Ключ 2

   А дурень сидить на печі та й собі проситься:

– Піду і я туди, куди брати пішли!

– Куди ти, дурню, підеш? – каже мати. – Десь тебе й вовки з’їдять!

– Ні, – каже, – не з’їдять. Піду!

   Старі з нього спершу сміялись, а тоді давай лаяти. Так ні! Вони бачать, що з дурнем, мовляв, нічого не зробиш, та й кажуть:

– Ну йди, та щоб уже й не вертався й щоб не признавався, що ти наш син! 

Але спочатку...