Das Europäische Portfolio für Sprachlehrende in Ausbildung (EPOSA) ist ein Dokument für angehende Lehrkräfte für Sprachen. Es bestärkt Sie darin, Ihr didaktisches Wissen und Ihre Fähigkeiten zum Unterrichten von Sprachen zu refl ektieren, unterstützt Sie dabei, Ihre eigenen didaktischen Kompetenzen zu beurteilen und ermöglicht Ihnen, Ihre Lernfortschritte zu verfolgen und Ihre Unterrichtserfahrungen während der LehrerInnenausbildung aufzuzeichnen. http://archive.ecml.at/mtp2/publications/c3_epostl_d_internet.pdf
Найголовніші кваліфікаційні вимоги до вчителів німецької, англійської мов і зарубіжної літератури полягають в тому, що випускники повинні:
- досконало опанувати німецькою, англійською мовами і зарубіжною літературою;
- глибоко володіти нормативною та діловою українською мовою;
- мати фундаментальні знання в галузі освіти;
- володіти методикою викладання німецької, англійської мов та зарубіжної літератури;
- володіти концепціями гуманітарних та суспільних наук та користуватися ними у різних сферах своєї професійної діяльності;
- володіти сучасними науковими методами філологічних досліджень;
- мати достатню підготовку для проведення науково-дослідницької роботи в галузі освіти;
- вміти працювати з комп’ютерною технікою та ефективно використовувати її для обробки матеріалу і результатів досліджень в галузі освіти;
- вміти користуватися науковою літературою, аналізувати стан справ з питань своєї спеціальності
ЗМІСТ ВИЩОЇ ОСВІТИ ФАХІВЦЯ 3І СПЕЦІАЛЬНОСТИ
014 Середня освіта, предметна спеціалізація – 014.02 Середня освіта (мова та література (німецька та друга іноземна мова)).
Освітня підготовка фахівців зі спеціальності 014 Середня освіта, предметна спеціалізація – 014.02 Середня освіта (мова та література (німецька та друга іноземна мова))передбачає загальногуманітарну та соціально-економічну підготовку. Фахівець повинен знати світову і вітчизняну культури, історію, релігію тощо, мати сформований науковий світогляд; вміти здійснювати навчально-пізнавальну діяльність та використовувати надбані знання в своїй практичній професійній діяльності; оволодівати іншими іноземними мовами та суміжними спеціальностями.
Фахівець повинен уміти спілкуватися з іноземними колегами, виконувати функції посередника між культурами народів країн, мова яких вивчається, і культурою свого народу; бути обізнаним з різними жанрами мистецтва, аналізувати та інтерпретувати художні образи в різних видах мистецтва, використовувати їх в цілях гуманістичного та морально-естетичного виховання; володіти основами риторики та ораторського мистецтва.
Фахівець повинен:
• знати форми і методи наукового пізнання, сучасні соціальні та етичні проблеми, наукові школи, напрямки, концепції, джерела гуманітарного знання;
• розуміти ставлення людини до природи в епоху науково-технічного прогресу та протиріччя в житті сучасної цивілізації;
• знати форми і типи культур, основні культурно-освітні центри, знати історію всесвітньої культури та культуру України, її місце у світовій цивілізації;
• знати історію України та історію країн, мова яких вивчається;
• розуміти природу соціальних процесів та факторів соціального розвитку, розуміти сутність влади і політичні реалії життя;
• мати рівень знань та умінь з правових і організаційних питань охорони праці, з питань гігієни праці, виробничої санітарії, безпеки життєдіяльності;
• знати основні економічні теорії; вміти аналізувати економічні події в своїй країні та за її межами, використовувати необхідну інформацію для орієнтування в різноманітних проблемах економіки;
• знати права і свободи людини та громадянина; знати конституційне право України та основи української правової системи;
• бути обізнаним з основними світоглядними теоріями та концепціями в галузі гуманітарних і соціально-економічних наук, вміти аналізувати соціальні проблеми і процеси, використовувати методи цих наук у різних видах професійної і соціальної діяльності;
• володіти навичками наукової організації праці, бути обізнаним з можливостями і методами застосування комп'ютерної техніки в своїй професійній діяльності; вміти працювати з пакетом сучасних комп'ютерних програм;
• бути здатним самостійно оволодівати новими знаннями, критично оцінювати набутий досвід з позиції останніх досягнень методики філологічної науки та соціальної практики;
• розуміти основні проблеми своєї професії, дисциплін, що визначають конкретну галузь його діяльності.
