І. Читання та аналіз текстів.
1. Перегляньте буктрейлер до твору В.Чемериса “Вітька + Галя, або Повість про перше кохання”.
2. Робота в парі. Кожна пара отримує уривок із повісті. Завдання:
- прочитайте уважно текст;
- поділіться своїми враженнями від прочитаного;
- знайдіть фразеологізми, поясніть їхнє значення;
- назвіть слова з тексту, у яких є орфограми.
Уривок 1
Ех Вітько, Вітько!..
25 липня 1964 року в селі Великі Чаплі мала відбутися незвичайна подія: о сьомій годині ранку Вітька Горобець буде стрілитися на дуелі з Петром Білим за селом, біля третього колгоспного ставка. Якраз отам, де три плакучі верби до самої води схилили свої довгі гнучкі віти, де колись Вітька потай від рибника витяг на вудку отакезного дзеркального коропа, котрого в нього потім украв кіт Васька...
Умови дуелі:
1) Дистанція — 12 кроків.
2) Зброя — вогнепальна.
3) Право першого пострілу — Вітька Горобець.
4) Секунданти: Федько Котигорошко (старший) та Юрко Гречаний.
Ой ти, перше кохання!..
Сьогодні субота. Теплий зоряний вечір. Набігавшись за день, Вітька Горобець стомлено сидить на колоді біля свого двору і неуважно слухає свого секунданта.
Уривок 2
І Вітька Горобець, мужчина з життєвим стажем в чотирнадцять неповних років, мирно захропів на всю хату з піском на животі, та так, ніби не йому завтра доведеться із зброєю в руках ставати до бар’єра та цілитися в Петра Білого і ніби не йому старший секундант Федько Котигорошки, витерши рукавом під завжди мокрим носом, подасть жахливу команду: "Вогонь!.."
Уривок 3
І раптом в один чудовий день ти зовсім-зовсім іншими очима глянув на свою товаришку з довгою косою. На свою біду ти побачив, що в неї гарні чорні очі-оченята, такі жваві, й такі привабливі, і такі бездонні, що прямо диво дивне, як ти міг раніше на них дивитися і не бачити їх?.. Як ти міг раніше не бачити, що в неї тоненька шия і маленькі груди, важкі коси й довгі, примхливо вигнуті брови, тоненька, немов вирізьблена, фігурка й чарівна посмішка, що вона вся струнка, весела й швидка, як вогонь на сухій соломі?
Уривок 4
Лихом цивілізованого людства, на думку Вітьки Горобця, були перший зубний біль і перше безнадійне кохання за формулою: "Він її любить, вона його — хтозна!" Із зубним болем він ще якось міг боротися: піти до фельдшера, і той таки вирве триклятого зуба. А куди поткнешся з другою хворобою, що саме прогресувала? Де, на якому клаптику землі є станція швидкої допомоги безнадійно закоханим? Принаймні у Великих Чаплях такої станції ще не було. І невідомо, чи скоро вона з’явиться.
Уривок 5
З того часу, як творчі муки Федька Котигорошка полинули до Києва, Вітька не знаходив собі місця. Чи надрукує газета їхній вірш? І Вітька не пропускав жодного номера, жадібно гортав сторінки, до болю в очах вдивлявся в рядки... Батько тільки плечима знизував, не розуміючи цього раптового потягу сина до друкованого слова.
— Та чи вони сплять там у своїй газеті?.. Дочекаються, що Галя покохає когось іншого!..— скаржився він Котигорошкові. А той тільки руками розводив.
Одного ранку приятелі вирішили піти на пошту і запитати, чи немає їм листа. Йшли мовчки, думали про одне й те не як важко бути закоханим. Раптом Вітька оторопіло застиг на місці: з бічної вулички, широко усміхаючись, прямо на них ішла Галя Козачок. Ні, вона не йшла, а наче аж пливла, ледь торкаючись землі стрункими ногами в білих черевичках та гордо несучи маленьку голівку з товстою косою. Через плече висіла сумка з газетами, журналами, листами — під час літніх канікул вона працювала листоношою.
Федько миттю сховався за Вітьчину спину, а звідти прошепотів:
— Оце влипли!..
— Привіт, орел! — дзвінко крикнула Галя і вдарила оторопілого Вітьку Горобця журналом по спині.
Вітька розгублено мовчав. Як на біду, всі думки повилітали з голови. Ой любов, що ти тільки не робиш з нещасним хлопцем!.. Ну чого ж ти так жорстоко позбавила його дару межи? Адже він вродився балакучий, як сорока, може годинами безугавно тріскотіти. А тут стовбичить, немов хтось зашив йому губи. Вітько, не стій стовпом, говори, говори, говори.
Чортів Вітька, мовчить! Мовчить та червоніє так зрадливо, що навіть білявий чубчик і той робиться червовим...
Ех, Вітько, Вітько, якби ти так не розгублювався, то побачив би, що й Галя якось змінюється, зустрівши тебе. Чомусь підозріло робиться веселою, а щоки у неї ледь-ледь рожевіють. І оченята спалахують якимось сяйвом. І ніяковів...
