З досвіду роботи

Формування комунікативних компетентностей учнів на уроках української літератури в процесі інтеграції навчання

На основі нового Стандарту загальної середньої освіти, що одержав назву «Нова українська школа: основи Стандарту освіти», окреслено вектори розвитку Нової української школи (НУШ), обґрунтовано потребу викладання шкільних дисциплін на основі формування та інтеграції ключових життєвих компетентностей. На прикладі мовно-літературної освітньої галузі, зокрема в контексті уроків української літератури, запропоновано методику моделювання проблемної ситуації на матеріалі окремих текстів, передбачених навчальними програмами з української літератури, що є сприятливими для формування ключових життєвих компетентностей.

Компетентності - це динамічна комбінація знань, умінь і цінностей, які визначають здатність особи успішно вирішувати життєві проблеми, провадити професійну і подальшу навчальну діяльність. "Ми хочемо перейти від школи знань до школи компетентності", - наголосила Гриневич.

Як зазначено в документі, мета реформи середньої освіти - зробити випускників шкіл конкурентноздатними у сучасному світі, випустити зі школи "всебічно розвинену, здатну до критичного мислення цілісну особистість, патріота з активною позицією, інноватора, здатного змінювати навколишній світ та вчитися впродовж життя".

В. Сухомлинський неодноразово наголошував: «Однією з найсерйозніших хиб шкільної практики є те, що , навчаючи дітей, працює переважно вчитель. Варто давно зрозуміти, що праця учня, який мовчки сидить за партою, слухає вчителя і намагається запам ятати те, що йому говорять, не може забезпечити ні повноцінного формування особистості, ні щастя людини від успіхів у роботі.

Щоб забезпечити ефективність навчання, повноцінність уроку, необхідно поєднувати репродуктивну й пошукову діяльність. Учень -не пасивна фігура педагогічного процесу, і вчитель повинен прагнути дати йому не лише певний вантаж знань, а й навички мислити, стимулювати розвиток його пізнавальних сил, роботу думки, постійну потребу вчитися, самостійно здобувати знання, спостерігати, досліджувати.

Ідеалом сучасного навчання є особистість не з енциклопедично розвиненою пам яттю, а з гнучким розумом, з швидкою реакцією на все нове, з повноцінними потребами дальшого пізнання та самостійної дії. Учень – не об єкт, а насамперед творець власного «я». Отже, учитель повинен побудувати свій процес за принципом діалогу, полілогу,багатим на імпровізації. Тобто існуватиме рівність дорослого й дитини і, відповідно, спрацює теорія Я.А. Коменського: «навчати всіх і всьому».

Кожен час в історичному часі і просторі людина відкриває і вирішує для себе питання: хто я? для чого я? яке моє місце в світі?який сенс мого життя? на основі яких цінностей я повинна робити вибір свого життєвого шляху?

Сучасне суспільство має потребу у високоосвічених та ініціативних людях, здатних творчо реформувати суспільство, збільшити інтелектуальний потенціал країни, відновити її духовну культуру. Тому випускники шкіл повинні бути підготовленими до нових суспільних відносин, до труднощів в умовах конкурентної діяльності, соціально захищені, бути морально стійкими, загартованими, здоровими, здатними до саморозвитку, самовдосконалення. Такі життєві навички, безумовно, пов’язані зі становленням основ комунікативної компетентності, які мають бути розвинені в школі. Вони полягають в оволодінні здатностями обмінюватися з іншими людьми інформацією, встановлювати та підтримувати дружні стосунки з іншими людьми, правильно розуміти їх емоційний стан. Мова йде про навички спілкування, навички активного слухання, говоріння, письма; уміння заперечувати, висловлюючи відмову, непогодження; уміння спонукати до дії, висловлюючи прохання, запрошення, наказ, пропозицію, побажання; ознайомлення з основними комунікативними ознаками мовлення.

Виконати такі завдання в повній мірі неможливо в рамках традиційної технології, необхідна модернізація освіти. Це засвідчено Законом про освіту, Державною національною програмою «Освіта» (Україна ХХІ століття), концепцією мовної освіти.

На взаємозв’язку шкільної мовної освіти з реальними потребами життя наголошували педагоги і лінгвісти ХІХ ст. М.Ф.Бунаков, Ф.І.Буслаєв, К.Д.Ушинський, П.Ф.Фортунатов та інші. За перебудову шкільного курсу мови, ураховуючи комунікативно-діяльнісний підхід до її вивчення, виступають сучасні вітчизняні й зарубіжні вчені-методисти О.М.Біляєв, В.І.Капінос, О.Ю.Купалова, Т.О.Ладиженська, Л.В.Скуратівський, А.Є.Супрун.

