"Український дубляж житиме, або як влада ледь не знищила феномен"

Напевно, більшість вже обізнані в ситуації, яка з’явилася в кінці минулого місяця. Вона показала, що наші посадовці, бажаючи прогресу, можуть необдумано знищити граніт своєї культури. Це стосується українського дубляжу. У президентському законопроєкті “ Про застосування англійської мови в Україні” йдеться про всебічне розповсюдження та використання міжнародної мови українцями. Так маленькі громадяни будуть вивчати англійську ще з дитсадка, правоохронці та військовослужбовці повинні знати та застосовувати її, а інформація про різні заклади освіти та культури дублюватиметься двомовно. З одного боку це важлива зміна для нашого соціуму, адже рівень нашої обізнаності в англійській у дещо не найкращому стані, але з другого існує підпункт ( стаття 9 “Англійська мова у сфері культури”), який фактично знищує вживання рідної мови в кіно, телепередачах та дубляжі. Останнє найбільше обурило суспільство, яке опісля перейшло до активного його захисту та підписання петицій на розгляд Президента. 20 липня з’явилася новина від народного депутата Володимира В'ятровича у його Facebook, що Гуманітарний комітет Верховної Ради все ж ухвалив президентський законопроєкт, але викреслив пункти, що гальмуватимуть культурний процес. Виходить, що український дубляж все ж вважаємо врятованим! 

Але нумо розглянемо причини подібного культурницького повстання. У чому полягає світовий феномен українського дубляжу? Та як зміна мови в цій сфері могла понести за собою невиправні наслідки ? Усе це ми дослідимо у матеріалі від медіа “Момент”.  

Міжнародний апогей українського дублювання

Почнімо з новини, що подібної якості дубляжу, який створюють вітчизняні митці, у світі більше не існує ніде, або ж застосовується вкрай рідко. Наші спеціалізовані студії  влаштовують відбір кандидатів “на голос”, витрачають години та масу енергії на те, щоб записати одну емоційно навантажену сцену, але в результаті ефектно нею справити враження на глядача ( напр. “Одного разу в Голлівуді” Іван Розін озвучує Леонардо ді Капріо у сцені першого знімального дня героя). Деякі українські актори дубляжу навіть мають талант імітування голосу. Так Юрій Коваленко озвучив 27 головних персонажів мультику “Сімпсони”, а у 2002 році ввійшов до книги рекордів України, як відтворювач сімдесяти різних звуків. 

Безпосередньо можна зауважити, що команда зі створення дубляжу несе стрімку місію заохочувати своїх глядачів до вивчення української мови. А саме через вигадування жартів, які будуть стосуватися близької нашому народу тематики, та застосування героями кумедних говірок, які відтворюють атмосферу невимушеності та простоти спілкування. Так, актори постають із завданням відтворити ілюзію, ніби весь світ почав говорити українською. Вони підлаштовуються під настрій сюжету, вкладаються у тональність зі своїм перекладом, щоб він збігався із мімікою героїв. Команда адаптовується під жарти чи звичайні репліки оригіналу та вигадує свої варіанти деяких частин, чим навіть перевершує першочерговий стан сюжету. Відомо, що навіть наш ворог визнав цю працю набагато якіснішою за свою ще у далекому 2010 році. 

Тож, погляньмо на роботу наших митців, поринувши у внутрішню кухню деяких стрічок.   

“Тачки” 

Цей мультфільм вважають першопроходцем глухими та незвіданими тенетами українського дубляжу. Саме завдяки йому у 2006 році актори мали довести соціуму, що український варіант має гідне право на існування. Це вони і зробили. Мем про Валєру у сцені, де Маквін та Сирник лякають трактори на полі, засів у серцях кожного глядача, а це ім’я згодом пролунає із покликанням на мультик з вуст Джека Горобця фільму “Пірати Карибського моря”:

– Якось у мене був матрос, старий, без обох рук і ока…

– А його ім’я?

– … Валєра… (змінився на обличчі)

Кожного персонажа вдало втілили відомі українські актори: Маквін ( Остап Ступка), Саллі ( Ольга Сумська), Док Гадсон ( Олександр Ігнатуша) – але все ж почесну звитягу найколоритнішого героя цього мультику має безаперечно Сирник (“Буксирник”, але без “Бук”), якого озвучував Юрій Коваленко. “Побалакати”, “забульбенити”, “пошуткувати” – ця мовна говірка оповита особистістю цього персонажу, якого певне що намагалися зробити “ближче до народу”. Через нього актори дубляжу передали й певні жарти, які попри англомовний оригінал, був би орієнтований саме на українськомовну аудиторію, чим і створили сюжет більш цікавим. Це такі фрази: “Пождіть я скажу, у самому Києві нема таких доріг”, “Якось я знав одну таку Галю, гарна була. Ну як лескус, тільки з кузовом”, “Я щасливий, як Юрій Гагарін”. 

Друга частина мультику повністю була насичена моментами із згадками про Троєщину, козаків, Березняки, долари стали гривнями, а персонаж Джеф перетворився на Шеву (відсилка на футболіста Андрія Шевченка). Подібних перетворень цього разу було настільки багато, що автори у третій частині вирішили утриматися від надмірної її кількості. Цікавим є те, що момент з пісні Сирника, актори переробили на українську “Ой чорная, си чорна, чорнявая циганка”, чим взагалі не надали шансу англомовній версії прослизнути у потойбічний світ “тачок по-українськи”. Принагідно команда не змогла уникнути згадок про автора “Сонячних кларнетів” та славнозвісну героїню драми Івана Котляревського ( репліки з м/ф: “ Добрий пліс-бонжур, я Буксирник, хто хоче сирник…Буксирник-сирник пошти, як у Тичини…” та “ Моїх звати Марія, Хуаніта, Рональдо і Наталка Полтавка”). 