Базова підготовка випускника включає: практичну мовну підготовку, теоретико-лінгвістичну підготовку, літературознавчу підготовку, психолого-педагогічну підготовку, теоретичну та практичну методичну підготовку.
Професійно-мовна підготовка вчителя основної іноземної мови (німецької) передбачає достатньо вільне володіння чотирма видами мовленнєвої діяльності (аудіюванням, говорінням, читанням, письмом) як засобом спілкування і як засобом здійснення педагогічної діяльності в різних типах середніх навчальних закладів, а також володіння основами перекладу як особливим видом мовленнєвої діяльності.
Теоретико-лінгвістична підготовка фахівця з німецької мови включає дві взаємопов'язані цілі: забезпечення знанням теорії та історії німецької мови в обсязі, необхідному для вирішення практичних та науково-методичних задач, розвиток інтелектуального потенціалу студентів, навичок аналітичного мислення, вміння працювати з науковою літературою, визначати суть та характер нерозв'язаних наукових проблем, вміння узагальнювати й класифікувати емпіричний матеріал тощо. Підготовка фахівця до діяльності у професійно-трудовій та соціально-культурній сферах вимагає оволодіння ним лінгвістичною, лінгво-країнознавчою, комунікативною, навчально-пізнавальною та лінгвометодичною компетенціями. Випускник повинен володіти загальнолінгвістичною, теоретичною базою, яка знання в області теоретичної фонетики, теоретичної граматики, лексиколопї, стилістики, історії розвитку відповідної іноземної мови тощо.
Літературознавча підготовка.
Зміст психолого-педагогічної підготовки випускників полягає в забезпеченні знаннями з теорії психолопї і педагогіки; теоретичних основ організації навчально-виховного процесу в різних типах середніх навчальних закладів, формування вмінь самостійного педагогічного дослідження; особливостей психологічних основ засвоєння німецької мови; навчання психологічних основ організації навчально-виховного процесу в різних типах середніх навчальних закладів.
Головним змістом теоретичної методичної підготовки є: знання теорії методики навчання німецької мови, знання методичних основ організації навчально-виховного процесу з німецької мови в різних типах середніх і вищих навчальних закладів. Базові знання з методики викладання німецької мови і зарубіжної літератури передбачають: основи історії методики й дидактики, основи теорії сучасних зарубіжних та вітчизняних методів навчання філологічним дисциплінам; основи теорії та специфіка сучасних методів навчання філологічним дисциплін
ВИЗНАЧЕННЯ ОСВІТНЬО-КВАЛІФІКАЦІЙНОГО РІВНЯ ЗА ОЗНАКАМИ ФАХОВОЇ ПІДГОТОВКИ
Якість особистості фахівця з німецької мови і зарубіжної літератури полягає в тому, що він має бути підготовленим до успішної реалізації своєї соціальної ролі в умовах, коли знання і володіння німецькою мовою є засобом засвоєння і передачі різноманітної інформації з одних країн в інші, коли володіння і німецькою мовою є надійним засобом підвищення загально-гуманітарного і професійного рівня людини.
Основні якості фахівця з німецької, англійської мов і зарубіжної літератури:
- любов до професії вчителя, педагогічні здібності, творча активність;
- почуття відповідальності, прагнення до постійної самоосвіти та самовдосконалення;
- соціальна активність (нетерпимість до недоліків, небайдужість, почуття обов'язку, оптимізм, комунікабельність, почуття колективізму, енергійність, наполегливість, витриманість, організованість, дисциплінованість, чесність);