Сторінка вчителя-логопеда

Розвиваємо мовлення дитини: на прогулянці, на кухні, на дачі

Збагачення пасивного й активного словника дитини і розвиток у неї граматично правильного фразового і зв’язного мовлення — це завдання, яке батьки можуть і зобов’язані вирішувати щодня. У першу чергу це стосується тих сімей, де діти відвідують логопедичну групу або заняття з логопедом. Якщо мовлення дитини розвивається без видимих проблем і відповідає віковим нормам, батькам не варто усуватися від процесу мовленнєвого виховання. Адже будь-якому паростку легше розквітнути на розпушеному й удобреному ґрунті, ніж пробиватися на покинутій і затоптаній землі.

Як проводити домашні заняття з розвитку мовлення? Для цього нічого не потрібно організовувати спеціально. Вам не знадобляться складні посібники та методики. Варто лише налаштуватися на щоденну роботу і уважно подивитися навколо себе або навіть просто перед собою. Засобом і предметом для мовленнєвого розвитку дітей може стати будь-який предмет, явище природи, ваші звичні домашні справи, вчинки, настрій. Невичерпний матеріал можуть надати дитячі книжки і малюнки в них, іграшки та мультфільми.

Не втрачайте найменшого приводу щось обговорити з вашою дитиною. Саме обговорити. Односторонні «говоріння», без діалогу — малокорисні. Не важливо, хто при цьому мовчить: дитина чи дорослий. У першому випадку у дітей не розвивається активне мовлення, у другому — пасивне (уміння слухати, чути, розуміти мову; своєчасно і правильно виконувати мовленнєву інструкцію; вступати в партнерські відносини; співпереживати). Отже, ви подивилися перед собою і побачили, наприклад, … яблуко. Прекрасно, вважайте, що у вас в руках готовий методичний матеріал для розвитку мовлення дитини, причому будь-якого віку. Для початку влаштуйте змагання «Підбери слівце» (Яблуко яке? — Солодке, соковите, кругле, велике, блискуче, стигле, запашне, жовте, важке, вимите, і т. д.). Гра пройде цікавіше, якщо ви запросите інших членів своєї родини, друзів вашої дитини, їхніх батьків. Той, хто придумав таке слово — відкушує шматочок яблука. А поки воно ще ціле, його можна змалювати і заштрихувати кольоровим олівцем. Це корисно для пальчиків. Готова картинка хай прикрасить стіну в дитячій кімнаті. Наступна гра буде називатися «Згадай казку» (В яких казках згадуються яблука? — «Гуси-лебеді», «Білосніжка і сім гномів», «Молодильні яблучка» тощо) Тут вже за правильну відповідь можна заслужити і ціле яблуко. А коли в руках кілька яблук, саме час їх розглянути уважніше і порівняти між собою — гра зі сполучником а — «Порівняй два яблука» (перше яблуко жовте, а третє — червоне; одне солодке, а інше з кислинкою; у першого коричневе насіння, а у другого — біле і т. д.) Аналогічно можна обіграти будь-який предмет, ситуацію, які, безумовно, будуть корисні для розвитку дитячого мовлення.

Як розвивати мовлення дитини ?

1. Спілкуйся з дитиною якомога більше, коментуй свої дії, детально розповідай про предмети, які оточують її.

2. Збагачуй словниковий запас малюка новими словами, пояснюючи їх.

3. Розмовляй з дитиною повільно, грамотно і чітко, ні в якому разі не «сюсюкай».

4. Спонукай дитину до мовлення» ставлячи їй запитання, поступово ускладнюй їх.

5. Коли малюк говорить, виправляй його мовленнєві помилки тільки після того, як він закінчить фразу.

6. Багато читай дитині, вчи її переказувати, разом вчіть вірші, вчи складати цікаві історії за картинками.

7. Процес розвитку мовлення стимулює дрібна моторика рук. Виконуй вправи для пальчиків, малюй олівцями і крейдою (не фломастерами), грайте в мозаїку.

Не забувайте хвалити дитину після кожного успіху!

Виховуємо мовленнєву особистість

Передумови розвитку мовлення різноманітні і беруть свій початок задовго до народження дитини. Крім спадкових особливостей, варто зважати й на те, як спілкувалися батьки з іще ненародженим малюком. Тут ідеться не про смислове наповнення слова, а про емоційно – інтонаційне звертання, побажання, мрії, плани, які містяться в словесних пестощах бажаної й очікуваної дитини.
У власному мовленні дорослим бажано вдаватися до різноманітних виразних інтонаційних забарвлень, здебільшого позитивного характеру.
По можливості, демонструвати або вказувати на предмети, речі, особи, явища, про які йде мова. Наближати до них дитину на безпечну відстань, стимулюючи дотик до деяких.
Максимально використовувати дитячі жанри, фольклор (колискові, забавлянки, дитячі речитативи) як супровід всіх природних умов життя.
Дитина має право на чуйність та прояв свого інтересу: не можна активізувати мовлення дитини, коли вона відчуває дискомфорт, не можна ігнорувати її інтерес до предмета, навіть якщо він не цікавить дорослого.
Різні контакти з дитиною доречно супроводжувати мовленням. Час не регламентується і цілком залежить від готовності дитини, її бажання та активності.
Вкрай важливо, якою мовою до дитини звертаються батьки, бо саме вона буде засвоєна першою як рідна. Отже, шановні батьки, вам належить заздалегідь визначитися щодо мовленнєвого простору, у якому починатиме жити ваша дитина.
Емоційний досвід, здобутий дитиною вже в ранньому віці є важливим фундаментом у виробленні регулятивних способів поведінки впродовж всього життя особистості. В перші ж роки дитинства повноцінний емоційний досвід і перш за все соціальні емоції відображають (виокремлюють і закріплюють) життєві значимі прагнення, піднімають їх до рівня потреб в процесі спілкування з близькими дорослими і однолітками.

