Embedded Files
Середньостатистична дитина вже з двох років перебуває під впливом інформаційного потоку з телевізора. У три вона виявляє доволі стійкі уподобання у виборі мультфільмів. А до п'яти років починає оволодівати комп'ютером. Ці ресурси несуть стільки інформації, що їх складно опанувати навіть дорослим. І якщо МЕДІАГРАМОТНІСТЬ - вимога часу, то МЕДІА ОСВІТА дорослих - запорука безпеки дітей в кіберпросторі.
МЕДІЙНА АБЕТКА
МЕДІАПРОСТІР- це електронні умови, в яких група людей може працювати разом, знаходячись в різних місцях, створюючи різну медіапродукцію.
МЕДІАСЕРЕДОВИЩЕ- засіб задоволення потреб у спілкуванні, самостійності, реалізації прав людини із оперування інформацією. Агресивне медіасередовище - фактор формування стереотипів агресивної поведінки.
КІБЕРБЕЗПЕКА- комплекс практичних порад та технологічних рішень, які допомагають захистити персональні дані.
БЕЗПЕКА ДИТИНИ В КІБЕРПРОСТОРІ - запорука успішної адаптації особистості до агресивного медіасередовища.
Загальні рекомендації від ВООЗ та педіатрів:
До 2 років
Дітям до 2 років не рекомендується використовувати гаджети. У цьому віці основа розвитку — живе спілкування, ігри з батьками, дослідження світу руками та тілом. Єдиний виняток — короткий відеозв'язок із рідними.
Від 2 до 5 років
Час екрану має бути обмежений до 1 години на день, причому в присутності дорослих, які пояснюватимуть те, що відбувається на екрані. Важливо обирати якісний, навчальний контент, який сприятиме розвитку.
6–12 років
Рекомендований час користування екранами — до 2 годин на день (вільного часу, поза навчанням). У цьому віці слід заохочувати активну гру, читання книг та інші способи проведення дозвілля.
13–18 років
Для підлітків важливо підтримувати баланс. Максимально дозволений час — до 3 годин на день, не враховуючи навчання. Однак важливо звертати увагу на якість контенту та не дозволяти гаджетам заміняти живе спілкування, фізичну активність і сон.
Медіаграмотність сьогодні- не просто риса грамотної людини, а й зброя в боротьбі з ворогом. Нажаль, потрапити в пастки, розставлені в медіасередовищі, дуже легко. Ось найпоширеніші техніки маніпуляції, які зараз використовують в Україні:
АСТРОТУРФІНГ— тактика, яка створює видимість суспільних рухів через скоординовану, неавтентичну поведінку. Щоб досягти мети, часто використовують ботів або фейкові акаунти у соціальних мережах. Результат такої тактики — цілеспрямоване переслідування або штучне пригнічення чи посилення конкретного контенту.
ЕМОЦІЙНА МАНІПУЛЯЦІЯ — це коли зумисно провокують сильні емоції: сум, безнадію, обурення та виснаження, щоб не дати людині критично мислити. В українському контексті таку тактику використовують, щоб посилити психологічне виснаження, спричинене війною.
ПІДМІНА КОНТЕКСТУ — практика, коли з оригінального контексту вилучають інформацію, щоб створити хибний або оманливий наративи. В Україні сфабриковані або маніпулятивні новинні історії поширюють плутанину щодо того, яка інформація або новинні ресурси заслуговують на довіру.
Гаджети для дошкільнят: плюси і мінуси
Сучасні діти зростають у світі, де гаджети стали невід’ємною частиною життя. Батьки нерідко задаються питанням: чи варто дозволяти дошкільнятам користуватися телефонами, планшетами чи іншими екранами? Ось кілька основних плюсів і мінусів, які допоможуть зробити усвідомлений вибір:
Плюси:
Освітній потенціал. Розвивальні додатки, інтерактивні ігри та мультфільми можуть допомагати дитині вивчати літери, цифри, кольори чи навіть основи іноземних мов.
Розвиток моторики. Взаємодія з сенсорними екранами сприяє розвитку дрібної моторики та координації.
Зручність для батьків. Гаджети можуть стати порятунком у довгих чергах чи подорожах, коли дитину потрібно чимось зайняти.
Мінуси:
Перевантаження нервової системи. Надмірний час перед екраном може викликати втому, гіперактивність чи навіть проблеми зі сном.