Уривок 6
І пішов Вітька Горобець на перше побачення до Галі Козачок, як на страту. Ой, та й довга ж дорога! Ну, візьми себе, Вітько, в руки. Всі ми, смертні, пройшли й пройдемо по цій дорозі. Одні раніше, другі пізніше, одні сміливо, другі — ледве ноги тягнучи. В одних ця дорога з гороб’ячий скік, а в других тягнеться через багато земель, і вони блукають по ній десятки років. Але йдуть. Іди й ти, білявий, хлопчику! Що вдієш, вся чоловіча половина роду людського приречена пройти по цій дорозі. Тож будь мужчиною, Вітько, не треба так хвилюватися й губитися! Звичайно, тут ще бабуся надвоє ворожила, не знаєш, що тебе чекає — чи голгофа з хрестом, чи едем з райськими садами…
Уривок 7
І сталося диво дивнеє у чотирнадцяте літо Галі Козачок року 1964, дня двадцять п’ятого, місяця серпня.
Прикотився в дівочу хату маленький і товстенький весільний сват з білою хлібиною в руках, купленою в сільмазі за двадцять дві копійки, та й став на порозі. О, скільки сватів отак перестояли, скільки гарбузів на дурничку переносили і скількома рушниками були перев’язані та скількома чарками призапрошені! Тож сміливіше, хлопче, не ти перший, не ти останній з славного-преславного племені сватів. Починай, Федько, все одно автор не має часу читати лекцію "Сватання і роль сватів в історії людства". Хай уже іншим разом, а ти починай!..
— Здрастуйте...— тріпнув Федько чорним чубчиком.
Соломія Кіндратівна, Галина мати, низенька рухлива жінка років сорока, кинула на прибулого веселим чистим оком і співуче, м’яко відповіла:
— Здрастуйте, добрий чоловіче.
Гість відразу ж її поправив:
— А я вам не добрий чоловік.
— Овва!..— сплеснула мати повними руками.— А хто ж ти, коли не добрий чоловік? Прямо не відаю, чи й до столу запрошувати.
— А-а, Федько! — відклала Галя книжку.— Проходь, чого ж ти стоїш, хати нам не засидиш.
— А я вам і не Федько,— насупився гість, переступаючи з ноги на ногу. Проте до столу пройшов і зупинився, як вкопаний.— Не Федько я...
— А хто ж ти такий? — Соломія Кіндратівна вдала, ніби не впізнає хлопця, котрого минулого літа застукала під грушею з повного пазухою речових доказів.
— Охотник я турецький,— буркнув Федько.— Так, ніби по мені не видно...
— О-о, здалеку пташка до нашої стріхи прилетіла! — похитала головою мати.— А я думаю, де ж я тебе раніше бачила?.. А воно в Турції. Правду кажуть, гора з горою не сходиться, а людина... То куди ж оце, охотничку, путі, тримаєте?
— За голубою куницею йду!
— Ох ти ж, боже мій! — охнула мати, опускаючись на лавку.— Невже ото з Турції аж у Чаплі за голубою куницею?
В.Чемерис “Вітька + Галя, або Повість про перше кохання”.
ІІ. Збагачення словника.
- Розберіть «зашифровані» речення.
1) оотЗло бовадутью із млезі, а зннная — з никжок.
2) нуКги тачитью єн чиома, а зумморо.
2. Ознайомтесь із текстом “Цікаво знати!”.
Цікаво знати
Слово "крейда" прийшло до нас із далеких країв — із острова Кріт. Римляни в давнину вивозили з цього острова білу глину як будівельний матеріал і називали його крета. Пізніше цю глину почали вживати германці, називаючи її спочатку кріда, а потім крайде. Від германців це слово прийшло до нас (За А. Коваль).
3. Запам’ятайте лексичне значення слів “адреса та адрес”, “білет та квиток”.
,Антисуржик. Як правильно вживати деякі слова і вислови”.
Адреса та адрес
АДРЕСА
1). Позначення місця розташування житла людини або будівлі (території) юридичної особи. // Напис на конверті, пакунку і т. ін., що вказує на місце призначення та одержувача. Помилитися адресою (не адресом).
2). Об’єкт, якому що-небудь призначається, до якого звернено що-небудь.
3). Код, що визначає місце розміщення інформації в ЕОМ. Адреса даних. Віртуальна адреса.
АДРЕС
1. Письмове вітання кого-небудь з нагоди відзначення видатної події в його житті.
Білет та квиток
БІЛЕТ
1). Картка з питаннями для тих, хто складає іспити або заліки.
КВИТОК
1). Паперова чи картонна картка певної форми з відповідним написом, що дає право користуватися чим-небудь, входити куди-небудь, брати участь у чомусь і т. ін. Трамвайний квиток.
2). Документ, особове посвідчення про належність до організації, товариства, установи тощо.
4. Розгляньте презентацію “Збагачення словника. Цікаві факти”.
ІІІ. Авторські неологізми.
1. Розгляньте презентацію “Авторські неологізми”.
