Булінг у дитячому садку

— міф чи реальність

Чи замислювалися ви, де беруть витоки комплекс жертви або потреба агресії стосовно інших. Мало хто з батьків знає про булінг чи стикається з цим явищем в дитячому садку. Чому і як дитина дошкільного віку стає жертвою булінгу? Дізнайтеся з пам’ятки, що означає цей термін, хто може спровокувати булінг та як змінюється поведінка дитини

ЯКІ ВИДИ

Булінг (від англ. to bull — переслідувати) — свідома агресивна поведінка однієї дитини або групи дітей стосовно іншої.

Булінг може проявлятися як тиск: - психологічний; - фізичний.

Часто діти застосовують і фізичний, і психологічний тиск на жертву. Наприклад, образи, приниження, ігнорування, непоступливість, погрози, побиття під час ігор.

ХТО ПРОВОКУЄ

Булінг серед дітей старшого дошкільного віку можуть спровокувати дорослі. Діти старшого дошкільного віку одразу сприймають ставлення авторитетних дорослих до інших і беруть це ставлення за зразок. Вони починають цькувати дитину чи дітей, якщо:

  • педагог або помічник вихователя —
    – зневажливо ставиться до дитини, яка часто плаче або невпевнена в собі;
    – ігнорує скаргу дитини на те, що її образили однолітки;
    – глузує із зовнішнього вигляду дитини;
    – образливо висловлюється про дитину чи її батьків;
    – проявляє огиду щодо фізичної або фізіологічної особливостей дитини;

  • батьки або члени сім’ї —
    – б'ють та ображають дитину вдома;
    – принижують дитину у присутності інших дітей;

ЯК МІНЯЄТЬСЯ ПОВЕДІНКА ДИТИНИ

Дитина-жертва булінгу поводиться незвично. Якщо раніше вона охоче відвідувала дитячий садок, то тепер така дитина:

  • вдома —
    – не хоче одягатися вранці;
    – шукає собі будь-яку справу вдома, аби не йти до дитячого садка;
    – просить батьків забрати її із дитячого садка раніше;
    – плаче, вигадує хворобу або в неї дійсно підвищується температура тіла, починають боліти голова, живіт;
    – не контактує з однолітками у дворі;
    – грає наодинці в парку;

  • в дитячому садку —
    – не бере участь у сюжетно-рольових та рухливих іграх, спільній самостійній художній діяльності тощо;
    – усамітнюється при будь-якій нагоді;
    – часто губить свої іграшки або речі;
    – бруднить чи псує одяг;
    – грає поламаними іграшками;
    – відмовляється на користь іншої дитини від головної ролі в театралізації чи грі;
    – не має друзів у групі.


"ГОВОРИМО ПРО ВАЖЛИВЕ"

  • Протидія булінгу в закладі освіти: хто що робить читати >>

  • Відповідальність за булінг: що в законі, що на практиці читати >>

  • Про захист дітей від жорстокого поводження, здійснення інших заходів щодо забезпечення їхньої безпеки читати>>

  • Подолання насильства щодо дитини: координація дій читати >>

  • Подолання сексуального насильства щодо дитини: координація дій читати >>

  • Індикатор фізичного, сексуального, психологічного насильства щодо дитини, а також нехтування потребами диини читати>>

  • Про булінг для дітей читати >>

  • Про кібербулінг для дітей читати >>


4 травня - Міжнародний день протидії булінгу. Проблема булінту - з кожним роком стає більше актуальною. За даними ЮНІСЕФ, майже 70%по всьому світу потерпають від цькування з боку однолітків. А Україна посідає одне з чільних місць серед європейських країн з найвищим рівнем булінгу.

В ДНЗ проведено акцію, в ході якої батькам надано інформацію, щодо виявлення протидії булінгу, а з дітьми старшого дошкільного віку психологом проведено заняття на формування у дітей доброзичливості та взаєморозуміння.

За даними світового огляду впливу пандемії коронавірусу на дітей (David Wright. COVID-19: expectations and Effects on children online, June 2020) в період карантину діти стали проводити на 80% більше часу онлайн, значно почастішали випадки булінгу з використанням інформаційно-комунікаційних технологій, а сексуальна експлуатація дітей в інтернеті збільшилась вдвічі. На жаль, в Україні такі випадки також почастішали.


19 січня 2019 року набув чинності Закон України від 18.12.2019 року№ 2657-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо протидії булінгу (цькуванню)».

"Стаття 173-4. Булінг (цькування) учасника освітнього процесу

БУЛІНГ – це дія або бездіяльність, що вчиняються стосовно малолітньої чи неповнолітньої особи або такою особою стосовно інших учасників освітнього процесу, внаслідок чого була або могла бути заподіяна шкода психічному або фізичному здоров’ю потерпілого.

​ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ ЗА ВЧИНЕННЯ БУЛІНГУ:

  • Булінг (цькування) неповнолітньої чи малолітньої особи - штраф від 850 до 1700 грн або громадські роботи від 20 до 40 годин.

  • Такі діяння, вчинені повторно протягом року після або групою осіб - штраф від 1700 до 3400 грн або громадські роботи на строк від 40 до 60 годин.

  • Якщо булінг (цькування) вчинить неповнолітній від 14 до 16 років – відповідатимуть його батьки або особи, що їх заміняють. До них будуть застосовані штраф від 850 до 1700 грн або громадські роботи на строк від 20 до 40 годин.

  • Якщо керівник закладу освіти не повідомить органи Національної поліції України про відомі йому випадки цькування серед учнів, до нього буде застосоване покарання у вигляді штрафу від 850 до 1700 грн або виправних робіт до одного місяця з відрахуванням до 20 % заробітку.

18 грудня 2018 року Верховна Рада України прийняла Закон №2657-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо протидії булінгу (цькуванню)», яким закріплено відповідальність за вчинення булінгу.

ЯКЩО ВАША ДИТИНА СТАЛА ЖЕРТВОЮ БУЛІНГУ?

- Подайте керівнику закладу освіти заяву про випадки булінгу (цькування) щодо вашої дитини;

- Поясніть дитині, до кого вона може звернутися за допомогою у разі цькування (вчителі, керівництво школи, психолог, старші учні, батьки інших дітей, охорона).

Якщо вирішити ситуацію з булінгом на рівні школи не вдається – зверніться в поліцію!

ЯКЩО ВАША ДИТИНА АГРЕСОР?

- Відверто поговоріть з дитиною про те, що відбувається, з’ясуйте мотивацію її поведінки;

- Поясніть дитині, що за вчинення булінгу (цькування) наступає адміністративна відповідальність;

- Чітко і наполегливо попросіть дитину припинити таку поведінку; повідомте їй, що будете спостерігати за її поведінкою;

- Зверніться до шкільного психолога і проконсультуйтеся щодо поведінки своєї дитини під час занять;

- Дотримуйтесь рекомендацій комісії з розгляду випадків булінгу, якщо щодо вашої дитини

Пам’ятайте, дитина-агресор не зміниться відразу! Це тривалий процес, який потребує витримки і терпіння!

ДЕ ОТРИМАТИ ДОПОМОГУ?

Якщо Вам необхідна правова допомога (юридична консультація, складання заяви, інших документів) – зверніться до Єдиного контакт-центру безоплатної правової допомоги за номером 0 800 213 103*.

ВАЖЛИВО: діти мають право безоплатно отримати послуги адвоката (складання заяв, представництво в суді).

Якщо дитині необхідна психологічна допомога – зверніться на Національну дитячу «гарячу лінію» для дітей та батьків з питань захисту прав дітей за номером 116-111 .



Порядок подання та розгляду заяв про випадки булінгу (цькування) у закладі освіти

1.Заяву про випадки булінгу у закладі освіти має право подати будь-який учасник освітнього процесу.

2.Заява подається керівнику закладу освіти відповідно до Закону України «Про звернення громадян».

3.Здобувач освіти, який став свідком булінгу, зобов’язаний повідомити про це вихователя, психолога або безпосередньо керівника закладу освіти .

4.Педагог або інший працівник закладу освіти, який став свідком булінгу або отримав повідомлення про факт булінгу від здобувача освіти, який був свідком або учасником булінгу, зобов’язаний повідомити керівника закладу освіти про цей факт.

5.Керівникзакладу освіти має розглянути звернення.

6.Керівник закладу освіти створює комісію з розгляду випадків булінгу, яка з’ясовує обставини булінгу.

7.Якщо випадок цькування був єдиноразовим, питання з налагодження мікроклімату в дитячому середовищі та розв’язання конфлікту вирішується у межах закладу освіти учасниками освітнього процесу.

8.Якщо комісія визнала, що це був булінг, а не одноразовий конфлікт, то керівник закладу освіти повідомляє уповноважені підрозділи органів Національної поліції України та Службу у справах дітей.

9.Здобувач освіти може звернутись на гарячу лінію ГО «Ла Страда -Україна» з протидії насильству в сім’ї або із захисту прав дітей; до соціальної служби з питань сім’ї, дітей та молоді; Національної поліції України; Центру надання безоплатної правової допомоги.

Після отримання звернення дитини, відповідна особа або орган інформує керівника закладу освітиу письмовій формі про випадок булінгу. Керівник закладу освітимає розглянути таке звернення та з’ясувати всі обставини булінгу.