Оксана Степанова, фахівець КУ «Інклюзивно-ресурсний центр» Звягельської міської ради

Вплив правильного кусання та жування їжі на розвиток мовлення.

Розвиток мовлення є складним процесом. Він вимагає слухання, розуміння та засвоєння слів. Далі дитина повинна продемонструвати свою мовленнєву майстерність, тобто вимовляти певні звуки, які будуть розумітися як людська мова. Потрібно вимовляти все правильно, що часто дуже складно, використовувати свої мовленнєві органи для створення адекватної, запланованої послідовності звуків.

Однією із складових мовлення дитини є гарно розвинений артикуляційний апарат. І розвиватись він починає від народження. Під час грудного харчування у малюка уже залучаються понад 40 м'язів, включаючи язик, губи, щелепу та щоки (для пляшечки із соскою потрібно значно менше зусиль), а кусання та жування їжі продовжує тренування та розвиток органів артикуляції. Ефективне кусання залучає наступні частини рота - ясна, зуби, язик, кістки верхньої і нижньої щелеп. Це ті самі органи, належне функціонування яких, необхідне для правильної артикуляції звуків, а порушення їх розвитку може стати причиною дефектів мовлення. Весь м'язовий комплекс рота залучається до кусання та жування їжі, що є чудовою практикою розвитку мовлення. Ось чому, навчаючи дитину, як кусати і жувати їжу, ми безпосередньо підтримуємо її розвиток мовлення.

Для правильного розвитку прикусу та мовлення важливо, щоб дитина мала правильну звичку відкушування їжі, тобто користувалась передніми зубами, а не бічними. Вчасно вводьте в раціон дитини їжу, яку потрібно відкусити і пожувати.

Ви, швидше за все, помічали, що після того, як почали використовувати більш розширений раціон для дитини, вона виявляє велику зацікавленість до того, яка їжа на тарілці. Це чудово! Дозвольте дитині торкатись, досліджувати та куштувати. Задоволення цікавості вашої дитини, у тому числі стимулювання її новим досвідом, допоможе їй навчитися їсти і кусати їжу самостійно. Звичайно, що буде багато безладу, але і веселощі, сміх та гордість також будуть. Тому потрібно бути уважними та терплячими. Нехай ваша дитина буде самостійною. Якщо в дитини з’явились зубки, значить вона вже може жувати їжу. Дайте їй таку можливість.

Вікторія Ридецька, фахівець КУ «Інклюзивно-ресурсний центр» Звягельської міської ради

Роль дидактичної гри у розвитку дитини

Гра є одним із найцікавіших видів людської діяльності, провідною діяльністю дошкільника, засобом всебічного розвитку, важливим методом виховання. Гру назвали «супутником дитинства», хоч у житті граються не тільки діти, але й дорослі. Дитяча гра — це діяльність, що спрямована на орієнтування в предметній і соціальній дійсності, у якій дитина відображає враження від їх пізнання. Мати дитинство — це передусім мати право на розвиток власної ігрової діяльності, що є важливою складовою дитячої субкультури. Гра задовольняє соціальну потребу в пізнаванні навколишньої дійсності й водночас дає їй змогу полинути у чарівний світ фантазії.

У системі навчання і виховання дошкільників активно використовуються дидактичні (навчальні) ігри, що розвивають спостережливість, уяву, пам’ять, мислення, мовлення, сенсорні орієнтації дітей у розмірах, формах, кольорах, максимально задіюючи інтелектуальний потенціал у пізнанні світу і себе. Дидактична гра спрямована на формування потреби в знаннях, активного інтересу до того, що може стати їх новим джерелом, удосконалення пізнавальних умінь і навичок.

У дошкільній педагогіці дидактичні ігри розрізняють за навчальним змістом, ігровими діями і правилами, організацією і стосунками дітей, роллю вихователя тощо. Ці класифікації співвідносяться зі змістом навчання і виховання:

• ігри для сенсорного виховання;

• ігри, спрямовані на ознайомлення дітей з об’єктами та явищами навколишньої дійсності;

• ігри для формування елементарних математичних уявлень;

• ігри, що сприяють мовленнєвому розвитку та ін.

