проводять виймання внутрішніх органів у природному зв'язку починаючи з ротової порожнини, ділянки шиї, грудної і черевної порожнини до анального отвору без відділення їх один від одного.

З повного органокомплексу відпрепаровують паренхіматозні органи і досліджують їх. Дослідження селезінки починають з її огляду, звертаючи увагу на колір, крововиливи, рубці, вузли.

Нирки зручно розрізати на столі. Спочатку визначають їх форму, колір, консистенцію тоді розрізують і знімають жирову і фіброзну капсулу при цьому звертають увагу на легкість видалення капсули. Розрізавши нирки на дві половини визначають чіткість шарів.

Печінку досліджують спочатку з поверхні оглядають забарвлення, наявність вузликових уражень, новоутворень. Розсікають жовчний міхур, досліджують його вміст та вміст жовчних ходів.

Серце починають досліджувати з епікарда, виявляють наявність крововиливів, гіперемії. Розтинають серце у такій послідовності спочатку праву половину, розрізують праве передсердя і правий шлуночок, а потім ліве передсердя і шлуночок.

Дослідження органів дихання починають з гортані, трахеї і бронхів. Звертають увагу на вміст трахеї і бронхів та на поверхню розрізу легень. Для визначення наповненості легень повітрям, відрізають шматок легень і опускають їх у воду. Якщо тварина не дихала і загинула в утробі матері то легені опущені у воду тонуть.

Для дослідження передшлунків і сичуга у жуйних тварин їх спочатку розміщують послідовно. Розтинають передшлунки по великій кривизні почергово (рубець, сітку, книжку), а сичуг розрізають по малій кривизні і досліджують його вмістиме.

Кишки відділяють від брижі. Для розрізу кишок тупу браншу ножиць повертають вниз і вводять у кишку. Розтин починають з дванадцятипалої кишки. Розрізану кишку тримають у лівій руці, розкриваючи її слизову оболонку для огляду.

Таким же способом розтинають і товстий відділ кишечника.

Перед початком розтину проводять зачитування інструкції з техніки безпеки при розтині трупів тварин, відбору і пересилці патологічного матеріалу для лабораторних досліджень. У журналі реєстрації інструктажу з техніки безпеки підписується кожен студент.

Для проведення розтину підготовляють дезинфікуючі речовини та інструменти, які входять у комплект анатомічного набору: секційні ножі, ножиці, скальпелі, пилки, долото, молоток, а також мірний посуд, рулетку, лупу і термос з контейнерами для відправки патологічного матеріалу.

У комплект спеціального одягу входять: халати, ковпачки, клейончасті фартухи, нарукавники, гумові рукавички.

Спочатку з'ясовують вид, стать, масть, вік тварини, звертають увагу на розвиток і вгодованість.

Визначають посмертні зміни: (охолодження, трупне заклякання, трупні плями). Оглядають слизові оболонки природних отворів.

Фіксацію трупів свиней проводять у спинному положенні, шляхом пере різання комплексу мускулів, що залягають в ділянці тазового пояса та стегна з медіальної сторони з одночасним вилущенням стегнової кістки з кульшових суглобів, на передніх кінцівках перерізують м'які тканини, які з'єднують передні кінцівки з тулубом доходячи до лопаткових хрящів.

Відразу після фіксації трупа досліджують лімфатичні вузли в ділянці шиї.

Розтин черевної порожнини починають в ділянці мечовидного хряща поперечним розрізом довжиною 2-3см. В цей отвір вводять два пальці лівої руки вказівний і середній і тильною поверхнею руки відтискають кишки. Між пальцями роблять розріз до лобкового зрощення і два бокових по правому і лівому підребер'ю. Звертають увагу на розміщення органів їх забарвлення і на наявність новоутворень.

Для розтину грудної порожнини роблять два поздовжніх розрізи справа і зліва по лінії з'єднання хрящів грудної кістки з ребрами і видаляють грудну кістку. Підрізають діафрагму вправо і вліво.

Оглядають внутрішню поверхню грудної кістки, плевру і розміщення органів, досліджують вмістиме плевральної порожнини, визначають його кількість.

Щоб провести розтин тазової порожнини розріз роблять по місцю з'єднання лобкових кісток тазу. Обрізають в тазовій порожнині м'які тканини навколо прямої кишки разом з анальним отвором.

Органи ротової порожнини і ділянки шиї витягують єдиним комплексом. Для цього розрізують м'які тканини від кута нижньої щелепи до передньої точки зубної аркади з правого і лівого боку і перерізавши вуздечку язика, витягують його. Потім круговим розрізом розсікають м'яке піднебіння, під'язикові кістки з правого лівого боку глотки і видаляють разом з язиком гортань, глотку, початкові частини трахеї, стравоходу аж до впадіння їх у грудну порожнину.

Внутрішні органи з трупа виймають методом повного органокомплексу без відділення їх один від одного починаючи з ротової порожнини і до анального отвору.

Спочатку оглядають чи не порушений природний зв'язок між органами і відокремлюють з повного органокомплексу паренхіматозні органи: нирки, селезінку, печінку, легені з серцем.

Досліджуючи язик, звертають увагу на величину і проводять розріз вздовж язика і впоперек, досліджують його на розрізі, визначають консистенцію, обслідують на можливе ураження фінозом на наявність абсцесів та глибоких травм.

Досліджуючи легені звертають увагу на їх об'єм і кровонаповнення, колір і блиск плеври. Розрізають трахею, бронхи і звертають увагу на їх вміст і стан слизових оболонок. Досліджують легені на поперечному розрізі.

