Відзначається щорічно відповідно до Указу Президента України № 69/2015 від 11.02. 2015 р.
20 лютого в Україні щорічно відзначають День Героїв Небесної Сотні. Цього дня ми вшановуємо пам’ять тих громадян, завдяки яким було змінено перебіг історії нашої держави під час подій Революції Гідності, тих, хто ціною власного життя захищав ідеали демократії, відстоював права та свободи людини, європейське майбутнє України.
Гідність, свобода, відвага, єдність, честь – стали одними з головних об'єднавчих цінностей Революції Гідності. Майдан перестав бути назвою місцевості. Він став символом Свободи. Саме тому, Революцію Гідності, як і протестний рух 2004 року, і Революцію на граніті, можна вважати продовженням Української революції, визвольних змагань часів Другої світової війни. Революція Гідності стала наймасштабнішим протестом у новітній історії України, боротьбою українських громадян за свої права і демократичний європейський вибір.
«Небесною Сотнею» називають загиблих учасників Революції Гідності. Герої Небесної Сотні – уособлення людської, громадянської та національної відваги й самовідданості. Героями Небесної Сотні стали люди, різні за віком, статтю, освітою, з різних куточків України та з-за кордону. Серед них були успішні підприємці й пенсіонери. Найстаршому – Іванові Наконечному – виповнилося 82 роки, а наймолодшому – Назарієві Войтовичу – лише 17.
Євромайдан увійшов в історію України як символ і взірець жертовності, патріотизму та героїзму. Він укотре підтвердив те, що у найкритичніші та найважливіші періоди нашої історії знайдуться герої, ладні пожертвувати власним життям заради майбутнього України як незалежної демократичної держави. Саме на 20 лютого припадає пік розстрілів Героїв Небесної Сотні у центрі Києва. Цього дня у середмісті столиці загинуло та отримало смертельні поранення близько 50 осіб.
Революція Гідності засвідчила: українці не просто обрали шлях до Європи, а й готові за нього боротися, відстоюючи власні права та свободи. У світі Україну почали сприймати як державу з власною самобутністю, історією та гідністю, і, головне, державу, яка здатна захистити суверенітет.
Більше інформації про цей день, хронологію подій, повний список Героїв Небесної Сотні та їхній героїчний чин у наших інформаційних матеріалах за посиланням – http://bit.ly/2vQGqje.
Рекомендовані фільми про Революцію Гідності, зокрема події 18–20 лютого 2014 року
1. «Зима, що нас змінила» (7 фільмів), режисер Володимир Тихий (2013–2014).
2. «Майдан», режисер Сергій Лозниця (2014).
3. «Правда Майдану», режисери Андрій Солоневич, Дмитро Ломачук (2014).
4. «Зима у вогні», режисер Євген Афінєєвський (2015).
5. Відеоматеріали на тему Майдану та про діяльність Національного музею Революції Гідності можна знайти на музейному YouTube каналі: https://www.youtube.com/channel/UCtbhvvtL8TUazkrqvrs_eRw/featured
Рекомендована література про Революцію Гідності, зокрема Героїв Небесної Сотні
1. Майдан від першої особи. 45 історій Революції Гідності. – К.: К.І.С., 2015.
2. Майдан від першої особи. Мистецтво на барикадах. – Вип. 2. – К.: К.І.С., 2016.
3. Майдан від першої особи. Регіональний вимір. – Вип. 3 [у 2 ч.], ч. 1: Автономна Республіка Крим – Луганська область. – К.: К.І.С., 2017.
4. Майдан від першої особи. Регіональний вимір. – Вип. 3 [у 2 ч.], ч. 2: Львівська – Чернігівська області. – К.: К.І.С., 2018.
5. Майдан. Пряма мова. – Книга 1. – К.: Національний музей Революції Гідності, 2019.