Поширеною є класифікація дидактичних ігор за характером матеріалу. Це ігри з предметами, настільно-друковані ігри та словесні ігри. Вони є найскладнішими, оскільки змушують дітей оперувати уявленнями, мислити про речі, з якими на той час вони не діють, використовувати набуті знання у нових ситуаціях і зв’язках. У молодшому дошкільному віці ці ігри спрямовані на розвиток мовлення, уточнення і закріплення словникового запасу, формування вміння рахувати, орієнтуватися у просторі. У старшому дошкільному віці словесні ігри розвивають самостійність мислення, активізують розумову діяльність дітей. Як правило, дошкільникам доводиться описувати предмети, відгадувати їх за описом, за ознаками схожості та відмінності, групувати за властивостями, знаходити алогізми в судженнях, вигадувати власні розповіді. Відповідно до характеру ігрових дій дидактичні ігри поділяють на:

• ігри-доручення (ґрунтуються на інтересі дітей до дій з іграшками і предметами: добирати, складати, роз’єднувати, з’єднувати, нанизувати та ін.);

• ігри з відшукуванням предметів (їх особливістю є несподівана поява і зникнення предметів);

• ігри з відгадуванням загадок (вибудовуються на з’ясуванні невідомого: «Упізнай», «Відгадай», «Що змінилось?»);

• сюжетно-рольові дидактичні ігри (ігрові дії, передбачені у них, полягають у відображенні різних життєвих ситуацій, у виконанні ролей (покупця, продавця, вовка, гусей та ін.));

• ігри у фанти або в заборонений «штрафний» предмет (картинку) (пов’язані з цікавими для дітей ігровими моментами: скинути картку, утриматися, не вимовити забороненого слова тощо).

Оксана Степанова, фахівець КУ «ІРЦ» Звягельської міської ради

Користь дитячих забавлянок

З появою на світ немовляти батькам належить багато чому навчитися. Звичайно, дуже важливо правильно і своєчасно годувати немовля, класти спати, одягати, купати, гуляти, але ще важливіше навчитися розмовляти з малюком так, щоб він знав і відчував, як сильно мама і тато його люблять. Становлення контакту, як фізичного, так і психологічного з новонародженою дитиною - це досить тривалий і трудомісткий процес. Кожна молода матуся повинна докласти багато зусиль, щоб допомогти дитині адаптуватися в новому для нього світі і по можливості оточити його турботою. Дуже гарними помічниками в налагодженні спілкування між мамою і новонародженим немовлям стануть дитячі забавлянки. Ці короткі віршовані твори повинні заспокоювати і відволікати малюка, допомагати йому адаптуватися.

Хочу звернути увагу батьків на користь дитячих забавлянок для майбутнього мовлення. Всі вони сприяють розвитку мовлення та логічного мислення, координації рухів великої та дрібної моторики, оскільки малюки в більшості випадків повторюють ті дії, про які йде мова в смішному літературному творі. А також, коли малюк чує забавлянку з вуст своєї матері чи бабусі, він вчиться розрізняти поняття «веселий-сумний», «гучний-тихий», намагається відокремлювати один від одного звуки, відчуває ритм і плавність мовлення та багато іншого. Пропоную кілька найпростіших забавлянок:

Кую, кую чобіток,

Подай, мамо, молоток!

Як не подаси молотка,

Не підкую чобітка. (Дорослий стукає пальцем у ритм по ступні дитини).

Тосі, тосі, тосі,

Де ходили - в гості.

Що їли - кашку

Що пили - малашку,

Кашка смачненька,

Малашка - ріденька. (Плескаєм в долоні)

Пальчик, пальчик, де ти був? (легенько масажуємо кінчик мізинчика)

Я з цим братцем в ліс ходив, (безіменний пальчик)

А з цим братцем борщ варив, (середній пальчик)

А з цим кашу куштував, (вказівний пальчик)

А з найбільшим заспівав, заспівав. (великий пальчик)

Вікторія Ридецька, фахівець ІРЦ Звягельської міської ради.

Як спілкуватись з дитиною з розладами аутистичного спектру

Рекомендації фахівцям, що сприятимуть підвищенню ефективності спілкування з дитиною з РАС:

Бути активним слухачем. Дорослий повинен демонструвати розуміння того, про що говорить дитина, тим самим викликатиме в неї довіру та повагу. Під час спілкування, дивитись один одному в очі. Необхідно проявляти свою увагу за допомогою жестів, міміки (кивання головою, посмішка). Дотримуючись карантинних вимог, слід користуватись захисними щитками, а не масками.
Говорити чітко і виразно. У розмові користуватись короткими реченнями з 3-4 слів; повторювати ключові слова, які добре відомі дитині. Згодом слід ускладнювати речення, використовуючи нові слова, зменшувати кількість повторів. Намагатися менше говорити.
Робити паузи між реченнями, щоб дати можливість дитині осмислити сказане педагогом.

Говорити про те, що відбувається в цей час і в цьому місці. Опис дії дитини – один з найефективніших педагогічних прийомів.

Намагатися зрозуміти, що дитина хоче сказати. Для цього аналізувати звуки, слова, напрям її погляду, жести тощо. Заохочувати будь-які намагання дитини спілкуватися. Повторювати дитячі коментарі і запитання. У такий спосіб педагог зможе перевірити, чи правильно він зрозумів сказане дитиною.
Заохочувати дитину розповідати про улюблені іграшки, речі та події з їхнього життя. Під час таких розповідей діти вчаться висловлювати свою думку.

Формування комунікативно-мовленнєвих навичок у дитини з РАС вимагає зусиль, часу та системи в логопедичній роботі. Завдання вчителя-логопеда: підібрати такі ігрові прийоми, щоб зацікавити дитину і розвивати її всебічно, незалежно від того, хоче вона комунікувати чи ні.

