Розробки уроків

Тема. Урок позакласного читання. Василь Королів-Старий. «Потерчата».

Мета. Навчальна: через зміст і образи казки донести до учнів важливість милосердя, гуманізму; стимулювати їхню творчість; учити добувати інформацію з різних джерел і готувати повідомлення.

Розвивальна: формувати навички самостійної роботи, творчі пізнавальні здібності; розвивати зв’язне мовлення, пам’ять, естетичні смаки

Виховна: виховувати почуття поваги до ближнього, взаємопідтримки

Тип уроку. Інтегрований урок(українська література, образотворче мистецтво). Урок формування нових знань

Обладнання. Казка «Потерчата», ілюстрації, картки, олівці, фарби, альбоми.

Хід уроку

I Організація класу.

1.Емоційний настрій класу.

Звучить спокійна музика.

Уявіть, що у ваших долоньках - дрібка гарного настрою. Поділіться ним, щоб зробити день приємнішим для всіх, хто зараз поряд з вами.Почнімо наш урок.

Сьогодні з вами ми продовжуємо подорожувати казкою. А казки люблять і дорослі, і діти. А чому, як ви думаєте?

«Відкритий мікрофон»

2.Робота з прислів ям.

Діти читають прислів я, пояснюють його.

Де є добрі люди, там біди не буде.

Народна мудрість

2 Мотивація навчальної діяльності.

1.Створення «Дерева добрих справ»

(Діти на дошці за допомогою карток розповідають про добрі справи)

3.Актуалізація опорних знань, умінь, навичок

Учитель.

На минулому уроці ми познайомилися з міфічною героїнею казки – хухою. Чи можемо стверджувати, що вона була доброю? Назвіть добрі справи хухи. Чому в неї можна повчитися?

-Що ви знаєте про автора казки «Хуха –Моховинка»?

-Якими ви уявляєте казкарів?

3. Повідомлення теми і мети уроку.

Сьогодні на уроці ми продовжимо знайомитися з творчістю В.Короліва – Старого. Ви вдома прочитали казку «Потерчата».

-Чим схожа вона з казкою «Хуха-Моховинка»?(Відповіді учнів)

Вивчивши матеріал сьогодні ви зможете:

- усвідомити можливість потреби уважного ставлення до ближнього;

- відчути бажання робити добро;

- пригадати, що таке портрет і як з його допомогою передати ставлення людини до іншої людини;

- намалювати портрет того героя, який сподобався.

А також дасте відповідь на питання: що таке добро, зло. ? Чи дійсно страшна нечиста сила?

4. Опрацювання нового матеріалу

Учитель. І так, ми подорожуємо казкою.

- Про що розповідається в казці «Потерчата»? (Учні стисло переказують)

- Назвіть героїв казки.

Слово вчителя. У нас на уроці працює довідкове бюро. (Учні отримали випереджаюче завдання).-Тож надаємо слово членам довідкового бюро.

1.Робота із словником.

Діти зачитують визначення міфічних істот: потерчата, водяник, русалка, мавка,лісовик, нечиста сила, домовий

(Демони — фантастичні істоти (мавки, домовики, потерчата, хухи).

Демонологія — міфологічні уявлення про земних духів; вчення, яке ґрунтується на вірі в надприродних Духів.

Домовик (домовий) — покровитель родини, найдавніший образ хатнього Бога. За народними уявленнями, живе на горищі, оброслий густою шерстю.

Потерчата (потерчуки, поторочі, страдчата) — душі дітей, які померли нехрещеними або не своєю смертю, народилися мертвими.).

2. «Мозковий штурм»

1. Хто є головними героями казки?

2. Куди пішов дяк Оверко?

3. Чому Домовик почав переживати?

4.Чому Хуха звернулася до потерчат?

5.Чи справді потерчата хотіли заманити дяка в болото?

6.Як ви гадаєте, чому дяк не вірив потерчатам?

7. Як Домовику вдалося врятувати дяка?

8.Як зустріла чоловіка Євпраксія?

9.Із якими словами Євпраксії погодився Домовик? Чи погоджуєтесь ви, що причиною всіх пригод Оверка була горілка?

10. Як ви гадаєте, чому твір має назву «Потерчата»?

11. У чому полягає виховний потенціал казки?

12. Що висміює В. Королів‑Старий?