2. Прочитайте цитати з поетичних творів П.Тичини, В.Стуса. Знайдіть авторські неологізми. Поясність, з якою метою їх використовують автори. Презентація “Авторські неологізми. Завдання.”
ІV. Редагування текстів.
- Знайдіть помилки та відредагуйте подані речення та словосполучення.
Більша половина учнів не виконала домашнє завдання.
По технічних причинам.
Не по прямому призначенню.
Урок розпочнеться в 13 годин.
Мені повезло: не визивали до дошки.
Дошку вимили чистою тряпкою.
Не сиди на полу.
Самий кращий малюнок.
Хочу сказати слідуюче.
Я не получаю газет.
По наказу директора.
Грошовий перевод.
2. Усуньте помилковий смисловий зв’язок у реченнях.
Виглядаючи у вікно, з мене злетів картуз.
Стоячи біля каси, до мене підійшов знайомий.
З лісу вийшли кілька солдатів у камуфляжних строях, які щось кричали.
Заспівавши пісню, мене захопила ця мелодія.
Школа запрошує на викладацьку роботу вчителів, сторожа, кочегара.
3. Розкрийте дужки, добираючи слово, що найточніше відповідає змісту речень.
1) Ця справа (вимагає/ потребує) наших рук і розуму.
Сплативши гроші за покупку(вимагайте/потребуйте) від касира чек.
2) Хай люди знають, хто йде (всупереч/ наперекір) громаді.
(Всупереч/ наперекір) невтішним прогнозам весна виявилася доволі м’якою й вологою.
3)Учні почали (шукати, розшукувати, відшукувати) дорогу з лісу додому.
Поліція (шукає/ розшукує/ відшукує) злодія.
4) У Миколки (музичний/ музикальний) слух.
Миколка ходить до (музичної/ музикальної) школи.
V. Орфографічний практикум: правопис складних прикметників, іменників, прислівників.
- Перегляньте відеоролик “Правопис складних слів.”
2. Перепишіть і поясніть правопис складних іменників.
Блок-система, дизель-мотор, жар-птиця, стоп-кран, вуглевидобуток, вакуум-камера, снігозатримання, штабс-капітан, овочесховище, блок-система, кораблебудівник, лісосмуга, магазин-салон, віце-президент, екс-чемпіон, лейб-медик, максі-спідниця, міні-футбол, обер-майстер, екс-міністр, шлакоблок, купівля-продаж, льотчик-винищувач, щастя-доля, дизель-мотор, двадцятиріччя, двотижневик, прем’єр-міністр, електродвигун, автофургон, міськрада, секундомір, авіакомплекс, дівчина-красуня, гриб-паразит, жук-короїд, заєць-русак, льон-довгунець.
3. Запишіть складні іменники разом і через дефіс. Поясніть їх правопис.
(Віце)адмірал, (хліб)сіль, (дощо)мір, (людино)день, (життє)пис, (перекоти)поле, (п’яти)річка, (стоп)кран, (радіо)комітет, (купівля)продаж, (лікар)еколог, (блок)система, (прем’єр)міністр, (кіловат)година, (міні)футбол, (чар)зілля, (мати)(й)мачуха, світло/водо/лікування, двох/сот/ліття, авто/фургон, магазин/салон, льон/кучерявець, кіно/репортаж, мікро/економіка, мово/знавство, Кам’янець/Подільський, максі/спідниця, всюди/хід.
4. Розгляньте таблицю “Написання складних прикметників разом та через дефіс.”
(За матеріалами Н.Ільченко).
5. Прочитайте і запам’ятайте назви кольорів, спишіть, розкриваючи дужки.
Аквамариновий - (зеленувато)блакитний; гранатовий - (яскраво)червоний; бордовий - (темно)червоний; теракотовий- (червоно)коричневий; електрик - (сіро)голубий; бежевий - (ясно)коричневий; смарагдовий - (яскраво)зелений; ціановий - (синьо)зелений; оливковий - (жовто)зелений; шафрановий - (золотаво)жовтий; помаранчевий — середній між (жовто)гарячим і (червоно)гарячим; хакі — (коричнево)зелений; бурий — (темно)коричневий, маренго - (чорно)сірий або (чорно)синій; індіго - (темно)синій.
6. Утворіть словосполучення «прикметник + іменник». Поясніть правопис складних прикметників.
(Багряний цвіт) листок, (гострий бік) каміння, (срібна вода) Дніпро, (Давня Русь) література, (приємний, святковий) подія, (шість пелюсток) квітка, (брунатний, сизий) вода, (легка атлетика) крос, (яскраве, синє) небо, (рожевий, бузковий) дим.
За матеріалами сайта https://gorodenok.com/.
7. Попрацюйте з “Тренажером з правопису української мови”. Розгляньте таблицю “Правопис прислівників”. Перепишіть виділені кольором прислівники, знімаючи риски.
8. Виконайте вправу. Перетягніть прислівник у відповідний стовпчик. Якщо все правильно, він буде зеленого кольору.
9. Виконайте вправу “Написання складних слів”. Складіть пазли та отримайте картинку.