Cторінка вчителя-реабілітолога

Використання елементів нейрокорекції в лікувальній фізичній культурі

Нейрокорекція - це комплекс вправ, що спрямовані на розвиток порушених функцій головного мозку. Використання спеціальних психологічних методик в корекційній роботі дає змогу подолати значний спектр труднощів у дітей з особливими освітніми потребами. За рахунок чітко скоординованих рухових програм здійснюється вплив на ділянки мозку, що в свою чергу сприяє відновленню порушених зв’язків нервової системи. Одержана рухова інформація з кори головного мозку, передається до мозочка, який координує сигнали для підтримки рівноваги та координації тіла в просторі.

Вчені стверджують, що мозок людини налічує 100 мільярдів нейронів, які здатні утворити 100 трильйонів зв’язків. Чим вищий показник утворених контактів, тим вищий рівень функціонування мозку людини. В ході корекційного процесу надважливо сприяти утворенню нейронних зв’язків, які в подальшому формуватимуть нейронну мережу. Кількість, розгалуженість та якість нейронних зв’язків напряму вливає на рівень розвитку інтелектуальних здібностей.

Традиційно методи корекційного впливу умовно діляться на два напрями. Перший зосереджений на когнітивних процесах, застосовується у роботі з дітьми, які мають труднощі навчального та інтелектуального характеру. Другий базується на методах рухової корекції та зосереджений на тілесному орієнтуванні, де налагоджується контакт з власним тілом. В більшості випадків діти з особливими освітніми потребами, зокрема з розладами аутистичного спектру, потребують формування рухових функцій. Важливо пам’ятати, чим більше дитина рухається, тим краще в неї розвинені зв’язки нервової системи, тому що: покращується кровообіг, нормалізується стан судин, підвищується пружність м’язів, збільшується опірність організму та виробляється білок BDNF, який спонукає утворення нових нейронів й підтримує їх здоров’я. Спеціально підібрані нейрокорекційні вправи стимулюють роботу кори головного мозку, його півкуль та їх взаємодії.

Комплекс вправ з лікувальної фізичної культури з елементами нейрокорекції необхідно підбирати враховуючи психофізичні особливості розвитку дитини, її сильні та слабкі сторони. Важливо, щоб нейрокорекційні вправи були побудовані в ігровій формі. Нейрокорекційні вправи можна використовувати для дітей різної вікової категорії, особливо корисними вони будуть при порушеннях інтелектуальної діяльності, розладах координації, навчання, дефіциту уваги та гіперактивності.

Практикуючи нейрокорекційні методи, варто опиратися на принцип «від простого до складного». Якщо в дитини добре виходить виконувати ту чи іншу вправу, можна додавати нові та поступово ускладнювати завдання. Перед тим, як починати щось нове, потрібно впевнитись, що дитина оволоділа попереднім матеріалом. Рухові завдання виконуються в різних положеннях: сидячи, лежачи, стоячи. Ефективними є вправи при яких синхронно залучаються до роботи обидві руки чи ноги, а не лише ведучі. Так як і в усіх заняттях дуже важлива системність. Потрібно не забувати про те, що постійна праця запорука успіху.

В ході корекційно-розвиткових занять доцільно використовувати ігри з м’ячем, скакалкою, нейро-скакалкою, грати в класики, долати різні види перешкод, а також не забувати використовувати пальчикову гімнастику.

За рахунок поєднання лікувальної фізичної культури та нейрокорекційних вправ дитина буде краще відчувати своє тіло в просторі, покращиться зорово-моторна координація, слухова та зорова увага, навчиться почергово виконувати дії, краще буде узгоджувати свої рухи.

Поєднання інтелектуальних та рухових вправ дозволяє не лише провести час з користю, а й отримати новий досвід. Вплив нейрокорекційних методів роботи значно підвищує працездатність кори головного мозку та міжпівкульної взаємодії. Враховуючи той факт, що психіка і мозок є пластичними, нейрокорекційні вправи сприяють всебічному розвитку дитини.

Профілактика порушень зору у школярів

Важливою складовою профілактики порушень зору є правильна організація робочого місця, дотримання правил гігієни. чіткого розпорядку дня, режиму сну, харчування та відпочинку.