3.Вибіркове читання

Учитель. Знайдіть у тексті портретні описи. Виразно прочитайте їх.

- Якими ви уявляєте потерчат, домовиків, хух, відьом, водяників, русалок?

Фізкультхвилинка

4. Перегляд ілюстрацій А. Василенка до збірки «Нечиста сила» (Обговорення)

5.Систематизація та узагальнення знань та вмінь

1. Підготовча бесіда.

Учитель. Діти, сьогодні до нас у гості завітав маленький веселий пензлик. Завжди , читаючи казки, оповідання ви передаєте свій настрій за допомогою словесних засобів. А наш гість не проти, щоб ви своє ставлення до казкових персонажів передали за допомогою фарб та олівців.. Перш, ніж ми почнемо малювати портрети казкових персонажів: потерчат, Домовика, русалочок, водяника,- пригадаймо, що таке портрет.

(Учень з довідкового бюро зачитує відомості про портрет)

Учитель. Подумаймо, якими кольорами ми зможемо висловити своє позитивне ставлення до персонажів. Тож спробуйте, опираючись на словесний опис персонажів казки, відтворити своє ставлення до них за допомогою кольорів(позитивне чи негативне).

2.Самостійна робота учнів.

3. Захист робіт учнями(презентація)

- Чи дійсно страшна нечиста сила? (Відповіді учнів)

((За народними уявленнями, Домовик – це фантастична істота, яка захищає добробут людей, допомагає в побуті. У казці Домовик – це персонаж, який також оберігає будинок, подвір’я. Упевнившись у тому, що у господарстві все має бути добре, Домовик поспішив на допомогу хазяїну в дорозі. Він прийшов вчасно і врятував дяка Оверка).

(Потерчата – це вид нечистої сили, яка шкодить людям. Їх ще називають чортенятами. Та в казці Короліва-Старого Потерчата хотіли допомогти п’яному дякові. Але ж усім відомо, що люди бояться нечистої сили. Та нечиста сила вже була в самому дякові і він сам помітив, коли пив горілку. Тому з добрих намірів Потерчат могло б статися щось страшне).

6. Підсумок уроку

1.Метод «Займи позицію»

- Я вважаю, що потерчата, Домовик – носіі добра… ( зла)

2.«Продовжи речення»

Казка «Потерчата» дала мені зрозуміти, що………

Учитель. У казці В. Короліва - Старого «Потерчата» висловлена надія в те, що добро неодмінно переможе зло, що правда подолає кривду і між людьми запанує взаєморозуміння, любов і справедливість.

7. Домашнє завдання. Проілюструвати найцікавіший, на вашу думку, епізод.

Уміти за малюнком розповідати

Тема. Художнє осмислення трагедії українського народу в роки ІІ Світової війни в кіноповісті О. Довженка «Україна в огні»

Мета. Навчальна: проаналізувати, як відтворені на сторінках твору події Великої Вітчизняної війни, визначити тематику, проблематику твору, особливості авторського задуму.

Розвивальна: розвивати критичне мислення, уміння аналізувати, працювати з додатковою літературою.

Виховна: виховувати почуття патріотизму та національної гідності.

Обладнання. Твір «Україна в огні», відео-хроніка про воєнні події, картки самооцінювання

Тип уроку. Інтегрований урок (українська література, історія України). Комбінований

Форма проведення. Урок-дослідження

Хід уроку

1.Організаційна частина.

(Учитель роздає учням листи –трикутники, на яких вони пишуть побажання)

2.Актуалізація опорних знань учнів.

Клас поділено на дві групи.

1 група – гроно до слова Довженко;

2 група - охарактеризувати тематику творів (тези)

3. Мотивація навчальної діяльності

1.Перегляд воєнної хронічки(Додаток 1)

Учитель. Поділіться вашими враженнями.

2.«Асоціативний кущ»

- Які асоціації у вас виникають зі словом «війна»?(Створення асоціативного куща)

3.Словникова робота

Війна – це організована збройна боротьба між державами, суспільними класами тощо.

4.Повідомлення теми і мети уроку

1.Вступне слово.