Залежність. Навіть у ранньому віці діти можуть почати залежати від гаджетів як джерела розваг.
Обмеження соціальних навичок. Заміна живого спілкування на екрани може негативно вплинути на розвиток емоційного інтелекту та комунікаційних здібностей.
Шкода для зору. Тривалий час перед екраном може призводити до напруження очей.
Що робити батькам?
! Встановлювати чіткі межі щодо часу використання гаджетів (наприклад, 20-30 хвилин на день).
! Обирати якісний контент, який сприятиме розвитку дитини.
! Слідкувати за балансом: активні ігри, творчість, спілкування з іншими дітьми – усе це важливо для гармонійного розвитку.
! Показувати приклад: діти копіюють нас, тому наші стосунки з гаджетами теж мають бути здоровими.
У залежних від ґаджетів дітей спостерігається:
Неправильна вимова слів;
руднощі з вираженням своїх почуттів чи бажань під час комунікації з однолітками чи дорослими;
Бідний словниковий запас;
Щоденна необхідність користуватися ґаджетом від 1 до 3 годин на день;
Плач або істерика у разі заборони скористатися ґаджетом;
Погане розуміння прочитаної інформації у молодшому шкільному віці;
Труднощі зі сприйняттям і запам'ятовуванням усного мовлення;
Замкнутість і закритість.
Правила розумного використання ґаджетів
Правило перше і основне — обмежуйте або зводьте до мінімуму час, проведений дитиною біля екрана телефона або планшета. Дітям у віці 3-5 років вистачить 15-20 хвилин в день.
Правило друге — контролюйте, що дивиться ваша дитина. Я раджу практикувати спільний перегляд розвивальних мультфільмів або відеороликів.
Правило третє — не заспокоюйте дитину ґаджетом, якщо вона, наприклад, відмовляється їсти кашу або тихенько посидіти, поки мама розмовляє з начальником. Так вона вчиться вами маніпулювати і не вчиться керувати своїми емоціями.
Правило четверте — проводьте з дитиною час. Розмовляйте з нею, разом грайте в настільні ігри, гуляйте в парку, читайте книжки, готуйте улюблені страви, прибирайте. Розвиток мовлення у дошкільника повністю залежить від батьків. За даними досліджень, близько 70% інформації про світ дитина дізнається до 5 років. В цей час вона вчиться ставити запитання, слухати співрозмовника, висловлювати свої думки, запам'ятовувати інформацію. І якщо до 5 років пасивна дитина була занурена у світ, де увагу утримувала яскрава і динамічна віртуальна реальність, її буде надзвичайно важко чимось зацікавити.
Правило п'яте — делікатно прищеплюйте дитині розуміння того, що ґаджет — це не іграшка, а пристрій, що дозволяє отримувати нові знання і обмінюватися досвідом.
Альтернатива гаджетам для дошкільнят: чим зайняти малюка?
Творчість
• Малювання фарбами , фломастерами чи крейдою.
• Ліплення з пластиліну або тіста .
• Створення аплікацій , вирізання фігурок із паперу чи створення виробів із природних матеріалів .
Читання та казки
• Читайте книги разом , особливо ті, що з віконечками чи яскравими малюнками.
• Вигадуйте власні історії або грайте казки ляльками .
Настільні ігри
• Грайте у пазли , лото чи прості настільні ігри для найменших.
• Вивчайте тварин , кольори або форми за допомогою карток.
Ігри на природі
• Прогулянки в парку : шукайте цікаві листочки , камінці чи шишки.
• Побудуйте хатинку з гілочок або піску .
Будівництво
• Конструювання з кубиків чи конструктора.
• Зробіть “фортецю” з подушок та ковдр .
Рольові ігри
• Грайте в “лікаря” , “магазин” , “школу” або “кухаря” .
• Організуйте домашній театр з іграшками чи ляльками.
Музика та танці
• Танцюйте під веселу музику .
• Створюйте музичні інструменти з підручних матеріалів , як-от маракаси з пляшок.
Фізичні ігри
• Влаштуйте смугу перешкод вдома або хованки.
• Грайте в м’яча чи “полювання за скарбами” .
Експерименти
• Садіть разом квіти або спостерігайте, як проростає насіння.