Вікторія Ридецька, фахівець

КУ «Інклюзивно-ресурсний центр»

Новоград-Волинської міської ради

Загальні правила мовної поведінки дорослого з дитиною, що заїкається

В Україні майже пів мільйона людей мають проблем із заїканням - порушенням мовлення, що характеризується частим повторенням або пролонгацією звуків, складів або слів. Більшість (0,3 млн) людей, які мають такі проблеми - це чоловіки. Логопеди відзначають, що заїкання виникає у зв'язку зі судомним станом м'язів мовного апарату. Точна причина заїкання до кінця незрозуміла, але вчені вважають, що основними чинниками є генетика та нейрофізіологія. При цьому, медики виділяють групи дітей з підвищеним ризиком розвитку заїкання:

• діти з деякими захворюваннями, що мають підвищену судомну активність;

• діти з генетичними факторами ризику (мають родичів із заїканням);

• діти з тривожними рисами характеру, які зазвичай прив'язані до матері, реагують на зміни її настрою. У таких дітей нерідко спостерігається порушення сну, апетиту, дратівливість, плаксивість у відповідь на різку зміну оточення;

• діти, що спостерігають конфліктні ситуації в сім'ї;

• діти із затримкою мовного розвитку у віці від 3 до 6 років;

• діти з раннім прискореним мовним розвитком, у яких заїкання може виникнути при занадто швидкому додаванні нових слів в лексикон;

• діти з двомовністю: раннє вивчення двох і більше мов провокує зниження адаптивних можливостей центральної нервової системи;

• діти, які проводять більшу частину свого часу за комп'ютером і телевізором, маючи брак живого мовного спілкування з оточенням.

Як допомогти?

Існує багато методів фармакологічної терапії та логопедичних методів, які можуть допомогти зменшити прояви заїкання у деяких людей до такого ступеню, що нетренованим вухом неможливо почути проблему. Однак, засобів, щоб остаточно вилікувати людину не існує. Перш за все, батькам, в яких є діти з таким порушенням мовлення, рекомендується створити для дитини спокійні та комфортні умови життя, не спонукати дитину "бути сміливішою", не насміхатися над проблемами і, тим більше, не карати за порушення мовлення. Важливими моментами є дотримання режиму, правильне, збалансоване харчування, уникнення перевантажень (як психічних, так і фізичних), створення сприятливого емоційного клімату в сім'ї. Слід звернути увагу батьків на те, що для дітей у віці від 1-го до 7-ми років мова батьків є зразком. Тож потрібно дотримуватись і дорослим загальних правил мовної поведінки:

• говорити плавно, емоційно-виразно, помірно за темпом;

• вимовляти всі слова чітко, без "заковтування" окремих звуків;

• не "лепетати" з дітьми та не спотворювати звуковимову;

• не перевантажувати мову складними для дітей словами та конструкціями;

• формулювати свою думку простими реченнями;

• не квапити дітей з відповіддю;

• не карати дітей за похибки у мові, не передражнювати і нервово не поправляти.

Фахівці наголошують, що дітям корисно читати віршовані тексти, відповідно до їхнього віку, тому що вони їх легко запам'ятовують. А ритмізована мова сприяє виробленню правильних мовних автоматизмів.

Слід пам'ятати, що заїкання є медичною проблемою, тому вирішувати її потрібно комплексно, звернувшись за допомогою до фахівців.

Вікторія Ридецька вчитель-логопед

КУ «Інклюзивно-ресурсний центр» Новоград-Волинської міської ради

Логопедичні вправи для розтягування короткої вуздечки язика

Коротка вуздечка виглядає як джгутик під язиком, що з’єднує його нижню поверхню з дном ротової порожнини. Якщо під’язикова вуздечка вкорочена, дитина не зможе правильно вимовляти звуки, які вимагають підйому язика вгору (шиплячі звуки [ш], [ж], [ч], ш та [р]). Сучасні логопеди рекомендують численні вправи для розтягування вуздечки язика, які допоможуть без хірургічного втручання.

1. «Дотягнутись до носика» (широким язиком тягнутись до носа, потім закрити язиком верхню губу й утримувати протягом 3-5 секунд, при цьому не підпирати язик нижньою губою. Виконувати 3-5 разів.)

2. «Маляр» (усміхнутись, відкрити рот і «пофарбувати» широким кінчиком язика тверде піднебіння. Язиком рухати вперед-назад. Нижня щелепа при цьому не рухається. Виконувати вправу 10-15 секунд.

3. «Виштовхування горішків» (язиком ведемо по середині щоки з одного та іншого боку, ніби хочемо виштовхнути уявні горішки або малюємо горизонтальну вісімку в роті. Повторити 6-10 разів.)

4. «Коник» (усміхнутись, відкрити рот, поклацати широким кінчиком язика (ніби облизуємо тверде піднебіння, а потім «відклеюємо» язик і він «падає» в порожнину рота. Виконувати 5-15 разів.)