Варто не забувати стежити за поставою під час сидіння за робочим місцем (спина рівна, ноги міцно впираються в підлогу всією ступнею). Слід забезпечити оптимальне освітлення робочої поверхні - рівномірне, не тьмяне і не сліпуче та контролювати час перебування перед телевізором, комп’ютером, планшетом тощо. Зошити та підручники мають знаходитися на відстані не ближче ніж в 30-35 см від очей. Між завданнями, пов'язаними з напруженням зору робити гімнастику для очей, щоб не перенавантажувати зоровий аналізатор. Після школи дитина обов’язково має відпочити, а не сідати одразу за уроки або гаджети. Варто ввести в раціон дитини продукти які покращують зір. Найкраще підійдуть ті, що містять вітаміни А, С, В, D, E, F, К та важливі мікроелементи. Це - овочі, фрукти та інших продукти, наприклад: чорниця, чорна смородина, лохина, гарбуз, чорний шоколад, морква, щавель, капуста, яєчний жовток і вершкове масло, кисломолочний сир, риба, грейпфрут, шпинат, кукурудза, горіхи та інші.

Наприклад, ось такі прості вправи зміцнять дитячі оченята.

1. Подивитися вгору, вниз, вліво, вправо;

2. Кілька разів із силою заплющити очі, а потім їх відкрити;

3. Подивитись у вікно сфокусувати погляд на віддаленому предметі, потім на предмет поруч;

4. Обертати очима спочатку за годинниковою стрілкою, та навпаки;

5. Заплющити очі на декілька секунд та розслабитися.

Ці вправи варто робити регулярно й обов’язково при відчуттях зорової втоми.

Важливо кожного року відвідувати лікаря-офтальмолога для попередження захворювань очей.

Топ причин чому варто робити ранкову зарядку

Зарядка – це комплекс фізичних вправ. Така діяльність, проведена в доброзичливій атмосфері, весело, цікаво і досить легко залучить дитину до корисного заняття, і стане гарною сімейною традицією.

Зарядка сприяє:

- виходу із сонного стану;

- зміцненню імунітету;

- покращенню самопочуття та настрою;

- тренуванню вестибулярного апарату та покращенню координації рухів;

- зміцненню нервової системи;

- активізації роботи мозку;

- підвищенню працездатності;

- покращенню пружності м’язів;

- попередженню порушень постави;

- збільшенню витривалості.

Системно робіть зарядку. Витрачаючи лише 10-15 хвилин щодня Ви покращуєте свій фізичний та емоційний стан.

Плоскостопість та її профілактика

Плоскостопість - це деформація стопи, при якій склепіння ноги опускається, при цьому вся підошва вступає в повний або майже повний контакт із землею.

Плоскостопість буває вроджена та набута. Вроджена плоскостопість спричинена внутрішньоутробними вадами розвитку. Набута плоскостопість виникає внаслідок вроджених патологій сполучної тканини, родових травм, порушень центральної нервової системи, травм, довготривалого перебування в гіпсі, рахіту, малорухливого способу життя, ослаблення м’язів склепіння стопи.

При плоскостопості може виникати біль під час ходьби, порушення постави, часті головні болі та швидка втома.

Внаслідок плоскостопості найбільше страждають:

• колінні суглоби;

• кульшові суглоби;

• поперековий відділ хребта.

Щоб попередити можливі патологічні зміни потрібно відвідувати лікаря-ортопеда з перших місяців життя дитини.

• 1 міс. - виключення вроджених вад розвитку;

• 3 міс.,6 міс.,1 рік - контроль формування склепіння стопи;

• 1 рік - контроль постави, природних вигинів хребта, об’єму рухів у суглобах, ходьби тощо.

Щоб в домашніх умовах перевірити чи є плоскостопість у дитини потрібно взяти чистий білий аркуш паперу та художні фарби і скористатися схемою 1.

Змастіть всю стопу дитини художніми фарбами.

Після цього поставте дитину на чистий сухий аркуш паперу та зафіксуйте слід.