• Змішуйте фарби , робіть бульбашки або експериментуйте з водою .
Дотримання етикету в соцмережах - це також риса медіаграмотної людини. А що знаєте ви про культуру спілкування в мережі?
Сторінка у соцмережі – це також персональний простір. І правила співжиття в ньому такі ж, як і у просторі реальному. Як мінімум, заходячи у чийсь простір – дім, офіс, транспорт тощо, прийнято вітатися. Приходячи до когось у приватні повідомлення, також не вадило б це робити.
Вкрай неетично надсилати іншим людям у приватні повідомлення посилання, якщо ви не написали бодай кілька слів про те, що це і чому ви вирішили, що адресат обов’язково має це прочитати або побачити. Чому ви вирішили, що людина повинна витратити час і гігабайти свого інтернету, аби подивитися це відео чи прочитати цю статтю? Напишіть: "Ймовірно, тобі сподобається ця стаття». Не складно? Звісно ж, ні.
КАПСЛОК, або ВИКОРИСТАННЯ ВЕЛИКИХ ЛІТЕР. Коли людина пише текст лише великими літерами, це сприймається як крик. Можливо, насправді людина всього лиш хотіла підкреслити значимість сказаного, а не кричати. Втім це не найкращий метод увиразнення.
Спілкування в соціальній мережі – це літери і слова. А ще – крапки і коми. Це важливо. Так само, як вийти надвір у свіжому одязі чи повитирати взуття, заходячи у приміщення. Звісно, набираючи коментар чи повідомлення однією рукою на екрані телефона, висячи при цьому на поручні переповненого тролейбуса, дуже легко допуститися одруківок. Але завжди видно, чи людина просто випадково зачепила сусідню літеру, чи просто не дружить зі знаками пунктуації. Це справді зневага до співрозмовника.
Листівки. Листівки у месенджер з нагоди усіх можливих і неможливих свят – це просто спамерство. Особливо, якщо ви з людиною ледь знайомі або взагалі не знайомі. Листівки дуже відволікають. Вони засмічують пам’ять смартфона. Вони застають адресатів у роумінгу чи в інших несприятливих обставинах. І замість того, щоб прочитати важливі повідомлення, люди змушені чекати, поки месенджер завантажить гори непотрібних картиночок. Вони не приносять радості, навіть якщо гарні та естетичні. Листівки можуть бути додатком до особистого привітання. Але ніколи не замінять його. Краще взагалі нікого не вітайте, ніж маєте вітати всіх підряд однаковими стандартними листівками.
Ще раз про листівки. Є певна категорія користувачів інтернету, які просто не вміють інакше, ніж надіслати картинку. Хтось відчуває, що не може грамотно чи красиво писати, тож воліє надіслати щось уже готове. Хтось просто надто повільно друкує. Хтось погано бачить, і набирати тексти для нього складно. У будь-якому разі, якщо людина надіслала вам листівку, хай як недоречно і невчасно це було, це не привід для атаки.
Теги – це позначення інших осіб у власних дописах чи фото. Користувачі соцмереж також дуже цим зловживають, тегаючи всіх підряд – і причетних, і непричетних. Скажімо, у свято Василя тегають у дописі всіх можливих і неможливих Василів і Василин. Знайомих і незнайомих, близьких і далеких. Нехороше це робити. От чесно. Просто повірте на слово.
Голосові повідомлення – це дуже зручно. Особливо, коли їдеш за кермом чи маєш зайняті руки і писати не дуже випадає. Але подумайте і про адресата. Цілком ймовірно, що ця людина зараз перебуває в таких умовах, що просто не може послухати ваш начитаний ролик. Це може вплинути на час, через який ваша інформація потрапить до адресата. Візьміть це до уваги.
Основні поняття та поради щодо безпеки дітей в Інтернеті
Кібербулінг (англ. cyberbullying) — це форма цькування в Інтернеті, яка включає образи, погрози, поширення чуток, приниження та шантаж через соціальні мережі, месенджери або ігрові платформи.
Ризики:
Психологічний тиск, страх, тривожність, депресія.
Соціальна ізоляція та зниження самооцінки.
У деяких випадках — самогубство через постійне переслідування.
Поради:
Не відповідати на агресивні повідомлення.
Блокувати кривдників і повідомляти про них адміністраторам платформи.
