Колодяжне. Витоки "Лісової пісні"

Навесні 1882 року родина Косачів перебралася на постійне проживання в село Колодяжне, що недалеко від Ковеля, куди перевели на роботу батька. Краса волинської природи та легенди, почуті тут, вразили Лесю на все життя. Тоді вона з матір’ю, братом та сестрою Ольгою відвідували довколишні села Жаборицю, Чекну, Скулин, урочище Нечимне. Саме в Нечимному було велике, бездонне озеро. Береги озера позаростали непроглядними очеретами й осокою. Навкруги озера ріс старезний густий ліс. Отут,недалеко від озера, на галявинці, оточеній з трьох боків лісом , стояла хата, в яку на літо переселявся дядько Лев зі своїми небожами - Ярмилом, Самсоном і Нестором. Він багато розповідав про ліс, озеро, про всяку силу лісову,водяну, польову та про її звичаї і відносини між собою і людьми. Вражена Леся так хотіла зустріти справжню Мавку!