Крім того, методологічною основою мого досвіду є компетентнісний підхід та його концептуальні складові: «ключові компетентності», сутність яких розкрито у роботах А.В. Хуторського, Л.Ф.Іванової, О.Є. Лебедєвої, В.В. Гузеєва. Серед ключових, я впевнена, найбільш вагома - комунікативна компетентність.

Для формування комунікативної компетентності доцільно , в першу чергу, використовувати можливості продуктивного навчання, а саме:

(концепція досвіду)

1. Обговорення проблем.

2. Формування власної точки зору.

3. Вміння доводити власну позицію.

4. Розвиток культури мовлення.

5. Вміння презентувати свій продукт.

6. Можливість для безпосереднього спілкування.

7. Адекватне ставлення до критики.

8. Стимулювання критичного ставлення до себе.

9. Вміння адаптуватися в мовному середовищі.

Однією з найважливіших проблем сучасної освіти є помітне зниження зацікавленості учнів до навчання. Оновлення змісту освіти у 21 столітті вимагає розв’язання складної проблеми, як перетворити гігантський масив знань в індивідуальне надбання та знаряддя кожної особистості. Адже світ "інформаційного вибуху", який формує нові взаємовідносини між дитиною і знаннями, стає все складнішим, тому молодь потребує вміння розв’язувати складні проблеми, критично ставитися до обставин, порівнювати альтернативні точки зору та приймати зважені рішення.

Отже, головним завданням освіти є підготовка молоді до сучасного життя, тобто формування в неї необхідних компетентностей, а одним із засобів їх формування є інтеграція навчальних дисциплін. Інтеграція може вирішити основні суперечності освіти – протиріччя між безмежністю знань і обмеженими людськими ресурсами.

Інтеграція, тобто органічне поєднання відомостей інших навчальних предметів навколо однієї теми, є однією з найперспективніших інновацій, яка закладає нові умови діяльності викладачів та учнів, що має великий вплив на ефективність сприйняття учнями навчального матеріалу.

Я. А. Коменський акцентував увагу на необхідності "завжди і всюди брати разом те, що пов’язано одне з одним". Необхідність інтегрованого підходу до організації навчально-виховного процесу великий дидакт пояснював таким чином: "Усі знання виростають з одного коріння - навколишньої дійсності, мають між собою зв’язки, а тому повинні вивчатися у зв’язках"

Інтегровані уроки ставлять за мету-

- ущільнення знань;

- опанування з учнями значного за обсягом матеріалу за період уроку, досягти цілісності знань;

- розвиток здібностей учня;

- виховати креативну особистість, здібну до творчого пошуку.

Переваги інтегрованого навчання для учнів:

– більш чітке розуміння мети кожного предмету в різних контекстах;

– більш глибоке розуміння будь-якої теми, завдяки її дослідженню через кілька точок зору;

– краще усвідомлення комплексного підходу, через який предмети, навички, ідеї та різні точки зору пов’язані з реальним світом;

– вдосконалення навичок системного мислення.

- уміння бачити взаємозв’язки всіх аспектів життя, зрештою, стає звичкою, яка буде допомагати учням протягом усього їхнього життя.

Як відомо , інтегровані уроки об єднують блоки знань з різних навчальних предметів навколо однієї теми з метою інформаційного збагачення та емоційного сприймання та мислення, Це дає змогу пізнати певне явище з різних сторін, досягти цілісності знань.

Технологію інтерактивного навчання в своїй діяльності використовую давно. І, звичайно, уроки літератури не можливо проводити без знання історичних відомостей, музичного супроводу, творів живопису.

Найчастіше поєдную уроки :література – образотворче мистецтво; література – історія; література – музика; українська література - зарубіжна література.

Так, наприклад, будуючи інтегрований урок з теми «Усна народна творчість. Фольклорне свято», для того, щоб створити уявний образ, я пропоную прослухати музичну композицію Вівальді «Пори року», намалювати ілюстрації до видів пісенної календарно-обрядової поезі, пропоную дітям виконати весняні хороводи. У цьому випадку зміст уроку зінтегровано з різних видів художньої діяльності.