Більше інформації про видання, присвячені Революції Гідності та Героям Небесної Сотні, можна знайти на сайті Національного музею Революції Гідності у розділі «Бібліотека Музею Майдану» за посиланням: http://maidanmuseum.org/uk/node/459
Інтернет-посилання
Національний меморіальний комплекс Героїв Небесної Сотні – Музей Революції Гідності http://maidanmuseum.org
Сайт «Небесна сотня». URL: https://nebesnasotnya.com
Сайт «Небесна сотня». URL: http://www.nebesnasotnya.in.ua/portfolio
Сайт «Герої України». URL: http://www.ukrgeroes.com.ua
Сайт ГО “Небесна Сотня. URL: http://heavenly-hundred.org.ua/
Три дні перед весною. Матеріал http://texty.org.ua/
...А сотню вже зустріли небеса...
Летіли легко, хоч Майдан ридав...
І з кров'ю перемішана сльоза,
А батько сина ще не відпускав...
Й заплакав Бог, побачивши загін:
Спереду - сотник молодий, вродливий,
І юний хлопчик в касці голубій,
І вчитель літній сивий-сивий...
І рани їхні вже не їм болять...
Жовто-блакитний стяг покрив їм тіло.
Як крила янгола, злітаючи назад,
Небесна Сотня в вирій полетіла...
Людмила Максимлюк
Відзначається в Україні згідно з Указом Президента № 180/2004 від 11 лютого 2004 р.
15 лютого ми віддаємо шану вам, солдатам і офіцерам, які з честю та гідністю виконували свій військовий обов’язок, беручи участь у бойових діях у різних, розкиданих по всьому світу країнах.
Кожна війна – це лихо, трагедії, смерті. Але найбільш масштабним був афганський конфлікт. Та війна для нас тривала 3340 пекучих та тривожних діб. З глибокою шаною згадуємо сьогодні всіх, хто загинув під час виконання свого військового обов'язку за межами України. Але з особливим болем тих, хто не повернувся з Афганістану. Минають роки, та й досі не притупилися душевні страждання від втрат у рідних, у колишніх воїнів-інтернаціоналістів, які бережуть пам'ять про події тих років та своїх бойових побратимів. Це не лише незагоєна рана, це – засторога на майбутнє.
Ми жили з величезною надією, що та війна – остання. І біда й горе ніколи не повернуться похоронками в оселі українців. Але знову жахіття збройного протистояння круком кружляє над рідною землею. І там, на Сході України, колишні афганці знову на передовій. Бо вони завжди були і залишаються прикладом відваги і справжньої мужності, доблесті й героїзму, братерства та самовідданості для молодих поколінь, адже обов’язок для них – це не просто слово, а основа життя.
Пам’ятати про подвиг тих, хто сьогодні не з нами, турбуватися про тих, хто втратив своє здоров’я у страшних війнах, - це вже наш святий обов’язок. Не залишаймося осторонь «афганських» проблем, підтримуймо та допомагаймо нашим захисникам кожен на своєму рівні! І нехай завжди над нами буде високе синє небо і світить яскраве сонце! Нехай на Україну повернуться довгождані мир і спокій, щастя і радість!
Історія свята
Святкування Стрітення в Україні походить ще з дохристиянських часів. Його тоді також назвали Стрічення, Стріщення, Громниці або Зимобор.
У народі вірили, на Стрітення зима вирушає туди, де було літо, а літо — туди де була зима. По дорозі вони зустрічаються та сперечаються між собою. Хто виграє у суперечці, той ще залишиться на цих землях господарювати. Якщо до вечора потеплішає, то виграло літо і скоро будуть потепління. Якщо ввечері стало холодніше, то зима ще зостанеться на деякий час.
А назва така була у свята, тому що вважалось — 15 лютого, це єдиний день, коли взимку може пролунати грім.
