ОСНОВИ ВИРОБНИЧОЇ САНІТАРІЇ ТА ГІГІЄНИ ПРАЦІ

ТЕМА 4 (3 години): "Вимоги до опалення. освітлення, вентиляції та кондиціонування повітря виробничих та побутових приміщень"

28.10.2021 Тема уроку "Правила експлуатації освітлення"

Штучне та природне освітлення може бути ефективним тільки за старанного обслуговування всього обладнання.

Внаслідок тривалої експлуатації світловий потік ламп розжарювання зменшується на 10-15 %, а люмінесцентних ламп — на 20-25 %. Очищення скла світлових прорізів має проводитися не рідше 2 рази на рік у приміщеннях з незначним виділенням пилу і не рідше 4 разів на рік при значному виділенні пилу; для світильників — 4-12 разів на рік (залежно від характеру запиленості виробничого приміщення).

Світильники загального та місцевого освітлення, що знаходяться на відстані 2,5 м від рівня підлоги, повинні мати напругу не вище 42 В.

У разі проведення слюсарно-монтажних робіт, технічного обслуговування та ремонту машин, автомобілів, іншого обладнання необхідно користуватися переносними джерелами світла (ручними світильниками) з напругою не вище 42 В.

Якщо роботи відбуваються в особливо небезпечних умовах (резервуари, канави, криниці тощо), напруга світильників не повинна перевищувати 12 В.

Під час експлуатації освітлювальної установки необхідно періодично перевіряти:

  • стан ізоляції проводів (не менше 1 разу на 6 місяців);

  • рівень освітленості в контрольних точках виробничого приміщення (не менше 1 разу на рік після чергової чистки світильників і заміни згорілих ламп).

Основний прилад вимірювання освітленості — люксметр.

25.10.2021. Тема уроку "Види освітлення. Природне освітлення. Штучне

освітлення: робоче та аварійне".

Зір дає людині майже 90 % інформації про ДОВКІЛЛЯ. Недостатність освітлення призводить до втоми не тільки органів зору, а й організму людини в цілому, підвищується травмонебезпека. Надто яскраве світло осліпляє.

Залежно від джерела світла виробниче освітлення може бути трьох видів:

  • природне, що створюється безпосередньо сонцем;

  • штучне, що здійснюється електричними лампами;

  • змішане, що створюється одночасно природним та штучним освітленням.

За функціональним призначенням штучне освітлення буває: •

  • робоче; •

  • аварійне; •

  • евакуаційне; •

  • охоронне; •

  • чергове.

Робоче освітлення обов'язкове в усіх приміщеннях для забезпечення нормальної роботи, проходу людей та руху транспорту.

Аварійне освітлення призначене для продовження роботи під час раптового вимкнення робочого освітлення. При цьому норма освітленості повинна складати 5 % від робочого освітлення, але не менше 2 лк всередині приміщень і не менше 1 лк — на території підприємства.

Аварійне освітлення використовується у випадках, коли раптове вимикання робочого освітлення може призвести до вибуху, пожежі, тривалого порушення роботи таких об'єктів, як електростанція, установка водопостачання тощо.

Для аварійного освітлення необхідно застосовувати тільки лампи розжарювання та люмінесцентні лампи.

Евакуаційне освітлення призначене для евакуації людей з приміщень у разі аварій. Розташовують евакуаційне освітлення у місцях, що небезпечні для проходу людей, на сходах.

Світильники аварійного освітлення для продовження роботи приєднують до незалежного джерела енергії, світильники для евакуації людей — до мережі, незалежної від робочого освітлення.

Охоронне освітлення використовується охоронним підрозділом на об'єктах у разі відсутності природного освітлення.

Чергове освітлення призначене для роботи у вихідні, святкові дні та нічні години.

21.10.2021 Тема уроку "Правила експлуатації систем вентиляції".

Ефективність роботи вентиляційних систем повинна регулярно перевірятися, як і повітряне середовище приміщень, на вміст у них пилу, газів, шкідливих речовин тощо.

Увімкнення загальнообмінних припливних та витяжних установок проводиться за 10-15 хв. до початку роботи, при цьому спочатку вмикають витяжні, а потім припливної вентиляційні установки.

Вимкнення цих установок проводиться через 10-15 хв. після роботи.

У цехах з можливим виділенням шкідливих газів вентиляційні установки вимикають через 30-60 хв. по закінченню роботи.