Учитель. Багато лиха й катастроф зазнало людство на шляху розвитку. Та з усіх цих катастроф найстрашнішою стала війна. Багато разів приходила вона на землю, сіючи смерть і спустошення. Тисячі й тисячі гинули в її залізних обіймах на полях боїв, в окупації, у тилу від виснажливої праці та нестатків. Війна завжди вимагала від воюючих народів титанічного напруження всіх сил, як фізичних, так і духовних. Багато письменників приділяля цій темі немалу увагу. Не був винятком і О. Довженко.

Написати такий твір, як «Україна в огні» у той час – це подвиг для письменника. Чому він пішов на такий ризик? Яку думку хотів донести до людей? На ці питання відповідь ми зможемо дати, проаналізувавши зміст твору.

2.Літературознавча хвилинка

Теорія літератури (на дошці )

Кіноповість (грецьк. kineo — рухаю) — твір кіномистецтва, сюжет якого порівняно складний, базується на цілій низці подій і в якому досягається епічна широта охоплення зображуваної дійсності. Разом із тим у другій половині XX ст. набуло поширення інше значення цього терміна: наголос переноситься із слова «кіно» на слово «повість». Так, кіноповістю називають сценарій, зумисним чином перероблений для читання (при переробці вилучаються специфічні кінематографічні терміни, розширюються діалогічні сцени, уводяться ліричні відступи, граматичний теперішній час змінюється минулим тощо). Окрім того, кіноповістю називають повість, що створена із свідомою орієнтацією на певні кінематографічні прийоми оповіді (подрібнення дії на короткі епізоди, лаконічність діалогу та авторських пояснень, монтажний характер епізодів тощо).

5.Опрацювання навчального матеріалу

1.Інтерв ю з О. Довженком

- Шановний Олександре Петровичу! Як виник у Вас задум написати кіноповість «Україна в огні»?

- «Написав я «Україну в огні» з огненним болем у серці і палким стражданням за Україну, що перебувала в німецьких лапах, з болючим жалем і страхом за її долю… Кому ж, як не мені, сказати було слово на захист свого народу, коли отака велика загроза нависла над нещасною моєю землею. Україну знає лише той, хто був… на її пожарах сьогодні… Моя повість «Україна в огні» не вподобалася Сталіну, і він її заборонив для друку і для постанови… Прикрита і замкнена моя правда про народ і його лихо. Значить, нікому, отже, вона не потрібна і ніщо не потрібно, крім панегірика… Блюстителі партійних чеснот, чистоплюї і перевиконавці завдань бояться, щоб не збаламутив я народ своїми критичними висловлюваннями…».

- Нам відомо,що для розгляду кіноповісті 31 січня 1944 р. було скликано спеціальне засідання політбюро ВКП (б)?

- Так,тридцять першого січня 1944 року мене було привезено в Кремль. Там мене було порубано на шмаття і окривавлені частини моєї душі було розкидано на ганьбу і поталу на всіх зборищах. Усе, що було злого, недоброго, мстивого, все топтало й поганило мене. Я тримався рік і впав. Моє серце не витримало тягаря неправди й зла. Я народився і жив для добра і любові. Мене вбила ненависть великих якраз у момент їхньої малості.

- Дякуємо за змістовні відповіді. До побачення.

2.Виступ літературних критиків.

Історія написання твору (Додаток 2)

3.Виступ істориків.

Історична довідка про період Великої Вітчизняної війни (Додаток 3)

4.Робота з текстом.

Учитель. З ясуємо, як автор описав історичні події, які важливі проблеми порушив у своєму творі.

(Клас поділено на 3 групи.)

1-а група. (Життя мирного населення в роки війни)

- Яка доля чекала на мирне населення з приходом фашистів?

- На прикладі яких персонажів автор описав долю жінок і дівчат у період окупації? Яке ставлення автора до них?

- Як оцінюють дівчата відступ радянських військ? Поясніть їх ставлення до них? Зачитайте приклади з твору.

- Чи змінила цих дівчат війна?

- Яким було ставлення до дівчат після повернення радянських військ? Зачитати приклади з твору.

2-а група.(Доля бійців і партизан у роки війни).

-Як боролися за визволення наших земель солдати?

- На прикладі яких персонажів автор показав їх сміливість і відвагу? Зачитайте.

- За що боролися партизани? Які люди йшли в партизани?

-Як автор ставиться до них? Доведіть рядками з твору.

