"Дистанційне навчання як сучасний перспективний метод"

Пандемія стала викликом для всієї планети, спричи­нивши кризу в різних сферах життєдіяльності людей. Не ста­ла винятком і система освіти.

Більшість освітніх установ вже проводять реорганізацію в розвитку та використанні інформаційних технологій у поширенні знань, що є одним із головних завдань покращення якості освіти у сучасному суспільстві.

Глобалізація в освіті веде до зростання мобільності, стандартизації навчальних планів і методів навчання, широкого поширення дистанційної освіти.

Застосування дистанційного навчання спонукає педагогів до такого викладання навчальних дисциплін в освітньому закладі, знання й уміння яких повністю відповідають умовам сучасного інформаційного суспільства.

Тому дистанційні методи навчання є перспективною освітньою технологією на сучасному етапі.

Саме дистанційна освіта спонукає вчити учня самостійно вирішувати типові й нетипові завдання, вести пошук інформації, постійно опановувати нові знання.

Дистанційне навчання, яке здійснюється на основі сучасних педагогічних, інформаційних, комп’ютерних та телекомунікаційних технологій сприяє вирішенню багатьох проблем сучасної освіти.

Оскільки основні принципи дистанційного навчання – це встановлення інтерактивного спілкування між вчителем та учнем, між учнями без забезпечення їх безпосередньої зустрічі та самостійне освоєння певного масиву знань і навичок за обраним курсом при використанні певних інформаційних технологій, то необхідним є налагодження зв’язків співробітництва. Нові електронні технології, такі як інтерактивні диски, електронні дошки оголошень, мультимедійний гіпертекст, доступні через глобальну мережу Інтернет, не тільки можуть забезпечити активне залучення учня в освітній процес, а й дозволяють активно керувати цим процесом.

Дистанційне навчання — це форма навчання з використанням комп’ютерних і

телекомунікаційних технологій, які забезпечують інтерактивну взаємодію

вчителів та учнів на різних етапах навчання i самостійну роботу з матеріалами

інформаційної мережі.

Дистанційне навчання – це цілеспрямований процес передачі і засвоєння знань, умінь, навичок і способів пізнавальної діяльності учня, який відбувається при опосередкованій взаємодії віддалених один від одного учасників навчання в спеціалізованому середовищі, створеному за педагогічними та інформаційними технологіями.

Мета дистанційного навчання - надання освітніх послуг шляхом застосування у навчанні сучасних інформаційно-комунікаційних технологій за певними освітніми або освітньо-кваліфікаційними рівнями відповідно до державних стандартів освіти.

Головним завданням дистанційного навчання є розвиток творчих та інтелектуальних здібностей дитини за допомогою відкритого і вільного використання всіх освітніх ресурсів і програм, водночас, доступних в Інтернеті.

Структура дистанційного навчання (за теорією автономії та незалежності Рудольфа Елінга):

• Суспільство (включаючи законодавство, уряд, сім’ю та ін.)

• Організація (заклад освіти)

• Мета навчання

• Зміст навчальної інформації

• Результат навчання

• Учень

• Носій сигналу

Принципи дистанційного навчання:

· доступність навчання, а саме подолання фізичних обмежень людини, розширення аудиторії учнів;

· індивідуальна спрямованість навчання, створення комфортних умов для школярів і вчителів, урахування індивідуальних психологічних особливостей (сприйняття, пам’яті, мислення), індивідуальний темп навчання;

· розвиток інформаційної культури, навичок роботи із сучасними засобами інформатизації і телекомунікації;

· соціалізація навчання, урахування особистісно-комунікативних особливостей учнів.

Таке навчання дає учням можливість цілодобового доступу до навчальних матеріалів, постійну підтримку й консультування учителем та іншими учнями, відеоуроки, віртуальні тренажери та інші технологічні рішення для забезпечення ефективного процесу навчання.

Дистанційна форма навчання також потребує менше часу та енергії для засвоєння учнями знань, є значно мобільнішою та комфортнішою, ніж інші форми навчання. Учні мають можливість індивідуалізації навчання, вибір бажаного темпу та швидкості навчання, високу якість контролю знань за допомогою модульної системи навчання, ефективного тестування.

Зрозуміло, що організація дистанційного навчання потребує від педагога надзвичайних зусиль, часу та педагогічного таланту.

