ГОЛОВНА

Квітка Цісик. Популяризаторка українського за океаном

Еміграція українців за кордон завжди була болісною сторінкою історії. Цілими родинами наші люди перетинали межі країни в пошуках кращого життя та більше не поверталися на Батьківщину.

Якщо деякі назавжди забували рідну домівку, то інші повсякчас пам’ятали про місце, звідки проростає їхнє коріння. Вони популяризували це серед іноземної аудиторії і, що не менш важливо, прищеплювали любов до України своїм дітям. Саме за такою схемою вчинили батьки відомої американської співачки українського походження Квітки Цісик.

 Українські мисткині об’єднані “(не)наївністю” 

1 частина: Марія Примаченко та її карколомний світ на полотні

У Національному центрі “Українського дому” ось уже як два місяці проводять експозицію “Марія Малює. 100 невідомих творів Примаченко” та виставку-документ “Поліна Райко. Зникоме”. Їх запланували продовжити до сімнадцятого вересня. Обидві художниці нібито відзеркалюють одна одну творчим самовираженням. Проте одна вже змогла заявити про себе не тільки на власній землі, а й за її межами. Інша лише починає свою історію для кожного українця. Відійшовши у вічність, про її долю та талант розкажуть власні витвори. 

Більярд, мандри й епатаж: пригодницький шлях Майка Йогансена

 Ненависна хмара московських тоталітарних устроїв століттями тяжіла над українськими землями. Саме в першій половині ХХ століття, коли більшовики насильно привласнили й спотворили функціональність соціального, побутового, політичного й навіть культурного життя України, наші землі відчули тотальні страждання від кривавих пазурів червоних. 

На превеликий жаль, до когорти «Розстріляного відродження» належать безліч творців, чиї доробки канули в лету, проте їхні імена поступово вигулькують з небуття завдяки літераторам, історикам, дослідникам чи етнографам. 

Медіа «Момент» заглибилося в цю тематику, а тому прагне фрагментарно розкрити молоді епатажну постать, про чиє життя, творчість та вклад в українську культуру мало хто говорить. Одним з екстраординарних особистостей вважають Майка Йогансена. 

“Барбі” і “Оппенгеймер”: провал чи кіношедевр?

Хто б міг подумати, що Голлівуд може переживати важкі часи: страйк сценаристів та акторів, скасування зйомок культового серіалу “Дивовижні дива”. Та, незважаючи на це, у прокат вийшли фільми, які стояли у всіх на вухах ще з початку зйомок: “Барбі” та “Оппенгеймер”. Інтернетом ширились чутки про акторський склад, коли саме вийде фільм і чи не скасують взагалі прокат “Барбінгеймера” через страйк. Але ось, у кінотеатрах не лише нашої країни ці два фільми б’ють рекорди з касових зборів, а глядачі з радістю заполоняють зали для перегляду.

Чому саме ці два фільми здобули таку популярність та привернули увагу глядачів? Чи варто взагалі витрачати свій час та гроші на ці фільми? Нумо розбиратись!

Що таке субкультура, та з чим її їдять? Частина 2.

Романтика вуличних банд, «важка музика», рожево-чорні зачіски та черевики Dr.Martens- усе це голкою пронизує уявлення пересічних людей про субкультури другої половини XX століття. Та, на жаль, зовнішні характеристики перекривають внутрішню ідею й вимальовують спотворену картинку. 

У попередньому матеріалі про субкультури медіа «Момент» порушило питання через призму історичних, соціологічних та психологічних факторів. Цього разу ми маємо на меті розвіяти туманне сприйняття загалу й зʼясувати, у чому полягає різниця та схожість молодіжних обʼєднань, їхні різновиди й особливості. 

Тризуб, центр та расизм: чим запам’ятався міністр Ткаченко?

Культура. Що вам спадає на думку, коли чуєте або читаєте це слово? Культура “скасування”, чи, можливо, різні її прояви, такі як мистецтво, музика? У редакції медіа “Момент” “культура” не в останню чергу асоціюється з Міністром культури та інформаційної політики Олександром Ткаченком.

“Український дубляж житиме, або як влада ледь не знищила феномен”

Напевно, більшість вже обізнані в ситуації, яка з’явилася в кінці минулого місяця. Вона показала, що наші посадовці, бажаючи прогресу, можуть необдумано знищити граніт своєї культури. Це стосується українського дубляжу. 

Нумо розглянемо причини культурницького повстання проти законопроєкту. У чому полягає світовий феномен українського дубляжу? Та як зміна мови в цій сфері могла понести за собою невиправні наслідки ? Усе це ми дослідимо у матеріалі від медіа “Момент”.  

  Що таке субкультура, та з чим її їдять? 

Якщо запитати людей, що для них субкультура, та поцікавитись ставленням до її різновидів, часто можна почути стереотипну думку, оповиту міфами, і навіть висловами з «приправою ненависті й соусом засудження». У результаті, через необізнаність і поверхневість інших виходить не страва, а солянка, у якій різні генерації чи культури варяться з ворожістю, піддають одне одного дискримінації чи навіть стигматизації. 

Медіа «Момент» вирішило дослідити подібний напрямок притаманний всім поколінням. Ми намагатимемося розвіяти помилкове уявлення про нього та довести, що субкультури – це щось більше, ніж здається на перший погляд.     

Сага українського кінематографу: від руйнації до процвітання

  Кіномистецтво є одним із тих пазлів, що викладають картину історії нашого буття. Його стрічки несуть генетичну інформацію, яка просочується через світло на кіноплівці. Воно несе місію розповідати нащадкам про пережитки минулого. Якість фільмування, вибрані актори,  тематика сюжету – усе це неодмінно зображує дійсність, яка панує у часи створення кінокартини та навіть виявлявляє можливі проблеми, про які варто говорити.  

Що цікавить молодь?

Існують різні одвічні питання: хто створив Землю, чи існує людська душа та як Бог знав, що сьогодні неділя - день відпочинку.

Та, на нашу думку, є ще одне питання, яке не дає спокою багатьом. Хтось шукає відповідь, дослідивши різну літературу, а хтось віднаходить її завдяки слідуванню трендів та спілкуванню з цікавими та впливовими для них людьми. Інші без вагань відповідають з точки зору стереотипів та упереджень.