3-я група.(Розповідь про німецьких завойовників)

- З якою метою прийшли німецькі завойовники на наші землі?

-Як ставилися окупанти до українців?

-З якою метою вивозили в Німеччину тисячі українців?

-Як ставилися німецькі солдати до українських жінок?

- Які звірства фашистів на українських землях описав О. Довженко?

5.Вибіркове читання

Робота в групах

Довженко-письменник не просто веде оповідь про події, він висловлює власне бачення причин поразок, зради, зневіри через ліричні відступи, аналітичні роздуми.

Група I

Знайти й прокоментувати авторські роздуми про Україну.

Очікувані результати

«О українська земля, як укривавилась ти! Ріки кров'ю поналивано, озера слізьми та жалем… Степи гнівом утоптано та прокляттям, та тугою і жалем».

«Світе мій убогий! Де на тобі пролилося стільки крові, як у нас на Україні? Де стільки передсмертних криків, сліз, відчаю? Горе розлилося по недобитих вокзалах».

«Не стало прекрасного села. Не стало ні хат, ні садків, ні добрих лагідних людей. Одні тільки печі й печища біліли серед попелу й вугілля, та де-не-де висіли трупи на ушулах чи на грушах. Нікому було ні плакати, ні кричати, ні проклинати».

«Яка була любима незаймана річка! Вона стала невпізнанна. Вона була збезчещена, зґвалтована і сплюндрована ворогами».

Група II

Знайти й прокоментувати авторські роздуми про українців під час війни.

Очікувані результати

«Звиклі до типової безвідповідальності, позбавленні знання урочистої заборони і святості заклику, мляві їх натури не піднялися до висот розуміння ходу історії, що кликали їх до велетенського бою, до надзвичайного. І ніхто не став їм у пригоді з славних прадідів історії… Вони були духовно беззбройні, наївні й короткозорі…».

«Довгі відходини, сум і горе важких утрат пригнобили всіх. Душі у людей були малесенькі, кишенькові, портативні, зовсім не пристосовані до великого горя».

«З темних льохів, брудних ям, із-під зруйнованих печищ вилізали землистого кольору, чорні, погано одягнені люди… Якесь невимовне тавро жаху й скорбот і того, що лежить за межами обурення і відчаю, упало на них, закарбувалось і довго-довго не зникне вже, як прокляття долі, до самої їх смерті».

Група III

Знайти й прокоментувати авторські роздуми про бійців на фронті.

Очікувані результати

«Все віддали… Поквиталися з життям, з війною, з ворогами на всю силу. Не мудрували, не ховалися по резервах і тилах, не обростали родичами… на постах. Не видушували з малих своїх талантів великої користі, нехтували талантом, не любили виставляти напоказ ні в цілому вигляді, ні в пораненому, ні в яких доблестях, мало дорожили своїм — непоштиві, насмішкуваті й недбалі…».

Група IV

Знайти й прокоментувати останнє звернення до читача.

5. Рефлексія

- Поясніть назву твору. Чому, на вашу думку, автор саме так назвав свій твір?

- З якою метою він звернувся до теми війни?Що хотів цим сказати?

- Яких проблем торкнувся О. Довженко у кіноповісті «Україна в огні»?

6. Оцінювання

7. Домашнє завдання

За схемою розказати про долі сім ї Запорожців.

Створити презентацію до твору «Україна в огні»

Додаток 2

Історія написання твору

Задум написати твір про перший найтяжчий рік війни, рік відступу, з’явився у Довженка в той час, коли він дізнався про здачу німцям Києва. Довженко рвався на фронт, бо там умирала, але не здавалася його країна. Як кореспондент фронтової газети, він на власні очі побачив усі страхіття війни, народне горе. «Найстрашнішим під час відступу був плач жінок. Коли я згадую відступ, я бачу довгі-довгі дороги і численні села, і околиці, і скрізь жіночий невимовний плач. Плакала Україна. Вона плакала, гірко ридала, свою долю проклинала».

31 березня 1942 р. на Південно-Західному фронті Довженко написав статтю «Україна в огні» про воєнні злочини фашистів на території України.

