Будьте готові відпустити свою дитину і надати їй новий рівень самостійності.
Складності з адаптацією бувають із-за небажання чи страхів батьків відпустити дитину від себе. Дорослим треба усвідомити, що дитячий садок — це зовсім не страшно. Дитині важливо навчитися взаємодіяти з іншими самостійно.
Часто зустрічаються випадки, коли батьки підсвідомо саботують процес адаптації. На щастя, в більшості випадків вдається вирішити всі їхні страхи і тривоги.
Коли до початку відвідування садка ще є час, починайте жити по його режиму. Так дитині буде набагато легше звикнути до дитячого саду. На етапі звикання дотримуйтеся нового режиму і у вихідні.
Наприклад, в садочок ходить одна дівчинка, яка з самого початку дуже багато плакала і до обіду була в поганому настрої. Як з'ясувалося, вона пізно лягала і не висипалася. Коли режим виправився, дівчинка із задоволенням і без всяких проблем адаптувалася. Тепер у батьків інші проблеми — як її з садка забрати.
Заздалегідь розповідайте, як чудово в садку, як багато там всього цікавого. Грайте в дитячий садок, використовуючи улюблені іграшки дитини. Це буде підігрівати її інтерес.
Якщо є можливість, відвідуйте різні додаткові заняття в садочку, в який плануєте піти. Дитина почне звикати до обстановки, навчиться діяти самостійно і буде потихеньку відпускати батьків.
Такі заняття в дитячих садах, як правило, проводить психолог. Він допоможе розробити індивідуальний план звикання до саду. І до того ж дитині набагато простіше прийти туди, де її буде чекати людина, яку вона добре знає і якій довіряє. На таких заняттях у вас обов'язково буде можливість дуже ненав'язливо познайомитися з вихователями та дітьми, з якими дитина буде разом в одній групі.
Якщо ви не ходите ні на які заняття, то все одно познайомте дитину з вихователем і дітьми до першого дня в садку. Це прибере страх невизначеності. Адже йти туди, де вже був, набагато спокійніше.
Батькам теж треба налагодити контакт з вихователями. Якщо дитина побачить, що ви добре з ними спілкуєтеся, довіряєте їм, їй буде набагато легше і самій почати довіряти.
У самий перший день постарайтеся залишатися спокійними, діти добре відчувають батьківську тривогу. Налаштовуйтеся на радісну подію.
Час в саду потрібно збільшувати поступово. Найзагальніша схема може виглядати приблизно так:
1-2 тиждень — дитина залишається до обіду;
2-3 тиждень — дитина залишається на сон;
3-4 тиждень — дитина залишається на повний день.
Залежно від особливостей дитини, весь процес може прискоритися, або, навпаки, сповільнитися.
У перший час з дитиною повинен бути хтось із близьких. Адаптація і поступове відділення від «свого» дорослого — це дуже тонкий, індивідуальний процес. Тут немає готових схем.
Як можна швидше позначте кордони: приміщення групи — це територія дітей і вихователів. Батьки можуть знаходитись у роздягальні, і перший час дитина може виходити до них стільки, скільки їй потрібно. Вона поступово буде включатися у все, що відбувається в групі. Деякі діти легко відпускають батьків у перший же день, а інші тиждень тримають близького дорослого в роздягальні саду.
Коли залишаєте дитину в саду, називайте точний час свого повернення. Часто батьки і вихователі намагаються чимось захопити дитину, а потім непомітно піти. Раптове зникнення близького дорослого — сильний стрес, який викликає загальну тривожність. Тому заздалегідь обговорюйте свій відхід і говоріть, що будете робити (поїдете по справах, на роботу, в магазин). І постарайтеся ні в якому разі не спізнюватися.
Будьте готові до сліз при розставанні. Сльози при розставанні — це нормально, і практично всі діти через це проходять. Коли знаходження в групі ще не стало звичним, діти висловлюють сльозами смуток від догляду батьків.
Не затягуйте прощання і з самого першого дня придумайте свій ритуал.
Наприклад, цілуйте, обіймайте, говоріть, коли прийдете, махайте рукою і йдіть. Якщо дитина вередує, уникайте критики, погроз і шантажу, будьте спокійні. Дорослі теж відчувають дискомфорт від нового колективу на роботі або під час переїзду. Просто ми навчилися контролювати свої емоції, а діти висловлюють їх сльозами.
Сльози при розставанні можуть бути дуже довго — місяць або більше. Найважливішим показником буде те, як після вашого відходу дитина відчуває себе в групі. Добре, коли такі моменти відслідковує вихователь. І якщо ваша дитина через 15 хвилин вже весело грає, значить процес звикання йде як треба.
Постарайтеся перші один-два місяці ходити в садочок постійно. Якщо відвідувати його через раз, давати дитині час «на відпочинок», то адаптація буде йти важче і повільніше. Звичайно, це не стосується моментів, коли дитина захворіла.
Обов'язково хваліть дитину за те, що вона стала дорослою і ходить в садок. Цікавтеся, як пройшов день. Ви будете знати настрій дитини і продемонструєте, як змінився її соціальний статус. У неї тепер теж є свої «справи». Акцентуйте увагу на позитивних і цікавих моментах в саду.
Будьте готові до примх, зниженої або підвищеної активності. Це нормально, дитина сильно втомлюється від звикання до нового розпорядку життя. Зараз можуть загостритися деякі поведінкові особливості, або з'явитися невластиві реакції. Не хвилюйтеся, з часом все стабілізується.
У перші один-два місяці знизьте навантаження на нервову систему: скоротіть походи в театр, цирк, кіно і гості. Забезпечте дитині максимально спокійну та стабільну обстановку, зараз у неї і так йде багато сил.
Думайте про те, як багато хорошого ви робите для дитини. Навіть якщо ви не хотіли віддавати дитину в садок, але життя змінило ваші плани. Шукайте хороші моменти. Дитячий садок дозволяє дітям стати більш самостійними і незалежними