Якщо у вас вийшло зображення схоже на B чи C, то обов’язково зверніться до лікаря-ортопеда за консультацією. Для профілактики плоскостопості, щоб попередити хворобу необхідно своєчасно відвідувати лікаря-ортопеда. Потрібно правильно підбирати взуття: воно має бути відповідного розміру, а не на виріст чи мале. Взуття повинне бути якісним та комфортним, відповідати сезону. Потрібно вживати вітаміни, більше рухатись, гуляти на свіжому повітрі. Дуже корисно ходити по нерівним поверхням босоніж (пісок, галька, масажні ортопедичні килимки, трава і тд), робити зарядку, дотримуватись раціонального харчування.

Пам’ятайте, найкраще лікування - це профілактика. Чим раніше ви розпізнаєте проблему, тим легше її виправити. Проте, без огляду та додаткових обстежень ортопедом самолікуванням та надмірною профілактикою займатись не варто.

Правильна постава-запорука здоров’я

Постава починає формуватися з раннього віку, в процесі росту та розвитку. Якщо в початкових класах більшість дітей мають здорову спину, то під час навчання в старших класах цей показник змінюється в гіршу сторону. Багато дітей страждають на сколіоз, кіфоз, лордоз та інші патології опорно-рухового апарату. Причиною є неправильне сидіння за партою або письмовим столом, важкі портфелі, неправильне носіння портфеля ( на одне плече), низька фізична активність, В результаті м’язовий корсет спини стає слабким. І виникають проблеми з спиною. Щоб запобігти формуванню неправильної постави, потрібно правильно сидіти за робочим столом, партою, слідкувати, щоб в дитини під час ходіння спина була пряма, лопатки розгорнуті, живіт втягнутий, голова піднятою. Потрібно підбирати меблі відповідно зросту дитини, контролювати правильність носіння портфеля та його вагу. Важкий портфель збільшує навантаження на хребет та суглоби. Слідкуйте, щоб дитина не робила уроки сидячи в кріслі, лежачи, а тільки за робочим столом. Спати дітям рекомендовано на ортопедичних матрацах. Для профілактик порушення постави потрібно: носити правильно портфель, спати на ортопедичних матрацах, займатись фізичною культурою і спортом, правильно ходити, не сутулитись, робити уроки за письмовим столом, не носити важкого, плавати, дотримуватись здорового способу життя, контролювати масу тіла дитини. При порушенні постави страждають внутрішні органи та системи.

Щоб перевірити поставу самостійно потрібно стати спиною до рівної поверхні (стіни, дверей). Дитина повинна торкатись до них одночасно потилицею, лопатками, сідницями, литками ніг і п’ятками. При цьому між хребтом і площиною (стіною, дверима) залишається невеликі зазори в районі шиї і талії (дивитись малюнок 1). Спина розпласталась по поверхні, вільного простору немає зовсім ?Шийний і поперековий вигини не сформовані – негайно зверніться до лікаря. Правильна постава та різновиди порушень (дивитись малюнок 2).

Профілактика порушень зору у дітей

За статистикою в Україні зареєстровано близько 1,5 млн. випадків захворювань очей, з них понад 300 000 випадків серед дітей. Це досить велика цифра, тому потрібно бережно відноситись до свого зору.

Зір має дуже важливе значення. Він є однією з фізіологічних функцій сенсорної системи, за допомогою якої людина отримує 80-90% інформації про навколишній світ.

Порушення зору може виникнути через надмірне навантаження на очі, погане освітлення під час роботи, тривале перебування за комп’ютером, телевізором, або іншими гаджетами, спадковість, травми очей.

