Богданівські посиденьки

Богданівські посиденьки

( Прикрашена сцена, на столі портрет Шевченка, прикрашений рушником. З одного боку стіл, накритий скатертиною, на столі макітри з варениками, пирогами, свічник, хліб, глечик. З іншого боку – лави, накриті хідниками. На сцену виходить господиня в народному одязі, зав`язана хусткою).

(Виконує пісню з господарем « Ой підемо, жінко»)

Господиня. Щось не йдуть гості, вже і пора б .

І надворі стемніло, а їх усе нема й нема.

Поспішайте, дівчатонька, все приготувати,

Бо вже вечорниці час нам починати.

Ось наліпим вареників біленьких, смачненьких,

Тай запросим до нас в гості хлопчиків гарненьких.

Щоб вони разом із нами дружно працювали,

Богданівські вечорниці піснею стрічали.

( Через зал ідуть дівчата з хлопцями)

Дівчата. Добрий вечір Вам, тітко!

Господиня. Я вже зачекалася на вас. Так сумно . А прийдете, заспіваєте, засмієтеся, і моє серце веселішає.

У кожній хаті в Україні вареники варять нині,

Крутобокі, білолиці, із добірної пшениці.

Ану, дівчата, несіть сюди , прошу щиро,

Вареники мої з сиром

Вареники непогані, вареники у сметані.

(Дівчата вносять макітру з варениками)

Ось і варенички мої. А з чим бувають вареники?

(Триває конкурс, хто більше назве начинок вареників)

Добре ви знаєте, з чим бувають вареники. А винагорода за це – пухкенькі, кругленькі варенички.

А зараз позмагаємося, хто кого перебалакає, краще розкаже скоромовку.

На печі, на печі

Смачні та гарячі

Пшеничні калачі

Хочеш їсти калачі –

Не сиди на печі

Наша Варка – господарка,

Господарка, квітникарка,

У дврі біля криниці

Сіє айстри, чорнобривці.

Ми носили воду в ситі,

Та дерева не политі.

Воду в ситі не носити,

Саду ситом не полити.

Дівчина.Упевнена, що батьки нізащо нас не перебалакають.

Хлопець. А нехай спробують.

Господарка. А яке свято без загадок? Хлопці, а загадайте-но дівчатам загадки.

(Загадують загадки )

Дівчата. А які ж вечорниці без ігор?

Давайте пограємо.

Господар. Зараз ми подивимось на наших парубків, їхню силу, спритність.

Гра «Козацькі розваги»

Звдання: виштовхнути суперника з кола( долонями, лобом, плечем стоячи на одній нозі.

Господиня. Добрі козаки завітали до нас. А що ж дівчата? На що вони здатні?

Гра « Дівочі витівки»

Погукати маму( з переляком, з радістю). Одягнувши хустку та дивлячись у дзеркало, сказати: « Ой гарна я, гарна».(Не сміючись)

Дівчина. А давайте щось про хлопців заспіваємо веселеньке.

Хлопець. Давайте, давайте, ми теж не ликом шиті.

Дівчина. Ішов Андрій з вечорниць темненької ночі,

Сидить гуска на воротях, вирячила очі.

Він до неї: гиля, гиля, вона й полетіла,

Коли б не втік осокою, була б Андрія з`їла.

Хлопець. У Богданівці густо хати, вітер не провіє,

Сама мати ложки миє, бо Віка не вміє.

Дівчина. Ти гадаєш, милий хлопче, що я тебе хочу?

Я такими парубками коноплі волочу.

Хлопець. У Богданівці нема дров, лиш самі поліна,

У Богданівці такі дівки – хлопцям по коліна.

Дівчата. Та годі вам, хлопці на нас брехати,

Краще підем танцювати.(Танцюють).

Господиня. А давайте –но пожартуємо.

-Швидше,Вадиме, збирайся, а то запізнишся до школи.

- Нічого, школа відчинена весь день..

Сторож упіймав хлопчика, який крав яблука.

- Негіднику, я зараз навчу тебе, як красти яблука!

- Навчіть, дядьку, а то мене вже втретє ловлять…

**********************************************************************

( Виходить Гриць)

Оце треба так горлати?

Не дали мені й поспати.

На печі так зручно лежати,

Що не хочеться вставати.

Господиня. Усі знають, що ти ледачий,

Ти не змінився, Грицю, я бачу.

Отож , серденько моє, і пісня про тебе є.

( Співають пісню « Грицю, до роботи»)

Дівчата. Грицю, Грицю, до роботи.

Хлопці. В Гриця порвані чоботи.

Дівчата. Грицю, Грицю, до телят.

Хлопці. В Гриця ніженьки болять

Дівчата. Грицю, Грицю, іди їсти….

Гриць. Знаю, знаю. Я казав, щоб мені дали сісти до столу.

Господиня. Грицю, невже ти зараз затанцюєш?

Гриць. А чому б не танцювати?

Вечорниці – гарне свято. (Бере бубон, танцює танець з бубном)

Господиня. Я гадаю, що ти вже не полізеш на піч спати, залишайся з нами.

А щось сьогодні і танців немає, дівчата? (Виконують танок).

Смішинка «Вовки»

Дівчинка. Чого, Женю, так збілів?

Що з тобою сталось?

Хлопчик. Та за мною через став аж сто вовків гналось!

- Бог з тобою ! Сто вовків! Та село почуло б…

- Так воно так і не сто, а п`ятдесят було!

- Та й п`ятдесят диво в нас…. Де б їх стільки взялось?

- Ну, ти права, нехай так, але десять гналось .

- Та і десять не було! Знать один усього!?

- А як один ? Аби вовк! Страшно і одного!

- А, може, то і не вовк?

- А що ж то ходило? Таке сиве та мале, а хвостик, як шило?

Гриць. Я вам краще про себе розкажу.

От я вчора виступав! Ви б почули, як співав!

Хоч немає слуху, я горлав щодуху!

«До, ре, мі, фа, соль, ля, сі»

Голос мій почули всі! А закінчив – сталось щось!

З місця всі зірвались! Сцену ледь не рознесли…

А мене схопили - аж на вулицю несли!

… А вже там побили.

Хлопці. Дівчата, а чи не пора нам додому?

Дівчата. Так, так. Ой, мабуть, давайте, люди,

За гостину дякувати будемо.

І за те, що гарно приймали, і що смачно частували.

Дівчина. Тітко, дякуємо Вам за те, що прийняли нас.

Господиня. Спасибі і вам, дорогі діточки, що розвеселили нас із господарем.