Твір писався швидко, уривчасто, великими шматками, адже матеріалу було доволі. У прифронтовій смузі, в селі Померках, Довженко читав до півночі «Україну в огні» Хрущову. Бачив його захоплення твором, але не вірив самому собі, бо знав, що в кіноповісті є критичні місця, яких бояться «блюстителі партійних чеснот, чистоплюї і перевиконавці завдань», тому перепитував, чи не варто злагодити деякі гострі моменти, на що Микита Сергійович відповів, що не злагоджувати, а ще більше загострити треба. Та думка Хрущова швидко змінилася, коли Сталіну кіноповість не сподобалась — він заборонив її для друку і для постановки.

«Україну в огні» було надруковано лише 1966 р., через 10 літ по смерті автора.

Додаток 3

Історична довідка про період ІІ Світової війни

22 червня 1941 р. гітлерівська Німеччина напала на Радянський Союз.

З перших днів війни на західних кордонах України розгорілися жорстокі кровопролитні бої. Битви перших тижнів війни завершилися катастрофічною поразкою радянських військ, які змушені були залишити значну частину України.

Протягом 1941—1942 рр. Україна була окупована фашистськими загарбниками й зазнала жахливих знущань. Німці взяли у своє володіння країну, щоб нещадно експлуатувати, змусити українців працювати на Німеччину. Передбачалося перетворити Україну на аграрно-сировинний придаток рейху, «життєвий простір» для колонізації представниками «вищої раси». До Німеччини вивозили сировину, метали, продовольство, твори мистецтва, музейні експонати й навіть родючі українські чорноземи. Оголосивши всі землі власністю Німецької держави, гітлерівці змушували все вирощене передавати окупаційній владі.

Жорстоких репресій зазнало сільське населення. У ході каральних заходів було зруйновано і спалено 28, тис. сіл і хуторів, залишилися без даху над головою

10 млн. людей. Убито й замучено 3,9 млн. цивільного населення.

Під час окупації України велася активна визвольна партизанська війна.

Наприкінці 1942 р. в Україні діяло 5 партизанських з’єднань і близько 900 загонів, які лише до кінця 1942 р. знешкодили понад 50 тис. фашистських солдатів, влаштували 255 аварій поїздів, зіпсували 270 залізничних і шосейних мостів, знищили десятки військових та інших об’єктів противника.

У ході Другої світової війни Україна зазнала більше руйнувань, ніж будь-яка інша європейська країна.

Коли почалося звільнення України, німецькі війська застосовували тактику «випаленої землі», що означало знищення всього, що вони не могли забрати із собою.

Тема. Література рідного краю. Літературно- мистецька Сумщина. Збірник віршів «Співи Сіверщини» Є. Гончаренко

Мета. : ознайомити учнів з поетичними творами Євгенії Гончаренко, самобутністю поліського краю;

розвивати уміння і навички самостійно здобувати знання, працювати над текстами поетичних творів, логічне мислення та географічну культуру ;

виховувати почуття любові і глибокої шани до рідного краю, до звичаїв, традицій, до своїх видатних земляків, повагу до людей праці.

Тип уроку: Інтегрований урок (українська література, географія). Засвоєння нових знань.

Форма проведення. Урок – захист

Обладнання: карта Сумської області, кролевецькі рушники, відеопрезентації, збірка віршів Є. Гончаренко , вірші дітей про Україну.

Проблема уроку. Проблема збереження та розвитку літературних, культурних надбань рідного краю.

Хід уроку

1. Організація класу,повідомлення теми і мети уроку

2. Мотивація навчальної діяльності

Учитель. Добрий день, діти!Я дуже рада, що ви зібралися в класі в повному складі. До сьогоднішнього уроку ви об єдналися в дві групи: шанувальників літературної спадщини Сумщини і знавців географіїї. На знак готовності ви повинні були підготувати яскраві матеріали (презентацію), доведіть свою готовність.

3.Вивчення нового матеріалу

1. 1 група - географи

(Перегляд відео про Сумщину)- презентація учнів

Наша рідна Сумщина

Людина без Вітчизни, як соловей без пісні. У кожної людини є свій маленький, рідний куточок. Край, де вона народилася. Наша маленька батьківщина – це Сумщина. Чудова і неповторна природа моєї місцевості. Ми любимо свій край і будемо завжди милуватися чудовими краєвидами та історичними місцями Сумщини. Проте головним багатством Сумщини є її умілі, роботящі люди. Тут живуть красиві, працьовиті люди. Це вони захищали і розбудовували нашу землю, творили її славу. Багато мешканців та уродженців Сумщини прославили наш рідний край, як в Україні так і за її межами. За свої трудові здобутки отримали визнання: композитор Д.Бортнянський, сім'я Харитоненко, фізик А. Іоффе, письменник О. Вишня, педагог А. Макаренко, льотчик І. Кожедуб, олімпійський чемпіон з легкої атлетики В. Голубничий, оперний співак А.Мокренко, актриса А. Роговцева та інші. Ми щасливі, що народилися і проживаємо саме тут. Адже дуже любимо рідний край! Кожному птаху своє гніздо миле!