Місцеві витяжні установки (місцеві витяжні пристрої), що не зблоковані з технологічним обладнанням, вмикають за 3- 5 хв. до початку роботи обладнання і вимикають через 3- 5 хв. по закінченню роботи.

Вентиляційні системи після їх монтажу мають бути відрегульовані до проектних параметрів. Експлуатувати дозволяється вентиляційні системи, які повністю пройшли усі передпускові випробування.

Усі вентиляційні системи повинні мати інструкції з експлуатації, де висвітлюються питання вибухо- та пожежної безпеки.

Планові огляди і перевірки вентсистем мають проводитися за графіком, затвердженим керівником. Приміщення для вентиляційного обладнання повинні замикатися, а на їх дверях — вивішуватися таблички з написами, що забороняють вхід стороннім особам. Зберігання в цих приміщеннях матеріалів, інструментів тощо, а також використання їх не за призначенням забороняється.

Експлуатація електрообладнання вентиляційних систем, струмопровідних частин і заземлень повинна проводитися відповідно до вимог «Правила безпечної експлуатації електроустановок» і «Правила безпечної експлуатації електроустановок споживачів».

Вентиляційні системи, що не використовуються внаслідок змін у технологічних схемах та обладнанні, мають бути обов'язково демонтовані.

Чищення і профілактичні ремонти вентиляційних систем мають проводитися у терміни, передбачені інструкціями з їх експлуатації.

Чищення та ремонт повинні виконувати спеціалісти за допомогою спеціальних пристосувань.

ТЕМА 3 (1 година): "Фізіологія праці"

21.10.2021 Тема уроку "Виробнича гімнастика".

Фізіологія праці — це розділ фізіології людини та гігієни праці, який вивчає вплив трудової діяльності та умов праці на фізіологічні функції людини. Досліди з фізіології праці проводяться під час роботи та поза нею і включають хронометраж трудових процесів і відпочинку, реєстрацію роботи серця та м'язів, мозку, ритму дихання, оцінку зміни працездатності під час короткочасних дозованих та довготривалих за часом різноманітних фізичних і психічних навантажень.

Сучасними проблемами фізіології праці є діагностика і прогноз працездатності, напруженості та втоми, вивчення фізіологічних механізмів навчання і адаптації до праці з метою розробки фізіологічних принципів і критеріїв раціональних режимів праці та відпочинку, професійної орієнтації та відбору. їх вирішення спрямоване на збереження здоров'я та забезпечення ефективності праці. Надмірні фізичні та психологічні навантаження у разі порушень режимів праці та відпочинку призводять до втоми організму. Відсутність відпочинку призводить до тимчасових, а згодом і стійких патологічних порушень, які можуть стати причиною різноманітних, часто серйозних професійних захворювань.

Робочим і службовцям надається перерва для відпочинку та харчування протягом не більше 2-х годин, яка не входить до робочого часу.

Спеціальними нормативними актами для деяких категорій працівників встановлені додаткові перерви для відпочинку, які входять до робочого часу і відповідним чином оплачуються (на відміну від основної обідньої перерви). До таких додаткових перерв належать:

• перерви для обігріву;

• перерви для працюючих у шкідливих умовах праці;

• перерви для відпочинку на різних видах вантажно-розвантажувальних робіт.

Спеціальні перерви для обігріву і відпочинку надаються працюючим у холодну пору року на відкритому повітрі або у приміщеннях, що не обігріваються, вантажникам, які зайняті на вантажно-розвантажувальних роботах. Перерви у зв'язку зі шкідливими умовами праці впродовж робочої зміни встановлюються окремими галузевими правилами з охорони праці. Наприклад, такі перерви надаються на роботах, пов'язаних з вібрацією, на роботах у каналізаційній мережі, вантажно-розвантажувальних роботах тощо.

Для осіб, які зайняті монотонною працею (на конвейєрі) з метою профілактики одноманітних положень тіла, різноманітним професійним захворюванням протягом робочого дня обов'язково вводяться невеличкі перерви для виробничої гімнастики.

Виробнича гімнастика - це комплекси спеціальних вправ, застосовуваних у режимі робочого дня, щоб підвищити загальну і професійну працездатність, а також з метою профілактики та відновлення.

Видами (формами) виробничої гімнастики є: вступна гімнастика, фізкультурна пауза, фізкультурна хвилинка, мікропауза активного відпочинку.