Особливості організації дистанційного навчання у закладі

Сьогодні громадяни України стали як ніколи мобільними. Цьому сприяло відкриття кордонів та інтеграція нашої держави у європейський простір. В таких умовах дистанційна форма навчання набуває особливої цінності для реалізації можливості здобути освіту, або ж підвищити свій освітній рівень.

Для реалізації дистанційного навчання необхідна добре оснащена матеріальна

база; відповідна підготовка фахівців, які зможуть наповнити освітню базу даних навчально-методичним матеріалом та організувати контроль і перевірку знань.

Основою матеріальної бази є комп’ютери, смартфони, інші мобільні

пристрої та обов’язковий доступ до мережі Інтернет. Фахівці, які реалізують

дистанційне навчання, повинні добре володіти навчальним предметом, загальними інформаційними технологіями та навичками роботи з конкретним програмним забезпеченням, яке використовується для реалізації дистанційної освіти.

Особливо масове використання дистанційної форми навчання розпочалося

у навчальних закладах України в період карантину 2020 року. Якщо раніше замовниками дистанційного навчання виступали, зазвичай, зрілі громадяни, зайняті виконанням професійних обов’язків, то в період боротьби з Covіd-19 учасниками дистанційного навчання стали учні шкіл, професійних училищ, студенти коледжів та університетів. У дистанційній формі почали проводити наради, засідання, конференції, організовувати захист дисертацій. Дистанційне спілкування з використанням відео зв’язку почало використовуватися не лише

для навчання, але й для управління підприємствами та організаціями, міністерствами і, навіть, країнами. Всі переконалися, наскільки важливою є дистанційна форма спілкування та навчання в умовах особливих критичних ситуацій. Стало також зрозумілим, що епідемія рано чи пізно закінчиться, а навички та методики дистанційного навчання залишаться затребуваними надовго. Їх можна буде використовувати для проведення занять з учнями з

особливими освітніми потребами, консультацій з батьками, виробничих нарад тощо.

Характерні риси дистанційної освіти:

· Гнучкість: учні, студенти, слухачі, що одержують дистанційну освіту, в основному не відвідують регулярних занять, а навчаються у зручний для себе час та у зручному місці.

· Модульність: в основу програми дистанційної освіти покладається модульний принцип; кожний окремий курс створює цілісне уявлення про окрему предметну область, що дозволяє з набору незалежних курсів-модулів сформувати навчальну програму, що відповідає індивідуальним чи груповим потребам.

· Паралельність: навчання здійснюється одночасно з професійною діяльністю (або з навчанням за іншим напрямком), тобто без відриву від виробництва або іншого виду діяльності.

· Велика аудиторія: одночасне звернення до багатьох джерел навчальної інформації великої кількості учнів, студентів та слухачів, спілкування за допомогою телекомунікаційного зв’язку студентів між собою та з викладачами.

· Економічність: ефективне використання навчальних площ та технічних засобів, концентроване і уніфіковане представлення інформації, використання і розвиток комп’ютерного моделювання повинні призвести до зниження витрат на підготовку фахівців.

· Технологічність: використання в навчальному процесі нових досягнень інформаційних технологій, які сприяють входженню людини у світовий інформаційний простір.

· Соціальна рівність: рівні можливості одержання освіти незалежно від місця проживання, стану здоров’я і соціального статусу.

· Інтернаціональність: можливість одержати освіту у навчальних закладах іноземних держав, не виїжджаючи зі своєї країни та надавати освітні послуги іноземним громадянам і співвітчизникам, що проживають за кордоном.

· Нова роль викладача: дистанційна освіта розширює і оновлює роль викладача, робить його наставником-консультантом, який повинен координувати пізнавальний процес, постійно удосконалювати ті курси, які він викладає, підвищувати творчу активність і кваліфікацію відповідно до нововведень та інновацій.

· Позитивний вплив на студента (учня, слухача): підвищення творчого та інтелектуального потенціалу людини, що одержує дистанційну освіту, за рахунок самоорганізації, прагнення до знань, використання сучасних інформаційних та телекомунікаційних технологій, вміння самостійно приймати відповідальні рішення.

· Якість: дистанційна освіта не поступається якості очної форми навчання, оскільки для підготовки дидактичних засобів залучається найкращий професорсько-викладацький склад і використовуються найсучасніші навчально-методичні матеріали; передбачається введення спеціалізованого контролю якості дистанційної освіти на відповідність її освітнім стандартам.