1. Прослуховування «Пісня про рушник»

Слово вчителя. Пісня ця зачаровує прекрасними словами поета А.Малишка і не менш прекрасною музикою Платона Майбороди. І захоплює вона уже не одне покоління людей, бо її мелодія, слова перегукаються з найріднішим, найближчим для кожної людини образом рідної людини – образом матері, яка дарує своєму сину, виряджаючи його в далеку дорогу життя – вишитий рушник, як символ материнського благоговіння, любові. Рушник на стіні - давній звичай. Не було, здається, жодної оселі, котру не прикрашав би рушник.

2. (Діти виходять з хлібом-сіллю на рушнику)

1-й. Рушник з давніх-давен був своєрідним обличчям оселі, відтак і господині. В тому, скільки і які були рушники, створювалась думка про жінку, її дочок. І завжди цінувалися рушники справжніми пошанувачами.

2-й. Вишитий рушник створював настрій, був взірцем людської працьовитості. З рушником ушановували появу немовляти в родині, виряджали в далеку дорогу батька, сина, чоловіка й коханого, шлюбували дітей, зустрічали рідних і гостей; проводжали людину в останню путь. Молодята на весіллі ставали на рушник. Про це співалося в давній українській пісні.

3-й. Рушник і хліб – одвічні людські символи. Хліб на рушникові був в усі часи високою ознакою гостинності.

Рушник на стіні, давній звичай. Не було, здається, жодної оселі, котру не прикрашав би рушник.

Славиться земля Сумщини кролевецькими рушниками

3. (Повідомлення про кролевецький рушник) (Додаток 1)

Кролевець здавна вважається центром поліського ткацького мистецтва. Кролевецькі рушники приваблюють урочистою святковістю, красою і монументальністю візерунків, що яскріють червоним кольором на білому тлі. Ткацький промисел в Кролевці був розвинутий ще з часу заснування міста (1601 р.). Видатні майстри другої половини XVIII ст. виготовляли квітчасті килими, рушники, ткані червоним по білому, вибійку із зображенням птахів, квітів, ромбів. У 1863 р. у місті налічувалось 208 ткачів. Наприкінці XIX ст. візерункове ткацтво стало кустарним промислом. Найбільшу славу візерункові кролевецькі рушники здобули в XIX ст.

Історія залишила деякі імена ткачів, кожний з яких мав свій стиль, своєрідну манеру виконання. Це Настя Іваницька, Петро Бідний, Лаврентій Ринда та його син Євтихій, онуки Іван та Василій. Для кролевецьких рушників характерним є використання традиційної техніки перебору з ремізно-човниковим ткацтвом.

На давніх рушниках кролевецьких майстрів поширені стилізовані квіткові мотиви, восьмикінцеві розетки, медальйони, півні, журавлі. Цвітуть «дерева життя», вазони з квітами. Улюбленими були малюнки так званих «свічників», з яких, піднімаються вгору червоні квіти. Поширені були так звані «орляні» рушники із двоголовими орлами. Як варіант траплялись також двоголові орли з опущеними крилами. Згідно з твердженням етнографа та археолога Хведора Вовка, зображення царського герба хронологічно відповідало візерункам гербів на грошах^[1].

На початку XX ст. з’являються новації: поширюється хрестиковий шов, у вишивку разом із фабричними нитками проникає поліхромія, з’являються нові сюжети, зокрема жанрові сцени.

В радянські часи в місті працювала фабрика, на якій працювало близько 800 осіб. Кролевецька вишивальна мануфактура в ці часи не цуралась демонстративного прославлення щасливої радянської дійсності. Можливо, якраз завдяки такій прагматичній провладній мімікрії цей традиційний промисел дійшов до наших часів, а не був знищений.

