Робота над проектом — практика особистісно зорієнтованого навчання в процесі конкретної праці учня на основі його вільного вибору, з урахуванням його інтересів. У свідомості школяра це має такий вигляд: «Все, що я пізнаю, я знаю, для чого це мені треба іде я можу ці знання застосувати». Для мене— це прагнення знайти розумний баланс між академічними і прагматичними знаннями, уміннями та навичками.
Проектна діяльність допомагає усвідомити відповідальність кожного за спільну справу, підвищити рівень особистої участі, якомога ефективніше виконати роботу та представити результат.
Використання методу проектів під час викладання української мови та літератури
На уроках української мови та літератури метод проектів реалізую через самостійну діяльність учнів, що супроводжується гнучким керівництвом учителя, спрямована на розв’язання творчої, дослідницької, особисто або соціально значущої проблеми і на отримання конкретного результату у вигляді матеріального або ідеального продукту.
Відомо, що найефективнішим навчання є тоді, коли абстрактні образи передаються через близькі й знайомі серцю кожної людини поняття: рідне місто чи містечко, село, вулицю, дім, те, що навколо них. Робота з краєзнавства сприяє формуванню пізнавальної активності учнів, вихованню духовних цінностей, патріотизму, любові до природи рідного краю тощо. Продумане запровадження такого матеріалу в навчально-виховному процесі не тільки не викликає розумових перенавантажень, а навпаки, сприяє якісному опануванню знання.
Навчальними програмами з української літератури передбачено уроки літератури рідного краю, але й поза ними використання краєзнавчого матеріалу можливе на звичайних уроках, зокрема й української мови. У переліку вимог до комплексного забезпечення предмета важливе місце посідає наявність тематичних папок як важливого фактора наукової організації праці. Якщо такі матеріали вже зібрані, учителеві залишається їх творчо використовувати в процесі підготовки до уроку, організації предметних тижнів, олімпіад, конкурсів, при відзначенні пам’ятних дат. Залучення учителем до цієї роботи учнів дає більш вагомі плоди. Для цього досить незамінним та ефективним є метод проектів, адже найсучасніші сфери людської діяльності базуються на проектуванні. Тому питання організації навчально-виховної роботи з української мови та літератури на основі краєзнавчих проектів є нагальним і відповідає вимогам сучасності.
Актуальність досвіду:
- участь у проектній діяльності дає змогу само реалізуватися як учневі, так і педагогу; розкриває інтелектуальний потенціал усіх учасників проекту;
- проект дозволяє вийти за рамки уроку, змінити відносини між учнями та вчителем і ставлення до самого себе, сформувати ключові життєві компетенції у школярів;
- залучення до духовних джерел рідного краю сприяє не тільки глибшому розумінню своєї кровної причетності до його долі, а й пробуджує усвідомлену зацікавленість до культури інших регіонів України, народів, Європи, світу;
- застосування краєзнавчого матеріалу позитивно позначається на ефективному засвоєнні нових знань, на формуванні національно-патріотичних почуттів;
- проектна діяльність стимулює соціальну активність, надає можливість відчути радість творчості.
Мета досвіду:
- формування національно свідомої, духовно багатої особистості, яка володіє вміннями й навичками вільно, комунікативно виправдано користуватися засобами рідної мови, спираючись на мовно-культурні надбання українського народу;
- розвиток і збагачення духовного світу учнів, цілісних світоглядних уявлень;
- озброєння їх навичками і вміннями творчо використовувати набуті знання;
- ознайомлення з історичним минулим рідного краю та філологічної науки, збереження та збагачення українських культурно-історичних традицій, виховання шанобливого ставлення до національних святинь, української мови і розкриття багатогранності зв’язків української мови та літератури з іншими дисциплінами та сферами діяльності.
