Методична скарбничка

Головними завданнями діяльності методичної роботи дошкільного закладу є:

- підвищення соціально-психологічної культури педагогічних працівників;

- вдосконалення педагогічної майстерності та сприяння особистісному професійному зростанню педагогів;

- сприяння в опануванні світовою, національною, побутовою культурою.

- підтримка ділового тонусу педагогів;

- стимулювання розвитку ініціативи, творчості, пошуку;

- створення умов для праці в режимі розвитку, в напрямку опанування новими методами, прийомами, засобами, технологіями, системою навчання та виховання

- оптимізація системи мотивації педагогів до підвищення фахової майстерності та узагальнення власного педагогічного досвіду.

Зміст методичної роботи реалізується

через такі форми роботи:

Колективні:

- інструктивно-методичні наради;

- педагогічні ради;

- педагогічні читання;

- теоретичні семінари;

- семінари-практикуми;

- колективні перегляди освітнього процесу.

Групові:

- методичні об'єднання вихователів дошкільних груп;

- робота творчих груп;

- консультації

Індивідуальні:

- наставництво;

- самоосвіта;

- взаємовідвідування;

- робота над проблемними питаннями;

- атестація.

Сучасні вимоги до методичної роботи у дошкільному освітньому закладі.

Методична робота - це систематична колективна й індивідуальна діяльність педагогічних кадрів, спрямована на підвищення їх науково-теоретичного, загальнокультурного рівня, психолого-педагогічної підготовки й професійної майстерності.

Методична робота в ДОЗ - це цілісна, заснована на досягненнях науки й педагогічного досвіду, на конкретному аналізі навчально-виховного процесу система взаємозалежних дій і заходів, спрямованих на всебічне підвищення кваліфікації й професійної майстерності кожного вихователя (включаючи заходи щодо керування професійною самоосвітою, самовихованням, самовдосконаленням педагогів), на розвиток і підвищення творчого потенціалу педагогічного колективу ДОЗ в цілому, а в остаточному результаті на вдосконалювання навчально-виховного процесу, досягнень оптимального рівня виховання й розвитку конкретних дітей.

Методичний кабінет дошкільного навчального закладу - є центром методичної допомоги практичним працівникам та поширення науково-психолого-педагогічних знань серед батьків щодо розвитку, виховання і навчання дітей дошкільного віку

Методична служба виконує разом з адміністрацією й педагогічним колективом і за їхнім запитом наступні функції:

· забезпечення професійною інформацією;

· організація методичної й науково-дослідної роботи ДОЗ;

· підтримка експериментальної роботи педагогів в ДОЗ;

· діагностика й аналіз навчально-виховного процесу;

· організація індивідуального консультування й професійної підтримки педагогів;

· допомога педагогам в підготовці до атестації;

· організація підвищення кваліфікації;

· допомога щодо підвищення якості освітнього процесу;

· виявлення, підтримка й поширення педагогічного досвіду;

· участь і організація семінарів, конференцій, майстер-класів;

· виявлення, підтримка й поширення педагогічного досвіду;

· допомога, участь у розробці й проведенні експертизи інноваційних програм, методик, навчальних планів;

· методична допомога в проведенні відкритих заходів допомога у проведенні професійних конкурсів.

Методичне забезпечення освітнього процесу носить безперервний характер, випливає з реальних проблем, що виникають у педагогічній діяльності, і включає широкий набір видів, форм і змісту діяльності.

Навчально-методичне наповнення методичного кабінету повинно відповідати таким вимогам:

інформативність та змістовність;

перспективність;

науковість;

доступність;

сучасність;

естетичність;

системність;

конкретність;

задоволення потреб педагогів у саморозвитку і професійному самовдосконаленні.

Для забезпечення вільного пошуку педагогом необхідних навчально-методичних матеріалів вихователь-методист повинен систематизувати інформаційний та дидактичний фонди методичного кабінету і створити картотеку, завданням якої є допомога педагогам у підборі необхідного матеріалу чи літератури. Кожна картотека має містити бібліографічний опис - сукупність відомостей про матеріал, який зберігають у кабінеті.