Таким чином, нові виклики сучасності поставили перед освітою нові складні завдання.

Технології дистанційного навчання:

• Педагогічні (технології опосередкованого активного спілкування учителя з учнем з використанням телекомунікаційного зв’язку та методології індивідуальної роботи з структурованим навчальним матеріалом, представленим у електронному вигляді).

• Інформаційні (технології створення, передачі і збереження навчальних матеріалів, організації і супроводу освітнього процесу дистанційного навчання за допомогою телекомунікаційного зв’язку).

Особистісно орієнтований підхід у навчанні:

• Забезпечення доступності різноманітних освітніх ресурсів.

• Здобування загальної освіти в зручній, адекватній і відповідній формі для того, хто навчається.

• Важливість для психологічного розвитку дитини – його залучення в систематичну навчальну діяльність під безпосереднім керівництвом дорослого.

Засоби дистанційного навчання:

• електронні мереживі підручники;

• інформаційні ресурси;

• навчальні й контрольні завдання;

• електронні практикуми;

• дослідницькі проєктні роботи;

• дистанційні олімпіади і конкурси;

• конференції та ін.

Використання дистанційних технологій є однією з важливих основ для розвитку освітнього закладу в сучасних умовах. Такі технології сприяють не

лише підвищенню якості освітнього процесу, а й створенню інформаційної системи управління школою. А це, в свою чергу, забезпечує гідний рівень роботи

над отриманням відповідних компетенцій як учнями, так і педагогічним колективом.

Сучасні технології дистанційного навчання

Сучасні інформаційні технології, які застосовуються на даний час в освітній сфері, дозволяють вирішити проблеми індивідуалізації навчальної діяльності, забезпечити безперервний зворотній зв’язок між викладачем та студентом на основі широкого впровадження систем дистанційного навчання. Разом з тим, для забезпечення належного рівня дистанційного навчання, необхідною та актуальною задачею є проектування та впровадження таких систем, які забезпечили б реалізацію різних форм навчальних телекомунікацій, зокрема онлайн-тренінгів, веб-конференцій, навчальних семінарів тощо.

• Мережева технологія - вид дистанційної технології навчання, що базується на використанні телекомунікаційних мереж та засобів Internet для забезпечення учнів навчально-методичними матеріалами, інтерактивної взаємодії з учителями-тьюторами та організації дистанційного педагогічного контролю.

• Кейс-технологія - вид дистанційної технології навчання, що базується на використанні наборів (кейсів) текстових, аудіовізуальних та мультимедійних навчально-методичних матеріалів для самостійного вивчення учнями при організації регулярних консультацій з викладачами та контролю знань дистанційним або традиційним способами.

• ТВ – технологія - вид дистанційної технології навчання, що базується на використанні систем телебачення для доставки учням навчально-методичних матеріалів та організації регулярних консультацій та контролю знань дистанційним або традиційним способами.

• Змішані технології (кейс + мережа) - передбачають обґрунтоване та органічне поєднання елементів різних технологій в єдине ціле.

Вибір для дистанційного навчання будь-якої технології обумовлюється можливостями навчального закладу та готовністю до навчання потенційних користувачів (стартовий рівень, наявність технічних можливосте тощо). Для оптимального планування та корекції навчального процесу важливо знати переваги та результативність кожної технології.

Інструменти спілкування при дистанційному навчанні:

• Електронна пошта – це стандартний сервіс Інтернету, що забезпечує передавання повідомлень, як у формі звичайних текстів, так і в інших формах (програмах, графіці, звуках, відео). У системі освіти електронна пошта використовується для організації спілкування викладача й учня, а також учнів між собою.

• Форум - найпоширеніша форма спілкування викладача й учнів у дистанційному навчанні. Це довготривалі (постійно діючі) телеконференції, в ході яких співрозмовники надсилають і читають текстові повідомлення в зручний для них час. Форумом також називають службу Інтернету, що призначена для організації довготривалих телеконференцій, доступ до ресурсів якої можна отримати, використовуючи веб-інтерфейс.

Кожний форум присвячений будь-якій проблемі або темі. Модератор форуму (мережевий викладач) реалізує дискусію чи обговорення, стимулюючи його питаннями, повідомленнями, новою цікавою інформацією. Програмне забезпечення форумів дозволяє приєднати різні файли певного розміру. Кілька форумів можна об’єднати в один великий.