Довіряти дорослим (батькам, вчителям, психологам) і звертатися по допомогу.
Секстинг (англ. sexting) — це надсилання або отримання інтимних фото, відео чи повідомлень через Інтернет.
Ризики:
Витік особистих матеріалів і подальше шантажування.
Вплив на репутацію (інтимні фото можуть стати доступними широкій аудиторії).
Психологічні травми через осуд або знущання.
Поради:
Не надсилати особисті або інтимні матеріали навіть знайомим людям.
Якщо отримали подібний контент — не поширювати, а повідомити дорослим.
У разі шантажу звернутися до батьків, поліції або організацій, що допомагають жертвам кіберзлочинів.
Кібергрумінг (англ. cyber grooming) — це процес, коли дорослий налагоджує довірливі відносини з дитиною в Інтернеті з метою подальшого сексуального насильства або експлуатації.
Ризики:
Введення в оману та маніпуляції.
Виманювання особистої інформації (адреси, місця навчання, номерів телефону).
Домовленості про зустріч у реальному житті, які можуть бути небезпечними.
Поради:
Не довіряти незнайомцям в Інтернеті, навіть якщо вони здаються доброзичливими.
Не розголошувати особисту інформацію (номер телефону, домашню адресу, паролі).
Якщо незнайома людина наполягає на зустрічі — розповісти дорослим.
Інші онлайн-ризики для дітей
Контент, що шкодить психіці – жорстокі сцени, порнографія, сцени насильства.
Як захиститися? Використовувати батьківський контроль і налаштування безпечного пошуку.
Оманливі пропозиції – шахрайство в мережі, підозрілі конкурси та обіцянки легкого заробітку.
Як захиститися? Не переходити за невідомими посиланнями, не розголошувати фінансову інформацію.
Небезпечні групи – закриті спільноти, що підштовхують до самопошкоджень чи радикальних ідей.
Як захиститися? Бути уважним до змін у поведінці дитини та говорити з нею про небезпеки.
Загальні рекомендації для безпечного користування Інтернетом
Говоріть з дітьми про Інтернет і можливі загрози.
Встановлюйте програмне забезпечення для захисту (блокування небезпечного контенту).
Поясніть, що особиста інформація — це конфіденційні дані, які не можна розголошувати.
Заохочуйте критичне мислення та навчайте розпізнавати маніпуляції.
Нагадуйте про важливість звернення по допомогу до дорослих у разі небезпеки.
Безпечний Інтернет — це спільна відповідальність дорослих і дітей!
Всього кілька років тому кожен новоявлений батько чи мати вважали своїм обов'язком запостити фото свого чада із голою дупцею (найбільш "завбачливі" заклеювали обличчя дитини квіточкою). Чи то діти виросли і висловили своє обурення з цього приводу, чи то ми самі вчимося поважати чужий особистий простір - у всякому разі, такі пости поза тематичних співтовариств сьогодні, швидше, виняток, але не нагадати про це ми не могли.
Взагалі, при розміщенні будь-яких особистих фотографій, радимо дотримуватися простого правила: якщо ви не хотіли б побачити це фото на бігборді біля найближчої станції метро - значить, варто двічі подумати, чи варто публікувати його в своєму профілі. Адже інтернет пам'ятає все
Практика, коли батьки діляться інформацією та фотографіями дітей онлайн, отримала назву шерентінг (від англійських слів share — «ділитися» та parenting — «батьківство»). І хоча шерентінг здається звичайним способом поділитися з іншими радісними моментами, він може порушувати особистий простір дітей, завдати їм емоційного дискомфорту й навіть загрожувати їхній безпеці.
Які ризики приховує шерентінг:
1. Порушення приватності дитини.
2. Небажана увага від незнайомців.
3. Негативний вплив на емоційний стан та самооцінку дитини.
4. Батьківські коментарі: коли підтримка стає тиском.
Перш, ніж розповсюджувати фото своєї дитини, батьки зобов'язані запитати у дтини дозволу.
Про шерентинг і соцмережевий етикет із посмішкою слухали б літні люди. У них в руках фотоальбом, де їх фотографії, їх дітей. І дозволу у них не просили. Але знімки сина чи доньки на тлі килима та з горщиком на голові — бачили лише одиниці. Тому вже дорослі діти не гніваються і не соромляться!
Google Sites
Report abuse