Завдання досвіду:
- розширення кругозору учнів, збагачення їх знаннями про мову й літературу, інші галузі наук, культуру, людину, природу й суспільство на основі краєзнавчих проектів;
- створення атмосфери свободи учіння, живого спілкування й природного самовираження;
- з метою підвищення рівня умінь і навичок учнів встановлення різних форм зв’язку із бібліотеками, музеями, студіями, участь у мистецьких та інтелектуальних конкурсах, спілкування й залучення до співпраці цікавих людей;
- створення учнями реальної можливості для самостійного пошуку інформації для обґрунтування власної точки зору із опорою на знання фактів, закономірностей науки, власні спостереження, свій і чужий досвід;
- розширення знань учнів про конкретну адміністративно-територіальну одиницю та населений пункт, де проживають, формування про нього уявлення як цілісний об’єкт пізнання;
- виховання в учнів глибокої поваги до своєї малої батьківщини, удосконалення практичних і дослідницьких навичок краєзнавчої роботи в конкретному регіоні.
На своїх уроках стараюся зацікавити учнів, викладаючи той чи інший матеріал. Скільки б ми не малювали образ Батьківщини, від того він не стане виразнішим, як це можна здійснити завдяки місцевій легенді, пісні, розповіді про конкретних людей, що жили або ще живуть поряд, з якими можна організувати творчу зустріч, узяти в них інтерв’ю і т. д., а потім у цікавій ненав’язливій формі використати отримане на уроці.
Оскільки в навчально-виховному процесі учителю відводиться роль координатора й консультанта, то учні, працюючи під його керівництвом над краєзнавчим проектом, розвивають пізнавальні навички, вчаться орієнтуватися в різних джерелах інформації, застосовувати на практиці отримані знання, виділяти проблеми й визначати шляхи їх вирішення, планувати, прогнозувати, аналізувати, зіставляти, порівнювати, оцінювати, робити висновки, виробляти особисту думку, презентувати результати проектної діяльності.
Проектна технологія сприяє вихованню толерантності і комунікативності, адже передбачає роботу в групах, у парах, вимагає співробітництва учнів різного віку. Цей метод формує критичне та творче мислення учнів, а отже, відповідає основному завданню школи – вихованню соціально активної особистості, здатної до самовдосконалення, бути конкурентоспроможною.
Ідея створювати краєзнавчий проект виникла невипадково. Проходять роки, народжується нове покоління, покоління, яке підростаючи, за основу бере сучасні На жаль, забуваючи про те духовне, на чому протягом багатьох років виховувались попередні покоління: українська пісня, саме село було тим стрижнем, який тримав і тримає зараз ту основу українця……..
Цей краєзнавчий проект отримав назву «Народні пісні мого села». Над ним і досі продовжується робота. Його основу складають дослідження, збірки пісень, легенд та ін., які почали збирати члени філологічного гуртка. Серед них були й творчо обдаровані діти, які написали вірші про рідний край. Так була укладена збірка пісень, записаних від старожилів «Душі криниця». (Додаток 1)
У 5-9 класах чинною Програмою передбачено вивчення народних пісень та обрядів. На цій підставі виникла ідея підготувати і провести презентацію проектів у рамках уроку літератури рідного краю « Українські вечорниці» (Додаток 2). На презентації у формі шкільного свята були присутні місцеві жителі. Діти збагатили свої знання про традиційне проведення вечорниць на святого Андрія, про фольклор рідного села, долучилися до духовного життя односельців.
Методика роботи над даним проектом була традиційною: 1) вибрали тему із запропонованих під час «мозкового штурму», визначили мету та ключові питання; 2) спланувавши роботу і поділивши учасників процесу на групи: «етнографів», які збирали і записували народні пісні, обряди й повір’я; «літераторів», які, складали власні твори (у цей час з боку керівництва вівся контроль за процесом ведення пошукової роботи, надавалися консультації стосовно оформлення матеріалів, добору музичних номерів, костюмів та ін.); 3) після завершення збору інформації визначилися, у якій формі буде проведено презентацію проекту (зупинилися на шкільному святі, куди прийшли жителі села); 4) після представлення відбулось загальне обговорення результатів. До розробленого сценарію додалися фото- та відеоматеріали (Додаток 3).