• Чат - спілкування користувачів мережі в режимі реального часу, засіб оперативного спілкування людей через Інтернет. Є кілька різновидів чатів: текстовий, голосовий, аудіо-відеочат. Найбільш поширеним є текстовий чат.

• Відеоконференція – це конференція реального часу в on-line режимі. Вона проводиться у визначений день і в призначений час. Для якісного проведення відеоконференції, як і телеконференції, необхідна її чітка підготовка. Відеоконференція – один із сучасних способів зв’язку, що дозволяє проводити заняття у «віддалених класах», коли учні і викладач знаходяться на відстані.

• Блог – це форма спілкування, яка нагадує форум, де право на публікацію належить одній особі чи групі людей.

Забезпечення дистанційного навчання

Науково-методичне забезпечення дистанційного навчання:

• методичні (теоретичні та практичні) рекомендації щодо розробки та використання педагогічно-психологічних та інформаційно-комунікаційних технологій дистанційного навчання;

• критерії, засоби і системи контролю якості дистанційного навчання;

• змістовне, дидактичне та методичне наповнення веб-ресурсів (дистанційних курсів) навчального плану/навчальної програми підготовки.

• Веб-ресурси навчальних дисциплін (програм), що необхідні для забезпечення дистанційного навчання, можуть містити:

• методичні рекомендації щодо їх використання, послідовності виконання завдань, особливостей контролю тощо;

• документи планування навчального процесу (навчальні програми, навчально-тематичні плани, розклади занять);

• відео- та аудіозаписи лекцій, семінарів тощо;

• мультимедійні лекційні матеріали;

• термінологічні словники;

• практичні завдання із методичними рекомендаціями щодо їх виконання;

• віртуальні лабораторні роботи із методичними рекомендаціями щодо їх виконання;

• віртуальні тренажери із методичними рекомендаціями щодо їх використання;

• пакети тестових завдань для проведення контрольних заходів, тестування із автоматизованою перевіркою результатів, тестування із перевіркою викладачем;

• ділові ігри із методичними рекомендаціями щодо їх використання;

• електронні бібліотеки чи посилання на них;

• бібліографії;

• дистанційний курс, що об’єднує зазначені вище веб-ресурси навчальної дисципліни (програми) єдиним педагогічним сценарієм;

• інші ресурси навчального призначення.

Кадрове забезпечення дистанційного навчання:

• підготовлені педагогічні працівники ЗЗСО (пройшли підвищення кваліфікації);

• фахівці з ІКТ (свої або наймані).

Системотехнічне забезпечення дистанційного навчання:

• апаратні засоби (персональні комп’ютери, мережеве обладнання, джерела безперебійного живлення, сервери, обладнання для відеоконференц-зв’язку тощо), що забезпечують розробку і використання веб-ресурсів навчального призначення, управління навчальним процесом та необхідні види навчальної взаємодії між суб’єктами дистанційного навчання в синхронному і асинхронному режимах;

• інформаційно-комунікаційне забезпечення із пропускною здатністю каналів, що надає всім суб’єктам дистанційного навчання навчального закладу цілодобовий доступ до веб-ресурсів і веб-сервісів для реалізації навчального процесу в синхронному та асинхронному режимах;

• програмне забезпечення загального та спеціального призначення (у тому числі для осіб з особливими потребами), яке має бути ліцензійним або побудованим на програмних продуктах із відкритими кодами.

Матеріально-технічне забезпечення дистанційного навчання:

• об’єкти та обладнання, що забезпечують процес дистанційного навчання.

Дистанційне навчання, як і будь-яка освітня технологія має свої переваги та недоліки.

Переваги дистанційного навчання:

• учень працює у власному темпі;

• він має гнучкий розклад (за домовленістю);

• в ході уроку учень уникає відволікань однолітками, а тому зосереджується лише на навчанні;

• більшість учнів розглядає віртуальне навчання, як спосіб розвитку своєї самобутності, оскільки відсутній соціальний тиск традиційних шкіл;

• учневі не доводиться долати певні психологічні бар’єри, примирюючись з "поганим впливом" чи хуліганами;

• завжди є можливість спеціалізації вивчення предметів, які цікаві;

• дехто з дітей має змогу закінчити школу у два рази швидше, ніж його однолітки.