З нирок знімають жирову і фіброзну капсулу, звертають увагу на форму, колір, консистенцію, вигляд з поверхні. Розрізають нирки і встановлюють чіткість шарів органу.

Серце починають досліджувати з серцевої сорочки. Розтинають праве передсердя, ведучи розріз паралельно поперечній борозні, потім правий шлуночок паралельно поздовжній борозні. Далі розтинають ліве передсердя і шлуночок. Оглядають клапани серця.

Для бактеріологічного дослідження відбирають паренхіматозні органи: печінку з жовчним міхуром, селезінку, нирку, серце і шматок легень. Все це поміщають у контейнер і закривають. Для хімічного дослідження відбирають шлунок і кишечник з вмістимим. Спочатку перев'язують дванадцятипалу кишку і відбирають разом з шлунком. Контейнери ставлять у термос і опечатують патологічний матеріал.

Для дослідження кишок відділяють кишечник від брижі і досліджують спочатку тонкий відділ а потім товстий.

Документами розтину трупа є скорочений чи розгорнутий протоколи, які ведуть в процесі розтину.

Розтин трупів птиці починають із зовнішнього огляду: реєструють вид птиці, оглядають слизові оболонки, величину гребеня, борідок, виявляють наявність пухоїдів, пероїдів а також звертають увагу на зафарбовування хвостового оперення і клоаку.

Перед розтином з трупа птиці обскубують пір'я, яке попередньо змочують шляхом занурення птиці у воду, або зрошують ватним тампоном змоченим 2-3 відсотковим розчином фенолу з метою застереження розлітання пір'я, пуху і пилу, які небезпечні для людини. Обскубують пір'я і пух з грудей, живота, шиї. І знову додатково оглядають шкіру, реєструючи ступінь трупного розкладу та вгодованість птиці.

Для того, щоб зафіксувати труп птиці у спинному положенні його кладуть спиною на стіл і проводять розріз шкіри по середній лінії тіла від дзьоба до клоаки, особливо точно ріжуть в ділянці вола, щоб його не пошкодити. Обережно відпрепаровують шкіру в ділянці грудей, черевної стінки і вола та підрізують шкіру між тулубом і стегнами до тазостегнових суглобів. Натискаючи на стегна розчленовують труп птиці у кульшових суглобах.

Починають розтин грудочеревної порожнини від заднього краю грудної кістки по середній лінії живота до клоаки. Два інших розрізи проводять перпендикулярно до першого, вздовж каудального краю грудної кістки. Утворені при цьому два клапті трикутної форми черевної стінки відвертають у сторони, відкриваючи черевну порожнину.

Наступне завдання це є видалення грудної кістки з усіма м'якими тканинами. Для цього ножицями розсікають спершу з одної, а потім з другої сторони реберні стінки (відростки грудної кістки, стернальні ребра, каракоїдну кістку і ключицю). Піднімаючи за каудальний край грудну кістку, підрізають мякі тканини, які залишились не розсіченими і відпрепаровують грудну кістку від середньої перегородки печінково-черевних мішків і серцевої сорочки і видаляють грудну кістку. Оглядають розміщення органів грудочеревної порожнини і досліджують серцеву сорочку і її вміст.

Органи грудочеревної порожнини виймають у такій послідовності: паренхіматозні, а тоді шлунково-кишковий тракт. Інколи для прискорення процесу розтину перерізують стравохід перед впадінням у залозистий шлунок і видаляють органи повним органокомплексом.

Серце у птиці розрізують одним розрізом через верхівку до основи з таким розрахунком, щоб були розрізані одночасно обидва шлуночки і передсердя.

Печінка у птахів відносно велика і крихка. Інколи спостерігається інфільтративна жирова дистрофія і туберкульозне ураження печінки.

Селезінка невеликого розміру, круглої форми, її оглядають назовні і на розрізі. Легені лежать у заглибині між хребетними кінцями ребер. Їх досліджують, проводячи розріз від трахеї по бронхах. Нирки птиці розміщенні глибоко між відростками крижової кістки, вони великі і складаються з трьох чималих часток.

Для розтину ротової порожнини одну браншу ножиць вводять у рот, перерізують кісткову основу наддзьобка і продовжують розріз по стравоходу аж до вола. Після цього досліджують вмістиме вола.

Розтин залозистого шлунка роблять ножицями проводячи поздовжній розріз з місця впадіння стравоходу. М'язовий шлунок розрізують по випуклій поверхні до місця виходу дванадцятипалої кишки. Досліджують вмістиме шлунка звертаючи увагу на наявність камінчиків, що має важливе значення у травленні курей.

Кишечник у птиці розрізують ножицями і досліджують стан слизової оболонки, дивляться на наявність паразитів.

Дослідження статевих органів краще починати з клоаки. Після розрізу яйцепровода у самок звертають увагу на слизову оболонку і на наявність яєць, які можуть бути розкладеними.

Після закінчення роботи трупний матеріал прибирають і проводять обробку спецодягу, інструментів, стола. Руки миють теплою водою з милом не знімаючи рукавиць, потім обережно знімають рукавиці і знову старанно миють теплою водою з милом. Для того, щоб зняти неприємний запах руки занурюють на кілька хвилин у одно відсотковий водний розчин калію перманганату, і щоб видалити з шкіри буре забарвлення використовують насичений розчин щавлевої кислоти, яким ополіскують руки. На закінчення руки дезинфікують ватним тампоном змоченим у спирт.