Прикмети, ворожіння, звичаї
Якщо на Стрітення з дахів звисали бурульки — їх збирали і розтоплювали, додаючи у воду. Таку воду вважали цілющою, здатною вилікувати як рани чи внутрішні захворювання, так і вберегти від злого ока і відьмацьких чар. Нею освячували воїнів перед битвою, господарі кропили худобу на першому вигоні, а пасічники окроплювали вулики в початку сезону.
Ворожіння на Стрітення було таке: виставляли тарілку з зерном на ніч на вулицю. Як зранку на ньому з’явилась роса, то буде врожай, як нема роси — справи будуть кепські.
В цей день в церквах України святили воду та свічі. Посвячені на Стрітення свічки звалися “громичними”, бо їх запалювали і ставили перед образами під час грози, щоб оберегти людей і худобу від грому. Ці ж свічки давали в руки вмираючому при читанні одхідної молитви. В день Стрітення, коли приходили з церкви, запалювали “громичну” свічку – “щоб весняна повінь не пошкодила посівам і щоб мороз дерев не побив!”. Від “громичної” свічки і саме свято, крім “Стрітення” або “Стрічання”, називалося колись “Громиця”.
Коли святили в церкві воду, селяни набирали тієї води в нову – ще не вживану – посудину, приносили додому і пильно берегли. Цій воді приписувалась магічна сила. За народним уявленням, це – цілюща вода. Нею натирали хворі місця і вірили, що “поможе”. Найкраще ця вода ніби помагала від “пристріту” – від хвороби, що її спричиняло “погане” око.
Колись, як чумак виходив у дорогу, господар давав йому хліб, сіль і кропив стрітенською водою волів, воза і самого чумака, примовляючи: “Боже тебе збережи!”. Так само і батько відряджав сина на війну, скроплюючи стрітенською водою на щасливе повернення.
Господарі також ворожили на врожай, виставляючи на ніч тарілку з зерном на двір. Якщо ранком є роса – врожай, нема роси – немає врожаю.
На Стрітення Господнє не можна:
Лаятися, сваритися, робити прибирання, вишивати, прати, працювати в городі та митися.
Заборона на роботу має виняток, вона дозволяється, якщо це робота на благо іншим людям, необхідна допомога.
Заборона ж з приводу купання стосується лише лазні — адже щоб помитись у лазні, потрібно було працювати: колоти дрова, носити воду, тощо. Щодо звичайного сучасного душу ніяких заборон немає.
Також не радили на Стрітення вирушати у далеку мандрівку. Через мінливу погоду у цей період мандрівника могли спіткати різні неприємності, тож люди раніше остерігались далекої дороги. Існувало навіть прислів’я: “На Стрітення вирушиш в дорогу – скоро додому не повернешся”.
Ще одна цікава заборона – класти у цей день гроші на кухонний стіл. Вірили, що тоді удача від вас відцурається, а гроші буквально будуть витікати крізь пальці.
Народні прикмети на Стрітення:
Ясна і тиха погода в цей день віщує добрий урожай поля і роїння бджіл.
Відлига – жди пізньої весни і бережи пашу та хліб, бо в поле виїдеш нескоро.
Як на Стрітення півень нап’ється води з калюжі, то жди ще стужі(холодів)!
Як нап’ється півень води, то набереться господар біди!
День Стрітення теплий і сонячний, то і весна тепла.
Якщо на Стрітення дорогу перемітає – весна буде пізньою і холодною.
Якщо в цей день сніжок – весною буде дощик, тобто весна буде затяжною і дощовою.
Передбачити погоду могла і курка: якщо нап’ється біля порогу води – весна буде теплою і ранньою.
Як на Стрітення з стріх капає, ще велика буде зима.
Як на Стрітення є під стріхами бурульки, то цього року буде добрий урожай кукурудзи.
Цього дня відлига – на ранню й теплу весну, сніг – на дощову, тривалу, а коли хуга – весна буде пізня й холодна.
Якщо в цей день не видно сонечка – чекай суворих морозів.