5. «Грибочок» (усміхнутись, відкрити рот, притиснувши широкий язик усією площиною до піднебіння. Язик нагадуватиме тоненьку шапку гриба, а розтягнута під’язикова зв’язка – його ніжку. Утримувати в такому положенні 5-10 секунд.) Якщо в дитини відразу не виходить притиснути язик до піднебіння, можна виконати вправу «Коник» і зупинитись в момент, коли язик ще не встиг відірватись від твердого піднебіння й ще більше присмоктати його.

6. «Гармошка» (усміхнутись, «приклеїти» язик до піднебіння і, не відриваючи його, закривати і відкривати рот. Повторюючи рухи, намагатися відкривати рот усе ширше та якомога довше утримувати язик у верхньому положенні. Виконувати вправу 5-10 разів.)

Після кожного серійного виконання одного виду вправи слід давати змогу дитині трішки відпочити. Бажано проводити комплекс зазначених вправ в ігровій формі, щоб дитині було цікаво, щоб вона старалась виконувати завдання якісно й результативно.

Оксана Степанова

Вчитель-логопед КУ «ІРЦ»

Новоград-Волинської міської ради

ФОРМУВАННЯ КОМУНІКАТИВНО-МОВЛЕННЄВИХ НАВИЧОК У ДИТИНИ З РАС

Аутизм (розлади аутистичного спектру (РАС) – це стан, який виникає внаслідок порушення розвитку головного мозку і характеризується вродженим та всебічним дефіцитом соціальної взаємодії та спілкування. Його неможливо вилікувати, проте з часом можна скоригувати і адаптувати людину до соціального життя.

Для конструктивного спілкування дитини з РАС із оточуючими її людьми потрібно формувати:

потребу у спілкуванні. Уміння попросити будь що, реагувати на своє ім’я, вміти відмовлятись, вітатись, погоджуватись, відповідати на запитання людей;

вербальні і невербальні засоби для спілкування і вміння вибирати їх для конкретного спілкування. Називати власні предмети займенником «мій», розповідати про дії, місце знаходження, описувати предмети, а також минулі і майбутні події;

уміння орієнтуватися під час спілкування. Почати, підтримувати та закінчити діалог. Під час діалогу повертатись обличчям до співрозмовника, дотримуючись дистанції;

уміння планувати зміст своєї участі у спілкуванні (уявляти, що саме скаже). Вміти коментувати інформацію; реагувати на раптову подію.

Діти з РАС не здатні абстрагуватися і для спілкування їм необхідна візуальна підтримка - це графічне зображення людини, предмета, дії, властивостей, ознак живих та неживих об’єктів. Потрібно використовувати піктограми, фотографії, картинки, реальні (або іграшкові) предмети. Картки, зошити або таблиці для спілкування складаються індивідуально, виходячи з потреб дитини. Кількість піктограм повинна збільшуватись у міру їхнього засвоєння.

Вікторія Ридецька - вчитель-логопед КУ «Інклюзивно-ресурсний центр» Новоград-Волинської міської ради Житомирської області

Поради вчителя-логопеда

ТОП- 5 іграшок для дітей з порушенням слуху

Дітям з порушенням слуху на відміну від інших дітей набагато важче відкривати для себе світ. Як правило, такі малюки відчувають серйозні складнощі під час формування мовного спілкування, сприйняття мови на слух, в самостійному називанні предметів, зображень, в розумінні питань, які ставлять та побудови відповідей на них. Малюки з порушенням слуху не в змозі самостійно оволодіти мовою. Вони потребують спеціального колекційного лікування та відповідного навчання, що надається фахівцями в інклюзивних класах. Проте крім лікарів та педагогів, батьки також повинні позитивно впливати на ті сторони розвитку, які через зниження слуху, заважають дитині повноцінно адаптовуватися в соціумі.

Під час інклюзивного навчання вдома через ігри дітям з порушенням слуху рекомендовано компенсувати повну або часткову втрату слуху за рахунок зору. Це означає, що іграшки повинні навчати таких дітей сприймати предмети через їхні властивості. Наприклад, форма, величина, колір та місце, яке іграшка займає у відведеному для неї просторі.

Які іграшки варто запропонувати дитині з вадами слуху?

На основі результатів роботи діти з особливими освітніми потребами педагогом, лікарем та доктором наук - Монтессорі ще 100 років тому було розроблено багато розвиваючих ігор та іграшок, які позитивно впливають на дитячий розвиток дрібної моторики та вдосконалення почуттів: слуху, зору, смаку, нюху. Дані методи й досі не втратили своєї актуальності. Адже іграшки Монтессорі направлені на сенсорний, математичний та мовний розвиток, вони навчають малюка координувати свої рухи та логічно мислити.

Нижче представлені ТОП-5 найкращих іграшок для інклюзивної освіти, які рекомендує Монтессорі та сучасні експерти-педагоги для дітей з порушенням слуху:

Пірамідки

Одна з перших та найважливіших іграшок для дітей - пірамідка. З її допомогою малюки навчаються визначати форму, колір, можуть порівнювати збільшення та зменшення величин. В дітей розвивається координація рухів, дрібна і велика моторика.

Конструктор

Ігри з конструкторами дозволяють дітям ставити перед собою мету та шукати варіанти її рішення. Наприклад, побудувати печеру для динозавра чи замок для принцеси. Конструктори дають можливість дітям порівнювати різноманітні деталі, приміряти їх та експериментувати для отримання результату. Малюки намагаються аналізувати, розвивають уяву, порівнюють предмети між собою та отримують перші знання про форму та величину предметів.