Картотеку психолого-педагогічної, методичної літератури, публікації періодичних видань можна формувати за будь-яким принципом залежно від потреб дошкільного закладу.

Картотека методичних та дидактичних матеріалів, ігор, обладнання, технічних засобів навчання та опис має складатися з назви матеріалу та анотації.

Для забезпечення вільного доступу та швидкого орієнтування у наповненні методичного кабінету всі матеріали групуються за окремими розділами:

- нормативно-правові документи (Закони України, укази і розпорядження Президента України, постанови і розпорядження Кабінету Міністрів України);

- галузеві нормативно-правові та інструктивно-методичні документи, що регламентують діяльність дошкільного закладу (накази, розпорядження, листи, рекомендації, положення Міністерства освіти і науки України, місцевих органів виконавчої влади та інші нормативно-правові акти);

- Базовий компонент дошкільної освіти України (державний стандарт дошкільної освіти), програми (основні й додаткові), навчальні, навчально-методичні, методичні посібники з різних змістових напрямів дошкільної освіти;

- наукова література з різних галузей знань (педагогіка, психологія, медицина, біологія, соціологія та ін.);

- документація вихователя-методиста, що визначена відповідним наказом Міністерства освіти і науки України;

- зразки перспективного досвіду роботи дошкільних навчальних закладів міста, району, області, країни. Всі ці матеріали обов'язково анотуються. В анотації (яку складає вихователь-методист чи завідувач) коротко викладається зміст досвіду та подаються рекомендації щодо його використання);

- методичні розробки консультацій для педагогів і батьків (педагогічного, методичного, психологічного, медичного, дефектологічного змісту тощо), плани проведення семінарів, практикумів, тренінгів, круглих столів, ділових ігор та інших форм методичної роботи з кадрами;

- зразки планування освітньої роботи з дітьми за різними моделями, а також методичних розробок різних форм організації дитячої життєдіяльності (свят, розваг, походів за межі дитячого садка, ігор, дослідно-пошукової діяльності, навчально-пізнавальних занять та ін.);

- банк інноваційних педагогічних технологій;

- добірка фахових періодичних видань (газети, журнали, альманахи, часописи тощо);

- бібліотека художньої літератури для дітей (з програмовими й позапрограмовими творами різних жанрів вітчизняних і зарубіжних авторів, українського фольклору);

- зразки ігрових та дидактичних матеріалів, посібників;

- перелік наочних засобів розвитку і навчання (репродукції картин, альбоми, ілюстрацій, фотоматеріалів, схеми, таблиці, муляжі, аудіо та відеоматеріали, електронні засоби навчання тощо) із зазначенням місця їх розташування ;

- технічні засоби розвитку і навчання (телевізор, магнітофон, відеомагнітофон, комп'ютер, інтерактивна дошка та ін.).

Завдання методичної служби дошкільного навчального закладу відносно окремих педагогів:

· підвищення рівня володіння педагогічними знаннями;

· вивчення й використання у своїй професійній діяльності сучасних педагогічних технологій, методик, прийомів і способів успішного навчання й виховання;

· мотивація педагогів до інтересу, потреби у формуванні й удосконаленні вміння займатися творчою педагогічною діяльністю;

· підвищення рівня педагогічної майстерності, у тому числі і педагогічної гнучкості;

· створення умов і сприяння щодо потреби у самоосвіті;

· підвищення рівня психологічної готовності та інформаційної оснащеності вихователя;

· формування й розвиток стійких моральних і професійних поглядів і цінностей;

· вивчення й використання на практиці сучасних способів діагностування успішності розвитку дошкільника, форм, методів і прийомів організації серед дітей дошкільного віку саморозвитку, самореалізації, самовдосконалення;

· підтримка й супровід педагогів, що розробляють і реалізують авторські програми, методичні рекомендації, посібники;

· інформаційне забезпечення педагогів.