Вітер на Стрітення – до врожаю плодових дерев.
Якщо на Стрітення холодно, то вже скоро весна. – Якщо вранці випав сніг – на врожай ранніх хлібів; коли ж у полудень – зернові будуть середні, а увечері – недорід.
Якщо на деревах іній – вродять добре гречка і бульба. Якщо у цей день хуртовина дорогу перемете – весна буде пізня й холодна.
Якщо на Стрітення сонце визирає з-поза хмар, то весна не забариться, а якщо цього дня не буде видно сонця, то 24 лютого вдарять морози.
Як на Громницю день ясний, то буде льон прекрасний.
Як сонце ясне на Громницю буде, то снігу випаде більше, ніж перед тим.
Проголошено на ХХХ сесії Генеральної конференції ЮНЕСКО
Ліна Костенко
Міжнародний день рідної мови — день, який відзначають щороку 21 лютого, починаючи з 2000 року. Про «підтримку мовного та культурного різноманіття та багатомовності» було оголошено на ХХХ сесії Генеральної конференції ЮНЕСКО, що проходила 26 жовтня — 17 листопада 1999 року в Парижі.
Оскільки з 6 000 розмовних мов світу близько половині загрожує зникнення, ЮНЕСКО прагне підтримувати мову, як ознаку культурної приналежності особи. Окрім того організація вважає що вивчення іноземних мов та багатомовність є ключами до взаєморозуміння та взаємоповаги.
Щорічне відзначення цього дня використовується для скерування уваги на меншини з менш аніж 10.000 особами, що активно розмовляють мовою. Часто ці мови не передаються наступному поколінню і потрапляють у забуття. Багато мов котрими розмовляють менше 100 осіб не задокументовані.
Міжнародний День рідної мови відносно молоде свято – до календарів усього світу воно ввійшло тільки у 1999 році. І в Україні воно також лише почало писати свою історію, хоча сама проблема української мови на українських землях нараховує кілька століть.
Історія свята, на жаль, має дуже трагічний початок. 21 лютого 1952 року у Бангладеші влада жорстоко придушила демонстрацію протесту проти урядової заборони на використання в країні бенгальської мови. Відтоді цей день у Бангладеші став днем полеглих за рідну мову.
Минуло багато років. Аж у жовтні 1999 року на Тридцятій сесії Генеральної конференції ЮНЕСКО було запроваджено Міжнародний День рідної мови як привід для роздумів та зосередження уваги на мовному питанні. Починаючи з 21 лютого 2000 року, цей день відзначають і в Україні.
видатної української поетеси, громадської діячки
Ні! я жива! Я буду вічно жити!
Я в серці маю те, що не вмирає...
(1812-1848)
Євген Гребінка
Відзначається з 2011 р. щорічно з ініціативи ЮНЕСКО
Всесвітній день радіо (англ. World Radio Day) — свято, що відзначається щорічно 13 лютого з ініціативи Іспанії. Свято було проголошено на 36-й Генеральній конференції міжнародної організації ЮНЕСКО від 3 листопада 2011 року[1]. Дата святкування 13 лютого була вибрана тому, що саме в цей день у 1946 році вперше вийшло в ефір «Радіо ООН», яке проводило мовлення зі штаб-квартири ООН[2].
Вважається, що традиції святкування Дня всіх закоханих - близько 16 століть. Названо свято на честь християнського священика - Валентина. Згідно з переказами, у часи правління в Римській імперії Клавдія ІІ він таємно вінчав пари, попри заборону. Римський імператор вважав, що сім'я і шлюб заважають будівництву і зміцненню сильної імперії. Через це він своїм указом заборонив солдатам одружуватися.
Сам Валентин з римського міста Терні. Крім вінчань, він часто мирив пари, які перебували у сварках. Після того, як інформація про це просочилася до Клавдія, імператор засудив Валентина до страти. Вже після його смерті було виявлено прощального листа, в якому Валентин виклав розповідь про своє кохання до дівчини.