Недоліки дистанційного навчання на сучасному етапі:

• Обмеженість прямого контакту з викладачем та однокласниками.

• Складність у вивченні окремих предметів.

• Відсутність розвитку уміння чути й розуміти партнера, проявляти толерантність і делікатність у стосунках.

• Недостатній рівень володіння комп'ютерною технікою, навичками роботи в Інтернеті, використання інтерактивних технологій навчання.

• Недостатня сформованість навичок самоосвіти, саморозвитку, саморегуляції, рефлексії.

• Складність у розробці навчальних програм, підручників, посібників, недостатня варіативність.

• Непідготовленість учителів до впровадження дистанційного навчання.

Висновки

Використання цифрових техно­логій, запровадження дистанційного навчання стало випро­буванням і для закладів освіти, і для учнів, і для їхніх батьків. Будь-які технології, які приходять в наше життя не надають лише переваги, але й звертають нашу увагу на загрози.

Але тенденції зарубіжного досвіду на сьогоднішній день стверджують, що:

• 74% планують упроваджувати більш ефективну модель змішаного навчання.

• 71% планують підвищити використання віртуальних класів.

Дистанційне навчання для всіх учнів одночасно стало ви­кликом. Батьки зазначили труднощі, які виникають під час дис­танційного навчання, в тому числі перенавантаження учнів. Учителі практично весь свій час витрачають на роботу, працю­ють понаднормово й взагалі не мають вільного часу.

Серед учителів більше, ніж серед учнів, тих, хто налаштова­ний на навчання в школі.

За умови організа­ції дистанційного навчання у співпраці з батьками, створен­ня сприятливого освітнього середовища взаємопідтримки всіх учасників освітнього процесу, навчанні вчителів, можна ефек­тивно навчати і за дистанційною формою.

В залежності від ступеню готовності педагогів, в освітньому закладі є можливість організувати дистанційну підтримку традиційного навчання за допомогою певних ресурсів.

• Учні та педагоги можуть використовувати інформаційні ресурси, які створені освітніми установами України.

• Навички роботи за дистанційною формою навчання учні повинні отримати у школі (створення умов для підвищення якості освіти).

• Для підвищення професійної компетентності вчителя можна використати технології, окремі засоби дистанційного навчання.

Якщо правильно організувати дистанційне навчання, то система дистанційної освіти в Україні забезпечить:

· розширення кола споживачів освітніх послуг, у тому числі у важкодоступних, малонаселених регіонах, у районах, віддалених від наукових і культурних центрів України;

· підвищення якості навчання слухачів, студентів і школярів незалежно від їхнього місцезнаходження;

· створення додаткових робочих місць для громадян України;

· створення спеціальних курсів ДО, які спрямовані на підвищення кваліфікації і перепідготовку кадрів;

· створення програм і курсів психологічної підтримки;

· можливість одержання освіти за українськими програмами громадянам зарубіжних країн;

· реалізацію системи безперервної освіти «через все життя»;

· індивідуалізацію навчання при масовості освіти.

Поява та входження в сучасний освітній простір якісно нових засобів представлення та обміну інформацією дає змогу розглядати їх не тільки як ефективний засіб підтримки освітнього процесу, а й як техніку формування навичок самостійної роботи разом із підсиленням мотивації учнів до навчання.

Потенціал дистанційних технологій на сучасному етапі оцінюється досить високо. Дистанційна освіта вже зайняла одне із провідних місць у системі освіти, тому що дає можливість здобувачам освіти самостійно вивчати матеріал та виконувати поставлені завдання в зручний для кожного час.

Але потрібно пам’ятати, що організація дистанційного навчання потребує від педагога надзвичайних зусиль, часу, педагогічного таланту.

Сервіси для дистанційного навчання

Офісні онлайн-додатки Google Docs

Рекомендації щодо організації освітнього процесу в закладах загальної середньої освіти із застосуванням технологій дистанційного навчання під час карантину

База освітніх ресурсів

Дистанційне навчання без стресу: практичні поради

Інклюзивна освіта від А до Я: порадник для педагогів і батьків

Управління закладом освіти в умовах карантину

Організація дистанційного навчання в школі

Організація освітнього процесу із застосуванням технологій дистанційного навчання у 2020/2021 навчальному році

Соціальні сервіси WEB 2.0 у профорієнтаційній діяльності педагогічних працівників