(Звучить повільна музика)

Слово вчителя. Славетна Шосткинщина, сіверський край…Тут зросло не одне покоління справжніх українців. Славиться вона зеленими лісами, багатими полями, щирими працьовитими людьми. Чи не тут зростав славетний Іван Кожедуб? Хіба не звідси пішов захищати свою землю від ворогів у далекому 41-ому Великоконь Григорій? Саме тут родиться українське слово Ігоря Чумака…

4. (Відео про Шостку)

5. Розповідь учня про поетесу-землячку Євгенію Гончаренко

(випереджувальне завдання)) (Додаток 2)

6. 1 група –літератори

(Звучить повільна музика, учні читають поезію)

Читець 1. Люба Шостка спить у сні невиннім,

Тьохкають у сквері солов ї.

У старім дуплі дрімає днина.

Оживають ранки золоті.

Місяць сяє в зорях синьооких,

На сухі шляхи проміння ллє.

Вітрик весняний не дує поки,

горобинове гілля не б є. («Шостка спить»)

2 читець. Моя земля чарує співом,

Живою треллю солов я.

О, як люблю казкове диво,

Коли засніжені поля.

О, як люблю вербу плакучу,

Яка в тумані п є з Десни.

Люблю деснянські тихі кручі,

Повітря трепіт від луни. («Моя земля»)

3 читець. Там, де батьки мої зростали,

Берізки лагідно співали,

Річки, туманами повиті,

Красою тішили щомиті.

Там, де батьки мої зростали,

Шпаки мелодії складали.

Той милозвучний звук співання,

Послухати любили зрання. («Де батьки зростали»).

8.Бесіда.

- Діти, що об єднує всі ці поезії?

- 2 група – скласти сенкан до слова «Батьківщина»

- 1 група – скласти асоціативний кущ до слова «Батьківщина»

9.Аналіз поезій Євгенії.Гончаренко

(На партах перед учнями лежать поетичні твори поетеси. Діти виразно зачитують поезії, висловлюють своє ставлення до прочитаного, аналізують художнє світобачення автора).

10. «Дозвольте і мені взяти слово…» (Учні зачитують власні поезії, присвячені темі «Україна», звертаючи при цьому увагу присутніх на те, що надихнуло їх на написання.) (Додаток 3)

4.Підсумок уроку

Учитель. Як же відбувається процес збереження та розвитку літературно-мистецьких надбань Сумщини?

5.Оцінювання роботи учнів на уроці.

6 Домашнє завдання

Вивчити напам ять одну з поезій поетеси Євгенії Гончаренко.

1 група – презентація на тему «Кролевецький рушник»

2 група – укласти збірку учнівських віршів .

Додаток 2

Євгенія Василівна Гончаренко

Народилась 8 грудня 1949 року у місті Шостка Сумської області в родині службовця. Закінчила ЗОШ №11.

З 1967 р. п'ять років працювала на казенному заводі «Зірка» лаборантом Ц З Л. В 1977 році закінчила Київський інститут харчової промисловості. За спеціальністю - інженер-технолог хлібопекарного, макаронного і кондитерського виробництві.

Вірші пише зі шкільних років. У 2000 році у видавництві «Слобожанщина» м. Суми вийшла перша збірка віршів «Луна душі». У 2003 році у видавництві «Сіверщина» м. Шостка – «Казки для школяриків», «Вірші та казки про звірів і птахів», «Пісні – вірші». У 2003 році – «Новели та оповідання», роман «Така доля», збірки віршів: «Безмовність печалі», «Сестриці», «В лісі», «Моє Полісся». У 2005 р. - роман «Кам’янистий шлях», збірка віршів: «Наостанці». У 2006 році – «Оповідання», «Вірші і казки для дітей». У 2007 році - роман «Соломійка», казка «Пригоди бобренятка». Друкується в місцевій пресі.

Її твори дивують своєю різножанровою палітрою: вірші, пісні, романи, оповідання, новели, казки і вірші для дітей. Ілюстровані нею самою книжки вона дарує відділам освіти, культури, школам і бібліотекам міста Шостка та в інших містах України.

Основна тема її творів - краса природи мальовничого Полісся, краса землі свого безжурного дитинства, стосунки між сучасними людьми і їх філософія буття.