Через роки після страти Валентина було канонізовано католиками як мученика, який постраждав за віру. З 496 року 14 лютого стало Днем Святого Валентина після указу Папи Римського Геласіуса І.
Широке поширення в США це свято отримало у XVIII столітті, а в країнах Західної Європи - у XIII. Попри те, що в собі воно одночасно поєднує традиції язичництва та християнства, свято має велику популярність, насамперед - серед молоді.
Традиційним атрибутом Дня Святого Валентина багато років залишаються листівки у вигляді сердець - так звані "валентинки". Вони можуть бути будь-якого розміру, кольору, стилю і дизайну. Поряд з ними також особливу популярність (в тому числі, як подарунки) набувають плюшеві ведмедики - у вигляді іграшок, статуеток, зображення на листівках. Нерідко можна зустріти зображення Купідона - хлопчика з луком і стрілами.
Головний колір Дня Святого Валентина - червоний або рожевий. Саме в таких відтінках намагаються дарувати подарунки, зокрема - представницям жіночої половини людства.
Оскільки День Святого Валентина - це насамперед свято любові, найактивніше його відзначають пари. Важливим атрибутом 14 лютого є подарунки. Крім валентинок і традиційних матеріальних презентів, для багатьох пар в цей день важливо продемонструвати особливу любов і повагу. Зважаючи на те, що 14 лютого не є офіційним святом, найчастіше воно випадає на робочий день (в 2020 році це п'ятниця). Тому традицією багатьох є святкова вечеря на двох у кафе, ресторані або домашній атмосфері.
Багато молодих пар обирають 14 лютого днем для початку сімейного життя. Хтось робить на нього пропозицію руки та серця своїй половинці, а хтось реєструє у святковий день шлюб. Багато хто вірить, що давши старт своїй сім'ї саме на День всіх закоханих, можна прожити життя у гармонії та щасті.
Головним правилом цього свята є необхідність провести його в хорошому настрої і з вірою в любов. Якщо ваші думки і бажання щирі, тоді можна вірити у виконання наступних прикмет. Так, часто самотні дівчата вранці 14 лютого виходили на подвір'я і дивилися на небо: якщо на ньому багато птахів, значить у них в році буде чимало залицяльників. Хтось вірить у прикмету: якщо запитати ім'я у першого чоловіка, якого зустрінеш на вулиці, так зватимуть майбутнього чоловіка. Щодо ще одного незвичайного повір'я - якщо зустріти 14 лютого на виході з будинку жінку з коляскою - висока ймовірність швидкої появи власної дитини.
Деякі люди переконані, що в День всіх закоханих не можна спізнюватися - це спричинить сварки і розлучення. Хтось по-особливому боїться спіткнутися - можливо, це спричинить нерозуміння у стосунках.
02.02.22 р. - 210 років від дня народження Гребінки Євгена Павловича(1812–1848), українського письменника, педагога
07.02.22 р. - 210-річний ювілей Чарльза Діккенса, англійського класика
9 лютого - День безпечного Інтернету
13 лютого - Всесвітній день радіо. Відзначається з 2011 р. щорічно з ініціативи ЮНЕСКО
14 лютого – День Святого Валентина
15 лютого - День вшанування учасників бойових дій на території інших держав. Відзначається в Україні згідно з Указом Президента № 180/2004 від 11 лютого 2004 р.
20 лютого - День Героїв Небесної Сотні. Відзначається щорічно відповідно до Указу Президента України № 69/2015 від 11.02. 2015 р.
21 лютого - Міжнародний день рідної мови. Проголошено на ХХХ сесії Генеральної конференції ЮНЕСКО
25 лютого день народження Лесі Українки (Лариси Петрівни Косач-Квітки) (1871—1913), видатної української поетеси, громадської діячки
26.02.22 р. - 220-річний ювілей Віктора Гюго, французького письменника.