Важливою особливістю, на яку звернули увагу наші актори дубляжу, але не було помічено в оригіналі – це те, що будь-які фізичні чи ментальні людські особливості були інтерпретовані у світ машин. Так, замість виразу “очам своїм не вірю” стало “не вірю власним фарам”, а з “ у тебе велике та чуйне серце” стало “у тебе дуже великий та чуйний мотор”. Така особлива увага до деталей формує логічну послідовність подібної анімації та дечим навіть перевершує закордонних авторів. 

“Вартові галактики” 

Початкові кадри фільму несуть за собою сентиментальні та навіть трагічні нотки. Змусило замислитися, що цей екшн буде “тримати емоцію”, як подібний за тематикою “Зоряні війни”. Можливо, воно і мало б так статися, але світ Марвелу, переплетений з плідною працею наших акторів дубляжу, сформував шедевр, яким глядачі не втомлюються захоплюватись. Завдяки їм стрічку тепер легко сплутати зі справжньою комедією. 

Кожен герой увібрав у себе невимушений сленг та знається на вишуканих українських лайках. Чого вартий лише єнот Ракета, який став символом цього фільму та мемом в мережі Інтернет, а озвучив його народний артист України Назар Задніпровський. Що не фраза, то крилатий вислів, який цей персонаж сміливо за собою залишає: “Не її, а його. Вчи займенники, пеньок”, “цікаво, як ця бандура влупить?”, “ніштяк” і т.д.  

Спостерігаючи за грою слів у фільмі, можна зрозуміти, що команда з дубляжу не зраджує своїй родзинці у вигадуванні нових слів, жартів та фраз. Вони намагаються мислити нестандартно, розвіювати шаблони детального перекладу та нібито своєю роботою надають стрічці нове життя, не перекручуючи її зміст та посилу героїв. Хоча інколи виникають випадки, коли актори надто захоплюються перифразами. Так, замість сцени, де Ракета в оригіналі говорить Ґруту  “ і що, що це краще за 11%? Ніби це вбіса щось вирішує”, у дубляжі він каже: “ Коня кують, а жаба лапу підставляє, аби щось ляпнути”. Подібна репліка втратила логічний сенс у сцені, адже тепер не зрозуміло, чому Зоряний Лицар подякував Ґруту. Але попри це все ж варто відзначити чудову роботу перекладача цієї стрічки Сергія Ковальчука, який надав “Вартовим Галактики” нових барв. Таким чином деякі слова увібрали нові синоніми: “око” стало “кліпалом”, “не брехати” - це “не свистіти”, вираз “ти нераціонально мислиш” - це “у тебе холодець у голові”, а “мати проблеми” означає “мати вавку в голові”. Також фільм багатіє й такими висловами, як “ з’явитись, як гриб з конопель”, “ дурень думкою багатіє”, “говорили-балакали і на тобі здрасті”. Або ж вигуками “о, млин!” та характерний “вйо”. 

Що б сталося, якби не змінили законопроєкт? 

Нині ми вже можемо видихнути спокійно, що подібне “українське мистецтво” не зникне з наших екранів, але уявімо, що б сталося, якби законопроєкт ухвалили без втручання у його зміст. 

Гадаємо, не важко простежити цей логічний ланцюжок. Спершу руйнується “храм виробництва”: актори дубляжу звільняються із улюбленої роботи. Багато талановитих людей залишаються без заробітку, що вкрай нераціонально вчинено під час воєнного стану, у той час як суспільство і так має фінансову нестабільність та проблеми працевлаштування. Згодом люди втрачають зацікавленість ходити в кінотеатри, які приваблювали їх неординарним українським дублюванням. Нині на екранах звучить іншомовний голос, який глядачі не здатні вловити з базовим рівнем англійської, а субтитри внизу не рятують ситуацію для людей з порушеним зором. Російськомовні українці стикаються зі ще однією проблемою на шляху. До цього вони мали надію вивчити українську за допомогою кінематографу, адже відомо, що це один з найефективніших способів. Усі активно популяризували український контент, заохочували до вивчення і тут неочікувано тобі сказали, що “переходь на англійську - це міжнародна мова”, забувши про попередні промови. Так, виник парадокс: і українську не опанував належним чином, і до англійської ще не готовий. 

Ця картина дещо створила флешбек з 2010 року, коли влада теж намагалася пригальмувати розвиток українського дубляжу на користь … російського. Нині на її місці англійська. Але нам вдалося і на цей раз захистити те, що вагомо виділяє наше суспільство та об’єктивно визнається найкращим в Європі. Але все ж ця ситуація дає підстави замислитись. Чи не означає це те, що ми повинні будемо зіткнутися з новою загрозою, яка намагається знову витіснити нашу мову, за яку ми так затято боремось? Чи не призведуть необдумані зміни не до бажаного розквіту, а до деградації? В усьому успішному існує помітний баланс, але нині складається враження, що нас хочуть перетворити на тих, ким ми не є насправді.  

Особлива подяка ютуб-каналам “Немає сенсу”, “Загін Кіноманів” та “AdrianZP”, які роблять детальний огляд українського дублювання та популяризують вітчизняний контент. Їхня інформація була використана для написання цього матеріалу.