– Піди, – каже до лакея, – скажи йому, що хоч він і на кораблі прилетів, а як не добуде води живлющої та цілющої, поки люди пообідають, то не то царівни не віддам, то от оце меч – а його голова з пліч!

 Лакей і пішов.

   А Слухало підслухав, що цар казав, та й розказав дурневі. Дурень сидить на лаві (такі лави кругом столів пороблено) та й журиться: не їсть, не п’є.

– Чому ти, – питає Скороход, – не їси?

– Де вже мені їсти! І в пельку не лізе.

І розказав:

– Загадав мені цар, щоб я, поки люди пообідають, добув води живлющої і цілющої… Як я її добуду?

– Не журись! Я тобі дістану!

– Ну, гляди!

Приходить лакей, дає йому царський наказ: а він уже давно знає, як і що.

– Скажи, – говорить, – що принесу! 

І виконували друзі усі завдання разом...