Завдання методичної служби щодо роботи з педагогічним колективом:

· узгодження понять, цінностей, вироблення єдиної педагогічної позиції;

· збереження й підтримка традицій, що не вичерпали себе;

· сприяння створенню й підтримці творчого, конструктивного педагогічного середовища;

· робота з батьками;

· організація та педагогічна й змістовна підтримка інноваційної діяльності педагогів;

· використання різноманітних стимулів, способів і організаційних рішень для підвищення кваліфікації педагогів;

·створення умов для формування, розвитку, об'єктивної оцінки й широкого використання передового педагогічного досвіду;

· організація, стимулювання, сприяння суспільно-педагогічної діяльності педагогів.

Найважливіші напрямки методичної роботи - організаційно-методична, екпериментально-методична - можуть успішно розвиватися за умови здійснення:

· проблемно-діагностичного підходу (виявлення проблеми, з'ясування причин виникнення, шляхи подолання);

· організації та управління успіхом (безперервний процес впливу на якість і результативність педагога, групи або колективу в цілому для найкращих результатів з позиції досягнення поставленої мети. "Управляти - означає вести підприємство до його цілей, використовуючи максимальні можливості з усіх відомих ресурсів" Г. Файоль. Процес управління передбачає узгоджені дії, котрі й забезпечують в кінцевому рахунку здійснення загальної мети або набора цілей);

· зустрічного планування (знизу нагору, узгодження запитів і потреб з вимогами);

· стимулювання в процесі й за результатами діяльності (словесне, письмове, фінансове);

· індивідуального проектування (використання різних методик, поєднання системного і синергетичного (діяти сумісно, співдружньо) підходів, діяльнісного, ергономічного (врахування допустимих фізичних, нервових та психічних навантажень на людину в процесі праці), середовищний, особистісний підходи;

· реалізації принципу педагогічної підтримки, наставництва (спеціально організована робота, з боку недосвідченого педагога вона має спрямовуватись на усвідомлення особистого ставлення до професії і прийняття професійного вибору через самосприймання; з боку інших учасників освітнього процесу - наставника, співробітників, громади, батьків тощо - вона полягає у наданні молодому вихователю систематичної різнопланової підтримки);

· відмови від вирішення переважно глобальних педагогічних проблем на користь звертання до реальних педагогічних перешкод;

· делегування педагогічному колективу, окремим педагогам повноважень, які педагоги хотіли б взяти в інтересах підвищення якості власної професійної діяльності;

· індивідуалізації, конкретності, чіткості управлінських дій.

Удосконалення педагогічної майстерності

Удосконалення педагогічної майстер­ності є забезпечення методичної допомоги педагогам із проблемних питань, які у них виникають, та підтримка педагогів-початківців. Ця робота проводиться за таким алгоритмом:

- виявлення професійних труднощів педагогів — на почат­ку кожного навчального року ми проводимо опитування, з'ясовуючи, при реалізації яких розділів програми педагог стикається з труднощами та з яких питань потребує мето­дичної допомоги;

- вивчення роботи вихователя-початківця — проводимо «Експрес-опитування вихователя-початківця» ;

- визначення рівня професійної майстерності — аналізуємо результати моніторингу професійного зростання (накопи­чення інформації про кожного педагога забезпечує безпе­рервне відстеження їх професійного рівня);

- планування методичної допомоги педагогам — відобра­жаємо у плані методичної роботи заходи, спрямовані на розв’язання виявлених проблем;

прогнозування та моделювання розвитку фахової майстер­ності педагогів.

При визначенні професійної майстерності педагогів ми врахо­вуємо думку адміністрації, практичного психолога, батьків про його освітню діяльність, а також ставлення до педагога вихованців. Але головним критерієм оцінки є успішність дітей, їхні комунікативні на­вички та творчі здібності.

Методична допомога педагогам реалізується через такі форми роботи:

- наставництво;

- організація взаємовідвідувань;

- методичні рекомендації;

- відкриті заходи;

- ділові ігри;

- індивідуальні та групові консуль­тації;

- семінари та семінари-практикуми.