Література та історія. Кожна епоха, історична подія мала великий вплив на письменника. І тому вивчення літератури в школі тісно пов’язано з історією. На уроках літератури під час вивчення біографії письменників, під час аналізу художніх творів неможливо обійтися без історичних фактів.. Так, при вивченні усної народної творчості в 5-8 класах вивчаються певні історичні подіі (боротьба з татарами, польською шляхтою, козацькі часи). Важливі історичні події розкриваються під час вивчення повісті І.Франка «Захар Беркут», роману П.Куліша «Чорна рада», п’єси І.Карпенка-Карого «Сава Чалий».. Тема скасування кріпацтва, події Другої світової війни, еміграція людей за кордон, дисидентський рух 1960-х років - це ті історичні факти, без яких не обійтися на уроках літератури. Це можуть бути і уроки-дослідження, і уроки-реквієм,і уроки-презентації тощо.

Література та музика Вважаю, що цікавими будуть уроки, які будуються на інтеграції літератури та музики. У своїй практиці часто використовую музичне мистецтво як супровід до вивчення творів. Такі уроки виховують почуття прекрасного, формують культурну особистість, викликають повагу до культури інших народів. Діти мають можливість на уроках літератури познайомитися з творами композиторів світового рівня: «Пори року» А. Вівальді, П.Чайковський, оркестр Поля Моріа звучать під час вивчення творів літературного мистецтва. Музика М.Лисенка супроводжує уроки з творчості Лесі Українки. Також учні працюють над створенням міні-проектів, наприклад, «Кларнети П.Тичини», «Поезії, покладені на музику»( за творчістю Д.Павличка, А.Малишка, В.Симоненка),

Література та образотворче мистецтво Майже на всіх уроках літератури використовується ілюстративний матеріал. Вважаю, що це є важливий елемент уроку, адже зіставлення літератури та образотворчого мистецтва розкриває художнє бачення світу, формує багатогранну особистість. Сучасні підручники містять ілюстрації до творів, біографії письменників. Це допомагає і вчителю, і учню повно сприйняти матеріал, який вивчається.. У своїй практиці використовую інтегровані уроки-дослідження «Шевченко – художник», «Європейський та український живопис 1910-1930х років, «Живопис К.Білокур». Інтеграція української літератури та образотворчого мистецтва передбачає не тільки використання творів відомих художників, але й власних робіт учнів. Упевнена, що дітям, особливо молодшого шкільного віку, цікаво робити ілюстрації до торів. Така робота може бути представлена у вигляді колажів, міні-проектів, «Поетичних вернісажів».

Уроки з використанням міжпредметних зв’язків, за визначенням дидакта О. Савченко передбачають запитання і завдання з інших навчальних предметів, які мають допоміжне значення. Це короткочасні елементи уроку,, які сприяють глибшому сприйманню та засвоєнню нових понять, активізують словесну творчість дітей. Так, при вивченні в 5 класі казки «Фарбований лис», використовую матеріал уроку зарубіжної літератури, на якому вивчається індійська народна казка «Фарбований шакал», а також уроку образотворчого мистецтва та пропоную підібрати матеріал про життя лісової фауни, переглянути мультфільми. Пропоную скласти розповідь «Як живеться слабшим мешканцям лісу».

Будуючи інтегровані уроки, як основний вид завдань використовую уточнювальні питання та різні види робіт:

- дібрати влучні слова, вислови до характеристики предмета, героя, події, явища(використовуючи опрацьований текст). Які слова відтворюють барви, звуки, характер персонажа?

- Скласти словесний малюнок за мотивом музики, поезії, картини.

- Поговорити з героями твору. Висловити пораду, застереження.

Пропоную способи інтеграції видів діяльності:

- Виразне читання вірша, зіставлення його з художньою картиною,

- Сприймання в комплексі вірша, музики, картини(чим схожі, різняться

- Робота з прислів’ями, приказками, народними прикметами. Пояснення їх змісту, відновлення змісту.

- Імпровізовані розповіді дітей на основі спостережень, колективних чи самостійних за матеріалами дослідницької діяльності(народознавство, природознавство) тощо.

Віддаю перевагу нестандартним компетентнісно орієнтованим урокам (уроку-подорожі, уроку-звіту, уроку-змаганню. уроку-діалогу, уроку-казці тощо), інтегрованим урокам, які дають можливість застосовувати творчі прийоми, а саме: хвилинки-асоціації, хвилинки-цікавинки, поетичні хвилинки, складання діалогів та їх інсценування, написання творів-мініатюр, сенкану.

Найголовніше – домогтися повного злиття різних видів діяльності, їх узгодженості, аби викликати та підтримати творчу реакцію дитини, активізувати її пізнавальні можливості.

В. Сухомлинський писав: «Уміння передбачати – це передусім уміння озирнутися на пройдений шлях, а передивившись його, побачити в ньому свої успіхи та невдачі