Для профілактики порушень зору потрібно дотримуватись таких правил:

· Харчування дитини повинно бути повноцінне та збагачене вітамінами (особливо для зору корисні морква, гарбуз, чорниця, шпинат, абрикос, манго, пророслі зерна пшениці, горіхи, буряк і т.д.);

· Гарне та правильне освітлення робочого місця, світло має падати зліва;

· Надавати очам відпочинок;

· Берегти очі від травм та забруднень;

· Під час письма, читання або іншої роботи предмети необхідно розміщувати на відстані 30-35 см від очей;

· Не перенавантажувати очі;

· Не читати лежачи та під час руху;

· Дітям до 5 років гаджети (планшети, телефони) протипоказані. Телевізор можна дивитись дозовано;

· Дітям 6-7 років дозволяється працювати із комп’ютером та іншими гаджетами не більше 15-20 хвилин. Дітям середнього та старшого шкільного віку – не більше 45-60 хвилин у день. Відстань від монітора має бути близько 50-60 см;

· Проходити планові огляди в лікаря-офтальмолога;

· Робити окорухову гімнастику.

Якщо ви помітили, що дитина стала часто кліпати, мружитись, вдивлятись в предмети, скаржитись на біль в очах, сухість, сльозотечу, відчуття дискомфорту в очах, потрібно щонайшвидше звернутись до лікаря-офтальмолога на консультацію.

Розвиток дрібної моторики у дітей

Дрібна моторика – це здатність маніпулювати дрібними предметами, передавати об'єкти з руки в руку, а також виконувати завдання, що потребують скоординованої роботи очей і рук.

Розвивати дрібну моторику потрібно починаючи з народження, масажуючи легенько пальчики малюка. Пізніше можна давати брязкальце в руку дитини, чергуючи руки. Згодом потрібно починати використовувати бізікубики, великий конструктор, складати пірамідки. Якщо дитина не тягне до рота предмети, то можна використовувати матеріали для ліплення (пластилін, тісто для ліпки, глина), також крупи (сортувати їх), можна використовувати пальчикові фарби. З часом потрібно збільшувати асортимент для розвитку дрібної моторики, тобто починати вчити застібати, розстібати замки, ґудзики, використовувати дрібніший конструктор, малювати пензликом, олівчиками. Грати в ігри з піском (робити пасочки, пересипати його в ємкості, терти в руках). Вчити закривати та відкривати кришечки. Можна перекладати олівчики з місця на місце пальцями ніг. Це дуже корисна вправа для дрібної моторики та зміцнення м’язів ніг.

Добре розвинена дрібна моторика рук і пальців дозволяє дітям виконувати велику кількість справ, від елементарних жестів у ранньому дитинстві (рухи кінцівками, захоплення предметів руками) до більш складних рухів у старшому віці (складання пазлів, письма, малювання і т.д.).

Отже, дрібну моторику потрібно розвивати з народження та підтримувати її протягом зростання і розвитку дитини. Тим більше, що вона безпосередньо пов’язана з функціонуванням пізнавальних процесів, а саме уваги, пам'яті, мислення та мовлення.

Орієнтовний режим дня першокласника

Розпорядок дня дуже важливий для гармонійного зростання та розвитку дитини. Він має бути обов’язково присутній в повсякденному житті кожного. Пропоную до вашої уваги орієнтовний графік дня для першокласника (дитини 6-7 років):

7:00 - підйом, гігієнічні процедури, зарядка, сніданок, дорога до школи;

8:00 - 12:00 - заняття в школі;

13:00 - обід, відпочинок ;

14:00 - 15:00 - виконання домашнього завдання;

15:30 – полуденок;

16:00 -18:00 прогулянка, рухливі ігри, відвідування гуртків;

19:00 – вечеря;

19:30 - ігри, вільний час;

20:00-20:30 - гігієнічні процедури, підготовка до сну;

20:30-21:00 - читання на ніч;

21:00 – сон.

Не забувайте, що графік є дуже важливим і дотримуватись його потрібно обов’язково та постійно. Щоб дитину легше було привчити до режиму, його повинні дотримуватись всі члени сім’ї. Так дитина швидше прийме правила та засвоїть їх. Залежно від ряду чинників, які супроводжують дитину, індивідуальний режим дня може бути скорегований. Наприклад, якщо дитині потрібно раніше вставати ніж 7:00 то відповідно потрібно і раніше лягати. Дотримання режиму є запорукою гармонійного росту та розвитку дитини, особливо першокласника, який вперше вживається в роль школяра та потребує підтримки й чітких вимог (правил) з боку дорослих.

Page updated

Google Sites

Report abuse