Ігрові панелі - бізіборди

Розвиваючі дошки містять велику кількість різних кнопок, клямок, замків, затискачів та інші речі. Бізіборди знайомлять малюків з різноманітними предметами та навчають їх навичкам самообслуговування. Діти розвивають логічне мислення, кмітливість, дрібну моторику, стають більш уважними та посидючими.

Оксана Степанова

вчитель-логопед КУ «Інклюзивно-ресурсний центр»

Новоград-Волинської міської ради

Дисграфія

📖 Виправлення вад письма – складний і довготривалий процес. Корекція дисграфії повинна проводитися з урахуванням віку дитини, індивідуальних особливостей, стану здоров’я. Важливим є: позитивна установка на логопедичні заняття, розуміння необхідності корекції, медикаментозна підтримка. Якщо логопедична допомога побудована грамотно, то більшість стійких помилок зникає.

📖 Ми рекомендуємо проводити вчасну логопедичну корекцію ще в дошкільному віці. Вона допоможе запобігти помилкам, пов’язаним з усним мовленням, просторовою орієнтацією, фонематичним сприйманням.

📖 У першому класі вчитель повинен більше часу відводити на звуко-буквений аналіз і синтез слів. В процесі роботи над орфограмами звертати увагу на фонетичну сторону слова.

📖 Важливим моментом є психологічна підтримка дітей - дисграфіків. Зняття напруги, тривоги під час письма, коли дитина впевнена, що її під час письма не покарають, сприяє зменшенню кількості помилок. Необхідно навчити дисграфіка промовляти слова по складах, виділяти перший, другий, третій, шостий звук в слові. Складати з слів речення. З речень – тексти. Ця робота повинна бути планомірною, цілеспрямованою, в тісній взаємодії з батьками та вчителями. Лише за такої умови можна досягти значних успіхів, аж до повного виправлення складного мовного порушення – дисграфії.

Оксана Степанова

вчитель-логопед КУ «Інклюзивно-ресурсний центр»

Новоград-Волинської міської ради

Скарбничка логопедичних порад для батьків

1️⃣ Завжди звертайте увагу на неправильне мовлення дитини, намагайтеся встановити причину ( погане мовленнєве оточення, наявність патології ЛОР – органів тощо).

2️⃣ Пам’ятайте, що виявлені на початковому етапі порушення мовлення можна легко та швидко виправити.

3️⃣ Відсутність звуків у мовленні дитини завжди призводить до їх заміни іншими, у простих випадках – до міцного їх укорінення.

4️⃣ Не намагайтеся виправляти спотворені звуки самостійно. Якщо ви чуєте їх більше місяця – вони вже міцно закріпилися. Потрібна консультація логопеда з подальшим виправленням.

5️⃣ Якщо дитина розмовляє неясно і зрозуміти її можете тільки ви ( а буває, що і ви не можете) неодмінно звертайтеся по консультацію.

6️⃣ Ніколи не сваріть дитину за вади у її мовленні – це породжує страх, невпевненість, а в подальшому призводить до неконтактності, недовіри та тривалої роботи з логопедом.

7️⃣ Стимулюйте дитину спілкуватися: під час прогулянки проговорюйте побачене, почуте, звертайте увагу малюка на спів пташок, завивання вітру взимку, плескіт води тощо. Обговорюйте прочитану казку, побачену телепередачу, мультфільм, різні життєві випадки. Загалом пояснюйте все, що цікавить допитливих малюків, і скоро ваша дитина здивує вас своїми можливостями. Вона зможе добре мислити, фантазувати, знаходити вихід зі складного для її віку становища, приймати рішення у різних ситуаціях, бути цікавим співрозмовником, уважним слухачем і комунікативно-творчою особистістю, що неодмінно допоможе їй досягти успіхів!

Вчитель-логопед КУ «Інклюзивно-ресурсний центр»

Новоград-Волинської міської ради

Оксана Степанова

Вправи для розвитку мовно-слухової уваги та слухової пам’яті

Для того, щоб правильно написати слово, потрібно правильно визначити та відтворити звуковий образ цього слова. Відповідно для цього треба мати достатній рівень сформованості у дитини мовно-слухової пам’яті та уваги. Пропоную вправи:

- Дорослий в певній послідовності називає звуки, дитина прослуховує ряд та відтворює (викладає) його за допомогою букв (кількість букв у дитини відповідає кількості названих звуків).

- Дорослий в певній послідовності називає склади зі звуками, які за допомогою букв дитина повинна відтворити (наприклад: склади ДА, МА, ПА дитина викладає букви Д, М, П).

- Дорослий називає слова, перед дитиною розкладені відповідні картинки. Потрібно покласти картинки в певній послідовності.

Якщо дитина справляється з завданням, матеріал ускладнюється. Разом із запам’ятовуванням звуків, складів, слів та підбором до них букв та малюнків дитині необхідно виконати і розумове завдання. Наприклад:

- Дорослий в певній послідовності називає звуки, дитина відтворює заданий ряд, проте перед ним знаходиться більша кількість букв.

