Місця розтину трупів

Секційні зали обладнуються при ветеринарних навчальних закладах, науково-дослідних інститутах, а іноді і при ветеринарних лабораторіях та м'ясокомбінатах. Секційний зал повинен бути просторим, світлим, з водонепроникною підлогою і стінами, добре обладнаною вентиляцією і каналізацією та забезпечений достатньою кількістю холодної і гарячої води.

Підлога повинна бути покрита бетоном, асфальтом або вистелена плиткою з нахилом до резервуару (відстійного колодязя), в який збираються витіки з трупів, рідини.

Стіни на висоту 2 метрів обкладають плиткою, а при відсутності плитки на всю висоту фарбують масляною фарбою світлих кольорів (салатного, блакитного). Для розміщення груп студентів в секційному залі обладнують амфітеатром парти, столи, а або гвинтові стільці, якими регулюється висота окремих рядів для учасників розтину трупів.

Для проведення розтину трупів великих тварин споруджується секційний стіл довжиною 250-260 см, шириною 100-110 см і висотою 30-60 см, кришка якого може бути з мармуру або з твердого дерева, покритого оцинкованою бляхою і піднятими краями у вигляді бортика. Для фіксації кінцівок трупа в період зняття шкіри, з обох сторін на кінцях столу вмонтовують залізні прути з гачками.

Навантаження трупів на секційний стіл проводиться спеціально змонтованим підіймальним апаратом.

Секційні столи для розтину трупів дрібних тварин і птахів мають довжину 140-175 см, ширину 80 см і висоту 80-90 см. Для розтину вийнятих з трупа органів використовують спеціально обладнаний стіл або малий секційний стіл. В комплект обладнання секційного залу, крім секційних столів, стола, на якому проводять розтин органів, входять: столики для інструментів і протоколювання наслідків розтину, автоклав, умивальник, шафи для інструментів та іншого обладнання, аптечка, електроплитка або електричний стерилізатор, кювети емальовані 40х20 см, достатня кількість різного посуду, мікроскопи, спецодяг і взуття, ваги, холодильник.

Доцільно при секційних залах обладнувати кімнату – роздягальню, душову, діагностичний кабінет, приміщення для зберігання дезінфікуючих речовин.

Після проведення розтину трупа секційний зал, секційні столи, інструменти, спецодяг та взуття обмивають і дезінфікують. Для дезінфекції і дезодорації секційного залу та обладнання, застосовують при не споровій мікрофлорі розчини хлорного вапна з вмістом 2-4% активного хлору, 2%-вий розчин формальдегіду, 4%-вий гарячий розчин їдкого натрію, 5%-вий розчин лізолу. При споровій мікрофлорі проводять триразове, з годинним інтервалом, зрошення поверхні стін, підлоги, столів і іншого обладнання секційного залу розчином хлорного вапна з вмістом 5%-вого активного хлору, 10%-вим гарячим розчином їдкого натрію, сірчано-карболової суміші. Спецодяг дезінфікують шляхом кип'ятіння, витримуванням в пароформалінових камерах, текучим паром, вимочуванням в 2-3%-вому розчині хлораміну, фенолу, лізолу, формальдегіду.

Для обеззараження нечистот відстійного колодязя обладнують автоклави або хлоратори з відстійниками. Освітлені у відстійниках води поступають у хлоратори, де знешкоджуються освітленим розчином хлорного вапна з вмістом 5%-вого активного хлору. На 1 м3 рідини відстійника додають 4 літри освітленого розчину хлорного вапна і витримують не менше 12 годин, після чого рідини можуть випускатися в загальну каналізацію або вивозитися на спеціально відведені ділянки землі.

Отриманий осад змішують з сухим хлорним вапном, з розрахунку на 10 частин осадку при не споровій і на 3 частини при споровій мікрофлорі додається 1 частина хлорного вапна з вмістом не менше 25% активного хлору, після цього його закопують в землю на спеціально підведених ділянках або спалюють.

Ветеринарно-санітарні заводи будуються у великих містах, районних центрах і призначені для прибирання та знешкодження трупів тварин, боєнських конфіскатів, відходів м'ясо-рибопереробних підприємств в зоні своєї діяльності.

Ветеринарно-санітарні заводи є як в санітарному, так і в економічному відношенні найбільш доцільними та надійно знешкоджуючими трупи підприємствами, яке проводиться у вакумних котлах, при високій температурі (112-120° і вище), та тиску в 4 і більше атмосфер протягом 4-6 годин, з наступним одержанням цінних технічних продуктів – технічного жиру, клею, кормового м'ясо-кісткового борошна, добрив і інше. Доцільність ветеринарно-санітарного заводу полягає ще і у тому, що маючи в своєму розпорядженні спеціально обладнаний автотранспорт для перевезення трупів, конфіскатів технічний персонал, штат досвідчених ветеринарних спеціалістів своєчасно, за заявкою господарств, проводить прибирання трупів, дезінфекцію місць, де перебував труп, кваліфіковане зняття шкір з трупів та їх якісне консервування, розтин трупів з установленням причини захворювання і загибелі тварин, а також при необхідності піддає знешкодженню шкури, роги, копита.

В потужних автоклавах, якими обладнані стерилізаційні цехи ветеринарно-санітарного заводу, дозволяється утилізація нерозчленованих трупів тварин, які загинули від хвороб, при яких трупи з шкірою підлягають спалюванню. До цих хвороб відносяться сибірка, сап, емфізематозний карбункул, злоякісний набряк, інфекційна анемії коней, брадзот овець, сказ, епізоотичний лімфангоїт, чума великої рогатої худоби, чума птиці.

Над біотермічною ямою будується піднавіс розміром (6х6 м, а поряд приміщення для розтину трупів 6х4 м. До побудування такого приміщення біля біотермічної ями споруджують цементний майданчик розміром 4х2 м з нахилом до біотермічної ями, на якому проводять розтин трупів.

Біотермічні ями завантажують трупами не вище 2-1,5 м до поверхні землі, після чого засипають її землею, або закривають на період біотермічного знешкодження трупного матеріалу, яке настає уже через 4-5 місяців після завантаження ями. Знешкоджений матеріал може використовуватися для удобрення полів.