Говоривши про українські пісні, не можна не згадати колискові пісні. Проект мав назву « Лине пісня колискова». Методика роботи над цим проектом мала теж традиційну форму: 1) обрання теми; 2) планування роботи, розподіл учасників процесу на групи: «етнографи», які збирали колискові пісні; «критики», які дослідили мотиви колискових пісень. Визначили форму проведення презентацію проекту – урок. (Додаток 4)
Парна й групова форми організації навчально-пошукової діяльності учнів дали можливість зробити значний об’єм справи за вільним вибором та інтересами учнів: одні зустрічалися зі старожилами, інші записували зразки фольклору, оформляли збірку. Звісно, це тривалі (річні) проекти, які були охоплені позакласною діяльністю. Практика роботи сучасних шкіл показує, що, крім міні-проектів (протягом уроку), проект дійсно не «вписується» в урок 40-45 хв. Однак проекти, виконані учнями в позакласний час, сприяють не тільки розвитку здібностей, пов’язаних з літературою, мовою, а й пов’язані з образотворчим мистецтвом, інформатикою, комп’ютерним дизайном. Позитивним є те, що діти почуваються більш вільно, розкуто, ця діяльність для них є улюбленою.
Тому й починається робота над такими проектами , як «Книга Пам’яті села Богданівки», «Історія школи», відомості з яких будуть дидактичним матеріалом на уроках. Так, учні 8 класу під час написання твору «Відомі люди мого села» використовували місцевий матеріал.
Оскільки межі дослідницької роботи розширювалися, до неї долучилися учителі школи та учні різних вікових груп, які спільними зусиллями сприяли відкриттю шкільної кімнати-музею національно-патріотичного виховання. Юні дослідники та ентузіасти приносять старовинні речі, фотознімки, записують інтерв’ю, збирають дані, інформацію.
Кожен залежно від індивідуальних здібностей робить свій внесок в реалізацію проекту, у ході якого постійно відбувається комунікативно-діалогова діяльність.
Процес створення проекту висвітлюється у шкільній газеті «Голос школи», яка є інформаційним центром НВК.
Слід зауважити, що робота над краєзнавчим проектом передбачає одночасно історичний і літературознавчий підходи, що забезпечує між предметні зв’язки на уроках, які залишаються бути головним чинником навчально-виховного процесу. Тип уроку, найбільш придатний для виконання проекту – урок розвитку зв’язного мовлення. Тут є можливість виконувати і презентувати міні-проекти, а також міні-проект як проміжний результат, складову великого довготривалого проекту. Це можуть бути такі види робіт: характеристика героя, складання плану твору, написання інструкції, пам’ятки, відгуку, анотації, рецензії, інформаційної картки та ін. Можна проект, над яким учні працюватимуть протягом 4-7-ми уроків вивчення теми в школі і вдома, презентувати на уроці РЗМ або при проведенні тематичного оцінювання (захист власних творчих проектів) як індивідуально, так і в групах.
Цікавими з такої точки зору були уроки РЗМ з української літератури в 9 класі на тему «Обряд весілля у нашому селі», де виконувались весільні пісні села. (Додаток 1)
Учні беруть активну участь у класних та шкільних конкурсах. Закономірно, що перемога на класному та шкільному конкурсі згодом може стати поштовхом для подальших успіхів. Так,. учениці Захарченко Оксана та Захарченко Анастасія щороку є переможницями районної олімпіади з української мови та літератури та ІІ етапу конкурсу з української мови ім. П. Яцика.( 2012-2013н.р., 2013-2014н.р.) Ці та інші діти усвідомлюють, наскільки важливою є ретельна підготовка до уроків, зокрема тих, де відбувається презентація проекту.
На жаль, брак часу, перенавантаження уроками не дають можливість на повну потужність працювати над проектами, які є вагомою ланкою, спрямованою на опрацювання конкретної теми. Мала наповнюваність класів не дозволяє створювати кілька робочих груп, де були б учні, які володіють комп’ютером, мають високий чи достатній рівень знань. Однак завдяки поєднанню теоретичних знань та їх практичному застосуванню для розв’язання конкретних проблем дійсності метод проектів набув поширення в нашій школі. Він підходить усім учителям предметникам, які мають творчий підхід до викладання своєї дисципліни.
Не випадково основною тезою сучасного розуміння методу проектів є: «Я знаю, навіщо я навчаюся, де і як можу ці знання застосувати».