- Дорослий називає ряд слів, проте дитина повинна запам’ятати лише слова із заданим звуком, а потім відтворити за допомогою відповідних картинок.

- Дорослий називає ряд слів, дитина повинна запам’ятати, а потім відтворити за допомогою картинок лише ті слова, в яких відсутній заданий звук.

Вчитель-логопед КУ «Інклюзивно-ресурсний центр» Новоград-Волинської міської ради Житомирської області

Вікторія Ридецька

Поради батькам: якщо дитина заїкається

1.📌 Якщо ваша дитина почала заїкатися, перш за все встановіть чіткий і правильний режим дня. Потрібно одразу обмежити неорганізоване мовлення дитини.

2.📌 Дозвілля заїкуватої дитини треба організувати так, щоб вона якомога менше займалася гучними й рухливими іграми.

3. 📌Упродовж всього дня розмовляйте з дитиною спокійно, не поспішаючи.

4. 📌У мовленнєвих іграх ( лото, дитяче доміно ), під час вивчення віршів намагайтеся стежити за тим, щоб мовлення дитини було спокійним, плавним, неквапливим, але достатньо виразним і природним.

5. 📌Якщо дитина говорить із затримками, то м’яко, спокійно зупиніть її і попросіть повторити те ж саме без поспіху.

6. 📌Якщо дитині важко починати говорити, допоможіть їй, вимовляючи разом із нею початок фрази.

7. 📌Під час спілкування з дитиною будьте витриманими, не потурайте їй, але не доводьте вимогливість до різкості.

8. 📌Привчайте дитину до самостійності, виховуйте її волю.

9. 📌У випадку помітного погіршення мовлення звертайтеся за консультацією до логопеда.

Вчитель – логопед

КУ «Інклюзивно-ресурсний центр»

Новоград-Волинської МР

Оксана Степанова

ВПРАВИ НА РОЗВИТОК ДОВІЛЬНОЇ ЗОРОВОЇ УВАГИ

Продовжуючи тему подолання порушень писемного мовлення, хочу зазначити про важливість розвитку зорової уваги для подолання даних порушень. Щоб запобігти, а потім і виправити порушення письма, я пропоную вправи, які вам у цьому допоможуть:

☝️1. Дитина слідкує поглядом, як Ви проводите олівцем по лінії від початку до кінця в заданому напрямку.

☝️2. Провести пальчиком від початку лінії до кінця, коли вона переплітається з іншою лінією або кількома іншими лініями.

☝️3. Прослідкувати за допомогою олівця шлях героя по лабіринту.

☝️4. Гра «Лабіринт вісімка»: дитина тримає лабіринт, нахиляючи так, щоб по ньому каталась кулька (кульки) і слідкує лише поглядом за кулькою (кульками), голова при цьому не рухається.

☝️5. Назвати серед інших малюнки однієї тематичної групи (овочі, фрукти, транспорт тощо);

- назвати малюнки одного кольору:

- порахувати серед геометричних фігур лише кола ( інші геометричні фігури).

- порахувати лише маленькі (великі) геометричні фігури.

☝️6. Знайти відмінності у двох схожих малюнках.

☝️7. Знайти заданий малюнок серед ряду подібних.

☝️8. Знайти два однакових малюнки.

Вікторія Ридецька

Вчитель-логопед КУ «Інклюзивно-ресурсний центр»

Новоград-Волинської міської ради

Подолання «дзеркального» письма

Щоб дитина правильно писала, вона повинна орієнтуватись у власному тілі, диференціювати праві і ліві її частини, орієнтуватись у навколишньому просторі, знати кольори, форму та величину предметів.

Для розвитку орієнтування у просторі стануть у пригоді такі вправи:

- Знайти такий самий малюнок.

- Скласти із частин.

- Знайти відмінності.

Вправи з розвитку зорового аналізу та синтезу:

- Назвати предмети (потім букви), зображені контурно, пунктиром, закреслені, закреслені в умовах зашумлення.

- Впізнати недомальовані предмети і домалювати їх (дописати букви).

- Назвати предмети (букви) в умовах накладання.

- Знайти задану букву серед ряду інших букв.

- Визначити, зі скількох елементів складається подана буква.

Для подолання «дзеркального» письма доречні такі вправи:

- Повільно рухати руку дитини зліва направо по рядку.

- Обводити вирізані прописні букви.

- Порівнювати правильні і «дзеркально» написані букви.

Вчитель-логопед комунальної установи «Інклюзивно-ресурсний центр» Новоград-Волинської міської ради Житомирської області Вікторія Ридецька.

РОЗВИТОК СЛУХОВОЇ УВАГИ ДИТИНИ

Активізація слухової уваги дитини – це один із напрямків роботи з розвитку фонематичного боку мовлення. Тут важливо навчити малят розрізняти висоту, силу і тембр голосу, орієнтуючись на одні і ті самі (спочатку сторонні, а потім і мовленнєві) звуки і звукосполучення. Тут корисними будуть такі ігри.

«Два ведмеді» . Обладнання: барабан. Хід гри: Умовно знайомимо дитину з двома ведмедями: великим – татом, маленьким – синочком. Розповідаємо, як тато ведмідь купив маленькому синочку барабан і навчав його грати на ньому. Показуємо, як барабанив тато (гучно), а як Мишко (тихше). Змінюючи з паузами силу звучання, пропонуємо дитині відгадати, хто саме з ведмедів барабанив.

«Мишенятко Пік». Обладнання: гумове мишеня – пискунчик, аркуш оксамитового паперу. Хід гри. Знайомимо дитину з мишенятком Піком, показуємо, як воно шкребеться (по оксамитовому паперу), пищить (звуки іграшки), тікає від кішки (дрібний стукіт пальцями по поверхні столу). Дитина має запам’ятати послідовність цих звуків і відтворити їх.

«Пісенька підкаже». Обладнання: магнітофон. Пропонуємо дитині потанцювати під музику, а коли музика замовкатиме, - зупинятися.

Грайте з дитиною, допоможіть їй розвиватися!

Вчитель-логопед

КУ "Інклюзивно-ресурсний центр"

Новоград-Волинської МР

Оксана Степанова

🧒👧Розвиток розуміння мовлення

у дітей з ООП🧒👧

Відомо, що розвиток розуміння мовлення випереджає появу активного мовлення і є передумовою його формування. З дітьми,що не говорять, робота починається з багаторазового промовляння ситуації. Дорослий, використовуючи ситуативні моменти режимних процесів, прогулянки, називає предмети, які бере дитина, називає дії, які здійснює дитина або дорослий з цим предметом, називає ті відчуття, які відчуває дитина (холодно, тепло, смачно.) Після того, як дитина чула багато разів назви предметів,які вона брала, обмацувала і розглядала, або чула назви дій, які робила сама (їла, пила, йшла), можна давати їй доручення, інструкції, пов’язані з цим предметом.

В процесі розвитку розуміння мовлення використовуються прийоми, запропоновані Н.Аскаріною:

- запам’ятовування назв простих рухів (ладусі, до побачення, дай ручку, не можна, дай, на) та виконання наслідувальних рухів за словесною інструкцією;

- ігри-потішки: коза рогата, сорока – ворона, ку–ку;

- уміння за словом знайти предмет, іграшку;

- знаходження даної іграшки серед двох-трьох;

- впізнавання себе та інших дітей по імені;

- запам’ятовування назв деяких предметів побуту;

- вибір іграшки на прохання дорослого;

- навчити дитину виконувати дії з предметами, назви яких їм відомі.

Основне завдання з розвитку розуміння мовлення полягає в збагаченні пасивного словникового запасу. Дітям пропонується запам’ятати, як називаються: їх іграшки, частини тіла, предмети одягу, туалету, назви тварин, які дитина часто бачить, назви дій, які дитина робить сама( спить, їсть, сидить, стоїть, біжить, одягається, роздягається), які спостерігала ( пише, малює, варить, миє, підмітає).

Не перевантажуйте пасивну лексику словами з відхиленим значенням!

Допоможіть дитині розвиватися!

Вчитель-логопед КУ «Інклюзивно-ресурсний центр» Новоград-Волинської міської ради Степанова Оксана

Логопедична робота в умовах дистанційного та очно-дистанційного навчання

💻В умовах епідеміологічної ситуації в країні ми змушені були познайомитись з дистанційним навчанням. Нам потрібно достойно приймати ці виклики і працювати в умовах сьогодення. Якщо лікарі можуть лікувати дистанційно, то чому б нам не використати всі можливості, щоб не залишити дітей з ООП без уваги. Ми розуміємо, що результат нашої роботи буде не стовідсотковий, але буде.

Дистанційне навчання передбачає наявність технічних засобів. Ми повинні ознайомитись із технічними можливостями батьків і, відповідно до цього, будувати свою роботу. А ще батьки повинні усвідомити свою важливість у роботі з дитиною і, взагалі, важливість дистанційного навчання, щоб не гаяти час.

При наявності технічних можливостей найпоширеніші види технологій:

- Заняття в режимі он-лайн (платформи різні, закриті групи).

Такі заняття слід проводити з мовленнєвими дітьми без поведінкових розладів та з інтелектом «норма». Присутність батьків обов’язкова.

Логопедичні групи можна ділити на підгрупи. З батьками кожної підгрупи визначити час.

- Відео та аудіо записи.

- Електронні матеріали, які потрібно надіслати батькам.

Якщо технічні можливості батьків обмежені телефонними розмовами, то консультуємо по телефону.

Якщо є можливість очно-дистанційного навчання, то батьки можуть виступати в ролі асистента вчителя-логопеда. Батьки приходять до нас і ми надаємо надруковані докладні покрокові інструкції, матеріали, і вони вдома займаються з дітьми.

Обов’язково повинен бути зворотній зв’язок:

- Батьки нам телефонують і розповідають про результати.

- Знімають на відео епізоди роботи з дитиною і відсилають нам.

В режимі дистанційного навчання можна відпрацьовувати всі етапи, починаючи з артикуляційних та дихальних вправ, закінчуючи автоматизацією і диференціацією звуків. Постановку за наслідуванням також слід робити. Хтось із дітей зможе цим оволодіти.

Експериментуйте, вірте в свої можливості – все вийде.

Вчитель-логопед КУ «Інклюзивно-ресурсний центр» Новоград – Волинської міської ради Вікторія Ридецька.

Page updated

Google Sites

Report abuse